Управління освіти І науки житомирської обласної державної адміністрації житомирський професійний ліцей легкої промисловості збірник



Сторінка1/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.74 Mb.
  1   2   3   4
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ



ЖИТОМИРСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

ЗБІРНИК

МЕТОДИЧНИХ НАПРАЦЮВАНЬ

ВИКЛАДАЧА ІСТОРІЇ ОСТАПЕНКО О. В.

Житомир ‒ 2016

Упорядник:

Остапенко О. В. ‒ викладач історії, ЖПЛЛП, ‒ 2016 р. ‒ 63 с.



У збірнику вміщено кращі розробки уроків з історії України, всесвітньої історії, предмету «Людина і світ», виховних заходів викладача історії Остапенко О. В. за 2015‒2016 навчальний рік. Збірник призначено для обміну досвідом між викладачами та майстрами виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів.

Збірник методичних напрацювань обговорено і схвалено на засіданні методичної комісії викладачів суспільно-гуманітарного циклу ЖПЛЛП

протокол № 10 від 04 травня 2016 р.

ЗМІСТ


Вступ 4

I. Теоретична підготовка 5

1.1. Методична розробка уроку на тему: «Початок української революції (1917-1921 рр.)» 5

1.2. Методична розробка уроку на тему: «Україна в перші повоєнні роки ( 1945 – початок 50-х років)» 12

1.3. Методична розробка уроку на тему: «Економічне життя України в 90-х роках XX ст. Проблема української економіки та пошук її розв’язання» 19

1.4. Методична розробка уроку на тему: «Китай, Японія, Індія у період світової економічної кризи (1929-1933 рр.)» 28

1.5. Методична розробка уроку на тему: «Соціалізація особистості» 36

II. Навчально-виховна робота 43

2.1. Методична розробка всеукраїнського уроку права на тему: «Права людини» 43

2.2. Методична розробка сценарію турніру знавців права «Магістри юстиції» 49

2.3. Методична розробка сценарію тематичної лінійки до Дня пам’яті жертв голодоморів 54

2.4. Методична розробка фут-квесту «Житомирщина мій рідний край» 60



d:\documents\оленка\фото\червона сукня\dsc_1062jq.jpg

Мета навчання дитини-дати їй можливість жити самостійно, без учителя.
Альберт Губбард

Щоб не перетворити дитину в склад знань, комору правил та формул, треба вчити її мислити.
А.Сухомлинський

Вступ

XXI століття ставить перед українським суспільством нові вимоги. Науково-технічний прогрес, розвиток інформаційно-комунікаційних ресурсів, потреба переходу до постіндустріального суспільства де на першому місці має перебувати якісна освіта, переосмислення ролі та місця професійно-технічної освіти, виховання вільної від тоталітарного минулого, свідомої, патріотично налаштованої особистості вимагає застосування нових методів, прийомів навчання, які б забезпечили підготовку людини здатної жити, працювати, конкурувати у сучасному світі.

Сучасні методи навчання істотно різняться з методами попередньої епохи, адже нинішня освіта повинна забезпечити передусім людину мислячу, яка не стільки володіє певною кількістю інформації, а знає де її віднайти та як розподіляти. Проектом концепції розвитку освіти до 2025 року визначено що надзвичайно важливим є приведення структури освіти у відповідність до сучасних потреб економіки та інтеграції України в європейський економічний та культурний простір. Все це вимагає впровадження сучасних технологій навчання, дидактичних принципів, підходів, методів, які б

забезпечили якісну освіту. Тому важливо спрямовувати зусилля на перетворення традиційного навчального процесу в дослідницький, сприяти активній творчій діяльності учнів, забезпечувати їх пошукову діяльність.

Результати педагогічних творчих пошуків знайшли відображення у даному збірнику, основна мета якого

поділитися власним досвідом пошукової діяльності.


http://zpllp.zt.sch.in.ua/files2/images/3.jpg?size=10


Теоретична підготовка
ЖИТОМИРСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ

З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

НА ТЕМУ:

ПОЧАТОК УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

(1917-1921 рр.)

Підготувала:

викладач історії

Остапенко О. В.

Житомир‒2015

Мета уроку:

навчаюча


  • означити причини і передумови революції;

  • характеризувати Центральну Раду як представницький орган влади;

  • визначити склад та програму ЦР;

  • з'ясувати становище української армії на початку Української революції.

розвиваюча

  • аналізувати причини і наслідки історичних подій і явищ, виділяти головне, робити висновки;

  • удосконалювати вміння самостійно висловлювати свої думки;

  • розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння працювати з джерелами інформації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

  • продовжувати формувати критичне мислення;

  • розвивати вміння порівнювати історичну інформацію: порівняти період Української революції з подіями сучасності.

виховна

  • виховувати повагу і розуміння до історичного минулого, уміння використовувати уроки тих подій для сьогодення;

  • виховувати учнів у дусі патріотизму та національної свідомості.

Очікувані результати уроку.

Після цього уроку учні зможуть:



  • на основі різних джерел інформації характеризувати й пояснювати причини і передумови Української революції;

  • характеризувати Центральну Раду як представницький орган влади, визначати її склад та програму;

  • характеризувати становище української армії на початку Української революції.

  • характеризувати відносини Центральної Ради та Тимчасового уряду, давати їм власну оцінку;

  • застосовувати та пояснювати терміни «Лютнева революція», «Українська революція», «Центральна Рада», «Тимчасовий уряд», «українізація», «автономія», «самостійники», «диктатура пролетаріату»;

  • аналізувати запропоновані історичні документи;

  • визначати власну позицію щодо подій означеного часу, проводити паралелі із сучасністю.

Обладнання уроку: підручник, атласи, ілюстрації (портрети М.Грушевського, М. Міхновського, С. Петлюри), стінна карта, презентація «Українська революція», мультимедійний проектор, ноутбук.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: урок – пошук істини.

План уроку:

1. Вплив Лютневої революції на піднесення українського визвольного руху.

2. Початок революції.

3. Утворення ЦР, її склад та програма.

4. Початок українізації армії.

ХІД УРОКУ:

I. Організаційний момент, повідомлення теми, мети уроку.

II. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

Проводиться вчителем у формі фронтального опитування:



  • Коли тривала I світова війна?

  • Які два воєнно-політичні блоки взяли участь у війні?

  • Якою була участь українців у цій війні?

  • Хто такі УСС? У яких боях вони відзначилися?

  • Коли відбувся брусиловський прорив?

  • Користуючись картою прослідкуйте хід воєнних дій I світової війни на українських землях.

  • В якому стані перебували українські землі на початку 1917 р.? Як позначилася війна на житті українців?

III. Мотивація уроку. 

Постановка проблемного запитання:

Перша світова війна розпочала процес, коли розпалися імперії, і майже всі нації Східної Європи, включаючи такі невеликі, підвладні царям народи, як фіни, естонці, латиші та литовці, завоювали незалежність. А 30-ти мільйонним українцям не вдалося зробити цього. Чому? Це питання тим доречніше, що українці боролися й заплатили за свою незалежність більшим числом життів, ніж, напевно, будь-яка інша східноєвропейська нація. Відповідь на це запитання ми зможемо дати лише після вивчення теми «Українська революція».

IV. Сприйняття та осмислення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя. Перед тим як ми розпочнемо вивчення нового матеріалу, давайте зупинимося на ключовому терміні сьогоднішньої теми – революція.

Асоціативний кущ


  • зміни; - докорінний переворот;

  • зміна влади; - народне невдоволення;

  • хаос; - кровопролиття;

  • боротьба за владу; - криваві сутички.

Отже – революція – це докорінний переворот, зміни; швидка зміна встановленого політичного, соціального чи економічного порядку суспільства здебільшого насильницьким способом.

У ході бесіди з учнями, спираючись на вже отримані ними знання, з’ясувати причини і передумови Української революції, закріпивши це у вигляді таблиці:



http://academia.in.ua/sites/default/files/field/image/pict1.jpg

27 лютого 1917 року вибухнула Лютнева революція, завершенням якої стало повалення самодержавства в Росії. Влада перейшла до Тимчасового уряду – перехідного органу, який зобов’язувався передати свої повноваження Установчим зборам, скликати які передбачалося у найближчому майбутньому. Очолив уряд – князь Г. Львов. До складу уряду ввійшли кадети (виступали за утворення конституційної монархії), октябристи (виступали за утворення конституційної монархії), есери (за побудову в Росії демократичної республіки), безпартійні.  У Росії також ще з 1898 року існувала російська соціал-демократична робітнича партія (РСДРП), яка була побудована на демократичних принципах. Але у 1903 році у партії відбувся розкол (учні малюють схему).



РСДРП (1898)

1903 р.

більшовики меншовики

1.Виступали за встановлення диктатури пролетаріату.

2.Передбачали побудову соціалізму насильницьким революційним шляхом.

3. Виступали за безкласове суспільство.

4. Творець більшовизму – В. І. Ленін.



1. Прагнули захищати інтереси людей в рамках закону і парламентаризму.

2. Представник – Ю. О. Мартов




4 квітня 1917 року відбулася VII всеросійська конференція більшовиків, в основі якої Квітневі тези – доповідь Леніна:

  • «Жодної підтримки Тимчасовому уряду» ‒ так сформулював лідер більшовиків ставлення його партії до нової влади. 

  • Найбільш вдалою формою влади, яку легко можна було перетворити на «диктатуру пролетаріату», за Леніним, були ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Він кинув у маси гасло «Вся влада радам!» і обіцяв кожному робітникові, солдату, селянину участь у державних справах. 

  • Проголошувалося право націй на самовизначення.

У березні 1917 року розпочалися мітинги і демонстрації в Україні з вимогами автономії України. Це започаткувало національно-демократичну революцію.

Прагнення об'єднати українські національні сили, зацікавлені у відродженні національно-визвольного руху, та не допустити розколу у цьому русі привели національно-патріотичні сили до створення єдиної державно-політичної організації, що отримала назву Центральна Рада (3—4 березня). Українська Центральна Рада об'єднала представників головних українських національних партій — Української соціал-демократичної робітничої партії (УСДРП), Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР), Української партії соціалістів-федералістів (УПСФ), Української народної партії (УНП), а також наукових, політичних, освітніх, кооперативних, студентських та інших громадських організацій. Це був перший український революційний сейм (парламент), що намагався представляти інтереси всього народу.

Робота зі схемою:

http://notatka.at.ua/_pu/9/44883859.png

Головою УЦР був обраний відомий український історик, лідер ТУП, відомий політичний і громадський діяч М. С. Грушевський. Провідну роль в Центральній Раді відігравали також Володимир Винниченко, відомий український письменник, член УСДРП. Для обох ідеалом була автономія України в складі Росії. Інші відомі діячі УЦР — Симон Петлюра (УСДРП), С. Єфремов (ТУП), Б. Мартос, П. Христюк та ін.

Спочатку Центральна Рада відігравала лише роль київської міської організації і не змогла відразу сформулювати політичної платформи своєї діяльності. В ній увесь час точилася боротьба між «автономістами» і «самостійниками». (Провести паралелі із сучасністю)

Важливу роль в кристалізації політичної програми ЦР та в завершенні її становлення як всеукраїнської організації відіграли: багатотисячна демонстрація в Києві (19 березня) та в інших містах України; Всеукраїнський національний конгрес (6—8 квітня), на який зібралося понад 900 делегатів, що обговорили методи досягнення автономії України, права національних меншин та обрали новий склад УЦР, головою якої знову став М. Грушевський;

1-й Український військовий з'їзд (травень 1917 р.), який став на автономістські позиції, обрав Військовий Генеральний комітет на чолі з С. Петлюрою. Самостійники хотіли створити власну українську армію. Група офіцерів «Українського військового клубу ім. П. Полуботка» на чолі із М. Міхновським зайнялися організацією українського полку ім. Б. Хмельницького (Провести паралелі з сучасністю).

В ході розгортання національно-визвольного руху позиції автономістів перемогли.



2. Робота з історичними джерелами.

Проаналізувати відозву ЦР до українського народу, після чого дати відповідь на запитання:



  • Яким уявляли українське майбутнє діячі ЦР?

  • Чому на Ваш погляд тут чітко не вказано автономія чи самостійність?

3. Диспут. Після опрацювання підручника, учні мають довести або спростувати положення «Після скликання I Всеукраїнського військового з’їзду було створено незалежну українську армію».

4. Учнівські індивідуальні проекти: проект «Революції в житті українців», презентування повідомлення на тему: «Михайло Грушевський ‒ біографічна довідка», перегляд учнівської презентації «Початок Української революції».

V. Систематизація та узагальнення нових знань і умінь на перетворюючому та творчому рівнях.

1. Бесіда за запитаннями:

  • У чому суть програми більшовиків?

  • На шо була спрямована діяльність ЦР?

  • Назвіть факти, які свідчили про національний характер Української революції.

  • Охарактеризуйте початок «українізації армії».

2. Бліц-тестування:

1. Позначте дату утворення Центральної Ради:



  • А  березень 1917 р.;

  • Б  квітень 1917 р.;

  • В  травень 1917 р.;

  • Г  червень 1917 р.

2. Всеукраїнський національний конгрес відбувся у:

  • А  березні 1917 р.;

  • Б  квітні 1917 р.;

  • В  травні 1917 р.;

  • Г  липні 1917 р.

3. Укажіть гасло, під яким розгортався національний рух в Україні після перемоги Лютневої революції:

  • А  «Україна — для українців»;

  • Б  «Автономія України у складі федеративної Росії»;

  • В  «Вся влада Радам!»;

  • Г  «Відокремлення від Росії. Незалежність України!»

4. Про якого діяча Української національної революції йде мова в цьому біографічному уривку?

Народився 29 вересня 1866 р. у м. Холм в сім’ї вчителя гімназії. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. З 1894 р. очолив кафедру всесвітньої історії Львівського університету. Написав багатотомну «Історію України-Руси». Після революції 1905 р. повернувся до Києва і очолив Українське наукове товариство. Був одним з організаторів Товариства українських поступовців. Виступав за автономію України. Після революції був обраний головою Центральної Ради.

5. Першою українізованою військовою частиною був:


  • А  військовий клуб ім. П.Полуботка;

  • Б  полк ім.Б.Хмельницького;

  • В  Вільне українське козацтво.

6. Що давало УЦР законні підстави виступати в ролі загальноукраїнського представницького органу?

  • А  Те, що в ній були представлені всі прошарки і національні меншини населення України;

  • Б  наявність міцних збройних сил;

  • В  домовленості з Тимчасовим урядом.

VI. Підведення підсумків уроку та оцінювання.

  • Відповідь на проблемне завдання, що було поставлене на початку уроку.

  • Метод незакінченого речення: «Сьогодні на уроці я дізнався…», « Я цей урок запам'ятаю тому що…»

  • Оцінювання учнів.

VII. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний параграф підручника, дати відповіді на запитання в кінці параграфу, індивідуальні завдання:

1. Випереджувальне завдання – підготувати повідомлення на тему: «Досягнення і невдачі ЦР»

2. Підготувати реферат на тему: «Політичний портрет В. Винниченка».

ЖИТОМИРСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ

З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

НА ТЕМУ:

УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ

(1945 ‒ ПОЧАТОК 50-х РОКІВ)

Підготувала:

викладач історії

Остапенко О. В.

Житомир‒2015

Мета уроку:

навчаюча


  • охарактеризувати становище України після війни;

  • з’ясувати адміністративно-територіальні зміни в повоєнний час;

  • розкрити зміст процесу відбудови та його складність, нові злочини сталінського режиму;

  • показати героїзм українців у відбудові народного господарства;

  • схарактеризувати процес радянізації західноукраїнських земель;

  • розкрити процес героїчної боротьби ОУН і УПА;

  • характеризувати досягнення і втрати української культури у повоєнний період.

розвиваюча

  • аналізувати причини і наслідки історичних подій і явищ, виділяти головне, робити висновки;

  • удосконалювати вміння самостійно висловлювати свої думки;

  • розвивати навички аналізу історичних фактів, вміння працювати з джерелами інформації, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки;

  • продовжувати формувати критичне мислення;

  • розвивати вміння порівнювати історичну інформацію: визначати умови та особливості відбудовчих процесів в Україні порівняно із загальноєвропейськими варіантами повоєнної конверсії та відбудови.

виховна

  • виховувати повагу і розуміння до історичного минулого, уміння використовувати уроки тих подій для сьогодення;

  • виховувати учнів у дусі патріотизму та національної свідомості;

  • виховувати моральну відповідальність кожного перед майбутнім.

Очікувані результати уроку.

Після цього уроку учні зможуть:



  • на основі різних джерел інформації характеризувати повоєнне становище України;

  • пояснювати на основі карти зміни в адміністративно-територіальному устрої у повоєнний час;

  • характеризувати зовнішньополітичну діяльність УРСР, давати їй власну оцінку;

  • визначати умови, особливості, хронологічну послідовність головних подій відбудовчого періоду;

  • пояснювати причини голоду 1946-1947 рр.;

  • застосовувати та пояснювати терміни «ООН», «відбудова», «карткова система», «радянізація», «націоналізація», «колективізація», «індустріалізація», «культурна революція», «лисенківщина», «ждановщина», «космополітизм»;

  • описувати повсякденне життя та визначати зміни, пов’язані з відбудовчими процесами;

  • характеризувати процес радянізації західноукраїнських земель;

  • зазначати зв’язки між відбудовчими процесами, особливостями політичного життя та суперечливими явищами у розвитку культури та духовного життя;

  • аналізувати запропоновані історичні документи;

  • визначати власну позицію щодо подій означеного часу.

Обладнання уроку: підручник, атласи, ілюстрації (портрети О.  Палладіна, Є. Патона, Б. Лятошинського та ін.), стінна карта, презентація «Україна у післявоєнний період», мультимедійний проектор, ноутбук.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Вид уроку: урок – пошук істини.

План уроку:

1. Становище України після війни.

2. Повоєнна відбудова.

3. Радянізація західних областей України.

4. Культурне життя в Україні.

ХІД УРОКУ:

I. Організаційний момент.

Перевірка наявності учнів, налаштування до роботи.



II. Повідомлення теми і мети уроку.

III. Актуалізація опорних знань та умінь учнів.

Проводиться вчителем у формі фронтального опитування:



  • Назвіть наслідки II світової війни для України. Яку ціну сплатила за перемогу Україна?

  • Охарактеризуйте внесок українського народу у перемогу над Німеччиною.

  • Охарактеризуйте діяльність ОУН-УПА у ході війни. Дайте власну оцінку їх діяльності.

IV. Мотивація уроку. 

Постановка проблемного запитання:

Зважаючи на величезні втрати України в роки війни, західні експерти підрахували, що для відновлення господарства СРСР потрібно не менше 20-25 років, а дехто називав навіть 100 років. Але відбудова народного господарства була здійснена в рекордно короткі строки — до початку 50-х років. Як ви гадаєте, що стало запорукою таких швидких темпів відбудови?

На проблемне запитання учні зможуть дати відповідь наприкінці уроку.



V. Сприйняття та осмислення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя

Наприкінці II світової війни набули гострого характеру територіальні проблеми та питання кордонів УРСР. Їх обговорювали на Тегеранській (1943), Ялтинській конференціях (1945) лідерів країн антигітлерівської коаліції.

16 липня 1945 року було підписано договір між Польщею і УРСР, за яким кордон між ними зміщувався від 5 до 30 км на схід від «лінії Керзона». Поступаючись українськими територіями, СРСР намагався підтримати прокомуністичний уряд Польщі.

Проблема кордонів існувала між УРСР і Чехословаччиною. Зокрема, чехословацький уряд вважав частиною своєї держави Закарпаття. Але у червні 1945 року СРСР і Чехословаччина підписали договір, який передбачав що Закарпатська Україна входить до складу УРСР. У 1946 році було утворено Закарпатську область у складі УРСР.

За договором з Румунією 10 лютого 1947 року, до України знову поверталися землі Північної Буковини, Хотинщини та Південної Бессарабії.

http://history.vn.ua/lesson/11klas/11klas.files/image007.jpg

Поразки Німеччини та її союзників на фронтах II світової війни кардинально змінили ситуацію на міжнародній арені. Почав швидко зростати авторитет Радянського Союзу. Світова спільнота визнала за Україною право бути серед країн-засновниць ООН ( як найбільш постраждалій у ході війни разом з Білоруссю та Росією).

1944 р. У Москві почали обговорюватися питання про розширення прав союзних республік у сфері міжнародних відносин. Було створено Народний комісаріат закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським, а 1946 р. назву було змінено на Міністерство закордонних справ.

Мета відновлення зовнішньополітичної діяльності України:



http://svitppt.com.ua/images/19/18525/960/img5.jpg

Чим відрізнялися бачення радянської влади щодо вступу УРСР до ООН та країн-співзасновниць ООН?

У 1948-1949 рр. УРСР стала постійним членом Ради безпеки ООН. У 1946-1947 рр. делегація УРСР була задіяна в роботі Паризької мирної конференції. Загалом у перші повоєнні роки УРСР уклала понад 60 міжнародних угод, була членом 20 міжнародних організацій.

2. Робота з історичними джерелами: Порівняйте погляди західних та українських істориків щодо зовнішньополітичної діяльності УРСР. Дайте їм власну оцінку.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал