Управління освіти і науки Ірпінської міської ради Науково-методичний центр



Скачати 453.73 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації09.05.2017
Розмір453.73 Kb.
  1   2   3
Управління освіти і науки

Ірпінської міської ради

Науково-методичний центр
Лошицька О.Л.,

методист НМЦ


Майстер-клас

у системі роботи з педагогічними кадрами
https://encrypted-tbn2.gstatic.com/images?q=tbn:and9gcr--whhqjyvxqrokg1bbdmwyosg1ivodld8jsdj8bb6bs4s2keb


м. Ірпінь, 2014 р.

Лошицька О.Л. Майстер-клас у системі роботи з педагогічними кадрами: методичний посібник - / Олена Леонідівна Лошицька. – Ірпінь, 2015, 40с.
Посібник орієнтований на надання методичної підтримки завідуючим та методистам науково-методичних установ, які вивчають та узагальнюють передовий педагогічний досвід, де одним із інструментаріїв є майстер-клас- особливий жанр узагальнення та поширення цього досвіду, локальна технологія його трансляції, що демонструє конкретний методичний прийом або метод , методику викладання , технологію навчання і виховання.

Рекомендований також керівникам шкільних та міських методичних об'єднань, адміністраціям загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних установ.




Рекомендовано до друку науково-методичною радою НМЦ управління освіти і науки Ірпінської міської ради 26 серпня 2014 р., протокол №1
ЗМІСТ

Вступ………………………………….…………………………………………….4

Вимоги до організації та проведення майстер-класу……………………………6

Критерії якості підготовки та проведення майстер-класу……………….……..11

Удосконалення форм і методів роботи з педагогічними кадрами в рамках

майстер-класів………..………..…………………………………………..........13

Майстер-клас "Проект як один з методів формування ключових

компетенцій учнів .……………………………………………….……….………20

Майстер-клас «Знайомтеся - відкриті задачі!»

(галузь математики)……………………………………..…………………...........27

Майстер-клас до уроку з фізики в 9 -му класі «Звукові коливання . Звук» із застосуванням здоров'язберігаючих технологій…………………………………33

Бібліографія…………...…….……………………………………………………...36




Вступ

На сучасному етапі розвитку освіти актуальним стає виявлення, узагальнення та поширення інноваційного педагогічного досвіду. Однією з ефективних форм розповсюдження власного педагогічного досвіду є така сучасна форма методичної роботи як майстер -клас.

Дане поняття широко використовується в багатьох сферах діяльності людини, у тому числі й в освіті. Найчастіше в педагогічному співтоваристві під майстер -класом розуміють урок, захід, презентацію досягнень педагога, але це не зовсім так.

У педагогічній літературі існує кілька десятків визначень поняття "майстер -клас". У даній збірці використано визначення, де, на мою думку, позначені ключові властивості майстер -класу.

У першу чергу, майстер-клас - це відкрита педагогічна система, що дозволяє демонструвати нові можливості педагогіки розвитку і свободи, що показує способи подолання консерватизму і рутини.

Майстер-клас- це особливий жанр узагальнення та поширення педагогічного досвіду , що представляє собою фундаментально розроблений оригінальний метод або авторську методику, що спирається на свої принципи і має певну структуру. З цієї точки зору майстер- клас відрізняється від інших форм трансляції досвіду тим, що в процесі його проведення йде безпосереднє обговорення запропонованого методичного продукту і пошук творчого вирішення педагогічної проблеми як з боку учасників майстер-класу, так і з боку педагога, який проводить цей майстер- клас.

Зазначена форма методичної роботи є ефективним прийомом передачі досвіду навчання і виховання, тому що центральною ланкою є демонстрація оригінальних методів освоєння певного змісту за активної ролі всіх учасників заняття

Отже, майстер-клас - це форма заняття, в якій сконцентровані такі характеристики:

• виклик традиційній педагогіці;

• особистість учителя з новим мисленням;

• не пасивне набуття нових знань, а спосіб самостійнї їх побудови за допомогою всіх учасників заняття;

Узагальнюючи сказане, можна виділити найважливіші особливості майстер-класу, а саме:



  • Новий підхід до філософії навчання, що порушує усталені стереотипи.

  • Метод самостійної роботи в малих групах, що дозволяє провести обмін думками.

  • Створення умов для включення всіх в активну діяльність.

  • Постановка проблемного завдання і вирішення його через розгляд різних ситуацій.

  • Прийоми, що розкривають творчий потенціал, як педагога,який проводить майстер-клас, так і його учасників.

  • Форми, методи, технології роботи пропонуються, а не нав'язуються учасникам.

  • Процес пізнання набагато важливіший, цінніший, ніж самі знання .

  • Форма взаємодії - співробітництво, співтворчість, спільний пошук .

При підготовці майстер-класу слід звертати увагу на те, що в технології його проведення головне - не повідомити і освоїти інформацію, а передати способи діяльності, будь то прийом, метод, методика або технологія. Передати продуктивні способи роботи - одне з найважливіших завдань для педагога, який проводить майстер-клас. Позитивним результатом майстер- класу можна вважати результат, що виражається в оволодінні учасниками новими творчими способами вирішення педагогічної проблеми, у формуванні мотивації до самонавчання, самовдосконалення, саморозвитку. Це досить технологічно складний процес з певними вимогами до його організації та проведення.

Вимоги до організації та проведення майстер-класу

Майстер - клас як локальна технологія трансляції педагогічного досвіду повинна демонструвати конкретний методичний прийом або метод, методику викладання, технологію навчання і виховання. Вона повинна складатися із завдань, які спрямовують діяльність учасників для вирішення поставленої педагогічної проблеми, але всередині кожного завдання учасники абсолютно вільні: їм необхідно здійснити вибір шляху дослідження, вибір засобів для досягнення мети, вибір темпу роботи .

Майстер - клас повинен завжди починатися з актуалізації знань кожного за пропонованою проблемою, що дозволить розширити свої уявлення знаннями інших учасників.

Основними елементами технології проведення майстер - класу, методичними прийомами є індукція, самоконструкція, соціоконструкція, соціалізація, афішування, розрив, творче конструювання знань, рефлексія .



Індукція . Системоутворюючим елементом майстер - класу є проблемна ситуація - початок, мотивуючий творчу діяльність кожного. Це може бути завдання навколо слова, предмета, малюнка, спогади - найчастіше несподіване для учасників, в чомусь загадкове і обов'язково особистісне. Проблемна ситуація характеризує певний психічно - запитальний стан суб'єкта (учасника), що виникає в процесі виконання такого завдання, яке вимагає відкриття нових знань про предмет, способи або умови виконання дій. Питання має займати, хвилювати розум дослідника, бути в колі його інтересів; представити це невідоме, показати необхідність роботи з ним, визначити коло засобів, об'єктів, які дозволять почати роботу і через період незнання прийти до відкриття, приєднати до наявних знань нове і поставити інші проблеми для дослідження. Така проблемна ситуація в технології майстерень називається індуктором ( індукцією ).

Складаючи індуктор, треба співвіднести його з почуттями, думками, емоціями, які він може викликати в учасників.

Індуктор повинен налаштовувати особистість на саморозвиток. Якщо у педагога взагалі немає потреби в розвитку, то одного індуктора недостатньо, потрібна серія мотиваційних прийомів майстерень з формування цієї потреби. Існують і інші, не менш значимі потреби: бути особистістю, потреба в самоствердженні, спілкуванні, самовираженні, емоційному насиченні, свободі, емоційному контакті. Процес майстер- класу повинен прагнути реалізувати всі ці потреби , але пріоритет віддається розвитку потреби саморозвитку.

Якщо подібного інтересу немає, педагогу, який проводить майстер-клас, необхідно направить дії на створення мотиву, на визначення мети і на те, щоб учасники самі робили відкриття, щоб розуміди, що ця мета для них досяжна. Усвідомлення можливості вирішення проблеми - необхідний засіб для стимулювання інтересу.



Самоконструкція - це індивідуальне створення гіпотези, розв'язку, тексту, малюнка, проекту.

У технології проведення майстер-класу зазвичай використовується певний алгоритм пошуку розв'язання педагогічної проблеми.



Зразковий алгоритм проведення майстер -класу:

• постановка проблеми;

• панель;

• об'єднання в групи для вирішення проблеми;

• робота з матеріалом;

• представлення результатів роботи;

• обговорення та коригування результатів роботи.

Панель - це етап актуалізації знань у обраній проблемній площині. Він дає можливість всім бажаючим висловити свою точку зору щодо проблеми, для розв'язання якої і проводиться майстер -клас. У ході обміну думками в учасників майстер- класу можуть виникнути думки як на підтримку висловлених ідей , так і в їх спростування. Тим самим відбувається уточнення і корегування етапу формулювання проблеми майстер -класу.

Найважливіший елемент технології майстер- класу - групова робота (малі групи можуть визначатися педагогом, який проводить майстер-клас, утворюватися стихійно, з ініціативи учасників). Також педагог може коригувати склад груп, регулюючи рівновагу методичної майстерності і психологічних якостей учасників ( екстра і інтравертного, тип мислення, емоційність, лідерство і т.д.). Після розбиття проблеми на ряд завдань групам належить придумати спосіб їх розв'язання. Причому, учасники вільні у виборі методу, шляхів пошуку, темпу роботи. Кожному дано право на помилку і на внесення коректив . Побудова та створення результату групою і є соціоконструкція .



Соціалізація . Будь-яка діяльність в групі представляє звірку, оцінку, корекцію оточуючими індивідуальних якостей кожного члена групи, іншими словами, соціальну пробу, соціалізацію .

Коли група виступає із звітом про виконання завдання, важливо, щоб у звіті були задіяні всі. Це дозволяє використовувати унікальні здібності всіх учасників майстер-класу, дає їм можливість самореалізуватися, що дозволяє врахувати і включити в роботу різні способи пізнання кожного педагога.



Афішування - це представлення результатів діяльності керівника та учасників майстер-класу (текстів, малюнків, схем, проектів та ін ).

Розрив. Найближче відображають зміст цього поняття слова "розуміння ". Розуміння різне : себе, інших, прийому, методу, технології. Розрив - це внутрішнє усвідомлення учасником майстер-класу неповноти або невідповідності старого знання новому, внутрішній емоційний конфлікт, що спонукає до заглиблення в проблему, до пошуку відповіді, до звірки нового знання з інформаційним джерелом. Це те, що в інших формах трансляції педагогічного досвіду пропонується вчителю, а тут він запитує сам, шукає самостійно, іноді за допомогою керівника, колеги чи учасника майстер -класу. Такий процес можна спостерігати, наприклад, в лабораторіях вченого, дослідника, коли тривалий пошук приводить його не тільки до накопичення інформації щодо досліджуваного питання, а й до іншого розуміння, а часом і до розриву зі старою теорією, старим обгрунтуванням.

Рефлексія - останній і обов'язковий етап - відображення почуттів, відчуттів, що виникли в учасників в ході майстер -класу. Це багатющий матеріал для рефлексії самого педагога, який проводить майстер-клас, для удосконалення ним конструкції майстер-класу, для подальшої роботи.

У формі майстер- класу можна продемонструвати :

• програму (складний, довготривалий шлях);

• окремі форми роботи, які використовує у своїй діяльності педагог;

• методи роботи;

• інноваційні моменти діяльності;

Форми:


  • Лекція .

  • Практичне заняття.

  • Інтегроване заняття ( лекційно- практичне ) .

При підготовці та проведенні майстер-класу важливо не тільки дотримуватися вищеописаного алгоритму, але і правильно визначити власну позицію педагога, який проводить майстер-клас.

Позиція керівника майстер-класу - це, перш за все, позиція консультанта і радника, що допомагає організувати навчальну роботу, осмислити наявність просування в освоєнні способів діяльності.

Проводячи майстер- клас, керівник ніколи не повинен прагнути просто передати знання. Він повинен намагатися задіяти учасників у процес, зробити їх активними, розбудити в них те, що приховано навіть для них самих, зрозуміти і усунути те, що їм заважає у саморозвитку. Всі завдання керівника і його дії потрібно спрямувати на те, щоб підключити уяву учасників, створити таку атмосферу, щоб вони проявили себе як творці.

Керівник майстер-класу має створити атмосферу відкритості, доброзичливості, співтворчості у спілкуванні. Працючи разом з усіма, він також повинен стати учасником майстер-класу в пошуку знань і способів діяльності.

Керівник майстер-класу повинен виключити офіційне оцінювання роботи учасників майстер-класу, а через соціалізацію, афішування робіт дати можливість педагогу самому оцінити та під корегувати свою роботу.

У взаємовідносинах з колегами він повинен застосовувати певний стиль, проявляючи свої особистісні якості: комунікативність, загальнокультурний розвиток, інтелігентність, погляди, переконання, світогляд, характер, волю, темперамент та ін..

Авторські технології, які презентують у рамках майстер-класу, не мають властивість фотографічної відтворюваності; проте кожна з них несе ідейний заряд, володіє безліччю відтворюваних деталей, прийомів, елементів вчительського майстерності. Кожна інфраструктура авторської технології дуже важко фіксується на папері, але вона передається шляхом прикладу, наслідування через:

- Мову і голос (тон, сила, виразність, дикція, інтонація, техніка мови );

- Міміку і жести, управління емоціями , читання емоційного стану на обличчі; пантомимику ( постава, вміння стояти, сидіти, спостерігати за поведінкою учасників);

- Вміння зосередитися на предметі розмови, володіння мнемотехнікою, аутогенним тренуванням, відсутність скутості;

- Мистецтво спілкування: психологічна вибірковість, здатність до педагогічної уваги, емпатія;

- Педагогічну імпровізацію: вміння працювати за планом " в голові", залучати особистий досвід, керувати незапланованими ситуаціями;

- Психологічну пильність, вміння обчислювати " геніїв " і підтримувати " відстаючих ";

- Комунікативну культуру, вміння вести діалог, дискусію;

- Відчуття часу.

Критерії якості підготовки та проведення майстер-класу


  • Презентабельність. Виразність інноваційної ідеї, рівень її представлення, культура презентації ідеї, популярність ідеї в педагогіці, методиці та практиці освіти.

  • Ексклюзивність. Яскраво виражена індивідуальність (масштаб і рівень реалізації ідеї). Вибір, повнота і оригінальність розв'язання інноваційних ідей.

  • Прогресивність. Актуальність і науковість змісту і прийомів навчання, наявність нових ідей, що виходять за рамки стандарту та відповідають тенденціям сучасної освіти та методики навчання предмета; здатність не тільки до методичного, але і до наукового узагальнення досвіду.

  • Мотивованість. Наявність прийомів і умов мотивації, включення кожного в активну творчу діяльність по створенню нового продукту діяльності на занятті.

  • Оптимальність. Достатність використовуваних засобів на занятті, їх поєднання, зв'язок з метою і результатом ( проміжним і кінцевим ).

  • Ефективність. Результативність, отримана для кожного учасника майстер -класу. Який ефект розвитку? Що це дає конкретно учасникам? Уміння адекватно проаналізувати результати своєї діяльності.

  • Технологічність. Чіткий алгоритм заняття ( фази, етапи, процедури), наявність оригінальних прийомів актуалізації, проблематизації ( " розриву " ), прийомів пошуку і відкриття, подиву, рефлексії ( самоаналізу, самокорекції ).

  • Артистичність. Піднесений стиль, педагогічна хоризма, здатність до імпровізації, ступінь впливу на аудиторію, ступінь готовності до поширення і популяризації свого досвіду.

  • Загальна культура. Ерудиція, нестандартність мислення, стиль спілкування, культура інтерпретації свого досвіду.

Використання даних методичних рекомендацій дозволить забезпечити якісну підготовку та ефективне проведення майстер -класів в рамках поширення педагогічного досвіду працівників освітньої системи .

Майстер-клас — форма передачі досвіду, майстерності шляхом показу прийомів роботи. Створюється, як правило, на базі досвіду пе­дагога, що має вищу кваліфікаційну категорію чи звання «учитель-методист» або є переможцем конкурсу «Учитель року».

Мета діяльності майстер-класу — удосконалення наукової, освітньої, професійної підготовки педагогічних працівників, практичного індивідуального володіння уміннями та навичками навчання і виховання.

Основне завдання майстер-класу — сприяння розвитку педагогічної творчості, передача авторського досвіду з метою удосконалення навчально-виховного процесу, робота з молодими та малодосвідченими педагогами.

До майстер-класу зараховуються педагоги, які бажають ознайомитись із досвідом роботи вчителя-керівника, запозичити кращі ідеї, надбання колеги щодо навчальної діяльності.

Робота майстер-класу організовується згідно з планом роботи на рік, затвердженим методичною радою МК, при наявності одного і більше учасників. Засідання проводяться один раз на місяць. Заступник директора з НВР сприяє створенню умов для проведення вчителем майстер-класу, його роботі з молодими і малодосвідченими педагогами, а також контролює відвідування, аналізує ефективність та результати занять.




Удосконалення форм і методів роботи з педагогічними кадрами в рамках майстер-класів.

Організовуючи навчання педагогічних кадрів на основі конкретного перспективного досвіду в рамках майстер-класу, варто використати запропонований американським дослідником Д.Колбом цикл, що складається з таких частин:



  • Презентація основних ідей

  • Аналіз

  • Вивчення

  • Моделювання

  • Презентація власного досвіду

  • Семінар-практикум

  • Вироблення власної програми використання досвіду

На першому занятті майстер-класу необхідно:

• ознайомити слухачів з метою, завданнями, змістом (планом) його роботи;

• презентувати досвід керівника майстер-класу, обґрунтувавши його провідні ідеї, перспективні педагогічні технології;

• запропонувати відкритий урок, виховний захід;

• обговорити відвідані заходи;

• зробити огляд літератури з проблеми досвіду;

• ознайомити з портфоліо педагога-майстра;

• визначити домашні завдання слухачам.



На наступних заняттях мають розкриватись окремі аспекти творчої лабораторії вчителя-майстра шляхом проведення лекцій, семінарів, тренінгів, захисту моделей та ін.

О.В.Половенко у методичному посібнику “Оптимальна модель методичної роботи в школі” зазначає, що технологія проведення заняття майстер-класу може включати такі етапи:

1. Повідомлення теми і мети.

2. Представлення керівником власної педагогічної системи з даної теми.

3.Презентація ілюстративно-методичних матеріалів, які розкривають практичні напрацювання.

4. Коментований показ методів, прийомів роботи (моделювання, фрагмент відеозапису, уроки-імпровізації, відкриті уроки, позакласні заходи), які розкривають технологію педагогічної системи керівника майстер-класу.

5. Проведення самоаналізу уроку чи позакласного заходу.

6. Запитання слухачів керівнику майстер-класу з опрацьованої теми заняття.

7. Самостійна робота слухачів з розробки моделі уроку, позакласного заходу із застосуванням продемонстрованих керівником педагогічних технологій, форм і методів роботи.

8. Захист розроблених проектів, моделей.

9. Заключне слово керівника майстер-класу.

При проведенні занять майстер-класу у формі семінару рекомендовано використати поради авторів посібника “Технологія організації науково-методичної роботи з педагогічними кадрами” А.М.Єрмоли та О.М.Василенко, які розкривають технологію підготовки і проведення різних типів семінарів, їх структуру залежно від визначеної мети і змісту, зокрема:

• вступного семінару;

• оглядового семінару;

• семінару – розгорнутої бесіди;

• семінару – доповіді;

• семінару – диспуту;

• проблемного семінару;

• семінару – виставки ідей;

• семінару контрольних запитань;

• семінару – професійної дискусії;

• семінару – ділової гри;

• семінару – конференції;

• семінару – практикуму;

• комплексного семінару та інших.

Творчу дискусію можна розглядати як стимулюючий засіб діяльності слухачів майстер-класу, за допомогою якого відбувається зацікавлене обговорення актуальної проблеми і колективний пошук оптимальних, розрахованих на перспективу педагогічних рішень.

Дискусія вимагає серйозної підготовки, яка включає:

• вибір проблеми;

• визначення мети колективного пошуку;

• вибір лідерів;

• створення ініціативних груп з метою вироблення колективної думки;

• опрацювання програми і методики проведення мікродосліджень;

• створення групи експертів;

• оформлення аудиторії;

• складання загальної схеми дискусії;

• проведення дискусії;



• підбиття підсумків.

Досить ефективно в багатьох школах заняття майстер-класів проходять у формі педагогічних десантів, методичних днів, методичних тижнів. Дані форми методичної роботи сприяють стимулюванню педагогів школи до підвищення рівня професійної компетентності, розвитку їх педагогічної майстерності.

У рамках проведення методичних днів, тижнів педколектив має змогу ознайомитися з роботою своїх колег, з їх «творчою спадщиною», надбаннями і знахідками з вирішення окремих проблем.

Вважається доцільним у ході методичних тижнів при проведенні відкритих уроків чи позакласних заходів обов’язково проводити їх глибокий методичний аналіз та самоаналіз. Завершити методичний тиждень можна днем молодого спеціаліста.

Доцільно започаткувати проведення педагогічних десантів. Мета їх проведення – надання методичної допомоги вчителям найбільш віддалених шкіл (якщо мова йде про сільську місцевість).

До участі в їх проведенні запрошуються вчителі-методисти, старші вчителі, переможці та лауреати обласних та районних етапів Всеукраїнського конкурсу „Учитель року”.

Цікавою і ефективною формою обміну досвіду, практичного навчання вчителів є тижні педагогічної майстерності.

У більшості шкіл вони проходять у жовтні – листопаді, про свою роботу звітують досвідчені вчителі. План тижня включає представлення творчої лабораторії вчителя, проведення відкритих уроків, позакласних заходів, демонстрування методичного дидактичного матеріалу, конференції, творчі звіти, творчі зустрічі, методичні фестивалі, ярмарки педагогічних ідей тощо.

Інформувати педколективи про досягнення педагогічної науки, ППД, окремі творчі знахідки своїх колег допомагають методичні бюлетені.

Вони бувають тематичні (присвячені певній одній проблемі), оглядові (розкривається зміст однієї з проблем, актуальної для вчителів школи). Зокрема, наведемо для прикладу окремі теми, які є традиційними для шкіл.

  • «Увага, цікавий досвід»;

  • «Чого навчатися у своїх колег?»;

  • «Є ідея»;

  • «Запрошуємо до розмови»;

  • «Радимо застосувати в своїй практичній діяльності»;

  • «Творчість вчителя на уроці».

Посилення інноваційного потенціалу науково-методичної роботи потребує нестандартної організації структури методичної роботи для забезпечення оптимального результату окреслених школами завдань.

У зв’язку з цим поширення набувають такі нетрадиційні форми:

  • Методичний фестиваль – багатопланова разова форма пропаганди ППД, яка ставить за мету обмін досвідом роботи, впровадження нових педагогічних знахідок.

  • Аукціон – форма творчого «продажу»«купівлі» певних ідей, думок, винаходів.

  • Методичний турнір – форма методичної роботи, яка спрямована на пошук, розвиток, підтримку нових ідей, шляхів вирішення актуальних проблем розвитку освіти.

  • Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку, пропаганду ППД вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної роботи в закладах освіти.

  • Ярмарок педагогічних ідей – форма роботи, основним призначенням якої є громадський огляд та оцінка методичних здобутків.

  • Авторська школа яка створюються при майстрах педагогічної праці.

  • Педагогічний КВК – активна форма забезпечення взаємодії педагогів у процесі спілкування в різних умовах роботи.

  • Педагогічна олімпіада – ефективна форма захисту педагогами науково-методичних проблем, над вирішенням яких вони працювали впродовж останніх років.

  • Конкурс педагогічної майстерності – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду перспективного досвіду педагогічних працівників.

  • Методична сесія – форма методичної роботи, яка забезпечує особистісно орієнтований підхід до навчання вчителів, спрямована на розвиток науково-методичного забезпечення освітнього процесу, інноваційної діяльності педагогів.

  • Клуб – форма методичної роботи, яка об’єднує педагогів для спільної діяльності щодо підвищення свого професійного рівня, розвитку талантів, індивідуальних можливостей, забезпечення умов для їх самореалізації.

  • Тренінг – ефективна форма опанування знаннями, інструмент для формування вмінь і навичок, збагачення досвіду.

  • Педагогічні ігри – активні форми вільного професійного самовияву педагогів, що реалізуються шляхом розігрування педагогічних ситуацій, наближених до реальних.

  • Впровадження вищезазначених форм дозволяє поглибити психолого-педагогічні та методичні знання, вдосконалити й підвищити професійну майстерність вчителя, а також активізувати творчий потенціал кожного вчителя, створити умови для самореалізації особистості.

  • Важливою формою підвищення науково-методичного фахового рівня вчителя є самоосвіта

Педагогічна самоосвіта – це цілеспрямована і планомірна, безперервна і усвідомлена самостійна робота вчителя, спрямована на підвищення своєї професійної кваліфікації на протязі всієї його практичної педагогічної діяльності.
Самоосвіта включає удосконалення як теоретичної так і практичної підготовки.
Самоосвіта здійснюється за такими основними напрямками:

  • удосконалення науково-теоретичної підготовки з фаху;

  • підвищення методичної майстерності;

  • психолого-педагогічна підготовка;

  • поглиблення знань з теорії і практики виховання учнів;

  • загальнокультурний розвиток.

Умови успішної самоосвітньої роботи вчителя:

  • раціональне використання робочого часу вчителя;

  • виділення вільного дня для самоосвітньої діяльності;

  • створення здорового психолого-педагогічного клімату в колективі;

  • упорядкуваннягромадських доручень;

  • стимулювання праці;

  • забезпечення необхідною науково-методичною літературою, педагогічно-психологічною, педагогічною, фаховою періодичною пресою;

  • проведення методичних заходів з питань організації самоосвіти, основне завдання яких - навчити вчителя сільської школи не лише самостійно здобувати інформацію, а й вільно, самостійно орієнтуватися в її потоці, ефективно і творчо, результативно використовувати в своїй педагогічній діяльності;

  • ефективне, систематичне управління процесом самоосвіти вчителя.

Основні етапи самоосвіти.

  • Організаційний. Визначається тема чи декілька тем, мета, зміст і об’єм, форми самоосвітньої роботи. На цьому етапі доцільно вчителю провести само діагностику власної пізнавальної потреби розширення, поглиблення, додавання деякої сукупності знань, необхідної для педагогічної діяльності, визначення власних інтелектуальних, особистісних можливостей.

  • Удосконалення теоретичної підготовки з даної проблеми (чи проблем): самостійна робота з літературними джерелами, вивчення досягнень науки, ППД тощо.

  • Впровадження в практику здобутих знань. Добір, аналіз, перевірка нових форм, методів, прийомів роботи.

  • Теоретичне осмислення, аналіз, узагальнення, систематизація нових форм та методів навчально-виховної діяльності. Активна участь у роботі методичних формувань: (виступи, творчі звіти з проблем, які досліджуються в ході самоосвіти, взаємовідвідування уроків (позакласних заходів), конференціях, педагогічних читаннях, тренінгах, диспутах та інших).

  • Самоаналіз своєї самоосвітньої діяльності, підбиття підсумків самоосвітньої роботи над визначеними проблемами. Узагальнення результатів самоосвіти (підготовка реферату, виступ на засіданні методичного формування). 


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал