Український інститут національної пам’яті збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах



Сторінка7/14
Дата конвертації07.12.2016
Розмір2.96 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14








Художні фільми, які відображають перебіг подій Другої світової війни на Тихому океані

«Великий рейд»

2005

США

Джон Дал

«Енола Гей: Людина, місія, атомна бомба»

1980

США

Девід Лоуелл Річ

«За тих, кого ми любимо»

2007

Японія

Тако Сіндзьо

«Імператор»

2012

Японія

Пітер Веббер

«Квіти війни»

2011

Китай

Чжан Імоу

«Листи з Іводзіми»

2006

США

Клінт Іствуд

«МакАртур»

1977

США

Джозеф Сарджент

«Мідвей»

1976

США

Джек Смайт

«Місто життя та смерті»

2009

Китай

Чуань Лу

«Перл Харбор»

2001

США

Майкл Бей

«Прапори наших батьків»

2006

США

Клінт Іствуд

«Ті, що говорять з вітром»

2002

США

Джон Ву

«Тонка червона лінія»

1998

США

Терренс Малік

«Тора! Тора! Тора!»

1970

США, Японія

Річард Флейшер, Кіндзі Фукасаку

«Хіросіма: море сліз»

2005

Японія

Фукузава Кацу

Художні фільми, які розповідають про долю військовополонених у Другій світовій війні

«Бунт катів»

1998

Казахстан

Г Земель

«Велика втеча»

1963

США

Джон Стьорджес

«Вітер зі Сходу»

1993

Франція, Швейцарія

Роберт Енржо

«Втеча до перемоги»

1981

США

Джон Хьюстон

«Втеча з ГУЛАГу»

2001

Німеччина

Харді Марпнс

«Війна Харта»

2002

США

Греrорі Хоблп"

«Катинь»

2007

Польща

Анджей Вайда

«Міст через річку Квай»

1957

США

Девщ ЛЫн

«Незламний»

2015

США

Анджел™ Джолі

«Той Хто Пройшов Крізь Вогонь»

2012

Україна, ПЦ «Інсайтмедіа»

М.1лленко

«Щасливого Рідзва, містер Лоуренс»

1983

Велика Британія, Японія

Напса Оама

Художні фільми, які розповідають про Голокост у європейських країнах під час Другої світової війни

«Без долі»

2005

Німеччина, Велика Британія, Угорщина

Лайош Колтаї

«Книжкова злодійка»

2014

США, Німеччина

Брайан Персівал

«Життя прекрасне»

1997

Італія

Роберто Беніньї

«Людина, яка плакала»

2000

Великобританія

Саллі Поттер

«Облава»

2010

Франція

Розлін Бош

«Піаніст»

2002

Франція

Роман Поланскі








«Сіра зона»

2001

США

Тім Блейк Нельсон

«Список Шиндлера»

1993

США

Стівен Спілберг

«Фальшивомонет-ники»

2006

Австрія, Німеччина

Штефан Рузовіцкі

«Хоробре серце Ірени Сендлер»

2009

США

Дж. Кент Харрісон

«Чорна книга»

2006

Нідерланди

Пол Верховен

«Шоа»

1985

Франція

Клод Ланцман

Художні фільми, які розповідають про Голокост в Україні під час Другої світової війни

«Бабин Яр»

2002

Україна

М. Засєєв-Руденко

«Бабин Яр»

2003

Німеччина, Білорусь

Джеф Кенью

«Владика Андрей»

2008

Україна

О. Янчук

«Дамський кравець»

1990

СРСР

Леонід Горовець

Художні фільми, які розповідають про Рух Опору проти нацистських та японських окупантів під час Другої світової війни

«Битва на Неретві»

1969

Югославія, США

Велько БулаТч

«Виклик»

2008

США

Едвард Цвк

«Втеча з Собібору»

1987

США

Джек Голд

«Місто 44»

2014

Польща

Ян Комаса

«Операція «Валькірія»

2008

США, Німеччина

Браян Снгер

«Полум'я і Цитрон»

2008

Данія, Німеччина

Оле Кристан Мадсен

«Послання»

2009

Китай

Чень Ко-фу

«Секрети війни»

2014

Нідерланди

Деню Боттс

«Тріумф духа»

1989

США

Роберт М. Янг

«Тріумфальна арка»

1985

Велика Британія

Варю Хусейн

Художні фільми про долю дітей у Другій світовій війні

«Академія смерті»

2004

Німеччина

Деніс Ганзель

«Бійня номер п'ять»

1972

США

Джордж Рой Хілл

«До побачення, діти»

1987

Франція, Німеччина

Луї Маль

«Імперія Сонця»

1987

США

Стівен Спілберг

«Корчак»

1990

Польща

Анжей Вайда

«Хлопчик у смугастій піжамі»

2008

Великобританія, США

Марк Хєрман

Художні фільми, які розповідають про боротьбу УПА в роки Другої світової війни та перші післявоєнні роки

«Вишневі ночі»

1994

Україна

А. Мікульський

«Далекий постріл»

2005

Україна

В.Шалига

«Нескорений»

2000

Україна

О.Янчук

«Один - в полі воїн»

2003

Україна

Г. Вірста, О. Мосійчук








Документальні фільми, які відображають загальний перебіг подій Другої світової війни

«1941. Заборонена правда»

2013

Україна, студія «Теле- кон»

І. Кобрин

«Апокаліпсис: Друга світова війна»

2009

Франція, ECPAD

Ізабель Кларк

«Друга світова війна - день за днем. 1939-1945»

2005

РФ

В.Правдюк

«Друга світова в HD кольорі»

2009

Велика Британія, World Media Rights Westwing Studios

Джонатан Мартин

«Катинь: Листи з раю»

2011

Польща, Україна

Б.Коровченко С. Чемерис

«Концтабори. Дорога до пекла»

2009

Росія, ООО Лидер ТВ

Ф.Стуков

«Марш до перемоги. Шлях до Берліна»

2007

США,

Creation Films Documentaries

Едвард Фоурхед

«Марш до перемоги. Шлях до Рима»

2007

США,

Creation Films Documentaries

Едвард Фоурхед

«Марш до перемоги. Шлях до Токіо»

2007

США,

Creation Films Documentaries

Едвард Фоурхед

«Освенцім»

2011

Німеччина

Уве

Болл

«Світ у війні»

1973

Велика Британія

Джеремі Айзек

Документальні фільми, які відображають перебіг подій Другої світової війни на території України

«1377 спалених заживо»

2009

Україна, т/к «ІНТЕР»

І.Кравчишин

«Битва за Київ»

2013

Україна, т/к «ІНТЕР»

О.Лябах

«Битва за нашу Радянську Україну»

1943

СРСР

О.Довженко

«У серпні 43-го»

2013

Україна, Robinzon.TV

І. Піддубний

«Визволення»

2014

Україна, «07 Продакшн»

О.Лябах

«Війна. Український рахунок»

2002

Україна, т/к «Студія 1+1»

С. Буковський

«Війна без переможців»

2002

Україна, т/к «ІНТЕР»

І.Чижов

«Війна та мир: окупація»

2007

Україна, ООО «Про- фі-ТВ»

Я. Геляс

«Війна та мир: евакуація»

2009

Україна, «07 Продакшн»

Я. Геляс

«Двобій на Дніпрі»

2013

Україна, т/к Перший Національний

С. Красножон

«Дніпровська балада»

2013

Україна, Українська студія хронікально-документальних фільмів

Л. Мужук

«Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941»

2010

Україна, «Invertpictures»

Т Химич








«Місто, яке зрадили»

2008

Україна, т/к «ІНТЕР»

А.Цаплієнко

«Між Плером і Сталіним: Україна у Другій світовій війні»

2005

Україна, Канада, Українсько-канадський до- слідно-документаційний центр

С. Новицький

«Нещаслива «Звєзда». Третя битва за Харків. Хроніки»

2013

Україна, Robinzon.TV

І.Піддубний

«НКВС і Гестапо. Браття по крові»

2009

Білорусь, Польша, т/к БелСат

В. Самойлов

«ОУН-УПА: війна на два фронти»

2006

Україна, т/к НТН

А.Санченко

«Перемога на Правобережній Україні»

1944

СРСР

О. Довженко

«Рівень секретності «18»

2011

Україна, т/к «Студія 1+1»

В.Рибась

«Собор на крові»

2006

Україна, «Телекон»

І.Кобрин

«Солдати Імперій. Різні адреси війни»

2014

Україна, т/к Перший Національний

С.Потапчук

«УПА. Тактика боротьби»

2007

Україна, т/к Перший Національний

С.Братішко

«Харків 1941-43 гп Життя, як воно є»

2014

Україна, Robinzon.TV

І.Піддубний

«Хроніка Української Повстанської Армії 19421945»

2014

Україна, ПО Українська Галицька Асамблея

Т Химич

«Ціна перемоги»

2007

Україна, т/к «ТОНІС»

С.Братішко

«Чернігівський рубіж. 19411943»

2013

Україна, т/к «Дитинець»

І.Левенок

«Чорна піхота»

2010

Україна, т/к «ІНТЕР»

І. Кравчишин

Документальні фільми, які відображають наслідки застосування ядерної зброї у часи Другої світової війни

«Біле світло. Чорний дощ. Зруйнування Хіросіми та Нагасакі»

2007

США

Стівен Окадзакі

«ВВС: Хіросіма»

2005

Велика Британія, США

Пол Вілмшурст

«Під хмарою Хіросіми»

2015

Франція

Бертран Коллар




25-а річниця Революції на граніті7


(2-17 жовтня 2015 року)

Вступ

Сьогодні, коли Україна бореться за збереження незалежності, варто частіше згадувати ті події, які стали початком краху комуністичного режиму та відновлення державності 24 серпня 1991 року.

З метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму і мужності української молоді, яка у жовтні 1990 року стала на захист прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів Українського народу, а також на виконання Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» від 09.04.2015 року та Указу Президента України «Про заходи щодо поліпшення національно-патріотичного виховання дітей та молоді» від 12.06.2015 року № 334 у жовтні 2015 року доцільно провести в загальноосвітніх закладах України заходи, присвячені 25-й річниці Революції на граніті.

Враховуючи історичне значення Революції на граніті у здобутті Україною незалежності, слід детальніше розглянути події 2-17 жовтня 1990 року, коли більше 150 студентів-мітингувальників «кинули» власне життя і здоров’я на холодний київський граніт.

Історична довідка

Студентській революції 1990 року, або Революції на граніті, передували події, які сталися в Україні у 80-х роках ХХ століття.

Період перебудови в УРСР (1985-1991 роки) відзначився різкими змінами в усіх сферах суспільного життя. Відчутно поглиблювалася соціально-економічна криза, почалися зміни у політичній системі.

Унаслідок політики демократизації і гласності постало багато громадських організацій, спілок і товариств, метою яких була боротьба за ліквідацію монополії комуністичної ідеології у суспільному житті.

Ініціативний комітет зі створення Української студентської спілки (далі - УСС) розпочав діяльність у серпні 1989 року під час походу козацькими місцями, організованого студентами Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка.

Першою справжньою перевіркою організаційних можливостей щойно створених студентських організацій, зокрема УСС, стала акція студентського єднання у лютому 1990 року. Запланована як страйк, надалі вона проводилася у різноманітних формах. Страйки, мітинги та пікети відбувалися у вищих навчальних закладах Києва, Львова, Харкова, Чернівців, Дніпропетровська, Дніпродзержинська. Документи, зокрема відозви організаторів, свідчать, що студенти висували не лише економічні, а й політичні вимоги.

У березні 1990 року в Україні було проведено перші «альтернативні» вибори до Верховної Ради УРСР, за результатами яких сформовано прокомуністичну більшість - «групу 239» та демократичну опозицію - Народну Раду, що складалася переважно з дисидентів.

16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР проголосила Декларацію про державний суверенітет України, чим розпочала новий етап боротьби українців за незалежну державу. Піком протистояння між комуністичним режимом і демократичною опозицією стала акція протесту та голодування студентської молоді у Києві на площі Жовтневої революції (нині - Майдан Незалежності), відома як Революція на граніті.

На початку 90-х років масові акції протесту проходили у багатьох республіках СРСР, проте в Україні особливістю Революції на граніті було те, що її рушійною силою були не політики, а студентська молодь.

Ідея голодування зародилася влітку 1990 року в середовищі УСС в Києві. Замисел швидко підхопило Студентське братство Львова. Було обрано співголів акції, якими стали: Олесь Доній (голова УСС Києва), Маркіян Іващишин (голова Студентського братства Львова), Олег Барков (голова УСС Дніпродзержинська). Комендантом наметового містечка обрали студента IV курсу Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка Тараса Корпала.

11 вересня Верховна Рада УРСР прийняла рішення про заборону проведення будь-яких мітингів на відстані одного кілометра від будівлі парламенту, однак 2 жовтня акція протесту все одно розпочалася.

Зранку того дня кілька десятків активістів зібралися на площі Жовтневої революції і, розстеливши на граніті матраци та спальники, розпочали голодування. Трохи згодом з’явилися плакати із гаслами. Ввечері було розгорнуто наметове містечко, яке мало чітку організацію. Усі рішення приймались Координаційною Радою табору, основні питання вирішували 12 осіб. Були окремо намети прес-гру- пи (за зв’язки з громадськістю відповідали Сергій Бащук та Олег Кузан), а також медслужби (Олег Тягнибок та Тарас Семущак). Було організовано також охорону наметового містечка (керував Андрій Кліщ). Міліція так і не наважилася розігнати демонстрантів, а згодом Київська міська рада дала дозвіл на проведення масових акцій у центрі міста.

Наступного дня з голодуючими зустрілися представники Верховної Ради УРСР, працівники Міністерства вищої і середньої освіти, політики, зокрема Ігор Юхновський - голова парламентської опозиційної групи Народна Рада. Студенти проголосили основні вимоги:



  1. відставка голови Ради Міністрів Віталія Масола;

  2. проведення позачергових виборів Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі не пізніше весни 1991 року;

  3. прийняття постанови про націоналізацію майна КПРС та ВЛКСМ в Україні;

  4. відмова від підписання нового союзного договору;

  5. повернення на територію республіки військовослужбовців, які проходять строкову службу за межами України, та забезпечення проходження військової служби на території республіки цьогорічного та наступних призовів.

У наступні дні до мітингувальників приєднувалася молодь з усіх куточків України. Всього голодувало близько 150 осіб, ще стільки ж допомагали. На захист студентів стали пересічні кияни, які несли теплі речі й чай, а також багато українських діячів. Так Олесь Гончар повністю підтримав вимоги студентів. У 1990 році серед учасників голодування були студенти, багато з яких у майбутньому стали відомими громадськими діячами, політиками, очільниками міністерств, відомств, керівниками творчих колективів, журналістами, музикантами, художниками, успішними підприємцями тощо.

9 жовтня відбувся круглий стіл за участю представників Верховної Ради УРСР і делегації протестуючих, яку очолив Олесь Доній. Наступного дня Верховна Рада УРСР відмовилася включити до порядку денного обговорення вимог, які висували студенти.

Вирішальні події відбулись протягом 12-17 жовтня. Більшість вишів Києва підтримали вимоги демонстрантів. Маніфестації пройшли у Львові та Луганську. Заклики до загальнонаціонального страйку були озвучені по телеканалу УТ-1.

Вже 17 жовтня 1990 року Верховна Рада УРСР прийняла Постанову «Про розгляд вимог студентів, які проводять голодування в м. Києві з 2 жовтня 1990 року». Вимоги було виконано. 23 жовтня 1990 року Верховна Рада України проголосувала за відставку Віталія Масола.

Революція на граніті 2-17 жовтня 1990 року - це перший успішний ненасильницький політичний протест проти чинної комуністичної влади в УРСР, поштовх до демократизації українського суспільства.

Акції громадянської непокори, які охопили Україну в жовтні 1990 року, заклали традиції демократичного протесту, на які спиралися Помаранчева революція та Революція гідності.

Революція на граніті стала переломним моментом в утвердженні незалежності України. Молоде покоління вже на початку 90-х років засвідчило бажання жити у вільній демократичній державі і відстояло право на це. Юнацький ентузіазм, помножений на чітку та продуману організацію акцій, дав змогу проявити неабиякий політичний потенціал українського молодіжного руху. Він змусив рахуватися із собою і тодішніх компартійних можновладців, і досвідчених діячів опозиції.

Мета проведення заходів, присвячених 25-й річниці Революції на граніті:


  • пізнавальна: висвітлити для широкого учнівського загалу причини та особливості перебігу революції; внесок української молоді у захист прав, свобод і національних інтересів Українського народу, здобуття незалежності України;

  • практична: сформувати й розвинути предметні, загальні та спеціально-історичні вміння; навички самоорганізації, критичного мислення;

- виховна: сприяти формуванню у школярів громадянських почуттів, свідомої, соціально активної позиції; збереженню пам’яті про борців за незалежність України, консолідації учнів навколо ідеї захисту України.

Рекомендації щодо форми, методів і прийомів проведення

Заходи, присвячені Революції на граніті, рекомендуємо проводити в загальноосвітніх навчальних закладах з 2 до 17 жовтня, що пов’язано із періодом тривалості цієї події. Методичні рекомендації можуть бути використані до вивчення теми «Розпад Радянського Союзу й проголошення незалежності України (1985-1991 рр.)».

Обираючи місце, форми, методи та прийоми проведення заходів, педагогам слід враховувати вікові особливості учнів, забезпечення класу (школи) технічними засобами навчання. Заходи, присвячені 25-й річниці Революції на граніті, можуть бути проведені на рівні навчального закладу, кількох паралельних класів та / або на рівні класу.

Процес підготовки й організації відзначення 25-ї річниці Революції має ґрунтуватися на принципах і засадах творчої самореалізації учнів; врахування вікових і психологічних особливостей учнів; актуальності теми та змісту заходу; залучення до роботи всіх учнів класу; відповідності прийомів навчання формі заходу; застосування різних джерел знань і відповідного обладнання; креативності та новаторства; інтегрованості, інтерактивності й емоційності. Ця робота має проводитися комплексно, спільними зусиллями освітніх закладів, громадських, благодійних організацій та об’єднань, сім’ї, органів державного управління, музеїв, бібліотек тощо. Заходи можуть бути відкритими для паралельних класів, учнів певної вікової категорії, батьківської спільноти тощо, проведені в урочистій атмосфері із залученням української символіки (святково прибране приміщення й учасники).

Рекомендовані форми і методи проведення заходів:




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал