Управління освіти чернівецької міської ради міський методичний центр закладів освіти Матеріали міської науково-практичної конференції



Сторінка2/15
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.52 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Список використаних джерел

  1. Варенко Т.К. Гібридна система організації навчально-педагогічного процесу на основі використання веб-сервісу Google «Клас», Вісник ХНУ, № 1125. С. 86-93. – [Електронний ресурс]. Режим доступу:
    http://dspace.univer.kharkov.ua/handle/123456789/10223

  2. Калініна Л.М., Носкова М.В. Google-сервіси для вчителя. Перші кроки новачка: Навчальний посібник. – Львів, ЗУКЦ, 2013. – 182 с.

  3. Параняк М. Школа нового покоління: якою вона повинна бути? [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://infosvit.if.ua/shkola-novoho-pokolinnya-yakoyu-vona-povynna-buty

  4. Google «Класс» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://classroom.google.com


Гайсенюк Валерій Якович,

директорЧернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 16,

вчитель географії

ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ – ЯК ОДИН ІЗ ЕЛЕМЕНТІВ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО ІМІДЖУ ШКОЛИ

Імідж школи – це уявлення громадськості про навчальний заклад. Він може бути некерованим, самопливним, або ж керованим, формуватися за допомогою науково обґрунтованої системи ПР (паблік рілейшнз) – акцій, які забезпечують бажаний зв'язок школи з громадськістю. Керований позитивний імідж є серйозним управлінським ресурсом, без якого навряд чи обійдеться сучасний навчальний заклад.

Часто щодо навчального закладу почали вживати такі терміни як «конкурентоспроможність», «освітня послуга», «імідж», «реклама» і т.д. Тому маркетинговий аспект діяльності школи є одним з напрямків оптимізації її роботи. Потребу формування внутрішньої культури навчального закладу, його іміджу зумовлюють такі причини:


  • висока внутрішня культура школи зумовлює ефективнішу реалізацію проблем і завдань, покладених на навчальний заклад;

  • дозволяє «вижити» школі в умовах складної демографічної ситуації, що підсилює конкуренцію серед навчальних закладів міста Чернівці;

  • сильний позитивний імідж змушує педагогів працювати на випередження часу у впровадженні інновацій порівняно з буденними школами, полегшує доступ закладу до кращих ресурсів – фінансових, людських, інформаційних;

  • маючи сформований позитивний імідж, школа за рівних умов стає привабливішою для педагогів, бо забезпечує їм стабільність, соціальний захист, задоволеність працею і професійний саморозвиток;

  • високий рейтинг результативності роботи педагогічного колективу навчального закладу впливає на вибір батьками закладу для навчання дитини.

З поняттям іміджу тісно пов'язана і репутація навчального закладу, яка складається з декількох складових і яка утримується в масовій свідомості довгі роки.  Імідж, як правило, є засобом впливу на громадську думку. Оскільки результат навчання часто віддалений у часі, то необхідно враховувати такі особливості іміджу, як універсальність і унікальність. Унікальність в даному випадку проявляється у виборі освітніх установ, спеціалізацій, затребуваних на ринку праці, які підвищують конкурентоспроможність фахівця. 

Поняття іміджу школи включає дві складові:

1) Інформаційну, що представляє собою образ школи, який склався в свідомості населення;

2) Оціночну, яка відображає якісну оцінку населенням діяльності навчального закладу.

Структура іміджу включає наступні компоненти:

1) Імідж послуги – представлення людей відносно особливих характеристик, які, на їх думку, має послуга та додаткові послуги (нові факультативи, спецкурси, гуртки, тощо).

2) Внутрішній імідж школи – це представлення співробітників про свій навчальний заклад. Основними показниками внутрішнього іміджу є культура організації та соціально-психологічний клімат.

3) Імідж керівника школи.

4) Імідж персоналу навчального закладу.

Щоб створити позитивний імідж школи необхідно мати :

1) Чіткі пріоритети, своє бачення майбутнього, власну стратегію , сформульовану в концепції школи;

2) Власну систему цінностей, звичаїв, традицій, стилів поведінки, які висвітлені у певних шкільних програмах;

3) Різноманітні та якісні освітні послуги;

4) Власну систему виховної роботи, яка включає діяльність дитячих і юнацьких організацій;

5) Розвиток творчих обдарувань учнів;

6) Удосконалення соціально-психологічної функції школи;

7) Підвищення рівня вихованості учнів, формування здорового способу життя;

8) Зв'язки з установами додаткової освіти, вищими навчальними закладами, різними соціальними інститутами і т. ін.;

9) Яскраві, впізнаванні інформаційні матеріали шкільного сайту, які своєчасно оновлюються та призначені для зовнішнього споживача;

10) Систему цільової подачі інформації про свій потенціал, успіхи та пропоновані освітні послуги.

Компоненти та етапи формування іміджу школи:

Мотиваційно-цільовий компонент:

1) Вивчення потреб всіх суб’єктів педагогічної практики у формуванні іміджу школи як всередині, так і ззовні;

2) Психологічна готовність до роботи;

3) Вивчення існуючого досвіду;

4) Визначення цілі і задач даного управлінського нововведення, результатів його впровадження.

Змістовний компонент:

1) Структурні елементи іміджу навчального закладу;

2) Характеристика структурних елементів; критерії відбору змісту інформаційних матеріалів;

3) Оформлення інформаційних матеріалів.

Технологічний компонент:

1) Дотримання послідовності етапів реалізації нововведень;

2) Технологічна готовність суб’єктів діяльності;

3) Розробка рекомендацій по його використанню.

Формуванням іміджу школи – це процес, в ході якого створюється якийсь спланований образ на основі наявних ресурсів. Метою створення іміджу є підвищення конкурентоспроможності, залучення інвестицій, встановлення і розширення партнерських зв'язків. 

Приорітети Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16:



  • найдорожча цінність – людське життя;

  • здоров’я потрібно берегти з дитинства;

  • якісна освіта – запорука успіху;

  • найскладніше мистецтво – мистецтво жити й творити особистість;

  • найбільше багатство – вміння спілкуватися з людьми;

  • найвища краса – краса людських взаємин.

Стратегія діяльності Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 базується на впровадженні концепції розвитку школи:

  • утвердження компетентнісного та життєтворчого освітнього простору школи життєтворчості;

  • упровадження профільного навчання ;

  • удосконалення використання інформаційно-комунікаційних технологій;

  •  здійснення соціального та психолого-педагогічного супроводу з метою формування життєтворчої компетентності учнів.

Основа діяльності:

  • розвиток особистості учня;

  • використання сучасних освітніх технологій навчання та виховання;

  • навчити дитину мислити (розвивати інтелект);

  • формувати моральні відносини;

  • спонукати до зміцнення здоров’я.

Місія Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 полягає в тому, щоб створити найбільш сприятливі умови розвитку для всіх дітей із урахуванням їхніх схильностей та здібностей шляхом уведення в навчально-виховний процес інноваційних методик навчання й виховання, збереження та примноження шкільних традицій, заснованих на національних та патріотичних засадах, створення умов для максимального розкриття творчого потенціалу, комфортних умов для розвитку особистості дитини.

На шляху до реалізації визначеного майбутнього були розроблені наступні пріоритетні напрямки:



  • розвиток освітніх послуг та підвищення їх якості у відповідності із освітніми стандартами;

  • створення умов для розвитку обдарувань кожного учня закладу;

  • розвиток партнерських відносин між учасниками навчально-виховного процесу, між школою та її оточенням;

  • створення комфортних умов навчання та перебування у закладі для всіх учасників навчально-виховного процесу.

Очікувані результати:

  • досягнення освітніх стандартів;

  • підвищення професійної компетентності педагогічних та управлінських кадрів;

  • зростання управлінських повноважень учителів, учнів, батьків;

  • інтенсифікація інноваційної діяльності в ЗОШ;

  • підвищення загальної педагогічної культури;

  • розроблення і апробація нових ідей;

  • психологізація навчально-виховного процесу;

  • створення комфортних умов для обдарованої дитини;

  • опанування новими інформаційними технологіями;

  • обмін досвідом за допомогою мережі «Інтернет»;

  • забезпечення наступно-перспективних зв’язків між загальною середньою та професійною освітою;

  • забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх учнів з урахуванням їх здібностей і нахилів.

Концепція розвитку школи зорієнтована на неперервний розвиток особистості, на формування життєвої компетентності вихованців, що є необхідною умовою інтеграції випускників у соціум. Ефективне функціонування школи життєтворчості забезпечується створенням відкритого виховного простору, педагогічним проектуванням, реформуванням класно-урочної системи навчального процесу, упровадженням профільного навчання в старшій школі, залученням учнів до соціальної практики й забезпеченням соціально-педагогічного супроводу.

Програма розвитку школи реалізується через організацію діяльності педагогічного колективу над єдиною науково-методичною проблемою «Формування конкурентноспроможної особистості шляхом впровадження інноваційних навчально-виховних технологій ».

Робота над єдиною темою є колективною формою пошукової діяльності для вирішення актуальних психолого–педагогічних проблем. Колективне педагогічне дослідження має свої переваги: об’єднує окремі елементи дослідницької практики, забезпечує підвищення кваліфікації педагогів у режимі самоосвіти і впровадження системи взаємодії, спрямованої на теоретичне осмислення та практичне вирішення актуальної проблеми. Включення в таку діяльність відбувається поступово.

Допомогти становленню особистості дитини може лише особистість. Тому головною метою діяльності адміністрації школи є створення умов, за яких спостерігається зростання особистості педагога, виникають мотиви до самовизначення, самоактуалізації, самореалізації.

Гнучка структура управління, що адаптована до завдань школи сприяє створенню умов для досягнення мети кожним членом школи. Практика роботи школи доводить, що адміністрація позбавлена необхідності постійно мотивувати вчинки, стимулювати дії педагогів та учнів, що сприяє успіху школи. Вони самі усвідомлюють необхідність щоденного прогресу.

Процес управління в нашій школі - це процес взаємодії керівника з членами педколективу, в ході й результаті якого забезпечується їхня активна та скоординована участь у досягненні мети управління. Усвідомлення того, що вчитель є організатором освітнього процесу, мета якого пробудити і підтримати прагнення дітей до пізнання, спонукає педагогічний колектив шукати шляхи підвищення інтересу учнів до навчання, урізноманітнюючи його зміст, форми та прийоми через використання інновацій.

Дирекція школи використовує в роботі сучасні тенденції освітнього менеджменту:


  • відмова від авторитарного стилю управління й перехід до партнерства, демократії;

  • делегування повноважень «зверху вниз», тобто не робити того, що може зробити сам вчитель, учень;

  • організація роботи педагогічного колективу за принципом «успіх школи – спільна праця»;

  • постійне самовдосконалення.

Усе це допомагає адміністрації школи в умовах динамічних змін в усіх сферах життя швидше і компетентніше приймати рішення та виявляти гнучкість під час їх виконання.

Система управління Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 спрямована на:



  1. Створення морально здорового клімату у педколективі, атмосфери довіри, взаємоповаги, відсутність напруженості;

  2. Підвищення рівня активності і зацікавленості працівників школи та інших учасників до самовдосконалення, саморозвитку, творчості, вияву ініціативи, готовності приймати рішення та відповідати за них;

  3. Виконання посадових обов’язків працівниками освітнього закладу на найвищому рівні, реальна реалізація прав учасників навчально-виховного процесу;

  4. Створення систем самоврядування на відповідних управлінських рівнях;

5) Певна «легкість» адаптаційного процесу школи до зміни умов довкілля.

Атестаційна експертна комісія управління освіти Чернівецької міської ради, яка затверджена наказом від 02 вересня 2015 року № 254 «Про проведення атестаційної експертизи Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 Чернівецької міської ради» вивчила стан організації навчально-виховного процесу закладу та ознайомилась з презентацією роботи закладу.

Експертною комісією вивчалися ресурси та умови для організації діяльності закладу, якість організації навчально-виховного процесу та забезпечення прав і законних інтересів його учасників, результативність навчально-виховного процесу, питання управління закладом.

Атестаційна експертиза загальноосвітнього навчального закладу була проведена відповідно до нормативних вимог:



  • наказу Міністерства освіти і науки України від 30.01.2015 № 67 «Про затвердження Порядку державної атестації дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів»;

  • наказу управління освіти Чернівецької міської ради від 02 вересня 2015 року №254 «Про проведення атестаційної експертизи Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 Чернівецької міської ради».

Список використаних джерел

  1. Варданян М.А. Імідж педагога з позиції збереження здоров'я суб'єктів освітнього процесу // PR в освіті- 2006 - № 3 -С.56-74. 

  2. Вифлеємський, А. PR - технологія в освіті/А. Віфлеємський // Управління школою.- 2003 - № 22 -С.6. 

  3. Імідж організації // Директор. Журнал для керівників. 1995. № 3. 

  4. Карпов Є.Б. Імідж в освіті // PR в освіті. - 2003. - № 6. - С. 40-50, С.43. 

  5. Метаева В. Імідж першої особи школи: зовнішність, одухотворена внутрішньою красою // Директор школи - 2005 - № 9 -С.41-45

Баранець Оксана Станіславівна,

директор МЦЕНТУМ, викладач біології та хімії
ВЗАЄМОДІЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ТА ПОЗАШКІЛЬНИХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У СТВОРЕННІ ЄДИНОГО

ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Змінювати педагогічні орієнтири – найважче

і найнеобхідніше, що доводиться робити сьогодні.

В.Караковський

Проблема взаємодії загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладівзавжди була актуальною, а впродовж останніх років вона набуває особливого значення [1, с.11]. Це пов’язано із процесами модернізації всієї системи освіти, входженням України до європейського освітнього простору, як сфери суспільної  діяльності,  де  здійснюється цілеспрямоване  соціокультурне відтворення людини, формування і розвиток особистості. 

В освітній простір людина  включається в будь-який  період  свого  життя. При цьому відбувається «зрощення» людського життя і діяльності певного закладу освітньої сфери:  дошкільної  установи,  загальноосвітньої  школи, позашкільного закладу, ВНЗ тощо [2,с.105]. В цей час  життя  людини 

водночас із її освітньою  діяльністю  регулюється правилами  закладу, відбувається  в  певних  умовах,  певному  просторі  і  часі,  що  дає  привід говорити  про освоєння нею частини освітнього простору.  

Аналіз педагогічної літератури свідчить про багатозначність поняття «освітній простір» [3, с.101] . Під цим поняттям розуміють:


    • певну географічну територію, яка пов’язана з масштабнимиявищами в галузі освіти;

    • певну частину соціального простору, у межах якої здійснюєтьсяосвітня діяльність;

    • цілісну систему в галузі освіти, яка має свої контури, наприклад,світовий або європейський освітній простір; освітній простір певної країни,регіону;

    • локальний аспект розгортання педагогічних відносин, наприклад,освітній простір певного загальноосвітнього, позашкільного, вищого навчального закладу.

Правильно організований освітній простір створює атмосферу цінностей та зразків педагогічних відносин, слугує джерелом розвитку як особистості, так і спільноти в цілому, забезпечує формування соціально-духовного, інтелектуального та економічного потенціалу нового українського суспільства. Позашкільна освіта спільно з дошкільною, загальною середньою, професійною, вищою формує цілісний освітній простір [4, с.102]. Вагомість позашкільної освіти в даному просторі визначається:

–    для дітей – розвиток пізнавальної, практичної, творчої та соціальної компетентності особистості, можливість самореалізації у майбутньому;

–   для батьків – безпечна, змістовна зайнятість дітей у вільний час у позашкільних та інших навчальних закладах, їх навчання, виховання, розвиток, соціалізація, допомога у підготовці дітей до самостійного відповідального життя; 

–   для держави – одна з найефективніших інвестицій у найближче і віддалене майбутнє. 

Актуальність інтеграції загальноосвітньої школи і позашкільного навчального закладу визначається соціальним запитом на забезпечення наступності усіх ланок освіти, що спрямовує особистість на безперервний процес освіти впродовж життя [6, с.47].

Якщо порівняти загальну і позашкільну освіту, то перша цінна, перш за все, своєю системністю, друга – можливістю індивідуалізувати процес соціалізації дитини.

Значення інтеграції шкіл та позашкільних закладів щодо створення освітнього простору:

1. Розвиток і збагачення людського капіталу країни: виховання громадян, які зможуть жити і продуктивно працювати у нових умовах (соціальних, техногенних, екологічних тощо); формування наукової, культурної еліти шляхом організації ефективної роботи з інтелектуально обдарованою учнівською молоддю;

2. Забезпечення соціальної стабільності та справедливості в суспільстві, створення умов для успішності кожної дитини: функція «соціального ліфта» для частини дітей, яка не отримує необхідного обсягу чи якості ресурсів загальної освіти; функція «соціальної інклюзії» для дітей з особливостями розвитку та дітей, які знаходяться в складній життєвій ситуації; превенція негативних соціальних явищ.

3. Забезпечення нагальних потреб місцевої громади, розвиток її соціокультурного потенціалу.

4. Задоволення варіативних потреб дітей та сімей. Позашкільна освіта має потенціал для задоволення потреб як у аспекті варіативності, так і в аспекті адресної спрямованості (індивідуалізація послуг).

При поєднанні ресурсів загальноосвітньої школи і позашкільного навчального закладу, педагогічна взаємодія, у межах створеного освітнього середовища, набуває ознак особистісно орієнтованої, більше враховує індивідуальні здібності дітей, що є важливим у процесі реалізації державного освітнього стандарту [5, с.8] .

Значним освітнім потенціалом володіє позашкільна освіта у забезпеченні профільності старшої школи, професійній орієнтації дітей та молоді.

Інтеграція загальноосвітньої школи і позашкільного навчального закладу дозволяє зблизити процеси виховання, навчання і розвитку дитини, зробити процес соціалізації більш гнучким і адаптованим до пізнавальних потреб дитини.

Позашкільний заклад є особливим освітнім середовищем, в межах якого, з одного боку, завершується виконання суспільством його обов'язкової функції формування соціально-адаптованої особистості, а з іншого боку, відбувається трансформація традиційної освітньої парадигми – трансляції стереотипних компетенцій – на створення умов для формування творчих особистісних компетенцій [7, с.87].

Виходячи з цього, формуються нові принципи і методологія організації освітнього простору в сучасному позашкільному закладі, для якого характерні:

• індивідуалізовані форми навчальної діяльності;

• вироблення проектно-дослідницьких навичок (проектна методика);

• самовизначення старшокласників щодо напряму власної творчої діяльності;

• чітко окреслене екологічно-етичне комунікативне поле взаємодії між вихованцями та педагогами.

Нині загальноосвітні та позашкільні заклади знаходяться на стадії формування рівноправного партнерства у створенні освітнього простору з чітко позначеним розподілом функцій у навчанні та вихованні дітей та учнівської молоді.

На цій основі взаємні зв’язки налагоджуються за умови спільного вирішення навчально-виховних проблем, упорядкування, корекції та координації зусиль з метою стимулювання розвитку дітей та учнівської молоді, створення необхідної інфраструктури для забезпечення навчально-виховного процесу.

Взаємодія – це двосторонній процес, в ході якого зміни відбуваються не тільки в житті вихованців, а й у їхніх педагогів. Дух взаємодії – у взаємній зацікавленості школи і позашкільного закладу у всебічному розвитку своїх вихованців[9,с.16]. Професіональний підхід до налагодження взаємодії школи і позашкільного закладу починається з усвідомлення їхньої спільної мети, поетапного переходу від стадії зацікавленості до стадії планування конкретних шляхів партнерства.

Рівні взаємодії шкіл та позашкільних закладів:

1. Програмно-навчальний рівень:

– проведення уроків з екологічної тематики;

– виконання лабораторних і практичних робіт, проведення польовихпрактик на базі еколого-натуралістичних центрів.

2. Культурно-масовий рівень:

– спільне проведення масових заходів екологічного-натуралістичногоспрямування.

3. Методичний рівень:

– створення методичних посібників, що узагальнюють актуальний досвідспівпраці вчителів і педагогів позашкільних закладів.

4. Інформаційно-комунікаційний рівень:

– комунікація педагогів шкіл і позашкільних закладів через соціальнімережі;

– організація спільних інтерактивних занять, вебінарів, інтернет-конференцій, консультацій тощо.

5. Інфраструктурний рівень:

– використання потенціалу матеріально-технічної бази еколого-натуралістичних центрів з метою запровадження інноваційних форм роботи зреалізації навчальних програм для загальноосвітніх шкіл.

У досвіді нашого закладу апробовано й доведено ефективність таких способів партнерства зі школою, як:


  • проведення спільних фестивалів, конкурсів, змагань;

  • участь у проведенні семінарів, майстер-класів для вчителів біології, екології та природознавства з підвищення педагогічної майстерноста;

  • реалізація спільних проектів, програм;

  • вивчення думки педагогічних колективів шкіл при розробленні програми розвитку закладу;

  • залучення педагогів шкіл до роботи в закладі керівниками гуртків;

  • залучення педагогів-позашкільників до роботи в загальноосвітніх школах в якості керівників гуртків;

  • підготовка та проведення масових просвітницьких заходів;

  • проведення літніх екологічних і краєзнавчих експедицій, організація таборів відпочинку;

  • проведення спільної експериментально-методичної роботи в галузі педагогіки і педагогічної психології;

  • підготовка у співавторстві методичних, дидактичних, навчальних посібників;

  • спільні суспільно корисні справи, спрямовані на поліпшення навколишнього середовища (будинку, вулиці, району, міста).

У ході співробітництва складається динамічна структура двобічногоінформування, узгодження діяльності школи і установи додаткової освіти зурахуванням специфіки суб'єктів. Мають стати традиційними контактипредставників адміністрацій закладів, засідання методичних об'єднань, творчі зустрічі педагогів, методистів, активів школярів і членів учнівських об'єднань [8, с.255] .

За таких умов інтеграція загальної та позашкільної освіти буде відігравати роль ефективного механізму підвищення якості освіти в школі за рахунок використання потенціалу освіти ПНЗ.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал