Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx



Скачати 12.11 Mb.
Сторінка7/50
Дата конвертації07.12.2016
Розмір12.11 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   50

УРОК № 8

РИСИ МОДЕРНІЗМУ В ЗМАЛЮВАННІ ТРАГІЧНОЇ ДОЛІ УКРАЇНИ В РОКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ («ОДЧИНЯЙТЕ ДВЕРІ», «СКОРБНА МАТИ»)

Мета: опрацювати зміст творів; показати, що поет постає

в них філософом, який глибоко усвідомлює гірку реальність кривавої епохи періоду революції та громадянської війни; розкрити символічні образи поезій та провідні мотиви; визначити риси модернізму; пояснити ритмомелодійні особливості, художні засоби; розвивати навички аналізу поетичного твору, уміння висловлювати власні міркування з приводу особливостей вірша; виховувати почуття патріотизму. Теорія літератури: модернізм, тонічний вірш.

Обладнання: тексти творів.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя



Літературознавці стверджують, що поети розквітають раз на віку. Якщо це дійсно так, то розквітом П. Тичини є збірка «Сонячні кларнети», яка назавжди увійшла до золотого фонду української літератури. У ній — жагуче захоплення красою й музикою світу. Поезія передає настрій закоханого в життя письменника, насичена загальнолюдськими мотивами. У ній немає політики. Поезії, що увійшли до збірки, насичені тільки філософією життя. У цьому нас переконують і вірші «Одчиняйте двері» та « Скорбна мати », лінгвоестетичний аналіз яких зробимо на уроці.

  1. Актуалізація опорних знань

Літературний диктант «Так» — «Ні»

  1. Збірка «Сонячні кларнети» — перша збірка поета. (Так)

  2. Прагнення гармонії — ось що лежить в основі збірки «Сонячні кларнети». (Так)

  3. У збірці «Сонячні кларнети» митець художньо синтезував стильову палітру символізму, реалізму та класицизму. (Ні)

  4. Творчу манеру письма П. Тичини кларнетизмом назвав О. Бі- лецький. (Ні)

  5. Назва «Сонячні кларнети» відбиває філософію вітаїзму. (Так)

  6. Починається збірка поезією «Арфами, арфами». (Ні)

  7. Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить?» належить до інтимної лірики. (Ні)

  8. Поезія «Арфами, арфами» музичною тональністю перегукується з віршем «Блакитна панна» М. Вороного. (Так)

  9. У назві поеми «Золотий гомін» майстерно поєднано звук і колір. (Так)

  10. «Не буть ніколи раю / У цім кривавім краю». Це рядки з поезії «Скорбна мати». (Так)

  11. Вірш «О панно Інно» складається з двох восьмирядкових строф.(Так)

  12. У розкритті внутрішнього світу людини в інтимній ліриці поета відчувається вплив неоромантизму. (Ні)

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Слово вчителя (початок лекції)

До збірки «Сонячні кларнети» ввійшли різні за настроєм вірші. Тут є лірика пейзажна й інтимна, що характеризується веселим піднесеним настроєм, а є також поезії, у яких письменник торкається проблем народу й революції, і позначені вони неабияким трагізмом, бо поет, відтворюючи події, заглиблюється в їх сутність і філософськи осмислює те, що відбулося.

  1. Сприйняття учнями вірша «Одчиняйте двері»

(Читає вірш учитель, потім декілька учнів.)

Одчиняйте двері —

Наречена йде!

Одчиняйте двері —

Голуба блакить!

Очі, серце і хорали Стали,

Ждуть...

Одчинились двері —

Горобина ніч!

Одчинились двері —

Всі шляхи в крові!

Незриданними сльозами

Тьмами

Дощ...


  1. Визначення теми твору

Відтворення драматичних подій доби — революції та її наслідків.

  1. Визначення віршового розміру поезії,

виду римування та композиційної будови

Вірш написано хореєм. Складається із двох семирядкових строф. Перші чотири рядки кожної строфи приблизно одинакові за довжиною, у них чергуються шестискладові рядки з п’ятискладовими, у п’ятому рядку — вісім складів, у шостому — два, а в сьомому — один. Останнє речення є усіченою стопою і звучить з найбільшою силою, на нього падає логічний наголос. Перший і третій рядок однакові, але повторюваний вислів порівняно з першим уживанням виражає сильніші почуття. Римуються лише п’ятий і шостий рядки (жіноча рима.)



  1. Аналіз вірша (продовження лекції вчителя)

Як ви, мабуть, звернули увагу, вірш не має заголовка. Це, як правило, указує на те, що в тексті є асоціації, часто такі, які складно витлумачити. У поезії П. Тичини асоціації поєднуються з атмосферою загадковості. Починається перша строфа безсполучниковим окличним реченням, у якому передано радість: «Одчиняйте двері — Наречена йде!» У ньому міститься також і інтригуючий заклик «Одчиняйте двері» невідомо ким кинутий і невідомо до кого звернений, але означає він, безперечно, «зустрічайте гідно, запрошуйте гостю до себе».

Повторюється заклик у модифікованому вигляді — «Одчиняйте двері — Голуба блакить!».

Завдяки повтору створюється враження, що голос наближається. Невідомий, який кинув цей лозунг, об’єднується з ліричним героєм у нестримному бажанні якнайшвидше побачити наречену й відсвяткувати довгооочікувану зустріч. Вислів «голуба блакить» примушує по-новому витлумачити образ нареченої, який сприймається тепер як символ мрії. І якщо блакить символізує мрію, то наречена стає її уособленням.

Усі з нетерпінням чекають — «Очі, серце і хорали / Стали, / Ждуть...». З кількома однорідними підметами автор використовує один присудок — ждуть. Завдяки цьому створюється колективний портрет маси, яка становить одне ціле й готова зустріти наречену хоралами (рід релігійних співів у католицьких чи протестантських церквах, тут — твір урочистого, піднесеного характеру). Враження тривалості чекання підсилено ритмічно — використанням двох коротких рядків, із яких один — повна хореїчна стопа, а другий (Ждуть) — усічена. Завдяки цьому прийому виникають довгі ритмічні паузи, а слова «Стали, / Ждуть...» набувають певної самостійності. Самостійність рядка «Стали» підкреслено й єдиною на всю строфу римою: «хорали — стали». Три крапки після слова «Ждуть...» указують на напружене чекання, яке стало нестерпним.

І ось нарешті «Одчинились двері». Митець застосовує прийом контрасту: «Одчинились двері — Горобина ніч! / Одчинились двері — / Всі шляхи в крові!». Розкрилася справжня сутність образу нареченої. Не божественна, а диявольська. Це революція, але кривава, жахлива, яка не має нічого спільного з торжеством справедливості на землі. Горобина ніч — це грізна могутня сила, що бушує в суспільстві. Вона контрастує з голубою блакиттю. Голубий колір неба, чистого й безхмарного, символізує відсутність небезпеки. Як висновок, горобина ніч — грім серед ясного неба, цілковита несподіванка.

Отже, необоротними наслідками появи нареченої є горобина ніч (літня грозова ніч — символ грізного наростання тривоги, утрати й смерті), закривавлені шляхи (образ кривавого весілля, весілля крові нагадує створену приблизно в цей час п’єсу «Криваве весілля» іспанського поета й драматурга Федеріко Ґарсіа Лорки, у якій у перебігу весілля це свято також перетворюється на моторошну різанину) й незвичний дощ, що іде... незридан- ними сльозами (сльози — символ плачу, жалоби й утрати, тим паче незриданні — ті, які ще мають виплакатися або й зовсім невиплакувані) й тьмами (наприклад, у контексті Біблії це слово вказує на події кінця світу й Божого суду). Увесь світ у жалобі. На цій скорботній ноті вірш уривається, але вона ще довго бринить, підсилена фігурою умовчання.



  1. Завдання для учнів

Спробуйте витлумачити глибинний зміст поезії «Одчиняйте двері...». Обмін думками. Висновок записати в зошит

Орієнтовний зміст відповіді

(Вірш П. Тичини «Одчиняйте двері» символічний. Його ліричний сюжет розгортається у двох вимірах: з одного боку, уривчастими мазками змальовано трагічне криваве весілля; з іншого — очевидна картина братовбивчої боротьби 1918 p., де нареченою є Україна.

Мотив поезії «Одчиняйте двері» — ставлення ліричного героя до кривавого монстра революції як до власної нареченої.

«Одчиняйте двері...» — вірш про контраст між бажаним і дійсним (еволюція образу нареченої) і про неминучу переоцінку цінностей (еволюція образу ліричного героя). Ліричний герой, очима якого автор передає власне ставлення до нареченої-революції, невіддільний від інших людей, саме через це він є частинкою всесвіту. Людські сльози у творі — це сльози самого неба, тому переоцінювання цінностей, про яку йдеться, набуває всесвітнього масштабу.

Омріяна століттями справедливість виявилася ілюзією: зло перемогло, і людство спіткала трагедія. Автор виступає проти кровопролиття, яке не можна виправдати нічим. У вірші звучить пересторога: не можна тішитися марними надіями, піддаватися спокусам. Ейфорія швидко поступиться місцем скорботі. Немає нічого жахливішого за таку катастрофу, упевнений П. Тичина.)


  1. Теорія літератури

У вірші «Одчиняйте двері» автор застосував тонічну систему віршування.

Тонічне віршування (від гр. tonos — наголос) — система віршування, у якій ритмоутворювальним елементом є тонічний наголос. Характерна для тих мов, де наголошені голосні якісно відрізняються від ненаголошених і можуть стояти в слові на будь-якому місці (українська, російська, німецька та ін.). У первинній своїй формі тонічний вірш представлений у народній поезії. Поступово він поширюється в літературній поезії, набуваючи нових рис і різновидів (акцентний вірш, тактовик, драбинка тощо). Характерні особливості сучасного тонічного вірша такі:



  1. ритм у рядках утворюється повторенням не складів або стоп, а мовних одиниць (слово чи кілька слів), які несуть тонічний наголос. Тонічний наголос — це виділення силою голосу певних слів відповідно до їх смислового значення та ритмомелодики вірша;

  2. рими виконують допоміжну, ритмоутворювальну функцію;

  3. великого ритмічного й смислового значення набувають паузи.

  1. Бесіда з учнями

  • Визначити жанр твору (поетична мініатюра).

  • Які філософські проблеми порушує автор у вірші? (Добра і зла; життя і смерті).

  • Які рядки вірша можна трактувати як утілення гармонії?

  • У яких рядках ідеться про хаос?

  • Які ознаки тонічного віршування є в поезії?

  1. Лекція вчителя

Поетові важко було передбачити, що хвиля національного відродження зміниться крахом надій народу на утвердження України як суверенної держави, але на інтуїтивному рівні П. Тичина майже відчував велику трагедію. Такими настроями пройнятий тетраптих (цикл, що складається з чотирьох віршів) «Скорбна мати» (1918). Це тривожна розповідь про матір-Україну в тяжкі часи руїни, якою була для неї громадянська війна. Самою назвою твір апелює до світу загальнолюдських цінностей. В уяві поета образ матері багатоликий: це реальна жінка, можливо, мати П. Тичини (її пам’яті присвячено твір), це і велика страдниця — мати Ісуса, це й розтерзана мати-Україна.

«Скорбна мати» завершує збірку «Сонячні кларнети». Цей цикл сприймається як похоронний подзвін світом «Сонячних кларнетів», який уже ніколи не повернеться. У ньому немає смутку. Лише біль. Біль, тому що «янголи на небі — не чули і не знали».



  1. Сприйняття учнями вірша «Скорбна мати»

(Декілька учнів читають вірш.)

  1. Бесіда за змістом твору

  • Чим поема відрізняється від решти творів П. Тичини, з якими ми ознайомилися на попередніх уроках? (Розпалася єдність кольору, звуку й ритму. Замість космічної симфонії запала моторошна тиша. Божа Мати простує полями, де «скрізь тихо», «спросоння колосочки», «мовчать далекі села», «в могилах поле мріє». Впадає в око те, що це не цілісний пейзаж, а мозаїчна картина, скалки колись цілісного світу.)

  • У чому полягає своєрідність композиції твору? (Своєрідна композиція циклу в тому, що кожен з його віршів розпочинається одним і тим самим образом: «Проходила по полю». І і III частини звучать як молитви з елементами невислов- леного каяття.)

  • Як би ви визначили жанр циклу? (Дослідники визначають жанр циклу як тренос (тобто плач), один із популярних літературних жанрів XVII ст.)

  • 3 якою метою автор у вірші переплітає біблійне й реальне? (З цього поєднання поет намагається видобути світло вбитої любові, гуманності, співчуття до людських страждань.)

  • «Скорбна мати» — чия це мати? Чому в її очах скорбота? (Як уже зазначалося, в образі Скорбної Матері злилися три його іпостасі: покійна поетова мати Марія, якій присвячено твір і яка померла незадовго до його написання, Божа Матір і ненька-страдниця Україна. Проходила Мати Марія полями не з ясною посмішкою, не з обнадійливим поглядом, а із скорботно стиснутими устами, такою, якою вона була тоді, як розпинали сина. Пильне око Матері помічало все навколо

себе: вигорілі степи, трупи загиблих. На Україні лютувала смерть. Тривожна ситуація сповнювала її серце болем. Божа мати пересвідчується в марності жертви свого сина і вигукує: «За що тебе розп’ято, за що тебе убито». Війна як зовнішній чинник не причина трагедії й руйнації. Ця причинав людському серці. Люди в душі вже зреклися божественного гармонійного начала, залишилася тільки слабка надія знайти розп’яту тінь Ісуса Христа. Тому і скорбота в очах Марії.)

  • Як П. Тичина переосмислює образ-символ жита? (У народній творчості житоце символ життя, у поетаалегоричний образ руїни, краху. Тому-то сутність матері сповнена болем, сумом, скорботою, надії воскресіння не є запорукою земного раю в ріднім краї. Скорботою та гіркотою напоєні слова: «Не буть ніколи раю / У цім кривавім краю».)

  • Які трагічні символи передають агонію національного світу? (Блискучі ножі в серці Божої Матері, розп’ята тінь її сина, її плач. Немає спасителя в Україні. Знищена духовність. На цей жорстокий, знавіснілий край чекає лихо.)

  • Які образи засвідчують жорстокість братовбивчої війни? («в могилах поле мріє», «буж дике жито»)

  • Чому Марія, зустрівши учнів сина, радить їм повертати з Емма- уса та Галилеї в Україну?

Ідіте на Вкраїну,

Заходьте в кожну хату

Ачей вам там покажуть Хоч тінь його розп’яту?

Це ще один штрих до картини зневіри, морального спустошення, бо лише тінь Ісуса витає над рідною землею. І навіть його воскресіння не є запорукою земного раю в ріднім краї. Тому з материнських вуст зривається зойкза що ж постраждав син, за що його вбито, розп’ято, за яку ідею?! Чи ж його жертовність, страдницький шлях на Голгофу виправдані?

Мати не витримала суму,

Не витримала муки,—

Упала на обніжок,

Хрестом розп’явши руки!.!)

  • Чи шукає Марія винних? Як про це сказано у вірші? (Ні, жінка не шукає ні правих, ні винних. Її зболене втратою сина серце вбирає в себе біль й розпач решти матерів, скорботу землі. І навіть усвідомлення жертовності сина заради людей не додає їй сил, не заспокоює. Ця думка, відтворюючись у чотирьох

частинах циклу, викристалізовується у повторах слів, речень, строф. Це й однаковий початок кожної частини («Проходила по полю...»), і повтор рядків («Ой, радуйся, Маріє!», «возрадуйся, Маріє!», «Христос воскрес, Маріє!»), які допомагають передати глибокий драматизм лінії матисин. Вона підкреслює трагічність доби, сучасником якої був П. Тичина.)

  • Чого, на вашу думку, у творі більше — оптимізму чи зневіри? (Поет, який щиро радів «золотому гомону» національного звільнення рідного народу й на таких же потужних регістрах художньо відтворив його руїну, усе-таки переконаний: не вмре країна, де вдруге народився вселюдський син.

Увесь цей твірспроба створити нового поетичного апокрифа, себто легенди, міфу про Богоматір. Художній прийом полягає в тім, що події розп’яття й воскресіння Ісуса переносяться з Палестини початку християнської ери в Україну доби революційного лихоліття.)

  1. Систематизація й узагальнення вивченого

Змальовуючи трагічну долю України в роки громадянської війни у поезіях «Одчиняйте двері» та «Скорбна мати», П. Тичина використовує засоби модернізму. Наведіть приклади використання засобів модернізму.

У цих поезіях імпресіоністичними й експресіоністськими образами відтворено драматичні події доби. Ліричний герой споглядає страшні картини соціальної дійсності — «мовчать далекі села», «в могилах поле мріє». Така бажана революція-наречена залила землю невинною кров’ю, з’являються численні жертви. Природа обирає сторону зла — «горобина ніч». Трагізм досягає свого апогею й вибухає війною, суть якої в нищенні всього живого. Автор нагромаджує жахливі картини, зображуючи моторошну реальність. Переважає темна кольрова гама. Слова «Не буть ніколи раю / У цім кривавім краю» звучать як страшний вирок, бо дійсність виявилася жорстокішою за світ, вибудований ліричним героєм і якого прагнула його душа.)



  1. Домашнє завдання

  1. Повторити матеріал уроку.

  2. Творча робота «Що сказали мені про поета його твори».

  3. Випереджувальні завдання. Робота в групах. Підготувати до наступного уроку такі матеріали:

  • Історики. Історичну довідку про події під Крутами.

  • Літературознавці. Проаналізувати поезію П. Тичини «Пам’яті тридцяти».

  • Художники. Літератори. У художній формі відтворити свої враження й почуття, що виникли після ознайомлення зі змістом поезії.

  • Музикознавці. Запропонувати музичний твір, який можна використати для мелодекламації цього вірша? Вибір аргументувати.

  1. Підсумок. Рефлексія

Закінчити речення:

«Поезія П. Тичини спонукала мене до роздумів...»

УРОК № 9

УСЛАВЛЕННЯ БОРЦІВ ЗА ВИЗВОЛЕННЯ НАРОДУ У ВІРШІ «ПАМ’ЯТІ ТРИДЦЯТИ». ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС ЗБІРКИ «ЗАМІСТЬ СОНЕТІВ І ОКТАВ».

ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ ГАРМОНІЇ СВІТУ Й ДИСОНАНСІВ РЕВОЛЮЦІЙНОЇ ДІЙСНОСТІ (ЗБІРКА «ПЛУГ», ЦИКЛ «В КОСМІЧНОМУ ОРКЕСТРІ»)

Мета: проаналізувати з учнями поезію «Пам’яті трид

цяти»; виявити, у чому полягає гуманістичний пафос збірки «Замість сонетів і октав»; звернути увагу на художнє осмислення гармонії світу й дисонансів революційної дійсності у збірці «Плуг»; розвивати навички аналізу поетичного твору, уміння висловлювати власні міркування з приводу особливостей вірша та передавати враження від художнього твору різними засобами; виховувати почуття любові до рідної землі та бажання знати її історію.

Теорія літератури: тонічний вірш.

Обладнання: текст твору, збірки «Замість сонетів і октав» та «Плуг», фото пам’ятника, встановленого на місці бою під Крутами, по можливості — фото учасників бою.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ


  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань

Перевірка домашнього завдання (заслуховування декількох

творчих робіт).



  1. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

Характеризуючи творчість П. Тичини 20-х років, обов’язково звернемо увагу на те, що він проявив себе як патріот, як національний поет. Йому притаманне гостре відчуття народного болю, він страждав і переживав разом з народом. Молодий П. Тичина став натхненним співцем відродження нації, єднання державотворчих сил України. З якими надіями очікував поет революцію, бо вірив, що домогтися благородної мети можна лише таким шляхом. І вона здійснилася. Та зіткнення з дійсністю викликали палкий протест, принесли розчарування.

Так, в історії України багато трагічних сторінок. Про одну з них ідеться у творі П. Тичини «Пам’яті тридцяти». У цій поезії у ліричній формі відтворює події 29 січня 1918 року. Що ж сталося цього дня? Чому ми маємо пам’ятати цю дату? Про це далі.


  1. Сприйняття й засвоєння нового матеріалу. Виступ груп із випереджувальними завданнями

Історики. Історична довідка про події під Крутами.

Літературознавці. Проаналізувати поезію Тичини «Пам’яті тридцяти».

Художники. Літератори. У художній формі відтворити свої враження й почуття, що виникли після ознайомлення зі змістом поезії.

Мистецтвознавці. Запропонувати музичний твір, який можна використати для мелодекламації цього вірша? Вибір аргументувати.

Читці (двоє учнів) готуються до виразного читання твору.




  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   50


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал