Українська мова і література" освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр" Луцьк 2006



Скачати 411.62 Kb.

Сторінка2/3
Дата конвертації25.12.2016
Розмір411.62 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3
—якщо речення складнопідрядне з кількома підрядними, то, крім характеристики кожного підрядного, назвати вид підрядності: послідовна, однорідна, неоднорідна або змішаного типу, тобто поєднання цих видів;
—якщо речення безсполучникове, то визначити: однорідні чи неоднорідні предикативні частини, смислові відношення між простими реченнями
(єднальні. протиставні, часові, умовно-наслідкові, причинові та ін.),засоби зв’язку предикативних частин, закрита чи відкрита структура;
—якщо речення складне з різними видами зв'язку, то назвати, які саме види зв'язку поєднані в ньому:
• сполучниковий сурядний і підрядний,
• сполучниковий сурядний і безсполучниковий,
• сполучниковий підрядний і безсполучниковий,
• сполучниковий сурядний і підрядний та безсполучниковий.
6. Накреслити лінійну чи вертикальну схему речення.
7. Пояснити розділові знаки.

8. Кожну предикативну частину розібрати окремо як просте речення (див. послідовність синтаксичного розбору простого речення).
Послідовність синтаксичного розбору речення з прямою мовою
1. Довести, що це речення з прямою мовою, назвавши слова автора і пряму мову.
2. Визначити, чим виражені слова автора і пряма мова (простими чи складними реченнями, текстом).
3. Зробити синтаксичний розбір кожного речення (див. порядок синтаксичного розбору простого і складного речення).
Зразки синтаксичного розбору сурядного та підрядного словосполучень
У реченні Обсипався яблуневий цвіт: і стежки засіяв, і доріжки
(Л.Костенко) виділимо сурядне словосполучення і стежки, і доріжки та підрядне яблуневий цвіт і зробимо їх синтаксичний аналіз.
Словосполучення і стежки, і доріжки сурядне; початкова форма –
і стежки, і доріжки; за будовою – просте; відкритої структури; морфологічне вираження – іменники у знахідному відмінку множини; семантико-синтаксичні відношення між компонентами

єднально- перелічувальні; засоби синтаксичного зв’язку – єднальний повторюваний сполучник і та перелічувальна інтонація; синтаксична функція в реченні – однорідні додатки.
Словосполучення яблуневий цвіт підрядне; початкова форма – яблуневий цвіт; головне слово – цвіт, залежне – яблуневий; за структурою – просте; за ступенем зв’язку компонентів – синтаксично вільне; за морфологічним вираженням головного слова – іменникове; форма підрядного зв'язку – повне узгодження; семантико-синтаксичні відношення між компонентами – атрибутивні; засоби синтаксичного зв’язку – закінчення залежного слова; синтаксична функція в реченні: головне слово – простий підмет, залежне слово – узгоджене означення.
Зразок синтаксичного розбору простого речення
Речення Осінній день бухикав хрипко, укрившись хутром листяним
(П.Воронько) просте (граматична основа – день бухикав); за метою висловлювання – розповідне; за емоційним забарвленням – неокличне; за характером граматичної основи – двоскладне; за наявністю чи відсутністю другорядних членів речення – поширене; за наявністю необхідних для розуміння змісту членів речення – повне; за наявністю чи відсутністю ускладнюючих засобів – ускладнене відокремленою поширеною обставиною, що виконує напівпредикативну функцію в реченні, виражається дієприслівниковим зворотом, перебуває у постпозиції стосовно опорного слова – присудка, за таких умов відокремлюється завжди; за характером предикативних відношень – стверджувальне. Підмет день – простий, виражений іменником у називному відмінку однини; присудок бухикав –
простий дієслівний, виражений дієсловом минулого часу, дійсного способу; група підмета – узгоджене означення осінній, виражене прикметником у називному відмінку однини; група присудка – обставина способу дії хрипко, виражена прислівником, та відокремлена обставина укрившись хутром листяним, виражена дієприслівником із залежними від нього словами. Семантико- синтаксична структура речення: бухикав – предикатна синтаксема, день – суб’єктна синтаксема, осінній – атрибутивна синтаксема,, хрипко та укрившись хутром листяним – адвербіальні синтаксеми. Комунікативна будова речення: осінній день – тема, бухикав хрипко, укрившись хутром листяним – рема).
Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, завжди відокремлюється комами.
Зразок синтаксичного розбору складного речення
Якби мої думи німії та піснею стали без слова, тоді б вони більше сказали, ніж вся оця довга розмова (Леся Українка).
Речення складне, розповідне, неокличне, багатокомпонентне, сполучникове, складнопідрядне з кількома підрядними, з неоднорідною супідрядністю.
Головна частина тоді б вони більше сказали; підрядна – якби мої думи німії та піснею стали без слова – розчленованої структури, відповідає на питання за я к о ї умови? (підрядне обставинне речення умови), поєднується з головним сполучником якби; підрядне речення ніж вся оця довга розмова розчленованої структури, відповідає на питання н а с к і л ь к и ? (підрядне міри і ступеня), поєднується з головною частиною сполучником ніж. Коми поставлено згідно з правописом на межі частин складнопідрядного речення.
Речення тоді б вони більше сказали двоскладне, поширене, повне, неускладнене, стверджувальне. Підмет вони виражений особовим займенником у називному відмінку, присудок сказали б – простий дієслівний, виражений дієсловом умовного способу. У групі присудка є другорядні члени – обставина часу тоді, виражена прислівником; обставина міри і ступеня більше, виражена якісно-означальним прислівником у формі вищого ступеня порівняння.
Речення Якби мої думи німії та піснею стали без слова двоскладне, поширене, повне, неускладнене, стверджувальне. Підмет думи простий, виражений іменником у називному відмінку, присудок стали піснею іменний складений, складається з іменної частини піснею, вираженої іменником в орудному відмінку, і дієслівної зв'язки стали. У групі підмета наявні два узгоджені означення мої і німії, виражені відповідно займенником і прикметником. У групі присудка наявний непрямий додаток без слова, виражений іменником у поєднанні з прийменником.
Речення ніж вся оця довга розмова двоскладне, поширене, неповне контекстуальне (пропущений присудок сказала б, що встановлюється з головного речення). Підмет розмова виражений іменником у називному відмінку. Від нього залежить узгоджене означення довга, виражене при- кметником, і означення вся оця, виражене займенниками.

ЗАВДАННЯ ДО КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
Контрольна робота №1 до змістового модуля „Словосполучення і просте речення”
Варіант 1 1. Назвіть типи синтаксичних одиниць системи мови і системи мовлення та принципи їх виділення.
2. Охарактеризуйте структурно-семантичні ознаки неповних речень, подайте
їхню класифікацію.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
А три шляхи широкії терном заростають (Т.Шевченко).
Варіант 2 1. Визначте місце словосполучення у системі синтаксичних одиниць.
2. Охарактеризуйте структурно-семантичні ознаки і різновиди еліптичних речень.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Іду в розкриті небеса, несу землі зелену ношу (А.Малишко).
Варіант 3 1. Проаналізуйте типи словосполучень за видом синтаксичного зв’язку.
2. Вкажіть способи вираження простих підметів в українській мові.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Мов водоспаду рев, мов битви гук кривавий, так наші молоти гриміли раз у раз (І.Франко).
Варіант 4 1. Охарактеризуйте прості, складні та комбіновані словосполучення сучасної української мови.
2. Проаналізуйте засоби вираження складених підметів в українській мові.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
На шлях я вийшла ранньою весною і тихий спів несміло заспівала (Леся
Українка).

Варіант 5 1. Охарактеризуйте різновиди підрядних словосполучень за морфологічним характером головного компонента.
2. Проаналізуйте способи вираження простого дієслівного присудка сучасної української мови.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Давно відійшло в минуле чумацтво, полишивши нам після себе народні пісні, легенди й перекази про ті далекі нелегкі часи (М.Слабошпицький).
Варіант 6 1.Охарактеризуйте вільні і зв’язані словосполучення. Вкажіть критерії розмежування синтаксичних словосполучень і фразеологізмів.
2.Проаналізуйте структуру і способи вираження складеного дієслівного присудка сучасної української мови.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Людські тривоги і боління я прагну в слово перелить (М.Сингаївський).
Варіант 7 1. Охарактеризуйте семантико-синтаксичні відношення і засоби зв’язку компонентів у сурядних словосполученнях.
2. Визначте формальні і семантичні диференційні ознаки підмета.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Тепер, співаючи, дівчата тією стежкою ідуть на спільну працю
(М.Рильський).
Варіант 8 1. Охарактеризуйте відкриті та закриті сурядні словосполучення та засоби синтаксичного зв’язку компонентів у них.
2. Проаналізуйте диференційні формальні та семантичні ознаки присудків.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Прийде пісня, мов дружня весна, шумовита, рвучка, голосна
(П.Воронько).

Варіант 9 1. Охарактеризуйте узгодження як форму підрядного зв’язку в реченні та словосполученні. Вкажіть особливості кореляції.
2. Поясніть сутність понять суб’єктний та об’єктний інфінітиви. Який з цих
інфінітивів формує структуру складеного дієслівного присудка ?
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Сонце сміялося серед чистого, безхмарного неба (І.Франко).
Варіант 10 1. Охарактеризуйте керування як форму підрядного зв’язку в реченні та словосполученні за традиційним і сучасним функціональним підходами.
2. Проаналізуйте вплив дієслівних зв’язок на морфологічне вираження
іменної частини складеного іменного присудка.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
А маки процвітають і білим, і сивим, і червоним квітом (Марко
Вовчок).
Варіант 11 1. Вкажіть предмет і завдання синтаксису, його зв’язок з іншими науками.
2. Охарактеризуйте семантико-синтаксичні і формально-граматичні ознаки поширених речень і другорядних членів у них.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Синім холодом од трав віє (В.Сосюра).
Варіант 12 1. Охарактеризуйте речення як основну синтаксичну одиницю-конструкцію, його співвідношення із судженням.
2. Розкрийте сутність понять власне-прилягання і відмінкове прилягання.
Чи всі незмінювані слова поєднуються з опорним компонентом речення чи словосполучення формою прилягання?
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
І вітром донесло до мене щебетання солов’їне (М.Рильський).

Варіант 13 1. Охарактеризуйте семантико-синтаксичні відношення в підрядних словосполученнях.
2. Проаналізуйте двоскладне речення сучасної української мови, способи вираження предикативності в ньому.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Золоті бджоли бриніли в золотому сонячному промінні, купчились на вуликах, біля річок, гули весело (Б.Грінченко).
Варіант 14 1. Охарактеризуйте основні ознаки речення.
2. У чому полягає сутність предикативного зв’язку, його форми взаємозалежна координація?
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Солов’я збентежив трепет яблуневих віт (І.Вирган).
Варіант 15 1. Охарактеризуйте синтаксичні категорії речення.
2. Проаналізуйте обставину як другорядний член речення, її диференційні граматичні ознаки, різновиди і способи вираження.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення
і виділених з нього словосполучень.
Густа мряка чорним напиналом єднала з небом спалену сонцем полонину (М.Коцюбинський).
Варіант 16 1. Охарактеризуйте типи речень за комунікативним призначенням та експресивним забарвленням.
2. Вкажіть структурно-семантичні особливості подвійного (складного) присудка, характер синтаксичного зв’язку його з підметом.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Довго я не хотіла коритись весні, не хотіла її вислухати (Леся
Українка).

Варіант 17 1. Охарактеризуйте стверджувальні і заперечні речення.
2. Проаналізуйте означення як другорядний член речення. Які принципи розрізнення неузгоджених означень і приіменних додатків?
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Я ж був сільським веселим агрономом і змалку землю батьківську люблю
(М.Сингаївський).
Варіант 18 1. Охарактеризуйте формально-синтаксичну організацію речення. Що таке структурна схема речення?
2. Проаналізуйте додаток як другорядний член речення, вкажіть критерії розмежування прямих і непрямих додатків.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Навшпиньки виглядають жоржини через тин (Л.Костенко).
Варіант 19 1. Охарактеризуйте семантико-синтаксичну структуру речення. Назвіть типи синтаксем, їхні основні семантичні та морфологічні варіанти.
2. Проаналізуйте спільні
і відмінні ознаки між реченням
і словосполученням.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
І десь летить зима полями на білогривому коні (В.Сосюра).
Варіант 20 1. Охарактеризуйте комунікативну організацію речення.
2. Визначте спільні та відмінні ознаки між словом і словосполученням.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Ми клянемось віддати народу всі наші сили, думки й почуття
(М.Рильський).

Варіант 21 1. У чому полягає сутність нового функціонального вчення про другорядні члени речення. Охарактеризуйте прислівні, детермінантні другорядні члени речення та дуплексиви.
2. Дайте порівняльну характеристику ситуативним і контекстуальним неповним реченням.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення
і виділених з нього словосполучень.
Хай вічний прометеївський вогонь усі серця окрилює і гріє!
(М.Рильський).
Варіант 22 1. Охарактеризуйте приєднувальні (парцельовані) конструкції як специфічні різновиди повних і неповних речень.
2. Проаналізуйте структурно-семантичні особливості та способи вираження прикладки, розділові знаки при ній.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Без виміру минулого ми не можемо знати обсяг майбутнього
(М.Олійник).
Варіант 23 1. Охарактеризуйте підрядний синтаксичний зв’язок .
2. Дайте визначення односкладним реченням, охарактеризуйте формально- граматичну, семантичну структуру та головний член односкладних речень.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Краса України і матері мова лунає у пісні і в серці дзвенить
(М.Сингаївський).
Варіант 24 1. Охарактеризуйте сурядний синтаксичний зв’язок.
2. Як кваліфікують означено-особові, неозначено-особові та узагальнено- особові речення в традиційній і сучасній функціональній граматиці?
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
У далекому полі місяць розвіває срібло і сон (М.Стельмах).

Варіант 25 1. Охарактеризуйте принципи класифікації підрядних словосполучень.
2. Назвіть основні ознаки та структурно-семантичні різновиди нечленованих речень.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Тільки в праці невтомній крилатим стаєш (В.Сосюра).
Варіант 26 1. Охарактеризуйте явище синтаксичної омонімії другорядних членів речення..
2. У чому специфіка вокативних і генітивних односкладних речень? Як їх кваліфікують у граматичній науці?
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Крізь сотні сумнівів я йду до тебе, добро і правдо віку (В.Стус).
Варіант 27 1. Охарактеризуйте форми синтаксичних зв’язків.
2. Дайте семантичну характеристику номінативним односкладним реченням.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Упродовж віків український народ творив і шліфував свою мову, заносячи в мовну скарбницю переплавлені у ніжній душі, добірні перлини пізнання, почуття, мрії (І.Вихованець).
Варіант 28 1. Проаналізуйте структурно-семантичні типи речень.
2. Охарактеризуйте принципи класифікації односкладних речень у різних граматичних дослідженнях та в шкільному курсі мови.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Буду я навчатись мови золотої у трави-веснянки, у гори крутої
(А.Малишко).

Варіант 29 1. Проаналізуйте структурно-семантичні різновиди безособових односкладних речень, способи вираження головного члена в них.
2. Охарактеризуйте категорію семантико-синтаксичної валентності. Назвіть валентні класи предикатів.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Ой летіли лебедоньки через темний бір, поронили біле пір’я та й у батьків двір (М.Рильський).
Варіант 30 1. Охарактеризуйте проблеми визначення і принципи класифікації
інфінітивних односкладних речень у різних граматичних дослідженнях.
2. Проаналізуйте особливості актуального членування речення та засоби виділення теми й реми.
3. Зробіть синтаксичний розбір речення і виділених з нього словосполучень.
Безпощадний блиск твоєї вроди лагідно в душі моїй сія (Д.Павличко).

Контрольна робота №2 до змістового модуля „Ускладнене просте речення”
Варіант 1 1.Охарактеризуйте трактування терміна „ускладнене просте речення” в лінгвістичній літературі. Назвіть дослідників ускладнювальних компонентів речення.
2.Проаналізуйте синтаксичні та стилістичні функції звертань.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Тягнуться до сонця і квітки, і трави, віти кучеряві, гори голубі
(В.Сосюра).
Варіант 2 1.Визначте місце ускладнених простих речень у граматичній системі мови.
2.Охарактеризуйте вокативні речення (кличні комунікати) та їх модифікації.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Шумить, і шепче, і тривожить зрадливий дощ із-за кутка
(М.Рильський).
Варіант 3 1.Охарактеризуйте категорію „напівпредикативності” як ознаку ускладнених простих речень.
2.Проаналізуйте позиції звертання у структурі простого ускладненого речення, інтонацію та розділові знаки при звертаннях.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Збирають світлі, золоті меди веселокрилі та прозорі бджоли
(М.Рильський).
Варіант 4 1.Охарактеризуйте категорію „ускладнення” в традиційній граматиці.
2.Проаналізуйте історію і сучасний стан вчення про звертання.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Так, я буду крізь сльози сміятись, серед лиха співати пісні (Леся
Українка).

Варіант 5 1.Проаналізуйте різновиди ускладнених простих речень.
2.Вкажіть способи вираження звертання в українській мові.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Під осінніми високими зорями затихають оселі (М.Стельмах).
Варіант 6 1.Проаналізуйте поняття
„ускладнення” в сучасних дослідженнях функціонального напрямку.
2.Охарактеризуйте синтаксичну будову вставлених речень.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
А крізь виноградне листя веранди сонце сходить, росяно, червоно
(О.Гончар).
Варіант 7 1.Проаналізуйте визначальні формальні та семантичні ознаки ускладнених простих речень.
2.Визначіть принципи розмежування категорій „вставності” і „вставленості”.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли (О.Гончар).
Варіант 8 1.Охарактеризуйте ускладнені прості речення з прислівними, детермінантними компонентами та дуплексивами.
2.Проаналізуйте семантичні групи вставних одиниць.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Метелику, зітканий із ниток світла, не літай у високому небі
(В.Голобородько).

Варіант 9 1.Охарактеризуйте семантико-синтаксичні та формально-граматичні функції кличного відмінка як основного способу вираження звертання в українській мові.
2.Проаналізуйте синтаксичні особливості вставних одиниць.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Моє життя, немов зів’ялий квіт, впаде, зламавшися, тобі до ніг
(М.Джаліль).
Варіант 10 1.Охарактеризуйте типи сполучників при однорідних членах речення.
2.Визначіть критерії розмежування вставних речень, словосполучень та слів.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Прийде пісня, мов дружня весна, шумовита, рвучка, голосна
(П.Воронько).
Варіант 11 1.Охарактеризуйте історичний аспект і сучасний стан вчення про однорідні члени речення.
2.Проаналізуйте морфологічні засоби вираження вставних компонентів.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою степ (В.Козаченко).
Варіант 12 1.Охарактеризуйте вставлені словосполучення і слова. Що являє собою вставлений текст?
2.Проаналізуйте узагальнюючі слова при однорідних членах речення, їх функції, способи вираження.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Зимовими вечорами, сидячи за прядкою чи ткацьким верстатом, вона співала тихо й сумно, ніби в піснях розмовляла сама з собою (Б.Олійник).

Варіант 13 1.Охарактеризуйте диференційні ознаки однорідних членів речення.
2.Проаналізуйте історичний аспект і сучасний стан учення про вставні компоненти речення.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Любив, їдучи на возі з лугу, дивитися, лежачи, на зоряне небо
(О.Довженко).
Варіант 14 1. Проаналізуйте засоби вираження однорідності.
2. Назвіть різновиди відокремлених означень, способи їх вираження в українській мові.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Тут, на узліссі, розкіш була вітрові (М.Коцюбинський).
Варіант 15 1. Проаналізуйте особливості інтонації та розділові знаки у реченнях зі вставними та вставленими компонентами.
2. Визначте різновиди семантико-синтаксичних відношень у межах однорідних членів речення.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
І мене в сім’ї великій, в сім’ї вольній, новій не забудьте пом’янути незлим тихим словом (Т.Шевченко).
Варіант 16 1. Проаналізуйте синтаксичні особливості відокремлених обставин, виражених одиничними дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
2. Охарактеризуйте речення з однорідними присудками.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Коні іржуть і мчать у вічність, розвіваючи на вітрі свої залізні гриви
(І.Цюпа).

Варіант 17 1. Визначте принципи розмежування простих ускладнених речень з однорідними присудками та складних поліпредикативних конструкцій.
2. Проаналізуйте загальні правила відокремлення обставин.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Під осіннім вогнищем поволі скипав, збігав, рум’янився туман
(В.Собко).
Варіант 18 1.Розкрийте проблематику однорідності головних членів односкладних речень.
2. Охарактеризуйте синонімію відокремлених членів речення і підрядних частин складнопідрядних речень.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю (Т.Шевченко).
Варіант 19 1. Проаналізуйте однорідність підметів.
2. Визначте особливості відокремлення додатків.
3.Зробіть синтаксичний розбір речення.
Рожевим цвітом радісно залиті шумлять сади (В.Сосюра).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал