Управління освіти чернівецької міської ради міський методичний центр закладів освіти Матеріали міської науково-практичної конференції



Сторінка12/15
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.52 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Список використаних джерел

1. Задорожний К. М. Інноваційні технології на уроках хімії. – Х.: ВГ «Основа», 2006. – 112 с.

2. Зайцева І.І. Реалізація компетентнісного підходу в умовах загальноосвітньої школи / І.І. Зайцева // Хімія. – 2009 – №3 – С. 5 – 11

3. Замурій І.В. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання хімії: від теорії до практики / І.В. Замурій// Хімія – 2008 – №10 – С. 2 – 4

4. Пометун О.І. Компетентнісний підхід — найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / О.І. Пометун // Рідна школа. - 2005. №1 – С. 65 - 69

Турянська НінаТодорівна,

вчитель хімії

Чернівецької загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів №8

АКТИВІЗАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ ТА ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНЦІЙ УЧНІВ ЧЕРЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ХІМІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ В НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Понад 2400 років тому Конфуцій сказав:



Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу, я пам 'ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

Дещо змінивши слова великого китайського педагога, можна сформулювати кредо сучасного навчання.



Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам 'ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.

Згідно Концепції загальної середньої освіти основним завданням загальноосвітньої школи є різнобічний розвиток індивідуальності, формування ціннісних орієнтацій, задоволення інтересів і потреб; формування в учнів бажання і уміння вчитися, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя; становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентностей. [1]

Прагнучи до розвитку інтелекту учнів, навчальна діяльність стає найбільш плідною лише при наявності інтересу до знань. Будь-який метод навчання не може вважатися ефективним, якщо він залишає учнів байдужими до пізнання, якщо він не сприяє розвитку у дітей самостійності і розвитку їх інтелектуальної активності.

Згідно з метою освітньої галузі «Природознавство» та її хімічного компонента, визначеною в новій редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, навчання хімії в школі спрямовується на розвиток засобами предмета особистості учнів, формування їхньої загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок. Завдання навчання хімії в основній школі передбачає розвиток експериментальних умінь та зв'язок теоретичних знань з життям на практиці. [2]

В наш час одним з найважливіших завдань вчителя є розвиток рівня самостійності учня. Це можливо лише через мотивацію учня до пізнання навчального матеріалу.

Одним з видів мотивів виступає інтерес.

Поняття інтересу має безліч різних трактувань.

Інтерес - це виборча спрямованість людини, його уваги, думок, помислів. (С.Л. Рубинштейн).

Інтерес - це своєрідний сплав емоційно-вольових та інтелектуальних процесів, що підвищують активність свідомості й діяльності людини. (Л.О. Гордон).

Одним з найбільш конкретним визначенням інтересу прийнято вважати визначення, що дав В.А. Крутецький:

"Інтерес - це активна пізнавальна спрямованість людини на той або інший предмет, явище або діяльність, створена з позитивним емоційним ставленням до них".

Інтереси людини обумовлюються суспільно-історичними й індивідуальними умовами його життя. За допомогою інтересу встановлюється зв'язок суб'єкта з об'єктивним світом. Все, що становить предмет інтересу, отримано людиною з навколишнього середовища. Але предметом інтересу для людини є далеко не все, що його оточує, а лише те, що має для нього необхідність, значимість, цінність і привабливість.

"Пізнавальний інтерес - це виборча спрямованість особистості, що звертається до області пізнання, до її предметної сторони й до самого процесу оволодіння знаннями". (Г.І. Щукина).

Психологи стверджують, що пізнавальна активність – якість не вроджена і не постійна, вона динамічно розвивається, може прогресувати і регресувати під дією різних соціальних факторів.

Психологи й педагоги виділяють три основні мотиви школярів, що заохочують вчитись.

Мотивація навчання

Інтерес Свідомість Примус

По-перше, інтерес до предмета. (Я вивчаю цей предмет не тому, що переслідую якусь мету, а тому, що мені подобається сам процес навчання). Вища ступінь інтересу - це захоплення. Заняття при захопленні породжують сильні позитивні емоції, а неможливість займатися сприймається як покарання.

По-друге, свідомість. (Заняття з даного предмету мені не цікаві, але я
усвідомлюю їхню необхідність і зусиллям волі змушую себе займатися).

По-третє, примус. (Я займаюся тому, що мене змушують батьки, учителі). Частий примус підтримується страхом покарання або спокусою нагороди. Різноманітні примусові міри в більшості випадків не дають позитивних результатів. [3]

Арабський письменник і філософ Сааді зазначив: учень, який вчиться без бажання, - це птах без крил. Сьогодні, на жаль, хімія не є модним предметом. Та й в очах багатьох дітей можна побачити байдужість до навчання. Тому вчитель повинен будувати навчальний процес таким чином, щоб учень отримував задоволення від процесу учіння.

Викладаючи програмовий матеріал, визначений Державним стандартом, не достатньо просто ознайомити учнів з основними термінами, поняттями і хімічними явищами. Необхідно показати учню значення знань із хімії в реальному житті. Для цього в зміст уроку доцільно вводити ужиткове значення хімічних знань, розкривати питання екології. Такий підхід до організації навчального процесу доводить учням необхідність вивчати хімію, а значить активізує їхню пізнавальну діяльність.

Процес навчання – це взаємодія вчителя та учнів, у якому учні осягають мотиви своєї пізнавальної діяльності, а діяльність учителя спрямована на формування в учнів позитивних мотивів навчання, організації сприйняття, осмислення фактів та явищ, забезпечення вміння користуватися отриманими знаннями.

Процес формування предметних компетенцій здійснюється за схемою:

шляхи пізнання предметних компетенцій учня → формування предметних компетенцій → систематизація → узагальнення → практичне застосування. [5]

Навчальний хімічний експеримент слід розглядати, насамперед, як дидактичний інструмент для досягнення головних цілей навчання. Завдяки хімічному експерименту можна навчати дітей спостерігати явища, формувати поняття, вивчати новий навчальний матеріал, закріплювати й удосконалювати знання, формувати й удосконалювати практичні вміння і навички, сприяти розвитку інтересу до предмета, тощо. [7]

М.В.Ломоносов писав: «Хімії ніяким чином навчитися неможливо, не бачачи самої практики і не беручись за хімічні операції».

Зацікавленість та інтерес в учнів завжди мають яскраві та ефектні досліди. Проте вони є логічними тоді, коли відповідають тематиці занять. Тому при плануванні та підготовці хімічного експерименту необхідним є врахування того, яке смислове навантаження мають досліди, які практичні навички та хімічні поняття будуть відпрацьовані, їх виховна роль та вплив на розвиток розумових здібностей учнів.

Під час формування компетенцій учнів навчальні заняття плануються таким чином, щоб вони сприяли набуттю учнями навичок самостійного пошуку відповідей на поставлені питання, самостійне розв’язання проблемних ситуацій, умінь аналізувати факти, узагальнювати і робити логічні висновки. В учнів мають бути сформовані операції аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення. Такі операції є основою компетентнісного підходу в навчанні.

При цьому велике значення має спосіб подачі хімічного досліду, що передбачає відповідний культурологічний екскурс, приміром, історичної, екологічної чи практичної спрямованості.

Історичний екскурс дає можливість моделювати чи відновлювати історичний досвід. Практичне відтворення історичної реальності є основою розуміння учнями того, що сучасні досягнення хімічної науки – це результат довготривалого історичного шляху її розвитку.

Хімічний експеримент екологічної спрямованості забезпечує формування в учнів екологічної культури, ліквідує формалізм в здобутті знань, позиціонує речовини як основні складові навколишнього світу.

Практична спрямованість хімічного експерименту дає змогу усвідомити значення здобутих хімічних знань у повсякденному житті та формувати зацікавленість предметом.

В арсеналі вчителя є кілька пов’язаних між собою способів застосування експерименту в процесі вивчення хімії. До них належать: демонстраційний хімічний експеримент, лабораторні роботи, практичні роботи, віртуальна лабораторія, домашній хімічний експеримент.

Для хімічного експерименту характерні такі три основні функції:

- пізнавальна – для засвоєння основ хімії, вирішення практичних проблем, виявлення значення хімії в сучасному житті,

- виховна - для формування матеріального світогляду, впевненості, ідейної необхідності праці,

- розвиваюча – для накопичення і поглиблення загальнонаукових і практичних вмінь і навичок. [5]

Властивості та різноманіття хімічних явищ, а, отже, і навчального хімічного експерименту, дозволяють використовувати його практично в усіх формах і на всіх етапах навчально-виховного процесу.

Так у 7 класі на етапі вивчення нового матеріалу з теми «Суміші. Способи розділення сумішей» доцільно продемонструвати дослід очищення забрудненої кухонної солі.

Завдання: очистити забруднену кухонну сіль.

Реактиви та обладнання: склянка, лійка, фільтрувальний папір, пісок, вода, сіль, фарфорова чашка, спиртівка.

Порядок виконання: Ознайомлення з правилами техніки безпеки. До кухонної солі додаємо невелику кількість піску і одержану суміш висипаємо у воду. Суміш перемішуємо скляною паличкою до повного розчинення солі. З фільтрувального паперу виготовляємо фільтр. Суміш фільтруємо через приготовлений фільтр, вкладений у лійку. Що спостерігаєте? Що залишилось на фільтрі? Зробіть висновок. Фільтрат наливаємо у фарфорову чашку, поміщаємо в кільце штатива і нагріваємо. Що спостерігаємо? Зробіть висновок.

На наступному уроці, на етапі засвоєння та систематизація знань доцільно запропонувати учням розділення неоднорідної суміші. Наприклад, сіль, деревні ошурки і залізний порошок.

Обладнання: кухонна сіль, залізний порошок, деревні ошурки після заточування олівця, склянка, вода, фільтр, лійка, скляна паличка, фарфорова чашка, спиртівка, магніт.

Учні на протязі 5–7 хвилин у зошиті складають план проведення хімічного експерименту. Потім, обговорюють послідовність дій, необхідних для розділення суміші і визначають способи її розділення.

Результати експерименту і висновки: Замалюйте хід експерименту. Дайте поняття неоднорідним сумішам. Зробіть висновок про способи розділення сумішей. На яких властивостях вони ґрунтуються.

Для закріплення навчального матеріалу, як випереджальні та проблемні завдання доцільно пропонувати учням проведення домашнього експерименту.

Експериментуємо вдома.

1. Відстоювання.

У дві склянки налий води. В одну склянку насип ½ чайної ложкипіску, а в іншу – стільки ж крохмалю. Одночасно перемішай обидві суміші. Чи з однаковою швидкістю осідають часточки речовин у воді? Якщо ні, то які часточки осідають швидше і чому?

Запиши свої спостереження.

Швидше осідають часточки ____________, тому що______________

2. Розділи суміш.

Пригадай відому казку про Попелюшку. Поміркуй, чи змогла б головна героїня розділити суміш солі та меленого перцю.[4]

Дітям, для посилення інтересу до вивчення хімії, можна запропонувати домашній хімічний експеримент – це досліди, які учні самостійно виконують в домашніх умовах за завданнями вчителя. Але ці досліди повинні відповідати пізнавальним цілям уроку. З їх допомогою учні розв’язують певні завдання або наочно ілюструють навчальний матеріал.

Домашній експеримент доцільно проводити за допомогою дослідів ужиткового характеру, які мають ряд переваг в порівнянні з традиційним експериментом.

По-перше, реактиви для проведення дослідів доступні, безпечні і недорогі. Такими реактивами є: побутова хімія, харчові продукти, лікарські препарати, рослини нашої місцевості.

По-друге, за допомогою ужиткового експерименту можна створити ситуації з якими учні можуть часто зустрічатися в повсякденному житті.

По-третє, досліди ужиткового характеру виховують в учнів екологічну грамотність під час користування товарами хімічної промисловості в побуті екологічне виховання щодо впливу тих чи інших хімічних препаратів на навколишнє середовище.

Хоча ці досліди й повинні бути простими, займати небагато часу але супроводжуються чіткими ознаками реакцій. Посудом у домашній лабораторії може слугувати скляна ампула від пігулок, флакончики від пеніциліну, стрептоциду. Скляна тара з-під продуктів підходить для зберігання деяких реактивів і проведення дослідів.

Практична орієнтація хімічного експерименту передбачає посилення його ролі у формуванні навичок грамотного і безпечного поводження з речовинами, необхідними в повсякденному житті. Щоб домашній хімічний експеримент ефективно виконував свої функції у навчанні, слід дотримуватись певних принципів: єдність домашнього експерименту з навчальним матеріалом уроку; екологічна грамотність; прикладна спрямованість; технічна простота; наочність; фактор часу; надійність; стимулювання пізнавальних інтересів учнів.

Змістова сторона дослідів повинна відповідати пізнавальним цілям уроку. За допомогою дослідів учні повинні розв’язувати певні завдання або наочно ілюструвати навчальний матеріал. Ужитковий хімічний експеримент сприяє формуванню екологічної грамотності учнів, яка формує уміння проводити безпечно експеримент, раціонально використовувати хімічні реактиви (брати для дослідів мінімальні кількості реактивів, грамотно утилізувати продукти реакції). [7]

Домашні досліди вчителі повинні продумувати так, щоб спрацьовував принцип наочності, щоб уявлення учнів та поняття базувалися на безпосередньому спостереженні речовин і процесів, досліди повинні супроводжуватися чіткими ознаками реакцій.

При плануванні домашніх дослідів перевага повинна надаватися тим, які пов’язані з навчальним матеріалом і які можуть бути застосовані в повсякденному житті.

Не можна залишити при плануванні роботи таку деталь, як інструкції щодо техніки виконання дібраних дослідів, завдань для учнів. Для домашнього експерименту учитель повинен видати учням письмові інструкції, які складені так, щоб учні не могли повною мірою відкрити результати дослідів, а лише вказували б, як і в якій послідовності необхідно виконувати сам дослід з дотриманням техніки безпеки.

Правила техніки безпеки під час проведення домашнього експерименту:


  1. Виконуй дослід лише після того, як усвідомиш послідовність своїх дій. Кожний дослід виконуй чітко за інструкцією.

  2. Спостереження записуй під час проведення досліду, а результат і висновки – після завершення роботи.

  3. Працюючи з вогнем, будь особливо уважним та обережним.

  4. Не нахиляйся над посудом, в якому кипить рідина.

  5. Виконуючи досліди, користуйся невеликою кількістю речовин.

  6. Обережно визначай запах будь – яких речовин. Не нахиляйся над посудиною і не вдихай повними грудьми, спрямуй на себе пар чи газ помахом руки.

  7. Не вживай їжу під час проведення домашнього експерименту.

  8. Окремі досліди проводь лише з допомогою батьків.

  9. Пам’ятай, що неохайність, неуважність, недостатня обізнаність із властивостями речовин, які використовуються в дослідах, можуть спричинити нещасний випадок.

  10. Після виконання дослідів прибери своє робоче місце та ретельно помий руки з милом.

  11. У разі нещасного випадку відразу звернися по допомогу до батьків.

Зацікавленість учнів певними звичними для сім’ї і в навколишньому житті явищами підвищує їх інтерес до пояснення вчителем цих явищ з хімічного погляду.

При вивченні у 7 класі теми «Властивості речовин» можна запропонувати учням наступний домашній експеримент.



  1. Хімічні явища в побуті.

Наведи приклади хімічних реакцій, з якими ти зустрічаєшся в побуті, й опиши фізичні явища, що супроводжують їх.

  1. Фізичні властивості речовин.

Інструкція для проведення експерименту:

- напиши на окремих папірцях назви речовин: борошно, кухонна сіль, цукрова пудра, крохмаль. Насип на кожний папірець по кілька грамів відповідної речовини.

- розглянь зовнішній вигляд речовин.

- потри кожну речовину пальцями (вияви, наскільки дрібними є часточки).

- з’ясуй, чи розчиняються речовини в воді (для цього в чотири невеликих склянки налий по 1/3 води, додай по щіпці в першу борошна, в другу – кухонної солі, в третю – цукрової пудри, в останню – крохмалю. Добре розмішай чайною ложкою вміст склянок. Залиш на кілька хвилин).

- занотуй результати спостережень у подану нижче таблицю.


Речовина
Фізичні

властивості


Борошно



Кухонна сіль



Цукрова пудра



Крохмаль



Агрегатний стан за звичайних умов









Колір, блиск













Запах













Розчинність у воді













Відносна густина













Чи можна розрізнити ці речовини? Якщо так, то як саме?

3. Хімічні явища

Завдання: дослідіть, чи взаємодіють харчова сода, шкаралупа курячого яйця зі столовим оцтом

Реактиви та обладнання: харчова сода, столовий оцет, склянка, чайна ложка, шкаралупа курячого яйця

Порядок виконання: Насипте на дно склянки харчову соду і додайте 3-4 мл столового оцту (розчин оцтової кислоти, W= 4-9 %). Що ви спостерігаєте? Які ознаки хімічної реакції ви побачили? Опишіть їх.

В іншу склянку покладіть 2-3 шматочки шкаралупи курячого яйця і додайте стільки само за об’ємом столового оцту. Що ви спостерігаєте? Опишіть ознаки даної реакції.

4. Горіння.

Завдання: дослідіть умови горіння.

Реактиви та обладнання: парафінова свічка, склянка, літрова і трилітрова скляна банки, сірники.

Порядок виконання: У дві склянки помістіть парафінові свічки, запаліть їх. Одну склянку із свічкою накрийте літровою банкою, а другу - трилітровою. Що спостерігаєте? Чому? Як можна використати це при гасінні пожежі?

При підготовці до уроку необхідно намагатися якомога рідше використовувати віртуальну лабораторію або демонстрування хімічного експерименту через відеозаписи. «Живий» хімічний експеримент залишає в пам’яті учня безліч вражень і відчуттів, а завдання, які школярі виконують, мають творчий характер і спонукають до науково-дослідницької роботи. Оскільки саме дослідницька діяльність виховує ініціативу, добросовісне відношення до роботи, формує необхідні вміння і навички користуватися знаннями хімії у повсякденному житті.

Список використаних джерел


  1. Про Концепцію загальної середньої освіти.

  2. Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти.

  3. . Андреєва В.М., Наволокова Н.П. Практична педагогіка для вчителя. – Х: Основа, 2008.

  4. Василега М.Д. Цікава хімія. - К.: Рад. шк., 1989.

  5. Підласий І.П. Продуктивний педагог. Настільна книга вчителя. – Х.: Основа, 2010.

  6. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. – К., 2004.

  7. Мальченко Г. Хімія навколо нас: запитання та відповіді. – К.: Шкільний світ, 2009.


Остафійчук Михайло Васильович,

вчитель фізичної культури

Чернівецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 38

ВИХОВАННЯ ФІЗИЧНОГО, ПСИХІЧНОГО ТА МОРАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ШКОЛЯРІВ ЗАСОБАМИ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ

Досвід роботи показує, що позакласна робота дає кращих результатів у співпраці з батьками. Спільні змагання,свята, походи, виїзди на спортивні турніри, підготовка матеріальної бази згуртовує батьків, дітей, вчителів.

Працюючи в школі і вивчаючи проблему виховання фізичного, психічного та морального здоров’я школярів засобами позакласної роботи розумієш, який широкий діапазон цієї проблеми. Для досягнення високих результатів у цій педагогічній діяльності необхідно постійно підвищувати свій професійний рівень проведення уроків,вивчати методичну літературу,впроваджувати передові методичні розробки уроків та позакласних заходів,використовувати між предметні зв’язки.

А результатом роботи буде «Здорові діти – здорова нація!»

Фізичне виховання є важливим засобом у системі освіти та виховання у них основ здорового способу життя, організації корисного дозвілля та активного відпочинку, розвитку й відновлення фізичних і духовних сил, реабілітації та корекції здоров’я розвитку позитивних моральних і вольових якостей, виховання потреби в систематичних заняттях фізичними вправами,прагнення до фізичного удосконалення,готовності до праці й захисту Вітчизни.

Щоб дитина почувалася впевненою, була спроможна долати труднощі, їй необхідне позитивне уявлення про себе. А це можливо втілити через особистісно-орієнтовний підхід до дитини, що полягає передусім у виявленні особливих рис кожного учня, його індивідуальності.

Основна мета освіти полягає у розвитку дитини у збереженні її здоров’я, тобто, у розвитку дитини згідно з принципом природо відповідальності. Якщо немає здоров’я, усе інше немає сенсу. Саме зі здоров’я починається життя. Необхідно з першого дня у школі прищеплювати дітям ідею здорового способу життя, дбайливого ставлення до себе.

Основні правила роботи з дітьми

• Не зашкодь здоров’ю дитини.

• Ніколи не висміюй її, не злися й не кричи.

• Навчися бачити душу в очах дитини.

• Будь терплячим, вимогливим і поблажливим.

• Перебувай завжди в гарному настрої з усмішкою на обличчі.

• Постійно підвищуй самооцінку школярів, будь завжди правдивим.

• Домагайся довіри, бережи її.

• Умій берегти здоров’я учнів і власне. Твоє здоров’я – добрий приклад школярам.

Норми, якими необхідно володіти вчителеві:

• Само- і взаємозбагачення – не розкіш, а необхідність;

• Умій зрозуміти(щастя – коли тебе розуміють);

• Умій слухати і чути;

• Критикуй ідеї, а не особистість;

• Лідером можеш і не бути, а людину зобов’язаний.

Норми ставлення до дітей

• Якщо дитину постійно критикують – вона вчиться ненавидіти.

• Якщо дитина живе у ворожнечі – вона вчиться агресивності.

• Якщо дитину висміюють – вона стає замкнутою.

• Якщо дитина росте в докорах – у неї формується почуття провини.

І навпаки…

• Якщо дитина росте в терпимості – вона вчиться розуміти інших;

• Якщо дитину підбадьорюють – вона вчиться вірити в себе;

• Якщо дитина росте в чесності – вона вчиться бути справедливою;

• Якщо дитина росте в безпеці – вона вчиться вірити в людей;

• Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінуватися себе;

• Якщо дитина живе в порозумінні і дружелюбності – вона знаходить у житті любов.

Засоби забезпечення фізичного здоров’я людей :

• Профілактика порушення зору;

• Профілактика порушень опорно-рухової системи;

• Профілактика гінекологічних і проктологічних захворювань;

• Комплексне валеологічне обстеження дітей початкових класів.

Це сприяє :

• Формуванню правильного ставлення до свого здоров’я;

• Формуванню цілісного погляду на природу й місце людини в ній;

• Формування вміння правильно організувати діяльність, керувати своєю поведінкою;

• Підвищенню загальної культури особистості;

• Дотриманню законів природи;

• Пильне ставлення до явищ життя і правильне оцінювання глибоку впевненість у своїх силах та спокій;

• Радість, здоров’я, доброту.

Практична реалізація фізичного виховання школярів здійснюється за допомогою спеціально організованих занять фізичною культурою та їх різноманітних форм (рис.1). У ході занять використовуються засоби, методи, принципи та методичні прийоми фізичного виховання.

Використання великої кількості різних форм організації занять фізичними вправами в системі шкільного фізичного виховання дозволяє ефективніше задовольняти потребу учнів у руховій активності та вирішувати завдання фізичного виховання школярів на різних етапах вікового розвитку їхнього організму.

У практиці фізичного виховання усі види занять прийнято ділити на дві групи: уроки і позаурочні форми.

Основним змістом позакласних занять з дітьми є матеріал навчальної програми з фізичної культури, який використовується з метою удосконалення умінь і навичок учнів у виконанні різних вправ як у звичайних умовах, так і в у кладених. Значне місце відводиться загально розвиваючим вправам без і з предметами, вправами на гімнастичних лавах і стінці, зі скакалками, в рівновазі, лазінні, стрибках. Розучують комбінації вільних вправ для виступів на святах.

Значне місце у позакласній роботі займають ігри. При цьому програмний матеріал по іграми значно поширюються за рахунок додаткових ігор, близьких за змістом з програмними. Особливу увагу при проведенні позакласних занять, в тому числі ігор, приділяється відповідальності використання матеріалу, яким вивчається на уроках, щоб сполучення навчальних і позакласних занять відповідало удосконаленню рухових умінь і навичок дітей.

Щоб добитися масового залучення учнів позакласною роботою, використовують різні форми організації і проведення занять з дітьми з урахуванням їх віку, стану здоров’я і фізичної підготовленості.

Основними формами є :

- Некласифікаційні змагання;

- Фізкультурно-художні свята;

- Дні здоров’я;

- Походи та екскурсії;

- Заняття в шкільних гуртках та секціях.

Некласифікаційні змагання.

Використання елементів змагань у навчальній діяльності відкриває широкі можливості для підвищення емоційного тонусу й активності учнів. Специфічні змагальні відносини мають властивість до виявлення фізичних і психічних можливостей кожного учня, аж до екстремальної мобілізації функціональних резервів організму і тим стимулюють їхній розвиток, зумовив поширення різних варіантів змагальних форм не тільки у спортивному русі, а й у більшості сфери фізкультурної практики. Учні нашої школи традиційно приймають участь в спортивних змагання поза межами школи. Постійно приймаємо участь у змаганнях з волейболу на кубок Садгори, який проводить голова Садгірської районної ради. Непогані результати демонструємо в змагання з футболу «Кубок Лобановського» часто в яких здобуваємо призові місця. Традиційно, з 2009 року стало проведення змагань з волейболу для випускників нашої школи. Участь в яких приймають не тільки випускники – вчителі, батьки, учні.

Фізкультурно-художні свята.

«Тато, мама, я - спортивна сім’я » не залишить байдужим учнів початкової школи і їхніх батьків. Веселі естафети, конкурси, вікторини згуртовують дітей і батьків до успішних результатів. До Дня Захисника Вітчизни в школі проходять змагання «Козацькі забави», де хлопці старших класів мають можливість показати свою силу, спритність, кмітливість.

Дні здоров’я.

У вересні місяці учні нашої школи приймають участь у днях здоров’я, «Олімпійських уроках». Змаганнях з футболу, волейболу, піонерболу, перетягування канату, «Веселі старти» надають дітям можливість і радість зустріти початок навчального року. «Олімпійський урок» відкриває нові знання, інформацію щодо Олімпійських ігор та спорту.

Походи та екскурсії.

Вже традиційним походом для нашої школи став вихід на Козацький горб, який здійснюється в «Тиждень фізкультури та спорту». Свіже повітря, намети, багаття, веселі ігри, хороший настрій, спогади і фотографії залишаються в пам’яті дітей і батьків, вчителів на цілий навчальний рік.

Заняття в шкільних гуртках та секціях.

В нашій школі працює гурток з волейболу для хлопців і дівчат. Який дає можливість розвивати технічні і тактичні навички, силову підготовку, виховує командний дух, що дає можливість здобувати призові місця. Команда юнаків неодноразово ставала чемпіонами та віце-чемпіонами міста.


Комарі Марія Василівна,

вчитель фізичної культури

Чернівецької гімназії № 4

ВПЛИВ МУЗИЧНОГО СУПРОВОДУ

НА ВИКОНАННЯ ФІЗИЧНИХ ВПРАВ

Сучасний стан розвитку фізичної культури в Україні характеризується пошуком ефективних шляхів вирішення завдань, зміцнення та збереження здоров’я школярів та гармонійно-розвиненої особистості. Одним із пріоритетних завдань фізичної культури є пошук інноваційних технологій, які поєднували б у собі засоби і методи комплексного оздоровлення організму і психіки, сприяли духовному та фізичному розвитку особистості. В останні роки в нашій країні з’явився широкий вибір напрямків занять, здатних задовольнити різноманітні потреби людини, як у руховій активності, оздоровленні організму і психіки, так і в естетичних переживаннях .

Важливу роль при цьому відіграє те, що велика кількість сучасних напрямків занять фізичною культурою і нових видів спорту передбачає використання музичного супроводу. Це не тільки підвищує їх емоційність, а і при грамотному використанні засобів музики може сприяти вирішенню оздоровчих завдань. Свого часу всесвітньо відомі вчені І.М. Сєчєнов, І.П. Павлов,В.М. Бехтєров та інші дійшли висновку, що музика синхронізує роботу серця і всіх органів людського організму, позитивно впливає на фізичний стан під час виконання фізичних вправ (хоча лікувальний вплив музики помітили ще світила стародавньої медицини - Гіппократ,Авіцена)[15; ст.15]. Із метою підвищення інтересу учнів до уроків фізичної культури, вчитель може використовувати функціональну музику. Цей термін запропонував В.М. Бехтеровим, наголошуючи на її лікувальному та регулюючому впливі.

Актуальність музики в тому, що вона створює позитивну мотивацію для проведення занять на уроках, може використовуватися з різною метою і у різній кількості. Багатьма дослідженнями доведено, що музика при правильному її використанні може підвищувати інтерес учнів до цих навчальних занять, а також допомогти їм краще опанувати різноманітні фізичні вправи [10;С.10]

Постановка проблеми. На сучасному етапі дослідники в сфері фізичної культури зазначають про зниження інтересу школярів до фізичної культури. Серед негативних моментів відзначають:

 Однорідність фізичних вправ;

 Низьку моторну щільність уроків в цілому;

 низьке співвідношення розвитку фізичних якостей;

 Відсутність необхідного тренувального ефекту;

 Розподіл учнів з урахуванням рівня фізичного розвитку.

Науковці піддають критиці програми з фізичного виховання, матеріально-технічну базу шкіл, нормативну базу, емоційно-психологічне та функціональне навантаження, соціально-екологічні умови. Необхідно вести пошук шляхів підвищення мотивації на уроках фізичної культури, тому що її зниження відбивається на погіршенні рухової активності і, як наслідок призводить до погіршення стану здоров’я. Статистичні дані свідчать, що захворюваність дітей шкільного віку за останні 10 років зросла майже на 30 %, а також бурхливо зростає захворюваність дітей, які мають хронічні захворювання.

Отже, одне з найголовніших завдань фізичної культури – правильно підібрати засоби і методи розвитку основних рухових якостей, які забезпечили б поліпшення стану фізичної підготовки. Одним з найкращих засобів є музичний супровід, який застосовують при виконанні загальнорозвиваючих, фізичних,танцювальних вправ , ритмічної гімнастики, аеробіки, степ- аеробіки, фітнес-аеробіки, у роботі зі спецмедгрупою та на секційних заняттях з баскетболу та ін. Він не тільки підвищує емоційність, а й, при грамотному використанні засобів музики, може сприяти вирішенню оздоровчих завдань.

Давно відомо, що ритмічна музика є важливим засобом виховання та організації. Аристотель зазначав: «Що музика вирішує в суспільстві певні завдання, вона здатна керувати свідомістю і поведінкою людини, регулювати їх розумову і фізичну діяльність, давати естетичну насолоду, зцілювати від хвороб, формувати у слухачів смаки, інтереси, соціальні установки, норми і ідеали» [4, с.31].

Музика є багатогранним інструментом впливу на організм і психіку учнів. Неправильне її застосування може не тільки ускладнювати процес виконання фізичних вправ, а й чинити негативний вплив на психофізичний і емоційний стан.

Ми розглянемо питання, пов'язані з дослідженням ролі музичного супроводу під час виконання фізичних вправ, особливості практичного застосування музичного супроводу на заняттях фізичної культури у гімназії №4.

Загальні питання організації музичного супроводу

Музичний супровід занять - це цілеспрямовано підібрані і грамотно застосовувані музичні твори або їх частини (музичні уривки, фрагменти), сприяючі оптимізації заняття і найбільш ефективному вирішенню його основних завдань.

Як вказував французький філософ Е. Шартьє: «Своїм існуванням музика спонукає нас шукати сенс всередині себе...» [10,с.246].

Метою музичного мистецтва є досягнення рівноваги тіла і духу , вплив музики не тільки на духовний , психічний , але і фізичний стан особистості. Використання музики в будь-яких форматах занять фізичними вправами вирішує кілька завдань, головними з яких є наступні

- сприяти всебічному гармонійному розвитку особистості;

- сприяти організації учні у процесі занять (при виконанні фізичних вправ, різних перебудувань, зміни рухів і місця в залі);

- сприяти вирішенню основних завдань заняття і кожної його частини;

- сприяти покращенню емоційного фону на занятті і психоемоційного стану.

Виходячи із завдань, можна виділити функції музичного супроводу на заняттях фізичною культурою:

1. Ціннісна - формування ціннісного ставлення до музичної культури та культури руху;

2. Естетична- формування музичного смаку, естетичних переживань образу і характеру музичного твору в єдності з рухом, розуміння краси та естетики виконання рухів відповідно до музики;

3. Організаторська – сприяння більш чіткої організації проведення заняття та конкретних комплексів вправ;

4. Оптимізуюча – сприяння більш ефективному вирішенню завдань;

5. Психорегулююча - подолання монотонності зняття, зменшення нервової напруги і стресу, покращення психологічного стану учнів і загального емоційного фону на занятті, позитивної взаємодії вчителя та учнів.

Отже, широкий спектр завдань і функцій музичного супроводу під час виконання фізичних вправ на заняттях фізичною культурою, дає можливість учню повністю розкритися і сформуватися як особистість.

Вплив музики на психологічні і фізіологічні чинники

1. Музика впливає на психо-естетичну сторону – виникають позитивні асоціації. Мелодії, які подобаються, сприяють нормалізації артеріального тиску, в той час як неприємна музика дає протилежний ефект (звуження судин, перебої серцевого ритму).

2. Впливає позитивно на фізіологічні процеси організму, а саме:

- при сприйнятті музики відбуваються зміни в центральній нервовій системі;

- музика робить помітний вплив на хвилинний об'єм крові, частоту пульсу, кров'яний тиск, рівень цукру в крові, а також підвищує і знижує м'язовий тонус і стимулює появу емоцій;

- негучна мелодійна музика надає заспокійливу дію;

- енергійна музика з чітким ритмом помірної гучності дає тонізуючий ефект;

- мажорна музика швидкого темпу прискорює пульс і збільшує тонус м'язів;

- музика впливає на рівень різних гормонів у крові;

- музика впливає на загальну рухливість і координацію рухів;

- музика змінює сприйняття часу;

- музика поліпшує пам'ять і здатність до навчання.

Музика – це танцювальна терапія. Таким чином, використання в заняттях танцю і музики в єдиному контексті музично-танцювальної терапії слід органічно поєднувати з тими цілями, завданнями, принципами та методами, які є базовою основою фізкультурних занять.

Вибір музичного твору для виконання фізичних вправ

Музичні твори повинні відповідати художньо-естетичним вимогам. Неприпустимо застосування неякісних, хрипких, "затертих" звукозаписів. У тому випадку, якщо все ж виникла необхідність перервати звучання музики (наприклад, у пісні дуже довгий, затягнутий вступ або закінчення), необхідно зробити це, не порушуючи цілісність композиції, з чітким і логічним початком і закінченням музики. Методично грамотний вибір музичного супроводу здатний значною мірою підвищити ефективність виконання вправ, їх якість, а також вирішувати багато завдань фізичного, естетичного, морального виховання учнів, їх оздоровлення та підвищення інтересу до занять фізичними вправами.

Вибір та використання музичного супроводу

Вибирати музичний супровід необхідно з урахуванням його впливу на організм і психіку. Слід підбирати музику просту за формою і змістом, життєрадісну і бадьору за характером, щоб комплекс її виразних засобів відповідав змісту вправи і допомагав його виконанню. Краще всього використовувати танцювальні та пісенні музичні твори.

Педагогам слід підбирати динамічну музику з відтінками ступеня напруження і розслаблення працюючих м'язів, характер наростання або ослаблення м'язових зусиль, плавність виконуваних рухових дій. Виникає при цьому гармонія музики і пластики тіла, які приносять естетичну насолоду, підвищення інтересу і задоволення від виконуваної фізичної роботи. Найбільш ефективним є використання музики при фронтальному методі організації учнів. Вибираючи музичні твори, необхідно враховувати характер рухових дій, при цьому можна рекомендувати наступне:

1. Для музичного супроводу стройових вправ найбільше підходять марші.

2. Для бігових вправ - швидкі музичні твори, що мають розмір 2/4 .

3. Для простих ритмічних танців, музичних ігор, вправ на увагу використовується ритмічна, бадьора музика танцювального характеру.

4. Музика для загальнорозвиваючих вправ підбирається відповідно до їх характеру. Наприклад, до вправ на розтягування - плавна, спокійна, до силових вправ - в середньому темпі, з чіткими акцентами, для махів- різка, енергійна і т.д.

Для покращення проведення занять фізичного виховання в гімназії №4 , мною було запроваджено проведення комплексів загальнорозвиваючих вправ під музичний супровід, комплекси ритмічної гімнастики (включаю прості, доступні рухи, спочатку вивчаємо рухи без музики, а потім з музикою). До 8-их класів проводжу фізкультхвилинки під музику. Інноваційним підходом музичного супроводу є використання музики у ігровій діяльності з баскетболу.

Використання музичного супроводу на уроках з баскетболу доцільно тоді, коли на уроці виконуються прості і вже освоєні технічні дії, які не потребують спеціального поясненні і розучування, а виконуються відразу, по мірі їх показу вчителем. Це можуть бути вправи з м'ячем "жонглювання", передачі в парах, ведення із зміною висоти і швидкості відскоку і інші вправи на спритність, які можна проводити у вступній частині уроку. На підставі даних науково-методичної літератури можна відзначити, що доцільно використовувати музику не протягом усього уроку, а лише в ті проміжки часу, які характеризуються повторюваним виконанням простих, або твердо завчених вправ, що не вимагають від учнів великого зосередження уваги на виконуваній роботі.

Навчальна гра в баскетбол з використанням швидкого ведення зі зміною напрямку руху і передачі м'яча однією рукою від плеча проводиться без музичного супроводу.

Також, серед танцювальних видів занять, запровадила нову фітнес-програму Zumba. Це вдале поєднання латино-американських танців: сальса, самба, мамба, ча-ча-ча, меренге та бачата.

ZUMBA – це всесвітній бренд, який об’єднує прагнення вести здоровий спосіб життя, забезпечує тренування всього тіла на латино-американських ритмах. Займатись зумбою дуже легко, оскільки рухи прості та ритмічно повторюються.

Загалом, танцювальні види занять (ритмічна гімнастика, аеробіка, степ-аеробіка, фітнес-аеробіка ZUMBA):

- ефективно знімають стрес;

- покращують фігуру;

- підвищують пружність м’язів живота;

- зміцнюють м’язи спини;

- покращують роботу внутрішніх органів;

- дають позитивний заряд та підвищують самооцінку.

На початку іде розминка, розігрів м’язів, вивчаються базові кроки. Далі вони поєднуються в танець. Протягом заняття відпрацьовується одна композиція. Завершується заняття розтяжкою та розслабленням м’язів.

А також хочу відмітити перші успіхи студентів педагогічного коледжу на пробній практиці. Студенти проводять комплекси загально-розвиваючих вправ та фізкультхвилинки під музику під керівництвом методиста з фізичної культури Чернівецького педагогічного коледжу Мацкуляк Ольги Анатоліївни.

Отже, музичний супровід сприяє підвищенню працездатності, розвитку координації рухів, виховує у дітей на уроках фізичної культури і в позаурочний час почуття і розуміння ритму, такту мелодії і відповідної їм краси та виразності рухів, музичного смаку. Його застосування на заняттях сприяє подоланню наростаючого стомлення і допомагає уникати одноманітності у проведенні заняття, а також може прискорювати процеси оволодіння технікою руху.

Відповідно, грамотне використання музичного супроводу на фізкультурних заняттях вимагає спеціальних знань і є важливою частиною професійних умінь фахівця з фізичної культури і його професійної компетентності.

На закінчення можна констатувати, що методично грамотний вибір музичного супроводу здатний значною мірою підвищити ефективність занять фізичною культурою, їх якість, а також вирішувати багато завдань фізичного, естетичного, морального виховання учнів. Фізкультурно-оздоровча робота повинна увійти в кожну школу, навчальний заклад, як одна з основних компонентів, що мають охопити більшу кількість дітей та залучити їх до систематичних занять фізичною культурою і спортом.
Список використаних джерел

1. Догель І.М. Вплив музики на людину і тварин. Казань, 1888. 298 с.

2. Зіміна О.М. Основи музичного виховання і розвитку дітей молодшого віку: Учеб. для студвищ. Учеб.закладів. М.: Владос, 2000. 304 с.: Ноти

3. Казакевич Н.В, Сайкина Є.Г., Фірілева Ж.Е. Ритмічна гімнастика: Метод.пособ. СПб.: Пізнання, 2001. 108 с.

4. Камрукова, ЕР. Музика – інтегральна частина духовної культури людства/Е.Р. Камрукова// Питання філософії та культурології: зб. науч. тр .. - Нижньовартовськ: Вид-воНіжневарт. пед. ін-ту, 1997.-С. 131-135.

5. Коджаспіров Ю.Г. Нові гран іісторичного союзу спорту і музики (історія та сучасність)// Спорт, духовні цінності, культура. М., 1997. вип. 5. С. 64 - 78.

6. Коджаспіров Ю.Г. Планування уроків з музичною стимуляцією. - М: Фізична кульутра в школі, 2005. - № 1,2, 3.

7. Козлов В.В., Гіршон А.Є., Верееменко Н.І Інтегративна танцювально-рухова терапія.СПб.: Мова, 2006. 286 с.

8. Музична енциклопедія/гол.ред. Ю.В. Келдиш. М.: Радянська енциклопедія, Радянський композитор. Т. 3. С. 246.

9. В.М. Марчишин, учитель Старолисецька ЗОШ, Івано-Франківська обл. «Використання функціональної музики на урок ФК» 10-12с. Науково-методичний журнал Фізичне виховання в школах України 2009р.

10. Павлова Н.Б. «Фітнес-аеробіка-ефективний засіб оздоровчої фізичної культури в школі» Журнал «Фізичне виховання в школі» Видавництво «Київська правда»,2012р. с.12-13.

11. Практична психологія. Впливмузики на психіку/ел.ресурс.. Ремізов О.М., Максін А.Г., Потапенко А.Я. Медична та біологічнафізика: Учеб. длявузів. М.: Дрофа, 2004. 5-е вид., Стереотип. 560 с.: Іл.

12. Рудестам, К. Груповапсихотерапія/К. Рудестам. - 2-е міжнар. вид. - М., СПб., Н. Новгород, Воронеж, Ростов н/Дону, Єкатеринбург, Самара, Новосибірськ, Київ, Харків, Мінськ: Питер, 2006. - 376 с.

13. Сайкина Є.Г. Застосування танцювально-ритмічної гімнастики на уроках фізичної культури у старшокласниць: дис. ... Канд. пед. наук, 1997.186 с.

14. Мусієнко В.Ю. «Заняття ФК у музичному супроводі» 14-17с. Журнал фізичне виховання в школі 2011р.

Косило Ольга Ігорівна,

керівник гуртка «Майбутні моделісти»

Чернівецького міського клубу юних техніків «Кварц»

ФОРМУВАННЯ ІНТЕРЕСУ ДІТЕЙ СТАРШОГО,

ДОШКІЛЬНОГО І МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

ДО НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ

Творчість – сфера діяльності, яка є необхідною для формування та розвитку особистості, що забезпечує успіх самореалізації людини в суспільстві і створює умови для її психологічного комфорту. Творча діяльність дає можливість поєднати точні науки і мистецтво, що дозволяє глибше зрозуміти їх. Дуже важливо зуміти відшукати в дитині саме її талант. І починати треба з раннього віку. Сьогодні цінується не шаблон, а індивідуальність [1], тому в основу своєї роботи ставлю співтворчість з гуртківцями. А це дає можливість створити такі умови, щоб дитина могла отримати знання самостійно, тобто треба відштовхуватися від реальних і індивідуальних її можливостей. Дитину треба сприймати і любити такою, якою вона є. Тільки в такому випадку можливе її інтелектуальне та творче зростання. Розум, серце і руки, їх цілісність і гармонія – в цьому суть загального розвитку. Потреба дитини у творчості невичерпна, і це дає багато можливостей.

Саме тому інтеграція творчої діяльності із дослідницькою - шлях до оволодіння технічними спеціальностями в житті людини, розвиток інтересу до техніки та технічних видів спорту, розвиток у дітей конструкторської думки та прищеплення працьовитості у всьому.

Мета і основний зміст роботи гуртка «Майбутні моделісти»

- Навчити дітей самостійно приймати рішення та визначати напрямок своєї діяльності. Вивчити технологічні прийоми при роботі з різноманітними матеріалами. Сформувати інтелектуальний потенціал особистості, розкрити здібності і таланти кожної дитини;

- Розвинути творчий та інтелектуальний потенціал дитини засобами художньої праці на основі педагогічної підтримки її індивідуальних можливостей. Розвинути дрібну моторику рук, уявлення, мислення, інтелект, фантазію, технічне мислення, конструкторські здібності;

- Виховувати гармонійну особистість, здорову фізично, психічно і духовно. Формувати громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору;

Роботі гуртка притаманні наступні функції:

- творча (створення умов для вияву і розвитку творчого потенціалу кожної особистості);

- пізнавальна (задоволення потреби у додатковій інформації, поширенні і набутті нових знань);

- соціальна (сприяє інтеграції дитини у суспільство, задовольняє можливість самоідентифікації);

- ціннісно-орієнтаційна (формує систему ціннісних уявлень та орієнтацій особистості, мотивів, ідеалів, переконань, життєвої позиції і виявляється у ставленні до навколишнього середовища, до самого себе).

Завданнями гуртка є:

- зацікавлення вихованців навчальним матеріалом, переконання їх у власних здібностях;

- засвоєння дітьми технології, а не виготовлення конкретного об’єкту;

- використання кожного прийому на різному рівні складності;

- навчання взаємозамінюванності матеріалів та інструментів;

- з’єднання наукових понять та художнього образу;

- простеження ролі творчих завдань у формуванні пізнавальних інтересів молодших школярів;

- вивчення умови розвитку творчого потенціалу молодших школярів;

- ознайомлення дітей з різноманітними геометричними формами, як площинними, так і об’ємними;

- ознайомлення з основними напрямами технічного моделювання і конструювання;

- ознайомлення з основними досягненнями людства в галузях мистецтва, авіа- та судномоделювання, у дослідженнях космосу та машинобудування.

Цілі педагогічної діяльності:

- Розвиток самостійного, критичного, мислення в гуртківців та формування в них навичок свідомого здійснення основних розумових операцій (аналіз, порівняння, виділення головного, узагальнення, систематизація, доведення тощо).

- Виховання в гуртківців позитивних психологічних та особистісних якостей (охайність та наполегливість в роботі, доброзичливе ставлення до думки іншої людини, потребу у самоосвіті та самовихованні, повагу до інтелектуальної праці).

Головні принципи:

1. Легкість сприймання та проблемність викладу навчального матеріалу.

2. Доказовість та логічність викладу навчального матеріалу.

3. Доступність та наочність навчання.

4. Системність навчання, його послідовність та наступність.

5. Свідомість навчання та активність гуртківців у навчальному процесі.

Заняття в гуртку проводяться за авторською програмою «Майбутні моделісти», що пройшла науково-методичну експертизу та затверджена Вченою радою Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. Програма «Майбутні моделісти» за підсумками обласного конкурсу на кращу методичну розробку з початково-технічного профілю в номінації «авторська програма» зайняла перше місце. Програма з’явилась, як доповнення до іншої авторської програми «Дизайн» яка була затверджена Вченою радою Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти у 2011р, в зв’язку із збільшенням кількості дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку (особливо хлопчиків), і стало зрозуміло що необхідно розширити і поглибити її, але в той же час спростити деякі теми. Процес викладання є комбінаторним і полягає в поєднанні відомих педагогічних технологій: розвивального, проблемного, комунікативного навчання, ігрових технологій тощо.

Оскільки заняття в гуртку не є обов’язковими, система навчання ґрунтується на ініціативі, інтересі, творчості, вільному виборі напрямків, видів діяльності. Саме тому головним завданням є зацікавлення вихованців навчальним матеріалом, переконання їх у власних здібностях.

Вивчення дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку складних геометричних форм, які є основою всіх конструкторських починань, неможливе без пошуку творчих прийомів формування та вдосконалення базових знань [2]. У зв’язку з цим, викладання тематичного матеріалу доводиться здійснювати в тісному зв’язку з вивченням навколишнього середовища. Пізнавальний інтерес дитини спрямований не тільки на процес пізнання, але і на результат його, а це завжди пов'язано з прагненням до мети, з реалізацією її, подоланням труднощів, з вольовим напруженням і зусиллям. Для дітей цього віку просто необхідно більшість занять проводити в ігровій формі, або з елементами гри (Додаток 1). Тому організація навчання здійснюється за такими етапами.

- сприймання навчального матеріалу;

- осмислення матеріалу, доведення до розуміння внутрішніх зв’язків і протиріч;

- запам’ятовування і збереження в пам’яті (як правило у ігровій формі);

- застосування засвоєного матеріалу на практиці.

Під час занять при розкритті тієї, чи іншої теми, діти знайомляться з різними матеріалами, але найбільше уваги приділяється паперовій продукції. На заняттях досліджуються властивості паперу, як матеріалу для творчості; діти оволодівають основами знаннями в області композиції, формоутворення, розширюють запас знань про різноманітність геометричних форм та просторового положення предметів навколишнього світу [3].

Розвиток пізнавального інтересу гуртківців здійснює різноманітними методами стимулювання та мотивації навчально-пізнавальної діяльності (пізнавальні, дидактичні, ситуаційні ігри, створення ситуації успіху, тощо). Чільне місце посідають перцептивні методи навчання: словесні (розповідь, бесіда); наочні (таблиці, малюнки); практичні (досліди, практично-тренувальні, експеримент). Серед гностичних методів результативним є використання проблемно-пошукового методу, за допомогою якого здійснюється активізація розумової діяльності учнів на всіх етапах заняття. Значна увага приділяється формуванню логічного мислення, використовуючи методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення [4]. Враховуючи індивідуальні особливості кожної дитини, націлю їх діяльність на самостійний пошук розв’язання проблеми.

Сучасні методи викладання допомагають гуртківцям навчитися самостійно мислити і використовувати отримані знання та вміння у прикладній діяльності. Дитина вчиться бачити геометричні форми у навколишньому світі, «розбирати» оточуючі предмети на геометричні складові, і разом з цим починає розуміти для чого потрібне вивчення фігур.

У діяльності гуртка широко культивується поєднання відомих педагогічних форм та засобів навчання з проведенням масових заходів, в організації яких не останню роль відіграють самі гуртківці. Важливим стимулом для підвищення інтересу до гуртка є участь у виставках, конкурсах, змаганнях як міського та обласного рівнів, так всеукраїнського і міжнародного рівнів.

Одним з основних з напрямків педагогічної діяльності в гуртку є робота з обдарованими дітьми. Найоптимальнішою є індивідуальна робота з кожним гуртківцем, тобто створення своєрідного „освітнього маршруту”, якими вихованець просувається від статусу „новачка” до статусу „атестованого випускника”.Це обумовлено індивідуальними рисами учня (комунікабельністю, здатністю правильно висловлювати, формулювати та обґрунтовувати думку, «розмахом» фантазії, ін.) та об’єктивними факторами, такими як вік, загальний інтелектуальний рівень дитини. Головним здобутком у роботі з обдарованими дітьми є процес самоствердження особистості, коли вихованець відчуває, що його робота потрібна і оцінена зростає ентузіазм і бажання подальшої творчої діяльності. Кінцевим етапом цього процесу стають міцні знання, а в подальшому можливе і визначення у виборі професії (заняття в гуртку стали вирішальними при виборі майбутньої професії для декількох моїх випускників).

Оскільки значна частина гуртківців ще не визначилась із напрямками втілення своїх творчих інтересів, тому робота ґрунтується на ініціативі пошуку самого учня, вільному виборі сфери своєї діяльності. Роль керівника полягає в тактовному і кваліфікованому керівництві процесом оволодіння знаннями.

Одним із засобів формування пізнавального інтересу є цікавість. Ще К.Д.Ушинський радив включати елементи цікавості, ігрові моменти в працю учнів для того, щоб процес пізнання був більш продуктивним [5]. У процесі гри на занятті гуртка діти непомітно для себе виконують різні вправи, де їм доводиться порівнювати різні форми, виконувати арифметичні дії, тренуватися в усному рахунку [6,7], вирішувати завдання креслення, а також створювати свої власні образи [2,8]. Гра ставить учня в умови пошуку, пробуджує інтерес до перемоги, а звідси - прагнення бути швидкими, зібраними, винахідливими і т.п. Учень працює з інтересом, якщо він виконує посильне для нього завдання. Казки - вірні супутники малюків [3,9]. Вони вчать дітей добру, вчать спілкуватися, співпереживати і т.д. Я включаю казки при повторенні і закріпленні вивченої теми. Найбільш цікаво проходять заняття – конкурси в яких переможці всі (Додаток 1). Таким чином, різноманітні прийоми допомагають виховати і розвинути стійкий інтерес до предмету вивчення. Стійкість інтересу - запорука позитивного і активного ставлення дітей до навчання , основа повноцінного засвоєння знань.

Саме така кропітка робота дає відповідні результати. За час існування гуртка чимало вихованців стали переможцями, призерами та лауреатами міських, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів, виставок та змагань.

Додаток 1. ЗАНЯТТЯ





Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал