Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx



Скачати 12.11 Mb.
Сторінка23/50
Дата конвертації07.12.2016
Розмір12.11 Mb.
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   50

УТІЛЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІДЕЇ БУНТУ, АКТИВНОЇ ПРОТИДІЇ ЛЮДИНИ ОБСТАВИНАМ.

ОБРАЗ ПРОКОПА КОНЮШИНИ УТВОРІ.

ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО стилю г. косинки

Мета: проаналізувати ідейно-художній зміст твору, визна

чити спільне між образами Фауста Й. Гете та Фав- ста Г. Косинки, прослідкувати втілення у творі ідеї бунту, активної протидії людини обставинам на українському ґрунті, дати характеристику Прокопа

Конюшини, розширити інформацію про особливості художнього стилю Г. Косинки на прикладі «Фав- ста»; розвивати навички аналізу прозового тексту, уміння порівнювати, узагальнювати та робити висновки, розширювати знання учнів про історію країни, розвивати зв’язне усне мовлення; виховувати активну життєву позицію та вміння відстоювати її. Обладнання: художній стиль, апокриф.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

  1. Хоменко назвав оповідання «текстапокрифом». «Словарь русского языка» С. Ожегова тлумачить цей термін як твір на біблійну тему, якій визнається недостовірним і заперечується церквою. Як відомо, більшовики «писали» своє «Євангеліє» про прихід нової ери, заперечуючи решту тлумачень революційних подій. Саме тому оповідання, що розповідало про один з епізодів стихійної селянсько-більшовицької війни 1921-1923 pp., могло бути опубліковане лише після смерті письменника, і стало, як влучно висловився О. Хоменко, «текстолегендою», «текстознаком».

  1. Актуалізація опорних знань

Фронтальне опитування

  • Визначте сюжетні елементи новели «В житах».

  • Які особливості композиції твору є ознаками його імпресіоні-

ністичного характеру?

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Слово вчителя

«Фавст» — твір не завершений. Причиною стало, мабуть, те, що письменник не мав надії бачити його надрукованим. Через це оповідання довго залишалося в рукописі.

Уперше «Фавст» вийшов друком у журналі «Український засів», що протягом кількох місяців у 1942-1943 роках виходив в окупованому німцями Харкові. Досі невідомо, як потрапив рукопис оповідання до редакції цього видання. Дослідники припускають, що видавці «Українського засіву» могли внести в новелу якісь словесні доповнення чи виправлення, але дух твору залишився незмінним.



  1. Евристична бесіда

  1. Коли відбуваються події оповідання? (Період громадянської війни.)

  2. Розкажіть історію Прокопа Конюшини? («Конюшина... трудового присхождения, бедняк,., получил образование, примкнул к преступному обществу самостийников,., принял участие в восстании». За участь у повстанні він потрапив до в’язниці. Там під час допиту, коли його вдарив рукою слідчий Однорогое, «Фавст до крові, до кістки прокусив руку тутільки прикладами врятували життя Однорогову, занапастивши Фавсове: його тримали після цієї історії три місяці в так званому секретному підвідділі». Після «секретки», де Прокіп почав кашляти кров’ю, його переводять до звичайної камери. Але після чергової перевірки його «за протест і бандитизм» саджають до карцера, який «бачив і чув у своїх кам’яних шорах багато трагедій: там божеволіли, там вішалися, розбивали голови об стінувсього було, все бачив і чув старий карцер». Божеволіє і Прокіп.)

  3. Дайте характеристику персонажа. (Письменник тільки намітив образ персонажа, але навіть у незакінченому оповіданні створений образ вражає. Це непересічна особистість: «не такий уже звичайний собі дядюшка з далекого Поділля», не «незрячий гречкосій», хоча сам він «удавав з себене було ніякого сумнівунаївного селюка з Поділля». Прокіп витримав три місяці «секретки». Висидіти три місяці в «секретці», знали в’язні, не всякий зможе. Він таємничий, з опухлими губами, здоровими білими й рівними зубами, сірими, гранітними очима на мужицькому обличчі з сухими, колись соковитими губами, «...з обличчя був сивий, схожий на Фавста, що його звикли бачити у виставах оперових театрів».)

  4. Чому Прокіп узяв участь у повстанні? (Це людина, яка шукає істину. Ще в дитинстві він почув від батька слова про одвічну мрію усіх українців: «Ми вже того щастя не зазнаємо, а прийде, діти, а я... Та всім убогим людям дадуть землі...». За це він готовий до боротьби, навіть до поразки, тому що впевнений, після нього боротьбу продовжать інші: «Сотні поляжуть, тисячі натомість стануть до боротьби...», «ми вмираємо в ім’я наступних поколінь». Він обурююється тим, що грицьки та омельки тільки тоді про гідність та вила згадують, коли підпалюють їхні хати. А йому, як людині «свідомій, треба свідомо і прямо у вічі ворогові дивитися». Через це він вступив до загону «бандитів»«самостійників». Під час перебування в тому загоні Прокіп «пережив був таку велику радість і захоплення, що й досі обертом голова йде», коли він згадує минулеє». Потім потрапив до в’язниці.)

  5. Дайте характеристику внутрішнього стану персонажа. (У душі Прокопа глибоко-глибоко заховані були ненависть і зневага до тих, хто тримає його у в’язниці й до в’язнів, але він уміє стримувати свої чуття. В’язні розуміли, що ця ненависть могла вирватися, коли Бейзер проводив свої перевірки. «Фавст, хоч і виснажений до краю, відповів би на удар, більше того, він готовий був перекусити горлянку». Злобу, різко підкреслену на його мужицькому обличчі, він ковтає, криво всміхаючись і дивлячись на підлогу. Починаючи божеволіти, Фавст «цитував собі з якогось філософа: «Панувати над рабами, обернути кожного на автоматтакий здебільшого, намір у деспотів...». У ньому залишається той дух протесту, який будь-що намагалися висотати з арештанта, «звести його бодай до образу Конончука, що давно вже втратив образ людський». Прокіп залишається патріотом землі, яка кров’ю окроплена, а діти її «гниють по тюрмах слов’янських народів». Це почуття увиразнює яскрава художня детальрушник, вишитий з ключем журавлиним, одна з небагатьох його речей. У свідомості Фавста, який уже адекватно не сприймає дійсність, залишається переконання: «нікого не продаватиму. Юдою не буду».)

  1. Робота в групах

Учасники груп обговорюють проблемне питання та готують повідомлення.

Завдання для першої групи. Дослідити, як обіграється у творі європейська ідея бунту, активної протидії людини обставинам.

Завдання для другої групи. Порівняти Фауста Й. Гете та Прокопа Конюшину. Визначити спільне, різне.

Група І

Як уже зазначено, у творі розповідається про один з епізодів стихійної селянсько-більшовицької війни 1921-1923 pp. Дослідники вважають, що мотив громадянської війни, до якого тут звернувся



Г. Косинка, піднесений ним до рівня світової теми, адже в основі твору ідея бунту та активної протидії людини обставинам поширена у творах західноєвропейських письменників. Події твору відбуваються на тлі українських реалій.

Прокіп Конюшина опинився серед «бандитів», тобто тих, хто не знайшов іншого виходу як узятися за зброю, не бажаючи приймати умови нового ладу. Письменник показав «сліпу» лють села, яке бунтує, адже не може жити так, як йому нав’язують, але й не має чітких соціальних орієнтирів. Через це стає на бій стихійно і платить за це кров’ю, про що зі страшною відвертістю розкажуть два рядки божевільного поета на стіні карцера: «Сліпе село лютує, а Україна кров’ю харка».

Г. Косинка розкриває ще одну особливість сільського українського бунту: омельки й грицьки лише тоді за вила і гідність свою згадують, коли хтось підпалить їм хату. Прокіп, який «примкнул к преступному обществу самостийников» і «принял участие в восстании» робить це через те, що він не грицько та омелько, а людина «свідома», йому «треба свідомо і прямо у вічі ворогові дивитися...». Так автор торкається ще однієї важливої проблеми: відсутності «свідомих» ватажків бунту, які б не тільки активно протистояли обставинам, а й мали чіткий план та уявлення про перспективу боротьби, знаходили своє місце в складних політичних подіях. Конюшина не зміг чітко визначити свого місця: у в’язниці, куди він потрапив за участь у повстанні, бачать у ньому бандита, «самостійника», а він вважає себе щирим і свідомим борцем за свободу свого народу. Саме в цьому полягає трагедія персонажа, саме через це його загибель закономірна. І це не окремий випадок, що стався з окремою людиною, це типові обставини, у які потрапляли десятки тисяч українців, яких нова деспотична влада мала намір зробити рабами, «обернути кожного на автомат».

Група II

Пошук істини — справа нелегка, що вимагає від людини самопожертви та одержимості, готовності дорого заплатити за правду. Можна з повним правом стверджувати, що ціна правди для українців виявилася занадто високою. Але це не означало, що шукачів справедливості не було. Прокіп Конюшина — узагальнений образ таких героїв-бунтівників.

Фавстом назвав Прокопа росіянин Клєнцов, персонаж новели «Фавст», за характерну сивину, але, як відомо, це ім’я персонажа Й. Гете. Фауст із одноіменної трагедії на рубежі середньовічної та нової історії Європи (персонаж Г. Косинки також діє на межі між старим життям та новим, яке з граничною жорстокістю виро- ваджували більшовики) намагався знайти істину. Він пройшов низку випробувань коханням, грошима, владою, красою, намагаючись пізнати сенс життя людини. Але так його й не знайшов, хоча чоловікові здавалося, що сенс життя в служінні людям. Відомо, що це переконання виникло в сліпого Фауста через обман Мефістофеля і стало причиною боротьби між Богом та Дияволом за душу персонажа. Звертаємо увагу, що значення образу Фауста в тому, що він вірив у величезні духовні можливості людства, сіяв у душах людей бажання попри все шукати істину.

Прокіп Конюшина так само пристрасно шукає і не знаходить істину, хоча впевнений, що вона в боротьбі за свободу свого народу. Від свого європейського попередника, який, за словами П. Тичини, шукав істину з молитовником, Фавст відрізняється тим, що шукає її зі зброєю. Але й це не допомагає. Адже у світі, де править розбрат, а уособленням влади є Однорогови і Бей- зери, правди не знайти. Через це шукання Фавста закінчились божевіллям і смертю в більшовицьких застінках.

  1. Систематизація та узагальнення вивченого

Мозковий штурм

Визначити особливості художнього стилю Г. Косинки на прикладі вивчених творів.

У своїй творчості Г. Косинка розвиває найкращі традиції української новелістики початку XX ст., зокрема М. Коцюбинського,

С. Васильченка й передусім В. Стефаника. Письменник прагне на обмеженому в часі і просторі художнього твору зобразити трагічну розірваність сучасного йому світу, у якому персонажі не можуть ужитися. Для змалювання індивідуальних характерів Г. Косинка майстерно використовує такі засоби психологічного аналізу, як індивідуалізація мовлення, точна й лаконічна художня деталь, символічний пейзаж, показ найдрібніших нюансів психологічного стану персонажів. Суспільні проблеми у творах Г. Косинки зазвичай проходять крізь індивідуалізоване сприйняття персонажів, що виключає однобічні оцінки, наголошуючи на перевазі загальнолюдських цінностей над класово-ідеологічними.

  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

  2. Скласти словниковий диктант або сенкан «Прокіп Конюшина».

  3. Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про ранню

творчість В. Підмогильного.

  1. Підсумки уроку

Рефлексія

  • Мене найбільш вразив епізод новели...

  • 3 усіх рис характеру Прокопа-Фавста мене найбільш приваблює...

  • Для мене сенс життя — це...

УРОК № 31

ВАЛЕР’ЯН ПІДМОГИЛЬНИЙ. БІОГРАФІЧНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПИСЬМЕННИКА. РАННІ ОПОВІДАННЯ Й ПОВІСТІ

Мета: ознайомити учнів з біографічними відомостями ще

одного представника «розстріляного відродження» В. Підмогильного та дати характеристику його ранньої творчості; розвивати вміння сприймати інформацію на слух, занотовувати її у вигляді таблиці, плану, тез, конспекту, збагачувати словниковий запас учнів, розвивати вміння логічно мислити; виховувати почуття гордості за досягнення національної літератури.

Теорія літератури: екзистенціалізм (повторення).

Обладнання: портрет письменника.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності школярів.

Оголошення теми й мети уроку

«Очевидно, є люди, що своє життя можуть згадувати, як суцільну смугу радості. Є люди, життя яких насичене і радостями, і печалями. Можливо, ці люди найщасливіші, бо справжнє щастя може відчути той, хто зазнав горя.

Я оглядаюсь на пережите. Де мої радощі? Життя пережите, мов шлях заболочений. Шлях, що ним не йдуть, а бредуть, повільно пересуваючи ноги, не в силі скинути важкий налип багна. Стомлений у першому кроці, знеможений у подальших, я шукаю світлої плями на пройденому шляху і не знаходжу...». Так написав про себе в невеликій автобіографічній замітці В. Підмогильний. У цих словах усе: особливості світобачення і характеру митця. Докладніше про це та про життєві віхи письменника дізнаємося на уроці.

  1. Актуалізація опорних знань

  1. Перевірка домашнього завдання — словникового диктанту або

сенкану «Прокіп Конюшина».

  1. Робота над збагаченням словника учнів.

Нонконформізм (від лат. non — «ні» та пізн. лат. conformis

«подібний») — прагнення індивіда дотримуватися та відстоювати думки, погляди, результати сприйняття, поведінки тощо, які про- тирічать тим, що панують у цьому суспільстві чи групі. У деяких випадках нонконформізмом називають просто готовність індивіда відстоювати особисту позицію в тих випадках, коли вона вступає у протиріччя з позицією більшості (антиконформізм).

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Лекція вчителя

Учні слухають та заповнюють хронологічну таблицю «Життя і творчість В. Підмогильного».

«Валер’ян Петрович Підмогильний народився 2 лютого 1901 р. в с. Чаплі під Катеринославом (нині увійшло до складу Дніпропетровська) в селянській родині». За твердженням Шаповала (одного з найавторитетніших Дніпропетровських краєзнавців), ця загальноприйнята думка є хибною. Валер’ян Підмогильний народився в селі Писарівка Павлоградського повіту (зараз Синельників- ський район). Це між селами Роздори та Вербове Павлоградського району. Коли йому було близько 14 років, батьки переселились до панської економії в с. Чаплі, що біля сучасного Придніпровська.

Хлопцю поталанило, тому що мати Валер’яна, за спогадами сучасників, була «природженим інтелігентом», отже розуміла необхідність навчання. Батьки працювали в економії графа І. Воронцова-Дашкова. Валер’ян не тільки отримав початкову освіту, а й для нього навіть наймали вчителя французької.

Після початкової сільської церковно-парафіяльної школи 1910 року Валер’ян вступив до Катеринославського реального училища, яке закінчив у червні 1918 року. Під час навчання з’явилися перші вірші та оповідання, які побачили світ на сторінках шкільного журналу.

Першим відомим оповіданням письменника стало «Важке питання». Письменникові виповнилося тільки 16 років.

Після закінчення реального училища майбутній письменник вчився далі з перервами через матеріальну скруту. Восени 1918 року Валер’ян вступив до Катеринославського університету, навчався на математичному та юридичному факультетах. Майбутньому письменникові поталанило з наставниками. Найяскравішими постатями серед них були П. Єфремов (брат академіка, літературознавця С. Єфремова), знавець української історії та культури Д. Яворницький. На жаль, університет юнак так і не закінчив.

У цей період В. Підмогильний вивчає іноземні мови, працює над оповіданнями, які виходять в катеринославському журналі «Січ». Це «Гайдамака» та «Ваня». До 1921 року молодий прозаїк — уже автор своєї першої книжки «Твори. Том І.» Вона вийшла 1920 року в Катеринославі. Саме про ранні твори талановитого юнака напише схвальний відгук П. Єфремов у збірнику «Вир революції».

У 1920-1921 роках В. Підмогильний почав працювати вчителем у Павлограді та Катеринославі. Цей період також був плідним: створено цикл оповідань «Повстанці», який у повному обсязі вийшов 1923 року за кордоном. У цей же період написана повість «Остап Шептала».

  1. го року письменник переїхав до Ворзеля (Київщина), а потім до Києва. З 1923 року В. Підмогильний працював редактором видавництва «Книгоспілка», пізніше редактором журналу «Життя і революція», був одним із засновників літературної групи «Ланка» (з 1926 р.— МАРС (Майстерня Революційного Слова), до якої входили київські письменники-попутники (тобто письменники, які не пропагували у творах комуністичну ідеологію, але й не виступали проти). Це був період напруженої праці: робота над оповіданнями, які були надруковані в різних часописах, вийшли окремими збірками; перекладацька діяльність; робота над найвідомішим твором прозаїка — романом «Місто», що вийшов друком 1928 року в Харкові.

1929-го року В. Підмогильний переїхав до Харкова, де працював консультантом з іноземної літератури в кооперативному видавництві «Рух». 1930-го року в журналі «Життя і революція» надруковано ще один роман В. Підмогильного «Невеличка драма». У 1933- 1934 роках український прозаїк писав «Повість без назви...», яка залишилася незавершеною через арешт у грудні 1934 року.

11 січня 1935 року В. Підмогильний визнав, що належав до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії». Визнав тому, що, на його думку й інших (група складалась із сімнадцяти чоловік, серед яких М. Куліш, Г. Епік, О. Ковінька, Є. Плужник. «Політика колективізації привела українське село до голоду». Раніше були заарештовані друзі В. Підмогильного В. Поліщук та Василь Враж- ливий, Г. Косинка, найближчий побратим зі спілки МАРС. Закритий суд без свідків й адвокатів позбавив усіх учасників націоналістичної групи волі «терміном на десять років з конфіскацією особистого майна».

У соловецькому таборі в нелюдських умовах ізолятора В. Підмогильний продовжував писати. Збереглось 25 листів до дружини, у яких письменник розповідає про свої переклади, розпочаті повісті, оповідання.

Особлива трійка УНКВС 3 листопада 1937 року винесла новий вирок: розстріляти. Разом із В. Підмогильним в урочищі Сандор- мох у Карелії розстріляні М. Зеров, В. Поліщук, Г. Епік, JI. Кур- бас, М. Куліш, М. Ірчан, Ю. Шпол.

Валер’яна Підмогильного було реабілітовано 1956 року.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   19   20   21   22   23   24   25   26   ...   50


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал