Управління освіти чернівецької міської ради міський методичний центр закладів освіти Матеріали міської науково-практичної конференції



Сторінка7/15
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.52 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15

Список використаної літератури

1. Абишева Н.Ю. Ефективність застосування методу проектів на уроках іноземної мови в загальноосвітній школі. [Електронний ресурс] // ftp: // lib. Herzen. Spb. Ru /text/ abysheva _102_116_121. Pdf

2. Бехтенова, Є.Ф. Педагогічні умови формування проектної діяльності учнів: на матеріалі національно-регіонального компонента шкільної історичної освіти: дис....Канд. пед. наук. [Текст]/Є.Ф. Бехтенова. - Новосибірськ, 2006. - 276 c.

3. Венедиктова С.А. Проектна діяльність учнів на уроках німецької мови. [Текст] // ИЯШ, 2002. - № 1 - C .11-14.

4. Гребенникова, О.А. Проектна діяльність як засіб розвитку пізнавальних інтересів старшокласників: Дис. ... Канд. пед. наук. [Текст] / О.А. Гребенникова. - Великий Новгород, 2005. - 181с.

5. Гребенникова, О.А. Проектна діяльність старшокласників: уподобання, мотиви, форми організації [Текст] / О.А. Гребенникова // Вчені записки інституту безперервної педагогічної освіти. - Вип.6 - Великий Новгород: новго ім. Ярослава Мудрого, 2004. - Кн.2. - С.37-41

6. Метод проектів у шкільній освіті [Електронний ресурс] // method. Vladimir. Rcde. Ru / getblob. Asp? Id = 1100002960

7. Нехорошева А.В. З досвіду роботи з проектної методикою.[Текст]// ИЯШ, 2002. - № 1. - C .18-21.

8. Пахомова, Н.Ю. Що таке метод проектів? [Текст]/Н.Ю. Пахомова // Шкільні технології, 2004. - № 4. - С.93-96

9. Педагогічна енциклопедія. Т.1 / за ред. А.Г. Калашникова. [Текст] - М.: Працівник освіти, 1929 .- 193с

10. Педагогічний Енциклопедичний Словник / Гол. Ред. Б.М. Бім-Бад [Текст] - М.: Велика Російська енциклопедія, 2002. - 528с.

Фалеса Іванна Юріївна,

вчитель івриту Чернівецької спеціалізованої школи

«Освітні ресурси та технології» №41

МЕТОДИКА ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ МОВИ ІВРИТ У 1 КЛАСІ

(ПРЕЗЕНТАЦІЯ АВТОРСЬКОГО ПОСІБНИКА)

Одним з найважливіших напрямків розвитку сучасної системи освіти є мовна освіта, оскільки володіння іноземними мовами є необхідною умовою міжкультурного спілкування як в Україні, так і в усьому світі – «Володієш мовами – володієш світом».

Однією з іноземних мов, які вивчаються на теренах України є мова іврит. Протягом довгого часу іврит вважався «мертвою мовою» і лише з кінця 19 століття, завдяки Еліейзеру Бен-Єгуді, іврит переживає період свого відродження. За період «розсіяння» євреїв по всьому світу, іврит збагатився на десятки тисяч нових слів і продовжує свій розвиток [2, с. 14].

Найдревнішими пам’ятками мови іврит – є святі писання, яким більше 3 тисяч років. Мовою Біблії можна було писати вірші, однак як виразити повсякденні речі, такі, як: зубна щітка, гумка, чи відповісти на запитання дитини, яка не знає жодної мови, крім івриту? Люди вимушені були знаходити необхідні слова в середньовічній літературі, а коли цього було недостатньо, створювати нові слова [1, с. 5].

Іврит належить до групи семіто-хамітських мов, що надає вивченню мови певної складності: напрямок письма, зворотній прийнятому в європейських країнах (справа наліво); вигляд букв, ніби вписаних у квадрат (звідси і назва «квадратне письмо»); відсутність великих літер; наявність у 5 букв «кінцевої» форми написання в кінці слова; відсутність голосних букв [1,с.8].

Єврейський алфавіт складається з 22 приголосних букв. Голосні, а також особливості вимови деяких приголосних (п-ф, к-х, б-в, ш-с) виражаються спеціальними значками – крапками та рисками, які пишуться при букві (під нею, над нею чи в середині) та називаються «некудот» (огласовки).

З огласовками друкуються підручники для початківців, словники, дитячі підручники, вірші, а також Біблія та молитовники. В більшості випадків огласовки не пишуться і значення слова визначається по контексту.

Для мови іврит характерним є наголос на кінцевому складі, за виключенням деяких видів іменників (יֶלֶדЄлед «дитина», נַעַרнАар «юнак», חוׄשֵך хОшех «темрява») та деяких дієслівних закінчень, що не приймають наголос (כַּתַבְתׅי катАвті «я написав»,כַּתַבְתָ катАвта «ти написав») [1, с.18].

Сьогодні іврит є національною мовою держави Ізраїль, мовою єврейського народу країн розсіяння. За кордоном Всесвітня сіоністська організація та єврейські освітні заклади розробили велику мережу шкіл та курсів для вивчення івриту [2, с. 101].

Середня школа є саме тим навчальним закладом, де формуються базові механізми іншомовного спілкування. Вивчення мови іврит, як і будь-якої іншої іноземної мови, надає учням додаткові можливості для оволодіння навичками спілкування в усній та писемній формах відповідно до цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки в типових сферах і ситуаціях.

Чернівецька спеціалізована школа «Освітні ресурси та технології» (ОРТ) №41 з вивченням етнокультурного єврейського компоненту є саме тим навчальним закладом, де мова іврит є першою іноземною мовою, що вивчається з першого класу (1 година в першому півріччі та 2 години у другому півріччі).

Основною метою початкового навчання мови іврит як навчального предмета, визначеною Державним стандартом початкової загальної освіти, є формування в учнів ключових компетентностей, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Процес інтеграції представляє собою поєднані в єдине ціле раніше розрізнені частини та елементи системи на основі їх взаємозалежності та взаємодоповненні.

Навчання іноземної мови в початковій школі варто розглядати як комплексний інтегрований етап оволодіння предметом. Обов’язкова умова успішної організації навчання іноземної мови в першому класі - це забезпечення як у змісті, так і в часі збалансованої діяльності під час послідовного оволодіння рідною та іноземною мовами. Така особливість повинна бути відображеною у змісті навчального посібника.

Сьогодні я хочу представити вашій увазі саме такий навчальний посібник «Вчимося писати», який був схвалений для використання у загальноосвітніх навчальних закладах комісією з російської мови та мов національних меншин Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України покликаний допомогти вчителю в організації процесу навчання у 1класі. Запропонований матеріал даного посібника орієнтовний і ніяким чином не обмежує творчість вчителя. В посібнику вчитель знайде цікавий матеріал для використання деяких елементів навчання, що дозволить йому більш економно і продуктивно використовувати час дітей та власний.

Даний навчальний посібник призначений для засвоєння навичок читання та письма мовою іврит у 1 класі спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов. Вивчення мови іврит у 1 класі є базою знань, яку учні здобувають для подальшого навчання, тому у посібнику особливий акцент робиться на алфавіті мови іврит.

Навчальний посібник складається з зразків друкованих та письмових букв, слів, які починаються на букву, що вивчається; прописів та завдань на читання і письмо.

Весь матеріал навчального посібника подано з урахуванням мети, вікових особливостей та інтересів учнів і розміщено відповідно до етапів навчання.

Метою навчання мови іврит є розвиток національної самосвідомості, толерантності до представників інших національностей та культур, розуміння особливостей спілкування в міжкультурному та полікультурному середовищі.

Основною метою даного навчального посібника є:



  • Засвоєння навичок читання та письма;

  • Оволодіння базовими граматичними конструкціями;

  • Засвоєння лексичного матеріалу та подальшого використання його у мовній практиці.

Навчальний посібник враховує вікові психологічні особливості учнів та особливості сучасного навчального процесу в молодшій школі.

Як вже було зазначено раніше, всі єврейські етнокультурні компоненти – мова, історія, культура та традиції єврейського народу – пов'язані між собою і можуть вивчатися лише інтегровано. Розглянемо як можна вивчити першу букву א (алєф) єврейського алфавіту шляхом інтегрованого навчання з культурою єврейського народу, на прикладі родинних зв’язків. Буква алєф – не лише перша, а й найважливіша буква єврейського алфавіту, тому що вона символізує найважливіші для єврея речі: Б-г, родина, особистість тощо. Числове значення алєф – одиниця, і у філософському значенні цього числа відображається єдність всього сущого в світі. У єврейській культурі близькі члени родини завжди на першому місці, вони головні, тому в орфографії цих слів присутня буква א (Алєф), а не ע (Айн), тим самим вказуючи на важливість та первинність сімейних зв’язків [3, с. 7]:















סַבְתָא

סַבָּא

אַחוֹת

אַח

אַבָּא

אִימָא

Тому дуже важливо, вивчаючи першу букву алфавіту мови іврит א (Алєф), ознайомити учнів з такою темою, як сім’я та родинні зв’язки.



У мене є велика сім'я

יֵשׁ לִי מִשְׁפָּחָה גְדוֹלָה.

У мене є хороша сім'я

יֵשׁ לִי מִשְׁפָּחָה טוֹבָה.

Мама, тато, тітка, дядько,

אִמָא, אַבָּא, דוֹדָה, דוֹד,

Дідусь, бабуся, брат, сестра.

סַבָּא, סַבְתָא, אַח, אַחוֹת.

Як показує практика, учні 1 класу краще запам’ятовують слова через вірші чи пісні. Іврит – асоціативна мова, тому в своїй практиці я надаю перевагу асоціаціям. Всі вірші та пісні в першому класі вивчаються з рухами, що допомагає учням краще запам’ятати лексичний матеріал, крім того це служить і фізхвилинками. Ось одна з них:
Інтегроване навчання мови та історії єврейського народу можна простежити на прикладі 5-ї букви – букви ה (гей). Як вже зазначалося, в івриті все взаємопов’язане та має своє значення. Буква гей – 5-та буква алфавіту, має числове позначення 5 та скорочено позначає слово «Бог». Прикладом вживання букви «гей» у навчальному посібнику є слово הַר (гора) [3, с. 15]. При вивченні даної букви слід згадати Біблійну історію, за якою на горі Сінай Мойсей отримав від Бога 2 скрижалі з 10 заповідями – 5 на одній та 5 – на іншій.

Якщо ж говорити про інтегроване навчання мови та традицій, то навчальний посібник «Вчимося писати» протягом усього курсу ознайомлює учнів з словами, пов’язаними з тими чи іншими святами. Так, наприклад, слова גֶזֶר (морква) [3, с. 11], וֵרֶד (троянда) [3, с. 13], לִימוֹן (лимон) [3, с. 17], עֲנָבִים (виноград) [3, с. 32], עֵץ (дерево) [3, с. 43], רִימוֹן (гранат) [3, с. 49], תַפּוּז (апельсин) і תַפּוּחַ (яблуко) [3, с. 52] – пов'язані зі святом Ту бішват – святом дерев, рослин, овочів та фруктів; слова דַג (риба) [3, с. 13], תַפּוּחַ (яблуко) [3, с. 52] та רִימוֹן (гранат) [3, с. 49] – зі святом Рош-а-шана та ін.

Слід зазначити, що принцип інтеграції у процесі вивчення іноземної мови ефективно застосовується не лише на рівні зв’язків з іншими предметами, а і в межах самої дисципліни. Важливим аспектом для розгляду є інтеграція різних видів мовленнєвої діяльності, що дедалі частіше застосовується на заняттях. Під впливом популярного комунікативного підходу, що полягає у моделюванні ситуацій реального життя та навчанню саме тим вмінням, які необхідні для спілкування, навчальний посібник спрямований на взаємопов’язане навчання говорінню, письму, читанню та аудіюванню. Завдяки цьому методу учні привчаються одночасно сприймати іншомовний матеріал, розуміти його та реагувати відповідним чином. Розвиток вмінь учнів з чотирьох видів мовленнєвої діяльності має логічне обґрунтування, оскільки у реальному процесі спілкування читання, говоріння, аудіювання та письмо знаходяться у тісному взаємозв’язку. Перелічені вище види мовленнєвої діяльності окремо один від одного можуть виявитися штучними та малоефективними. Саме тому доцільними є такі завдання, які сприяють комплексній активізації вмінь учнів.

Даний навчальний посібник пропонує ряд завдань, спрямованих на активізацію 4-х видів мовленнєвої компетентності, наприклад:



  1. Завдання на розвиток письма – прописи [3, с. 11]:

  2. Завдання на розвиток навичок читання та письма (списування) [3, с. 14]: учні списують слова, які вони читають



  1. Завдання на сприймання на слух «З’єднай букву зі словом та напиши її» [3, с. 14]:

учні сприймають на слух питання вчителя:

  • באיזו אות מתחילה המילה דובי?

  • (На яку букву починається слово ДУБІ (ведмідь)

та дають коротку відповідь:

  • ד.

  • Далєт

  1. Завдання на письмо та мовлення «З’єднай числа та напиши яке утворилось слово» [3, с. 18]:

З’єднуючи числа, учні обов’язково промовляють їх вголос. З’єднавши числа, учні говорять, що у них утворилась риба. Вони її розмальовують, а потім описують, вживаючи прикметники «великий \ маленький» та кольори. В завданнях, де колір не вказаний, учень вільний обирати той колір, який він вважає за потрібний. В кінці учні записують слово «риба» у відведеному місці робочого зошита, називаючи слово по буквам.

  1. Завдання на розуміння прочитаного та письмо (списування) «Прочитай, розмалюй та напиши» [3, с. 50]:

Учні читають, що написано над малюнком (зелено-коричнева черепаха) розмальовують, відповідно вказаним кольорам, та під ним переписують речення письмовими літерами.

  1. Завдання на поєднання тематичного (лексичного) матеріалу [3, с. 40-41]:

До кожної букви подається певна лексична тема. Наприклад, до букви פּ \ פ(пей \ фей) подається тема «Частини тіла», оскільки дана буква зустрічається майже в усіх словах, що позначають частини тіла:











פַּנִים

Панім

פֶּה

Пе

גוּף

ґуФ



כַּף

каФ



אַף

аФ



Як вже зазначалося раніше, учні краще сприймають матеріал через вірші та пісні. Всім відома пісня «Head, shoulders, kneesandtoes…» («Голова, плечі, коліна та пальці…»), перекладена на різні мови світу, чудово допомагає учням засвоїти лексичний матеріал з даної теми. Поєднання мови, музики та фізкультури додає елементи гри на уроці, що є важливим для роботи з учнями молодшої школи.

Подібні завдання, що залучають усі види мовленнєвої діяльності, покращують процес вивчення мови, оскільки розвивають вміння, необхідні для спілкування у життєвих ситуаціях; дозволяють продемонструвати та закріпити на практиці отримані до цього мовні знання та знання з інших дисциплін; є цікавими та простими, тому підвищують мотивацію учнів; привчають до самостійної роботи; покращують міжособистісні стосунки в класі; створюють сприятливу атмосферу на уроках.

Підсумовуючи сказане вище, варто зазначити, що використання навчального посібника «Вчимося писати» дає позитивні результати при вивченні мови іврит у першому класі та допомагає ефективно використовувати міжпредметні зв’язки, метод інтегрованого навчання чотирьом видам мовленнєвої діяльності, а також поєднувати тематичні (лексичні) та граматичні компоненти заняття. Залучення інтегрованого навчання мови іврит дозволяє учням розкрити свій творчий потенціал та розвиватися як особистість, а також сприяють швидкому й ефективному засвоєнню матеріалу, узагальненню, систематизації та закріпленню знань.

Список використаних джерел


  1. Подольский Б. Практическая грамматика языка иврит. – Тель-Авив: Ассоциация «Тарбут», 1985. – 139 с.

  2. Гури И. Иврит – язык возрожденный. - Иерусалим: Библиотека – Алия. 1990. – 176 с.

  3. Фалеса І.Ю. Вчимося писати: робочий зошит : 1 кл. загально-освіт. навч. закл. – 1-ше вид. – Ч.: Місто, 2015. – 64 с.



Блас Олена Володимирівна,

вчитель початкових класів

Чернівецької спеціалізованої школи І ступеня № 23

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ

НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ЗА СИСТЕМОЮ РОЗВИВАЛЬНОГО НАВЧАННЯ

Д. Б. ЕЛЬКОНІНА – В. В. ДАВИДОВА

Особливості курсу «Введення в шкільне життя»»

Актуальність курсу. У наш час педагогічна діяльність має стати надійним засобом формування особистості і всебічного розвитку учня. Як показує практика, навчально-пізнавальні мотиви дітей сучасної школи, на жаль, не є пріоритетними. Тому необхідна докорінна зміна шкільної мотиваційної структури особистості дитини.

Традиційні уроки як основна форма навчання не завжди сприяють задоволенню потреб у самореалізації учнів, а також повному свідомому розумінню навчального матеріалу. Часто вивчення матеріалу відбувається лише за репродуктивним методом, що в майбутньому накладає свій відбиток на рівень розвитку учнів. Саме тому в наш час швидкого поширення набуває психолого-педагогічна система «Розвивальне навчання», розроблена відомими докторами психологічних наук, професорами, популярними вітчизняними психологами Д. Ельконіним та і В.Давидовим.

Досвід шкіл розвивального навчання показав, що з перших днів перебування дитини в школі у неї формується творче мислення, стійкий інтерес до знань. Принцип діяльності цих шкіл полягає в тому, що знання, уміння і навички стають засобами розвитку особистості учня.

Упровадження системи розвивального навчання в педагогічну практику, яке спрямоване на розв’язання завдань розвитку особистості учня, що є особливо актуальнимсьогодні, оскільки ми реформуємо нашу шкільну освітню систему.

Основа курсу. В основі курсу теорії розвивального навчання, поданій у працях Л.Виготського, Л.Занкова, Д.Ельконіна, В.Давидова. Технологія Л.Занкова спрямована на загальний розвиток особистості; технологія Д.Ельконіна та В.Давидова зорієнтована на розвиток способів розумових дій; технології творчого розвитку віддають пріоритет сфері естетичних і моральних якостей людини. В наш час у рамках концепції розвивального навчання розроблено ряд технологій із різними цільовими орієнтаціями, особливостями змісту та методики. Зокрема, технологія Г.Селевко орієнтує на розвиток самокерованого механізму особистості; технологія І.Якиманської спрямована на розвиток дієво-практичної сфери учнів [2, с. 58].

Широке коло проблем щодо організації та впровадження розвивального навчання обґрунтовує О.Дусавицький, який розглядає педагогічну діяльність як єдину систему взаємодії: „педагог – дитина – батьки - суспільство” та обґрунтовує науковий підхід механізму розвивального навчання, його компоненти, особливості [4, с. 29].

Г.Цукерман розкриває всі форми навчального співробітництва у системах: дитина - дорослий, дитина – однолітки, описуючи особливості побудови та реалізації співробітництва на уроках, види спілкування у навчанні та показуючи його розвивальний ефект.

Під керівництвом О.Дусавицького було зібрано матеріали, що відображають досвід провідних шкіл у побудові навчання 4-річної початкової школи за системою розвивального навчання та описано досвід викладання предметів та методики організації групової роботи [5, с. 34].

Змістовно та чітко описав групову роботу С.Танцоров, розкриваючи роль та місце групової роботи в навчальній діяльності та детально показуючи організацію групової роботи в системі розвивального навчання.

У ситуації різноманітності форм суспільного життя школа є центром, який опосередковує зв’язки дитини з дійсністю. З огляду на це, вже в початковій ланці дитина бере участь у всіх основних видах людської діяльності: продуктивній, ігровій, спілкуванні, у яких навчальна діяльність займає головну роль [1, с. 10].

Засобами навчання і виховання у системі розвивального навчання у всіх вищезгаданих видах діяльності є зразки культури. Основним методом є організація власних предметних дій учнів щодо засвоєння цих зразків під час змістовного діалогу між вчителем і дітьми, а також між самими дітьми.

У роботі сучасної школи актуальною є проблема організації активізації навчальної діяльності учня, перетворення його з пасивного об’єкта навчання в активного суб’єкта навчального процесу, що стає можливим при розвивальному навчанні. Адже навчальна діяльність є загальною і необхідною формою психічного розвитку молодших школярів [3, с. 15].

Обґрунтована актуальність та стан дослідження проблеми стали основою для укладання навчального посібника:«Особливості організації навчальної діяльності молодших школярів за системою розвивального навчання Д.Б. Ельконіна – В.В. Давидова. Особливості курсу «Введення в шкільне життя»».

Структура курсу. Вступ до школи є особливою подією в житті дитини та її сім’ї. В цей період значно розширюється коло соціальних контактів і в той же час залишається актуальною потреба у взаєморозумінні, співпереживанні та підтримці з боку дорослих, які її оточують. Дана суперечність розвитку обумовлює необхідність пошуку нових способів задоволення потреб бути прийнятим у нові соціальні групи. Ця потреба у дитини актуалізується в умовах нового соціального статусу школяра. З початком шкільного навчання відбувається формальна зміна типу провідної діяльності з ігрової на навчальну, що ставить перед школярем завдання засвоїти нові, не апробовані в попередньому досвіді, форми ділового спілкування. За таких умов розпочинається складний період адаптації дитини до шкільного життя. Вона пристосовується до нового режиму, розподілу часу на навчання та гру, звикає до нових правил поведінки, з необхідністю порозумітися з багатьма іншими дітьми, які на довгі роки стануть для неї однокласниками.

Адаптацію, зокрема адаптацію дитини до школи, можна охарактеризувати як процес або результат процесу, який передбачає гармонійне з точки зору індивідуальних прагнень людини задоволення її потреб, створення умов для здорового, щасливого життя в суспільстві .

Вимоги до вчителя. Зрозуміло, що цей складний, обумовлений ще й іншими індивідуальними особливостями процес, повинен бути контрольованим і керованим зі сторони педагога. В умовах традиційного навчання цьому періоду не надають особливої уваги. Власне сам період адаптації проходить стихійно. Його не контролюють і не відстежують. А результат, в основному, залежить від особистості педагога, його домінуючого стилю спілкування з дітьми тощо [6, с. 3].

Включитися в новий тип соціальних взаємин, стати школярем, а згодом і суб’єктом навчальної діяльності дитина може тільки за допомогою дорослого (учителя), який усвідомлює своє завдання — бути її партнером у спільній «квазідослідницькій» діяльності. Присутність дорослого (батьків), як посередника між дитиною та культурою, потрібна для природного просування від зони «актуального» до зони «ближнього» розвитку [7, с. 2].

Основне завдання вчителя. Основне завдання полягає в тому, щоб у перші кроки створити такі умови, за яких у молодшого школяра поступово формується потреба та здатність до самозміни як результат саморозвитку [8, с. 10].

Наступний, дуже складний та відповідальний крок для учителя класу розвивального навчання, - поступово ввести школярів в колективну навчальну діяльність. Результати взаємодії в парній та груповій формах роботи мають переконати молодшого школяра в тому, що вчитися разом з однолітками весело, й окрім цього, цікаво і ефективно. Звідси й основне завдання курсу «Введення в шкільне життя» - розвивати навички навчального співробітництва, дій контролю та оцінки, ініціювати пізнавальну активність дітей. Задля цього у навчальному посібнику використовується різноманітний ігровий матеріал, вправи, які передбачають ситуації, де потрібно:

• Оцінювати свою роботу та роботу однокласників за поданими критеріями;

• Домовлятися з однолітками про спільну працю в парі та групі;

• Критично ставитися до висловлювань однокласників під час навчальної дискусії;

• Свідомо ставитися до завдань, які пропонує учитель (розпізнавати й уточнювати завдання з недостатніми умовами, знаходити «пастки»).

У посібнику подаються теми для занять з даного курсу:


  • Курс: «Введення в шкільне життя». Навчання грамоти.

Тема. Знайомство. Знак «Я».

  • Курс: «Введення в шкільне життя». Навчання грамоти. Письмо.

Тема.Знайомство.Знак«Хор».

  • Курс: «Введення в шкільне життя». Математика.

Тема. Килимок миру. Квітка настрою.

  • Курс: «Введення в шкільне життя». Навчання грамоти.

Тема. Робота зі знаками «Я», «Хор». Введення знаків «+»,«-».

  • Курс: «Введення в шкільне життя». Навчання грамоти. Письмо.

Тема. Групова робота.

  • Курс: «Введення в шкільне життя». Навчання грамоти.

Тема: Введення парної роботи, знаків «Пастка», «Ми».

  • Курс: «Введення в шкільне життя». Математика.

Тема. Введення оцінювання. Графічний диктант.

  • Курс: «Введення в шкільне життя». Навчання грамоти. Письмо.

Тема: Робота в парах.

  • Курс: «Введення в шкільне життя». Навчання грамоти. Письмо.

Тема: Знак «Питання» («?»).

  • Курс: «Введення в шкільне життя». Навчання грамоти.

Тема: Доба. Режим дня школяра. Навчальний час.

  • Курс: «Введення в шкільне життя». Математика.

Тема. Робота в парах. Взаємоперевірка. Знаки «Ми», «Пастка».

Увесь курс розрахований на перших десять днів навчання за системою Д.Ельконіна - В. Давидова і є обов’язковим. Учителі, які нехтують цим курсом або згортають його у часі, ускладнюють як сам процес адаптації, так і навчання. Адже перед молодшими школярами одразу виникають два різні завдання: змісту та способу (що робити і як себе в цей час поводити). Тому так важливо, щоб для дитини спочатку стали зрозумілими елементарні способи взаємодії з однолітками й була можливість їх розпізнавати для себе (наприклад, у вигляді правил роботи в групі). А вже згодом накладати на відпрацьовані способи взаємодії завдання, що стосуються змісту розвивального навчання.

Використовуючи матеріал цього посібника, вчитель зможе, залишаючись у рамках класно-урочної системи, сформувати міцний колектив, підвищити ефективність навчального процесу, досягти інтелектуального розвитку учнів, забезпечити оволодіння ними навичками саморозвитку, самовдосконалення, виховання активної життєвої позиції.

Вважаємо, що дана робота може бути використана в практиці вчителів початкових класів та викладачів педколеджу, університету, кафедри педагогіки та методики початкової освіти.

Даний посібник рекомендований рецензентами: Піц Іриною Іванівною,кандидатом педагогічних наук, доцентом, викладачем у ЧНУ ім. Юрія Федьковича кафедри педагогіки та методики початкової освіти; Фурдигою Галиною Василівною, вчителем-методистом, заступником директора з навчально-виховної роботи Чернівецької гімназії №5, членом асоціації «Розвивальне навчання за системою Д.Б. Ельконіним – В.В. Давидовим». Посібник розглянутий та схвалений Вченою радою ІППОЧО та методичним центром управління освіти Чернівецької міської ради.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал