Управління дебіторською заборгованістю підприємства та розробка комплексу заходів щодо її оптимізації



Сторінка4/5
Дата конвертації19.12.2016
Розмір0.68 Mb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5

Виходячи зі стратегічно важливого значення стану дебіторської заборгованості на підприємстві для забезпечення нормальної фінансово-господарської діяльності, кожне підприємство має систематично проводити заходи щодо оптимізації процесу управління дебіторською заборгованістю. Для цього можуть застосовуватися різні методи, спрямовані на зниження ризиків і підвищення поточної ліквідності боргів.

На відміну від виробничих запасів і незавершеного виробництва, які достатньо статичні і не можуть бути різко змінені, дебіторська заборгованість є динамічним елементом оборотних засобів і істотно залежить від прийнятої в господарстві політики відносно покупців продукції. Оскільки дебіторська заборгованість представляє собою іммобілізацією власних оборотних засобів, то в принципі вона підприємству невигідна, і теоретично може бути зведена до мінімуму [48].

Для цього можуть застосовуватися різні методи, спрямовані на зниження ризиків і підвищення поточної ліквідності боргів. З метою збільшення притоку коштів у корпорацію доцільно розробити систему договірних взаємин із контрагентами, застосовуючи гнучкі умови й форми оплати, до яких належать:


  • передплата, за якої установлено мінімальну ціну продажу;

  • часткова передплата (із частковим продажем в кредит);

  • передача на реалізацію, що передбачає збереження підприємством права власності на товари, поки не проведені розрахунки;

  • платіжна вимога на поміжний рахунок, що є доцільним при довгострокових контрактах для забезпечення регулярного притоку коштів;

  • банківська гарантія, що припускає відшкодування банком суми заборгованості у випадку невиконання дебітором своїх зобов’язань;

Слід зазначити, що при визначенні можливої суми коштів, що інвестуються у дебіторську заборгованість, рекомендується враховувати такі кількісні параметри, що характеризують умови обраного типу кредитної політики: обсяг реалізації продукції в кредит, середній термін надання кредиту, середній період прострочення платежів, коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни продукції. При цьому розрахунок оптимального обсягу дебіторської заборгованості на рік здійснюється за наступною формулою [8]:






(3.10)




де





обсяг реалізації продукції в кредит;








коефіцієнт співвідношення собівартості і ціни продукції;








середній період надання кредиту покупцям, дні;








середній період прострочення платежу покупцями, дні.

Слід сказати, що у всіх розрахунках та позначеннях мається на увазі дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги.

Дана модель оптимізації обсягів дебіторської заборгованості є недостатньо обґрунтованою, оскільки у ній не прослідковується зв’язок результатів розрахунків з будь-яким із можливих критеріїв ефективності кредитної політики.

Для того, щоб досягти максимального економічного ефекту від кредитної політики, слід орієнтуватися на певний інтегрований показник ефективності функціонування підприємства як цілісної фінансово-економічної системи. З цією метою може використовуватися детермінована модель Д. Корсакова [30], в основу якої покладена ідея максимізації рентабельності капіталу (r), яка характеризує величину прибутку на 1 грошову одиницю капіталу, інвестованого в активи підприємств:

Таблиця 3.3 – Вихідні дані для оптимізації обсягу дебіторської заборгованості підприємства за критерієм зростання рентабельності

Показник

Значення

Норма прибутку, %

0,21

Валовий прибуток підприємства, без урахування дебіторської заборгованості, тис. грн.

8929,30

Активи підприємства без урахування дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, тис. грн.

15936,00

Тривалість обороту активів підприємства, дні

135

Тривалість обороту дебіторської заборгованості, дні

13

Чистий дохід від реалізації базисного періоду, тис. грн.

45792,00

Середній темп приросту доходу від реалізації, %

26,63

Отже, граничний період обороту дебіторської заборгованості для ПАТ «Н-Одеське УЕГГ» становить:

У процесі розрахунків, важливо встановити бажаний рівень приросту грошових коштів, як складової показника абсолютної ліквідності. Нормальним вважається значення показника – 20 - 50 %.

На наступному етапі визначимо оптимальний термін обертання дебіторської заборгованості за даними таблиці 3.4, прийнявши планове значення показника абсолютної ліквідності 0,25.

Таблиця 3.4 – Вихідні дані для оптимізації обсягу дебіторської заборгованості підприємства з метою забезпечення поточної платоспроможності

Показник

Значення

Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,02

Поточні зобов’язання, тис. грн

3585,2

Тривалість обороту дебіторської заборгованості, дні

13

Чистий дохід від реалізації базисного періоду, тис. грн.

45792,00

Середній темп приросту доходу від реалізації, %

26,63

Приріст грошових коштів і термін обертання дебіторської заборгованості відповідно становитиме:




(тис. грн.)











Отже, для забезпечення поточної платоспроможності, ПАТ необхідно здійснювати управління дебіторською заборгованістю так, щоб термін її погашення був не більше 8 днів. Дана модель може бути використана на підприємстві, оскільки коефіцієнт абсолютної ліквідності не відповідає нормативному значенню і становить 0,022, та підприємство не в змозі розрахуватися зі своїми терміновими боргами, тобто потребує забезпечення поточної заборгованості, шляхом зменшення терміну обертання дебіторської заборгованості на 5 днів.

РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

4.1 Система управління охороною праці на ПАТ «Н-Одеське УЕГГ»

Дослідження системи охорони праці на підприємстві є актуальним, оскільки в процесі трудової діяльності на виробництві на людину впливає комплекс несприятливих факторів різного характеру, у результаті дії яких можливе виникнення небезпечних травматичних ситуацій, професійних захворювань, нещасних випадків.

Для забезпечення оптимальних умов праці існує ряд законодавчих актів, що визначають основні положення з питань охорони праці та загальні закони України, а також спеціальні законодавчі акти. До загальних законів, що визначають основні положення про охорону праці, належать: Конституція України, Закони України «Про охорону праці», «Про охорону здоров’я», «Про пожежну безпеку», «Про використання ядерної енергії та радіаційний захист», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Кодекс законів про працю України (КЗпП). Спеціальними законодавчими актами в галузі охорони праці є нормативно-правові акти з охорони праці, Державні стандарти Системи стандартів безпеки праці, Будівельні норми та правила, Санітарні норми, Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів та інші нормативно-правові акти, якими регламентуються загальнообов’язкові правила [59].

Згідно з Законом «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створювати у кожному структурному підрозділі та на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів, а також забезпечувати дотримання прав працівників, гарантованих законодавством про охорону праці. Безперечно, однією з найважливіших цілей будь-якого роботодавця є подальше поліпшення рівня і якості праці для працівників підприємств (установ, організацій). Тому поряд із намаганням одержувати хоча б невелику, але пристойну заробітну плату, трудящі надають важливого значення такому чинникові, як охорона праці, можливості само-удосконалення, просування по службі. Виробниче становище впливає не тільки на здоров’я працюючих, а й на їх фізичний, соціальний та психологічний стан.

Основною ланкою виробничої структури є робоче місце - місце постійного або тимчасового перебування працюючого в процесі трудової діяльності і яке прямо чи опосередковано перебуває під контролем роботодавця. Від стану умов і охорони праці на робочому місці в основному залежить безпека працівника. Загальновизнано, що будь-яка виробнича діяльність, а отже і будь-яке робоче місце, є потенційно небезпечними. На працюючого впливають шкідливі і небезпечні чинники виробничого середовища і трудового процесу, які можна розділити на дві категорії:



  • які не підлягають усуненню (є невід’ємною ознакою конкретного виробництва);

  • які можливо усунути (виключають або знижують до прийнятного рівня впливу за допомого методів і засобів захисту).

Система управління охороною праці ПАТ «Н-Одеське УЕГГ» розроблялася з урахуванням особливостей виробничої діяльності підприємства, а тому відповідає наявній структурі та схемі управління. Координаційно-методичні та контролюючі функції служби поширюються на всі структурні підрозділи підприємства [58]. Діяльність уповноважених трудових колективів регламентується «Положенням про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці» затвердженого наказом керівника підприємства на основі Типового положення. Відповідно ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами з охорони праці, що діють в межах організації.

Для дослідження діяльності служби охорони праці (далі – СОП) на підприємстві необхідно визначити її нормативну чисельність і співставити з фактичною кількістю. Розрахунки доцільно проводити відповідно до Типового положення про службу охорони праці [58].

У зв’язку із тим, що кількість працюючих на досліджуваному підприємстві складає 198 чоловік, що є меншим від 500, то служба охорони праці складається з одного спеціаліста.

У зв’язку із цим, служба охорони праці має таку структуру:



  • інженер з охорони праці - здійснює контроль за станом питань з охорони праці, електро та пожежної безпеки;

  • начальник - здійснює контроль за дотриманням правил, вимог, норм та інструкцій з питань охорони праці безпосередньо на робочих місцях.

Інженером з охорони праці може бути особа, яка має вищу освіту та стаж роботи за профілем виробництва не менше 3 років. Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо директору товариства.

Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять на підприємстві інструктаж (навчанні) з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків та правила поведінки при виникненні аварії.

Перед перевіркою знань з питань охорони праці на підприємстві організовуються навчання, лекції, семінари, консультації. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання та перевірку знань правил охорони праці, забороняється. Повторна перевірка знань з охорони праці проводиться не рідше одного разу на рік, а посадових осіб – одного разу на три роки.

Ефективність роботи з охорони праці та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на підприємстві, боротьби з негативними факторами на виробництві залежить від стану нормативно-правової бази, якою повинні керуватись у своїй роботі працівники підприємства. Тому необхідно приділити увагу аудиту наявності та чинності загальнообов’язкових (зовнішніх) та змісту самостійно розроблених (внутрішніх) нормативних документів, оформленню та веденню відповідних журналів. У розрізі даного питання варто зауважити, що на досліджуваному підприємстві повністю виконуються вимоги ключових нормативних актів у сфері охорони праці.

На основі аналізу наявності та відповідності вимогам ключових нормативно-правових актів у сфері охорони праці, приведених в таблиці Ж.1, можна зробити висновок, що на ПАТ «Н-Одеське УЕГГ» виконуються вимоги усіх загальних документів, а також ті підпункти спеціалізованих переліків, які стосуються діяльності досліджуваного об’єкта. Варто також відзначити, що уся профільна документація щодо охорони праці є чітко систематизованою та зберігається у спеціально відведених місцях, всі необхідні записи у журналах робляться своєчасно.

Після з’ясування питання наявності нормативно-правових актів щодо охорони праці на підприємстві, необхідно провести оцінку виконання положень наявних на підприємстві документів (табл. И.1). За результатами роботи з первинними документами з охорони праці на підприємстві ми дійшли висновку, що в цілому нормативно-правова база, наявна на підприємстві, відповідає чинному законодавству і більшість норм виконується відповідно до законодавчих вимог.

Під час проходження практики на ПАТ «Н-Одеське УЕГГ» з метою вивчення стану охорони праці було проведено аудит наявного переліку нормативно-правових актів існуючим вимогам. На підприємстві систематично слідкують за станом нормативних документів, їх якість на наявність постійно перевіряється, як внутрішніми так і зовнішніми аудиторами.

У додатку К наведемо перелік витрат, які здійснює підприємство в процесі здійснення охорони праці робітників ПАТ «Н-Одеське УЕГГ».

Особливу увагу слід варто приділити аудиту наявності та чинності загальнообов’язкових (зовнішніх) та змісту самостійно розроблених (внутрішніх) нормативних документів, оформленню та веденню відповідних журналів. Причиною цього є залежність ефективності роботи з охорони праці та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на підприємстві, боротьби з негативними факторами на виробництві залежить від стану нормативно-правової бази, якою повинні керуватись у своїй роботі працівники підприємства.

Отже, на основі отриманих результатів опрацювання нормативно-правових актів та теоретичних положень, можна зробити висновок, що на ПАТ «Н-Одеське УЕГГ» система охорона праці знаходиться в доброму стані, оскільки повністю відповідає чинному законодавству.

4.2 Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації

Оптимізація цих чинників на виробництві забезпечується спеціальними правилами, нормами й інструкціями з охорони праці, об’єднаними назвою - санітарні норми. Цими нормами передбачені конкретні вимоги, дотримання яких обов’язкове при проектуванні нових і експлуатації існуючих підприємств, при виконанні різних технологічних процесів, організації робочих місць, використанні матеріалів, експлуатації машин і механізмів. Таким чином, основним призначенням СН є створення на робочих місцях сприятливої для працюючої людини санітарно-гігієнічної обстановки. Спираючись при аналізі умов праці на існуючі СН, здійснюється нормування часу на тривалість робочої зміни й робочого стажу, відпочинок тощо.

На етапі автоматизації та комп’ютеризації роботи під час виконання роботи на працівників впливає ряд факторів, що негативно відображаються на здоров’ю робітника. Саме тому виникає потреба у ґрунтовному аналізі санітарно-гігієнічних умов праці. Тому виникає потреба проведення аналізу шкідливих та небезпечних факторів.

Приміщення планово-економічного відділу розташоване на другому поверсі офісу ПАТ «Н-Одеське УЕГГ».

Загальна площа приміщення складає 68,3 м2, висота – 3м. В приміщенні знаходиться 4 вікна. В приміщенні працює 10 осіб. Можна зробити висновок, що на одного працюючого припадає 6,83 (м2/чол.) робочої площі, що перевищує встановлені нормативи – 6 (м2/чол.) при використанні персонального комп’ютера. Досліджуване приміщення обладнане системами опалення та кондиціювання повітря. Для вентиляції повітря використовуються витяжні вентиляції, кондиціонери та вікна.

В приміщенні відділу планово-економічного відділу знаходяться чотири шафи для зберігання поточної документації, матеріалів та особистих речей працівників. Доступ до шаф та картотек вільний, не загромаджений меблями та іншими предметами. При цьому проходи мають ширину 2,0 м.

На кожному робочому місці працівника знаходиться: монітор ПК, клавіатура, мишка, та вертикальний лоток для документів. З правого боку, під робочим столом розташовано системний блок ПК. Візуальні ергономічні параметри ПЕОМ забезпечуються шляхом придбання високоякісних ПЕОМ і їх довготривалим попереднім тестуванням, з ціллю виявлення можливих дефектів.

У приміщенні розташовано 8 комп’ютерів. Напруга джерела живлення комп’ютерів у приміщенні – 220 В. У даному приміщенні також розташовано три лазерних принтери Всі прилади обладнані сучасними засобами захисту, проводяться постійні перевірки зі сторони електриків.

Робота з ПК має вплив на органи зору, тому для окремих груп користувачів при 8-годинному режим робочого дня встановлені перерви. Варто також зауважити, що ПК та принтер знаходяться з лівого боку столу. Монітор та клавіатура розташовані на оптимальній відстані від очей користувача. Робоча площа і об’єм, що припадає на одного працюючого відповідає нормативним вимогам. Відносно світлових отворів робочі місця розташовані так, що природне освітлення падає спереду або збоку, що відповідає встановленим нормам. При роботі з комп’ютером виконуються всі норми, необхідні для створення оптимальних умов праці. Відстань від монітора до очей є оптимальною – 66 см. Робочі сидіння працівників обладнані сидіннями, що дає можливість працівнику зменшити навантаження на спину. Робочі столи мають простір для ніг висотою 600 мм, шириною 500 мм.

Необхідно зазначити, що у відділі при наявності двох стаціонарних телефонів, кожен співробітник має робочий мобільний телефон, який є більш небезпечним. У процесі експлуатації мобільних телефонів працівники намагаються дотримуватися наступних вимог: тривалість розмови не має перевищувати 3 хв.; перерва між розмовами – не менше 15 хв.

Система штучного освітлення кабінету представлена лампами розжарювання потужністю 150 Вт, кількість ламп у світильнику – 2 шт. Система освітлення – загальна. Отже, нормоване значення освітленості повинне становити не менше 200 люкс (СНіП II-4-79). У досліджуваному приміщенні фактичне значення штучного освітлення трохи вище за нормоване, що свідчить про достатність штучного освітлення в приміщенні.

Варто відмітити, що температурний режим у приміщенні має оптимальні норми а саме: у холодний період року 20- 23оС, відносна вологість повітря 40-60 %. У теплий період року температура 22-25оС, відносна вогкість в приміщенні 40-60 %.

Варто зазначити, що приміщення планово-економічного відділу ПАТ «Н-Одеське УЕГГ» має низький рівень шуму, причиною цього є сучасне оснащення шумоізоляцією вікон та стін. Крім того важливим фактором є розміщення офісу за територією міста.

З метою зменшення матеріальних збитків і моральної шкоди від виробничого травматизму на підприємствах різної форми господарювання розробляються заходи профілактики, що передбачають конкретні завдання, термін виконання, необхідні ресурси для їх реалізації та способи контролю за їх здійсненням.

Заходи по боротьбі з виробничим травматизмом розробляються на підставі їх аналізу конкретних ситуацій та конкретних умов праці і узгоджуються з професійними спілками. Такі заходи, залежно від конкретних умов виробничої діяльності можуть включати як технічні, санітарно-гігієнічні так і організаційні методи та засоби запобігання реалізації небезпечних ситуацій у небажані події.

До технічних заходів по забезпеченню безпечних умов праці належить: рівень механізації та автоматизації виробничих процесів, засоби огородження, сигналізації, дистанційне управління, зміна технологічних процесів на більш безпечні, вдосконалення конструктивних характеристик машин, механізмів, вдосконалення колективних та індивідуальних засобів захисту працюючих та ін.

До санітарно-гігієнічних заходів залежно від умов діяльності належить: облаштування вентиляційних систем, модернізація штучного і природного освітлення, централізоване питне водопостачання, забезпечення нормальних параметрів повітряного виробничого середовища, заходи по боротьбі з шумом та вібрацією, обладнання зон відпочинку та ін.

У разі виявлення порушень інструкцій з охорони праці керівник робіт зобов’язаний провести з порушником позаплановий інструктаж, зробити запис в журналі оперативного контролю про прийняті до порушника заходи і усунення недоліків.

Проаналізуємо стан виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємстві, які наведені в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1 – Показники стану виробничого травматизму та професійних захворювань на ПАТ «Н-Одеське УЕГГ»



пор







Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал