України практичний посібник Київ 2014 2




Сторінка6/35
Дата конвертації03.12.2016
Розмір5.48 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35
Діагностична методика для вчителів. Тест Моя інтуїція
Мета: діагностика вчительського мислення, сприйняття, розуміння учнів розвиток інтуїції педагогічного чуття [24]. Покладіть перед собою фотографії ваших майбутніх учнів. Спробуйте визначити, якими рисами характеру наділена кожна дитина. Хто буде навчатися добре, хто погано. Чому ви зробили такий висновок З ким буде найбільше проблему спілкуванні Варіації те саме програйте на перших батьківських зборах. Дитина яких батьків не буде встигати Чому Хто буде вимагати найбільше вашої уваги через свою поведінку Чому

БАТЬКІВСЬКІ ЗБОРИ
Можна запропонувати батькам заповнити анкету, до запитань якої включити й такі [28]: Назвіть найкращі риси вашої дитини. Щонайбільше непокоїть вас у її поведінці Нащо слід звернути особливу увагу Запишіть результати своїх спостережень. Поверніться до них через рік і зіставте передчуття з дійсністю. Перевірте себе. У такий спосіб накопичується інформація, що може стати корисною у взаєминах з дітьми та їхніми батьками. У школі видатного українського педагога В. Сухомлинського була своя гра Відгадай почуття (їх символами були різнокольорові квіти-хризантеми: рожевий та червоний кольори квітів, які ставились у воду на стіл учителю, символізували меншій більші радощі у класі, синій – тривогу, блакитний – смуток, фіолетовий – образу тощо. Такі діти, і вчитель учились бачити настрій усього класу. Ви теж разом зі своїми вихованцями можете розробити свої символи

53 настроїв, почуттів і показати їх за допомогою різнокольорових квітів вирізаються з паперу) або різнокольорової веселки, наприклад червоний – радощі, дуже добрий настрій, а фіолетовий – дуже поганий тощо. Так ми швидше зможемо подолати помилки, наявні у спілкуванні з учнями, недоліки в поведінці, що негативно позначаються на палітрі наших настроїв, заважають нам ужитті. Ця гра дозволяє виявити настрій кожного вихованця, класу, групи в цілому і залежно від цього відтворити настрій у кожній групі, у класі на початку та наприкінці заняття, дібрати відповідні форми та методи виховання, здійснювати особистісно зорієнтований підхід до кожної дитини. Неможливо гуманізувати взаємини між педагогом і дітьми, дітьми та дітьми без урахування впливу сім'ї, стилю взаємин між батьками, батьками та дітьми, батьками та вчителем. Головне призначення педагога – зробити батьків своїми однодумцями, визначення та підтримка важливості батьківської ролі як перших вихователів та експертів своєї дитини, котрі завдяки спільній діяльності з учителем, школою сприятимуть успіху кожної дитячої особистості, визначаючи й утверджуючи її цінність та неповторність. Учитель має прагнути завжди бути спокійним, доброзичливим, уважним, зацікавленим, справляти на батьків позитивне враження. За такої технології виховання дитина постійно відчуватиме спільність впливу, єдність батьків із педагогом – ще одне плече, на яке вона може опертися в будь-якій скрутній ситуації (зі зміною статусу, набуттям нової ролі. Під час батьківських зборів ви можете здобути цікаву інформацію про сім'ї ваших вихованців, окремо дітей та батьків.
Завдання для батьків

Яку мету виставите перед собою, виховуючи свого сина (доньку Спробуйте спочатку записати у стовпчик 7-10 якостей, які ви вважаєте за необхідне виховати, сформувати у своєї дитини, а потім, відповідно до значущості кожної, пронумеруйте їх 1 – найважливіша, 2 – ...

Шановні батьки
Спробуйте поміркувати і перерахувати, що ви найбільше цінуєте вжитті Що є для вас найціннішим Спробуйте перевірити себе і членів своєї родини за допомогою цікавого мовленнєвого тесту Які ви батьки, щоби побачити, наскільки актуальною є ця проблема для вашої родини. Попросить членів сім'ї відзначити ті фрази, які ви часто використовуєте у спілкуванні з дітьми

Тест Які ви батьки
1. Скільки разів тобі повторювати
2. Порадь, будь ласка, як мені вчинити вданій ситуації
3. Не знаю, щоб я без тебе робила.
4. І в кого ти такий(а) удався(лась)?
5. Яків тебе чудові друзі

54 6. Ну, на кого ти схожа(ий)?
7. Ти моя опора і помічниця
8. Ну що в тебе задрузі. Про що ти тільки думаєш
10. Який(а) ти в мене розумний(а)!
11. А як ти вважаєш, сину (донько)?
12. У всіх діти як діти, а ти
13. Який ти в мене кмітливий Відповіді
1, 2, 4, 6, 8, 9, 12 – 2 бали
3, 5, 7, 10, 11, 13 – 1 бал.
7-8 балів – виживете з дитиною душа вдушу. Вона щиро любить і поважає вас. Ваші стосунки з дитиною благотворно впливають настановлення її особистості.
10-12 балів – вам необхідно бути уважнішими уставленні до дитини. Ви користуєтесь у неї авторитетом, але авторитетне замінить вашої любові. Розвиток дитини залежить скоріше від випадкових обставин, ніж від вас.
13-14 балів – вий самі відчуваєте, що чините неправильно. Між вами та дитиною існує недовір'я. Покине пізно, намагайтеся приділяти дитині більше уваги, ураховувати її запити та інтереси [18].
Анкета для батьків
Часто саме батькам, спілкуючись із дітьми, доводиться стикатися із ситуаціями вибору, коли, хотіли б митого чині, треба чесно й відверто (хоча би перед самим собою) відповісти на складні життєві питання, спробувати поставити себе на місце дитини або хоча б на хвилину повірити, що ви – добра чарівниця чи добрий чарівник. Можливі варіанти відповідей на запитання анкети [28]: А – можу і завжди так роблю. Б – можу, але не завжди так роблю. В – не можу.
1. У будь-яку хвилину залишити всі свої справи та зайнятися дитиною.
2. Радитися з дитиною, незважаючи на її вік.
3. Визнати перед дитиною помилку, здійснену стосовно неї.
4. У випадку неправоти вибачитися перед дитиною.
5. Володіти собою та зберігати спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів вас зі стану рівноваги.
6. Поставити себе на місце дитини.
7. Повірити хоча б на хвилину, що ви добра фея.
8. Розповісти дитині повчальну історію зі свого дитинства, яка показує вас у не зовсім вигідному світі.
9. Завжди утримуватись від уживання слів, які можуть ранити дитину.
10. Пообіцяти дитині виконати її бажання за умови хорошої поведінки.
11. Виділити дитині один день, коли вона зможе робити все, що забажає, і поводитися так, як захоче.

55 12. Не реагувати, якщо ваша дитина незаслужено вдарила, образила іншу дитину.
13. Не звертати увагу на дитячі сльози та прохання, якщо ви впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха. Порахуйте бали А – 3 бали, Б – 2 бали, В – 1 бал. Якщо ви набрали від 30 до 39 балів, ваша дитина – найбільший скарбу вашому житті. Ви намагаєтесь не тільки зрозуміти, ай пізнати її, ставитесь до неї з повагою, дотримуєтесь найбільш прогресивних методів виховання. Вина правильному шляху, і можете розраховувати нагарні результати.
16-30 балів – піклування про дитину для вас найголовніше. Ви маєте здібності вихователя, але на практиці не завжди послідовно й цілеспрямовано їх використовуєте. Інколи ви занадто суворі або занадто м'які, крім того, маєте схильність до компромісів, що послаблює виховний ефект. Вам слід серйозно подумати над своїм підходом до виховання дитини.
Менше 16 балів – у вас серйозні проблеми з вихованням дитини. Вам не вистачає знань або бажання та прагнення виховати дитину творчою особистістю, а, можливо, і того, й іншого. Ми радимо вам звернутися за допомогою до спеціалістів – педагогів і психологів, ознайомитися з літературою з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості – дуже складний та відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов'язку приносить людині найбільше моральне задоволення.
Пам'ятаймо, що особлива чутливість духовного світу вихованців вимагає, на думку В. Сухомлинського, високої педагогічної культури педагога, тонкості засобів виховного впливу, прояву взаємоповаги, доброзичливості, взаємної довіри. Ним були виділені дві групи засобів упливу, якими має користуватися педагог засоби підтримки, засоби захисту та стимулювання внутрішніх духовних сил дитини та засоби підкорення. До першої групи В. Сухомлинський відносив повчання, переконування й спонукання, похвалу, заохочування й вияв довіри. Це, у свою чергу, висуває певні вимоги до особистості вчителя дотримання почуття міри стимулювання діяльності школяра таким чином, щоб добро робилося безкорисливо уміння знаходити хороше, гідне схвалення в кожній дитині. Водночас він наголошував на неприпустимості заохочення кращих серед гірших. До засобів підкорення педагог відносив примушення й покарання. Аналіз його праць дозволяє виділити чотири форми морального покарання вираження недовіри, догана, засудження, несхвалення. Особливо наголошував В. Сухомлинський на необхідності володіння вчителем усіма тонкощами цього досить небезпечного засобу впливу на духовний світ дитини. Застосовуючи покарання, учителеві слід емоційно правильно застосовувати догану й засудження особливого значення набуває здатність педагога не фіксувати окремі учнівські вчинки психологічно обґрунтована догана ніколи неповинна висловлюватись у знущальній для дитини формі, уній завжди має

56 бути відтінок здивування для вчителя важливо суто індивідуально застосовувати покарання. Безперечно, що шлях до встановлення взаєморозуміння зі своїми учнями досить тернистий, непростий.
Література
1.
Бэрон Р, Ригардсон Д. Агрессия. – СПб : Питер, 1999 – 352 с.
2.
Бютнер К. Жить с агрессивными детьми. – М Педагогика, 1991.
3.
Вайзман И. Реабилитационная педагогика. – М Наука, 1996. – С.
140-141. Василькова Ю. В, Василькова ТА. Социальная педагогика. – М
Академия, 1999.
5.
Демичева А. В. Девиантное поведение в современном украинском обществе. – 1999. – № 2. – С. 94-98.
6.
Захаров А. И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. – М Педагогика, 1989.
7.
Зинкевич-Евстигнеева Т, Пестовская И, Пискунов А. Рождение личности // Школьный психолог. – №4, 2000 г. – 175 с.
8.
История социальной педагогики: Хрестоматия – учеб.: Учеб.
Пособие / Под ред. М. А. Галагузовой. – М. : ВЛАДОС, 2000.
9.
Калошин В. Ф. Позитивне мислення щастя, здоров‘я, успіх. – Х. : Основа, 2008. – 256 с.
(Б-ка журн. Управління школою Вип 4(64)).
10.
Кондратьев НЮ.
Психолого-педагогическая работа со школьниками девиантами // Психологическая наука и образование. – 1999. –
№ 3-4. – С. 46-65.
11.
Корнилова Т. Видр. Факторы социального и психологического неблагополучия подростков в показателях методик стандартизированного интервью и методов наблюдения // Вопросы психологии. – 2001. – № 1. – С.
107.
12.
Майерс Д. Социальная психология. – СПб: Питер, 1999. – С. 483-
532.
13.
Маліхіна Т. Психолого-педагогічна робота з попередження аморальної поведінки підлітків // Рідна школа. – 1999. – № 9. – С.
14.
Манушин Э. А. Педагогика. – 1996. – №1. – С. 125 15.
Нагаев ВВ, Толстых В. Г. Основные направления социально- психологической, терапевтической и правовой реабилитации подростков девитантов //Вестник психоциальной работы. – 2001. – № 3. – С. 40 – 47.
16.
Оржеховська
В.М.Профілактика правопорушень серед неповнолітніх / Навчально-методичний посібник. – К.
17.
Павлютенков Є. М. Орієнтуватися на життєву компетентність людини. Школа життєтворчості особистості Науково-методичний збірник /
Ред. кол. В. М. Доній (голова, Г. М. Несен (заст. голови, І. Г. Єрмаков
(наук.ред.) та ін. – К. : ІСДО, 1995.– 480 с.
18.
Превентивная педагогіка : Учебное пособие Кондрашова Л. В. – К. : Вища школа, 2005.

57 19.
Реан А. А. Агрессия и агрессивность личности / / Психологический журнал. – 1996. – №5. – С. 3-18.
20.
Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога. – М
ВЛАДОС, 2000. – Кн. 1 – 384 с.
21.
Саранулова С. Неординарна та девіантна поведінка дітей Світло. –
2001. – №1. – С. 43-45.
22.
Семенюк Л. М. Психологические особенности агрессивного поведения подростков и условия его коррекции. – М. – Воронеж НПО Модэк,
1996. – с.
23.
Столяренко А. Д. Основы психологии: Практикум. – Ростов н/Д:
Феникс, 2000. – 576 с.
24.
Тагирова Г. С. Психолого-педагогическая коррекционная работа с трудними подростками.- Педагогическое общество России, 2003 25.
Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості та детермінанти його побудови // Мистецтво життєтворчості особистості У 2 ч. Ч. Теорія і технологія життєтворчості Наук.-метод. Посібник. – К, 1997. – С. 206-227.
26.
Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості структурно-генетичний підхід : Автореф. дис... д-ра психол. наук. – К 994.
27.
Фіцула ММ. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. Видання друге, доповнене, перероблене. – Тернопіль, 1999. Як ефективно провести бесіду з батьками важких учнів практичні поради молодому вчителю) Текст : сборник научных трудов / В. Ф Калошин, НА Козінчук // Нові технології навчання / Редкол.: Б. І. Холод гол. ред.) та ін. – Київ : НМЦВО, 2000. – Вип.28. – С. 152-159.

58
1.4. З ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ АКЦІЇ
ПЛЕКАЄМО В СЕРЦЯХ ДОБРО

Автори-укладачі:
Акімова НМ, психолог вищої категорії, психолог-методист, практичний психолог Калинівської ЗОШ І–ІІІ ступенів Жовтневого району Миколаївської області
Білецька ВВ, практичний психолог лабораторії практичної психології та соціальної роботи Миколаївського обласного ІППО

ЗМІСТ
Вступ.
Розділ 1. Психологічні акції Плекаємо в серцях добро
1.1.
Психологічна акція Таємний друг Психологічна акція Слідопит Психологічна акція Соціологічне опитування населення школи Психологічна акція Колір настрою
Розділ 2. Психологічні та ділові ігри «Плекаємо в серцях добро
2.1. Психологічна гра Попереду у нас – п‘ятий клас
2.2. Психологічна гра «Паровозик»
2.3. Ділова гра Екзамен
2.4. Профорієнтаційна гра Перспектива
2.5. Психологічна гра «Ням-Ням та його друзі
2.6. Психологічна гра Зачароване серце
2.7. Психологічна гра для учнів 2-4 класів Калейдоскоп
2.8. Психологічна гра Веселі каруселі
Додатки
Література

ВСТУП

Відшукати свій шлях так непросто
Все життя – то суцільні шторми,
А врятує лиш сонячний острів
Доброти, що живе між людьми. Юрій Вакула Сьогодні Україна переживає один із непростих історичних періодів. Найбільша небезпека, яка підстерігає наше суспільство, – не розвал економіки,

59 не війна політичних сила руйнація особистості, зникнення віковічної, притаманної українській нації риси, – доброти. Матеріальні цінності домінують над духовними, моральними, естетичними, тому діти мають викривлені уявлення про добро, милосердя, щедроту душі, справедливість, громадянську свідомість і патріотизм. Високий рівень дитячої злочинності викликаний загальним зростанням жорстокості та агресивності в суспільстві. Дітям притаманна емоційна, вольова і духовна незрілість. Поступове руйнування форм колективної діяльності призводить до того, що наше підростаюче покоління все більше наслідує негативні принципи дорослих Моя хата з краю, Після мене – хоч потоп. Бракує позитивних емоцій навколо похмурі, не усміхнені обличчя. Хаосі безладдя сучасного життя, розпад сімей, громадянських інститутів та знецінені з вини людського фактору високі ідеї – все це наслідок втрати відповідальності. Коли людина перестає відповідати зате, що скоїла, вона немає можливості реально оцінити глибину руйнації та характер необхідних змін. Руйнується її зв‘язок із оточуючим світом, та, зрештою, й сам сенс життя у суспільстві… Нинішнє покоління росте, іще з пелюшок виховується в
«безцільовій», безстрижневій атмосфері. Серед підлітків посилюються антигуманність, інфантильні тенденції недостатня самостійність, бідний досвід соціального життя. Це є
передумовами девіантної і делінквентної поведінки учнів [13]. Жорстокість, нетерпимість до однолітків, людей інших національностей, переконань, соціального положення – недоліки як сімейного, такі шкільного виховання. У поведінці підлітків, особливо тих, що мають прояви девіантної поведінки, часто спостерігається прагнення самоствердитися за рахунок більш слабких однолітків або навіть дорослих людей шляхом їх залякування або за допомогою насилля. Таку поведінку можна кваліфікувати як побутовий тероризм. Спостереження показують, що у деяких підлітків прагнення залякати оточуючих, тримати їх у стані постійного страху або психічної напруги, здебільшого пов‘язане з досягненням конкретних, часто глибоко егоїстичних цілей. У таких підлітків бувають потреби, які вони не можуть задовольнити доступними їм засобами (наприклад, потреби у соціальному визнанні, домінуванні, матеріальні, сексуальні, комунікативні потреби та інші. Сам підліток, як правило, вирізняється цілим рядом рис характеру, які склалися під впливом певних умов. При цьому, не є виключенням і елементи психофізіологічних труднощів дорослішання, а саме погане самопочуття, різкі коливання настрою, нестійкість психіки в період статевого дозрівання та інше. Для практичного психолога та педагога важливо не тільки розуміти причини, які можуть привести до деформації характеру підлітка і внаслідок цього – до побутового тероризму стосовно близьких людей, друзів, вчителів, але також чітко уявляти собі, настільки небезпечне це явище для суспільства загалом. Багаторічний досвід роботи з дітьми свідчить, що такі негативні явища

60 краще попереджувати шляхом виховання моральних засад особистості. Основи етикету, естетики, почуття міри, здорового способу життя повинні закладатися в людині з народження. Людина постійно за рахунок інших змінює різні ролі, примірює їх на себе, начебто предмети свого гардеробу. І чим краще буде сидіти той чи інший костюм, тим комфортніше почуватиметься людина. Теж відбувається із культурою спілкування і поведінки. Чимшвидше дитина зрозуміє і усвідомить норми правильної поведінки в суспільстві, тим швидше вона адаптується у нашому складному світі і тим швидше буде помітним процес становлення цілісної структури особистості, самовизначення людини і удосконалення її у добродійстві, повазі до оточуючих людей. Шкільне життя вчить дитину дотримання певних нормі правил. Засвоєння їх та емоційно позитивне сприйняття підлітками своїх взаємин із педагогами, однолітками, батьками становить важливу умову подальшого формування своєї позитивної самооцінки, розвитку самопізнання та почуття гідності. У запасі психолога є багато різноманітних засобів, що сприяють формуванню позитивного сприйняття підлітком себе і оточуючих його людей. Це і корекційно-розвивальні заняття, і тренінги, й індивідуальні та групові консультації, і превентивні бесіди, психологічні заняття тощо. Та вони дають можливість працювати з обмеженою кількістю дітей. Як легко і невимушено говорити з дітьми про почуття міри, про добро і зло, проте, що добре, а що погано Як же правильно побудувати розмову з дітьми про моральність Відповідь близька і зрозуміла всім нам гра, театралізація. Діти пізнають світ граючись. Атому, використовуючи схильність дитини до гри, практичний психолог і педагоги можуть вести розмову про норми поведінки невимушено й легко. Підлітки в процесі гримають змогу вибудовувати свою систему взаємовідносин, де немає лідерів та зневажених. Участь у грі дає їм психологічну можливість побачити, відчути перспективи свого розвитку, відпрацювати ті чи інші моделі поведінки, стосунки, творити себе, свої взаємовідносини з іншими, своє майбутнє і майбутнє світу, які вжитті вони не можуть реалізувати в силу різних обставин. У грі підлітки можуть бути самі собою, а в разі несприятливої для дитини ситуації, можна виправдати себе, сховатися за «нав‘язаною» роллю. Влучно охарактеризувала роль гри психолог М. Р. Битянова Гра виступає як лабораторія, засіб пізнання і розвитку [2]. Саме систематична робота по розвитку ігрового потенціалу учнів, на нашу думку, – один із найважливіших напрямків роботи практичного психолога в школі, оскільки вона виконує різноманітні функції:
- діагностичну
- розвивальну
- комунікативну
- спільної діяльності
- експериментальну. Гра формує переконання, що моральні норми – це закони життя

Роби добро

61

Люби і прощай людей

Стався до людей так, як ти хотів би, щоб ставились до тебе

Бійся образити людину

Знайди свою мету вжитті Шукай спосіб досягнення мети, а не виправдання власним лінощам і слабостям

Пізнавай себе і світ

Краще віддай своє, ніж чуже

Не втрачай вірив себе

Умій дарувати радість навколишнім Гра як психологічний метод може розв‘язувати принаймні три послідовні завдання навчати дітей жити в ігровому просторі, повністю занурюватися в ігровий простір, в ігрові стосунки навчати бути самим собою, усвідомлювати свої особливості й вибудовувати стосунки з іншими вчити усвідомлювати ігровий досвід, використовувати гру як засіб самопізнання і життєвих експериментів. Які ж психологічні можливості гри У грі дитина почуває себе вільно, адекватно, тобто сама собою. Оскільки природний стан людини – це стан творця, діяча. Дає величезні можливості для розвитку і саморозвитку, оскільки умови гри сприяють цьому. Надає максимальні можливості для формування саморегуляції, навичок планування, самоконтролю, самооцінки. Гра дає можливість заглянути у своє майбутнє, побачити перспективи свого розвитку, моделювати поведінку, вчитися співіснувати із самим собою та іншими. Саме гра розвиває найважливіші соціальні навички і уміння, здатність бути толерантним, милосердним, вміти конструктивно розв‘язувати конфлікти, вчить ставити себе на місце інших. Які форми гри можна використовувати не з молодшими школярами, аз учнями підліткового і молодшого юнацького віку Це психологічні,
профорієнтаційні, ділові ігри та психологічні акції. У системі роботи практичного психолога важливе значення має корекційна робота, під час якої доцільно використовувати психологічні ігри і акції. У грі кожна дитина і дорослий відчуває себе творцем свого життя, суб‘єктом своєї історії, який прагне зайняти гідне місце у суспільстві. Помічником і партнером психолога є класний керівник, який виступає як рівноправний учасник гри і водночас людина, яка знає індивідуальні особливості кожного свого вихованця, вході великої гри враховує потенційні можливості всіх своїх дітей, разом із психологом сприяє тому, щоб кожна дитина стала суб‘єктом дій, поведінки, стосунків, волі, світогляду. Окрім того, психологічні ігри та акції дають можливість професійно зростати, душевно збагачуватись, отримувати позитивний заряді уникати професійного вигорання самому психологу.

62 Тому система роботи практичного психолога Плекаємо в серцях добро направлена на попередження насильства в учнівському середовищі та корекцію девіантної поведінки учнів. Нами адаптовано до особливостей навчально-виховного процесу та актуальних завдань Калинівської загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів Жовтневого району Миколаївської області психологічні ігри і акції, подані в списку використаної літератури.
Психологічні акції створюють загальний настрій в школі, є дороговказом емоцій, чудернацьких думок для їх створення і проведення можна використовувати найпростіші прийоми музику, афоризми, плакати, оголошення, прості ігрові прийоми… Головне – визначити мету, а для гравців
– відповідний настрій. Неодмінна умова – щоб все це не заважало навчанню ітиму кого нема ігрового настрою. Психологічна акція «Колір настрою» (або Колір дня, яка допомагає психологу познайомитися із шкільним колективом, викликати інтерес до науки психології, учням і педагогам – до самих себе, свого й чужого настрою. А ще – це гарне і незвичайне явище у школі. Психологічна акція «Таємний друг» дає можливість стати уважнішими, добрішими один до одного, можливість підвищити свою самооцінку, свій статусу колективі. Це свято душі, яке продовжується із року в рік. Психологічна акція «

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал