Управління освіти І науки житомирської обласної державної адміністрації житомирський професійний ліцей легкої промисловості збірник



Сторінка3/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.74 Mb.
1   2   3   4

3. Самостійна робота учнів з джерелами вміщеними у підручнику після чого вони мають дати відповідь на такі запитання:

  • Чому Ганді засуджував насилля?

  • Як ідеї Ганді вплинули на національно-визвольний рух в Індії?

  • Висловить своє ставлення до ідей Ганді.

V. Систематизація та узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.

Бесіда за запитаннями.

  • Як можна оцінити події в Китаї 1925-1927 рр.? Чому саме так?

  • Охарактеризуйте політику стосовно комуністів, яку проводив Чан Кайші в період свого правління.

  • Які особливості економічної політики Гоміндану? Порівняйте аграрні перетворення Гоміндану і КПК.

  • Які причини агресивної зовнішньої політики Японії?

  • Коли і які акції громадянської непокори провів ІНК?

Вистава форум-театру на тему: «М. Ганді та акції громадської непокори в Індії». До розгляду пропонується вирішення проблеми антиколоніальної боротьби індійців, головний герой – Махатма Ганді, інші – колоніальна адміністрація та індійський народ, глядачі. Під час участі в форум-театрі глядачі мають можливість не лише познайомитися з важкою ситуацією або отримати інформацію, а й розробити алгоритм, створити модель успішної поведінки в складній, на перший погляд безвихідній, ситуації.

VІ. Підведення підсумків уроку та оцінювання.

      • Відповідь на проблемне завдання, що було поставлене на початку уроку. Думки дітей на основі вже вивченого матеріалу.

      • Метод незакінченого речення: «Сьогодні на уроці я дізнався…», «Я цей урок запам'ятаю тому що…».

      • Оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника, дати відповіді на запитання в кінці параграфу, індивідуальні завдання:

1. Творче завдання: підготувати реферат на тему: «Протиборство демократичних сил і диктаторських режимів Латинської Америки».

ЖИТОМИРСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ



МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ

З ПРЕДМЕТУ «ЛЮДИНА І СВІТ»

НА ТЕМУ:

СОЦІАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ

Підготувала:

викладач історії

Остапенко О. В.

Житомир‒2016

Мета уроку:

навчаюча


  • дати уявлення про основні поняття теми;

  • пояснити, у чому полягає унікальність підліткового співтовариства і культури;

  • з’язувати яким є вплив школи на соціалізацію особистості;

розвиваюча

  • удосконалювати вміння самостійно висловлювати свої думки;

  • продовжувати формувати критичне мислення;

  • розвивати вміння порівнювати інформацію: порівняти чим підліткове співтовариство і культура відрізняються від співтовариства і культури дорослих;

  • вдосконалювати навички самостійної роботи;

виховна

  • виховувати, прищеплювати високу, справжню культуру, а також критичне і відповідальне ставлення до свого способу життя, потребу в духовності, свідомому прагненні до самовдосконалення.

Очікувані результати уроку.

Після цього уроку учні зможуть:



  • характеризувати й пояснювати умови соціалізації особистості у школі, в середовищі однолітків;

  • називати існуючі молодіжні субкультури та характеризувати їх;

  • порівнювати родинну соціалізацію особистості та у середовищі однолітків та у школі;

  • застосовувати та пояснювати терміни «соціалізація», «культура», «субкультура», «формальні і неформальні організації».

  • описувати власні культурні смаки та вподобання.

Обладнання уроку: підручник, ілюстрації.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

План уроку:

1. Школа.

2. Однолітки

3. Поняття субкультури. Молодіжна субкультура.



ХІД УРОКУ:

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

Проводиться вчителем у формі фронтального опитування:



  • Що таке соціалізація особистості?

  • Якою є роль сім’ї в сучасному суспільстві?

  • Яке місце займає сім’я у вашому житті? Які функції сім’ї ви вважаєте для себе найважливішими? Чому?

  • Що таке гендерна соціалізація особистості?

  • Використавши знання з історії, порівняйте соціальні ролі чоловіків і жінок у різні історичні періоди.

III. Мотивація уроку. 

Постановка проблемного запитання:

Якими є причини відходу молоді в андеграунд?

Відповідь на це запитання учні зможуть дати протягом уроку.



IV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя

  • Якою є ваша поведінка у школі та в колі друзів? Чому вона саме така? Чи відрізняється вона від поведінки в сім'ї і як саме?

Сім’я — не єдиний чинник, що впливає на те, ким ми є. Надзвичайно важливу роль у становленні й розвиткові соціальної практики має школа. 

У школі нас навчають вчитися, самостійно оволодівати знаннями і застосовувати їх на практиці.

Розвивальна функція школи формує вміння спілкуватися, приймати рішення, критично мислити.Важливою ланкою шкільного освітнього простору є професійне спрямування, яке реалізується у старшій школі завдяки профільному навчанню.

Виховна функція школи спрямована на формування світогляду, моральних принципів та етичних норм поведінки, ставлень і ціннісних орієнтацій.

Школа надає нам можливість спілкування з однолітками, що набуває особливого значення в перші роки навчання. У процесі спілкування з ровесниками дитина навчається презентувати себе, відстоювати власну позицію, переконувати або підкорятися, опановує закони взаємин у дитячому колективі.

Центральною ланкою шкільних стосунків є взаємини «учень — учитель». Школа і педагог впливають на формування вашої самооцінки, процеси вашого самовизначення, самопізнання, самореалізації, становлення відносин з однолітками й дорослими, вибір професії, формування системи цінностей і норм. ормування особистості кожного з вас залежить від ставлення. Аби ви почувалися повноцінними особистостями, шкільне навчання має відбуватися на основі діалогу, а не підкорення.



2.Творча робота учнів.

Складіть опис ідеального вчителя.

Після обговорення проаналізувати цитату В. О. Сухомлинського.

«Праця вчителя ні з чим не зрівнянна... Ткач уже через годину бачить плоди своєї праці; сталевар через декілька годин радіє вогненному потоку металу; орач, сіятель. хлібороб через кілька місяців милуються колоссям і зерном, вирощеним у полі... Учителю потрібно трудитися роки й роки, щоб побачити предмет свосі творчості; буває, що проходять десятирнчя і ледве починає виділятися те. що замислив; ніхто частіше від учителя не буває незадоволеним; ні в якій праці помилки і невдачі не призводять до таких важких наслідків, як в учительській...» В. О. Сухомлинський.

Школа дає вам можливість творчо збагачуватися і розвиватися в гуртках за інтересами (спорт, музика, декоративно-прикладне мистецтво, наука, техніка). Серед основних принципів, що лежать в підґрунті сучасної освіти, є принцип демократизму, який передбачає ваше залучення до шкільного самоврядування. Таким чином ви берете на себе певні зобов’язання та частину відповідальності, набуваючи навички участі в житті суспільства.

Найактивніше процес набуття досвіду спілкування розгортається у ранній юності. У старшокласників посилюється інтерес до своєї особистості, що є умовою цілеспрямованої самоосвіти та самовиховання. Центром розвитку постає особистісне самовизначення, а вся діяльність та інтереси обертаються навколо вибору подальшого життєвого шляху. Старшокласники починають замислюватися над тими ж моральними проблемами, над якими замислюються й дорослі, особливе значення має не просто пізнання, а міжособистісні відносини, зокрема з особами протилежної статі.

Інколи, якщо потреби у спілкуванні не задовільняються, підліток може відчувати психологічний дискомфорт, що призволить до конфліктів у школі, в сім’ї, з однолітками, або до відчуження від них і зниження їхньої значущості в очах підлітків, до пошуків інших шляхів самоутвердження та альтернативного середовища спілкування. У результаті молода особа може опинитися в хуліганських угруповуваннях, які. на думку підлітка, дають йому свободу дій, взаємин, більшу можливість для вияву власного «Я». Проте зазвичай це призводить до проблем аморальної, асоціальної поведінки і навіть злочинності, що може завдати непоправної шкоди подальшому життю молоді.

Культура особистості визначається глибиною засвоєння нею надбань за гальнолюдської матеріальної й духовної культури. Особистість є і творінням культури, і її творцем водночас.  

Культура (від лат. cultura — обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) — історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил і здібностей людини, виражений у типах і формах організації життя і діяльності людей, у їхніх взаєминах, а також у створюваних ними матеріальних і духовних цінностях.

Культура окремої соціальної групи, яка чимось відрізняється від загальної культури, що панує в суспільстві, називається субкультурою (префікс суб- означає під-).

Субкультури виникають саме всередині традиційних культур Молодіжна культура, а точніше субкультура, виокремилася у специфічну соціокультурну сферу в другій половині XX ст., тоді, коли виникла індустрія молодіжної моди, розваг, міжнародного молодіжного туризму, набирає обертів шоу-бізнес, орієнтований на людей віком від 15 до 30 років. Для молодіжної субкультури характерні такі явища, як сленг, що швидко змінюється, прагнення до освоєння нових форм комунікації (мобільний зв’язок та Інтернет), а також нові сфери діяльності, що виникають завдяки суспільним змінам. Носії субкультури приймають не лише притаманні їй цінності та світогляд, а й зовнішні атрибути, на кшталт одягу та зачіски.  Саме можливість спілкуватися з подібними до себе та зовнішня атрибутика, що дає можливість продемонструвати свою позицію в соціумі, приваблюють підлітків у формальних і неформальних молодіжних об’єднаннях, субкультурах. XX століття можна відзначити як найщедріше на молодіжні субкультури: хіпі, панки, рокери, металісти, футбольні фанати тощо.

Причинами виникнення молодіжних субкультур є спроба самореалізації молоді, бажання привернути до себе увагу оточення, виклик суспільству, непорозуміння в сім’ї, відсутність мети в житті, нерозвинена сфера організації дозвілля для молоді в країні; данина моді тощо. Молодь бажає належати до якоїсь соціальної групи, водночас протиставляючи себе суспільству. Субкультура дає їй можливість висловити свій протест дорослому світові, і водночас готує до життя в ньому. Андеґра́унд , андеграундна культура  — сучасний термін на позначення альтернативної культури, яка виражається за межами встановленими засобами масової інформації.

Так, у Радянському Союзі виникли субкультури стиляг і бардів.

• Стиляги — це радянська молодіжна субкультура, що існувала в другій половині 40-50-х років минулого століття. Представники цієї субкультури своїм еталоном обрали американський спосіб життя і були проти стереотипів поведінки, нав’язаних населенню СРСР, проти одноманітності в одязі, стилі життя, музиці. Перші стиляги носили широкі штани, мішкуваті піджаки, широкополі капелюхи, кольорові шкарпетки та червоні краватки. З часом їхній стиль змінився: з'явилися вузькі штани «дудочки», зачіска «кок», вузенька краватка-оселедець, що зав’язується маленьким вузлом, та парасолька-тростинка. Стиляги надавали перевагу західній музиці: фокстроту, танго, рок-н-ролу.

Тоді в країні велася напружена боротьба з молоддю, що «вклонялася» західному стилеві життя. Стиляг називали «безрідними космополітами», на них малювали карикатури та писали критичні статті у пресі. їх вважали потенційними ворогами радянської влади. Студента могли навіть виключити з вищого навчального закладу за те, що він слухає рок-н-рол.

• Інша молодіжна субкультура Радянського Союзу — це бардівський рух, що з’явився у 1950-ті роки і розквів у 1970-ті. Він виник на основі студентських і туристичних пісень, що відрізнялися від офіційних, котрі лунали з державних радіостанцій і телебачення, особливою душевністю, лірикою, неформальним ставленням до людини та її почуттів. Бардівська пісня набула надзвичайної популярності з поширенням магнітофона. Уся Країна Рад із задоволенням слухала пісні Булата Окуджави, Володимира Висоцького, Юлія Кіма, Юрія Візбора.Народження української бардівської пісні можна віднести до 1980- 1990-х років. Її найяскравішими представниками є Тризубий Стас, Ольга Богомолець, Володимир Шинкарук та ін.

Нині, коли можливості спілкування з представниками інших країн майже необмежені, молодь приєднується до глобальних субкультур, нових для нашого суспільства.

Причини відходу молоді в андеграунд (Андеґра́унд , андеграундна культура  — сучасний термін на позначення альтернативної культури, яка виражається за межами встановленими засобами масової інформації):виклик суспільству, протест;виклик сім’ї, непорозуміння в сім’ї; небажання бути як усі;бажання затвердитися в новому середовищі; привернути до себе увагу; нерозвинена сфера організації дозвілля для молоді в країні; копіювання західних структур, течій, культури; релігійні ідейні переконання;данина моді; відсутність мети в житті; вплив кримінальних структур, хуліганство; вікові захоплення.



3. Інтерактивна вистава на тему: « А я хіп-хопер»

Група ділиться на 2 частини. Більша частина учнів попередньо готується до вистави, обравши певну субкультуру повністю її демонструє – в одязі, стилі життя, музиці, світогляді тощо. Глядачі (менша частина групи) у ході перегляду голосують за кращу виконану роль (найдосконаліше та якісне втілення образу), задають запитання виступаючим.



V. Систематизація та узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.

Бесіда за запитаннями:



  • Охарактеризуйте вплив школи на соціалізацію особистості.

  • Спілкування з однолітками може мати позитивні і негативні наслідки соціалізації. У чому вони виявляються?

  • Розкрийте поняття «субкультура», назвіть основні молодіжні субкультури.

VI. Підведення підсумків уроку та оцінювання.

  • Відповідь на проблемне завдання, що було поставлене на початку уроку.

  • Метод незакінченого речення: «Сьогодні на уроці я дізнався…», « Я цей урок запам'ятаю тому що…»

  • Оцінювання учнів.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника, дати відповіді на запитання в кінці параграфу, індивідуальні завдання:

1. Випереджувальне завдання – підготувати повідомлення на тему: «Гендерні стереотипи»


Навчально-виховна робота
ЖИТОМИРСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

РОЗРОБКА

ВСЕУКРАЇНСЬКОГО УРОКУ ПРАВА

НА ТЕМУ:


ПРАВА ЛЮДИНИ

Підготувала:

викладач історії

Остапенко О. В.

Житомир‒2015

Мета уроку: 



  • з’ясувати суть поняття «права людини»;

  • опрацювати міжнародні правові документи щодо прав людини і прав дитини;

  • розкрити особливу роль прав і свобод людини у відносинах людини і держави, значення захисту прав людини і громадянина;

  • спонукати учнів до активного мислення;

  • розвивати вміння учнів аргументовано обстоювати власну точку зору, працювати в групі;

  • виховувати повагу до прав людини, активну громадянську позицію учнів;

  • виховувати потребу співвідносити поняття «права» ‒ «обов’язки».

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:



  • тлумачити поняття «права людини»;

  • описувати їх види;

  • називати міжнародні документи з прав людини і прав дитини, аналізувати їх зміст;

  • знати органи та організації, які захищають права і свободи людини;

  • розуміти значення захисту прав людини і громадянина;

  • давати власну оцінку ситуації в Україні з дотримання прав людини.

Обладнання уроку:  стінгазета «Правознавець», мультимедійна дошка, проектор, ноутбук, презентація «Права людини», відеофільм «Історія прав людини».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.



План уроку:

1. Поняття «права людини».

2. Міжнародні правові документи щодо прав людини.

3. Історія прав людини.

4. Види прав людини, їх роль у житті людини.

5. Порушення прав людини в Україні XXI ст.



Епіграфи уроку: «Свобода дає право робити те, що не шкодить іншим». Е. Клаудіус

«Щоб зробити із людей хороших громадян, їм треба дати можливість проявити свої права і виконувати права громадян»

шотландський письменник Семюел Смайлс

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

II. Повідомлення теми і мети уроку.

Доброго дня усім присутнім! Ми з вами зібралися сьогодні у цій залі з нагоди міжнародного свята – Дня прав людини, яке відзначається 10 грудня за пропозицією Генеральної асамблеї ООН. Саме цього дня в 1948 році Асамблеєю було ухвалено Загальну декларацію прав людини. В цей день також по всій Україні проводиться урок права, який має на меті сприяти правовому вихованню нашої молоді. Темою нашого уроку є «Права людини». Основне завдання уроку це навіть не вивчити декларації, закони, постанови, а розуміти потребу наявності прав людини, що вони мають безпосереднє відношення до нашого життя , навчитися поважати права інших людей. 



III. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

Здійснюється у формі фронтальної бесіди.

  • Чи порушували ви права інших людей?

  • Чому?

  • До яких наслідків це призвело?

IV. Мотивація уроку.

Давайте спробуємо поглянути на себе, які ми є, що у нас є спільного, а що відмінного? І що слід зробити для того, аби нам усім було добре серед ровесників, дорослих, у класі, в школі, на вулиці, в державі? Отже, що ж спільного між нами всіма, тими, хто знаходиться у цій залі? (відповіді дітей ‒права та обов'язки).

У ході нашого уроку ви більше дізнаєтеся про власні права, їх призначення і роль у нашому житті.

V. Сприйняття та осмислення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя.

Сьогодні питання прав і свобод людини посідає чи не найважливіше місце у світі, адже від цього залежить як життя окремої людини так і світової спільноти загалом. Права людини – це захищена і гарантована державою можливість щось робити і здійснювати, не порушуючи права і свободи інших людей. Часом ми говоримо : « Я буду захищати свої права!», «Це порушення моїх прав!», « Я не можу нічого вдіяти адже не маю жодних прав!». Ці слова ще раз переконують у тому, що життя складне і задля його успішного протікання ми маємо знати на що маємо право, а на що ні.

Хто ж визначив обсяг прав людини? У 1945 році було створено міжнародну організацію – Організацію Обєднаних Націй (ООН). ЇЇ завданням є підтримка та зміцнення міжнародного миру, безпеки, розвиток співробітництва між країнами. У 1945 році ООН створила комісію з прав людини, яка мала підготувати міжнародні документи, що визначили б права і свободи людини. 10 грудня 1948 року Генеральна Асамблея ООН одноголосно ухвалила перший такий документ ‒ Загальну декларацію прав людини. У 1959 році було прийнято Декларацію прав дитини, згодом проголошено Конвенцію про права дитини. Постає питання для чого потрібна була окрема декларація для дітей, якщо вже існували міжнародні документи з прав людини? Дітям потрібні додаткові права, що забезпечують їх розвиток. Адже дитина слабша фізично, мас недостатній життєвий досвід і тому потребує додаткового захисту та підтримки з боку батьків чи осіб, які їх замінюють.

З метою розвитку норм та положень Загальної декларації прав людини була розроблена ціла низка міжнародно-правових актів:

– Міжнародний пакт про громадянські та політичні права (1966 р.),

– Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (1966 р.),

Конституція нашої держави, прийнята у 1996 р., також закріпила основні права і свободи людини.

Існує також система органів держави, призначенням яких є допомога людям щодо захисту їх прав. Прошу звернути увагу на екран де наведено перелік державних органів та посадових осіб, які зобов'язані захищати права і свободи людини в Україні. Захист прав і свобод людини здійснюють також міжнародні організації, зокрема ООН та Європейський суд тощо.

2. Цікавим є зясувати, а коли ж вперше людство зрозуміло про потребу у власних правах? Давайте прослідкуємо історію становлення прав людини. Увага на екран. (Показ відеофільму «Історія прав людини»).

3. Рольова гра «Засідання комітету ООН з прав людини».

Вчитель. Сьогодні ми проведемо «Засідання комітету ООН з прав людини» з метою обговорення питання про те, які конкретно ми маємо права та на які види вони поділяються. Про це нам розкажуть наші експерти.

Учень 1. Голова Комітету ООН. Доброго дня шановні члени засідання!

d:\documents\оленка\фото\фото тиждень права\d9x6g9weiq2a.jpg

Наша сьогоднішня зустріч є дуже важливою, адже ми повинні донести суспільству ті права людини, які ми визначили, узагальнивши усю історію людства з її суперечками, війнами, лихами. Ми встановили що зневажання і нехтування правами людини призводили до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть вільні від страху і нужди, є найвищим прагненням людей. Необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення.

Для оголошення прав людини, їх видів надаю слово експертам.



Учень 2. Експерт ООН. Права людини можна класифікувати. Існують особисті, політичні, економічні, соціальні, культурні права людини.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал