Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx



Скачати 12.11 Mb.
Сторінка25/50
Дата конвертації07.12.2016
Розмір12.11 Mb.
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   50

Робота над образом Степана Радченка — персонажа роману «Місто». Результати роботи узагальнюють у таблиці Запитання для бесіди

  • 3 якою метою Степан приїжджає до міста?

  • Розкажіть про його перше враження від міста та почуття.

  • Що зближувало Степана й Надію?

  • Як складається його життя у перші роки перебування в місті?

  • Які риси характеру притаманні Степанові на початку його завоювання міста?

  • Чому, отримавши листа з села, Степан вирішує не повертатись туди, хоча ще не був добре влаштований у місті?

  • Як вдалося Степанові Радченку відносно легко ввійти в літературні кола міста, обійняти непогану посаду? Дайте характеристику Степана-письменника.

  • Яку роль у житті Степана відіграють жінки?

  • Як з часом змінюється мета Степана?

  • Що змінилося у його ставленні до міста?

  • Які нові риси характеру з’являються в нього?

  • Чим він цікавиться, чим займається, що його турбує?

  • Чи можна назвати Степана маргіналом? Доведіть це.

  • Чому, досягши успіху, Степан Радченко раптом захотів змінити своє міське життя на сільську працю? Яку роль у цьому повинна була зіграти Надія?

  • Чому йому так і не вдалося написати роман про людину?

  • Хто переможе у двобої з містом? Чи можна вважати доказом справжньої перемоги персонажа над містом рядки: «Воно (місто) покірно лежало внизу... і простягло йому з пітьми горбів гострі кам’яні пальці...»?


Орієнтовний варіант таблиці

Мета

Ставлення до міста

Риси характеру

Досягнення

Приїзд Степана до міста

Мета: вивчитися і повернутися до села,

Спочатку персонаж ненавидить місто, бо боїться його

Рішучий, наполегливий, уміє зосередитися на поставленій меті

Легко вступає до інституту





Мета

Ставлення до міста

Риси характеру

Досягнення

щоб нести до нього освіту і прогресе. Ставить собі за мету завоювати і зробити своїм зрусифіковане українське місто: «Не ненавидіти треба місто, а здобути ». Прагне влити в нього свіжу селянську кров, зліквідувати антагонізм між українським містом і селом

Автор використовує метафори «ненажерне місто», «лещата міста», «темна безодня міста». Степан, відчуває себе «жалюгідним селюком серед галасливого міста», «одним з безліч непомітних тілець серед каменю й розпорядку».

Таке ставлення зрозуміле, адже дивиться персонаж на місто з позиції селянина; до міщан відчуває зневагу, адже в його очах вони ледарі, ненавидить їх. Ось чому місто викликає в Степана гострий біль, почуття відчуженості

Має здібності до навчання та літературної діяльності




Робота

Робота на курсах українізації, у редакції. Мета: реалізувати себе у місті, у творчості, здобути славу та заробити гроші,

Поступово

захоплюється

величчю

міста.

Обертається в літературних колах.

Бачить місто «як могутній центр тяжіння»,

Має здібності до літературної творчості, спостережливість, уміння аналізувати.

Прагне насолоджуватися життям, цікавиться людьми та їх

Позбавлення від стереотипів і плакатних гасел.

Видання збірки оповідань, отримання визнання та матеріальних статків








Мета

Ставлення до міста

Риси характеру

Досягнення

отже, реалізуватися в соціальному плані та творчий царині

навколо якого обертаються події, потрапляючи до розпеченої атмосфери сонця (міста), змушені пристосовуватися до нових для них умов. Відчуває, що місто зворушує більше своїм шумом, ніж лоно природи своїми краєвидами села

внутрішнім світом. Інтелектуальне начало здобуває перемогу й дає поштовх для зростання Степана як людини й письменника. Прагматизм




Внутрішнє

життя

Мета: улаштувати привате життя в місті. Поступовий розвиток особистості Степана подається через його любовні пригоди. Персонаж розлучається з жінками, які перестають задовольняти його внутрішні потреби: односельчанка Надійка, міщанка Мусінька, міська дівчина Зоська, балерина Рита...

Місто стає причиною роздвоєності, внутрішнього конфлікту між істинним «Я» та «Я» набутим.

Відчуває самотність і біль людини, яка позбавилася особистого

Жорстокість, егоїзм, самозакоханість, кар’єризм

Розширюється світогляд Степана, він обла- штовує квартиру, росте його авторитет серед оточення, але справжніх друзів немає. Навчився гарних манер, уміє «подати» себе в товаристві, але це лише маска, під якою все прораховується наперед








Мета

Ставлення до міста

Риси характеру

Досягнення

Розвиток

Степана-митця

Мета: написати роман про людину. Знайомство з поетом Вигор- ським. Розуміння, що найбільша нагорода у його житті — творчість. Мрія написати роман про людину й навіть спроба це зробити

Усвідомлює силу та велич мегаполіса

Завжди щирий перед самим собою, з роздвоєною душею, не знайшов душевної рівноваги у великому місті

Усвідомлення своєї недосвіче- ності як митця, потреба в самовдосконаленні. Написання вдалого кіносценарію, збірок оповідань.

Задум роману про людину так і не здійснив

Кінцевий результат двобою Степана з містом

Степанові підкоряється місто

Розвиток особистості не завершується на кінець роману. Сучасний літературознавець Р. Мов- чан вважає, що «герой, всупереч своєму внутрішньому настановленню, вже ж проходить шлях зовнішнього поступу, тому його загальна еволюція є шляхом в нікуди»

Самотність через його індивідуалізм, егоїзм та самозакоханість.

У двобої з містом Степан програв: місто згубило в душі персонажа одвічні людські чесноти.

У його серці немає місця коханню, співчуттю, милосердю, а тому він — глибоко нещасна людина. Так, він розкрив своє творче я, досяг матеріальних благ, але сенсу життя так і не зрозумів







  • Які мотиви роману перегукуються з мотивами згаданих творів світової літератури? (Мотив завоювання міста молодою людиною з провінції.)

  • Знайдіть спільне у фабулі романів. (Персонажімолоді хлопці зі звичайних родин з провінції, але мають здібності до навчання та літературної праці. Вони честолюбиві. На початку перебування в місті позбуваються юнацьких ілюзій та змінюються, втрачаючи найкращі моральні якості. У їхньому житті велику роль відіграють жінки, які стають віхами розвитку і змін юнаків. Усі вони програють у битві за місце під сонцем.)

  • Як сам письменник трактує цей мотив? (Для нього підкорення людиною містаоб’єктивний шлях людської цивілізації. Але мова йде про споконвічно «селянську» Україну, у якій тільки на початку XX століття почало бурхливо розвиватися місто, куди потяглися тисячі таких, як Степан. У жодному зі згаданих романів світової літератури не порушували проблему маргінальності, яка є однією з найболючіших у романі В. Підмогильного. Саме через це письменник акцентує увагу не на соціальній, а на психолого-філософській площині процесу завоювання й підкорення міста юнаком.)

  1. Робота над образом міста в романі Слово вчителя

«Місто» — перший урбаністичний роман в українській літературі. С. Павличко з цього приводу написала: «У європейських літературах урбанізм, як відомо, асоціюється з модернізмом. В українській, де перетворення сільської культури в міську ніколи остаточно не завершилося, ставлення до міста стало лакмусом позиції митця, а дискурс міста позначений глибоким і болісним конфліктом.

Адже, зрозуміло, місто не є просто темою, топосом чи типом пейзажу. Місто є символом певного типу свідомості як автора, так і його героя. Ця свідомість достатньо рафінована, вона вихована бібліотекою, а не природою, вона пізнала філософські сумніви, розчарування й біль самотності... внутрішню дисгармонію».

У романі змальоване культурне, студентське, академічне й літературне життя киян і Києва. Наприклад, описані літературні вечірки, влаштовувані Культкомісією Місцевкому ВУАН у малій залі Національної бібліотеки, тогочасні літературні угруповання й шаржові образи тогочасних літераторів і критиків (наприклад, в образі критика Михайла Світозарова можна впізнати Миколу Зерова).

Григорій Костюк, стверджує, що в романі місто подається як тло для змалювання буття персонажа. Образ Києва лише відтінює духовну еволюцію Степана, а не є головним персонажем твору, як вважають деякі дослідники.

Однак більша частина літературознавців уважають місто повноцінним художнім образом. Хоча він у романі й має конкретні риси, що дозволяють упізнати Київ, образ скоріше узагальнений, ніж конкретний: це оточення, яке конфліктує з індивідуумом. Бесіда з учнями

  • Доведіть, що місто можна вважати образом-персонажем роману. (Місто впливає на вчинки Степана. Йому юнак кидає виклик, з ним вступає в діалог і двобій.)

  • Як сприймає місто В. Підмогильний? (У В. Підмогильного місто є осередком культури. Саме туди їде головний персонаж здобути науку, і водночас з місією завоювати зрусифіковане царизмом місто, таким чином усунути антагонізм між ним і селом.)

  • Доведіть, що місто змальовано в модерністичній манері. (Місто письменник змальовує в імпресіоністичній манері. Він намагається побачити місто зсередини. Спочатку воно лякає головного персонажа своєю таємничістю, неосяжністю, а далі в процесі пізнання воно розкривається ясніше й чіткіше. Місто має свій запах і свій смак. Воно пахне вишуканими жіночими парфумами, має смак ніжного тістечка, до якого годі приписувати будь-яку з назв сільських ласощів. Місто змінює настрій: буває яскраво-сонячним і похмурим. Можна побачити в ньому й жебрацькі околиці з хлівами, худобою, і квартали з розкішними квартирами, вокзал і казино, театр і пляж, кав’ярні й базар. Воно живе своїм життям: хаотичним і гармонійним. «Це була книжка про місто, що засинає, про місто, що спить, про місто, що живе вночі чудернацьким, таємним життям. На сторінках її... гострими, пружистими рядками проходили пізні засідання уряду, палкі мрії закоханого, примарні настрої злодіїв, спокій ученого кабінету, освітлені ґанки театрів, вулична любов, казино, невпинні заводи, вокзал, телеграф, ліхтарі й міліціонер на розі.» Людина або приймає його ритм, або ні. Персонаж В. Підмогильного адаптується до міського побуту, який змінює психологію Степана, робить іншою людиною. Ці глибинні психологічні зміни, які ретельно фіксує автор, також прикмети модерністського зображення дійсності.)

Доведіть, що «Місто» — екзистенціалістський роман. (Роман дійсно екзистенціалістський, адже в ньому порушено питання сенсу життя, смерті, пізнання людської сутності взагалі. У центрі уваги письменникадоля особистості в сучасному світі, проблема відчуження, нівелювання особистості, яка пізнає себе й життя в межовій ситуації.В. Підмогильний, як довели дослідники, випередив естетику французького екзистенціалізму, будучи впровадником інтелектуального роману в українській прозі.)

  1. Систематизація та узагальнення вивченого

Складання візитки твору Візитка

Місто публікації — Харків Час публікації — 1928 рік.

Відгук критики: від захоплення до тлумачення в дусі вульгарного соціологізму. Роман був оцінений як «ворожий пролетаріату», «ідеологічно хибний». Радянська критика звинувачувала автора в тому, що у творі соціальне замінене біологічним, село протиставлено місту, в той час як офіційна радянська література писала про злиття міста й села. Твір називали несучасним, ворожим «радісному сприйманню життя».

Роман визнавали автобіографічним, ототожнювали персонажа з автором (В. Підмогильний саме від цього застерігав своїх читачів), звинувачували в надмірній увазі до мистецької богеми, у невмінні побачити й відтворити позитивні процеси, що визначали обличчя пролетарського міста.

Філософія романуекзистенціалізм, вітаїзм.

Персонаж — людина, яка опиняється між селом та містом, прагне міського, успішного життя, але не знаходить себе в ньому, губить, калічить свою душу.

Історичні прототипи: поет Вигорський — риси Євгена Плужника, маститий критик — Микола Зеров (нагадує його).

Риси модернізму в романі: акцент на урбаністичній проблематиці, філософські питання буття, аналіз психіки персонажів, конфлікти між людьми різних світоглядів.

Місце в українській літературі: перший урбаністичний роман, з новими персонажами, проблематикою та манерою оповіді (нова для української прози розповідна організація тексту, який відкрив в українській літературі новий напрям її подальшого розвитку).

Літературні орієнтири автора — О. де Бальзак, Г. де Мопассан, А. Франс, Дж. Лондон, А. Кримський, В. Винниченко.

Відцентрований роман, оскільки його дія розвивається навколо персонажа на тлі широкої панорами духовного бутя суспільства.

Художній світ письменника: багатство типажів, ідей. Психологізм, зображення світу людської душі, її найтонших порухів. Інтелектуалізм прози.

Побудова роману: Персонажна розповідна стратегія, коли читач орінтується на судження та оцінки персонажа. Розповідь ведеться від третьої особи, але читач сприймає світ очима Степана Радченка, розповідач ідентифікується з внутрішнім світом персонажа, відтворює його думки й почуття протягом усього роману. Оцінок учинків Степана іншими персонажами немає, адже всі події зображено через призму світогляду Радченка.

Мета такого характеру розповіді: автор хоче неупереджено подати погляди персонажа й передати його внутрішній світ цілісно й вичерпно. Ніде немає авторської оцінки персонажа.

Сюжетна структура: Поширена фабульна модель: провінціал приїжджає в місто реалізувати себе. (Історія юнака у великому місті — Ростіньяк, Ж. Дюруа.) Степан Радченко, так як і його літературні попередники, зазнає впливу міста й підкорює його. Зміни в характері персонажа залежать від його власного вибору життєвого шляху. Твір нагадує західноєвропейський «роман кар’єри», у якому юнак з нижчих верств пробивається у вищі.

Зростання та еволюція персонажа в трьох вимірах: соціальній площині, внутрішній сфері, творчій царині.


  1. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   50


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал