Управління освіти чернівецької міської ради міський методичний центр закладів освіти Матеріали міської науково-практичної конференції



Сторінка11/15
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.52 Mb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Список використаних джерел

1. Богуцька О.О. Тести своїми руками /О.О. Богуцька. – Мала Виска, 2011. – 37 с.

2. Воронкін О.С. «Хмарні» обчислення як основа формування персональних навчальних середовищ // Збірник наукових праць: матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції FOSS Lviv 2012, Львів, 26-28 квітня 2012 р. – Львів, 2012. – С. – 143-146.

3. Гладка Л.І. Єдиний підхід до формування структури тестових завдань для контролю знань / Л.І. Гладка, І.А. Жирякова // Восточно-Европейский Журнал Передовых Технологий. Том 1. – 2011. – №2 (49).

4. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні. - Затверджено Постановою МОН України 20 грудня 2000 р.- К.: НТУ “КПІ”, 2000.- 12 с.

5. Сергієнко В.П., Малежик М.П., Сіткар Т.В. Комп’ютерні технології в тестуванні: навч. посіб. – Луцьк: СПД Гадяк Жанна Володимирівна, друкарня «Волиньполіграф»™, 2012. – 290 с.

6. Формування інформаційної культури [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://enpuir.npu.edu.ua/handle/123456789/3343

Николайчук Оксана Іванівна,

вчитель математики

Чернівецької спеціалізованої школи ОРТ І – ІІІ ступенів №41

з вивченням єврейського етнокультурного компонента

ДЕЯКІ ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

НАВЧАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Формування повноцінного громадянина України здатного самостійно мислити і приймати рішення, керувати своїми вчинками, діяти згідно своїх переконань і ціннісних орієнтацій є важливою метою, яка стоїть перед системою освіти. Сьогодення від людини вимагає посиленого логічного мислення, швидкого та правильно прийняття рішень. У школі такі якості виховує математика. Парадоксально, але чомусь ця наука стала менше цікавити дітей. От і доводиться закохувати дітей у королеву наук – математику.

Роки роботи в школі – це роки навчання та пошуку, вивчення та апробація технологій, методик, прийомів та методів. Традиційні форми і методи навчання - вічні. Проте сьогодення змушує шукати все новіші прийоми навчання для того, щоб математика була, якщо не найулюбленішим предметом, то хоча б не найскладнішим.

Але, як домогтися поставлених цілей? Як переконати всіх учнів, що їхні знання, зовсім скоро неодмінно перетворяться у потрібні кожному у повсякденному житті вміння? Як навчити всіх: і тих, хто навчається з інтересом, і тих, у кого його немає? Як донести навчальний матеріал до свідомості всіх учнів? З цими питаннями зустрічається кожен вчитель щодня при підготовці до уроків. Отже, якими шляхами можна підвищити ефективність навчання на уроках математики? Виникає необхідність пошуку таких прийомів викладання, щоб не заставляти робити нецікаву справу, а щоб в учня виникло бажання зрозуміти і вчити. Одним із способів зробити це, є зв’язати математику безпосередньо з життям, покращити мотивацію учнів під час навчання, створити ситуацію успіху, після якої кожен учень хотітиме братися за наступні математичні завдання, розвивати пізнавальну діяльність учнів, їх творчі здібності та мислення, переконати кожного учня в тому, що навіть мінімальний рівень математичних знань піднімає його на вищий рівень.



Розв’язування прикладних задач,

як один з ефективних способів мотивації навчання.

Мотивування – пояснення людиною причин своїх дій із посиланням на обставини, що спонукали її до вибору певної дії.

Шляхи формування мотивації пізнавальної діяльності можуть бути різними в залежності від використовуваних на уроці методів навчання. Одним із них є практичне спрямування шкільного курсу математики, яке передбачає формування в учнів умінь використовувати здобуті знання під час вивчення як самої математики, так і інших дисциплін.

Підвищенню ефективності навчання математики сприяє розв’язування задач практичного змісту. Звернення до прикладів із життя і навколишньої дійсності полегшує вчителю організацію цілеспрямованої навчальної діяльності учнів.

Існує необхідність так організовувати вивчення математики, щоб воно було корисним і водночас захоплюючим, цікавим. А це можливо шляхом подолання надмірної абстракції, через розкриття ролі математики в пізнанні навколишнього світу, через інтеграцію з іншими предметами та формування у такий спосіб цілісного, гармонійного світосприйняття дитини.

Прикладна задача – це задача, що виникла поза математикою, але розв’язується математичними засобами.

Використання прикладних задач дозволяє вдало створювати проблемні ситуації на уроці (наприклад, чому вигідніше будувати одноповерхові будинки з квадратною основою, ніж з основою у вигляді іншого прямокутника з таким самим периметром тощо). Такі задачі стимулюють учнів до здобуття нових знань, збагачують їх теоретичними знаннями з технічних та інших дисциплін.

Задача має демонструвати практичне застосування математичних ідей і методів та ілюструвати матеріал, що вивчається на певному уроці, містити відомі або інтуїтивно зрозумілі учням поняття й терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. За таких умов використання прикладної задачі, складеної на матеріалах суміжних предметів, може дати потрібний педагогічний ефект.

Враховуючи сучасні суспільні умови, завдання реалізації прикладної спрямованості шкільного курсу математики є актуальним. Його розв’язування залежить від двох чинників: педагогічної майстерності вчителя і вмінь учнів застосувати метод математичного моделювання для розв’язування спочатку навчальних, а потім і реальних проблем [4, с. 3 - 10]. .

Приклади деяких прикладних задач

для окремих тем шкільного курсу математики.

Натуральні числа

1. Обчислити, скільки води, їжі потребує середньостатистична людина за своє життя і перерахувати отримані результати на кількість товарних вагонів залізничного потяга.

2. З'ясувати, чи може людина прожити мільйон хвилин або мільярд секунд.

3. Полічити за скільки часу сонячне світло досягає Землі.

4. Скільки знадобиться років, якщо оголосити хвилину мовчання за кожного загиблого у Великій Вітчизняній війні?

Звичайні та десяткові дроби

1. Сім однакових хлібин треба поділити порівну між дванадцятьма особами. Як це зробити, щоб жодну з хлібин не розрізати на дванадцять рівних частин?

2. Відстань між двома містами легкова машина долає за 4 год, а вантажна – за 7 год. Яка машина проїде більшу відстань: легкова за 3 год чи вантажна за 5 год?

3. Петрик і Дмитрик можуть прополоти город працюючи разом, за 2,4год. Петрик може зробити це самостійно за 4 год. Скільки часу потрібно Дмитрику, щоб самостійно прополоти город?

4. Середня відстань від Сонця до найближчої до нього планети становить 57,9 млн км, а до найвіддаленішої планети Плутон – 5946 млн км. У скільки разів Меркурій розташований ближче до Сонця, ніж Плутон?

Пропорції

1. Мінімальний, необхідний 12-літньому школяреві, об'єм молочних продуктів відноситься до всього об'єму рідини, що він випиває за день, як 3 : 20. Скільки молока, кефіру або ряжанки повинен випивати шестикласник, якщо всього в його денний раціон входить 2 л рідини?

2. У 100 г чорної смородини міститься приблизно 250 мг вітаміну С. Визначте вміст вітаміну С в грамах у 1 кг чорної смородини. Скільки добових доз вітаміну С для дорослої людини замінює 1 кг чорної смородини, якщо 1 добова доза 0,05 г?

3. Водопровідний кран погано закритий. Кожну секунду з нього капає лише одна крапля. Чи багато витече з нього води за 1 год, якщо маса 100 крапель дорівнює 7г?



Формули скороченого множення

1. Учень купив 38 обгорток для зошитів по 42 коп. продавець виписав чек на 15 грн.86 коп. Учень відразу зауважив, що допущено помилку. Продавець здивувалася, як можна так швидко це визначити, але після перевірки з'ясував, що учень мав рацію. На чому ґрунтувалася думка учня?

2. Площа кільця дорівнює 18,84 см2. Знайдіть його зовнішній і внутрішній радіуси, якщо їх різниця дорівнює 3 см.

Стереометрія

1. Що вигідніше: купити кавун радіусом 30 см або три кавуни радіусом 10 см?

2. Піраміда Хеопса спочатку мала висоту 147 м і займала площу 34000 м2. Скільки тонн речовин потрібно було для облицювання споруди, якщо на 1 м2 використовували її 160 кг?

3. З дерев'яної циліндричної заготовки, осьовим перерізом якої є квадрат, виточили більярдну кулю найбільшого об'єму. Визначте відношення об'єму сточеної частини заготовки до об'єму кулі.



Усний рахунок, як найефективніший спосіб створення ситуації успіху

Дати дітям радість праці, радість успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття гордості, власної гідності – це перша заповідь виховання. У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися.(В. О. Сухомлинський)

Найлегше створити ситуацію успіху в класі, не тільки для учнів, що добре знають та розуміють математику, а й для тих, кому її вивчення та засвоєння не дуже вдається, систематично використовуючи усні вправи.

Добре розвинуті в учнів навики усного рахунку – одна із багатьох умов їх успішного навчання. Усний рахунок слід починати з легких завдань, а потім поступово їх ускладнювати. До розв’язування вправ усного рахунку обов’язково самостійно залучаються і учні з початковим рівнем знань, для яких більшість усних вправ є також посильними, хоча можливо вони і використовують на їх виконання трохи більше часу,ніж інші, але отримують правильний результат, чим створюють для себе своєрідну «ситуацію успіху», після чого відчувають впевненість у власних силах та мають прагнення розв’язати самостійно і складніші завдання, що поставлені перед ними. Якщо одразу навантажити учнів складними усними завданнями. То діти з ними можуть не справитись і їх ініціатива буде втрачена [1, с.6].

Найпростішим є усний рахунок, коли вчитель не тільки називає числа, якими треба оперувати, але й демонструє їх учням. Запам’ятовування чисел, над якими виконуються дії, - важливий момент усього рахунку. Той, хто не може втримати число в пам’яті, в практичній роботі виявляється поганим обчислювачем. Варто оцінити і інший вид усного рахунку, коли числа сприймаються лише на слух, він складніший від першого, але ефективніший у методичному сенсі, тому, що вчителю вдається залучити всіх учнів.

Учитель може пропонувати усні вправи на різних етапах навчання: під час повторення, актуалізації опорних знань, вивчення нового матеріалу та його закріплення.

Усні вправи розвивають в учнів уважність, спостережливість, ініціативу, збуджують інтерес до математики. Під час виконання усних вправ учні закріплюють теоретичні знання, тренують пам'ять, підвищують свою логічну та математичну культуру.

За допомогою усних вправ я намагаюсь налагодити на уроці ефективний оперативний зв'язок з учнями, що дозволяє своєчасно контролювати процес оволодіння ними знаннями і вміннями.



Приклади організації усного рахунку

під час вивчення деяких тем у шкільному курсі математики

Вважаю доцільним відводити на усні вправи час на більшості уроків математики. Проводити його можна по різному. Наведу кілька прикладів організації проведення мною усного рахунку на уроках математики в різних класах:



  1. Показую картку із завданням, голосно його зачитую. Учні усно

виконують дії і повідомляють свої відповіді. Картки швидко змінюють одна одну, але останні завдання пропонуються уже усно. Наприклад, при вивченні теми «Десяткові дроби» у 5 класі: 23,4+12,5+10,1=?

Дві картки можна демонструвати одночасно, наприклад:

3,8 + 8,7 - 1,8 = ? і 3,9 + 8,7 - 2,6 = ?, або 1,6 : 4 ∙ 5 = ? і 90,6 : 3 ∙ 7 = ?

Виконавши дії учні повинні повідомити, на якій картці відповідь більша. Для такої роботи корисно підбирати вправи, в яких особливо кидається у вічі ефект «прикидки». Так у даних завданнях відповідь справа більша, що є очевидним. Але діти не вміють робити «прикидки», тому і затримуються з відповіддю. Тим більше повчальний для них успіх тих учнів, які швидко дають правильну відповідь, не витрачаючи часу на дроби [3].



  1. Записую на дошці чи на наочному посібнику яке – небудь число,

наприклад 2,5. Потім повільно називаю число, яке менше 2,5. У відповідь учні повинні назвати друге число, яке доповнює дане число до 2,5. Ті числа, що називаю я, і ті що називають учні не записуються. Це і забезпечує тренування учнів у запам’ятовуванні чисел.

3) «Хокей», «Футбол», «Хто швидше». На дошку за допомогою мультимедійного проектора виводяться по одному приклади. Завдання якнайшвидше вписати в порожні клітинки потрібний одночлен [2, с.18].

4) «Мовчанка». На дошці зображено фігури, поза якими розміщуються числа, а в середині записуються дії, які потрібно виконати над кожним із «зовнішніх» чисел. Наприклад, у 6 класі при вивченні теми «Дії з раціональними числами» або в 5 «Дії зі звичайними та десятковими дробами».

Відповіді можна давати мовчки, записавши поряд із даним числом правильну відповідь вказаної дії. Завдання легко змінити, досить тільки змінити знаки арифметичних дій, які стоять поруч з «внутрішніми» числами.



  1. «Лабіринт». При вивченні теми «Ознаки подільності» можна запропонувати учням скласти «Лабіринт», в основу якого покладена одна з ознак подільності, наприклад:

Ознака подільності Ознака подільності

на 5 на 3

6) Гра «Руханка». Такі вправи особливо необхідні для учнів 5–6 класів, щоб дати змогу дітям відпочити. Наповнювати їх математичним змістом. Наприклад, пропонувати учням таке завдання: присідати, коли називають додатне число, нахилятися вперед – коли від’ємне; або дробове число та ціле; правильний дріб та неправильний тощо.

7) а) «Ланцюжок». Перший приклад записано повністю, а у всіх інших –

замість першого числа стоїть «зірочка». Що за нею ховається, кожен наступний учень дізнається лише тоді, коли попередній повідомить йому відповідь до свого завдання. Ця відповідь і буде невідомим першим числом. У такій грі всі повинні бути дуже уважними, оскільки помилка одного учасника перекреслює роботу всіх інших.

б) «Не спи». Учні кожного ряду отримують по одній карточці. У першого учня завдання записане повністю,а в усіх решти, замість першого числа стоїть пропуск. Що криється за пропуском, учень дізнається лише тоді, коли його попередній учасник повідомить відповідь свого завдання.

в) Щоб зацікавити учнів під час усної лічби, можна зашифрувати дати подій, наприклад, дати життя визначних математиків, з біографіями яких знайомляться учні на уроці. Можна запропонувати учням відгадати задумане слово або вислів про математику, розв’язавши послідовно букви, що відповідають правильним розв’язкам. Це завдання типу:

- Розташуй числа в порядку збільшення і розшифруй слова. Що вони означають?

- Розташуй числа в порядку зменшення модулів і ти дізнаєшся назву найпівнічнішої точки суші Землі.

Отже, при підготовці до уроків та написанні поурочних планів вчителю варто особливу увагу звертати на правильну організацію усного рахунку на кожному уроці математики, так як від цього залежить не лише його відношення до якогось конкретного уроку чи теми, а й ставлення до навчання взагалі, а в подальшому і соціалізація до життя.

Щодня кожна людини стикається з багатьма задачами, які дуже зручно розв’язати методами математики, тому важливо до кожного учня донести практичне спрямування будь-якої теми математики, показати як він може використати ті чи інші знання чи уміння в повсякденному житті.

І так, використовуючи ці та ще багато інших різноманітних методів, прийомів та принципів у своїй роботі, ми йдемо шляхом зацікавлення учнів до вивчення математики та покрашення якості математичної освіти в школі.


Список використаних джерел

1. Грицаєнко М.П. Усні вправи з математики для 8-10 класів: Посіб. для вчителя /М.П. Грицаєнко. - Київ: Радянська школа, 1988. - 158 с.

2. Коваленко В. Г. Дидактические игры на уроках математики: Кн. для учителя — М: Просвещение, 1990.—96 с.; ил.

3. Математика в школі / Під ред. Тамари Хмари. – К.: Педагогічна преса, 2003 – 2004.

4. Слєпкань З.І. Психолого-педагогічні та методичні основи розвивального навчання математики. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 240с.

Шепенюк Ірина Миколаївна,

вчитель хімії Чернівецького ліцею № 2

ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВИХ НАВИЧОК ШКОЛЯРІВ

ЯК ЕЛЕМЕНТ ЯКІСНОЇ ХІМІЧНОЇ ОСВІТИ

Освіта, що не вчить жити успішно в сучасному світі,

не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя

з природженою здатністю жити успішно й щасливо.

А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками,

що допомогли б нам її реалізувати якомога ефективніше.

Р. П. Кіосакі

Головним завданням школи є підготовка учнів до самостійного життя, а суспільство потребує виховання громадянина з високим рівнем активності, цілісним баченням проблем, готовністю до їх вирішення.

Світовий досвід вказує на те, що освіта повинна спрямовуватися на постійний всебічний розвиток, засобом досягнення якого стає навчання на засадах розвитку життєвих навичок [4]. Термін «життєві навички» є дослівним перекладом з англійської мови терміну «life skills». Але в англійській мові «skills» означає не лише навички, як уміння, відпрацьовані до автоматизму, а й здатність до чогось чи компетентність.

Згідно з визначенням ВООЗ, життєві навички – це здатність до адаптивної й позитивної поведінки, що дозволяє людині ефективно справлятися з вимогами і проблемами повсякденного життя.

Однією з проблем сучасної школи є відчуження учня від навчально-виховного процесу. Це призводить до ослаблення внутрішньої мотивації навчання, розвитку негативних явищ, пов'язаних із небажанням учитися, абсолютизації формальних показників освіти. В процесі педагогічної діяльності більшість вчителів хімії зіштовхуються із проблемами, що виникли на загальному тлі відторгнення хімічних знань від реального життя, спричинених і об´єктивною складністю науки, і поширенням у суспільстві хемофобії.

Згідно з метою освітньої галузі «Природознавство» та її хімічного компонента, визначеною в новій редакції Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, навчання хімії в школі спрямовується на розвиток засобами предмета особистості учнів, формування їхньої загальноїкультури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких навичок.

Мета функціонування сучасної школи полягає в тому, щоби навчити учнів розв’язувати нестандартні задачі, оволодіти технологією життєвого успіху, навичками соціальної мобільності, конкурентоспроможності. Орієнтація на оволодіння життєвою компетентністю, розвиток уміння самостійно розв’язувати проблеми дає можливість подолати екстенсивну тенденцію нескінченного збільшення обсягу навчального матеріалу, оцінювання знань із позицій життєвих потреб. І хімія як навчальний предмет вносить істотний внесок у виховання і розвиток учнів; вона покликана озброїти школярів основами хімічних знань, необхідних для повсякденного життя, закласти фундамент для подальшого їх вдосконалення, а також сприяти розвитку безпечної поведінки в навколишньому середовищі і дбайливого ставлення до нього [3, с.2].

Працюючи в закладі з гуманітарним профілем навчання, я намагаюся демонструвати учням зв'язок хімії із повсякденним життям, акцентуючи увагу на тому, що кожне нове відкриття хімічної науки сприяло підвищенню рівня життя та благополуччя. Зокрема, на уроках при поясненні нового матеріалу апелюю до життєвого досвіду учнів. На мою думку, одне з ключових завдань шкільного курсу хімії – формувати споживчу культуру учнів. Наприклад, вивчаючи основні класи неорганічних сполук (8 клас), ставлю перед учнями проблемне питання: «Яким чином Ви, як турботливі батьки, будете обирати іграшки для Вашої дитини? (обговорення відповідей) Як Ви вважаєте чому до складу пластмаси для деталей конструктора «Лего» входить барій сульфат?» Відповідь: «Ця сіль не розчиняється у воді, що робить її нетоксичної для організму, її добре видно на рентгенівських знімках. Таким чином, якщо дитина проковтне деталь, її буде легко знайти по цих знімках.» Вивчаючи хімію синтетичних миючих засобів (11 клас), варто ознайомити учнів із їх природними замінниками: Мильнянка звичайна – рослина ця невибаглива по своїй природі, росте на луках, у лісі, біля водойм, заввишки воно близько півтора метрів, цвіте дрібним білим або рожевим кольором, зібраними в пучок. Корінь мильнянки добре піниться, для прання його різали дрібними шматочками і терли забруднені місця. У ті далекі часи, коли всі тканини були натуральними, випрати одяг таким чином не становило особливих труднощів. Мильнянка володіє прекрасними миючими якостями, в корені рослини міститься 35% сапонінів. З нього і зараз можна робити відвари для прання вовняної і шовкової одягу. У деяких регіонах Росії і на півночі України для прання використовували ... попіл. Та не простий, а соняшниковий. Мається на увазі, попіл після спалювання сухих стебел соняшника. Далі потрібна гаряча вода, порожнє відро (або інша яка ємність) і шматок ситцевої тканини. Відро накривалося тканиною, на неї лягало певну кількість золи (виходячи з розмірів прання), у відро через тканину із попелом наливалася гаряча вода. Таким чином, виходив лужний розчин, по пральному дією схожий на розчинений у воді сучасний порошок. Засобів для миття посуду на Русі не було років 200 тому. Всі горщики, миски та інша кухонне начиння із застиглим жиром і залишками їжі милися без застосування миючих засобів просто в окропі. Якщо ж забруднення було особливо сильне – відтирали піском, а потім відмивали водою у річці. Знежирювали посуд попелом, а потім промивати водою. Наші з вами мами і бабусі користувалися содою і господарським милом.

Враховуючи профіль навчального закладу, розкриваю (за активної участі учнів) історичні аспекти розвитку хімічної науки під час вивчення різних тем, а не тільки вступних, особливо звертаючи увагу на етнокультурний компонент. Зокрема, учні дізнаються про відкриття хімічних елементів, цікаві історичні факти. Наприклад:

1. У 1811 році французький хімік-технолог і фармацевт Бернар Куртуа відкрив йод. Друзі його розповідали цікаві подробиці цього відкриття. У Куртуа був улюблений кіт, який під час обіду сидів зазвичай на плечі свого господаря. Куртуа часто обідав у лабораторії. В один із днів під час обіду кіт, чогось злякавшись, стрибнув на підлогу, але потрапив на пляшки, що стояли близько до лабораторного столу. В одній пляшці Куртуа приготував для досвіду суспензію попелу водоростей (що містить натрій йодид) в етанолі, а в іншій була концентрована сульфатна кислота. Пляшки розбилися і рідини змішалися. З підлоги почали підніматися клуби синьо-фіолетової пари, що осідали на навколишніх предметах у вигляді найдрібніших чорно-фіолетових кришталиків з металевим блиском і їдким запахом. Це і був новий хімічний елемент Йод.

2. Цікава властивість срібла. У IV столітті до н. е. війська Олександра Македонського вторглися в Індію. На берегах річки Інд у військах вибухнула епідемія шлунково-кишкових захворювань, що, як не дивно, не торкнулася жодного військового начальника. Виявилося, що прості воїни користувалися олов'яним посудом, а їх командири – срібним. Тоді й згадали, що перський цар Кір II Великий під час військових походів наказував зберігати питну воду в срібних посудинах. Набагато пізніше римські легіонери носили панцирі, наколінники і поножі зі срібла. Срібло має бактерицидні властивості, знезаражує воду, а також сприяє швидкому загоєнню ран без нагноєнь.

3. Мурахи роду Formica використовують різні кислоти як засіб спілкування один з одним, так само як більшість суспільних комах. Мурашина кислота, що виділяється мурахами в момент небезпеки, служить сигналом для всіх інших особин цього виду і є засобом захисту при нападі хижаків. Завдяки цій кислоті мурахи мають не так вже і багато ворогів. Мурашина кислота корисна для великих ссавців, так, ведмеді після зимової сплячки позбавляються від паразітів, лягаючи на мурашник. Мурахи, кусаючи їх, вприскують мурашину кислоту в шерсть.

4. Етнокультурний компонент: знання в галузі хімії середньовічне природознавство черпало з виробничої практики, пов'язаної з перетворенням одних категорій речовин на інші. Це стосується металургії, склоробної промисловості тощо. Київська Русь мала добре розвинену промислову галузь. Чорна металургія виготовляла предмети із сталі різного ґатунку. Наші предки добре зналися на технічних прийомах для перетворення однієї речовини (наприклад руди на метал) на молекулярному рівні. Давні русичі знали про хімічні властивості матеріалів, які використовували при виготовленні виробів із скла (намисто, браслети, посуд, віконне скло), різнокольорових емалей, поливи для кераміки і поліхромних плиток, черні - суміші для прикрашання виробів із срібла, смальти для мозаїк та ін. Знання з хімії використовувались також при фарбуванні тканин, обробці шкіри, хутра, виготовленні різних напоїв. Хімічні знання застосовувалися і у військовій справі. На Русі знали так званий грецький вогонь – легкозаймисту речовину, яку кидали в спеціальних сфероконічних посудинах – своєрідних запалювальних бомбах. Через половців наші предки познайомилися з порохом, винайденим китайцями. Його використовували із залякувальною метою. Вогнепальна ж зброя з'явилася наприкінці XIII- XIV ст. Вміли виготовляти селітру і козаки, з якої робили досконалий порох. Під час Визвольної війни 1648—1654 років пороховий завод діяв на Запорозькій Січі. Центром солеваріння був Миргород, а варниці селітри існували у багатьох місцевостях України. Серед козаків, включених у Реєстр Війська Запорозького, згадуються «селітерники», «могильники» і «курганники», що вказує на місця видобутку грунту з перегною органічних речовин, з якого виварювали селітру. Артилерія Б. Хмельницького потребувала щорічно близько ста тон пороху, а усе військо для гармат і ручної зброї — майже тисячі тон.

Вважаю за доцільне на різних етапах уроку або під час проведення позакласних заходів використовувати уривки літературних творів:

«Кальцій і його сполуки» (10 клас)

Л.Буссенар «Викрадачі діамантів»

«Пожежа палала кілька годин підряд. Печера перетворилась на справжню піч для випалювання вапняку. Нечуваної сили полум’я обпекло весь вапняний пласт, що являє собою вуглекислу сіль кальцію. Під дією вогню вапняк розклався … і вийшло саме те, що називають негашеним вапном. Залишалось тільки, щоб на нього потрапила відома кількість води. Так і трапилося. Злива залила всю цю величезну масу негашеного вапна. Вона розбухла, стала з нездоланною силою розпирати вугілля, що стискало її, і виштовхувала його в напрямку до прірви.»

Завдання:

1.Напишіть рівняння хімічних процесів, що відбувалися в печері.

2. З якою метою подібні процеси застосовують у промисловості?

«Алотропні модифікації Карбону» (10 клас)

У.Коллінз «Місячний камінь»

«Подивіться, Габріеле, – сказала міс Речел і піднесла блискучий діамант до сонячного променя, що падав з вікна. – Господи, змилуйся! Таки воістину діамант! Блиск його нагадував сяйво повного місяця.

Один містер Годфрі зберіг самовладання. Він обійняв своїх сестер, і поблажливо поглядаючи то на діамант, то на мене, сказав:

˗ Вугілля, Беттерідж! Просте вугілля, мій добрий друже!»

Поясніть слова містера Годфрі.

«Карбонові кислоти» (9 клас)

Г.Хаггард «Клеопатра - володарка зорі»

«…Вона вийняла з вуха одну з тих величезних перлин … і … опустила її в оцет. Запала мовчанка, вражені гості, завмерши, спостерігали, як незрівнянна перлина повільно розчиняється в міцному оцті. От від неї не залишилося і сліду, і тоді Клеопатра підняла кубок, покрутила його, збовтуючи оцет, і випила весь до останньої краплі.»

Поясніть, що відбулося з перлиною?

«Способи розділення сумішей» (7 клас)

Казка «Мороз Іванович»

«Тим часом Рукодільниця повернеться, воду процідить, у глечик налляє; та ще яка витівниця: коли вода нечиста, так згорне аркуш паперу, накладе в нього вугілля та піску великого насипає, вставить той папір у глечик да налляє в нього води, а вода – то знай проходить крізь пісок та крізь вугілля і крапає у глечик чиста, немов кришталева…»

Поясніть дії Рукодільниці.

«Оксиди Карбону» (8, 10 клас)

Казка «Мороз Іванович»

- А навіщо ти, Морозе Івановичу, – запитала Рукодільниця, – взимку по вулицях ходиш та у віконце стукаєш?

- А я тому у віконце стукаю, – відповів Мороз Іванович, – щоб не забували грубки топити та труби вчасно закривати, а то є такі нечупари, що грубку перетоплять, а трубу закрити не закриють, або ж і закрити закриють, та невчасно, коли ще не все вугіллячко прогоріло, а від того будинку чадно буває, голова в людей болить, в очах зелено так навіть і зовсім померти від чаду можна.

Чому не можна закривати трубу, коли не все вугілля прогоріло? Що таке «чад»? Чому від чаду можна вмерти?

Ще один ефективний шлях популяризації хімічних знань – це застосування хімічних задач, зміст яких прив’язаний до життя:

«Розчини» (9 клас):

1. Малим поросятам, щоб вони не захворіли на недокрів’я, дають пити розчин сірчанокислого закисного заліза, що готують, розчиняючи 2,5 г FeSO4 в 1 л води. Обчисліть процентну концентрацію (масову частку розчиненої речовини) отриманого розчину.

2. Калій манганат KMnO4 є хорошим дезінфікуючим засобом: для промивання ран користуються його 0, 5% розчином. Скільки грамів калій манганату необхідно взяти для приготування 250 г дезінфікуючого розчину?

3. Першим кровозамінником, яким скористалися хірурги ще в 1960-х рр., був 0.85% -й водний розчин натрій хлориду. Обчисліть кількість речовини натрій хлориду, необхідну для отримання 550,6 г розчину, масова частка солі в якому 0,85%.

4. Обчисліть, яку масу сульфату цинку необхідно взяти для отримання 10 г розчину очних крапель, що застосовуються при лікуванні кон'юктивіту, якщо відомо, що масова частка солі в розчині 0,25%.

«Кисень» (7, 10 клас)

1. Чому вдихання чистого кисню протягом тривалого часу шкідливе для живих істот? Чистий кисень при досить тривалому вживанні є отруйним. Він швидко прискорює окисні процеси в організмі, при цьому температура швидко зростає, організм зношується та старіє з іншого боку вдихання чистого кисню сприятливо впливає на організм під час захворювань легень, серця та нирок, а також при отруєннях. Це так звана киснева терапія.

«Ненасичені вуглеводні» (9 клас)

2. Проблемне питання: «Як можна керувати хімічними явищами? Усім добре відомо, що дозрілі овочі та фрукти важко транспортувати на великі відстані. У дорозі вони псуються. Тому їх зривають зеленими, а вже на місці в камерах продукти достигають, камери наповнені етиленом або ацетиленом. Вони мають чудодійну властивість: у їх середовищі протягом 40 годин достигають зелені овочі та фрукти. Особливо швидко достигають в ацетилені цитрусові. Причина такого швидкого достигання, що дані органічні речовини стимулюють процес перетворення крохмалю в цукри.

Досить ефективним є застосування творчих завдань:

1. Напишіть промову для вчителя хімії на перший урок хімії у 7 класі. Ваше завдання дібрати такі слова, вислухавши які всі учні негайно почнуть читати додаткову літературу з хімії, будуть проводити досліди у себе вдома тощо.

2. Запропонуйте, на ваш погляд, більш вдалі, ніж загальноприйняті назви кількох хімічних елементів. Наприклад, Гідроген – «той, що народжує воду». З іншого боку, він є найпоширенішим елементом у Всесвіті можливо йому більше підійшла б назва «максикосм»?

Учням подобається уявляти себе в ролі детективів, тому я пропоную їм детективні завдання:

Справа №1 «Справа про яєчну шкаралупу».

На заїжджий двір зайшли три студенти, які поверталися після навчання додому. Один з них вивчав математику, інший – хімію, а третій – літературу. Грошей у них вистачило заплатити тільки за кімнату, а на їжу, на жаль, не залишилося. Всі споруди біля заїжджого двору закривалися, крім однієї. Тут зберігалися будівельні матеріали: цемент, пісок, вода, негашене вапно, глина, крейда, азбест, інструменти, а в кутку було куряче гніздо з яйцями. Вранці, зайшовши в споруду, господар виявив на підлозі шкаралупу від варених яєць, але жодних пристосувань для варіння, ні попелу від багаття. Оглянувши все довкола, господар зрозумів, хто і як зварив яйця, і подумки похвалив за кмітливість студента – хіміка.

Як господар визначив, що поласував яйцями студент - хімік?

Відповідь: Використовуючи воду і негашене вапно, студент міг варити яйця, оскільки при гасінні СаО відбувається екзотермічна реакція, що йде з виділенням тепла і температура настільки висока, що можна зварити яйця.

Справа №2 «Справа про золотий злиток».

На екрані монітору черговий помітив, що в лабораторії дорогоцінних металів знаходиться людина в білому халаті, яка з сейфу витягнула плитку золота вагою 30 грамів. Оголосивши тривогу, черговий вибіг у коридор. Йому назустріч йшли три особи в білих халатах та несли лотки з реактивами. Один ніс бутлі з лугами, інший з – кислотами, третій – з солями. Обшукавши їх, охорона нічого не виявила. Лаборантів відпустили, злодія не знайшли. Його затримали через якийсь час, коли він намагався збути крадений метал.

Хто з лаборантів виніс золото з лабораторії, і як він це зробив?

Відповідь: Це зробив лаборант, який ніс лоток з бутлями кислоти. Змішавши HCl і HNO3, він отримав «царську горілку», в якій і розчинив золото. Таким чином він його виніс. Потім, осадивши золото, вирішив продати його.

Вирішуючи такі завдання, практично орієнтовані задачі з хімії, учень вчиться аналізувати проблемні ситуації, пов’язувати теорію з практикою, виокремлювати в них істотне для постановки та прийняття адекватних рішень. Результатом формування життєвих навичок є випускник школи, який має такі якості:



  • упевненість у собі, постійне розширення власних можливостей, реалізація намічених цілей;

  • здатність адекватно діяти в динамічному світі, непередбачуваних ситуаціях, професійна мобільність;

  • здатність до навчання протягом усього життя;

  • адекватність оцінки власних сил, здатність знаходити можливості для їх реалізації;

  • здатність приймати рішення й досягати результату відповідно до поставленої мети;

  • здатність брати на себе відповідальність за свої вчинки, бути терпимим до інших людей.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал