Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx



Скачати 12.11 Mb.
Сторінка44/50
Дата конвертації07.12.2016
Розмір12.11 Mb.
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   50

Визначення гуманістичних цінностей, утверджених у творі

  • Які картини постають перед Оглядівським у найбільш важкі хвилини? (Сонце й матір з дитиною.)

  • Яке значення мають ці символи для українців? (Для українців ці символисвяті.)

  • Які ще ідеали свого народу сповідує письменник? (Любов та злагода, ідея християнської моралі, братерства.)

  • Які кольори переважають у картинах передсмертних видінь Оглядівського? (Золоті колосся й сине небо.)

  • Слова якої мови вивели персонажа з небуття? («Українське слово поволі приводить мене щораз більш до притомності.») Висновки: одна з гуманістичних цінностей, які утверджено

в творі, патріотизм.

  • До яких національностей належать персонажі повісті? (Огля- дівський та Добровськийукраїнці, Пшилуськийполяк, Сабоугорець, Штранцінгеравстрієць, Бояні й Ніко- личсерби.)

  • Чи можете ви навести приклади непорозумінь на національному ґрунті? (Ні, персонажів об’єднує спільне випробування голодом, холодом. Боротьба ведеться на рівні духовному (між біологічним та духовним), а не національному.)

  • Для чого автор зібрав у загін утікачів-представників різних національностей? (Персонажіносії ідеї вболівання за долю світу.)

  • Як називає почуття, яке об’єднує бранців, Ніколіч? (Окрім бажання вижити, їх, людей з різними характерами та долями, об’єднує братерство, почуття любові, взаємодопомоги: «Ось тут між нами,говорить один з них (Ніколич),— заступлені австрійські народи, котрі так себе ненавидять і воюють. А проте ми, їх сини, почуваємо себе тут, наче брати. Ми вже здійснили ідеал братньої прихильності і любові».)

Висновки: гуманістичні цінності, що утверджуються в творі,—

толерантність, уболівання за долю світу, братерство, любов, взаємодопомога, бажання вижити.

  • Які картини виникають у мареннях, снах оповідача, які емоції, що підтримують у ньому бажання жити, ці картини викликають і допомагають йому вижити? (Образи дружини, малого сина викликають почуття відповідальності за сім’ю, любов.)

  • Символами чого виступають у творі образи дружини й сина? (Вони стають символами життя. Персонаж вірить у силу любові дружини й сина («Сину, мій сину маленький! Молися, сину, молися за батька»,— благав Оглядівський), і ця віра веде його до перемоги у двобої зі смертю.)

Висновки: віра в силу любові сім’ї — духовний принцип родини — ще одна гуманістична цінність.

  1. Заслуховування повідомлення «Загальнолюдські мотиви у повісті-поемі «Поза межами болю»

Осип Турянський порушує багато загальнолюдських проблем у цьому творі: держава й людина; війна й людина; війна й політичні амбіції верхівки; влада грошей; збереження духовності й моральних цінностей. Основний мотив, що проходить через увесь твір,— це протест проти війни: «Хай би боги, царі і всі можновладці, що кинули людство у прірву світової війни, перейшли оце пекло мук, у якому люди караються!» Можливо, тоді все на світі стало б інакшим, добрішим: «Тоді боги стали б людьми, а люди братами». Як докір усьому людству звучить авторське питання: «Навіщо ми, люди, вбивали людей?» Оптимістичні слова Добро- вського наприкінці твору, звернені до оповідача, а насправді до читача, також можна вважати загальнолюдським мотивом: «Коли у тьмі і в хаосі, в якому ми мучимося, тліє іскра якої-небудь ідеї, то твоя огненна любов до життя й до його вищих цінностей переможе смерть». Ідея перемоги духа над матерією також загальнолюдська, але у повісті вона яскраво втілена через засоби експресіонізму.

Саме вищезазначені загальнолюдські мотиви, гуманістичний пафос повісті-поеми стали визначними чинниками її світової вартості.

  1. Біологічні інстинкти й духовна воля до життя.

Ідея перемоги духу над матерією

Слово вчителя

У передньому слові автор зазначає, що персонажі стали жертвою злочину: «Це був злочин, якого люди і природа допустилися на нас і який і нас приневолив стати злочинцями супроти духа людства».

  • 3 чим вступає в конфлікт дух людства в повісті? (З біологічним інстинктом виживання.)

  • Наведіть приклади, які свідчать про те, що духовна воля перемагає біологічні інстинкти, дух перемагає матерію. (Автор зобразив людей, які, замерзаючи від холоду й не маючи, чим розпалити вогонь, не чіпають скрипки збожеволілого й осліплого від горя Штранцінгера. «Те тарахкало придалося б дуже на вогонь...»шепнув. «Дай спокій,— відповів Добровський.— Оця скрипкаце його очі... Ти стань собі на боці, Штран- цінгер. Ти святий. Нічия рука тебе не торкнеться». Натомість бранці обирають «танець смерті»хто впаде, з того знімуть одяг, щоб розпалити багаття.

Ще одне промовисте свідчення перемоги людського духу над інстинктом вижити будь-якою ціною. Люди, свідомість яких затьмарена голодом, холодом, стражданнями, відкидають пропозицію Сабо вдатися до канібальства. «Ніколич устромив палицю в кусник тіла товариша, відкинув його далеко від вогню і залебедів тремтячим голосом:

Хай згину, а людського тіла не буду їсти, й ніхто з вас не їстиме (...). Згодом вони стали відчувати вчинок Ніколича, як освобождения з якогось несамовито важкого гніту».

Товариші відчули вчинок Ніколича, як прояв його громадянської позиції. У душах цих нещасних жертв жорстокої війни попри все пекло мук, через яке вони проходять, живе ідея людяності й добра.

Доктор Оглядівський так і не зміг потай з’їсти випадково знайдений у кишені шматочок цукру — він поділив його на всіх.

Біля вогнища кожен своїм учинком доводить перемогу духовного над матеріальним, біологічним: мовчазний сліпий Штранцін- гер у відчаї і з бажання віддати останнє спалює у вогнищі свою скрипку («Оця скрипка — це його очі»); Сабо рве банкноти, що їх підступним чином здобув на війні, і розмірковує, що то значить мати гроші; Оглядівський марить дружиною й синочком; Добровський (колишній організатор світських балів) біля вогнища філософськи зауважує: «Ми вже не маємо гроші і також не потребуємо гроші. Тепер ми стали людьми».

Гуманістична ідея, яка проймає твір, звучить так: «Любов до життя і його вищих цінностей переможе смерть».)

  1. Заслуховування повідомлення «Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором)»

У творі розповідь про події ведеться від імені оповідача. Саме через його свідомість пропускається все, що відбувається з ним та його товаришами по нещастю. Час сприймається виключно як теперішній момент. Минуле — тільки в спогадах. Оповідач не помічає плину часу. Згадати про нього його змушує голод і то лише раз: персонаж згадав, що вони не їли десять днів. Такий показ подій пов’язаний з експресіоністською естетикою твору. Автор розповідає про поведінку та вчинки людей, які знаходяться в межовій ситуації, у постійному емоційному напруженні, під впливом таких потужних негативних чинників, як голод, холод і страх. У повісті є передсмертні сни, марення, напливи, мрії та спогади персонажів. Вони не пов’язані з реальністю, отже, реальність не усвідомлюється як така, плутається з проявами підсвідомості. Украй виснажений Оглядівський, коли його врятували, не може чітко визначитися: «Сон чи ява? Мов крізь млу ввижається мені: лід... якісь зимні руки... вода... я в воді... Це сон... Якийсь голос кличе...». Про деталі свого порятунку він дізнається від Василя Романішина.

Хоча в основі повісті реальні події реального часу, мова йде не про конкретну війну, а про війну взагалі, як подію, що суперечить проявам духовного в людині, знищує «ясну свідомість», змушує забувати мову, заснути серце, відчути свою безсилість. Ось чому автор вдається до умовності зображення — поза конкретним часом і простором.

  1. Систематизація та узагальнення вивченого

  1. Узагальнювальна бесіда з учнями

  • У чому полягає смисл «танцю смерті» і перемога над інстинктом їсти?

  • У яких епізодах перемагає людське начало над хижими інстинктами?

  • Доведіть, що бранці змогли в межовій ситуації зробити правильний вибір.

  1. Творче завдання

Створіть асоціативний кущ до слова «війна».

  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою записів у зошиті.

  2. Індивідуальні завдання.

  3. Підготувати невеличке повідомлення:

  • Зв’язок твору зі світовою класикою. Місце твору у світовій антивоєнній літературі.

  • Тема Першої світової війни в живописі.

  1. Підсумок уроку

Рефлексія

  • Я вважаю, що цю повість повинен прочитати кожен тому...

  • Найбільше вражають сцени...

  • Я зрозумів, що фізично слабка людина може перемогти фізично сильнішу завдяки...

УРОК № 61

ГУМАНІСТИЧНИЙ, ЖИТТЄСТВЕРДНИЙ ПАФОС

ПОЕМИ В ПРОЗІ, ЙОГО ВСЕЛЮДСЬКА ЗНАЧИМІСТЬ

І ВСЕОСЯЖНІСТЬ, АФОРИСТИЧНІСТЬ МОВИ ТВОРУ.

ЗВ’ЯЗОК ТВОРУ ЗІ СВІТОВОЮ КЛАСИКОЮ.

МІСЦЕ ТВОРУ У СВІТОВІЙ АНТИВОЄННІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Мета: розкрити гуманістичний, життєствердний пафос

поеми в прозі, афористичність її мови, світову значимість; розвивати навички аналізу прозового твору, зв’язне усне мовлення, уміння сприймати інформацію на слух, узагальнювати, робити висновки, збагачувати словниковий запас учнів; виховувати активну життєву позицію, любов до близьких, найкращі людські якості.

Обладнання: текст поеми, репродукція картини В. Верещагіна «Апофеоз війни».

Теорія літератури: пафос твору, афоризм (повторення).

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Актуалізація опорних знань

Слово вчителя

Пропоную повернутися до творчого завдання минулого уроку: згадаймо асоціації, які виникли у вас від слова «війна».

Орієнтовний асоціативний кущ

Війна, смерть, кров, дитина, яка плаче, череп, вогонь, чорне вбрання, воронка від вибуху, мертвий солдат, жінка в сльозах, вибух, постріл, сніг з чорними плямами тощо.

  1. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку

Названо ті ж слова, які виникають у свідомості кожного, навіть того, хто не пережив жахів війни. Завдяки творам мистецтва, літератури, ми знаємо, що ця війна — справжнє жахіття, повернення якого людство не може допустити. Саме тому проти війни боролися не тільки люди зі зброєю, а й світові митці, до яких пристав і О. Турянський. Гуманістичний, життєствердний пафос, вселюдська значимість його поеми дозволили їй посісти гідне місце серед інших творів антивоєнної тематики, написаних майстрами світової літератури.

З обговорення цієї теми ми почнемо урок.

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Заслуховування повідомлення учня

«Зв’язок твору зі світовою класикою.

Місце твору у світовій антивоєнній літературі»

Антивоєнна тематика, протест проти насильства й поневолення людей стали одним із визначних напрямів у формуванні літератури 20-30-х років XX ст. Прикладом такої літератури є вірш Г. Аполлінера «Зарізана голубка і водограй», романи «Вогонь»

А. Барбюса, «Марш Радецького» Йозефа Рота, «На західному фронті без змін» Е. М. Ремарка, «Смерть героя» Р. Олдінгтона, «Прощавай, зброє» Е. Хемінгуея, твори JI. Андреева (роман «Червоний сміх»), В. Гаршина (оповідання «Чотири дні» таін.), Фіц- джеральда, Фолькнера.

20-ті роки XX ст. ознаменувалися новим явищем у літературі — творчістю письменників «втраченого покоління», які у своїх творах ділилися власним досвідом виживання на війні та у повоєнному світі — Хемінгуея, Фолкнера, Фіцджеральда, Олдінгтона, Ремарка та ін. Визначення «втрачене покоління» стало широко відомим і почало використовуватися для позначення певного соціально- психологічного феномена після публікації роману «Фієста» Хемінгуея. Словами «втрачене покоління» називали людей, які пройшли через випробування Першої світової війни і втратили не тільки фізичне здоров’я, але й віру в раціональність світу, у життя, майбутнє. Настрої, глибокий біль цих людей передавали у своїй творчості письменники, які теж пройшли крізь пекло війни.

Література «втраченого покоління» склалася в європейських та американських літературах протягом десятиліття після закінчення Першої світової війни. Датою її появи вважають 1929 рік, коли світ побачили три романи: «Смерть героя» Олдінгтона, «Три товариша» Ремарка й «Прощавай, зброє!» Хемінгуея. Після завершення війни, воєнний досвід був пережитий і втілений у художніх творах. Вислів «втрачене покоління» виявився точним визначенням загального відчуття втрати й туги, які принесли з собою письменники, які пройшли крізь випробування війною.

Роман Хемінгуея «Прощавай, зброє!» є яскравою картиною долі тих, хто потрапив у вир війни, і не може віднайти шляху до тихого, спокійного існування. Як і Хемінгуей, Ремарк та Олдінг- тон на сторінках своїх творів розкривають проблеми, які постають перед особистістю, понівеченою військовим лихоліттям. Пошук себе у світі, самоусвідомлення та самоутвердження — ось чого прагнуть молоді люди, які пройшли крізь пекло війни. На думку авторів, (цей мотив є провідним у романі Олдінгтона) людина здатна розкритися повною мірою лише в критичних життєвих ситуаціях. Персонажі проходять складний шлях духовної еволюції, постаючи перед труднощами долі, долаючи перешкоди та негаразди. У цих умовах люди починають усвідомлювати істину — безглуздість війни та цінність життя. Разом з тим, представники літератури «втраченого покоління», надзвичайно майстерно розкриваючи тему війни, кохання та дружби, утверджують найвищі людські почуття.

  1. Слово вчителя

Після появи повісті-поеми О. Турянського критики вітчизняні та іноземні одразу вписали твір в широкий контекст європейської літератури, насамперед тогочасної воєнної прози.

«Ваш твір — це наймогутніша з відомих мені картин не тільки в нашій, а й у цілій європейській літературі. І змістом (ідейно) і формою він має прикмети новітнього, наскрізь європейського твору, і я певний того, що він здобуде право громадянства у всесвітнім письменстві»,— захоплено запевняв автора поет Петро Карманський, який прочитав книжку ще в рукописі. «В порівнянні з фізичною і психічною мартірією Ваших осіб бліднуть картини Андреєвого «Червоного сміху», а навіть поражаюча, жахлива картина воєнного лихоліття бельгійського народу, змальована пером Анні Віванті, роман «Vae victis», реномований європейською критикою, між іншими Конан Дойлем і Юрієм Брандесом, після прочитання Вашого твору в моїй душі приблідла».

  1. Евристична бесіда з учнями

Що спільного в долях О. Турянського та інших письменників — авторів творів на антивоєнну тематику? (Вони всі пройшли крізь пекло війни.)

  • Які теми, що розкриваються у творах світового письменства на антивоєнну тематику та в повісті-поемі О. Турянського, спільні? (Показ настроїв, душевного болю людей у пеклі війни, утвердження її безглуздості та цінності життя, утвердження найвищих людських почуттів, оспівування вічних людських цінностей, осудження імперіалістичної війни.)

  1. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми в прозі, його світова значимість і всеосяжність (Робота з текстом твору) Довідка

Пафос — емоційний зміст художнього твору, почуття та емоції, які автор вкладає в текст, очікуючи співпереживання читача; головний настрій твору.

Евристична бесіда з учнями

  • Що допомогло Оглядівському вижити й повернутися додому? (Волю до життя персонажа живить любов. У найтяжчі хвилини він згадує дружину й сина. Вони йому з’являються привидом: «Я дивлюся довго на них обоє й питаю: «Невже ви обоє дійсно живі, чи це лиш ваші тіні?..». Обоє хочуть обійняти мене... Обоє плачуть. Я беру їх за руки і йдемо на сонце... Сонце заглядає у всі закутки моєї душі і проганяє всі хмари з неї... Світло бере мене на свої промінні крила, голубить, колише, леліє мене...». Про те, що кохання може надати надлюдських сил, свідчить крилатий вираз, якій належить Вергілію; він утілює в собі духовний досвід людей, що римський автор узагальнив у фразі: «Мог omnia vincit» («Кохання все здолає»). Може, ці слова є чи не єдиним поясненням виживання серед албанських гір автора повісті-поеми «Поза межами болю».)

  • Чому автор змальовує головного персонажа фізично слабкою людиною? (Автор хоче довести перемогу духу над тілом, духовного над фізичним, перемогу життя над смертю. Той, у кого «серце заснуло», у кого «воно не почуває вже більше ніякого болю, ні бажання. Ніякої туги за життям, ні за далекими єствами». Той, хто не пам’ятає ні батька, ні матері, ні жінки, дитини, той лягає «на шляху смерті». За словами Р. Плена, «Передуховлена воля до життя виходить переможцем із безодні буття». Той же автор стверджує: «Поза межами болю»це «туга, віра і змагання від повної фізичної безсильности до космічної всесильності».)

  • Яку роль у розкритті головної думки твору відіграє епізод « Різдвяні світа»? (Це картина, яка виникає в уяві персонажа під впливом фізичних мук від голоду й холоду: чоловік опиняється біля свого дому і бачить свою дружину та дітей. Вони зустрічають Святвечір, один з обрядів святкування Різдва, спрямований на зміцнення гуманізму, доброзичливого ставлення один до одного. Ця картина створює почуття різкого дисонансу з війною. Святвечірсимвол надії та світла, війнатемряви і смерті.)

  • Як оповідач утверджує гімн життю? (Своєрідним гімном життю є епізод, у якому звучить пісня-гімн сліпого скрипаля Штранцингера. Він грає на скрипці, яка є його очами й голосом душ. Цей музичний інструмент вижив у боротьбі двох бажань вояків: зігрітися й залишитися людьми. Ця піснясвідчення перемоги людяності над голодом, який змушує людей божеволіти.)

  • Наведіть приклад з тексту, у якому письменник доводить, що навіть у безвихідній ситуації, коли людина вже себе не контролює, її свідомість налаштована на життя, а не на смерть. (У мареннях полонених виникають картини щасливої країни, вони мріять про гармонію у світі.)

  • У чому полягає головна думка, гуманістична ідея повісті- поеми? (Любов до життя і його найвищих цінностей переможе смерть.)

  • Визначте пафос твору. (Пристрасна «огненна любов до життя».)

  1. Афористичність мови повісті-поеми «Поза межами болю» Прочитайте цитати з твору

«Хто боровся, скутий тьмою, / Тому сонце — мрія мрій». «Оця скрипка — це його очі...»

«Люди для нас гірше вовків».

«Не тікайте від сонця! Не ховайтеся в тіні!»

«Є сонце в житті».

Дайте відповіді на проблемні запитання

  • Чи можна назвати ці висловлювання афоризмами? (Так. Вони є лаконічною, оригінальною, закінченою думкою, яка легко запам’ятовується.)

  • Яку роль відіграють ці вислови у творі? (Вони розкривають естетико-філософські принципи самого автора.)

  1. Заслуховування повідомлення учня про картину Василя Верещагіна «Апофеоз війни»

Свідченням того, що антигуманною, жорстокою може бути будь-яка війна, є полотно російського художника Василя Верещагіна, на якому зображено епізод туркестанської війни.

«Апофеоз війни» — яскравий програмовий твір російського художника. На картині зображена «піраміда» з людських черепів. Це одна з «пірамід», які за наказом Тамерлана та інших східних деспотів складали з черепів переможених ворогів. Вона зображена на фоні зруйнованого міста, обвуглених дерев серед розпеченого східноазіатського степу. Навколо піраміди в’ються круки. Усі деталі картини символізують смерть, спустошення, руйнацію. Сіровато-жовтий колір землі контрастує на картині з синім небом, яке підкреслює мертвенність зображеного художником на землі. На черепах сліди від шабель, куль. Ці деталі також працюють на розкриття головної думки полотна — засудження людства, яке розв’язує загарбницькі війни, що знищують усе живе.

На рамі картини художник написав: «Присвячується усім великим завойовникам, минулим, теперішнім та майбутнім».

Картина зберегла викривальну силу й дотепер щодо злочинності будь-якої агресії, що прирікає на знищення цілі країни та народи.

  1. Систематизація та узагальнення вивченого

  1. Мозковий штурм

Чому у творі з красномовною назвою «Поза межами болю» так багато висловів зі словом «сонце»?

Один з можливих варіантів відповіді.

Сонце — символ життя, надії, активної життєвої позиції, всього того, що є світлою стороною життя, яка перемагає смерть. Символ допомагає розкрити головну думку твору.)

  1. Творче завдання

Запишіть ті асоціації до слова «війна», які виникли у вас після аналізу повісті-поеми «Поза межами болю».

  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою записів у зошиті.

  2. Завдання для творчої групи: підготувати повідомлення про

  1. три хвилі еміграції український митців за кордон; 2) представників «празької поетичної школи» (JI. Мосендз, О. Оль- жич, Олена Теліга); 3) письменників-емігранів, які створювали прозу.

  1. Підготувати виразне читання віршів: «Щоденний бій» Юрія Липи, «Багряна піраміда» Олекси Стефановича, «Сучасникам» Олени Теліги, «Захочеш і будеш! В людині, затям...» О. Оль- жича, «Балада про побратима» Л. Мосендза.

  1. Підсумок уроку

Рефлексія

Найбільш світлими епізодами твору я вважаю...

Для кожного життєвим гаслом могла б стати цитата з поеми...

Я зрозумів, що найсильнішим стимулом до життя є...

УРОК № 62 КОНТРОЛЬНА РОБОТА



Мета: узагальнити знання учнів з теми, виявити рівень

знань, умінь та навичок з метою корекції; розвивати логічне мислення, навички раціонального використання навчального часу, уміння лаконічно й точно відповідати на питання; виховувати інтерес до наслідків власної праці, пунктуальність. Обладнання: завдання й питання до контролю за темою у двох варіантах.

Теорія літератури: поема в позі, експресіонізм, сюрреалізм, міфо- логізм.

Тип уроку: контроль, корекція знань та вмінь.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Інструктаж щодо виконання роботи, яка проводиться у формі відповідей на питання.

  1. Самостійна робота учнів

І варіант

І-ІІ. Початковий та середній рівні

Дати відповіді на питання чи закінчити думку. (Кожна правильна відповідь оцінюється в 0,5 бала чи в 1 бал.)

  1. У чому полягає особливість композиції твору О. Турянського

«Поза межами болю»? (1 б.) (Наявне композиційне обрамлення: починається твір і завершується думкою-реквіємом

про померлих побратимів.)

  1. Указати жанр твору О. Туринського «Поза межами болю». (0,5 б.) (Лірична повість-поема)

  2. Лемківським метеоритом називають... (0,5 б.) (Б.-І. Антонича)

  3. «Закутаний у вітер», «накритий небом», подібний до «мудрого лиса» ліричний герой твору... (назвати твір і автора) (1 б.) («Пісня про незнищенність матерії» Б .-І. Антонича)

  4. Одним із перших творців «табірної повісті» був... (1 б.) (О. Гав- рилюк)

  5. Про кого в творі «Поза межами болю» сказано, що «скрипка — це його очі»? (1 б.) (Про Штранцінгера)

  6. Драматургія 20-30-х років XX ст. на західноукраїнських землях розвивалася в річищі таких стильових течій... (1 б.) (Символізму та неоромантизму)

  1. Достатній рівень

Дати відповіді на питання (Кожна правильна відповідь оцінюється в 1,5 бали.)

  1. Співзвучність твору «Поза межами болю» зі світовою класикою. Місце твору у світовій антивоєнній літературі.

  2. Особливість поетичного стилю Б.-І. Антонича.

  1. Написати твір-роздум на тему

«У чому полягає гуманістичний, життєствердний пафос твору

О. Турянського «Поза межами болю»? (Правильна, змістовна, грамотно оформлена відповідь оцінюється в 3 бали.)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   40   41   42   43   44   45   46   47   ...   50


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал