Українська діаспора



Скачати 102.7 Kb.
Дата конвертації23.03.2017
Розмір102.7 Kb.
ТипУрок
Тема уроку: Українська діаспора.

Історія її формування та її географія.



Цілі уроку:

- навчальна: сформувати поняття про «діаспору», пояснити причини її виникнення. Ознайомити учнів з життям українців, які живуть за межами України;

- розвиваюча: закріпити навички аналізу і зіставлення історичного та географічного матеріалу; розвивати у учнів логічне мислення і вміння робити висновки;

- виховна: виховувати школярів в дусі гармонійного поєднання національних, загальнолюдських цінностей та любові до рідного краю.



Тип уроку: бінарний урок з географії та історії України.

Форми організації: індивідуальні, групові.

Методи навчання: проблемні, рефлексивні, наочні, пошукові, навчально-дослідницькі.

Засоби навчання: розповіді-дослідження, індивідуально-диференційовані

Обладнання: комп’ютер з відповідним матеріалом до нього, а також атласи з географії 9 кл., політична карта світу, контурні карти.

Структура уроку:

  1. Організаційний момент – 2 хв.

  2. Актуалізація опорних знань учнів – 3 хв.

  3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів – 3 хв.

  4. Вивчення нового матеріалу – 25 хв.

  5. Закріплення нових знань і вмінь учнів – 8 хв.

  6. Підсумки уроку – 2 хв.

  7. Домашнє завдання – 2 хв.

В процесі роботи на уроці використовується комп’ютер, в якому закладена презентація даного уроку, тобто:

  • тема та цілі уроку;

  • поняття і терміни;

  • діаграма «Чисельність українців в країнах світу»;

  • карти «Розселення українців в Європі», «Східна діаспора», «Українці в світі»;

  • ілюстрації «Пам’ятник українцям у Канаді – писанка», «Українські переселенці у США. Штат Північна Дакота ХІХ століття», «Українська церква в Рочестері»;

  • карта – схема «Напрями української еміграції»;

Основні поняття і терміни: діаспора, еміграція, міграція, імміграція.

Хід уроку:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

На сьогоднішньому уроці ми будемо продовжувати вивчення попередньої теми «Населення України».

Для того, щоб рухатись далі нам потрібно згадати:


  1. Що таке міграція?

  2. Чим відрізняються поняття «імміграція» та «еміграція»?

  3. Назвіть причини, що призводять до сучасної еміграції з території України.

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

Учитель оголошує тему уроку та девіз уроку, яки звучить так:

«Ми є. Були. І будем Ми й Вітчизна наша з нами»

(І. Багряний)

ІV. Вивчення нового матеріалу

Учитель географії: Слово «діаспора» перекладається з грецької мови як розсіяння. Дійсно, українців можна зустріти майже по всьому світу. Наукове визначення діаспори – (стор. 27 Словни). Українців, які живуть за кордоном називають українською діаспорою, зарубіжними українцями, українцями на поселеннях. Більшість з них стали громадянами інших країн, хоч зберігають своє національно – культурне коріння.

Користуючись матеріалами, які ви почули та термінами, які написані на дошці, визначте цілі нашого сьогоднішнього уроку. Для того, щоб їх досягти ми запросили на урок фахівців – географів, істориків, журналістів, які ознайомлять нас з причинами утворення, географією розміщення, життям і побутом українців в діаспорі, зв’язками діаспори з Україною.

Надаємо слово географам:

Учень: Зараз в світі живе близько 50 млн. українців, у тому числі в діаспорі – біля 10 млн., або близько 20% всіх українців за кордоном. Українська діаспора є найчисельнішою в світі і поділяється на західну і східну. Чисельність української діаспори є спірною, отож частина українців асимілювалась в країнах проживання.

Учитель історії: Давайте ознайомимось з причинами виникнення східної діаспори. Надаємо слово історикам.

Учень: Східна діаспора сформувалась на території країн минулого СРСР. В східній діаспорі проживає понад 5 млн. українців. Найчисельніша вона в Російській Федерації, Казахстані, Молдові, Білорусі. Розселення українців по території Російської імперії і республік колишнього СРСР відбувалося дуже давно і пояснюється наступними причинами:


  1. Переселення українців за часів царювання Петра І (початок ХVІІІ ст.) Українські козаки були мобілізовані царем на будівництво Санкт-Петербурга та його околиць, на копання протяжного судноплавного каналу вздовж Ладозького озера тощо. Пригадайте Т.Г. Шевченка:

Царю проклятий, лукавий,

Аспіде неситий!

Що ти зробив з козаком?

Болота засипав

Благородними костями;

Поставив столицю

На їх трупах катованих


  1. пізніше (ХVІІІ – ХІХ століття) царський уряд переселив безземельних українських селян на вільні землі – Північний Кавказ, Поволжя, Сибір, Далекій Схід.

  2. за більшовицького режиму мільйони українців були заслані в тюрми та концтабори, розміщені в Росії, Казахстані та інших союзних республіках колишнього СРСР. Частина українських в’язнів – переважно політичних – загинула там, деякі залишилися в районах заслання на постійне проживання.

Були і інші причини – освоєння цілинних земель, нафтогазових родовищ Сибіру тощо.

Учитель географії: В яких країнах колишнього СРСР українська діаспора найчисельніша на розповість фахівець – географ.

6Учень (показує на карті та розповідає): Перше місце за кількістю Українців належить Російській Федерації, де проживає 2,9 млн. вихідців з України, чи 2% всього населення РФ. Найчисельніша українська громада в Москві – 253 тисячі осіб.

Понад 600 тис. українців проживало на півдні Далекого Сходу. Ця територія відома як «Зелена Україна», «Зелений Клин», «Нова Україна». 584 тис. – в Західному Сибіру, 300 тис. – на півночі європейської Росії, 480 тис. – діаспора Північного Кавказу, де територія станиці Красноармійської називалась «Малиновою Україною», 250 тис. – у Центральночерноземному районі, значна українська діаспора живе в Поволжі, на Уралі, Східному Сибіру та у Санкт – Петербурзі.

Велика українська діаспора зосереджена в Казахстані – 547 тис. чоловік. Розміщена в основному на півночі і в центрі країни. Значне зосередження українців є на прилеглих до Казахстану території Киргизії, які називають «Сірим Клином».

Приблизно 15% всіх жителів Молдови – українці, які живуть переважно в прикордонних з Україною районах всього – 460 тис.

Близько 300 тис. українців проживає в Білорусі, в основному в Брестській, Гомельській областях та Мінську.

Учитель географії: Після створення незалежної держави українська діаспора активізувала національно-культурне життя, посилилися родинні, економічні, національно-культурні зв’язки українців, які проживають у східній діаспорі, з Батьківщиною предків.

Як організоване національно-культурне життя українців східної діаспори ми дізнаємось від журналістів.



Учень: У 1992 році діаспора РФ була організаційно оформлена в Об’єднання українців Росії (ОУР), яке поширює свою діяльність на всю територію Росії. Створюються українські школи, гуртки з вивчення української мови, історії та культури українського народу.

Наприклад, в такій національній автономії РФ як Башкортостан діє близько 20 українських самодіяльних колективів. З 11 українських шкіл, що є у всій РФ 7 зосереджені в цій республіці.

В Казахстані існує і діє Асоціація «Українців Казахстану», організовано 14 українських національно-культурних центрів, виходить республіканська газета «Українські новини» тощо.

В Молдові успішно працюють національно-культурні об’єднання українців – Українська громада в Республіці Молдова – Товариство української культури Республіці Молдова.

У 38 школах, 6 ліцеях 10 тис. учнів вивчають українську мову. Працює україномовна передача «Світанок».

Спільна багатовікова культура та історична доля у Україні і Білорусі. Тут зосереджені цінні історичні пам’ятки українського народу.



  • Кам’яна вежа (м. Кам’янець в Брестській області) збудована волинським князем Володимиром;

  • Місця пов’язані з народженням автора першої у світі конституції Пилипа Орлика тощо.

Учитель історії: Майже 5 млн. українців проживають в західній діаспорі. Це країни Європи, Північ і Південь Америки, Австралія тощо. Про причини утворення західної діаспори нам розкажуть історики.

Учень: Виділяються чотири періоди (хвилі)коли еміграція була значною:

  • перша хвиля: кінець ХІХ – почато ХХ століття.

Українці переїжджали переважно в Північну і Південну Америку. Багато українців переїхали з українських історичних земель, які до Першої світової війни входили до складу Австро-Угорщини, а після війни відійшли до Польщі, Чехословаччини, Румунії. Безземелля й низький життєвий рівень населення були головними причинами масової еміграції, а наявність слабо освоєних земель в Америці, сприятливі умови для їх інтенсивнішого використання в господарстві визначили її територіальний напрям.

  • друга хвиля еміграції охопила міжвоєнні роки.

В цей час різко зросла кількість емігрантів із Західної Волині, тобто з території, що після Першої світової війни увійшла до складу Польщі.

  • третя хвиля еміграції – роки Другої світової війни й повоєнний час. Під час окупації України гітлерівцями з її території було насильно вивезено і розпорошено в Німеччині понад 2 млн. осіб, переважно молоді. Кілька мільйонів осіб були ув’язнені в нацистських таборах. Після війни значна частина українців емігрувала до Америки, Великобританії, Австралії.

  • четверта хвиля – сучасна, в роки української незалежності.

Учитель: Північна і Південна Америка стали головними районами проживання українських емігрантів, але поселення українців розташовані і в Європі, і в Австралії, і в Африці.

Слово надається географам і журналістам.



Учень – географ: У Сполучених Штатах Америки українці та особи українського походження складають від 740 тис. до 1500 тис осіб. Найбільша кількість українців зосереджена в північно-східних промислових районах.

Учень – журналіст: Українська громада має в цій країні сприятливі умови для всебічного національно – культурного розвитку, організації недільних шкіл, гуртків художньої самодіяльності, українських бібліотек тощо.

Учень – географ: Канада займає друге місце на Американському континенті за кількістю українців – 1027 тис. осіб. Вони займають п’яте місце після канадців англійського, французького, італійського та німецького походження.

Учень – журналіст: Тут налічується понад 1000 українських організацій. З поміж них – понад 700 релігійних парафій, 600 художніх колективів і груп, 250 українських шкіл. Українська вища освіта представлена кафедрами українських студій в Оттавському й Торонтському університетах, Центром українських канадських студій у Манітобському університеті, Канадським інститутом українських студій Альбертського університету. Виходить 85 українських газет, функціонує вісім україномовних радіопрограм.

Учень – географ: Бразилії 350-550 тис українців переважно живуть на півдні країни. Близько 85% бразильських українців проживають у штаті Парана. Українці Бразилії переважно зайняті в сільськогосподарському виробництві.

Учень – журналіст: У країні функціонують національно – культурні об’єднання українців. У м. Курітібі є площа України з пам’ятником Т.Шевченка й меморіал «Україна». Пам’ятники Т.Шевченку споруджені в Прудентополі та Порто-Алегре.

У повоєнний період (1947 р.) на Конгресі українців була створена Українська центральна репрезентація українських товариств Бразилії. Функціонують культурно-освітні товариства «Просвіта», «Відродження», окремі братства, фундації, спілки, союзи.



Учень – географ: Українська діаспора Аргентини налічує близько 250 тис осіб, вони живуть у столиці і провінціях Буенос-Айрес, Місійонес, Чано, Мендоса, Формоса та інші.

В Європі українська діаспора існує в Польщі, до розташовані етнічні українські землі в таких княжих містах як Перемишль (Пшемишль), Холм (Хелм), Ярослав та інші. З цих земель українці були депортовані (сумнозвісна операція «Вісла»). За останнім переписом населення (2002 р.) у Польщі проживає 36,9 тис українців.

Українці Румунії (близько 60 тис.) живуть поблизу західного й південно-західного прикордоння з Україною.

Найстаріший район заселення емігрантів з України в Єрвопі – Сербія й Чорногорія де проживає близько 35 тис українців.

Чисельна українська громада (35-100 тис. осіб) проживає в Словаччині на західних етнічних українських землях.

Українська громада Франції налічує близько 45 тис. осіб.

В Німеччині живе близько 30 тис. українців. Об’єднуючим осередком української громади тут є Центральне представництво українців у Німеччині (м. Мюнхен).

Українці живуть в багатьох інших країнах світу – Австралії (30 тис.), Великобританії (20-30 тис осіб), Чехії (22 тис.), Хорватії (4,5 тис.), Австрії (3,1 тис.), Бельгії (2,0 тис.) тощо.



Учитель історії: Знаменною подією в житті світового українства є прийнятий у листопаді 2003 р. Верховною Радою Закон України «Про правовий статус закордонних українців». У законі зазначено, що українці, які проживають за межами України, становлять невід’ємну частину українського народу.

Закордонний Українець – це особа, яка ідентифікує (вважає) себе українцем, є громадянином іншої держави або особою без громадянства, має етнічне походження або походить з України.

Закордонні українці мають усі права, свободи та обов’язки, визначені Конституцією України, за винятком політичних прав і обов’язків, передбачених тільки для громадян України.

V. Закріплення нового матеріалу



Вчитель географії: Використовуючи діаграму «Чисельність українців в країнах світу», яку всі бачите на моніторах, позначте на контурних картах країни, де існує українська діаспора.

VІ. Підсумок уроку.



VІІ. Домашнє завдання.

  1. творче – за бажанням написати твір – мініатюру «Видатні діячі української діаспори»;

  2. використовуючи матеріали уроку скласти таблицю «Три хвилі української еміграції».



Дата

До яких країн виїзж.

Причини

Кількість осіб













Використана література:

  • Ф.Д. Заставний «Українська діаспора»;

  • О. Субтельний «Україна. Історія»;

  • Ю.В. Бураков «Всесвітня історія»

  • С.В. Кульчицький «Новітня історія України».




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал