Українські землі у складі російської та австрійської імперій наприкінці ХVІІІ – у першій третині ХІХ століття



Сторінка4/5
Дата конвертації07.01.2017
Розмір0.9 Mb.
1   2   3   4   5
Тема 6. Соціально-політичні рухи в Наддніпрянській Україні на початку ХІХ ст.
1. Масонство в Україні.book1

Український суспільно-політичний рух опирався не тільки на внутрішні джерела, а й на зовнішні чинники. Йдеться, зокрема, про відчутний вплив на цей рух Французької революції, зокрема її концепції вільної нації. Одним із виявів цього стало виникнення в Україні таємних політичних товариств після перемоги над Наполеоном. Повернувшись із зарубіжних походів, багато їхніх учасників почали іншими очами дивитися на російську дійсність, на політичний режим самодержавства, які різко контрастували з ідеями свободи, рівності, братерства. Різновидом таких товариств були масонські ложі.



  • розгляньте карту № 4 , назвіть міста де діяли масонські ложі, та їх назви.c:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\знак масонской ложи.bmp


Знак масонської ложі

Головна ідея масонів: «Увесь світ – це одна велика республіка, де всі народи – одна сім’я». Основне гасло масонів: «Свобода, Рівність, Братерство». У 1818 р. вони виникли в Києві («З'єднані слов'яни») та в Полтаві («Любов до істини»). Членами цих об'єднань були відомі українські діячі І. Котляревський, В. Капніст, В. Лукашевич, а також пізніше лідери декабристського руху П. Пестель, М.Орлов, М. Бестужев-Рюмін.


e:\підручник\іван орлай.jpge:\підручник\граф о.ланжерон.jpg


Іван Орлай - учасник масонської ложі «Понт Евксінський»




Граф О.Ланжерон - учасник одеської масонської ложі "Понт Евксінський"




ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ МАСОНСЬКИХ ЛОЖ В УКРАЇНІ



Політичний характер діяльності



Виступи проти національного гноблення



Поширення ідеї слов’янської федерації

МАСОНСЬКІ ЛОЖІ В НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ В І ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ.


РОКИ ІСНУВАННЯ

НАЗВА,

МІСЦЕ СТВОРЕННЯ



КЕРІВНИКИ, ЧЛЕНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ СКЛАД

СОЦІАЛЬНИЙ СКЛАД

МЕТА,

ЗАВДАННЯ


1817

«Понт Евксінський», Одеса

Граф О.Ланжерон, І.Котляревський, І.Орлай

Понад 70 чоловік: українці, росіяни, поляки, французи, греки, євреї, італійці, німці

Більшість становили особи вільних професій та купецького звання

Єдність слов’ян

1817

«Три царства природи», Одеса (надр, рослинного і тваринного світу)

Кирило та Петро Розумовські (нащадки гетьмана К.Розумовського)

Українці, росіяни, поляки, французи, греки, німці, євреї, італійці

В основному українське дворянство




Обидві одеські ложі були змушені припинити свою діяльність через доноси царській владі про «політичні дебати» (Кирила Розумовського оголосили божевільним, замкнули в Суздальському монастирі, а потім «змилостивилися» засланням разом з братом Петром в Одесу під нагляд міської адміністрації)

1818-1819

«Любов до істини», Полтава

М.Новиков,

І.Котляревський, С.Кочубей, В.Лукашевич, С.Петровський, Г.Тарновський



23 чоловіки: переважно українці

Місцеві урядовці, поміщики

Піднесення загальнополітичної свідомості українського дворянства

1818- 1822

«Об’єднання слов’ян», Київ

В.Роснишевський, П.Олизар, П.Харлинський

Понад 80 чоловік: українці, поляки, росіяни

Урядовці повітових і губернських установ, учителі, лікарі, військові

Єдність слов’ян

1821-1822

«Малоросійське таємне товариство», Полтава, Чернігів та інші міста

В.Лукашевич, С.Кочубей, П.Капніст, О.Величко, І.Котляревський

Діяльність

На відміну від масонських лож товариство діяло нелегально й ставило за мету вибороти незалежність України. Основні програмні положення містилися в підготовленому Василем Лукашевичем так званому «Катехізисі автономіста».

Цілі товариства:

1. Пропагандистська робота в масах, щоб сприяти підйому культурно-освітнього і політичного рівня свідомості.

2. Об’єднати маси навколо ідеї ліквідації кріпосництва та обмеження влади самодержавства.

3. Домогтися незалежності України (можливо під протекторатом відновленої Польської держави).



1826 р. члени Малоросійського товариства були заарештовані. Під час слідства В.Лукашевич заперечував існування організації. Після нетривалого ув’язнення члени таємного товариства були звільнені.

Значення діяльності товариства:

1) Це одна з перших суспільно-політичних організацій в Україні, що свідчило про зародження організованої політичної опозиції самодержавству.

2) Хоч товариство й не мало чіткої програми дій, його існування свідчило про активізацію національного руху в Україні.

Активно підтримували зв’язки з Польським патріотичним товариством та з Південним товариством декабристів.



1822 р. почалося переслідування масонських лож. За указом царя діяльність масонських організацій заборонялася на всій території Російської імперії.



Завдання:

1) Опрацюйте таблицю «Масонські ложі в Наддніпрянській Україні в І половині ХІХ ст.»

2) Складіть до таблиці текст, який би розкривав процес заснування та діяльності масонських товариств в Україні в І половині ХІХ ст.


  1. Рух декабристів в Україні.book1


Микита Муравйов – один з членів "Північного товариства"


Кіндратій Рилєєв - один з п’яти страчених декабристів

Оформлення справжньої політичної опозиції до царизму було пов’язане з появою декабристських організацій в Росії. Так, 1816 р. у Петербурзі група молодих офіцерів створює таємну організацію «Союз порятунку». Метою її діяльності стала підготовка збройного виступу проти самодержавства, захоплення влади і скасування кріпосного права. Вперше в історії Російської імперії виникла організація, що прагнула не просто захопити владу, а й здійснити глибокі зміни в усіх сферах життя суспільства. 1818 р. організація була перейменована в «Союз благоденства». Виникають її відділення (управи) на території України. Зростання чисельності організації привело до її поділу на Південне і Північне товариства (1821), метою яких була підготовка повстання в Україні та в Петербурзі. Обидва товариства діяли узгоджено, їхні лідери склали проекти конституції Росії. Північне товариство запропонувало «Конституцію» Микити Муравйова, яка передбачала перетворення Росії на федеративну конституційну монархію. територія країни мала поділятися на 14 «держав», з яких дві розташовувалися б в Україні. Південне товариство подало «Руську правду» Павла Пестеля, за якою Росія ставала унітарною республікою. Автономії неросійським територіям надавати П.Пестель не хотів (окрім Польщі). Обидва документи передбачали скасування кріпосного права і правову рівність усіх громадян Росії. e:\підручник\муравйов-апостол сергій.gif e:\підручник\200px-kakhovsky.jpg e:\підручник\muravev_nikita.jpg e:\підручник\рилєєв.jpg


Сергій Муравйов-Апостол –

страчений декабрист

Петро Каховський - один з п’яти страчених декабристів

У 1823 р. в Новограді-Волинському виникла таємна організація – Товариство об’єднаних слов’ян, фундаторами якої були брати Борисови. Своїм демократизмом вони суттєво відрізнялися від Південного товариства, де переважали представники родовитої української еліти. У програмних документах товариства «Правила» і «Клятва» висувалася ідея добровільного об’єднання слов’янських народів (зокрема й українського) у формі федеративної республіки та скасування кріпосного права. Це товариство незабаром приєдналося до Південного.

Повстання Північного і Південного товариств планувалося на 1826 рік, але після несподіваної смерті Олександра І офіцери вирішили скористатися ситуацією невирішеності питання щодо спадкоємця престолу і почати повстання раніше. 14 грудня 1825 р. вони виступили проти нового царя Миколи І в Петербурзі (на Сенатській площі) на чолі 3 тис. солдат. Повстання було погано організоване і придушене того ж дня. У районі Києва 29 грудня 1825 р. С.Муравйов-Апостол та інші члени Південного товариства підняли повстання Чернігівського піхотного полка (близько 1 тис. чол.). Повстання не мало підтримки серед інших полків і було придушене 3 січня 1826 року. Більшість членів організації заарештували, заслали до Сибіру чи на Кавказ, 5 керівників повстання стратили(П.Пестеля, К.Рилєєва, С.Муравйова-Апостола, М.Бєстужєва-Рюміна,П.Каховського ).


Повстання військових у грудні 1825 р. влада легко придушила, оскільки змовники прагнули здійснити переворот без допомоги селян і городян. Навіть солдати повсталих полків невиразно розуміли мету, до якої прагнули їхні офіцери. Проте рух декабристів (названий так за місяцем їхнього виступу) став важливим кроком у розгортанні боротьби проти кріпосництва та самодержавства. e:\підручник\петро борисов.jpgc:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\пестель павел.bmp




Павло Пестель – один з членів "Південного товариства"




Петро Борисов - очолив повстання Чернігівського полка





Документи та матеріали.



1. Витяг з «Конституції» Микити Муравйова (1821-1825 рр.)

Досвід усіх народів й усіх часів доводить, що влада самодержавна однаково згубна для правителів і для суспільства; що вона не відповідає ані правилам святої віри нашої, ані основам здорового глузду…

Федеральне або союзне правління єдино розв’яже це завдання, задовольнить усі умови й поєднає велич народу і волю громадян.

Під наглядом Государя єдині Законодавчі Збори перебувають у столиці і роблять усі розпорядження, загальні для всієї держави.

1. Російський народ вільний і незалежний, не належить і не може належати ніякій особі і ніякій родині…

2. Громадянами є ті жителі Російської Держави, яким надаються права громадянства.

3. Щоб бути громадянином, потрібні такі умови:

1-а. Вік – не менше, як 21 рік.

2-а. Місцеперебування – відоме і постійне проживання.

7-а. Власність – окрема, на своє ім’я.

16. Кріпацтво і рабство скасовуються. Поділ між шляхетними і простолюдинами не приймається…

24. Право власності, що містить у собі тільки речі, священне і недоторкане.

25. Землі поміщиків залишаються за ними. Окремий закон визначає винагороду, яку зобов’язані їм зробити селяни, що забажають покинути свої оселі й переселитися в інше місце…

У законодавчому і виконавчому відношенні вся Росія поділяється на 14 Держав і дві області, що є такі:

VI – Бузька – (Київ)



VIІ – Чорноморська – (Одеса)



ІХ – Українська – (Харків)

54. Законодавча влада кожної Держави доручається Законодавчим Зборам, які складаються з: 1-ше – Палата виборних, 2-ге – Дума.

81. Виконавча влада кожної Держави доручається Державному Правителю, його намісникові і Раді.

92. Народне Віче складається з Верховної Думи й Палати Представників народних.


2. Витяг з «Руської Правди» Павла Пестеля (1821-1823)

§ 4. Усі мають бути рівними перед законом… Усі люди в державі мають однакове право на всі вигоди, які надає держава, і всі мають однакові обов’язки, невід’ємні від державного устрою. З цього випливає, що всі люди в державі мають неодмінно бути перед законом цілком рівні і що всяка постанова, яка порушує цю рівноправність усіх перед законом, є недопустимим зловладдям, що неодмінно має бути знищене…

§ 6. Дворянство… Досить довго існувала можливість для декотрих гнобити всіх інших; тепер час покласти край тому огидному й безтямному порядку…


"Руська правда"

§ 11. Дворянські селяни … Успіхи освіти дедалі поширюються… (Виявляється) дух часу, що прагне свободи, основаної на законах … Усе це змушує жадати, щоб рабство в Росії було цілком знищене… Оскільки таке важливе починання потребує зрілого обміркування й спричиниться до великих змін у державі, то не може воно до успішного завершення бути проведене інакше, як поступовим запровадженням …

5) Уся земля, що кожній волості належить, поділяється на дві частини: волосну і приватну. Перша належить усьому суспільству, друга – приватним особам. Перша становить власність громадську, друга - приватну. Волосна земля є недоторканною, вона поділяється на ділянки, ділянки роздаються на вимогу членів волості. Решта землі віддається у винайм стороннім людям не більш як на рік …



8) … Верховна Рада поділяється на законодавчу та верховно-виконавчу. Перше доручається Народному Вічу, друге – Державній Думі. Крім того, потрібна ще влада дорадча, щоб ці дві не виходили за свої межі. Влада дорадча доручається Верховному Соборові.

9) Народне Віче складається з народних представників, обраних народом на 5 років.

10) Державна Дума складається з 5 членів, обраних народом на 5 років.

11) Верховний Собор складається із 120 членів, що називаються боярами. Боярів призначають на ціле життя, і вони не можуть брати участі ні в законодавчих, ні у виконавчих органах…

Фінляндія, Естляндія, Ліфляндія, Курляндія, Білорусія, Малоросія, Новоросія, Бессарабія, Крим, Грузія, увесь Кавказ, землі Киргизів, усі народи сибірські і різні інші племена, що всередині держави проживають, ніколи не користувалися і ніколи користуватися не можуть самостійною незалежністю і завжди належали до самої Росії… (або до) якоїсь сильної держави. Та й на майбутні часи через слабкість свою ніколи не можуть становити окремих держав; а тому і підлягають усі вони право благо вигоди і мусять при цьому навіки зректися права окремої народності.



Завдання:

1) Опрацюйте документ 1 та 2 та визначить їх авторів та хронологічні рамки створення.

2) Порівняйте обидва документи та визначить відмінне та спільне в них стосовно:

- принципу рівності;

- принципу особистої свободи;

- порядку організації державної влади;

- національної проблеми, в тому числі українське питання.

3) Чи є в документах які-небудь факти, котрі допомагають зробити висновки щодо мети їх створення?

book1

3. Польське повстання 1830-1831 рр.

Піднесення українського національного руху тісно пов’язане з польським повстанням 1830 р., яке охопило не тільки територію Польщі, Литви, Білорусії, а й Правобережну Україну.

17 листопада 1830 р. вибухнуло визвольне повстання у Варшаві. Причинами повстання був активний наступ самодержавства на автономні права Королівства Польського, що проявлялося в поширені на польську територію загальноімперських репресивно-поліцейських порядків, запровадженні цензури, активній боротьбі з ліберальною польською опозицією та патріотичними організаціями. Усі ці дії були порушенням дарованої імператором Олександром І Конституції Королівства Польського (1815).

Це повстання здобуло перемогу і царський намісник залишив Польщу. Але серед повстанців було дві думки, щодо використання своєї перемоги: І продовжувати боротьбу, щоб здобути повну незалежність і провести соціальні реформи в Польщі; ІІдобитися угоди з царизмом при умові додержання ним Конституції 1815 р.

Учасниками повстання в основному були молоді польські офіцери, натхненні революціями, що розгорнулись у Франції та Бельгії. Внаслідок внутрішніх конфліктів енергія поляків після перших успіхів послабла. На початку 1831 р. повстанці рушили на Волинь. Участь у повстанні брала лише шляхта та духовенство. Щоб здобути підтримку українських селян, поляки проголосили лозунг «За нашу і вашу свободу!». Але селяни в основному залишилися нейтральними.

На Правобережній Україні повстання очолював союз «Вільних синів Подолії», створений у Кам’янець-Подільському. У повстанні взяло участь 6 тис. вихідців Правобережної України. До середини 1831 р. повстання було придушене.

Наслідки повстання для України:



  1. Українське селянство залишилося в повній залежності від польських панів;

  2. Православне духовенство повністю залежало від поляків-дідичів;

  3. Польські школи закривались, а натомість відкривались російські;

  4. Сформовані українські полки козаків були негайно відправлені на Кавказ;

  5. З 1832 р. російська мова стала офіційною на Правобережжі;

  6. Царизм відмінив магдебурзьке право;

  7. Була ліквідована стародавня козацька міліція у Києві.

Таким чином, після повстання суспільна атмосфера не змінилася на краще. Українське селянство залишалося у цілковитій залежності від польських панів. Незадовільним було становище православного духовенства. Посилився процес русифікації.

book1

4. Поширення прогресивних ідей у навчальних закладах.

Одним із центрів суспільно-політичного руху в Україні після діяльності декабристів став Харківський університет. Там поширювалися революційні ідеї декабристів, гуманістичні теорії утопічного соціалізму і природного права.

У 1826 р. тут виник таємний політичний гурток, до якого входило близько 20 студентів, службовців та офіцерів. Очолювали гурток два студенти: В.Г.Розаліон-Сошальський і П.С.Балабуха. Гуртківці читали і поширювали заборонені твори, самі писали революційні вірші і памфлети. Вони гостро засуджували кріпосництво, самодержавний деспотизм в Україні, запровадження військових поселень, поміщицько-чиновницьке свавілля, безправ’я пригнобленого народу. Панівною була ідея: повернення прав народу, що налужить йому від природи.




Пам’ятник М.В.Гоголю у Ніжині

На початку 1827 р. царська влада викрила і розгромила цей гурток. Значення його діяльності полягає в тому, що хоча в політичному відношенні члени гуртка не зуміли піти далі від пропаганди ідей, успадкованих від декабристів, але їх діяльність свідчить про пробудження і початок консолідації нових прогресивних сил в роки реакції. c:\documents and settings\admin\мои документы\підручник\памятник гоголю в нежине.bmp

Другим центром поширення прогресивних ідей в Україні стала Гімназія вищих наук, заснована у Ніжині 1820 р. князем Безбородьком. Це була привілейована гімназія для дітей дворян. Прогресивні ідеї швидко почали поширюватись серед гімназистів після повстання декабристів. Учні таємно видавали журнали і альманахи під назвою «Північна зірка», «Метеор літератури» та ін.. переписувались від руки твори відомих поетів і письменників (О.С.Пушкіна, О.С.Грибоєдова, К.Ф.Рилєєва, Ф.Вольтера). У гімназистів була своя таємна бібліотека вільного читання, якою відав гімназист М.В.Гоголь-Яновський, майбутній великий письменник. Часто учні співали відомий революційний гімн Франції «Марсельєзу».

Вільнодумство було поширене і серед ніжинських професорів. Викладачі гімназії в своїх лекціях піддавали критиці існуючі порядки, знайомили студентів з творами просвітителів Вольтера, Руссо, Монтеск’є. серед них були І.Орлай, М.Білоусов, Ф.Зінгер, С.Андрущенко.

У 1827 р. було створено таємний гурток прогресивних професорів. Цей гурток підтримували передові гімназисти: М.В.Гоголь, М.Я.Прокопович, М.Я.Висоцький та ін.. Царський уряд дізнавшись про поширення вільнодумства (1830) в Ніжинській гімназії вищих наук наказав професорів-вільнодумців позбавити посад і відправити на заслання.

Значення діяльності політичних гуртків:


  1. Проводилась пропаганда передових ідей серед української інтелігенції, студентів та учнів;

  2. Відбувався безперервний процес зростання опозиційних настроїв серед передової інтелігенції;

  3. Виступи передових людей з політичним протестом мали певний вплив на згуртування нового покоління борців проти самодержавно-кріпосницького ладу.

Проте в діяльності перших гуртків помітні риси відсутності чітко визначеної організації і радикальної програми.

dramamsk



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал