Український інститут національної пам’яті збірка методичних рекомендацій до відзначення пам’ятних дат у загальноосвітніх навчальних закладах



Сторінка3/14
Дата конвертації07.12.2016
Розмір2.96 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

30 червня 1941 року - проголошення Акта відновлення Української Держави.

З другої половини 1940 року в українських самостійницьких колах очікували на початок неминучої війни між Німеччиною і СРСР. Представники обох гілок ОУН - Андрія Мельника і Степана Бандери - сподівалися, що війна принесе швидку поразку і розвал Радянського Союзу. Це, в свою чергу, дасть змогу реалізувати ідею здобуття української державності. Хоча ніхто не знав, як поведе себе після війни німецьке керівництво у справі вирішення «українського питання».

Провідники ОУН (м) схилялися до того, щоб вести переговори про незалежність України із керівництвом гітлерівської Німеччини. Натомість молодше покоління націоналістів на чолі із Степаном Бандерою обрали тактику «доконаних фактів», намагаючись змусити Берлін визнати за українцями право на самостійність.

Зранку 30 червня 1941 року до Львова, який напередодні уже залишили частини Червоної армії та війська НКВД, увійшла спеціальна похідна група (15 осіб). Вона складалася із провідних діячів ОУН (б) на чолі з заступником Степана Бандери Ярославом Стецьком. Цей день члени його групи та підпільники, які до них приєдналися, провели у переговорах із лідерами українського політичного руху та спільноти міста. Зокрема, Ярослава Стецька прийняв митрополит Української греко-ка- толицької церкви Андрей Шептицький. Він благословив оголошення незалежності.

Увечері 30 червня 1941 року у Львові в приміщенні місцевої «Просвіти» на площі Ринок відбулося засідання Національних зборів. Після виступів і вітальних промов Стецько з балкону будівлі зачитав Акт відновлення Держави (див. додаток 2). Кілька тисяч людей на площі зустріли промовця аплодисментами і співом гімну «Не пора, не пора...». Під час зборів було обрано Українське державне правління - уряд на чолі з Ярославом Стецьком.

Текст Акта складався із трьох пунктів. У перших двох оголошувалося відновлення державності внаслідок тривалої боротьби ОУН і створення української влади на західних землях, яка згодом мала підпорядкуватися владі в Києві. У третьому пункті йшлося про майбутню співпрацю з нацистською Німеччиною. Цього пункту не було в редакції документа у травні 1941 року. Вітчизняні історики вважають, що його поява зумовлена, передусім, військовою присутністю німців у Львові і була дипломатичним реверансом з боку керівництва ОУН (б), спробою заручитися німецькою підтримкою. Важливо, що Акт 30 червня 1941 року декларував відновлення української державності, тобто спирався на державотворчу традицію УНР і ЗУНР.



Ставлення українців до можливого союзу відображає цитата з меморандуму ОУН (б), надісланого німецькому уряду, за тиждень до проголошення Акта: «Німецькі війська, які ввійдуть в Україну спершу, звичайно ж, привітають, як визволителів, та таке ставлення може дуже швидко змінитись, якщо Німеччина ввійде не з метою та гарантіями відновлення Української Держави. Німеччина шукає на Сході не тільки економічний простір, який відомий як сировинна база, а й переслідує політичні цілі, відображені у понятті нового європейського порядку. Новий європейський порядок без самостійної національної української держави є немислимим...»

Подальший перебіг подій засвідчив, що керівництво нацистської Німеччини не було зацікавлене в існуванні самостійної Української держави. У Берліні прийняли рішення про арешти українських націоналістів. 5 липня 1941 року в Кракові затримали Степана Бандеру. Після допитів його відправили в Берлін під домашній арешт. Згодом перевели до концтабору Заксенгаузен. Протягом першої половини липня 1941 року гестапо заарештувало багатьох діячів ОУН(б). Із 11 липня 1941 року німецькі окупанти заборонили українським організаціям будь-яку політичну діяльність, у тому числі маніфестації на підтримку Акта 30 червня 1941 року.

Незважаючи на заборони та переслідування з боку окупаційних властей, похідні групи ОУН (б), що вирушили вглиб України, проголошували Акт відновлення Української Держави, активно розбудовували український державний апарат на землях, захоплених Вермахтом. Зокрема, на 22 липня 1941 року владу Українського державного правління було встановлено на теренах 187 (з усього 200) районів Західної України. Проте націоналісти не обмежилися теренами Західної України, за участю членів Похідних груп і місцевих жителів проголошено незалежність і створено органи влади в Житомирі, Проскурові, Кам’янці-Подільському, Кривому Розі, Нікополі, Миколаєві, Дніпропетровську.

Зростання активності українських підпільників, їх діяльність у всеукраїнському масштабі, викликали занепокоєння німецьких властей. 17 липня 1941 року з Берліна в окуповані області України надійшла директива з наказом затримувати членів похідних груп. А вже у вересні 1941 року німецька поліція безпеки провела чергові масові арешти серед активних членів ОУН (б). Націоналісти остаточно перейшли до тактики підпільної боротьби проти нацистського окупаційного режиму, в ході якої 14 жовтня 1942 року створили Українську повстанську армію (див. інфо- графіку «УПА. Український визвольний рух 1940-1950-хроків» на с. 116).



  1. липня 1990 року - ухвалення Декларації про державний суверенітет України.

В Україні політика перебудови привела до активізації всього суспільно-політичного життя та посилення національно-визвольного руху. Широку популярність набули такі громадські об’єднання, як «Меморіал», Товариство української мови імені Тараса Шевченка, Студентське братство, Український культурологічний центр та ін. У вересні 1989 року виникає перша масова, фактично опозиційна до влади політична структура - Народний рух за перебудову.

У березні 1990 року відбулися вибори до Верховної Ради УРСР і місцевих рад. За їх результатами в парламенті вперше з’явилася доволі чисельна група депутатів, які ставили за мету незалежність України. Саме за їхньої ініціативи 16 липня 1990 року вдалося провести радикальну за змістом декларацію, яка, по суті, стверджувала суверенність України (див. додаток 2). За підсумками голосування про ухвалення декларації «проти» були лише 4 депутати, 1 утримався.



Державний суверенітет визначався як верховенство, самостійність, повнота і неподільність республіканської влади в межах території УРСР, незалежність і рівноправність у міжнародних зносинах. Територія УРСР в існуючих кордонах проголошувалася недоторканною. Верховна Рада Української РСР постановляла, що віднині від імені народу України може виступати тільки вона. Декларація утверджувала виключне право українського народу на володіння, користування та розпорядження національним багатством країни. Йшлося і про те, що УРСР має створити власні банки, а також самостійно формувати цінову, фінансову, митну та податкову системи, державний бюджет і контролювати використання його коштів, а в разі потреби запровадити власну грошову одиницю. Наголошувалося також на проблемі екологічної безпеки. Проголошувалося право на власні збройні сили, внутрішні війська, органи державної безпеки. Українська держава перебрала право самостійно визначати порядок проходження військової служби громадянами Республіки. Задекларовано намір України в майбутньому стати нейтральною державою, яка не братиме участі у військових блоках і дотримуватиметься трьох неядерних принципів: не приймати, не виробляти і не набувати ядерної зброї. Водночас проголошувалося, що УРСР у повному обсязі відновлює міжнародний статус, а отже, є повноправним учасником міжнародних відносин, безпосередньо бере участь у загальному європейському процесі та європейських структурах. Визнавався обов’язок державних органів влади забезпечувати національне культурне відродження українського народу, запровадження та функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя. Крім того, усім національним групам, які проживали на території України, гарантувалося право на вільний національний культурний розвиток.

  1. серпня 1991 року - прийняття Акта проголошення незалежності України.

Проголошення державної незалежності Україною відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР та остаточній ліквідації комуністичної тоталітарної системи.

У квітні 1991 року з ініціативи Президента СРСР Михайла Горбачова у Ново- Огарьово, що під Москвою, проходили переговори керівників дев’яти республік (Росія, Україна, Білорусія, Казахстан, Узбекистан, Туркменія, Киргизія, Таджикистан і Азербайджан) про зміст нового союзного договору. Його підписання планувалося на вересень - жовтень 1991 року на з’їзді народних депутатів СРСР. Представники національно-демократичної опозиції готувалися до акцій протесту, щоб не допустити цього. З іншого боку група найконсервативніших представників союзних спецслужб, компартійної, радянської та військової бюрократії вважали новий союзний договір надто ліберальним. Вони створили Державний комітет з надзвичайного стану (рос. - ГКЧП) і 19 серпня 1991 року здійснили державний переворот, оголосивши запровадження надзвичайного стану та увівши в Москву війська.

Народний рух України, Партія демократичного відродження України та інші демократичні сили закликали народ до непокори ГКЧП, тоді як керівництво КПУ стало на бік заколотників. Але країною прокотилися акції на підтримку законно обраної влади та державного суверенітету.

21 серпня переворот провалився. Спроба відновити тоталітарну радянську систему і згорнути демократичні процеси зазнала краху. 24 серпня 1991 року відбулася позачергова сесія Верховної Ради Української РСР, на якій було ухвалено Акт проголошення незалежності України (див. додаток 2). Історичне рішення було прийнято абсолютною більшістю: 346 голоси було віддано «за» проголошення незалежності, і лише 1 -«проти».

Однак проголошення незалежності України не було випадковим явищем, зумовленим московським переворотом. Поразка ГКЧП лише пришвидшила момент формального проголошення (а з погляду історичної спадкоємності - відновлення) державної несамостійності залежності України. Цей процес відбувався мирно для України. Проте це не применшує закономірності й легітимності тієї історичної події, її визначальної ролі в припиненні існування тоталітарного СРСР.


  1. грудня 1991 року - Всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України.

Під час демократичного волевиявлення 1 грудня 1991 року Український народ підтвердив прагнення жити в суверенній державі.

Постановою Верховної Ради Української РСР «Про проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 року ухвалено рішення щодо проведення всеукраїнського референдуму на підтвердження Акта. 11 жовтня 1991 року постановою Верховної Ради України затверджено текст бюлетеня та звернення до народу.

Бюлетень референдуму містив текст Акта проголошення незалежності України і запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» із двома варіантами відповіді: «Так, підтверджую» або «Ні, не підтверджую». Спеціальне звернення Верховної Ради України містило заклик до громадян України підтримати Акт проголошення незалежності України: «Співвітчизники! Будьмо єдині в прагненнях наших, в розбудові незалежної державності України! Наша земля пережила багато кривд і страждань, неволі, лихо засівало її - тож 1 грудня сама історія дає нам шанс, можливо останній, стати справжніми громадянами, творцями своєї держави, будівниками «власної хати», де панують «своя правда, і сила, і воля».

Референдум відбувся в усіх 27 адміністративних одиницях України: 24 областях, Автономній республіці Крим, Києві та Севастополі. У голосуванні взяли участь 31 891 742 виборці, або 84,18% тих, хто мав право брати участь. На підтримку незалежності висловились 28 804 071 громадянин, або 90,32% тих, хто брав участь. Референдум мав імперативний характер, його рішення було загальнообов’язковим та не потребувало окремого затвердження. За підсумками референдуму були зміцнені правові засади державного суверенітету, створені умови для розгортання державотворчих процесів у незалежній Україні.

Рекомендації щодо форми і методів проведення Тижня історії та інших заходів

Проведення предметного тижня є ефективним засобом виховання й індивідуального зростання учнів, підвищення їхнього пізнавального інтересу, стимулювання творчої активності, розвитку компетентностей. Тиждень історії в рамках Року Державності повинен не тільки заохотити учнів до вивчення історії України, а стати можливістю дізнатися про українські державотворчі традиції та діячів, які стали символом боротьби за незалежність.

Зміст заходів у рамках Тижня історії має бути тісно пов’язаний з основним програмним курсом і втілюватися пізнавальними, навчально-виховними, ігровими, мистецькими засобами. Пропонуємо розпочати Тиждень історії урочистим підняттям Державного Прапора України і школи (якщо такий є) і виконанням Державного Гімну України.

Звертаємо увагу на те, що надані інформаційні матеріали можуть бути використані також при вивченні тем з історії України 10 класу: «Україна в роки Першої світової війни. Початок Української революції», «Українська державність в 1917— 1921 рр.», «Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр.»; 11 класу: «Україна в роки Другої світової війни 1939-1941 рр.», «Україна в умовах незалежності (від 1991 року до сьогодення)».

Рекомендовані методи та прийоми проведення Тижня історії
або окремих заходів у рамках Року Державності


Розповіді, виховні бесіди, ігри-бесіди про події Української революції 1917-1921 років, про шлях здобуття Україною незалежності, її видатних діячів.

На уроках «Українська мова (мова і читання)», «Я у світі», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво» інформаційні матеріали про зазначені події та діячів можна використовувати відпо- 1-4 відно до вікових особливостей учнів. Наводячи приклади, дітям варто пояснити, що таке неза- класи лежність держави, соборність та цілісність. Уроки бажано проводити із музичним супроводом, читанням дитячої художньої літератури, оформленням приміщення з використанням національної символіки.



«Естафета злагоди» - майстер-класи на уроках «Трудове навчання» спільно із батьками,

волонтерами, а також народними майстрами із виготовлення саморобних іграшок і сувенірів

з використанням народних традицій і національної символіки для обмінів зі школярами-одноліт- ками з інших областей України.


1-4

класи

5-8

класи
«Збережи незалежність» - фестиваль оберегів ручної роботи серед усіх учнів початкової школи для захисників української незалежності на сході України.

Конкурс малюнків «Наша незалежність».

Віртуальні подорожі з використанням наочних і технічних (аудіовізуальних) засобів навчання: до будівлі Верховної Ради України, де 24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України; будівлі Центральної Ради (нині - Будинок Вчителя), де 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради проголошено незалежність Української Народної Республіки; на Софійську площу Києва, де 22 січня 1919 року проголошено Акт Злуки.

На уроках «Історія України»:

Відео-урок з подальшим обговоренням «Дорога до свободи», «Разом з власної волі з 1919го», «Люди свободи».

Ділові ігри, вікторини, диспути, брейн-ринги, обговорення, ток-шоу «Єднання заради Незалежності».



Толока на місцях пам'яті, пов'язаних із вказаними подіями історії України ХХ століття.

Лото «Меморі» з картками на запам'ятовування дат, місць, діячів та їхніх висловлювань, пов'язаних із здобуттям Україною незалежності.

Флеш-моб з візуалізацією символів держави та річниці незалежності, зокрема зображення учасниками у синьо-жовтому вбранні контурів кордону України (включно з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим), Державного Гербу України та ювілейної дати незалежності - 25.

Конкурс історичного есе «Я - Незалежність».

Творчо-пошуковий урок «Уяви себе дослідником», який передбачає роботу із історичними джерелами, наприклад, Актом проголошення незалежності України, Декларацією про державний суверенітет України тощо.

Історичний квест «Знайди Декларацію - врятуй незалежність України».

Родинна гра-подорож до Країни Кросвордії: аукціон історичних кросвордів, шарад, сканвор- дів, ребусів, присвячених здобуттю Україною незалежності. Наприклад, «Які нові назви вулиць, пам'ятники, меморіальні дошки, музеї з'явилися в твоєму місті, селищі, селі після 24 серпня 1991 року?»

Виховна година - родинний ворк-шоп «Крила Свободи» з виготовлення сувенірів за участю народних майстрів з лозоплетіння, бісероплетіння, валяння, ткацтва, вишивання тощо з подальшим використанням виробів у благодійних акціях (ярмарках, виставках, аукціонах).

На інтегрованих (бінарних) уроках:

«Історія України» й «Українська література» - Літературна майстерня й Усний журнал, присвячені вивченню, читанню та обговоренню творів відповідної тематики.

«Історія України» й «Українська мова» - диктант з коментуванням (з підбором тексту відповідно до навчальної програми з «Української мови», присвяченого подіям і персоналіям до зазначених вище дат).

На уроках «Іноземна мова»:

Під час вивчення теми про подорож можна запропонувати учням віртуальні екскурсії з «відвідання» видатних місць, зокрема, Києва, де протягом ХХ століття відбувалися визначні події українського державотворення; Закарпаття, де в Хусті 15 березня 1939 року було проголошено Карпатську Україну незалежною державою; Львова, де 30 червня 1941 року проголошено Акт відновлення Української Державності.



Конкурс презентацій рідного краю при вивченні теми, присвяченій Україні: учні повинні представити привабливість власного регіону з метою заохочення туристів відвідати його. У цьому ж розділі рекомендуємо вивчати матеріал про Україну та її історичні і пам'ятні місця, описати державну символіку, фото із зображенням святкування Дня Незалежності 24 серпня.

На уроках «Музичне мистецтво» (5-7 класи) та «Мистецтво» (8-9 класи): «Територія Незалежності. Вільний музичний простір» - кастинг і розучування сучасних українських пісень патріотичного спрямування.

На уроках «Історія України»:

Конкурс учнівських досліджень «Лабіринтами боротьби за незалежність».

Оксфордські дебати4, - захід, присвячений визначним подіям українського державотворення в рамках Року Державності: для учнів 9-10 класів «Від кого залежить доля України?»; для учнів 11 класу «Незалежність: виборена віками чи одним днем?» (див. додаток 4).

Інші інтерактивні методи проведення заходів: «Обери позицію», «Кола Вена», «Відкритий мікрофон», урок-інтерв’ю, прес-конференція, круглий стіл, семінар тощо.

Конкурс плакатів із розроблення туристичних маршрутів «Місцями пам'яті Української державності».

Аксіологічний урок з моделюванням рольової ситуації Всеукраїнського референдуму щодо проголошення незалежності України: «На виборчій дільниці для голосування» (див. додаток 5). Марафон мультимедійних проектів «Незалежність назавжди». Проекти мають бути презентовані будь-яким мультимедійним засобом - фільмом, відео- чи аудіороликом, інтернет-сторінкою, слайд-шоу, флеш-роликом, PowerPoint-презентацією тощо.

Творчо-пошуковий урок «Твоєю силою, волею, словом...», який передбачає роботу із історичними джерелами, наприклад, Універсалами Центральної Ради, Актом злуки УНР та ЗУНР, Конституційним законом про проголошення незалежності Карпатської України, Актом проголошення незалежності України, Декларацією про державний суверенітет України тощо.

Лабораторія Незалежності - розроблення учнями блок-схем5 із зазначених тем у рамках 9-11 Року Державності.

кпаси Історичний квест «Різні, але єдині» - дослідження у населеному пункті місць ідентичності національних меншин краю.

Ситуативно-рольова гра «Урочисте прийняття Президента України з нагоди 25-ї річниці незалежності України».

Ярмарок доброти з виготовлення традиційних українських іграшок для дітей-сиріт за участю народних майстрів-лялькарів.

На інтегрованих (бінарних) уроках:

«Історія України» й «Українська література» - моделювання ситуацій, які сприятимуть розумінню учнями суспільно-політичних явищ, змальованих автором у творі, проведенню аналогії із сучасністю; пробудженню через мистецтво слова національної свідомості.

Науковий проект «Повернуті імена» із дослідження творчості митців, чиї імена були безпідставно викреслені із наукового обігу: «Історія українського письменства» С. Єфремова, «Історія української літератури» Д. Чижевського, літературознавчі праці М. Грушевського, Г Костюка. «Історія України» й «Українська мова» - диктант з коментуванням (із підбором тексту відповідно до навчальної програми з Української мови, присвяченого подіям і персоналіям до зазначених вище дат).

На уроках «Інформатика»:

Рекомендуємо під час вивчення тем про роботу з документами, електронними таблицями, побудову моделей, комп'ютерні презентації, формування й аналіз баз даних послуговуватися описом історичних подій та видатних осіб, пов'язаних із українським державотворенням. 4 5



Додаток 1

Перелік науково-популярних і наукових Інтернет-публікацій,


присвячених проголошенню незалежності УНР


  1. Гай-Нижник П. IV Універсал Української Центральної Ради - проголошення незалежності УНР [Електронний ресурс] / Павло Гай-Нижник. // Особистий сайт - Режим доступу:

http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/video_iv_universaL.php

  1. Жежера В. Як приймався IV Універсал, який проголосив незалежність України у 1918 році [Електронний ресурс] / Жежера В. // Україна. Історія великого народу - Режим доступу:

http://www.litopys.com.ua/encyclopedia/ukra-na-p-d-chas-revolyuts-1905-1907-rr/

yak-pryymavsya-iv-universal-yakyy-progolosyv-nezalezhnist%60-ukrayiny-u-1918-rotsi/



  1. Зінченко О. Незалежність № 1: Коли Грушевський насправді її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти [Електронний ресурс] / Зінченко О. // Історична правда.- 26.01.2015. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2015/01/26/146960/

  1. Ісаюк О. Забута незалежність. За один рік до Соборності [Електронний ресурс] / О. Ісаюк // Історична правда.- 22.01.2012. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/columns/2012/01/22/69636

  1. Чоп Г. П’ять спроб України оголосити незалежність: від Центральної Ради до ОУН [Електронний ресурс] / Г. Чоп. // IPress.ua. - Режим диспуту:

http://ipress.ua/articles/pyat_sprob_ukrainy_progolosyty_nezalezhnist_vid_

tsentralnoi_rady_do_oun_26149.html



  1. 22.01.1918. - Українська Центральна Рада проголосила незалежність УНР [Електронний ресурс] // Територія терору. - Режим доступу:

http://www.temtoryterror.org.ua/uk/resources/calendar/details/?newsid=272

Перелік науково-популярних і наукових публікацій,


присвячених початку українського повстання у Львові (1918 рік)


  1. Галущак М. Галичани встановили державу за три години [Електронний ресурс] / М. Галущак // Історична правда.- 01.11.2013. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/11/1/138906/

  1. Мельник І. Дві листопадові революції у Львові - 1848 і 1918 [Електронний ресурс] / І. Мельник // Режим доступу:

http://zbruc.eu/node/14875http://zbmc.eu/node/14875

  1. Свято галицької незалежності у Львові [Електронний ресурс] // Історична правда. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/short/2010/11/1/2106/

Перелік науково-популярних і наукових публікацій,


присвячених проголошенню Акта злуки УНР та ЗУНР


  1. Верстюк В. День Соборності України: історія виникнення традиції й свята [Електронний ресурс] / В. Верстюк. // Європейська Україна. - Режим доступу:

http://eukraina.com/publ/human_development/ den_sob огпо8Й_икга;і ini_istorij a_viniknennj a_tradicij і_^уі ata/6-1-0-185

  1. Гай-Нижник П. Акт злуки УНР та ЗУНР: втілення і крах ідеалу Соборної України [Електронний ресурс] / Павло Гай-Нижник. // Особистий сайт. - Режим доступу:

http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/172do с^р

  1. Галущак М. «Потрібний живий ланцюг Львів-Луганськ»: інтерв’ю із істориком Олегом Павлишиним [Електронний ресурс] / Галущак М. // Історична правда.- 01.22.2013. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/22/109449/

  1. «Ланцюг Єднання» у січні 1990 року. Родинні фото [Електронний ресурс] // Історична правда. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2013/01/23/109614/

  1. Луцький М. Правовий аспект Акта злуки УНР та ЗУНР [Електронний ресурс] / Луцький М. // Науково-інформаційний вісник «Право».- 2014.- № 9. - Режим доступу:

http://iful.at.ua/NIV-9-2014/6.pdf

  1. Сеньків М. Акт злуки УНР та ЗУНР - знакова подія української історії [Електронний ресурс] / Сеньків М. // СНУ імені Л. Українки. Історичні студії.- 2013. - Режим доступу:

http://esnuir.eenu.edu.ua/bitstream/123456789/6620/1/Senkiv.pdf

  1. Скорич Л. Акт злуки 22 січня: передумови і наслідки [Електронний ресурс] / Скорич Л. // Львівська політехніка. Історичні науки.- 2008. С. 97-101. - Режим доступу:

http://vlp.com.ua/files/15_8.p df

  1. Соборна Україна: від ідеї до сьогодення [Електронний ресурс] // Електронна бібліотека НЮУ імені Я. Мудрого. - Режим доступу:

http://library.nlu.edu.ua/index.php?option=com_k2&view=item&id=304:

soborna-ukraina-vid-idei-do-sohodennia&Itemid=236



  1. Тимченко Р. Акт злуки 22 січня 1919 р. та проблеми його реалізації (січень- листопад 1919 р.) [Електронний ресурс] / Р. Тимченко // Український історичний збірник.- 2009. - Вип. 12. - С. 183-193. - Режим доступу:

http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/10692/23-Tymchenko.

pdf?sequence=1



  1. Файзулін Я., Скальський В. Свято Злуки: унікальні фото від Українського інституту національної пам’яті [Електронний ресурс] / Файзулін Я., Скальський В. // Історична правда. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/artefacts/2011/01/22/17352/f19

  1. 1919: Петлюра приймає військовий парад. Фото і кінохронікальні матеріали [Електронний ресурс] // Історична правда.- 12.11.2010. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/videos/2010/11/12/4193/

Перелік науково-популярних і наукових публікацій,


присвячених проголошенню незалежності Карпатської України (1939 рік)


  1. Вегеш М. Велич і трагедія Карпатської України [Електронний ресурс] / Вегеш М. // Дзеркало Тижня. - Режим доступу:

http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/velich_i_tragediya_karpatskoyi_ukrayini.html

  1. Виступ прем’єр-міністра Карпатської України 15 березня 1939 року [Електронний ресурс] // Історична правда.- 15.03.2012 - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2012/03/15/76954/

  1. В’ятрович В. Карпатська Україна та її армія у фотографіях Каленика Лисюка [Електронний ресурс] // Історична правда. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/artefacts/4d7fe81ac60af/

  1. Гаврош О. Батько Волошин [Електронний ресурс] / Гаврош О. // Український Тиждень.- 19.03.2010. - Режим доступу:

http://stage.tyzhden.ua/History/3589http://stage.tyzhden.ua/History/3589

  1. Гай-Нижник П. Архівні документи. Карпатська Україна (1938-1939 рр.) [Електронний ресурс] / Павло Гай-Нижник. // Особистий сайт. - Режим доступу:

http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/arhiv.karp.ukr.php

  1. Документи органів влади Карпатської України. Електронний архів українського визвольного руху [Електронний ресурс] // Режим доступу:

http://avr.org.ua/index.php/ROZDILY_RES?idUpCat=149

  1. До річниці проголошення Карпатської України в Інтернеті опублікували фото та документи очільників повстання [Електронний ресурс] // Історична правда.- 17.03.2015 - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/short/2015/03/17/147905/

  1. Інтерв’ю Михайла Галущака з Романом Офіцинським «З Карпатської України для нас почалася Друга світова» [Електронний ресурс] // Історична правда.- 15.03.2013. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/03/15/117613

  1. Карпатська Україна [Електронний портал] // Режим доступу:

http://1939.in.ua/http://1939.in.ua/

  1. Карпатська Україна [Електронний ресурс] // Сайт Українського інституту національної пам’яті. - Режим доступу:

http://www.memory.gov.ua/publication/karpatska-ukraina

  1. Карпатська Україна - тріумф і трагедія одного дня (До 70-річчя з дня проголошення) [Електронний ресурс] // Радіо Свобода. - Режим доступу:

http://www.radiosvoboda.org/content/article/1509817.html

  1. Онищук Я. Як знайшли масові поховання бійців Карпатської України [Електронний ресурс] / Онищук Я. // Історична правда.- 28.03.2011. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/research/2011/03/28/33661/

  1. Офіцинський Р. З Карпатської України для нас почалася Друга світова [Електронний ресурс] // Історична правда. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/514318a85ab9f/

  1. Пагіря О. Карпатська Україна у спогадах очевидців, 1938-1939 рр. [Електронний ресурс] // Режим доступу:

http://www.territoryterror.org.ua/uk/publications/details/?newsid=462

  1. Пагіря О. Крути під Хустом [Електронний ресурс] / О. Пагіря. // Український Тиждень.- 19.03.2010. - Режим доступу:

http://tyzhden.Ua/History/3588http://tyzhden.ua/History/3588

  1. Пагіря О. Найбільша проблема Європи [Електронний ресурс] / О. Пагіря. // Український Тиждень.- 27.03.2011. - Режим доступу:

http://tyzhden.Ua/History/19366http://tyzhden.ua/History/19366

  1. Сацький П. На шляху до Другої світової: Перший віденський арбітраж [Електронний ресурс] / Сацький П. // Дзеркало Тижня.- 24.05.2013. - Режим доступу:

http://gazeta.dt.ua/history/na-shlyahu-do-drugoyi-svitovoyi-pershiy-videnskiy-

arbitrazh-.html



  1. Федака С. (За)карпатський вибір [Електронний ресурс] / Федака С. // Український Тиждень.- 19.03.2010. - Режим доступу:

http://stage.tyzhden.ua/History/3587

  1. 1939: проголошення незалежності Карпатської України [Електронний ресурс] // Історична правда. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/videos/2011/03/14/31517/

Перелік науково-популярних і наукових публікацій, присвячених тематиці


проголошення Акта відновлення Української державності (1941 рік)


  1. Акт відновлення Української Держави мав кілька редакцій [Електронний ресурс] // Історична правда.- 26.06.2015. - Режим доступу:

http://zik.ua/news/2015/06/26/akt_vidnovlennya_ukrainskoi_derzhavy_u_1941mu_ mav_kilka_redaktsiy istorychna_pravda_602506

  1. До 70-річчя проголошення Акта про відновлення Української Держави [Електронний ресурс] // 30.06.2011. - Режим доступу:

http://oun-upa.forumy.eu/t84-topichttp://oun-upa.forumy.eu/t84-topic

  1. Забілий Р. Акт відновлення державності 30 червня. Як це було (ФОТО) [Електронний ресурс] / Забілий Р. // Історична правда.- 30.06.2011. - Режим доступу:

http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/06/30/44396/

  1. Снєгирьов Д. Акт відновлення України: роль в історії і сучасний зміст [Електронний ресурс] / Снєгирьов Д. // - Режим доступу:

http://24tv.ua/ru/akt_vidnovlennya_ukrayini_rol_v_istoriyi_i_suchasniy_zmist_

n589295


  1. Патриляк І. К. Акт 30 червня 1941 р. В кн.: Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія. Історичні нариси / В. В. Дзьобак, І. І. Ільюшин,

Г. В. Касьянов, І. К. Патриляк та ін. [Електронний ресурс] // Київ: Наукова думка, 2005.- 494 с. - Режим доступу:

http://www.lucorg.com/UserFiles/File/Part%201.pdf




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал