Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx



Скачати 12.11 Mb.
Сторінка22/50
Дата конвертації07.12.2016
Розмір12.11 Mb.
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   50

Практична частина семінару-практикуму

  1. Аналіз ідейно-художнього змісту новели

Створення «Візитівки новели»

  • Назвіть елементи сюжету новели. Зав’язка, кульмінація,

розв’язка. Про що свідчить їх нечіткість, розмитість?

  • Сформулюйте тему новели.

  • Визначте проблематику твору.

  • Яка головна думка новели «В житах»?

  • Поясніть зміст назви новели.

Орієнтовний зміст візитки

Зав’язка: дезертирство Корнія, мотивація якого невиразна, зведена до натяку (це історія із забитим комунаром Матвієм Киянчуком).

Кульмінація: зустріч персонажа з колишньою коханою Уляною.

Розв’язка: розуміння персонажем вічності світу, сонця, степу, стан сп’яніння персонажем від сприймання довколишнього світу.

Розмитість, нечіткість меж між структурними елементами — ознака імпресіоністичного характеру твору.



Тема новели: епізод з життя дезертира Корнія Дізіка.

Проблематика: трагічне порушення гармонії світу відреченням від законів загальнолюдської моралі в ім’я нового життя, зупинена мить, пошук праведного шляху.

Головна думка: ствердження недосконалості, трагічної дисгармонійності світобудови.

Зміст назви новели: жита набувають яскраво символічного звучання. Житнє поле — єдиний свідок поневірянь персонажа, єдиний друг і захисник його — перетворюється у спогадах, свідомості персонажа у своєрідного повіреного в усі земні тайни, навіть більше: житнє поле стає самим життям. Життям, яке байдуже, а може, й з біллю сприймає смерть своїх дітей, і так само спокійно дивиться на їхні радощі. Так, наприклад, поряд з тінню розстріляного Корнієвого товариша, що ніби проходить житами перед очима персонажа, з’являється й повна сил і краси Уляна.

Вітаїстичний пафос новели. Евристична бесіда з учнями

  • Назвіть наскрізні образи новели, які символізують життя? (Сонце, жито, рух, повітря, простір.)

  • Про які почуття можна сказати, що вони також є символами життя? (Кохання, хміль від сприймання навколишнього світу, бажання співати, залюбленість у природу. Любов до землі та праці.)

  • Чи відомо вам, що імпресіоністи ніколи не використовували чорну фарбу? А які кольори складають «палітру» новели? (Золоті, сині, рожеві й червоні барви, «крайкована синіми льо- нами плахта з вівса, ячменю і п’яних гречок», справжнє буяння зеленого.)

  • Доведіть, що головна думка твору свідчить про вітаїстичний пафос новели. (Світ розколотий на ворожі табори, кожен готовий пожертвувати не лише власним, а й чужим життям, щоб утвердити вищість своєї правди, своїх переконань. І нема кінця цій виснажливій боротьбі, кривавому круговороту смерті. І поки не визначений правильний шлях, ловіть коротку мить радості: «і я ловлю її і ви ловіть її».)

  • Назвіть ознаки вітаїстичного сприймання життя в новелі. (Незламність духу персонажа, невичерпність його фізичних сил: «День іде і смерті ждеш», «І гладила рукою мій чуб, а його розчісували вже другий рік дощі, сніги і дике вовче дезертирське життя», «Вирішив не снідать: хіба можна до служби Божої хоч рісочку до рота брати».)

  • Прокоментуйте останню фразу новели: «...А я ще хочу співати!» (Ця фраза символізує загублену молодість (коли ще співати хочеться) персонажа, його любов до життя в абсурдному, перевернутому світі.)

  • Яка фраза, на вашу думку, уособлює вітаїстичний пафос новели? («Жито, жити, любити...»)

Заслуховування повідомлення про символіку кольорів, використаних у новелі, та їх роль у розкритті ідейно-художнього змісту новели.

ЧЕРВОНИЙ


Червоний — символ крові й вогню. У ньому різні сторони життя: повнота життя, свобода та енергія, а також ворожнеча, помста й агресивність. У новелі — це прагнення гармонії в житті й ті події, що розводять людей на різні боки барикад.

З одного боку — це символ любові, а з іншого — символ страждань. Дивно, але в основі громадянських воєн лежить любов до батьківщини. Тільки різне розуміння щастя для неї стає причиною страждань мільйонів.

«В ризах червоного кольору правлять священики Службу Божу на Великдень і на честь святих великомучеників...» (Матвій Киянчук)

Стихія червоного кольору — вогонь. Це колір гарячий, тому його сторона світу Південь, а пора року — літо, пора доби — день, навіть полудень, а напрям — тільки вверх і вправо, тобто за палюче-спекотним сонцем. Туди, де гаряче, де грає-кипить кров... Саме такі почуття охоплюють персонажа новели, і недарма образ сонця стає у творі наскрізним.

Червона хустка Уляни символізує любов, жагу, кров, небезпеку, агресію, що відтворюють життя Уляни з чоловіком- самодуром, якого вона не кохає. (Навіть до матері в сусіднє село він Ті не пускає.)

ЗОЛОТИЙ


Золотий — символ святості. Він також символізує сонце й багатство. Та золотий колір має бути чистим, а багатство — духовним.

Стихія золотого кольору — вогонь, а світило небесне — Сонце: саме вони вимагають вогненно-сонячної чистоти від усього золотого. У новелі цей колір має відношення до сонця, символізує святість таких почуттів як кохання, любов до природи та єднання з нею.

СИНІЙ

Синій — символ вірності, довір’я й безкінечності. Вірності коханню, людяності, безкінечності світу, сонця й життя.



ЗЕЛЕНИЙ

Зелений — символ природи й молодості; він — «міст» між двома протилежними кольорами веселкового спектру — гарячим червоним і холодним синім. А тому виступає кольором надії на злагоду, мир і спокій. Саме цього не вистачає світові, у якому живуть персонажі новели. Але це колір «компромісний», тобто колір злагоди між червоним теплом та синім холодом. Отже, надія на те, що у світі буде вічно сонце, світло, степ змушує персонажа хмеліти.

Зелена військова сорочка Корнія символізує спрагу до життя, надію на щастя, притаманні Корнієві.

Отже, кожній барві в новелі відповідає певний настрій персонажа, його душа співзвучна з навколишнім світом.



Висновки: головна думка твору, кольорова гама новели, образи, які є символами життя, надії, любові, свідчать про вітаїстичний пафос твору.

Імпресіоністична настроєність новели

Імпресіоністи вважали, що «дійсність, люди, речі, й події та взагалі все, що нас оточує, не є насправді таким, як ми звикли його бачити, бо воно є наслідком вивчених і прийнятих нашою свідомістю концепцій, ідеологій, теорій тощо, від яких необхідно звільнитися, щоб пізнати справжню дійсність. Тому письменники та теоретики імпресіонізму були переконані, що хто, досліджуючи явища, думає, що бачить їх такими, якими вони є в дійсності, той «є наївним реалістом».



Отже, принциповою і свідомою настановою письменника- імпресіоніста було відтворення первинних чуттєвих вражень. Евристична бесіда з учнями

  • Визначте риси неоромантизму у творі. (Поглиблений психологізм новели; увага до внутрішнього світу персонажа; повна відсутність тенденційності (нав’язування читачеві певних ідей, думок), прямого авторського втручання в текст.)

  • Що головніше в новелі: самі події чи враження від них? (Враження. Внутрішнє життя персонажів складається з «колекції вражень». Персонажі не намагаються перетворити зовнішній світ, а пасивно його сприймають не розумом, а почуттями, колекціонують враження.)

  • Доведіть, що письменник не ідеалізує своїх персонажів. (Про це переконливо свідчить те, що один з персонажів дезертир, а іншийневірна дружина.)

  • Визначте особливості часопростору новели. (Повернення в минуле. («Сні очі питали мене: «Хіба ти, Корпію, забув ясла коло чорного вола Зоряна?.. А коли цілував мої очіна сміх показував через вибитий сучок зорю, казав: «Вони похожі на неї, правда, Улясю?») Новела побудована так, що багато чого в ній залишається за кадром. Можна тільки здогадуватися про те, що відбулося між закоханими в житах.)

  • Які зорові образи, співзвучні змінам у внутрішньому житті персонажа постають перед нами? (Степ, жита, сонце, чорногуз, «заспаний ранок, заплаканий у росах», «одноманітний ритм хлібів», бджола в медовнику, «пісня поля», бжола тріпоче крилом, слово, сміх, нерви дзвенять, степ дзвонить косами.)

  • Наведіть приклади художньої деталі та визначте мету її використання. (Так, вітер символізує в авторському тексті рух, динаміку, зміни; червоний колір хустки Уляни передає радість, нові почуття й тремтливий настрій любові, викликані зустріччю Корнія з коханою. Ці художні деталі відтворюють настрій молодої людини, яка шукає себе, своє місце в суспільстві.)

  • Чи можна сказати, що пейзажні замальовки статичні? (Ні, сонячне сяйво постійно змінює кольори та відтінки барв, оповиває землю тремким заколисуючим маревом, «тліючим» мерехтінням.)

  • Наведіть приклади імпресіоністичного зображення почуттів у новелі. (Почуття персонажів також мінливі, нетривкі. Пристрасть, безхмарне щастямиттєві: «Тихо поцілувала, рвонула льону горстку, й очі були сині-сині, мов льон, а хустка гасла». Ця святкова мить, як зізнається персонаж, «горить переді мною ще й досі». Зміна вражень, почуттів, емоцій несподівана і швидка, нагадує імпресіоністичні мазки пензля на полотні, створює картину піднесеного душевного стану особи. Повнота сприймання світу, повнота чуттєвого досвіду і чуттєвої насолоди є одною з характерних рис імпресіоністичного ставлення до світу.)

Формулювання висновків і запис їх у зошит

Новела має ознаки імпресіоністичної поетики: головне для автора — передати не події, а враження від них; дійсність постає в зорових, слухових образах, які нетривкі, змінні, як і почуття та враження персонажів. Повнота сприймання світу, повнота чуттєвого досвіду й чуттєвої насолоди є одною з характерних рис імпресіоністичного ставлення до світу.



Особливості творчої манери письменника

  • Що ви можете сказати про авторське ставлення до персонажа? (Ніде письменник не засуджує персонажа й не співчуває йому. Персонаж послідовно дотримується власного правила: «Коли я ставлю себе на місце іншої людини, тоді з’являються нові для мене переживання, які народжують відповідні думки та слова. Так поступово вимальовуються деталі характеру потрібної мені людини».)

  • Назвіть особливості оповіді. (Лаконізм і психологічна насиченість.)

  • Які мовні особливості повісті? (Характерні такі елементи як використання народної пісні, уривків частушок, прислів’я (життя панське, а голод собачий), етнографічного матеріалу (візерунки сорочки Уляни, топоніми Житомирщини (Гордина могила).)

  • Визначте особливості зображення письменником чуттєвих вражень. (Імпресіоністичне: митець відтворює первинні чуттєві враження, не узагальнюючи й не типізуючи їх.)

  • Яку особливість розповіді Корнія про себе ви помітили? (Розповідь є асоціативним рядом, низкою спогадів, побудованою за принципом протиставлення. Протиставляються мирне й повстанське життя, любов до дівчини й ненависть до багатія.)

  • Яку роль відіграє у творі художня деталь? (Художня деталь у повістіважливий засіб психологічного аналізу. Деталі фіксують миттєві враження та безпосередню реакцію на дійсність, допомагають читачеві самому домалювати зображене. Частіше за все художня деталь персоніфікована.)

  • Що можна сказати про стильові особливості повісті? (Поєднання реалістичної та імпресіоністської стильових манер.)

  • Що можна сказати про особливість настрою новели? (Поряд з чуттєвим захопленням життям, піднесеним душевним настроєм, миттю ідилічного кохання звучать тривожні ноти.)

Формулювання висновків і запис їх у зошит

Індивідуальний стиль Г. Косинки можна визначити як неореалістичний, тобто такий, якому притаманні ознаки модерністських тенденцій, зокрема імпресіоністичної. Письменник фіксує чуттєві, настроєві або смислові враження від чогось, велику увагу приділяє кольоровій гамі як утіленню зорових настроєвих вражень. Важливою у творах Г. Косинки є художня деталь. Усі зазначені особливості індивідуального стилю письменника посилюють психологізм твору, допомагають утілити авторський задум, визначити головний мотив чи настрій, розкрити справжню сутність подій.

До особливостей творчої манери письменника можна віднести й повну відсутність тенденційності (нав’язування читачеві певних ідей, думок), прямого авторського втручання в текст).


  1. Систематизація та узагальнення вивченого

«Мозковий штурм»

Завдання: порівняйте твір М. Коцюбинського «Intermezzo», його імпресіоністичний етюд «На камені», новелу В. Винниченка «Момент» та новелу Г. Косинки «В житах». Що спільного у цих творах?




Спільне

М. Коцюбинський «Intermezzo»

Г. Косинка «В житах»

  1. Суголосні «дійові особи» новел.

  2. Інтермецо — спочинок на лоні природи.

  3. Зображення картин природи

  1. «Моя утома», ниви в червні, сонце, три білих вівчарки, зозуля, жайворонки, «залізна рука города», «Людське горе »...

  2. Для ліричного героя новели М. Коцюбинського інтермеццо — відпочинок серед полів, серед музики вітру й сонця.

  3. Природа передається через сприйняття головного персонажа

«Заспаний ранок», сонце, бджола, чорногуз, «японський одрізай», степ, жита, «кучеряві голови гречок», божа корівка, вітер, «загублена в житах моя доля».

  1. Для Корнія перебування серед розкішної різнобарвної природи — своєрідне дезертирське інтермецо, відпочинок.

  2. Природа передається через сприйняття головного персонажа








Спільне

М. Коцюбинський «На камені»

Г. Косинка «В житах»

Яскраві образи- плями на фоні нейтральних тонів

Червона пов’язка Алі на голові, зелена паранджа Фатьми

Червона хустка Уляни, зелена військова сорочка Корнія








Спільне

В. Винниченко «Момент»

Г. Косинка «В житах»

  1. Несподіваний вибух почуттів

і любовних переживань

  1. Пора року, коли відбувається дія творів як спосіб розкриття ідейно- художнього змісту твору.

  2. Розв’язання проблеми людського щастя в умовах, коли персонажі тікають від минулого, а майбутнє невирішене, невідоме й тривожне

  1. Несподівана зустріч оповідача й Панни в умовах небезпеки для життя обох.

  2. Дія новели відбувається навесні, буяння весняної, народженої для нового життя природи контрастує з близькістю смерті.

  3. Персонажі щасливі лише момент,

і вони цінують саме його, не сподіваючись на продовження

  1. Несподівана зустріч Корнія та Уляни в умовах небезпеки для життя обох (Корнійдезертир, Уляна має чоловіка- самодура).

  2. Дія новели відбувається влітку. Пишний розквіт природи, жита (символ життя) теж контрастують з настроєм персонажів, з небезпекою.

  3. Персонажі згодні навіть на миттєве коротке щастя: «Цілуй, хай хоч один день буде наш!»

Мить радості коротка, минуща







Формулювання висновків і запис їх у зошит

Проведене дослідження свідчить, що у творах письменників багато спільного: суголосні «дійові особи» новел, які проживають інтермецо-спочинок на лоні природи, яка зображується в імпресіоністичній манері; в оповіді використані зорові образи у вигляді кольорових плям на загальному нейтральному тоні. У творах М. Коцюбинського та В. Винниченка, так само як у новелах Г. Косинки, персонажі переживають несподіваний вибух любовних почуттів. Дія творів відбувається навесні або влітку, що допомагає розкрити головні думки творів (буяння, відновлення природи контрастує з небезпекою та смертю). Персонажі знаходяться начебто між минулим та майбутнім. Від першого тікають, а в другому не впевнені, воно для них не визначено, тому вони так цінують момент щастя.



  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою записів у зошиті.

  2. Прочитати новелу «Фавст».

  3. Дібрати цитати для характеристики Прокопа Конюшини.

  1. Підсумок уроку

Рефлексія

  • Найбільш виразними, такими, що запам’ятовуються мені здаються такі художні деталі...

  • Після ознайомлення з новелою я пройнявся настроєм...

  • На мою думку, Г. Косинка тому так любив свою новеллу

«В житах»...

УРОК № ЗО

«ФАВСТ» - НОВІТНЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ВІДОМОГО «ВІЧНОГО» ОБРАЗУ ФАУСТА ІЗ ТВОРУ Й. ГЕТЕ.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   18   19   20   21   22   23   24   25   ...   50


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал