Управління освіти І науки житомирської облдержадміністрації житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти




Сторінка1/6
Дата конвертації07.01.2017
Розмір0.63 Mb.
  1   2   3   4   5   6


УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ
ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ











Практичний порадник


Методика проведення гри як засобу активізації пізнавальної
діяльності учнів на уроці


(на допомогу заступникам директорів шкіл з навчально-виховної роботи,
вчителям)
ЖИТОМИР
2009

Практичний порадник підготували члени обласної творчої групи заступників директорів шкіл з навчально-виховної та науково-методичної роботи закладів освіти:
Р.П. Бишко, В.Й. Гис, В.А. Гуменюк, Т.І. Гуменюк, М.Ю. Ігнатенко, Л.В. Красуцька,
М.В. Медвєдєва, В.І. Слінчук, Г.М. Шлапак, Т.О. Шпакович.
Керівник
Г.М. Кучерова, методист з школознавства центру методичного забезпечення загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти ОІППО
Практичний порадник схвалений і рекомендований до друку кафедрою менеджменту освіти Житомирського ОІППО (Протокол № 6 від 16.06.09 р.).




Рецензенти:

І.І. Бойко
– завідувачка кафедри менеджменту освіти Житомирського ОІППО, доцент, кандидат психологічних наук;
Ю.С. Толочкін – методист школознавства центру методичного забезпечення загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти ОІППО
Коректор Н.М. Макарова
Комп’ютерний набір В.Е.Слатвінська
© Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2009

Зміст
Вступ.
І.
Класифікація педагогічних ігор.
ІІ.
Загальні вимоги, цілі педагогічних ігор.
ІІІ. Дидактичні ігри та методика їх проведення.
ІV. Рольові ігри та методика їх проведення.
V.
Інтелектуальні ігри та методика їх проведення.
VІ. Педагогічні ігри на різних уроках.
VІІ. Роль гри та творчих завдань у розвитку психічних процесів.



















Вступ
Національна доктрина розвитку освіти ставить перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення й саморозвитку. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.
Дійовим засобом залучення учнів до навчальної діяльності, до одержання радості від пізнання є навчальна гра. Саме гра має велике значення у задоволенні людської потреби пізнання світу, входячи у психічний і фізичний світ дитини з перших днів її існування.
Філософи стверджують, що « гра - це особлива форма дитячого життя, ви- роблена суспільством для управління розвитком дітей; в цьому плані вона є особливим педагогічним творінням, розглядається як один з видів діяльності» (С. Л. Рубінштейн,
Д. Б. Ельконін). У теоретичній літературі гра розглядається, як:
1.
Особистісне ставлення до оточуючого світу.
2.
Особистісна діяльність дитини, яка змінюється й розширюється як її суб'єктивна діяльність.
3.
Соціально заданий дитині і засвоєний нею вид діяльності.
4. Діяльність, в ході якої відбувається розвиток психіки дитини.
5. Соціально-педагогічна форма організації дитячого життя, спілкування.
У будь-якій грі існують важливі моменти спілкування: емпатія, рефлексія.
Емпатія уміння розуміти психічні стани інших людей; співпереживання; емоційний відгук; емоційна ідентифікація з іншими.
Рефлексія – самозаглиблення, пізнання свого внутрішнього світу; бачення власної позиції зі сторони; уміння імітувати думки партнера (Л.С. Вигоцький).
Особливість ігрової діяльності полягає в тому, що в ній успішно засвоюється зміст навчальної діяльності. Використання гри сприяє зміні мотивів поведінки, розкриттю нових джерел розвитку пізнавальних сил, підвищенню самооцінки школярів, установленню дружніх стосунків у мікрогрупі й колективі, розвитку уяви та
ін. На сучасному етапі розвитку шкільної освіти проблема організації пізнавальної діяльності учнів набирає особливо важливого значення у зв'язку з потребою суспільства в людях кваліфікованих, здатних швидко орієнтуватися в обстановці, мислити самостійно.
Гра – єдиний вид діяльності, коли процесові надається більше значення, ніж результатові. Мотив гри полягає в самому процесі, який слугує результатом, а результат – проміжною ланкою процесу. Відповідно до психолого-фізіологічних особливостей свого віку молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, ігровому спілкуванні.
Особливість навчальної гри як форми навчання полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учня, тобто не потребує ніяких способів насильства над особистістю.
Тому для успішного керівництва іграми важливо вміти завоювати довіру вихованців. Це можливо в тому разі, коли педагог ставиться до гри серйозно, з
інтересом, розуміє задуми дітей, їхні переживання, дає простір дитячій ініціативі, творчості. Чи містить навчальна гра щось таке, що змушує нас граючи – пізнавати?
Відповісти на це запитання можна однозначно: «Так». Гра повинна вести думку гравців через усі її дії: запитання і відповіді, підтримку інтересу із введенням нових
елементів, створення ситуації пожвавлень, несподіванки і задоволення, труднощі відкриття. Гра має різні цільові функції: навчальну, соціальну, діагностичну.
Використовуючи гру з метою діагностики, педагогові потрібно:

чітко і виразно роз'яснити дітям завдання і правила гри;

варіювати завдання і правила гри, розвиваючи здатність довільно перебудовувати своє поводження відповідно до зміни ігрового змісту;

здійснювати індивідуально-диференційований підхід до дітей через варіативність
ігрових завдань і правил.
Гра допомагає визначити рівні інтелектуальних здібностей, уміння аналізувати, міркувати, комбінувати, програвати. Ми пропонуємо проводити діагностику на початку роботи з дітьми щодо розвитку здібностей і повторну – після курсу розвивальних занять, щоб виявити, у кого з дітей розвиток відбувається більш-менш
інтенсивно, а для кого необхідні кореляційні заняття.
Ще К. Д. Ушинський зазначав, як важливо спостерігати за дитячими іграми .
Якщо дитина не виявляє інтересу до ігор, пасивна, якщо ігри стереотипні і примітивні за змістом – це серйозний сигнал неблагополучного розвитку дитини, невтішний діагноз для шкільного навчання.
В іграх діти відпрацьовують механізм навчальної діяльності, вони дають змогу виявити в дітей наявність довільної поведінки і спілкування з дорослими та однолітками, вміння підтримувати увагу, здійснювати елементарний самоконтроль.
Досвід показує, якщо педагог привчає дітей приймати завдання в повному обсязі і контролювати себе в процесі його виконання, то можна швидко виявити дітей зі зниженою научуваністю і вчасно провести відповідну корекційну роботу.
Захопившись грою, дитина не помічає, що вчиться, запам'ятовує нове, орієнтується у незвичайних ситуаціях, що поповнюється запас її понять, уявлень, розвивається фантазія. Ігрові елементи дають змогу вчителеві зацікавити учнів і протягом досить тривалого часу підтримувати їхній інтерес до складних питань, властивостей і явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу дітей не завжди вдається. Більш ніж у будь-якій іншій діяльності, в колективній грі виявляються особисті якості кожного, формуються стосунки з ровесниками.
Гру можна пропонувати на початку уроку. Вона має збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити головне, найважливіше, спрямувати увагу на самостійну діяльність. Коли ж учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру.
Ігри, пов'язані з сильним емоційним збудженням, слід організовувати лише в кінці уроку.
Ігри важливо проводити систематично і цілеспрямовано на кожному уроці, починаючи з елементарних ігрових ситуацій, поступово ускладнюючи й урізноманітнюючи їх у міру нагромадження в учнів знань, вироблення вмінь і навичок, розвитку логічного мислення, виховання кмітливості, самостійності, тобто таких якостей інтелектуальної сфери, які характеризують творчу особистість.
Зміст навчальної гри повинен бути цікавим і значущим для її учасників, а всяке
ігрове дійство повинно закінчуватись одержанням певного результату, що несе в собі певну цінність, ґрунтується на знаннях, навичках і уміннях, здобутих на уроках, та забезпечує можливість учням обирати раціональні й ефективні рішення, при цьому критично оцінювати себе й оточуючих. Зв'язок гри з практикою реального спілкування
– одна з найважливіших соціально-психологічних вимог. Практика показує, що не

існує універсальної гри, придатної абсолютно для всіх учнів, груп, класів. Гра ефективна лише в поєднанні з іншими методами й засобами навчання.
До використання навчальної гри необхідно підходити дуже вдумливо та обережно. Ігри доречні й ефективні не на всіх уроках. Найбільш ефективні вони на уроках узагальнення отриманих знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь і навичок. Саме на цих уроках навчальні ігри потрапляють на благодатний грунт знань, отриманих учнями під час вивчення теми. Це дає можливості вчителю для проектування ігрових ситуацій.





І. Класифікація педагогічних ігор



ІІ. Загальні вимоги, цілі педагогічних ігор

Загальна структура навчального процесу при використанні гри

орієнтація: учитель пропонує тему, характеризує гру, знайомить з ходом та правилами гри;

підготовка до проведення гри: знайомство зі змістом, розподіл ролей, забезпечення процедури управління грою;

проведення гри: учитель слідкує за проведенням гри, контролює послідовність дій, надає необхідну допомогу, фіксує результати;

обговорення гри: характеристика виконання дій, аналіз позитивних і негативних сторін ходу гри, труднощів, що виникли, обговорюються можливі шляхи удосконалення гри, зміна її правил.

Завдання, які вирішуються у процесі гри

збагачення чуттєво-емоційного досвіду шляхом засвоєння учнями системних знань;

розвиток мислення дитини в плані усвідомлення себе і свого місця у світі природи та людей;

розвиток загальної культури дитини, включаючи мовленнєву культуру, культуру спілкування в різних умовах.

Типи ігор, пов'язані з даними позиційними моделями

пряме знайомство дітей з засобами й способами пізнання або відображення навколишньої дійсності;

передача інформації від дітей дорослим, коли діти діють самостійно, а дорослі спостерігають за їх діяльністю;

рівноправний пошук дорослими й дітьми як суб'єктами діяльності вирішення проблеми під час спостереження, обговорення або експерименту.
Цілі використання ігор на практиці

інтелектуальний розвиток школярів;

створення сприятливих умов для формування розвитку кожної дитини як особистості, розвиток її творчих здібностей;

індивідуальний підхід до кожного учня, застосування індивідуальних засобів навчання;

збільшення об'єму понять і уявлень, якими володіють учні;

організація пізнавальної діяльності учнів;

поглиблення засвоєних знань;

перехід руху від поверхневого відображення, тобто пізнання лише самого явища, до розкриття законів і закономірностей даного явища;

об'єднання знань в категорії та системи, їх перетворення із роздріблених рядів в системно побудовані «роди»;

емоційно-психологічний розвиток школярів, якому сприяє участь в іграх.

Розвитку пізнавальних інтересів до навчання повинна сприяти така організація навчання, при якій учень знаходиться в процесі самостійного пошуку та «відкриття» нових знань, тобто організація активної пізнавальної діяльності учнів.
Правильно організовані і вдало здійснені дидактичні ігри виконують такі дидактичні задачі:

забезпечують реалізацію особистісно орієнтованого навчання насамперед через можливість стимулювання в учнів різних за природою мотивів; зменшують
імовірність появи негативних побічних продуктів навчання (втоми, нудьги тощо) або значно відсувають момент їх появи, оскільки специфікою дидактичної гри є те, що забезпечуваний нею пізнавальний ефект хоча і є головним продуктом, але він не виступає в грі основною метою діяльності учнів;

розвивають в учнів дослідницькі навички, постійно захоплюючи гравця своєю перспективою, невпинною зміною ролей, персонажів, потайних стимулів;

дають гарну нагоду учням відволіктися від цілеспрямованого натиску навчально-пізнавальної діяльності, домінуючих впливів, заглибитися у змодельоване грою середовище;

розвивають їх розумові, психічні, вольові якості та функції;

змінюють позицію щодо сприйняття оточуючого світу та відшукання свого місця в ньому.
ІІІ. Дидактичні ігри та методика їх проведення
Дидактична гра – це вид діяльності, залучившись до якої, діти навчаються.
Поєднання навчальної спрямованості та ігрової форми дозволяє стимулювати невимушене оволодіння конкретним навчальним матеріалом.
Дидактична гра має чітку структуру, що вирізняє її з-поміж іншої діяльності.
Основні структурні компоненти дидактичної гри: ігровий задум, правила, ігрові дії, пізнавальний зміст або дидактичне завдання, обладнання, результат гри.
На відміну від ігор взагалі дидактична гра має суттєву ознаку – наявність чітко визначеної мети навчання і відповідного їй педагогічного результату, що можуть бути обґрунтовані, подані наочно і характеризуються пізнавальною спрямованістю.
Ігровий задум – перший структурний компонент гри, закладений у дидактичне завдання, що необхідно виконати під час навчання. Ігровий задум найчастіше виступає у вигляді питання або загадки, що ніби проектує хід гри. Це надає грі пізнавального характеру, висуває до її учасників певні вимоги щодо знань.
Кожна дидактична гра має свої правила, що визначають порядок дій і поведінку учнів у процесі її проведення, сприяють створенню на уроці робочої атмосфери. Тому правила дидактичних ігор необхідно розробляти із урахування мети уроку та індивідуальних можливостей учнів. Це створює умови для проявів самостійності, наполегливості, розумової активності, виникнення в учнів почуття задоволення, успіху.
Крім того, правила гри виховують уміння керувати своєю поведінкою, узгоджувати та підпорядковувати її до вимог колективу.
Суттєвими в дидактичній грі є дії, що регламентуються правилами гри, сприяють пізнавальній активності учнів, надають їм змогу виявити свої здібності,
застосувати наявні знання, вміння і навички для досягнення цілей гри. Дуже часто
ігровим діям передує розв'язання задачі.
Учитель, керуючи грою, спрямовує її в належне дидактичне русло, за необхідності активізує її хід різноманітними прийомами, підтримує інтерес до гри, підбадьорює відстаючих і т. ін.
Основою дидактичної гри є пізнавальний зміст, що полягає у засвоєнні тих знань і вмінь, які застосовуються під час розв'язування навчальної проблеми, поставленої грою.
Обладнання дидактичної гри значною мірою включає в себе обладнання уроку.
Це наявність технічних засобів навчання: кодопозитивів, діапозитивів, діафільмів, а також засобів навчання.
Дидактична гра має певний результат – фінал, що надає їй завершеності. Він виступає перш за все у формі розв'язання поставленого навчального завдання і приносить учням моральне і розумове задоволенння. Для вчителя результат гри завжди є показником рівня досягнень учнів у засвоєнні та застосуванні знань.
Усі структурні елементи дидактичної гри пов'язані між собою, і відсутність основних з них руйнує гру. Без ігрового задуму, дій та правил дидактична гра стає або неможливою взагалі, або втрачає свою специфічну форму, перетворюється на виконання вказівок, вправ тощо. Тому, готуючись до уроку, що містить дидактичну гру, необхідно скласти сценарій, вказати, скільки часу відводиться на її проведення, врахувати рівень знань та вікові особливості учнів, реалізувати інтегративні зв'язки.
Поєднання цих елементів, а також їх взаємодія підвищують організованість гри, її ефективність, що призводить до бажаного результату.
Важливим є яскраве проведення гри. Крім того, учитель повинен і сам залучатися до гри, інакше його вплив і керівництво будуть виглядати не досить природно. Вміння залучатися до гри – також один з показників майстерності.
Проводячи дидактичні ігри, слід поєднувати цікавість і навчання таким чином, щоб вони не заважали, а навпаки, допомагали одне одному. Засоби й способи, що підвищують емоційне ставлення учнів до гри, слід розглядати не як самоціль, а як шлях, що веде до виконання дидактичних завдань.
Пізнавальний бік змісту гри завжди повинен чітко висуватися на перший план.
Лише за цієї умови гра буде виконувати свою роль у інтелектуальному розвитку школярів і вихованні їх інтересу до вивчення предметів.
Під час організації дидактичних ігор перш за все необхідно продумати і врахувати такі питання методики:
1.
Мета гри. Які математичні вміння й навички учні засвоять у ході гри?
Якому моменту гри слід приділити особливу увагу? Які інші виховні цілі передбачити під час проведення гри?
2.
Визначення кількості гравців. Кожна гра потребує певної мінімальної або максимальної кількості учасників. Це слід враховувати під час організації гри.
3.
Добирання дидактичних матеріалів і посібників, що знадобляться для гри.
4.
Продумування питання найменшої витрати часу для ознайомлення учнів з правилами гри.
5.
Визначення тривалості гри.
6.
Планування засобів забезпечення участі всіх школярів у грі.
7.
Спостереження за учнями під час гри.

8.
Передбачення можливих змін, що доведеться внести у хід гри, щоб підвищити зацікавленість і активність учнів.
9.
Планування висновків, про які необхідно повідомити учнів по завершенні гри (найвдаліші моменти, недоліки, що трапилися у ході гри, результат засвоєння знань, оцінювання учасників гри, зауваження щодо порушення дисципліни тощо).
Визначення місця дидактичної гри у структурі уроку і поєднання елементів гри з навчанням значною мірою залежить від правильного розуміння вчителем функцій дидактичних ігор та їх класифікації. У першу чергу колективні ігри слід розподілити за дидактичним завданням уроку. Це ігри навчальні, контролюючі, узагальнюючі.
Дидактичні ігри на уроках мають включати:

об'єкт моделювання, введення в дидактичну гру;

опис основних способів взаємодії учасників гри;

правила взаємодії суб'єктів гри;

список команд-учасниць;

розподіл ролей і функцій учасників дидактичної гри;

інструкцію кожному учаснику або кожній команді щодо участі в грі;

загальну схему (етапи) проведення гри;

модифікацію;

способи, умови і критерії підбиття підсумків гри.
Введення дидактичної гри в навчання – процес багаторівневий, що включає наступні рівні реалізації:

концептуальний (розроблення понятійного апарату, постановка навчальної задачі, вибір форми гри, часу її проведення);

операційний (типологізація навчальної гри, врахування ігрових та навчальних цілей, виготовлення або вибір наочності, визначення місця в навчальному процесі);

технічний (розроблення вказівок, що мають забезпечити коректне управління діяльністю учнів на уроці з використанням дидактичної гри).
Дослідники виділяють шість основних груп умов ефективності застосування дидактичних ігор на уроках основної школи:

умови, що забезпечують формування соціальної і пізнавальної активності як ключових особистісних характеристик учня;

умови, що забезпечують розвиток самостійності учнів: діалогова організація діяльності у процесі гри, наявність кінцевого та проміжних результатів на різних стадіях гри, варіативність вибору завдань та початкових умов;

умови, що забезпечують розвиток здатності до самореалізації та саморегуляції навчальної діяльності учнів у процесі гри;

умови, що забезпечують гармонійну індивідуальність особистості; доцільне співвідношення образного і логічного компонентів мислення, рівня пізнавальних потреб та можливостей щодо їх реалізації під час виконання завдань гри; розумне поєднання емоційного і раціонального під час навчання;

умови, що забезпечують узгодженість особистих прагнень учнів з суспільно- корисною спрямованістю їх діяльності;

умови, що забезпечують доцільне поєднання педагогічного керівництва і самостійної діяльності учнів, раціональне співвідношення безпосереднього і опосередкованого впливів педагога та колективу на учня.

Під час організації дидактичних ігор на уроках необхідно дотримуватися таких положень:

правила гри мають бути простими, чітко сформульованими, а зміст матеріалу – доступний розумінню учнів;

завдання гри повинні містити достатню кількість інформації для активної мислительної діяльності підлітків на уроці, що забезпечуватиме досягнення розвивальної та навчальної цілей уроку;

дидактичний матеріал, який використовується в процесі гри, має бути цікавим, педагогічно доцільним і зручним у користуванні;

якщо дидактична гра має характер змагання, то слід забезпечити справедливий і об'єктивний контроль її результатів;

кожен учень має бути активним учасником дидактичної гри;

якщо на уроці створюється кілька ігрових ситуацій, то їх варто чергувати за складністю матеріалу, що до них входить, або характером розумових дій, які необхідні для їх виконання; якщо на кількох уроках підряд проводяться дидактичні
ігри, які вимагають аналогічних мислительних дій від учнів, то за змістом матеріалу вони мають задовольняти принцип: від простого до складного, від конкретного до абстрактного;

необхідно дотримуватися міри використання дидактичних ігор у навчанні, щоб підлітки не звикли в усьому бачити тільки гру;

під час дидактичної гри від учнів слід вимагати чіткого і грамотного висловлення своїх думок, проведення послідовних логічних міркувань, обґрунтовування висновків;

дидактична гра буде результативнішою, якщо вона закінчиться на тому самому уроці, на якому і розпочалася.
Дидактична гра створює мотивацію, близьку до природної, збуджує інтерес, підвищує рівень навчальної праці, розвиває комунікативні здібності.
В залежності від функцій використання навчальної гри наведемо приклади дидактичних ігор:

а) на уроках математики:
1.
“Числовий феєрверк”: дії виконуються усно за стрілками, як естафета
2.
“Лічильник”: назвати найменше значення

3.
Звернення до казкових героїв: щоб зникли чари, Герді необхідно пригадати назву квітки, яку вона вирощувала з Каєм. Виконавши множення числа 2,5 на числа, записані на пелюстках, та розмістивши результати у порядку спадання, одержите назву квітки. (Учні активно включаються у роботу, щоб допомогти Герді і Каю).
4. Логічні задачі: знайти закономірність і замість знака питання написати число або
5. Дидактична гра “Обгонялки”: естафета, в якій беруть участь усі учні класу.
Підбираються задачі на однакову кількість ходів, але різні за складністю відповідно до можливостей учнів.
6. Дидактична гра “Доміно” як контролюючий чи узагальнюючий елемент вивченої теми. Крім того, дана гра сприяє розвитку уваги учнів. Кількість питань відповідає кількості учнів класу. Кожен учень одержує карточку, що містить
відповідь на запитання і наступне запитання. Перший учень починає зі слова
“Старт” і ставить запитання, яке у нього записано. Учень класу має проаналізувати свій перший рядок картки, швидко зорієнтуватися і дати відповідь, щоб поставити записане у нього запитання і т.д.
СТАРТ
Яка фігура називається чотирикутником?
Фігура, яка складається з чотирьох точок, жодні три з яких не лежать на одній прямій, і відрізків, що їх послідовно з’єднують без перетинів.
Які вершини чотирикутника називаються протилежними?
Дві вершини, що не є сусідніми.
Як називається відрізок, що з’єднує протилежні вершини чотирикутника?
Діагоналлю.
Яку властивість має описаний чотирикутник навколо кола?
Суми протилежних сторін рівні.
Яку властивість має чотирикутник, вписаний в коло?
Сума протилежних кутів 180

Яку властивість мають вписані кути в коло, що опираються на одну хорду?
Вони рівні.
Яка трапеція рівнобічна?
У якої бічні сторони рівні.
Яку властивість має рівнобічна трапеція?
Кути при основі рівні.
Як називається трапеція, у якої один кут прямий?
Прямокутна.
Що таке середня лінія трапеції?
Відрізок, що з’єднує середини бічних сторін.
Яку властивість має середня лінія трапеції?
Паралельна основам і дорівнює півсумі їх довжин.
Коли паралелограм буде прямокутником?
Тоді, коли його діагоналі рівні.
Коли паралелограм буде ромбом?
Тоді, коли його діагоналі будуть перпендикулярні.
Чим є діагоналі ромба?
Бісектрисами кутів.
Коли ромб буде квадратом?
Тоді, коли його діагоналі рівні.
Коли прямокутник буде квадратом?
Тоді, коли його діагоналі перпендикулярні.
ФІНІШ
7.
Дидактичні задачі-практики, спрямовані на формування мотивації до вивчення навчального матеріалу (діє бажання довести свою гіпотезу). Наприклад, при вивченні нескінченної геометричної прогресії із знаменником q, меншим по модулю 1, учням пропонується з’ясувати, чи можна, стоячи на відстані 3 м від дверей класу, роблячи
кроки, довжина яких щоразу зменшується вдвічі, дійти до дверей. Учням навіть пропонується спробувати, продемонструвати. Таким чином, у учнів з’являється прагнення вирішити дану проблему і вони активно включаються у процес виведення формули суми членів даної прогресії.
8.
Дидактична гра може бути не тільки структурним елементом уроку, але й тривати весь урок.
УРОК-АУКЦІОН У 7 КЛАСІ


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал