Уманський державний педагогічний університет імені павла тичини




Сторінка1/8
Дата конвертації07.06.2017
Розмір5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8




УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ





Л.Д. Бегас






ЛОГОПЕДИЧНІ ПРАКТИКУМИ









Навчально-методичний посібник










Умань – 2016



2
УДК 376.36
ББК 74.3


Логопедичні практикуми Навчально-методичний посібник – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, 2016 р.

Укладач: Бегас Людмила Дмитрівна, старший викладач кафедри корекційної педагогіки та психології
Рецензенти:
Потапенко Оксана Миколаївна – кандидат педагогічних наук, доцент.
Січкарчук Наталя Дмитрівна – кандидат педагогічних наук.


Затверджено кафедрою корекційної педагогіки та психології, факультету дошкільної та корекційної освіти (протокол № 14 від 29.06.
2016 р)



@ Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини 2016 р.

3
ЗМІСТ

1.
ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ -------------------------------------- 4 ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛОГОПЕДИЧНОГО ВПЛИВУ ------------ 6 СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПОДОЛАННЯ ПОРУШЕННЯ
ЗВУКОВИМОВИ ---------------------------------------------------------------- 20 ЗНАЧЕННЯ АРТИКУЛЯЦІЙНОЇ ГІМНАСТИКИ У ФОРМУВАННІ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОВИМОВИ ------------------------------------------- 33 ВИДИ ВПРАВ З УСУНЕННЯ НЕДОЛІКІВ МОВЛЕННЄВОГО ДИХАННЯ ------------------------------------------------------------------------ 38 СУЧАСНІ МЕТОДИКИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ПОДОЛАННЯ ЗАЇКАННЯ
---------------------------------------------------------------------------------------- 47 ЛОГОПЕДИЧНА РОБОТА З РОЗВИТКУ ТА КОРЕКЦІЇ ГОЛОСУ -- 61 ВИКОРИСТАННЯ СИМВОЛІВ НА ЛОГОПЕДИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ
--------------------------------------------------------------------------------------- 69 ВПЛИВ РОЗВИТКУ ДРІБНОЇ МОТОРИКИ НА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЯ ---------------------------------------------------------------------- 72 ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПОДОЛАННЯ ДИСГРАФІЇ -------------------- 78 ДОДАТКИ ------------------------------------------------------------------------ 98 ЛОГОПЕДИЧНИЙ СЛОВНИК ---------------------------------------------- 113 ЛІТЕРАТУРА ------------------------------------------------------------------- 121





4

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Предмет Логопедичні практикуми є провідною фаховою навчальною дисципліною, яку вивчають студенти корекційної педагогіки та психології. Головна мета курсу – надати студентам теоретичні знання та уміло скористатися практичними навичками зданого курсу застосовуючи їх в своїй практичній роботі. Студенти мають оволодіти знаннями, уміннями та навичками виховання та перевиховання осіб з мовленнєвими вадами, а також виявити попериди у них мовленнєві порушення. Вони повинні володіти навичками діагностування та виправлення різних мовленнєвих вадне залежно відвіку дитини. Навчально-методичний посібник будується на основі загальних відомостей з корекційної педагогіки та для майбутнього фахівця цієї галузі. Предмет Логопедичні практикуми включає теоретичні та методологічні основи логопедії, а саме її предмет, завдання, принципи, методи та прийоми корекційної роботи. За основу беруться знання з логопедії, де розглядаються різні види мовленнєвих порушень вади звукової системи мови – дислалія, ринолалія, дизартрія системні мовленнєві вади – алалія, афазія порушення темпо-ритмічної організації мовлення – брадилалія, тахілалія, заїкання вади голосу порушення писемного мовлення
– дисграфія, дислексія, дизорфографія. Окреме місце відводиться вивченню особливостей логопедичної роботи при ускладнених дефектах розвитку. До них відносяться розумова відсталість, ЗПР, РДА, вади слуху, зору, опорно- рухового апарату. Розглядається зміст та організація логопедичної допомоги дошкільникам, школярам та дорослим людям. Вивчення навчальної дисципліни Логопедичні практикуми базується на принципах кредитної модульно-рейтингової системи навчання, яка забезпечує

5 систематичну роботу студентів, використанням модульної технології навчання та рейтингового оцінювання в якості засвоєння навчального матеріалу. З метою надання студентам знань та умінь із зазначених розділів курсу викладач, який проводить лекційні, практичні та лабораторні заняття, повинен вирішити такі завдання професійної підготовки студентів надати студентам
ґрунтовні теоретичні знання щодо загальної характеристики різних мовленнєвих порушень в історичному аспекті, їх етіології, механізмів, симптоматики, класифікації, механізмів і динаміки протікання даних порушень мовлення за умов спонтанного та цілеспрямованого навчання та виховання формувати у студентів уміння правильно діагностувати певне мовленнєве порушення та визначати ефективні шляхи корекційного впливу у різних категорій дітей із ТВМ; ознайомити студентів з питаннями організації логопедичної допомоги та профілактики даних мовленнєвих порушень. На лабораторних та практичних заняттях закріплюються та уточнюються знання студентів, формуються уміння самостійно проводити корекційно-виховну роботу з дітьми. Студенти мають навчитися методично правильно будувати заняття з дітьми, застосовувати різні прийоми корекції певної вади мовлення, виготовляти та використовувати посібники та необхідний дидактичний матеріал для логопедичної роботи. Практичні заняття, таким чином, є своєрідним показником рівня знань студентів з логопедії, умінь застосовувати ці знання на практиці. В кінці вивчення курсу Логопедичні практикуми фахівець повинен оволодіти такими професійними уміннями проводити кваліфіковане психолого-педагогічне обстеження дитини з метою встановлення особливостей протікання психічного розвитку відповідно до її вікових можливостей, структури дефекту при певній мовленнєвій ваді володіти методами диференційованої діагностики для визначення виду порушень здійснювати корекційний вплив, володіти методами навчання та виховання дітей з різною мовленнєвою патологією впроваджувати в практику різні профілактичні засоби з метою попередження виникнення мовленнєвих вад

6 або вторинних відхилень у психічному розвитку дитини здійснювати консультування дітей та дорослих з відхиленнями у мовленнєвому розвитку, їхніх батьків та педагогів з проблеми навчання, розвитку, життєвого та професійного самовизначення володіти методикою навчання дітей предметам, які входять до навчальних планів загальноосвітніх та спеціальних корекційних закладів.
2. ПРИНЦИПИ ТА МЕТОДИ ЛОГОПЕДИЧНОГО ВПЛИВУ
Принципи логопедичної роботи – це загальні вихідні положення, які визначають діяльність логопеда і дітей в процесі корекції мовленнєвих порушень. Логопедичний вплив є педагогічним процесом, в якому реалізуються завдання коригуючого навчання та виховання. У процесі організації коригуючого навчання велике значення надається загальнодидактичним принципам науковості, систематичності і послідовності, доступності, наочності, свідомості і активності, міцності, індивідуального підходу, Логопедичний вплив спирається на основні спеціальні принципи етіопатогенетичний (обліку етіології та механізмів мовленнєвого розладу, системності та обліку структури мовленнєвого розладу, комплексності, диференційованого підходу, поетапності, розвитку онтогенетичності, обліку особистісних особливостей дітей, діяльнісного підходу, використання обхідного шляху, формування мовленнєвих навичок в умовах природного спілкування. При усуненні порушень мовлення необхідно враховувати сукупність етіологічних чинників, що обумовлюють їх виникнення. Це зовнішні, внутрішні, біологічні та соціально-психологічні чинники. Так, при дислалії неправильний прикус призводить до спотворення артикуляції звуків, недорозвинення артикуляторної моторики. В цьому випадку логопедичний вплив поєднується з ортодонтичним втручанням з нормалізації прикусу.

7
Дислалія може бути викликана і недостатньою увагою оточуючих домовлення дитини, тобто соціальним фактором. В цьому випадку логопедична робота спрямовується на нормалізацію мовних контактів дитини з соціальним оточенням, на розвиток мовленнєвої моторики, фонематичного сприйняття. Залежно від характеру етіологічних факторів по-різному будується робота з людьми, щодо усунення заїкання. При функціональному прояві заїкання основна увага приділяється нормалізації мовленнєвої комунікації заїкуватого, впливу на соціальне оточення, усунення психогенної симптоматики. При органічному прояві заїкання, основний вплив спрямований більшою мірою на нормалізацію моторних симптомів. В деяких випадках логопедичний вплив поєднується з різними видами медичного впливу (медикаментозного, психотерапевтичного та ін.). Зміст логопедичного впливу залежить від механізму порушення мовлення. При однаковій симптоматиці порушень можливі різні механізми. Якщо ми до уваги візьмемо дислалію, то тут заміни звуків може бути обумовлена неточністю слухової диференціації, нерозрізненням звуків на слух, або заміною цих звуків внаслідок недорозвинення тонких артикуляторних рухів. При усуненні дислалії основним є вплив на провідне порушення та несформованістю слухової диференціації, або недорозвинення артикуляторної моторики. При порушеннях читання (дислексії) також може спостерігатися зовні подібна симптоматика. Спотворення структури слова може спостерігатися водних випадках внаслідок несформованості звукового аналізу та синтезу, в інших – через недорозвинення морфологічного аналізу і синтезу (спотворення префіксів, суфіксів, закінчень. Метою логопедичної роботи вданих випадках буде непросто стимулювання і активізація мовленнєвого процесу, а формування нормальних механізмів мовлення.

8 Принцип системного підходу передбачає необхідність врахування в логопедичній роботі структури дефекту, визначення провідного порушення, співвідношення первинних і вторинних симптомів. Складність структурно-функціональної організації системи мовлення обумовлює розлад мовленнєвої діяльності в цілому при порушенні навіть окремих її ланок. Це і визначає значимість впливу на всі компоненти при усуненні розладів мовлення. При дизартрії провідним порушенням є розлад фонетичного боку мовлення внаслідок паралічів і парезів м’язів мовленнєвого апарату. При дизартрії також відзначається недостатність лексичного запасу та граматичної будови мовлення. Тому при дизартрії логопедичний вплив спрямовується не тільки на корекцію фонетичних порушень, але і на розвиток мовлення в цілому. Більшість порушень мовлення проявляються в структурі різних психічних і нервово-психологічних розладів. Розлади мовлення в більшості випадків є синдромом, в структурі якого виділяються складні і неоднозначні зв’язки між мовленнєвими і немовлиннєвими симптомами. Це визначає необхідність комплексного (медико-психолого-педагогічного) впливу, тобто впливу з урахуванням характеру взаємодії між окремими мовленнєвими і немовлиннєвими симптомами і групами симптомів. Наприклад, алалія виникає в результаті виборчого органічного ураження головного мозку і проявляється цілим комплексом симптомів, мовленнєвих і немовленнєвих. Симптоматика алалії виражається в труднощах засвоєння мовленнєвих закономірностей і неправильному їх використанні, в аграмматизмах, викривленні звукоскладової структури слова, порушення звуковимови тощо. При моторній алалії спостерігається неврологічна симптоматика, проявляються особливості пізнавальної діяльності та інших психічних процесів, відхилення в формуванні особистості. Тому при усуненні алалії комплексний вплив є необхідним.

9 Заїкання також є складним симптомокомплексом дизонтогенезу при якому спостерігаються як моторні симптоми, такі психічні. Це і визначає комплексний підхід до усунення заїкання, який складається з лікувально- оздоровчої роботи, психотерапії, роботу над вимовою, вплив на соціальне оточення тощо. Комплексний медико-психолого-педагогічний вплив є дуже важливим при усуненні усіх складних порушень мовлення, але особливо значущим він є при усуненні дизартрії, заїкання, алалії, афазії. Система логопедичної роботи з усунення різних форм порушень мовлення носить диференційований характер з урахуванням безлічі визначаючих його чинників. Диференційований підхід здійснюється на основі врахування етіології, механізмів, симптоматики порушення, структури мовленнєвого дефекту, вікових та індивідуальних особливостей. В процесі корекції порушення мовлення враховуються загальні і специфічні закономірності розвитку аномальних дітей. Логопедична робота з корекції порушень мовлення у різних категорій аномальних дітей (розумово відсталих, із затримкою психічного розвитку, з церебральними паралічами, слабочуючих, слабозорих та сліпих) має свою специфіку, обумовлену особливостями сенсомоторного та психічного розвитку. У процесі логопедичного впливу необхідно враховувати рівень розвитку мовлення, пізнавальної діяльності, особливості сенсорної сфери та моторики дитини. Логопедичний вплив є цілеспрямованим, складним, організованим процесом, в якому виділяються різні етапи. Кожен з них характеризується своїми цілями, завданнями, методами і прийомами корекції. Послідовно формуються передумови для переходу від одного етапу до іншого. Наприклад, робота з усунення дислалії включає наступні етапи постановку, автоматизацію, диференціацію звуків. Логопед за допомогою специфічних методів і прийомів домагається правильної вимови дитиною звуку, його автоматизації. Основним завданням

10 є закріплення досвіду правильної вимовив процесі мовленнєвого спілкування. Диференціація звуків необхідна у тих випадках, коли звуки замінюються або зміщуються. Логопедичний вплив будується на основі онтогенетичного принципу, з врахуванням закономірностей та послідовностей формування різних формі функцій мовлення. Так, в тих випадках, коли у дитини спостерігається велика кількість порушених звуків, наприклад, свистячі, шиплячі, р. Послідовність в роботі визначається послідовністю їх появу в онтогенезі (свистячі, шиплячі, р).
В процесі формування синтаксису усного мовлення при алалії враховується послідовність появи різних типів речень в онтогенезі. Формування правильних навичок, формі функцій мовлення здійснюється в онтогенезі від простих до складних слів, від конкретних до більш абстрактних сприймань. Далі відбувається поетапність від продуктивних форм роботи до непродуктивних,ситуативність в мовленні та контекстність, засвоєння семантичних відносин та засвоєння формальних ознак мови. Велике місце в логопедичній роботі займає корекція і виховання особистості в цілому, враховуються особливості формування особистості у дітей з різними формами мовних розладів, а також вікові особливості. Особливе значення має облік особистісних ознак при корекції розладів мовлення, пов’язаних з порушенням головного мозку (алалія, афазія, заїкання, дизартрія. В цьому випадку в симптоматиці порушення відзначаються виражені особливості формування особистості, які носять як первинний характер, обумовлений органічним ураженням мозку, такі характер вторинних нашарувань. Таку заїкуватих дітей спостерігається дисгармонійний розвиток особистості, нерівномірний розвиток, порушення міжособистісних відносин. Вплив на дитину з порушенням мовлення пов’язується з нормалізацією соціальних контактів з оточуючими людьми.

11 Корекція порушень мовлення проводиться за допомогою провідних видів діяльності. У дітей дошкільного віку вона здійснюється в процесі ігрової діяльності, яка стає засобом розвитку аналітико-синтетичної діяльності, моторики, сенсорної сфери, збагачення словника, засвоєння мовних закономірностей, формування особистості дитини. У шкільному віці провідною діяльністю є навчальна діяльність дитини, яка стає основою корекційно-логопедичної роботи при усуненні порушень мовлення у дітей цього віку. В процесі подолання алалії, афазії велике значення має створення нових функціональних системна базі збережених ланок. При формуванні вищих психічних функцій (втому числі і мовлення) в процесі онтогенезу беруть участь різні аферентації та аналізатори. На початку свого становлення функція полірецепторна, вона спирається на комплекс різних видів аферентації. Так, процес роспізнавання звуків в ранньому онтогенезі здійснюється за участю слухової, зорової, кінестетичної аферентації. Пізніше в процесі роспізнавання звуків провідною стає акустична аферентація . У логопедичній роботі при порушенні слухової диференціації велика увага приділяється зберiганню ланки(слуху,зору і тд.). Наприклад, відновлення роспізнавання звуків при сенсорної афазії здійснюється, в обхід ураженого акустичного компонента диференціації звуків, з опорою на зоровий (оральний образ звуку) і кинестетичну аферентацію (кінестетичні сигнали, що надходять при артикулюванні). З урахуванням провідної діяльності дитини в процесі логопедичної роботи моделюються різні ситуації мовленнєвого спілкування. Для закріплення правильних навичок мовлення в умовах природного мовленнєвого спілкування є необхідним тісний зв’язок в роботі логопеда, вчителя, вихователя, сім’ї. Логопед інформує педагогів, батьків про характер мовленнєвого розладу у дитини, про завдання, методи і прийоми роботи наданому етапі корекції, домагається закріплення правильних

12 навичок мовлення не тільки в логопедичному кабінеті, ай на уроках, у позакласний час під контролем педагогів і батьків. При усуненні порушень мовлення провідним фактором є логопедичний вплив, основними формами якого є виховання, навчання, корекція, компенсація, адаптація, реабілітація дітей. Логопедичний вплив здійснюється різними методами. Метод навчання в педагогіці розглядається, як спосіб спільної діяльності педагога та дітей, спрямований на освоєння дітьми знань, навичок і умінь, на формування розумових здібностей, виховання почуттів, поведінки і особистісних якостей. Існують різні класифікації методів навчання. У логопедичній роботі використовуються різні методи практичні, наочні і словесні. Вибір використання того чи іншого методу визначається характером мовленнєвого розладу, змістом, метою і завданнями корекційно-логопедичного впливу, етапом роботи, віковими, індивідуально-психологічними особливостями дитини. На кожному з етапів логопедичної роботи ефективність оволодіння правильними навичками мовлення забезпечується відповідною групою методів. Так, для етапу постановки звуку характерним є використання практичних і наочних методів. При автоматизації звуку широко використовуються словесні методи – бесіда, переказ, розповідь. При усуненні алалії для розвитку сенсорної сфери, моторики, пізнавальної діяльності дитини також використовуються практичні і наочні методи. У той же час, при закріпленні правильних навичок граматичних форм словотворення поряд з наочними методами застосовуються і словесні. При усуненні заїкання в дошкільному віці ефективність логопедичної роботи досягається практичними і наочними методами. Починаючи зі шкільного віку при усуненні заїкання переважає використання словесних методів у поєднанні з наочними.

13 До практичних методів логопедичного впливу відносяться вправи, гри та моделювання. Вправа – це багаторазове повторення дитиною практичних і розумових заданих дій. У логопедичній роботі вони ефективні при усуненні артикуляторних і голосових розладів, так яку дітей формуються практичні мовленнєві вміння і навички та передумови до їх розвитку. Відбувається оволодіння різними способами практичної і розумової діяльності. В результаті систематичного виконання артикуляторних вправ створюються передумови для постановки звуку, та його правильної вимови. На етапі постановки звуку формується звичка ізольованої вимови, а на етапі автоматизації домагаються правильна вимова звуку в словах, словосполученнях, реченнях та зв’язному мовленні. Засвоєння навичок правильного мовлення є тривалим процесом у дітей, що вимагає систематичного використання різноманітних видів діяльності з ними. Ці вправи поділяються на наслідувально-виконавські, конструктивні та творчі.
Наслідувально-виконавські виконуються дітьми відповідно до зразка. У логопедичній роботі велике місце займають вправи практичного характеру (дихальні, голосові, артикуляційні, розвиваючі). На початкових етапах засвоєння нового матеріалу(за нормативною програмою дошкілля та школи) для дітей використовується показ самих дій. Коли даний матеріал повторюється, то наочний показ набуває більш згортанню » та замінюється словесним. Так, виконання артикуляційних вправ спочатку здійснюється за допомогою наочного показу, на основі зорового сприйняття виконання завдань логопедом. У логопедичній роботі широко використовуються різні види конструювання. Наприклад, при усуненні оптичної дисграфії дітей вчать конструювати літери з елементів, з однієї літери іншу.

14 В вправах творчого характеру передбачається використання засвоєних способів на новому мовленнєвому матеріалі. При формуванні звукового аналізу та синтезу слова визначається послідовность звуків спочатку подається з опорою на допоміжні засоби, а в подальшому тільки за допомогою мовлення, так як засвоєння дії звукового аналізу переноситься в нові умови. І нарешті, дія звукового аналізу вважається сформованою, якщо вона може виконуватися у внутрішньому плані (дитина самостійно придумує слова з певним звуком, кількістю звуків, відбирає картинки тощо. В логопедичній роботі обов’язково використовуються мовленнєві вправи. Прикладом їх можуть служити повторення слів з поставленими звуком при корекції порушень звуковимови. Використання ігрових вправ (наприклад, імітація дії рубають дрова, дерева гойдаються від вітру, імітація ходи ведмедя, лисиці) викликає емоційно-позитивний настрій у дітей, знімає напругу. Виконання будь-яких вправ сприяє формуванню практичних умінь і навичок лише за наступних умов Усвідомлення дитиною мети. Це залежить від чіткості постановки завдання, використання вірного показу способів виконання, розчленованості показу складних вправ з урахуванням вікових та психічних особливостей дитини систематичність, яка реалізується в багаторазовому повторенні на логопедичних заняттях, та поза межами їх, на уроці, в позакласний час використовуються різноманітні мовленнєві, дидактичні матеріали нарізних ситуації мовленнєвого спілкування з дітьми. Поступове ускладнення умов корекції мовлення з урахуванням вікових і
індивідуально-психологічних особливостей дитини.

15 Усвідомлене виконання практичних і мовленнєвих дій з дітьми. Самостійне виконання вправи на заключному етапі корекції (на початкових етапах корекції вправи можуть виконуватися за допомогою логопеда. Диференційований аналіз та оцінка виконання вправ. Ігровий метод передбачає використання різних компонентів ігрової діяльності в поєднанні з іншими прийомами показом, поясненням, вказівками, запитаннями. Одним з основних компонентів методу є уявна ситуація в розгорнутому вигляді (сюжет, роль, ігрові дії. Наприклад, в сюжетно-рольових іграх діти розподіляють ролі, за допомогою масок, деталей одягу, мовних і немовних дій створюють образи людей чи тварин, відповідно до ролі вступають у певні взаємини в процесі гри. В ігровому методі провідну роль відводять педагогу, який підбирає гру відповідно домети і завдань щодо корекції мовлення, розподіляє ролі, організовує і активізує діяльність дітей. З дітьми дошкільного віку використовуються ігри зі співом, дидактичні, рухливі, творчі, ігри-драматизації. Їх використання визначається завданнями та етапами корекційно-логопедичної роботи, характером і структурою дефекту, віковими та індивідуально-психічними особливостями дітей. Моделювання – це процес створення моделей та їх використання з метою формування уявлень про структуру об’єктів, про відносини і зв’язки між елементами цих об’єктів. Ефективність їх використання залежить від наступних умов модель повинна відображати основні властивості об’єкта і бути аналогічною йому за структурою бути доступною для сприйняття дитиною даного віку

16 повинна полегшувати процес оволодіння навичками, уміннями та знаннями. Широке застосування отримало знаково-символічне моделювання. Наприклад, при формуванні звукового аналізу і синтезу використовують графічні схеми, структури складового і звукового складу слова. Використання в роботі моделей, графіків,схем передбачає певний рівень сформованості розумових операцій (аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення. Наочні методи в логопедії є тими формами засвоєння знань, умінь і навичок, які вданому випадку залежать від застосованих в навчанні наочних посібників і технічних засобів навчання. Використання таких посібників полегшує засвоєння матеріалу, сприяють формуванню сенсорних передумов для розвитку мовленнєвих умінь і навичок. Опора на чуттєві образи робить засвоєння мовлення більш конкретним, доступним, усвідомленим, підвищує ефективність логопедичної роботи. До наочних методів відносяться спостереження, розглядання малюнків, картин, макетів, перегляд кінофільмів, прослуховування записів, а також показ зразка завдання, способу дії, які в деяких випадках виступають в якості самостійних методів. Спостереження пов’язане із використанням картин, малюнків, профілів артикуляції, макетів, показів артикуляції звуку, вправ. Використання перерахованих посібників сприяють уточненню та розширенню уявлень дітей в розвитку пізнавальної діяльності, створюють сприятливий емоційний фон для проведення логопедичної роботи. Наочні засоби повинні : бути підібрані з урахуванням вікових та
індивідуально-психологічних особливостей дитини відповідати завданням логопедичної роботи наданому етапі корекції

17 супроводжуватися точною і конкретною промовою словесний опис об'єкта має сприяти розвитку аналітико-синтетичної діяльності, спостережливості, розвитку мовлення. Посібники використовуються з метою корекції порушень сенсорної сфери (уявлень про колір, форму, величину тощо. Розвивати фонематичне сприйняття (на картині знайти предмети, в назвах яких є звук який відпрацьовується. Покращити звуковий аналізі синтез слів (знайти предмети за сюжетною картинкою, в назві яких 5 звуків).З дітьми закріппити правильну вимови звуку, розвати лексичний запас слів, граматичну будову, зв’язне мовлення (складання розповіді за сюжетною картинкою, таза серією сюжетних картинок. Слухання записів супроводжуються бесідою логопеда, переказом. Записи мовлення дітей використовуються для аналізу, виявлення характеру порушення в мові, порівняння мовлення нарізних етапах корекції, та виховання впевненості успіху в роботі. Використання мультфільмів, кінофільмів здійснюються при автоматизації звуків мовлення під час бесіди, та переказу тексту. Особливості використання словесних методів в логопедичній роботі визначаються віковими особливостями дітей, структурою і характером мовленнєвого дефекту, метою, завданнями етапу корекційного впливу. В роботі з дітьми дошкільного віку словесні методи поєднуються з практичними наочними. При усуненні дислалії, заїкання та інших порушень мовлення в дошкільному віці логопед використовує переважно ігровий і наочний методи в поєднанні із словесним (розповідь, бесіда, читання. У шкільному віці можливе використання тільки словесних методів без наочних і практичних. Наприклад, при усуненні заїкання у дітей старшого шкільного віку застосовуються бесіди про прочитані книги, заучування віршів, переказ прочитаного, розповідь з особистого досвіду, дискусії.

18 У дітей розповідь виступає формою навчання, при якій викладення матеріалу має описовий характер. Його використовують для створення у дітей уявлення протечи інше явище, та викликання у них позитивних емоцій, впровадження зразка правильної виразної вимови.Таким чином йде передумова підготовки дітей до подальшої самостійної роботи, щодо збагачення словника, закріплення граматичних форм мови. Саме розповідь передбачає вплив на мислення дитини, розвиває в неї уяву, різні почуття, спонукають її до спілкування та розділянням обміну своїх вражень. Такі розповіді бажано супроводжувати демонстрацією із серії сюжетних картин (особливо в дошкільному віці. Перед відтворенням тексту можна провести коротку попередню бесіду, яка підготує дітей до його сприйняття. Після розповіді проводять обмін вражень, здійснюють переказ даної казки, чи оповідання грають в ігри-драматизації.
Перед цим дітям пропонують скласти розповідь, використання переказ казок, літературних творів (короткий, вибірковий, розгорнутий опис. Залежно від дидактичних завдань організуються попередні, підсумкові, узагальнюючі бесіди. Під час попередньої бесіди логопед виявляє знання дітей, створює настанову на засвоєння нової теми. Наприклад, при диференціації звуків
цс у попередній бесіді виділяється звук с, потім ц, уточнюється їх артикуляція на основі наявного у дітей досвіду. Потім звуки порівнюються, узагальнюються наявні знання про них. Підсумкова бесіда проводиться з ними для закріплення та диференціації мовленнєвих умінь і навичок. При індуктивній формі бесіди спочатку відтворюються факти, аналізуються, порівнюються,потім узагальнюються (від часткового до загального. При дедуктивній формі спочатку дається узагальнення, а потім визначаються конкретні факти для його підтвердження. Використання бесіди в логопедичній роботі повинно відповідати таким умовам

19 спиратися на достатній обсяг уявлень, рівень мовленнєвих умінь і навичок, перебувати в зоні найближчого розвитку дитини відповідати логіці розумової діяльності дитини, враховувати особливості її мислення активізувати розумову діяльність дітей, використовуючи різноманітні прийоми, втому числі запитання питання повинні бути зрозумілими, чіткими, такими що вимагають однозначної відповіді характер проведення бесіди повинен відповідати меті і завданням корекційної роботи. Бесіда передбачає вирішення різні завдань розвиток пізнавальної діяльності, закріплення правильної вимови, уточнення граматичної структури речень, закріплення навичок плавного мовлення. В процесі логопедичного впливу використовуються і різноманітні словесні прийоми показ зразка, пояснення, педагогічна оцінка. Пояснення супроводжується наочними і практичними методами. Наприклад, при постановці звуку разом з показом логопед використовує пояснення його правильної артикуляції, звертає увагу на положення язика, губ. Велике значення в логопедичній роботі має педагогічна оцінка результату виконання завдання. Вона сприяє удосконаленню якості корекційного процесу, стимулює і активізує діяльність дитини, допомагає формуванню самоконтролю і самооцінки. При оцінці діяльності дитини необхідно враховувати її вікові та
індивідуально-психологічні особливості. Невпевнених, сором’язливих дітей, та гостро переживаючих свій дефект, слід частіше заохочувати, проявляти педагогічний такт при оцінці їх роботи. Логопедичний вплив здійснюється в наступних формах навчання урок, фронтальне, подгрупповие, індивідуальне заняття. За характером

20 спрямованості методи логопедичної роботи розподіляються на методи прямого впливу (наприклад, вплив на артикуляційну моторику при усуненні дислалії) , методи обхідних шляхів (наприклад, створення нових функціональних зв’язків в обхід порушених ланок мовленнєвої функціональної системи при афазії.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал