Українська література 1920-1930 pp. Урок №1 -2 українська література XX ст. Як новий етап в історії національної культури, її періодизація. Модерністські та авангардистські течії. Українська література й духовне відродження нації в першу третину xx



Скачати 12.11 Mb.
Сторінка10/50
Дата конвертації07.12.2016
Розмір12.11 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   50

УРОК № 11

«КИЇВ - ТРАДИЦІЯ», «ЧИСТИЙ ЧЕТВЕР». ФІЛОСОФІЧНІСТЬ, АФОРИСТИЧНІСТЬ СОНЕТІВ М. ЗЕРОВА. МОТИВИ ПОШУКІВ ДУШЕВНОЇ РІВНОВАГИ, КРАСИ В ЖИТТІ ТА ДУШІ, ВІТАЇЗМ, СПОВІДАЛ ЬНІСТЬ

Мета: ознайомити учнів з ідейно-художнім змістом соне

тів М. Зерова «Київ — традиція», «Чистий четвер», визначити основні мотиви творів та їх настрій, збагатити словниковий запас учнів новими термінами, підвищити ерудованість учнів завдяки знайомству з новими поняттями, які містяться в сонетах; розвивати навички аналізу поетичного тексту, виразне читання; виховувати інтерес до модерної української поезії та творчості М. Зерова.

Теорія літератури: філософічність, сонет.

Обладнання: тексти сонетів «Київ-традиція», «Чистий четвер», портрет М. Зерова.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ


  1. Організаційний момент

  2. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку

Слово вчителя

Літературні засади, виголошені М. Зеровим, зводилися до «високої культури» та «європеїзму». «Освоюймо джерела європейської культури, бо мусимо їх знати, щоб не залишитися назавжди провінціалами»,— написав у своїх спогадах про письменника

В. Петров. Мабуть, така позиція М. Зерова — одне з пояснень його захоплення сонетом. Другим поясненням може бути класична освіта Миколи Костянтиновича, урівноваженість його почуттів і думок. Отже, любов до канонічних форм, сонету зокрема, і було, імовірно, результатом названих причин.


  1. Актуалізація опорних знань

Бесіда з учнями

  • Дайте загальну характеристику творчості київських поетів-

неокласиків та визначте її особливості.

  • Розкажіть про творчу спадщину М. Зерова.

  • Назвіть складові культурологічної основи збірки «Камена».

  • Дайте визначення жанру сонета.

  1. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

  1. Слово вчителя

У збірці «Камена» М. Зеров торкався вічних філософських проблем: життя і смерті, взаємин людини з природою, гармонії та дисгармонії в них. Як митця М. Зерова хвилювала тема місця поета в суспільстві, тема мистецтва, творчості, культури («Тягар робочих літ», «Класики», «Аристарх»).

Слід відмітити широку культурологічну сферу сонетів М. Зерова.

Чимало творів Миколи Костянтиновича пов’язано з історичним минулим країни, особливо періоду Київської Русі та козаччини. Цим пояснюється широке використання численних архаїзмів та історизмів, які набувають нового звучання.

М. Зеров цікавився митцями світової класики та української культури (Уеллс, Жуль Берн, Шекспір, Діккенс, Куліш, Вороний тощо). їх образи він змальовував у власних сонетах. Багато сонетів поета виявилися пророчими: у них він передбачив власну смерть «Чистий четвер», «Чернишевський». У нас буде можливість пересвідчитися у вищезазначеному після аналізу сонетів «Київ — традиція» та «Чистий четвер».



  1. Виразне читання сонета «Київ — традиція»

Ніхто твоїх не заперечить прав.

Так, перший світ осяв твої висоти,

До тебе тислись войовничі готи,

Данпарштадт із пущі виглядав.

Тут бивсь норманн, і лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота,

Про тебе теревені плів Ляссота І Левассер Бонплан байки складав.

І в наші дні зберіг ти чар-отруту:

В тобі розбили табір аспанфути —

Кують, і мелють, і дивують світ.

Тут і Тичина, голосний і юний,

Животворив душею давній міт І «Плуга» вів у сонячні комуни.

1923


  1. Презентація міні-словничка до сонета

«Київ — традиція», складеного учнями

Орієнтовний зразок виконання роботи

Готи — східногерманські народи, які, імовірно, спершу заселяли південь Скандинавії й острів Ґотланд.

Данпарштадт — готське місто IV століття над Дніпром. Деякі вчені (прихильники норманської теорії) уважають, що мова йде про Киев. Інші стверджують, що розповіді про це місто, скоріше, міф, ніж реальність.

Норманни — вікінги (від стар, сканд.— vikingr), у Західній Європі також нормани у Візантії та в Східній Європі варяги — вояки, купці й мореплавці зі Скандинавського регіону Північної Європи.

Лядський Болеслав — польський король, який 1018 року «щербив меча о Золоті ворота».

Золоті ворота — головна брама стародавнього Києва. Свою назву одержали за аналогією і зразком з Золотими воротами в Константинополі.

Ляссота — Еріх Лясотта, посол німецького імператора Рудольфа II. Він у своєму «Щоденнику» описав Україну та Київ.

Левассер Бонплан — Гійом-Левассер Боплан — французький інженер, який описав нашу країну в «Описі України» 1650 року.

Аспанфути — асоціація панфутуристів.

Міт — міф.



  1. Міні-лекція вчителя

Учні занотовують інформацію у вигляді тез.

Характеристика поетичного циклу «Київ» М. Зерова

До поетичного циклу «Київ» М. Зерова ввійшло чотири сонети: «Київ з лівого боку», «Київ — традиція», «Київ навесні ввечері», «У травні». Кожен з них є самодостатньою поетичною структурою, яка увиразнює роздуми, почуття автора, і водночас вони становлять єдину синтетичну цілісність, у центрі якої — Краса. Дух Краси назавжди оселився в древньому місті, її велич і в «химерах барокових бань», і в «Шеделя білоконнім диві», і в «сліпучих краєвидах», і в «емалі Дніпра». Віра в нетлінність Прекрасного звучить в останніх рядках сонета «Київ з лівого берега»:

Живе життя, і силу ще таїть Оця гора зелена і дрімлива,

Ця золотом цвяхована блакить.

У художньому світосприйнятті М. Зерова Краса є творчим гармонійним началом, яке протиставляється Хаосу й Руїні. Оспівуючи красу «міста-чуда», М. Зеров у сонеті «Київ» навесні ввечері» гостро засудив сучасних гермокопідів (переносно — вандалів), «будівничих нової ери», які згодом на руїнах храмів, могилах пращурів збудували свої «казарменні» палати:

Хоч як звели тебе гермокопіди І несмак архітекторів-нездар,

І всюди прослід залишив пожар,—

Ти все стоїш, веселий, ясновидий,

І недаремно вихваляють гіди Красу твою, твій найдорожчий дар.

Образ «Києва» в сонетах поета-неокласика сягає космічних широт. Місто стає центром Всесвіту, у якому існує дивовижна гармонія земного й небесного. Ландшафт, архітектура міста перебувають у нерозривному зв’язку з навколишнім світом. Це створює неповторну гармонію Життя:

А вулиці твої виводять зір В повітря чисте, в запашний простір,

Де ходить вітер горовий і п’яний,

І в тихий час, як западає ніч,

Поважно гомонять старі каштани І в небо зносять міріади свіч.

Неповторний образ Києва постає з сонета «У травні». Багата гама кольорів, їх насиченість — «сліпучо-синій сплав», «голе жовтоглиння», «прозоре проміння», «брунатні лози і смарагди трав», «кров зелена земних рослин» тощо — створюють дивовижний образ міста-веселки (подібне важко віднайти і в європейській поезії). Але в цю божественну ідилію дисонансом вливається мотив близького розлучення з рідним містом, його чарівною природою:

Ніколи так жадібно не вбирав Я красоти весняного одіння.

Та центром життєвої і творчої орбіти поета був лише Київ, бо можна перенести столицю до молодшого більшовицького Харкова, але слава давнього міста все одно залишиться із Києвом.



Сонет «Київ — традиція» — поетична історіософія Миколи Зерова. У ньому поет з притаманним йому лаконізмом відтворив історію славного міста від найдавніших часів до сьогодення.

  1. Ідейно-художній аналіз сонета «Київ — традиція»

Результати обговорення учні занотовують у вигляді таблиці. Орієнтовний зразок виконання роботи


Запитання та завдання

Відповідь

Визначте ознаки сонета

Твір складається з 14 рядків — двох катренів та двох терцетів. Особливості римування відповідають сонетному: перехресне (абаб) і кільцеве (абба)

Доведіть, що композиція твору М. Зерова відповідає сонетній

Композиція поступальна. Вона допомагає розкрити ідею твору. Перший катрен — теза — містить у собі думку про непереможність міста, що готи намагалися завоювати. Це — своєрідна зав’язка сюжету.








Запитання та завдання

Відповідь




Другий катрен — антитеза — розповідь про тих, хто прагнув завоювати місто.

Терцети — синтез, так званий «сонетний замок», своєрідна кульмінація твору й висновок зі сказаного вище

Тема сонета

Оспівування «вічного міста» Києва, відтворення історії славного міста від найдавніших часів до сьогодення

Яке змістове навантаження несе образ Києва?

Це — модель буття в історіософському вимірі (історіософія — історична мудрість, осмислення історії нащадками), знак поступу народів

Доведіть, що сонет має зв’язок із сучасним М. Зерову життям

В останніх рядках сонета поет передає атмосферу бурхливого літературного життя Києва початку 20-х років XX ст.

І в наші дні зберіг ти чар-отруту:

В тобі розбили табір аспанфути — Кують і мелють, і дивують світ,

Тут і Тичина, голосний і юний, Животворив душею давній міт І «Плуга» вів у сонячні комуни

Визначте жанр сонета

Медитативний, будується як діалог-медитація, розмова ліричного героя з містом

Назвіть засоби художньої виразності, використані у творі

Персоніфікація (персоніфікується образ Києва, Данпарштадта); іронія (І в наші дні зберіг ти чар-отруту: / В тобі розбили табір аспанфути — / Кують, і мелють, і дивують світ); епітети (войовничі готи; Тичина, голосний і юний; сонячні комуни); метафора (лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота)

Яке мистецтво, на думку М. Зерова, здатне сприяти національному відродженню?

Не футуризм, а творчість Павла Тичини. Саме він «Животворив душею давній міт» і прокладає своєю поезією шлях у майбутнє








Запитання та завдання

Відповідь

Визначте головну думку сонета

Утвердження незнищенності Києва, його культури, духовності народу, його безсмертя, возвеличення краси золотоглавого Києва, його визначального місця в історії України (Ніхто твоїх не заперечить прав. / Так, перший світ осяв твої висоти.)

Віршований розмір

ямб







  1. Міні-лекція вчителя

Учні занотовують інформацію у вигляді тез.

Історія створення сонета «Чистий четвер»

Сонет написаний під враженням церковної відправи в бари- шівській церкві Благовіщення 29 червня 1921 року. З тяжким передчуттям розправи з боку «катів і кустодіїв» М. Зеров прожив до 1935 року, коли його заарештували за фальшивими звинуваченнями в антирадянській діяльності. Майже з кожним роком, особливо з 1926 p., коли в СРСР остаточно зміцніла влада Сталіна й морально-ідеологічний тиск та загроза репресій зростали щодня, зокрема й проти нього особисто, у М. Зерова посилювалося відчуття власної приречености й відкинутості, щораз більшої обмеженості творчих можливостей і вимушеної самоцензури.

М. Зеров не брав прямої участі в революційних подіях. Це врятувала йому життя, але водночас зробила його внутрішнім емігрантом у СРСР. Він не приймав большовицької демагогії та диктатури, ідеології марксизму-ленінізму, примітивної культурницької теорії Пролеткульту. Він бачив несправедливість і цинізм тоталітарної влади, відчував власну ізольованість у суспільстві загального пристосуванства та фарисейства й від цього переживав тяжку особисту драму. Микола Костянтинович розумів, що йому не пробачать нічого: ані іронічних висловлювань на адресу нової влади, ані внутрішньої еміграції, ані знань, друзів, слави, його українства. Усе це збіглося з тим, що в середині і другій половині XX ст. неокласиків звинувачували в тому, що вони крокують «не в ритм з добою». Любов до античності трактувалася як опозиційний виклик, літературні оцінки перетворювалися на політичні звинувачення. Критичні статті набували вигляду публічних доносів. Усе, що писали про неокласиків такі критики, як В. Коряк, С. Щупак, Б. Коваленко, дійсно виглядало як «війна на знищення» (Сергій Білокінь). Настане момент, коли у віршах М. Зерова з’явиться передчуття апокаліпсиса. Ось як це передано у відомому сонеті «Чистий четвер».


  1. Виразне читання сонета «Чистий четвер»

И абіе пътель возгласи («І раптом заспівав півень» — слова з Нового Завіту, що знаменували зречення святого Петра.)

Огні і теплий чад. З високих хор Лунає спів туги і безнадії.

Навколо нас кати і кустодії,

Синедріон і кесар, і претор.

Це долі нашої смутний узор,

Для нас на дворищі багаття тліє,

Для нас пересторогу півень піє,

І слуг гуде архиєрейський хор.

І темний ряд євангельських історій Звучить як низка тонких алегорій Про наші підлі і скупі часи.

А навкруги — на цвинтарі, в притворі —

Свічки і дзвін, дитячі голоси І в темному повітрі вогкі зорі.


  1. Коментар учителя до епіграфа вірша

И абіе пътель возгласи перекладається приблизно так: «І раптом заспівав півень» — слова з Нового Завіту, що знаменували зречення святого Петра.

У Новому Завіті є епізод, у якому події розгортаються під час вечері Ісуса разом з учнями. Учитель сказав, що один з його дванадцяти учнів зрадить його. На запитання Іуди про те, чи то не він, Ісус відповів: «Ти сам сказав». Петро ж запевняв Ісуса, що готовий навіть померти разом з ним. На що Син Божий дав таку відповідь: «Ти тричі зречешся мене ще до того, як проспіває півень».

Після вечері Ісус пішов молитися, а потім прийшов Іуда з рабами першосвященика Каїафи. Іуда сказав, що взяти потрібно людину, яку він поцілує. Після поцілунку зрадника Христа заарештували й почали судити. Першосвященики шукали провину Ісуса і не знаходили. Але два лжесвідка розказали, як Ісус стверджував, що може зруйнувати божий храм і побудувати новий, а Христос підтвердив, що він Син Божий. Тоді пролунало звинувачення в богохульстві, і всі почали знущатися з нього.

Петро ж чекав закінчення суду на дворі. Одна з служниць спитала його про те, чи то не він був з Христом. Петро заперечив. Так само він відповів ще двічі. Після третьої відповіді проспівав півень. Тоді Петро згадав слова Ісуса й гірко заплакав.



  1. Презентація міні-словничка, складеного учнями

Хори (Клірос) — у православній церкві місце на підвищенні перед іконостасом, на якому під час богослужіння знаходиться церковний хор, читці та причетники. Хори — західний аналог клі- роса. Часто розташовувалися на висоті другого поверху церкви.

Кустодії — різного розміру скриньки, коробки, що використовуються як засоби збереження металевих, воскових, чи сургучевих печаток, які на різних шнурочках прикріплювалися внизу багатьох давніх грамот.

Синедріон («спільне засідання») — найвища релігійна установа в Давній Іудеї, а також найвищий судовий орган в кожному місті, що складався з 23 осіб.

Кесар — старослов’янска та давньоруська передача римского імені та імператорського титула Caesar (Цезар) через грецьке kaisar — монарх, володар.

Претор — державна посада в давньому Римі. Зміст і функції цієї посади з часом змінювалися.

Смутний узор — тут слово узор означає взірець, зразок, подоба, «подобие».

Смутний — тут темний (у значенні траурний, темного кольору, сумний).

Архиєрейський хор — хор, оснований за благословенням архієпископа.

Цвинтар — коло кожної сільської церкви на церковному подвір’ї було декілька могил. Ховали там почесних парафіян: самого панотця, дяка, церковного старосту і т. ін.

Притвор — вхідне приміщення із західної сторони церкви.



  1. Ідейно-художній аналіз сонета «Чистий четвер»

Результати обговорення занотовуються у вигляді таблиці.

Орієнтовний зразок виконання роботи


Запитання та завдання

Відповіді

Визначте ознаки сонета

Твір складається з 14 рядків — двох катренів та двох терцетів. Особливості римування відповідають сонетному

Яке змістове навантаження несуть слова кустодії, синедріон, кесар, претор.

Кустоді — різного роду обмеження, постанови, що були зброєю проти таких незгодних, внутрішніх емігрантів; синедріон — суди, славнозвісні «трійки», які засуджували таких, як автор та його друзі; кесар — очільник тоталітарної держави; претор — очільник силової структури, яка здійснювала терор








Запитання та завдання

Відповіді

Доведіть, що композиція твору М. Зерова відповідає сонетній

Композиція поступальна. Вона допомагає розкрити ідею твору. Перший катрен — теза — містить алегоричне зображення тоталітарної держави. Це — зав’язка сюжету.

Другий катрен — антитеза — передбачає долю тих, кого ця влада вважає «єретиками», проти кого веде «війну на знищення».

Терцети — синтез, так званий «сонетний замок», своєрідна кульмінація твору й висновок зі сказаного вище

Тема сонета

Передчуття загибелі для себе й незгодних з тоталітаризмом

Які аналогії з сучасністю можна знайти в сонеті?

«Долі нашої смутний узор». Письменник натякає на те, що доля його та друзів така ж сумна, як ото в церкві співають. Це їм пересторогу півень співає на відміну від Петра, якому спів півня був лише нагадуванням. Для сучасників М. Зерова, які знають ситуацію з Петром, це пересторога: не ставайте відступниками, хоч таких було багато, бо часи були «підлі й скупі», адже скупо відміряна була для тих часів людяність

Що, на ваш погляд, символізують зорі, які поет бачить з притвору?

Поет виходить із церкви (бічним ходом, притвором). Так можна побачити зорі на порозі церкви. У свідомості поета поєднується те, що в церкві, і те, що навколо: церковна служба, присвячена святу Вознесіння несе впевненість у тому, що загибель (а вона неминуча так само, як для Христа у розповіді про зречення Петра, який розуміє неминучість зради і смерті) не буде марною. А те, що ліричний герой чує дитячі голоси при виході з церкви, дає надію, що нове покоління буде сприяти поступу країни

Назвіть засоби художньої виразності, використані у творі

Епітети (теплий чад, смутний узор, темний ряд, підлі і скупі часи); алегорія; порівняння («І темний ряд євангельських історій / Звучить як низка тонких алегорій».)

Прокоментуйте рядки: «І темний ряд євангельських історій / Звучить як низка тонких алегорій»

У Писанні думка поширена: кожне сучасне зло — це нове розп’яття Бога








Запитання та завдання

Відповіді

Визначте головну думку сонета

Навіть перед обличчям неминучої смерті не можна зрікатися своїх переконань







  1. Систематизація та узагальнення вивченого

Робота в групах. «Мозковий штурм». Доведіть, що сонети написано в річищі неокласицизму.

  1. Домашнє завдання

  1. Опрацювати матеріал уроку за допомогою конспекту.

  2. Знайти цікаву інформацію про життєвий і творчий шлях М. Рильського.

  3. Індивідуальні завдання:

  • Підготувати виразне читання вірша «Яблука доспіли, яблука червоні».

  • Підготувати повідомлення «Вплив символізму на творчість поета».

  • Дібрати матеріал для фотогалереї «Життя і творчість М. Рильського» та коментарі до нього.

  1. Підсумок уроку


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   50


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал