Управління освіти І науки житомирської облдержадміністрації житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти



Pdf просмотр
Сторінка5/6
Дата конвертації07.01.2017
Розмір0.63 Mb.
1   2   3   4   5   6
Рекламна кампанія
Після вивчення теми учням пропонується взяти участь у конкурсі на створення рекламного плаката з теми. Доцільно клас розбити на декілька груп, забезпечити учнів необхідними матеріалами та дати певний час на виготовлення рекламного ролика.
Оскільки реклама може бути представлена у вигляді вірша, кліпу, плаката і т. ін., право обрати форму надається учням.
Упізнайка
Учнями або вчителем готується текст, який промовляється від імені приладу, закону, поняття, досліду або іншого елемента фізичних знань, отриманих під час вивчення теми. Кожен таємно виконує кодування. На уроці учні читають свої тексти, не вживаючи назви об'єкта, про який ідеться. Завдання учнів — упізнати «Що це?» чи
«Хто це?»
Наприклад.
Я налив у чашку чаю,
Ложку з цукром опустив —
І зненацька помічаю:
Хтось її переломив.
Хто цей злодій? Де сховався?
Ложку з жалем вийняв я
І безмежно здивувався:
Ціла ложечка моя.
Та лише у чай проникне —
Знов ламається вона.
Що це? Може, чарівник я?
Може, ложка чарівна?

Фізичне лото
Методик проведення цієї гри може бути декілька.
1.
На дошці вивішуються запитання, пронумеровані відповідно до тих цифр, які
є в мішечку. Учні по черзі повинні відповідати на ті запитання, які ведучий витягне з мішка.
2.
Клас поділяється на три команди (три ряди). Кожній видається листок із запитаннями. Номери запитань позначаються вчителем. Відповідати на запитання під обраним номером будуть три учні (по одному з кожної команди). Право на відповідь команда визначає сама, але вимога така, щоб один учень двічі не відповідав.
3.
Учні в класі отримують ті номери, які закладені в лото. Учень, номер якого витягнуто під час жеребкування, відповідає на запитання, що увійшло до переліку тих, які давались перед тематичним оцінюванням, для підготовки до нього.

Далі, далі...
Прийом полягає в залученні учнів до швидкого пошуку відповідей на запитання.
Проходить у формі змагання: хто з учасників дасть більше правильних відповідей на запитання за фіксований час (1 хвилина).

Здивуй
Застосування цього прийому пов'язане з активізацією емоційної сфери учнів.
Інформація (тема уроку, демонстрація досліду, умова задачі) подається в такому вигляді, який може викликати подив.
Наприклад:
1.
Під час вивчення теми «Поверхневий натяг рідини» демонструємо надування мильної бульбашки за допомогою хімічної або побутової лійки. Утворюється куля розміром з відро. Під час надування змінюються її кольорове забарвлення, форма. Учні не здивовані, а зачаровані побаченим. Це не тільки викликає інтерес, а й впливає на запам'ятовування матеріалу.
2.
Під час вивчення цієї ж теми наводимо приклад із Біблії, коли Мойсей переводив людей через море по його поверхні. Чи можливо це? Розвиваючи тему, наводимо приклад, що вчені розрахували — поверхня води може витримати не просто людину, яка стоїть босоніж на її поверхні, а й людину, яка стоїть на ковзанах. Така
інформація спонукає до постановки запитань: «Як це може статися?», «Якою повинна бути вода, щоби справдилось почуте?», «Чому в реальних умовах не можна спостерігати аналогічне?».

Відстрочена відгадка
На початку уроку вчитель задає загадку, відгадати яку зразу учні не можуть.
Після вивченого на уроці матеріалу повертаються до неї та роблять повторну спробу відгадати.
О. Гін рекомендує: можна загадку загадати в кінці уроку з метою підготовки учнів до сприймання нового матеріалу.

Фантастична феєрія

Учитель пропонує учням реальну земну ситуацію замінити фантастичною: планетою, на якій відсутня сила тяжіння; людиною, в оці якої кришталик має форму увігнутої лінзи; реактивного двигуна, що працює на пляшках шампанського, та ін.

Прес-конференція
Учитель пояснює матеріал, не повністю розкриваючи увесь зміст теми. Учням пропонується після закінчення пояснення задати вчителю запитання, які б дозволили висвітлити у відповідях те, що було упущене під час пояснення.

Практичність теорії
Учитель розкриває нову тему шляхом постановки важливої практичної задачі, розв'язок якої відомий учням із життєвого досвіду.

«НДЛ» науково-дослідницька лабораторія
Застосовується на уроках із розв'язування різних типів задач. Учасники гри поділяються на три групи.
1.
Роботодавець, у обов'язки якого входить добір задач та видача їх учням для розв'язування.
2.
Винахідники, які відшукують розв'язки до запропонованих задач.
3.
Приймальна комісія. До обов'язків її учасників входить прийом виконаних завдань.
Чисельність груп не однакова. До складу першої та другої груп входять по три- чотири учні. Усі інші виконують ролі винахідників.

Прийом «Соління огірків»
Ідея прийому полягає в тому, щоби кожну задачу кожний учень розв'язував на окремому листочку та приносив учителю для перевірки. Учні починають «бігати» до столу вчителя. І ті, хто не включився до роботи зразу, із часом теж починають
«бігати». Спочатку навіть без розв'язків, а потім заохочуються до активної роботи
(прийом В. Шеймана).

Прийми естафету
Ідея передачі ходу може застосовуватися під час опитування. На запитання, сформульовані вчителем, учні відповідають по черзі.
Закріплення формул можна організувати шляхом передачі права назвати формулу для визначення певної величини.
Наприклад:
Прийом «Ні—так»
Ігровий прийом, який передбачає залучення учнів до діяльності із складання запитань до об'єкта, що досліджується. Але питання повинні бути такого змісту, щоб учитель міг відповісти або «так», або «ні».

Інші предмети
«Вірю — не вірю». Цей прийом можна використовувати на будь-якому етапі уроку. Кожне твердження починається словами: «Чи вірите ви, що..». Учні повинні погодиться з цим твердженням чи ні.
«Так — ні». Це універсальна гра, яка дуже подобається дітям і залучає їх до активної участі в уроці. Учитель загадує щось (природне явище, число, предмет,
історичну подію, літературний персонаж та ін.). Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «так», «ні», «так і ні».
Питання треба ставити так, щоб звужувати коло пошуку. Універсальність цього методичного прийому полягає в тому, що його можна використовувати і для організації відпочинку і для створення інтригуючої ситуації. Перевагами прийому є те, що він навчає систематизувати відому інформацію, зв'язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й аналізувати питання. Якщо питання некоректне або вчитель не може дати на нього відповідь з дидактичних міркувань, то він відмовляється від відповіді наперед обумовленим жестом. Після гри треба обов'язково обговорити питання: які з них були найвдалішими, які менш вдалими.
Головне в цьому прийомі — навчити виробляти стратегію пошуку, а не закидати вчителя незліченною кількістю питань.
Взнай мене. Варіант 1. На уроках історії, географії, хімії, літератури можна запропонувати учням виступити від імені відомої персони (вченого, літературного або
історичного героя), при цьому не називаючи її, але описуючи вчинки, відкриття, міркування.
Варіант 2. Учень описує портрет літературного героя.
Лицарський турнір. Учень виходить до дошки і за пройденою темою ставить учителю наперед підготовлені питання, на які він хотів би отримати відповідь. У свою чергу вчитель ставить питання учню. Уся дія триває не більше 10 хвилин.
Проведення турніру оголошується заздалегідь. Питання мають бути стислі, і відповіді — короткі й по суті. Рефері може зняти неконкретне питання.
Лото. Цей методичний прийом теж вимагає попередньої підготовки. На аркуші щільного паперу або на картоні великими буквами записують формули (умовні знаки, словарні слова і т. д.), які були вивчені на попередніх уроках. Потім аркуш паперу розрізають так, щоб на кожній частині паперу залишилися окремі цифри, букви, математичні (хімічні, географічні) знаки. Розрізані частини лото (у двох екземплярах) перемішують на столі. Учитель викликає двох учнів до столу і пропонує скласти формули (слова). Перемагає той, хто це зробить швидше і правильніше. До гри можна ввести рефері, який оцінить і прокоментує результати.
Цей методичний прийом ідеально підходить для індивідуальної роботи (тихого опитування). Покладіть на столі перед учнем (який через які-небудь причини соромиться відповідати при всіх) лото і попросіть зібрати його за певний час. Тим самим ви перевірите його знання.
Рецензія. Відповідь учня записується на магнітофон (мобільний телефон). Цей запис клас прослуховує ще раз і пише рецензію за планом, який записаний на дошці.
Повнота відповіді:

логіка викладу;

наявність (відсутність) фактичних помилок у викладі;

мовна грамотність;


наявність прикладів;

оцінювання відповіді.
Рецензії можна перевірити вибірково, учитель дає свої коментарі до них.
Хокей. Грають дві команди по шість учасників: один воротар, двоє захисників, троє нападаючих. Правила такі: кидок у ворота позначає питання, поставлене суперниками. Кидок у ворота здійснюють нападаючі. «Гол» — відсутня відповідь (або відповідь невірна). «Шайба відбита» — захисники або воротар дали правильну відповідь на питання.
Арбітр рахує кількість пропущених і забитих «шайб», стежить за часом гри, за дотриманням правил гри, видаляє порушників, використовує музичні паузи. Інші учні грають роль запасних гравців або вболівальників.
Інтелектуальна розминка. Інтелектуальна розминка — це два-три не дуже складні питання для розмірковування; основна мета такої розминки — налаштування дитини на роботу.
З географії, історії можна доручити дітям скласти вдома цікаві задачі на читання карти і з цих задач почати урок. Найбільш цікавими є задачі, які складаються методом накладення карт (тобто використовуються декілька карт атласу).
Тренування пам'яті й уважності. Варіант 1. Це достатньо цікавий прийом, він особливо ефективний, коли учні будуть готові працювати з ним. Попередьте їх заздалегідь, щоб вони уважно читали домашній параграф. Учитель дає учням аркуш, на якому посередині розташований текст, частина вірша, задачі. Завдання полягає в тому, щоб учні змогли написати необхідний текст зверху і знизу наявної фрази. Або спробувати висловити його усно — що ж мало передувати фразі й чим вона повинна була закінчуватися.
Варіант 2. Учитель пропонує учню прочитати текст домашнього параграфа і при цьому закладкою закриває частину тексту. Учень відтворює цей текст по пам'яті.
Клас стежить за підручником і оцінює однокласника.
Умовні позначення. Для проведення цього методичного прийому (він добре спрацьовує на уроках географії, фізики, хімії) наперед необхідно підготувати матеріал, який вам стане в нагоді. На щільному картоні розміром 15х 15 см намалювати умовні знаки, які використовуються на уроках і знайомі учням. У грі беруть участь дві команди по два-три учні в кожній. Гру починають з жеребкування. Кожна команда має однакову кількість карток і шикується одна навпроти іншої. За командою вчителя учень першої команди піднімає картку, суперники повинні протягом 5 секунд (час заздалегідь установлюється) назвати умовний знак. Потім у гру вступає учень з іншої команди, що стоїть напроти першого гравця, і т. д. Перемагає команда, що має у своєму активі найбільшу кількість правильних відповідей.
Місткий кошик. Цей методичний прийом дуже доречний перед проведенням тематичного оцінювання, оскільки грає роль розминки. На аркуші паперу діти малюють кошик, на якому пропонується написати терміни (поняття, географічна або
історична номенклатура, персонали тощо) з вивченої теми. Головне, щоб «кошик» був заповнений доверху. Через певний час учитель зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їх записах. Переможцем виявиться учень, у якого більше за інших записано термінів, тобто в якого найбільш місткий кошик для знань.

Пінг-понг. Варіант І. До дошки виходять два учні й по черзі ставлять один одному питання за домашнім завданням. У цій грі можна задіювати невеликий яскравий м'яч. Учень промовляє питання і кидає м'яч своєму супернику. Учитель оцінює їхні відповіді.
Варіант 2. Один з учнів підготував прості питання за домашнім завданням.
Відповіді на них повинні бути односкладовими. Він виходить до дошки, кидає м'яч будь-якому з учнів класу й одночасно ставить йому питання. Звучить відповідь і м'яч повертається до першого учня. Учитель оцінює якість і оригінальність питань і правильність відповідей.
Диктант для «шпигуна». Цей методичний прийом дозволяє розвивати зорову пам'ять, тренує уважність і відповідальність за кінцевий результат. Він добре працює на уроках філологічного циклу, на уроках математики, географії. Клас поділений на
5—6 команд. Текст диктанту теж ділять на стільки ж частин. Аркуші з текстом прикріпляються до стін якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів команди стає «шпигуном». Він підходить до тексту (стільки разів, скільки потрібно), читає його, запам'ятовує, повертається до команди і диктує їм свою частину.
Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок (або зробить менше за інших). Математики можуть запропонувати тексти задач, приклади. Географи — завдання на знаходження об'єктів по географічних координатах або інші подібні вправи.
Знайди помилку. Варіант І. Якщо матеріал, що перевіряється, добре знайомий учням, то цей методичний прийом провокує виникнення ситуації успіху на уроці. А якщо матеріал новий, то успішні пошуки помилки, присмачені щирою похвалою і захопленням учителя, дозволять дітям відчути себе дослідниками й експертами.
Учитель у своєму повідомленні припускається помилок, які слід знайти, або лунають тексти, в яких явно спотворена інформація або заплутані визначення, маршрути, послідовність викладу, героям приписують чужі думки і вчинки, даються невірні тлумачення подій і процесів. Учитель просить знайти у висловленому тексті (задачі, завданні) помилки. Можна вказати кількість помилок. Філологи рекомендують у таких текстах дві-три явні помилки, дві-три типові, одну малопомітну. Виявлення такої помилки свідчить про глибоке знання предмета і розвиває критичне мислення учнів.
Варіант 2. Цей же методичний прийом можна застосувати як командну гру.
Кожна команда готує вдома (або на уроці) текст з помилками з певної теми і пропонує його іншій команді. Для економії часу можна обмінятися текстами, які були заготовлені наперед. Користь подвійна й обопільна — чия команда краще заховає свої помилки і хто більше і швидше знайде.
Сніжна грудка. Як росте сніжна грудка, так і цей методичний прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: Слово — речення — питання — відповідь.
Варіант 1. Учитель показує на учня і говорить: «Слово!» Той промовляє слово, яке стосується теми уроку. Показує на іншого учня і говорить: «Речення». Другий учень складає речення з цим словом. Третій учень придумує питання до цього речення, четвертий учень відповідає на нього. Філологи можуть продовжити цю «сніжну грудку», скажімо, п'ятий учень пояснює значення слова, шостий називає синонім, сьомий — антонім і т. д.

Варіант 2. Кожний учень додає до першого речення свій літературний «шедевр» таким чином, щоб утворився безперервний ланцюжок певних граматичних категорій.
VІІ. РОЛЬ ГРИ ТА ТВОРЧИХ ЗАВДАНЬ У РОЗВИТКУ
ПСИХІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Увага. Види уваги
У Ніколо Паганіні були три учні — віолончеліст і два скрипалі. Вони почали брати у нього уроки, коли вже були професійними, хоча й посередніми музикантами, і через два роки стали відомими віртуозами. Коли Паганіні запитали, як йому вдалося цього досягти, він відповів: «Я навчив їх уважно займатися».
Що означає «уважно займатися»? І як можна навчити цього дитину?
У психології увагою називають спрямовану психічну діяльність людини, зосереджену на об'єктах, які мають для неї певне значення. Увага може бути спрямована як на об'єкти зовнішнього світу, так і на власні думки й переживання.
Основні види уваги — мимовільна і довільна. При мимовільній увазі ваша психічна діяльність здійснюється немовби сама собою, без свідомих вольових зусиль особистості, без попереднього наміру. Вона може виникати під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Сильний звук, яскравий колір, гострий запах; щось, що пульсує, рухається, що є незвичним,— все це зовнішні фактори. Відчуття, інтереси, потреби, які
є для вас постійно або тимчасово значимими,— фактори внутрішні.
На відміну від мимовільної, довільна увага за своїм походженням є соціальною. Вона не є продуктом дозрівання організму, а формується у дитини лише у процесі спілкування з дорослими.
К. Д. Ушинський колись правильно зазначив, що увага — «ті двері, через які проходить все, що входить в душу людини із зовнішнього світу».
Психологи встановили, що чим вищий рівень розвитку уваги, тим вищою є ефективність навчання. Дитина, на відміну від дорослої людини, ще не може
«примусити себе» бути уважною, тому їй необхідна допомога дорослого. Така допомога може полягати, наприклад, в організації спільних ігор, що сприяють тренуванню уваги.
Отже, на думку відомих провідних психологів та педагогів-практиків, дитина може «бути уважною», коли у неї розвинуті якості уваги — сконцентрованість, сталість, обсяг, розподільність і переведення.
Сконцентрованість — це ступінь зосередження на одному й тому ж предметі, об'єкті діяльності.
Сталість — це характеристика уваги в часі. Вона визначається тривалістю збереження уваги на одному й тому ж об'єкті чи на одному й тому ж завданні.
Обсяг уваги — це кількість об'єктів, які людина здатна охопити під час одномиттєвого пред'явлення.
Розподільність — це властивість уваги, яка виявляється у процесі діяльності, що вимагає виконання не одної, а хоча б двох різних дій одночасно, наприклад слухати вчителя й одночасно письмово фіксувати якісь фрагменти пояснень.
Переведення уваги — це швидкість пересування фокусу уваги від одного об'єкта до іншого, переходу від одного виду діяльності до наступного. Чим вищим є рівень концентрації уваги на одній діяльності, тим важче перевести її на іншу.


Розвиток сталості та сконцентрованості уваги
Для проведення гри потрібно вирізати з картону невелике квадратне поле, яке складається з дев'яти клітин.
По клітинках ігрового поля слід пересувати уявну «муху». Пересування «мухи» з одної клітинки в іншу відбувається за командами «Вгору», «Вниз», «Вправо»,
«Вліво». За одною з таких команд «Муха» пересувається відповідно до команди у сусідню клітинку. Початкову позицію «Мухи» слід зазначити перед початком гри
(наприклад, в центрі). Ведучий подає 7 команд, за якими гравець повинен уважно простежити (без допомоги пальця чи указки, а лише очима), після чого зробити ще три пересування
(за власними командами). Виходити за межі поля забороняється як ведучому, так і гравцеві, тому команді, яка порушує це правило, зараховується помилка. Роль ведучого почергово виконують обидва учасники гри.
Виграє той, хто припуститься меншої кількості помилок.
Гру можна ускладнити шляхом збільшення кількості команд, за якими слід подумки рухатися, або збільшуючи розміри поля: 4 x 4 , 5 x 5 , 6 x 6 тощо. Переходити до більшого поля бажано лише тоді, коли дитина легко виконує як мінімум десять пересувань «мухи».

КОЛА
У цю гру дитина може грати наодинці або у парі з партнером. Вона призначена для тренування сталості уваги та вміння розрізняти розмір предмета. Запропонуйте малюкові відшукати усі порожні кола за порядком змен- шення їх розмірів (від найбільшого до найменшого). Змагання можна провести в парах на час — хто швидше й точніше виконає завдання.
ЦИФРИ ЗА ПОРЯДКОМ
Ця гра є аналогічною до попередньої, але замість кіл використовуються цифри.
Вони розміщені у таблиці хаотично. Дитині слід знаходити і називати числа у порядку зростання, вказуючи на них олівцем або указкою.









І




Розвиток переведення уваги
Ранкова гімнастика
Якщо ви регулярно робите
З малюком ранкову гімнастику, то пограти у цю гру вам буде нескладно (а якщо не робите, це відмінний привід розпочати).
Ця гра—для розвитку переведення уваги і довільних процесів. Ви виконуєте вправи, а дитина повинна повторювати їх одночасно з вами. Оберіть якісь три дії, наприклад присідання, стійку на одній нозі і поворот на 180°. Виконуйте вправи у різній послідовності, по два рази кожну і швидко переходячи від одної вправи до
іншої: два рази присіли, два рази повернулися, два рази зробили стійку на одній нозі
(один раз на лівій, другий раз — на правій). Потім можна обрати інші три вправи і помінятися ролями. Виграє той, хто припустився меншої кількості помилок.
Гру можна урізноманітнювати, змінюючи види завдань і збільшуючи їх кількість.
Ця гра — відмінний метод тренування переведення уваги та розвитку швидкості мисленнєвих процесів.

Паралельна лічба предметів
Перед дитиною — кілька рядів карток із зображенням трьох предметів, наприклад квітки, м'яча і груші.
Дитина повинна послідовно рухатися від предмета до предмета і рахувати їх таким чином: одна квітка, один м'яч, одна груша, два м'ячі, дві груші, три м'ячі, дві квітки тощо.
Під час гри дитині необхідно переводити увагу з предмета на предмет
і запам'ятовувати проміжний результат додавання.







Розвиток спостережливості
Відзнач фігурки
Зображені кілька рядів, які складаються з 5 видів фігурок,— зірочок, квадратів, трикутників, кругів, ромбів, хрестиків і прямокутників. Дитина повинна проглядати кожний рядок послідовно і якнайшвидше відзначати олівцем різними способами дві, а потім і три вказані вами фігурки. Наприклад, круг — крапкою в центрі, квадрат — хрестиком. Для виконання завдання відводиться не більше 5 хвилин. Після цього Ви перевіряєте, скільки потрібних фігурок було пропущено, скільки було відзначено не відповідною позначкою.
Як матеріал для гри можна використовувати не лише фігурки, але й цифри чи літери, віддруковані на друкарській машинці, чи звичайну колонку тексту з газети, викреслюючи у ній три різні літери протягом 5 хвилин. Якщо мати два однакових тексти, то можна навіть влаштувати змагання на швидкість і точність роботи.
Шерлок Холмс
Гравець, який виконує роль Шерлока Холмса, уважно розглядає зовнішній вигляд свого партнера і відвертається або залишає кімнату. Партнер змінює деякі деталі свого зовнішнього вигляду і пропонує «слідчому» знайти, що він змінив.
Предметом гри може бути не лише зовнішній вигляд партнера, але й розташування предметів у кімнаті, дрібні деталі на малюнку і багато іншого.
Складність гри залежить від кількості елементів, які змінюються. Краще розпочинати
із 3—4 змін і поступово збільшувати їх кількість. Можна перетворити цю гру на змагання, даючи завдання одне одному почергово. Лише зверніть увагу на те, щоб складність завдань для кожного учасника гри у цьому випадку була приблизно однаковою.
Пантоміма для спостережливих
Ви показуєте пантоміми, а дитина повинна вгадувати, що означає кожна дія. Для початку пропонуємо вам зобразити прості дії, які ви робите, коли зачісуєтесь, вмиваєтесь, чистите зуби, їсте фрукти, наливаєте чай, вилізаєте на драбинку, читаєте книгу, граєте у футбол. Потім покажіть складніші дії, наприклад, як ви накриваєте на стіл, прогулюєтесь пляжем, прибираєте у квартирі тощо.
Якщо виникають труднощі, проаналізуйте разом із дитиною особливості рухів і з'ясуйте, які серед них є найбільш характерними, типовими елементами. Поміняйтеся ролями, і нехай тепер малюк задумає якусь дію і зобразить її, а Ви будете відгадувати.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал