Український інститут національної пам’яті збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах



Сторінка8/14
Дата конвертації07.12.2016
Розмір2.96 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14

Для учнів основної школи:

1) комбінований урок (використання різного обладнання, презентації, відео-, аудіоматеріалів, свідчень учасників Революції (див. додаток 1) з подальшим обговоренням); 2) літературна майстерня / салон (у рамках інтегрованого уроку); 3) конкурс інсценізації; 4) відеоурок з подальшим обговоренням; 5) година спілкування або демократичний діалог, реалізація проекту «Заради незалежності!»; 6) конкурсно-ігровий урок; 7) ситуативно-рольові ігри; 8) диспути і дискусії; 9) уявна подорож / екскурсія.



Для учнів старшої школи:

1) усний журнал; 2) соціально-проектна діяльність; 3) урок самоврядування; 4) інтелектуальний атракціон; 5) методи відкритої трибуни; 6) створення ситуації вибору та аналізу конфлікту; 7) прес-конференція; 8) телеміст; 9) флеш-моб на підтримку суспільного руху; 10) урок-інтерв’ю; 11) урок презентація; 12) фестиваль «Вільний музичний простір» або «Територія музики» (див. додаток 2); 13) круглий стіл/семінар.

Слід зазначити, що форми і методи, рекомендовані для використання в основній школі, можуть застосовуватися і серед учнів старшої школи на розсуд учителя й організаторів.

Орієнтовна тематика заходів

Під час підготовки матеріалу та вибору форми заходів, присвячених 25-й річниці Революції на граніті, рекомендуємо приділити особливу увагу таким питанням: причини та ідеологічні підвалини Революції на граніті; основні події, які відбулися протягом 2-17 жовтня 1990 року в Києві; суспільна реакція в регіонах України на національне піднесення студентської молоді; внесок активістів-мітингувальників у здобуття Україною незалежності у 1991 році.

У зв’язку з цим пропонуємо орієнтовну тематику для заходів:



  • «Борітеся й поборете - вам Бог помагає...».

  • «Будьте реалістами - вимагайте неможливого».

  • «Український патріотизм проти комуністичної системи».

  • «Революція на граніті. Перший майдан».

  • «Революція на граніті - свято воскресаючого Духу».

  • «Акції протесту 1990-го. Мета і методи боротьби».

  • «Молодь у боротьбі за відновлення української державності: Революція на граніті. Помаранчева революція. Революція гідності».

Додаток 1

Активісти згадують...



Про незалежність:

«Революція, безкровна, цивілізована, оформлена в колони юних - майбутнє України - зробила за цих два тижні голодування велетенський крок вперед» -

І. Островський, Є. Черненко «Великий злам. Хроніка революції на граніті» - 1990.



«Починалося все з великого натхнення, а завершилося втраченим шансом для країни. Проукраїнські депутати не підтримували наші вимоги щодо перевиборів до Верховної Ради. Вони раділи наявній у них на той час третині місць, ми ж розуміли - для можливості прийняття рішень потрібен 51 відсоток голосів. Владу слід було брати тоді. Це був невеликий проміжок часу, коли комуністична сила похитнулася, а суспільство прагнуло змін. Більше такої нагоди не випало. Студенти те розуміли, а депутати - ні, але постраждали не студенти, а вся країна» - О. Доній.

«Ми, однак, у меншості, нам треба ще довго боротися, але народ вже почав замислюватися про незалежність України, хоча раніше це мало кому могло спасти на думку. Після ж голодування ідея незалежності почала активно обговорюватися» - М. Свистович.

«Всі ми збулися. Всі ми сталися. І ось уже знов стоїмо на тих же самих засадах 24 роки після початку Революції» - В. Рог.

«Те, що ми мали зробити на голодуванні, ми все зробили і можна сподіватись, що сьогодні є результати наших дій. Не варто жити старими вчинками, потрібно робити щось нове!» - А. Салюк.

«Настав час вибору: або ми доб’ємось незалежної демократичної України, або так і залишимось колонією імперії, духовно бідним, зденаціоналізованим народом» - І. Островський, Є. Черненко «Великий злам. Хроніка революції на граніті» - 1990.

«Акція носила характер «за», а не «проти». Провідною була ідея свободи для всієї української нації, яка народжувалась якраз тоді, і в цьому не було нічого вульгарно націоналістичного» - В. Кіпіані.

Про революцію:

«Акцію придумали в гуртожитку філософського факультету університету імені Тараса Шевченка, в кімнаті В’ячеслава Кириленка. Про основні події революції знало, по суті, троє людей» - О. Доній.

«Сьогодні площа Жовтневої революції, де розмістилося наметове містечко студентів, нагадує вибухонебезпечний механізм. Хитання збуджують всю республіку, а її серце сьогодні, даруйте, шановні депутати, все-таки не в парламенті, а тут, поряд з голодуючими студентами...» - І. Островський, Є. Черненко «Великий злам. Хроніка революції на граніті» - 1990.

«Із самого голодування мені найбільше запам’яталось єднання молодих демократичних сил. До того Київ лякали «бандерівською загрозою». А в жовтні 1990 року, вперше, на демонстрації зібралося все студентство вузів та технікумів міста, а також учні старших класів київських шкіл. Це було колосальне єднання представників тодішнього молодого покоління» - І. Островський, Є. Черненко «Великий злам. Хроніка революції на граніті» - 1990.

«Усі студенти-голодуючі тримаються мужньо, хоч самопочуття їх далеко не однакове. Змінюється вигляд облич зовнішньо, проте змінюється з їхньою позицією і політичне обличчя України»; «.ЦК компартії в паніці давив на заводські парткоми: дайте своїм робочим горілки, хай розгонять тих сопляків! - розрахунок на «інертну масу». А маса раптом перестала бути інертною. «Це наші діти!»- заявив у відповідь і «червоний Арсенал», і завод «Більшовик», і «Ленінська кузня» -

І. Островський, Є. Черненко «Великий злам. Хроніка революції на граніті» - 1990.



«Всі знали, що у голодування треба входити. Але ніхто цього не робив. І потім у всіх почалися проблеми, завороти кишок, внутрішня інтоксикація організму. Всіх забрала швидка. Ми знали, що під час голодування потрібно пити теплу воду. Але на третій день цього вже ніхто не робив, бо від теплої нудило. Тому пили холодну воду. На шостий день нудило вже й від холодної. Тоді з’являється присмак оцту в роті - організм починає спалювати жири. Також у всіх падав цукор і тиск. З голодування більшість вже виходила за правилами» - М. Свистович.

«Я не знаю психічно здорову людину, яка не боїться, що її поб’ють, або що вона помре. Тільки є питання страху, а є питання мети. І так, було страшно, але ми усвідомлювали, чому ми це робимо» - А. Салюк.

«Це був десятий день голодування і не було жодної реакції. Тоді майже половина студентів виступила з ідеєю про самоспалення. Це було просто неймовірно, ці люди усвідомлювали, що там, на граніті, їхнє життя може закінчитися» - М. Іващишин.

«Кожного дня нас перевіряли, брали аналізи, які показували, хто голодує, а хто ні. Якщо аналізи показували, що людина їсть, її виганяли. Наприкінці голодуючих було купа - більше 200. Навіть стояла черга з тих, хто хотів приєднатися до голодування, але ми вже не брали, бо не було, де їх дівати. Тільки в тому разі, як хтось вибував, заходив новий» - М. Свистович.

«До нас приходили КГБісти і казали, що довго терпіти не будуть і подавлять танками. Навіть намагалися нацькувати афганців, які мітингували за свої права (їм обіцяли виконати їхні вимоги, якщо вони нас розженуть, але врешті-решт вони до нас приєднались, бо серед нас теж були афганці). Тому ми постійно очікували, що буде якийсь напад. Ми були готові до всього. І ти не знаєш, що буде. Увесь час переслідують думки про смерть» - М. Свистович.

«Була спроба замінувати наметове містечко. Це було, здається, 15-го, пізно ввечері. Прийшла міліція й повідомила: поступила інформація, що табір заміновано. Напруга була неймовірна. Якраз відбувались останні перемовини в парламенті. Керівництво табору наказало вийти і заховатися за пам’ятником Жовтневої революції, який тоді був приблизно на тому місці, де тепер височіє скляна стіна «Глобуса». Але розуміючи, що може початися захоплення табору, охорона наметового містечка лягла по кордону табору, тримаючись за руки. Якби міліція побігла захоплювати намети, то вони стали б на заваді. А ми бачили це з-за пам’ятника, метрів зі ста. Нам було дуже смішно, що ми сховалися за Леніним. Але так нічого не знайшли - і ми повернулись на ніч до наметів» - В. Кіпіані.

«Ми не сиділи і не лежали на Майдані постійно - ходили по університетах, заводах - піднімали народ. Останній день голодування зустрів на заводі «Буревісник». У нас були такі мобільні групи, які їздили по підприємствах... Приїхали на збори колективу. Нас посадили за стіл, поставили воду у трилітрових банках (зустріч тривала години три, і за цей час свою банку я всю спорожнив). У залі в перших рядах сіли комуністи з парткому. Деякі навмисно їли смачні канапки з ковбасою, баликами, ікрою. Періодично пропонували нам. Це щоб вивести з рівноваги. Вони сперечалися з нами, але ми все-одно загітували робітників на страйк, приїхали щасливі назад і побачили натовп значно щасливіших за нас людей. Виявилось, що ми щойно перемогли. От тільки загітували людей на страйк, а тут - перемога» - М. Свистович.

Про комуністичну систему:

«У безсилій злобі відходить кривава комуністична епоха» - І . Островський, Є. Черненко «Великий злам. Хроніка революції на граніті» - 1990.

«Смисл Революції на граніті - це загальнонаціональне пробудження від тривалої і згубної для України радянської комуністичної сплячки, ініційована молоддю як рушієм історичних перетворень і колективним борцем за соціальні ідеали. Приклад самопожертви, що змінила рух історії, об’єднала суспільство в єдиному ідейному пориві» - І. Островський, Є. Черненко «Великий злам. Хроніка революції на граніті» - 1990.

«Революція на граніті залишиться прикладом того, що навіть для найбезжа- ліснішої тоталітарної системи приходить час, коли вона перетворюється на гнилу стіну. І тоді її цілком здатні здолати молоді люди, озброєні лише справедливою ідеєю, єдністю і бажанням перемогти» - І. Островський, Є. Черненко «Великий злам. Хроніка революції на граніті» - 1990.

«Голодування стало центральною подією, і взагалі без цього голодування не було б незалежної України. Тоді мав бути підписаний союзний договір, який зробив би вихід республіки зі складу СРСР фактично неможливим. У цьому новому союзному договорі був прописаний механізм, який був настільки складним, що практично здійснити вихід було неможливо... Тому не підписання Україною нового союзного договору було головною умовою голодування» - М. Свистович.

Додаток 2

«Іти ще довго...»

Пісні авторства та у виконанні учасників Революції на граніті

Марічка Бурмака:

«В ярмах туги» (сл. М. Філянський, муз. М. Бурмака)

«Сніг в гаю» (сл. О. Олесь, муз. М. Бурмака)

«Ой не квітни, весно» (сл. О. Олесь, муз. М. Бурмака)

«Іти ще довго» (сл. М. Йогансен, муз. М. Бурмака)

«Ми йдемо» (сл., муз. М. Бурмака, М. Павлів)

«Він іде по воді» (присвята Героям Майдану) (сл., муз. М. Бурмака)

Андрій Хавунка:

«Чорний ворон» (автори невідомі)

«Хмари грізніше зійшлися над головами» (сл., муз. І. Особік)

«Задивлюсь у твої зіниці» («Моя Україна») (сл. В. Симоненко, композитор невідомий)



Едуард Драч:

«В чужині не родяться пісні» (сл., муз. Е. Драч)

«Віддайте мову» (сл., муз. Е. Драч)

«Грай кобзарю» (сл., муз. Е. Драч)



Тарас Петриненко:

«Я професійний раб» (сл., муз. Т. Петриненко)



Додаток 3

Корисні Інтернет-посилання



Інтернет-публікації:

1. Андрікевич Н. «Революція на граніті - це одні з найщасливіших днів мого життя, - Віктор Рог» [Електронний ресурс] // Молодіжна інформаційна спільнота / Н. Андріякевич. Режим доступу:

http://soli.com.ua/2013/10/14/revolyutsiya-na-hraniti-tse-odni-z-najschaslyvishyh-

dniv-moho-zhyttya-viktor-roh/#.VeRNGiXtlHw


  1. Базилівська О. «Олесь Доній: революцію задумали в гуртожитку філософського факультету» [Електронний ресурс] // Молодіжна інформаційна спільнота /

О. Базилівська. Режим доступу:

http://soli.com.ua/2013/10/14/oles-donij-revolyutsiyu-zadumaly-v-hurtozhytku-

filosofskoho-fakultetu/#.VeRNDiXtlHw


  1. Вишницька А. «Революція на граніті: Ми були циніками, які загинули б заради ідеї - Михайло Свистович» [Електронний ресурс] // Молодіжна інформаційна спільнота / А. Вишницька. Режим доступу:

http://soli.com.ua/2013/10/07/revolyutsiyu-na-hraniti-my-buly-tsynikamy-yaki-

zahynuly-b-zarady-ideji-myhajlo-svystovych/#.VeRHJSXtlHx



  1. Возняк В. «Революція на граніті: Ми з великою радістю чекали побоїща - Тарас Прохасько» [Електронний ресурс] // Молодіжна інформаційна спільнота / В. Возняк. Режим доступу:

http://soli.com.ua/2013/10/17/revolyutsiyu-na-hraniti-my-z-velykoyu-radistyu-

chekaly-pobojischa-taras-prohasko/#.VeRMeyXtlHw



  1. Ізотова В. «Революція на граніті - це перевірка оточення - Андрій Салюк» [Електронний ресурс] // Молодіжна інформаційна спільнота / В. Ізотова. Режим доступу:

http://soli.com.ua/2013/10/10/revolyutsiya-na-hraniti-tse-perevirka-otochennya-

andrij-salyuk/#.VeRMkyXtlHw



  1. Капшученко Ю. «Колись - «на граніті», зараз - «на прицілі»: до річниці революції» [Електронний ресурс] // Молодіжна інформаційна спільнота / Ю. Капшученко. Режим доступу:

http://soli.com.ua/2014/10/01/kolys-na-hraniti-zaraz-na-prytsili-do-richnytsi-

revolyutsiji/#.VeRMkiXtlHw



  1. Капшученко Ю. «Революція на граніті - втрачений шанс для України, - Олесь Доній» [Електронний ресурс] // Молодіжна інформаційна спільнота / Ю. Капшученко. Режим доступу:

http://soli.com.ua/2013/10/17/revolyutsiya-na-hraniti-vtrachenyj-shans-dlya- ukraj iny-oles-donij/#.VeRMiyXtlHw

  1. Капшученко Ю. «Революція на граніті - це потяг, який мене зачепив, - Вахтанг Кіпіані» [Електронний ресурс] // Молодіжна інформаційна спільнота / Ю. Капшученко. Режим доступу:

http://soli.com.ua/2013/10/04/revolyutsiya-na-hraniti-tse-potyah-yakyj-mene-

zachepyv-vahtanh-kipiani/#.VeRNECXtlHw



  1. Матвійчук Я. Революція на граніті: незроблені уроки [Електронний ресурс] // Радіо Свобода / Я. Матвійчук. Режим доступу:

http://www.radiosvoboda.org/content/article/2176460.html

  1. Революція на граніті в обличчях - світлини учасників протесту [Електронний ресурс] // Газета.ua.- 17.10.2014 - Режим доступу:

http://gazeta.ua/articles/history/_revolyuciya-na-graniti-v-oblichchyah-svitlini-

uchasnikiv-protestu/587360



  1. Революція на граніті. У кожного своя революція [Електронний ресурс] / Режим доступу:

https://revnagraniti.wordpress.com/

  1. Фотохроніка студентської революції 1990 року [Електронний ресурс] // Історична правда. Режим доступу:

http://www.istpravda.com.Ua/artefacts/2010/10/2/627/

  1. «24 роки тому студентська «революція на граніті» перемогла комуністичну систему» [Електронний ресурс] // Газета.ua.- 17.10.2014. Режим доступу:

http://gazeta.ua/articles/history/_24-roki-tomu-studentska-revolyuciya-na-graniti-

peremogla-komunistichnu-sistemu/587188



Відеоматеріали:

  1. Буковський С. «Україна: точка відліку» [Електронний відеоресурс] / С. Буковський.- 2011. Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=GxEa_9Q3JQA

  1. «Гайд-парк по-київськи» [Електронний відеоресурс] // Українська студія телевізійних фільмів.- 1990. Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/videos/2011/08/24/53284/

  1. Олесь Доній про Революція на граніті [Електронний відеоресурс] // Громадське телебачення. Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=cmqQ7ZdKxsw

  1. Чайка Л. «16 днів. Революція на граніті» [Електронний відеоресурс] // студія «Диваки» / Л. Чайка - 2011. Режим доступу:

https://www.youtube.com/watch?v=7NY_icyX2Tg

День захисника України


(14 жовтня)8

Вступ

З метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України, військових традицій і звитяг Українського народу, сприяння подальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві Президент України підписав Указ «Про День захисника України» від 14.10.2014 року № 806, встановивши День захисника України - свято, яке щорічно відзначається 14 жовтня.

Відповідно до Указу Президента України «Про відзначення у 2015 році Дня захисника України» від 23.08.2015 року № 497 для піднесення бойового подвигу, самовідданості громадян, які присвятили своє життя служінню Українському народу, посилення суспільної уваги та турботи про захисників рідної землі, збереження та розвитку національних військових традицій це свято відзначатиметься на державному рівні.

День захисника України нероздільно пов’язане із розвитком війська та військових традицій. Традиції в житті суспільства і окремої людини відіграють важливу роль. На їх основі створюються моральні ідеали, принципи, переконання і норми, які визначають стосунки між людьми і ставлення громадян до своєї держави. У свою чергу ставлення людини до країни уособлюється у таких поняттях, як «Вітчизна», «Батьківщина», а найвищим проявом любові до рідної землі є готовність боронити її ціною власного життя.

Сучасні захисники територіальної цілісності та незалежності України зберігають і примножують таку святу військову традицію, як військове побратимство. Військове братство - морально-правова норма взаємовідносин між військовослужбовцями у військових колективах, яка суттєво впливає на їх згуртованість і боєздатність. Формами прояву військового товариства є взаємовиручка в бою, взаємодопомога в навчанні та службі, вшанування пам’яті загиблих товаришів тощо. Бойові традиції, що народилися у давні часи, протягом усієї історії України постійно розвивалися. Тепер вони наповнюються новим змістом нинішнім поколінням захисників Батьківщини.

З огляду на гібридний характер війни на сході нашої держави ми відзначаємо День захисника України у широкому розумінні. Сьогодні йдеться про те, що захисниками України є не лише військовослужбовці, а всі громадяни, які своєю сумлінною професійною і громадською діяльністю забезпечують економічний, гуманітарний, освітній та інформаційний захист держави. Активного розвитку набув волонтерський рух, до якого залучилися чимало українців як у межах нашої країни, так і за кордоном. Нерідко ціною власного життя вони допомагають українській армії, доставляючи до місця призначення технічне оснащення, харчі, теплі речі, амуніцію, ліки. Вражає масштаб їхньої праці для допомоги пораненим, сім’ям учасників

АТО, родинам вимушених переселенців з Криму та територій, охоплених війною. Ці люди стали мирними воїнами і надійними захисниками Батьківщини, а їхня діяльність - зразком самовідданості та патріотизму.

Історична довідка

14 жовтня церкви східного обряду відзначають свято Покрови Пресвятої Богородиці. Його суть - ідея заступництва Божої Матері над християнами. Початок свято бере від IX століття: у Константинополі під час служби у Влахернській церкві блаженний Андрій удостоївся явлення Богородиці. Вона простягла покров над людьми в знак того, що дає їм захист.

Поклоніння Пресвятій Богородиці Покрові - захисниці від ворогів має глибоке коріння і в Україні. Ця традиція прийшла до Русі з Візантії разом із запровадженням християнства у 988 році. Князь Ярослав Мудрий збудував у Києві церкву на Золотих Воротах як вияв вдячності Богові і Пресвятій Богородиці. 1039 року він віддав народ Русі під опіку Божої Матері. Князь Володимир Мономах писав, що перемогам над половцями завдячує Богові і заступництву Пречистої Діви Марії.

Традиція вшанування Покрови як покровительки українського війська перейшла від руських князів до козацтва. Свято Покрови Пресвятої Богородиці було одним з найголовніших у козаків, за що воно отримало іншу назву - Козацька Покрова. Тоді ж виник новий тип ікони - «Козацька Покрова», де під омофором Богородиці зображено українських ієрархів, гетьманів і козаків. Також саме на свято Покрови козаки проводили ради, на яких вибирали нового гетьмана або членів старшини. Вшанування козаками Покрови позначилось і на топоніміці території їхнього проживання - сьогодні багато сіл в Україні носять назви «Покровка», «Покровське», «Новопокровка».

Значного поширення культ заступництва Пресвятої Богородиці набув і в Українській козацькій державі - Гетьманщині. Найактивніше будівництво церков та іконописання, пов’язане з Покровою, припадає на добу гетьманування Івана Мазепи. Через шанобливе ставлення українського козацтва свято у свідомості народу почало асоціюватися з поняттями військова честь, звитяга, мужність, захист кордонів і рідної землі, побратимство.

У ХХ столітті козацькі традиції найяскравіше наслідувала Українська повстанська армія. Символічним днем утворення УПА вважається 14 жовтня 1942 року. УПА діяла до вересня 1949 року, після чого реорганізована у збройне підпілля, яке діяло до початку 1960 років. УПА - єдина військова сила у Другій світовій війні, яка визначала стратегічною метою своєї боротьби створення незалежної Української держави. Відповідно її боротьба розгорталася проти усіх держав, що намагалися завадити цьому.

УПА будувалася за принципами регулярної армії: мала Головний військовий штаб та штаби військово-територіальних одиниць, офіцерські школи, військово-польову жандармерію, медичну службу, власну систему звань і нагород. За час діяльності через лави УПА пройшло понад 100 тисяч осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральними органами СРСР було репресовано понад півмільйона осіб.

Діяльність УПА була логічним продовження попередніх періодів розвитку національного визвольного руху, тобто Української революції 1917-1921 років, підпільно-бойової діяльності Української військової організації та Організації українських націоналістів у 1920-1930 роках. З іншого боку, продовженням боротьби УПА у формі ненасильницького опору став дисидентський рух 1960-х і національно-демократичне відродження кінця 1980-х - початку 1990-х років.

Вояків УПА об’єднувала ідея захисту України від зовнішнього і внутрішнього ворога й утворення незалежної України. Їхня головна сила - у наслідуванні бойових традицій українських воїнів, відвага, мужність і звитяга. Постановою Української Головної Визвольної Ради від 30 травня 1947 року було визнано 14 жовтня 1942 року Днем постання УПА та встановлено святковим днем УПА.

Сьогодні Збройні Сили України переживають глибокі зміни - реформування системи управління та матеріально-технічного забезпечення й переозброєння. Не менш важливим є процес осучаснення воєнно-ідеологічної підготовки особового складу ЗСУ в умовах протидії збройній та інформаційній агресії: визначення нових ідеологічних і світоглядних орієнтирів духовності військовослужбовців; формування ідей вірності Українському народу; посилення ідеологічної складової патріотичного виховання особового складу та підтримка високого морального духу; виховання у військовослужбовців почуття особистої відповідальності за захист Вітчизни. Ідейне виховання в Збройних Силах має спиратися не на радянські, а на автентичні військові традиції Українського народу щодо захисту кордонів і безпеки своєї землі від зовнішнього ворога, оскільки українці - нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців і вояків УПА.



Мета проведення заходів, присвячених Дню захисника України:

  • формування і розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту держави і служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях;

  • виховання української молоді в дусі військових традицій Українського народу;

  • формування патріотично зрілої особистості;

  • акцентування уваги на тяглості військових і обрядово-побутових традицій Українського народу;

  • військово-професійна орієнтація молоді;

  • розширення і поглиблення національно-громадянських і військово-патріотичних уявлень і знань.

Рекомендації щодо форм, методів і прийомів проведення

У виборі календарної дати проведення заходів рекомендуємо навчальний тиждень з 12 до 16 жовтня 2015 року. Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходів, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів; можливості забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи, присвячені Дню захисника України, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та / або на рівні класу.



Рекомендовані форми проведення:

  • Екскурсії до місць пам’яті, пов’язаних із військовою звитягою Українського народу.

  • Дискусійні майданчики.

  • Урок-презентація «Україна - мати. Вмій її захищати».

  • Урок з елементами історичної реконструкції.

  • Круглий стіл (семінар) з питань вивчення воєнно-політичної історії України та історії українського війська.

  • Відео-урок з обговоренням.

  • Аукціон історичних ідей.

  • Відкритий мікрофон.

  • Літературна майстерня / усний журнал.

  • Конкурсно-ігровий урок: наприклад, брейн-ринг «Воїн крізь віки»; створення ситуації вибору та аналізу конфлікту; урок-диспут «Між титанами духу і титанами зброї» тощо.

  • Віртуальна подорож / екскурсія.

  • Прес-конференція.

  • Урок-реквієм, присвячений захисникам рідної землі, їхнього бойового подвигу.

  • Конкурс плакатів «Героям слава!».

  • Спортивні змагання «Естафета мужності».

Орієнтовна тематика заходів

Під час підготовки матеріалу та вибору форми заходу рекомендуємо приділити особливу увагу таким питанням: тяглість українських військових традицій від давнини до сьогодення; гідне вшанування бойового подвигу, звитяги, самовідданості громадян, які присвятили життя служінню Українському народу; посилення суспільної уваги та турботи про захисників рідної землі; збереження та розвиток національних військових і обрядово-побутових традицій; популяризація серед української молоді військової справи та здорового способу життя, фізичної культури. У зв’язку з цим пропонуємо орієнтовну тематику заходів:



  • «В єдності наша сила».

  • «З відданістю Україні в серці».

  • «Українські звитяжці. Історична подорож у часі. Славетні імена України».

  • «Нині - вільна й незалежна Україна-ненька. Її ревно захищають нові козаченьки».

  • «Ніхто, крім нас!»

  • «Бійці невидимого фронту: снаряд чи слово?»

  • «Тісніше станьте, сильні духом, під прапором одним».

  • «Україна у моєму серці».

  • «Волонтер - мирний воїн».

  • «Берегиня чи амазонка? Жіноче обличчя війни».

  • «Національна самоідентичність і народні традиції українців».

  • «Історії героїв АТО: «Ми боремося за українську землю».

  • «Мужність і відвага крізь покоління».

Додаток 1

Перелік художніх і документальних фільмів про героїзм українських воїнів



Під час підготовки до заходу можуть використовуватися як художні, так і документальні відеоматеріали. Залучення історичного кіно (повнометражний показ або демонстрація фрагментів шляхом монтування) доповнить заходи наочними емоційно та образно забарвленими засобами навчання. Пропонуємо добірку таких відеоматеріалів.


Назва картини

Рік

випуску

Країна

Режисер, автор

Документальні фільми про українську військову звитягу в різні історичні часи

«Аеропорт»

2015

Україна

А.Сеітаблаєв

«Війна без переможців»

2003

Україна

І.Чижов

«Війна за свій рахунок»

2015

Україна

Л.Кантер

«Два дні в Іловайську»

2015

Україна




«Добровольці Божої чоти»

2015

Україна

Л.Кантер, І. Ясній

«Золоте стремено»

1993

Україна

Є.Гончаров

«Контакт»

2015

Україна

М.Найєм, Б. Кутєпов

«ОУН-УПА: війна на два фронти»

2006

Україна, т/к НТН

А.Санченко

«Тризуб Нептуна»

2010

Україна

І.Канівець

«Українська революція»

2006

Україна

І.Канівець

«УПА. Тактика боротьби»

2007

Україна, т/к Перший Національний

С.Братішко

«УПА. Третя сила»

2007

Україна

С.Братішко, В. Загоруйко

«Холодний Яр. Воля України або смерть»

2014

Україна

ВГО «Не будь байдужим!»

«Хроніки Української Повстанської Армії 1942-1945»

2014

Україна, ГО Українська Галицька Асамблея

Т.Химич

Художні фільми про мужність і героїзм захисників української землі

«Богдан-Зіновій Хмельницький»

2006

Україна

М.Мащенко

«Гвардія»

2015

Україна

А.Шапарєв

«Далекий постріл»

2005

Україна

В.Шалига

«Залізна сотня»

2005

Україна

О.Янчук

«Нескорений»

2000

Україна

О.Янчук

«Один - в полі воїн»

2003

Україна

Г.Вірста, О. Мосійчук

«Полон»

2015

Україна

А.Матешко

«Страчені світанки»

1995

Україна

ГКохан




Добірка тематичних українських пісень

Головна мета використання пісень - емоційне забарвлення цілісного сприйняття інформації, створення відповідної атмосфери заходу, патріотичне виховання учнів. Названі пісні рекомендовані до використання під час проведення заходу, присвяченого Дню захисника України, однак їх кількість не є обмеженою. Застосовувати музичні твори можна як у вигляді цілісного оформлення, так і фрагментарно (під час монтування слайд-шоу, на початку та в кінці уроку / заходу, як музичний супровід розповіді або вистави тощо).

«Балада про повстанця» (сл. Є. Лещук);

«Буде нам з тобою що згадати» (народна пісня);

«Воины света» (сл., муз. С. Михалок);

«Гей, готуйте, хлопці, зброю» (автори слів і музики невідомі);

«Гей, соколи!» (сл., муз. Т. Падура);

«Герой» (сл. муз. А. Кузьменко);

«Запах війни» (сл., муз., В. Бронюк);

«Збудись, Україно!» (автори слів і музики невідомі);

«Йде січове військо» (сл., муз. М. Гайворонський)

«Ой, під гаєм» (автори слів і музики невідомі);

«Коли ми вмирали» (народна пісня);

«Лента за лентою» (сл. М. Сороколіта, муз. В. Заставний);

«Люби ти Україну» (сл. В. Бронюк, муз. ТІК);

«Мальви» (сл. Б. Гура, муз. В. Івасюк);

«Мій народ» (сл., муз. Тартак і Гуляйгород);

«Нас весна не там зустріла» (народна пісня);

«Не кажучи нікому» (О. Положинський);

«Ой, у лузі червона калина» (автори слів і музики невідомі);

«О, Україно!» (сл. М. Вороний, муз. Я. Ярославенко);

«Пливе кача» (лемківська народна пісня);

«Повертайся живим!» (сл. і муз. С. Тарабарова);

«Повертайся живим» (сл. І. Цілик, Сестри Тельнюк, Козак Сістем, муз. Сестри Тельнюк, Козак Сістем);

«Повстанець» (сл. В. Нестерчук, А. Білодуб, муз. народна);

«Стіна» (сл. С. Вакарчук муз. Океан Ельзи);

«Там, під Львівським замком» (українська народна пісня);

«Українці» (сл. А. Кузьменко, муз. Скрябін);

«Укроп» (сл. О. Ткачук, муз. Гайдамаки);

«У сні не воюють солдати» (А. Малишко, П. Майборода);

«Чорними хмарами вкрита руїна» (народна пісня);

«Шлях на Берлін» (сл. В. Мельник, муз. О. Бурміцький);

«Що то за прапор лопотить?» (автори слів і музики невідомі);

«40 повстанців» (автори слів і музики невідомі).

Корисні Інтернет-посилання



Козацька доба:

  1. Брусний С. Брати по духу і зброї. Про дружбу козаків і татар [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Сергій Брусний.- 15.03.2011. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/15/31684/

  1. Громенко С. Як козаки з кримськими татарами від турків Крим боронили [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / С. Громенко.- 15.08.2014. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/08/15/144019/

  1. Солодько П. Берестечко. Екскурсія музеєм «Козацькі могили» [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / П. Солодько.- 10.07.2011. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/07/10/45334/

  1. Українське козацтво у ХХ-ХХІ сторіччі [Електронний ресурс. Інформаційний портал]. - Режим доступу: http://vijsko.milua.org/i3.htm

  2. Хундерт З. Запорожці як фактор політичної боротьби в Речі Посполитій [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / З. Хундерт.- 23.12.2013. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/12/23/140453/

  1. Черкас Б. Козаки на Балтиці. Як запорозькі «чайки» воювали проти шведів [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Черкас Б.- 10.10.2013. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/10/10/137416/;

  1. Чухліб Т. Українці, які не дали туркам захопити Європу. Три несхожі долі [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Т. Чухліб.- 17.01.2013. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/17/108588/

Українські січові стрільці:

  1. Стисла історія Легіону Українських Січових Стрільців [Електронний ресурс. Інформаційний портал] - Режим доступу:

http://ycc.milua.org/history.html

Дієва армія УНР:

  1. Мілітарна Україна [Електронний ресурс. Інформаційний портал] - Режим доступу:

http://forum.milua.org/viewforum.php?f=2

  1. Холодний Яр [Електронний ресурс. Інформаційний портал] -Режим доступу:

http://unknownwar.info/

Діяльність УПА:

  1. ОУН-УПА: Легенда спротиву [Електронний ресурс. Інформаційний портал]. - Режим доступу:


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал