Українська література



Сторінка4/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір1.42 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Тема уроку 2. Вивчення послання Т.Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим...»
Мета уроку: забезпечення єдності змісту і форми під час аналізу ідеї, теми, системи образів, суть роздумів поета про причини тяжкого життя поневоленого українського народу; пробудити і виховувати в учнів активну життєву позицію, любов до рідної мови, а через Шевченкове слово любов і повагу до простого народу, бо він є творцем нашої історії.

Тип уроку: бесіда з елементами дискусії.

Обладнання: автопортрет молодого Шевченка, «Кобзар», Біблія, хліб, виставка учнівських робіт.
Перебіг уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

Учитель. Діти, прошу вас запам’ятати, що споконвіку в українців були святими: Біблія – символ християнської віри, хлібина – символ добробуту і гостинності, а згодом «Кобзар» Тараса Шевченка, що є символом розуму і мудрості нашого народу.

Сьогодні ми продовжимо вивчати один із творів великого Кобзаря – послання «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнєє посланіє».Чому на цей твір Шевченка ми виділили два уроки? Я вважаю, що це один із усіх творів української літератури, який заставить навіть байдужу до всього людину задуматися над минулим нашого народу, провести паралель до сьогодення і поставить питання: «...що ми? Чиї сини? яких батьків?».

На попередньому уроці я розповіла вам про дві версії щодо алегоричності назви твору і попросила аргументувати, яку ви вважаєте більш вірною, на вашу думку? Прошу пригадати зміст першої та другої версії.

- Перша. У Миколи Гоголя є поема «Мертві душі», яку ви будете вивчати пізніше. «Мертвими» Гоголь називає поміщиків. Дехто вважає, що і Шевченко також мертвими називає українських поміщиків-кріпосників. Живі – це інтелігенція, про яку поет говорить найбільше, дає їй досить глибоку, вичерпну характеристику. Ненароджені – то простий народ, «брати незрячі, гречкосії», поневолені, політично пасивні.



- Друга. Послання охоплює минулий («мертвим»), теперішній («живим») і майбутній («ненародженим») часи, а разом – це вічність, що поширюється і на нас з вами.

Учні доказують свою думку.

Учень1. Я дотримуюсь другої думки, бо поет звертається до історичного минулого нашого народу, до своїх сучасників, щоб допомогли простому поневоленому люду, а також до майбутніх поколінь, щоб учились поважати свій народ, його історію.

Учень 2. Мені здається, що і перша думка є правильною. Поміщики-кріпосники вже мертві, бо кріпосницький лад потрібно було знищити, що зробили у 1861 році, живі – це сучасники поета, інтелігенція, яку Шевченко просить повернутися обличчям до поневоленого люду, зробити хоч що-небудь для полегшення його життя. А ненародженими є прості «незрячі гречкосії», які не відчувають поки, яка сила в їх руках, бо не народилися ще до боротьби.

Учитель. Ось ми почули два погляди, які, на мою думку, обидва правильні, бо суть одна: звернути увагу на життя простого народу, допомогти не солодкими словами, а ділом.

- Яким постає перед читачами ліричний герой?

Учень. Ліричний герой заявляє про себе відразу, відверто з перших рядків твору. Він схвильований, обурений, бо пани оглухли, пруться на чужину, деруть шкуру з простих людей. Його турбує загальна байдужість, що запанувала у рідному краї. Упродовж усього послання ліричний герой, який передає слова самого поета, говорить про прірву між українськими поміщиками і народом.

Учитель. Які властиві поміщикам риси виділив у творі Шевченко?

Учень. Шевченко не називає ні одного прізвища чи імені, але дає чітку характеристику розбещеного, безкарного поміщицтва. Він звертається до них, як до підсудних словами в наказовій формі: схаменіться, подивіться, не шукайте, будьте люди, не дуріте дітей ваших, учітеся, думайте, часом поет вдається до вульгарних означень «недолюди», «діти юродиві», «ненаситі»).

ІІ. Опрацювання нового матеріалу.

Учитель. Удома ви опрацювали ту частину поеми, де Шевченко дає характеристику панської інтелігенції. Яка думка виражена в рядках послання:

Не дуріте дітей ваших,

Що вони на світі

На те тільки, щоб панувать...?

Учень. Ліричний герой звертається до панів, які виховували своїх дітей у великопанському дусі, навчали за кордоном, готуючи їх до панування над кріпаками.

Учитель. Далі Кобзар переходить від батьків-поміщиків до характеристики їх дітей, панської інтелігенції. Що ж дала закордонна освіта паненятам?

Учень. А нічого. Закордонна освіта відривала їх від усього національного, приводила до духовної спустошеності.

Учитель. Розповідь про духовне зубожіння поет передає за допомогою сарказму в діалозі між ліричним героєм та інтелігенцією. Знайдіть, прочитайте і прокоментуйте ці рядки.

Учень зачитує діалог і аналізує.

Добре, брате,

Що ж ти такеє?

.........................

Правнуки погані!

Цим в’їдливим тоном поет передає яскраву характеристику панської молоді й оцінку її знанням).



Учитель. Так, ця шаржована сцена дотепно висміює безликість, обмеженість і тупість тієї частини суспільства, яка мала б прокладати шляхи своєму народові до прогресу, освітлювати їх власним розумом. Відірвана від свого народу така інтелігенція нездатна виконати покладені на неї обов’язки.

На сьогодні (учень) підготовив нам невеличке повідомлення про слов’янофілів.



(Повідомлення учня)

Як бачимо, українська інтелігенція прихильно ставиться до настанов вивчати «всі мови слов’янського люду», а свою?



Учень. «А своєї

Дастьбі...Колись будем

І по-своємуглаголать,».

Учитель. Зверніть увагу, що після слова «дастьбі» стоїть три крапки, що краще говорять за будь- які слова. Ця інтелігенція не знає ні своєї мови, ні своєї історії, однак знаходить високопарні слова, щоб похвалятися подвигами козацтва.

Шевченко різко припиняє псевдопатріотичне пустослів’я про героїчну епоху, бо вона:



Кровю вона умивалась,

А спала на купах,

На козацьких вольних трупах,

Окрадених трупах!

На що наголошує поет у наступних рядках?



Учень зачитує і аналізує рядки:

Прочитайте знову

............................

Ким? За що закуті?

Поет наголошує, що українській інтелігенції треба глибше вивчити свою історію, намагається пробудити національну свідомість і задуматися, хто є винуватцем недолі українського народу, хто перетворив Україну в колонію.



Учитель. Натяком автор створює образ Російської імперії, уособленням якої є Москва, а україноненависниця Катерина ІІ повіддавала німцям святі для кожного українця землі, де була Січ:

Раби, подножки, грязь Москви,

...................................................

Свої кайдани, свою славу!

Знайдіть, за допомогою яких художніх засобів поет змалював правдиву картину багатостраждальної історії свого народу?



Учень. Протиставлення, що козацтво визволяло, ходило в походи, а нині навпаки, на самій Січі «мудрий німець картопельку садить». Гнівної іронії проти поміщиків та їх нащадків, які пишаються кайданами, що отримали у спадок від батьків.

На противагу владолюбцям поет не може дивитись, як :



Доборолась Україна

....................................

Веселого дому.

(Учитель читає напамять. Далі читає по книзі й аналізує)

Учитель. У фінальному уривку Шевченко всіх називає братами, бо ж усі українці, нагадуючи, що за біблією – усі брати. Слово «обніміте» виступає анафорою і звернене до всіх представників суспільної верхівки. Разом із поетом віримо і ми, що забудеться «давняя година», настане радісний день національної згоди, «І оживе добра слава, Слава України».

На сьогоднішній урок вам було задане творче завдання. Нагадую: бігборди на дорозі від Старих Петрівець до Києва надали для вас, щоб ви розмістили на них слова, які стали афоризмами, із «Послання»Тараса Григоровича Шевченка, які, на вашу думку, є найактуальнішими сьогодні для нашого суспільства. Але свою рекламу потрібно захистити перед членами комісії. Ви працювали в парах, тому дозволяється і захищати парами.



Учень 1. В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.

(Як і Шевченко, я проти того, щоб продовжувались пошуки добра, правди, волі «У чужому краї...На чужому полі». Своя хата – образ-символ України).



Учень 2. Нема на світі України,

Немає другого Дніпра...

(Хочу разом із автором заперечити, що не можна знайти щось краще за свою землю, не можна сліпо насаджувати чуже, бо наша Україна – це рідна, єдина, не схожа на інші).



Учень 3. Чого ж ви чванитеся, ви!

Сини сердешної Украйни!

Що добре ходите в ярмі,

Ще лучче, як батьки ходили.

(Цими словами маю надію пробудити національну гордість синів України, задуматися та проаналізувати, чому ми ніяк не можемо побудувати незалежну сильну державу).



Учень 4. Прочитайте знову

Тую славу. Та читайте

Од слова до слова,

Не минайте ані титли,

Ніже тії коми,

Все розберіть...

(Шевченковими словами закликаю усіх українців глибше пізнати свою справжню історію, вивчати її уроки, щоб двічі не ставати на одні й ті граблі).



Учень 5. Не дуріте самі себе,

Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

(Шевченко звертається до нас, українців, і до всіх людей світу,щоб ставали високоосвіченими , але не цуралися свого рідного,

бо таких, хто забуває своє, покарає Бог, проклянуть люди).

Учень 6. Доборолась Україна

До самого краю.

Гірше ляха свої діти

Її розпинають.

(Гіркі слова правди на рекламному щиті – наше сьогодення. Звичайно, чвари серед українців за владу – це ніж у серце України, але й ми потихеньку кров із цієї рани точимо : забуваємо свої звичаї та обряди, не дотримуємось прадідівської науки, соромимось материнської мови, не бережемо природне багатство і впевнені,

що немає нашої вини у бідах України, а винні лише верхи).

Учень 7. Схаменіться! будьте люди,

Бо лихо вам буде.

(Мені не дуже хотілося б, щоб цей рекламний щит був на трасі. Його потрібно розмістити там, куди виходять вікна із Верховної Ради, із міністерських кабінетів. Шевченко писав ці рядки можновладцям не погрозою, а проханням-попередженням).



Учень 8. Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!

(Я ці слова розмістив би там, де тільки є бігборди. Вони – заклик-нагадування, що всі люди – брати: і до сусідів, які не миряться, і до братів, що не можуть ніяк поділити батьківський спадок, і до представників влади, до всіх людей, бо єднання – єдиний шлях до добробуту, щастя і миру на Землі.



Учень 9. А своєю рекламою, шановні, я взяла «Кобзар» і написала, що тут можна знайти відповіді на всі запитання, які ставить життя перед людиною.

ІІІ. Підсумок уроку

IV.Домашнє завдання.

1.Вивчити уривок напам’ять.

2.Підготовитися до твору-роздуму на тему: «Що потрібно робити нам, щоб здійснилися слова Шевченка:

І оживе добра слава

Слава України...»


Українська література

9 клас

Тема уроку. Сильний тип української людини (образ родини Сірків, Григорія Многогрішного за романом І. Багряного «Тигролови»).

Мета уроку: допомогти учням осмислити виховні ідеали української

родини Сірків та Григорія Многогрішного;

усвідомити фактори стійкості, незламості, величі людського

духу героїв роману;

удосконалювати навички пообразного аналізу прозового

твору;


формувати почуття обов’язку та відповідальності перед родиною;

виховувати національну свідомість, високі патріотичні й загаль-

нолюдські ідеали.

Тип уроку. Урок- дослідження

Обладнання: портрет І Багряного, текст твору «Тигролови» І. Багряного, таблиця «План аналізу літературного персонажа», підручник

«Українська література» для 9 класу.



Перебіг уроку

1. Організація класу.

  1. Підготовка до сприйняття твору.

Лиш той життя і волі гідний,

Хто б’ється день у день за них…

Гете «Фауст»

Слово вчителя. Відлітали у вирій журавлі… Відлітали, щоб більше не повернутись.

Безмірна туга і печаль розносилася по всьому світу від того журавлиного плачу.

І ось століття цьому, здається безконечному, вічному пташиному лету, а серце зранене щемить, тужить, скочується пекуча сльоза скорботи матері-України. Для неї

однаково дорогі її діти, де б вони не жили… Як осягнути її, нашу та їхню тугу? Одиниці виміру такої не має.

Хто ж то є ті журавлі, що не дочекалися весни на Батьківщині й у вирію так довго?

Це – наша родина українська, розкидана по всьому світу.

Тож пригорнімося помислами й душею до наших українських родин, яких доля закинула на Далекий Схід, той таємничий безмежний Зелений Клин, який прийняв на свої простори спраглих до праці й до волі українців.
3. Оголошення теми та мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

На прикладі родини Сірків та Григорія Многогрішного ми простежимо, завдяки чому українці, відірвані від Батьківщини, ціною величезних зусиль зуміли не тільки вижити, а й влаштувати життя, гідне типу сильної української людини.

Отже, запишіть тему уроку: «Сильний тип української людини (образи родини Сірків та Григорія Многогрішного за романом І. Багряного «Тигролови»).

4. Вивчення нового матеріалу

Еврестична бесіда (беруть участь усі учні класу)


  • Що ми ще знаємо про історію Сіркового родоводу? Відшукайте це місце у творі (учень читає уривок на с.68 від слів «А сім’я…до слів ..це далеко»)

  • Родина Сірків живе в глухій тайзі. Хто ж представляє цю родину? (Батько, мати і діти – Наталка і Григорій).

  • Відтворіть біографію Григорія Многогрішного до того часу, як він опинився на Далекому Сході.

  • Чому через пекельні кола доводилося проходити в’язням під час перебування в радянських тюрмах?

На сьогоднішній урок ви готували характеристики образів родини Сірків та Григорія Многогрішного.

Клас поділено на чотири творчі групи, кожна з яких представляє окремого персонажа. Тому прошу занести в зошит таблицю, у якій ви будете занотовувати основні якості, риси характеру художніх образів. Користуйтеся схемами аналізу літературного персонажу. Працюємо в групах.



(Відповіді учнів першої групи)

Учень 1: ( можливий варіант відповіді учня з посиланням на текст)

Батько – Денис Сірко, глава сім’ї, основний працівник. Це – фізично сильний, кремезний, несхибний мисливець, справжній володар тайги. Ось як про це сказано в тексті: «Кремезний, броватий, волохаті груди в пазусі», «…вусатий дідуган, дебелий, високий, червоновидий». Він добре знається на народних ліках. Старий Сірко надзвичайно привітний, гостинний.

Проте, бачимо його не тільки знаменитим на весь край мисливцем, прекрасним майстром своєї справи, він ще є людиною, яка кохається в рідному слові, носить у собі морально-етичні традиції свого роду, нації. Це – духовно багата, талановита людина – «сам складає віршівки і таки мистецьки складає». А як захоплено всі слухають його розповідь про дивну мандрівку навколо світу.

Ось таке поєднання, з одного боку, глибокої закоріненості в духовні витоки свого роду-племені, а з другого, практичної пристосованості до складних обставин, які він перемагає, зберігаючи при цьому людську гідність, і робить його неординарною особистістю, авторитетним, глибоко шанованим главою родини.



Учень 2. Слід відзначити його шанобливе ставлення до дружини, місцевого населення, тунгуса – Петра Лірова, тубільця Кім-Гі-Суну, яким на Різдвяні свята возили подарунки; перед походом на тигра завітали до старого пустельника удегейця Інокентія Петровича. Цей сліпий дідусь не розумів української мови, проте серцем відчував доброту, привітність.

Доброта та милосердя – це одна із найголовніших рис сильного типу української людини.



Учитель. Мати у родині Сірків – справжня берегиня сімейного вогнища, дбайлива дружина і мати.

(Відповіді учнів другої групи)

Учень 1: (можливий варіант відповіді з посиланням на текст)

Сірчиха – добра, лагідної вдачі жінка. Автор змусив нас, читачів, подивитися на неї очима Григорія Многогрішного, їй понад 50… (зовнішність). Так само, як і її чоловік, вона береже пам’ять роду. Її розповідь про історію переселення, про поступове вкорінення українців у Зеленому Клину, про їхнє життя є надзвичайно цікавою і характеризує її як спостережливу і розумну жінку.



(Учень читає уривок з роману від слів: «Григорій слухав її…» - до слів:

«…як оті могутні кряжі гір!»)

Мати – дбайлива, вправна господиня. Разом з чоловіком їй доводилося тяжко працювати заради достойного життя своєї родини. Вона вміла по-хазяйськи вести хатню роботу, поратися на городі та в господі. А які в неї кулінарні здібності! «Стіл був застелений…». Сірчиха керується почуттями великої материнської любові. Коли діти і чоловік збиралися на полювання, вона… «тліла серцем та нишком витирала сльози».

Материнське серце зрозуміло душевні тривоги Наталки, її перше кохання. Хоч Сірчиха була вивезена з України ще дитиною і ледь-ледь пам’ятає рідний край, усе ж у неї залишилась туга за своєю першою Батьківщиною: «…туди тягне…». Ще слід сказати, що ця жінка живе за законами християнської моралі. Постійно звертається до Бога.

Як берегиня сімейного вогнища, вона багато в чому визначає ту атмосферу добра, злагоди, взаємоповаги, що існує в родині Сірків.



Учитель. Чи можна вважати Сірчиху сильним типом української людини?

(Відповіді учнів)

Учитель. Характеристику дітей родини Сірків готувала третя група.

(Відповіді учнів третьої групи)

Учень 1: ( можливий варіант відповіді з посиланням на текст).

Дітей у Сірковій родині було троє, але під час ловлі тигра старший син Микола загинув. Про це ми дізнаємося з розповіді матері.

Молодший син Гриць Сірко активно переймає величезний життєвий досвід – практичний і моральний – своїх батьків. На перший погляд, Грицько звичайний молодий чоловік, який нічим не виділяється. Це «густобровий, кремезний парубок, спритний мисливець, вірний сім’ї та чоловічій дружбі». «Грицько от здоровий та красний», «Високий, як батько, дебелий красень. Молодий – років 25. На ньому військовий старенький френч. На ногах ічиги, на голові набакир кепка, а з-під неї буйний чуб кучерявиться». У родині він користується повагою. Гриць опанував чоловічу домашню роботу – разом з батьком господарює і в дворі, і в лісі. Розуміє Наталку, з повагою ставиться до батьків. Однак, для повного розуміння, самовираження його як неординарної особистості йому замало тайгового простору. Коли він разом із Многогрішним опиняється в Хабаровську, то зразу ж показує себе як людина з родовим характером Сірків, тобто з характером переможця. Маючи обмаль інформації про Многогрішного, Грицько інтуїтивно відчув, що його побратимові краще не з’являтись у НКВД, куди вони подалися зареєструвати гвинтівку. Він зупинився, узяв Григорія за петельки і притяг до себе. Многогрішний зразу ж оцінив розум Грицька, здатність приймати виважені рішення, обережність. «Чортів Гриць…» – до слів: «…тигролов!». Я вважаю, що Грицько – це сильний тип української людини.

Учень 2: ( можливий варіант відповіді з посиланням на текст)

Наталка на диво багатогранна особистість. «Хороша та бистроока, із стрічкою над чолом і юна, смаглява від сонця». У неї вроджена і яскраво виявлена жіночність. Ключ до розуміння її характеру треба шукати у досить рідкісному поєднанні жіночності з тими якостями, які вона набула, поділяючи разом з батьками та братами всі труднощі мисливського життя. Тому перше враження про Наталку в Григорія таке: «Якесь дивне…» - до слів: «…а таке сердите». Вона пишається своїм старовинним прізвищем, своєю належністю до давнього роду. «Сірківна, – вимовила дівчина з гордістю. Мій батько – Сірко, і дід – теж Сірко, і прадід. Всі Сірки…» Наталка дуже працьовита. Про це свідчить порядок у хаті, створений дівочою рукою квітник. Мені дуже сподобалась така сцена: «…На камені, по тім боці, зігнувшись, як лозина, і мерехтячи на сонці голим тілом, стояла мавка і викручувала мокру косу… Вода плюскотіла, збігала срібним струмочком. Наталка! Гола і дивна як мавка лісова. Сяяла блискучими росинками на тілі в сонячній купелі.» Не можна повірити, що така вродлива, статна дівчина може бути ще й мисливцем, і неабияким. Ось вона у своїй стихії – на зимовому полюванні. Цілий день переслідує рись. «Оце зажене» – до слів: «…так просто». Перелік таких сцен можна продовжувати і продовжувати. Я хочу сказати, що цей образ мені дуже сподобався, а найбільше те, що героїня здатна на велику, всеперемагаючу любов.



Учениця: ( можливий варіант відповіді).

Хоч Наталка і не народилася в Україні, але захоплює її мова українська, пересипана народними прислів’ями. Наприклад: «Бог не без милості, козак не без щастя». Наталка мала також хороший, сильний голос і чудово співала українські пісні.



Учитель. Отже, героїня роману І.Багряного гідно доповнює галерею прекрасних сильних духом жіночих образів. Четверта група працювала над характеристикою образу Григорія Многогрішного.

(Відповіді учнів четвертої групи)

Учень 1: ( можливий варіант відповіді).

Григорій Многогрішний – це лицар національної ідеї, прототип автора роману. Він належить до людей, яких неможливо скорити. Надто багато у нього власної гідності і надто багато у нього відповідальності за долю Вітчизни. Многогрішний – сильний духом, щирий, доброзичливий, шляхетний. Я пропоную провести дискусію «Многогрішний і наше покоління».



(Дискусія)

Учень 2. Людина, сильна духом, завжди викликає пошану, у які часи вона б не жила. Я захоплююся тим, що дев’ятирічний хлопець, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, не занепав духом, не втратив природної життєлюбності, залишився вірним сином своєї сонячної України.

Учитель.

І саме Григорій Многогрішний стає живою ланкою, що поєднує минуле та майбутнє. Сучасні юнаки і дівчата так само як і Григорій Многогрішний знають, що тоталітарне суспільство не має майбутнього, бо воно зневажає почуття власної гідності.



5. Підсумок уроку:

Учитель.

Ми розглянули характеристики всіх представників родини Сірків та образ Григорія Многогрішного.



Бесіда.

  • У яких рисах характеру проявляється сильний тип української людини?

  • Чи можемо ми вважати родину Сірків та Григорія Многогрішного сильним типом української людини?

  • Що було основою міжособистісних стосунків героїв роману?

  • Завдяки чому герої роману, відірвані від материкової Батьківщини, зуміли вистояти, влаштувати гідне людини життя?

  • Чи ми такі, як родина Сірків та Григорій Многогрішний?

Учитель. Сильний тип української людини…Можливо він поруч з нами? На жаль, не завжди. Прогресуючи, регресуємо. Дається взнаки дефіцит національної честі. То ж бережімо свою душу, свою мову, своє майбутнє, бо ми є нація, є народ, що має свою Батьківщину і повинні творити життя на Землі, яке завішане Господом Богом.

6. Домашнє завдання

Написати твір – роздум:

1 група – «Українська родина на зламі століть і епох»;

2 група – «Чи завжди сміливі мають щастя?»

3 група – «Що із роману «Тигролови» Івана Багряного я взяв би із собою в життя?»

4 група – «Духовна перевага Григорія Многогрішного над своїми мучителями»


7. Оголошення та аргументація оцінок.

Українська література

10 клас




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал