України практичний посібник Київ 2014 2



Pdf просмотр
Сторінка33/35
Дата конвертації03.12.2016
Розмір5.48 Mb.
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35
Література
1.
Алєксєєнко Т. Учитель - батьки - діти : пошук шляхів порозуміння. Методичні поради з формування культури взаємин // Шкільний світ. - 2005.-
№ 1. Батьківський клуб // Психологічний вектор. - 2002.- № 18.
3.
Васильєв О. Покарання як психолого-педагогічна проблема // Директор школи. - 2003.- № 9 .- 25 с.
4.
Гордин Л.Ю. Поощрение и наказание в воспитании детей. - Мс.
5.
Кемпбелл Росс. Как по-настоящему любить своего ребенка. - С.Ш.: Мирт, 1997. Конвенція ООН про права дитини. - К Столиця, 1997. - 32 с.
7.
Коновальчук І, Іванченко Л. Покарання у практиці сучасного сімейного виховання // Психолог. - 2006. - № 2 - 3 . - с. 24 - 28.
8.
Кузнєцова І. Ти мене любиш Про любов щиру, безумовну, здатну зробити диво з вашою дитиною // Психолог. - 2005. - №35. - с. 15-20.
9.
Осадько О. Технології психологічного консультування. - К Ред. загальнопед. газ, 2005, с. 6-35, 117 - 128. Психолог на батьківських зборах / Упоряд. О.Главник. - К Редакції загальнопед. газет, 2003. - 112 с.

466 Психологічна допомога сім‘ї / Упоряд. Т.Гончаренко. - К Вид. дім Шкіл. світ : Вид. Л.Галіцина, 2005. - 128 с. Робота психолога з педколективом / Упоряд. Т.Гончаренко. - К Вид. дім Шкіл, світ : Вид. Л.Галіцина, 2005. - 120 с.
13.
Романовська Д, Собкова С. Батьківський всеобуч // Психолог. -
2005.- № 43. - с. 27-31.
14.
Самоукина Н.В. Игры, в которые играют... . Психологический практикум. - Дубна Издательский центр «Феникс», 1996. - 160 с.
15.
Самоукина Н.В. Игры, в которые играют... Психологический практикум. - Дубна, издательский центр «Феникс» 1996. -160 с.
16.
Северіна Л. Виховуємо дітей, які не курять / Психолог. - 2005. - №1.- с. Технологія спілкування ( комунікативна компетентність учителя : сутність і шляхи формування) / С.Д.Максименко, М.М.Заброцький. - К
Главник, 2005. -с. Технологія тренінгу /Упоряд. О.Главник, Г.Бевз // За заг.ред
С.Максименко.- К Главник,2005.- с.
19.
Туріщева Л.В. Професійний розвиток педагога психологічний аспект. - X.: Вид. група Основа, 2006. – 144 с.



ДОДАТКИ

Додаток 1

Консультація для педагогів
Способи допомоги проблемній дитині

Мета: познайомити з деякими техніками допомоги дитині. Налагодити спілкування з важкою дитиною буває доволі непросто. З одного боку, це психологічно складно для самого педагога додаткове емоційне навантаження, постійні дитячі сюрпризи, з іншого - складно самій дитині. Пропоную кілька психологічних технік допомоги дитині (і вихователю, що з певних причин утратила контроль. Техніка подолання проблемної поведінки
Крок перший. Наздогнати
Головне завдання — налагодити емоційний контакт із дитиною, тому : не бійтеся виражати співучасть дитині, допомогти дитині тут і зараз співчувайте безоцінно». «Безоцінно» виражати співчуття можна з констатації відчуття дитини Звісно неприємно, боляче, коли або Мені шкода, що.
Крок другий. Приєднатися
Головне завдання - продемонструвати дитині я тебе розумію, яз тобою. Це дуже важливо у випадках
1) сльози чим старша дитина, тим серйозніша причина для сліз, і говорити на болючу тему складно. Можна використати метод перелічування Ти плачеш, тобі неприємно з перелічуємо школу, однолітків, сім‘ю). Постійте поруч - ваша присутність допомагає й без слів. Інколи підлітки 10-13 років (хлопчики) бурхливо реагують на спроби співчуття, виливаючи свою образу на того, хто співчуває. Це не свідчить проте, що дитина хоче вас образити. Навпаки, дуже потребує і при цьому не вірить у можливість розв‘язання проблеми чи справедливість. Приєднатися у цей момент можна, якщо використати парадоксальне приєднання. Почніть фразою Оце так довели люди, після цього, як правило, дитина заспокоюється. Далі продовжуємо спокійно й доброзичливо Вибач, що чіпляюся до тебе, алея не можу, коли когось так ображають. Може спробуємо якось впоратися з неприємністю Дитина має право на самостійне вирішення проблеми, а дорослому в такому разі важливо продемонструвати дитині, що вона не залишається сам на сам з проблемою і що є підстрахування. Якщо спроби продовжити розмову виявилися невдалими, використовуємо відхід з приєднанням Поважаю людей, які вирішують свої проблеми самостійно. Гадаю, з твоєю рішучістю в тебе все буде добре. Але якщо захочеш поговорити на цю тему (маємо на увазі проблему дитини, дай мені знати.
2) бійка, розкидання речей чи інші прояви агресії. Дитину до 10 років ( фізично слабких ідо) упевнено, але м‘яко обхоплюємо зі спини, доки вона не заспокоїться. Якщо дитина розкидає речі, б‘є меблі, досить притримати її заруку Тихо Тихо Книжка (стілець, портфель ) тут ні до чого. Як правило, після афективного спалаху дитина відчуває спустошеність і неготова до співбесід. Дайте їй змогу відпочити (добре, якщо під наглядом педагога ) і обов‘язково поговоріть наодинці трохи пізніше.
Крок третій. Вирішуємо проблему» Цей етап досить складний через неможливість передбачити всі тонкощі ситуацій, які спричинили проблеми дитини. Проблеми у спілкуванні з однолітками Причиною особистісних проблем часто є мікроклімату сім‘ї. Дитина рано звикає до агресивно несправедливого ставлення до себе збоку членів сім‘ї. Основна стратегія роботи вихователя в цьому напрямку може бути сформульована так Наш клас для тебе — острівець безпеки, тут тебе зрозуміють і допоможуть. Тут тобі ніщо не загрожує.
1 Робота з дитиною
Дитині у письмовій або усній формі пропонуємо запитання у формі незакінчених речень. Якщо дитина охоче йде на контакт, можна спробувати поговорити з нею прожиття, намагаючись з‘ясувати, як дитина сприймає оточення та світ загалом, ставлення до себе за такими запитаннями :

468 Ти змалював наш клас так ... Як ти вважаєш, чи діти в інших класах такі самі А люди Якби ти був чарівником, яких рис характеру додав людям А дітям Собі Як ти вважаєш, коли твої кривдники тебе ображають, вони радіють чи сердяться ? А ти Ти швидко пробачаєш образи ? Якщо не вдалося одразу відповісти на образу, чи тобі хочеться помститися ? При цьому ти буваєш задоволеним ? А щоб ти пробачив іншому, якби тебе попросили ? Останнє запитання — спроба корекції : Давай з тобою домовимося. Спробуй поспостерігати за собою й у моменти, коли почуваєшся ображеним недуже сильно, скажи собі Він такий самий, які я. Це - дрібниця, і я його пробачаю. А в кінці дня скажи мені, скільки дрібних образ тобі вдалося погасити. Побажання вихователю. Діти, які агресивно захищаються, потребують постійної уваги. Це важливо для безпеки дитини та її оточення, а також для демонстрації дитині підтримки у складних моментах спілкування, допомога в регуляції поведінки.
2. Робота з класним колективом
Основні завдання зняти напруженість у стосунках, зняти стереотипи сприйняття дитини (ярлики, знайти друзів для дитини, знайти спільну справу. Виховання важких дітей - тривалий процес, що потребує узгоджених зусиль усіх, хто спілкується з дитиною у школі. Добре, якщо вихователь налагодить співпрацю з колегами для контролю провокаційних ситуацій, постійного педагогічного спостереження та патронату дитини, підкріплення її позитивних зусиль. Додаток 2

Консультація для вчителів
Педагогічний супровід неблагополучної сім’ї
Мета: проаналізувати характер сімейного неблагополуччя, показати його вплив на розвиток особистості дитини, надати рекомендації щодо взаємодії педагога з такими сім‘ями. Неблагополучний стан сім‘ї практично завжди призводить до дисгармонії в розвитку особистості дитини. Не викликає сумнівів і твердження проте, що благополучна сім‘я є найсприятливішим соціальним

469 середовищем для повноцінного розвитку дитини. Неблагополучна сім‘я - це, насамперед, сім‘я з дефектами виховання, серед яких типовими є : конфліктні стосунки між батьками, погане ставлення батьків до дитини, відсутність часу для занять з дитиною, помилки у вихованні, низький загальнокультурний рівень батьків тощо. Чим меншою є дитина, тим важчою є для неї ситуація соціального розвитку в неблагополучній сім‘ї. Дітям притаманно копіювати вчинки, думки та почуття дорослих, а насамперед своїх батьків. Стиль життя батьків так впливає на дітей, що впродовж усього свого життя вони знову й знову його повторюють. Зважаючи на несприятливі умови життя в неблагополучній сім‘ї, цілком закономірним є той факт, що діти з таких сімей найчастіше потрапляють до групи ризику. Такі діти опиняються в ситуації, коли повною мірою не реалізуються їхні права - право на рівень життя, необхідний для повноцінного розвитку, та право на освіту. З таким учнем складно взаємодіяти на уроці, тому що він постійно веде боротьбу з педагогом, бунтує, наполягає на своєму, самоутверджується, при цьому не усвідомлює своєї відповідальності ані за слова, ані за вчинки. На таких дітей треба витрачати значно більше часу та енергії, ніжна інших дітей. Самі діти не можуть зарадити цим проблемам. Саме тому діти групи ризику потребують соціально - педагогічної та психологічної допомоги. Усі неблагополучні сім‘ї можна поділити на дві групи - дисгармонійні сім‘ї та деструктивні сім‘ї. У дисгармонійних сім‘ях позиція одного з батьків надто домінує, а позиція іншого надто залежна (сімейний префікс. Інтереси одних членів задовольняють за рахунок інших. Один із членів сім‘ї ігнорує свої обов‘язки і перекладає на іншого. Це сім‘ї, які живуть в умовах загостреної конфліктної ситуації, коли вихід із сім‘ї одного з батьків або назріває, або вже відбувся, але юридично шлюб ще не розірвано. До цієї категорії належать неповні сім‘ї. До дисгармонійних сімей належать і зовні цілком благополучні сім‘ї, насамперед, матеріально, у яких батьки (або один із них) працює в умовах нерегламентованого робочого часу. До цієї категорії також належать сім‘ї, у яких один з батьків тривалий час немає роботи. У деструктивних сім‘ях панує напружена, гнітюча, тривожна атмосфера, постійні суперечки між членами сім‘ї, фізична агресія, жорстоке ставлення до дітей. У такій сім‘ї кожен живе своїм життям і не переймається проблемами інших. Деструктивні сім'ї можна поділити на конфліктні ( хронічні конфлікти, з‘ясування стосунків, грубість, аморальні (вживання наркотиків, алкоголю, насилля над дітьми) та асоціальні (кримінальні вчинки, перебування одного зі членів сім‘ї в місцях позбавлення волі. Тривале перебування дитини в таких умовах призводить до значних відхилень яку поведінці, такі в особистісному розвитку. Саме таким сім‘ям приділяють значну увагу освітні, правоохоронні та соціально-педагогічні заклади.
Види допомоги неповній сім’ї:

470 1. Залучення повної сім‘ї, якщо це можливо, для роботи з дитиною та її сім‘єю.
2. Залучення найближчих родичів до виховання дитини.
3. Залучення неповної сім‘ї до занять у дитячо-батьківських групах.
4. Залучення класного керівника або вчителя до активної діяльності, спрямованої на надання дитині додаткової освіти (гуртки, центри творчості тощо.
5. Проведення батьківського лекторію ( на радіо, телебаченні тощо.
6. Навчання одного з батьків навичок виховання дітей за відсутності іншого.
7. Постановка на обліку заклади й органи соціального захисту.
Види допомоги дисфункціональній сім’ї:
(через зайнятість батьків Спостереження й консультація психолога освітнього навчального закладу. Консультативна допомога психолога, психотерапевта чи
ігротерапевта. Залучення дитини до занять у центрі денного перебування. Залучення батьків до занять з психології підлітка Допомога дитині у плануванні свого вільного часу (соціальний педагог, класний керівник) Додаток 3

Особливості поводження педагога в конфліктних ситуаціях
Психолого-педагогічний семінар - практикум
Мета: ознайомлення учасників з поняттям конфлікту, його видами, ігровими методами вирішення сприяння мотивації вчителя до самовдосконалення, створення позитивного психологічного клімату в педагогічному колективі шляхом актуалізації установки вчителя на цінність самореалізації в професійній діяльності. Кількість осіб 25 - 30. Час проведення до 2,5 годин Методи дискусійний, ігровий, невербальний План
1. Відкриття семінару.
2. Прийняття правил роботи.
3. Об‘єднання учасників у 5 груп.
4. Робота в групах. Вправа Очікування від семінару.
5. Міні-лекція Педагогічний конфлікт.
6. Мозковий штурм Стилі поводження людей у конфліктах.
7. Вправа Ситуація.
8. Вправа Постав себе на місце іншого.

471 9. Вправа Я – висловлювання.
10. Вправа «Переключися на співрозмовника.
11. Вправа Реклама професії вчителя.
12. Підсумки семінару.
13. Завершальна вправа Тепло наших рук. Хід роботи
1. Відкриття семінару ( до 5 хв.)
Мета : ознайомлення з темою та планом роботи.
2. Прийняття правил роботи. ( 5 хв.)
Мета: засвоїти правила роботи під час семінару-практикуму.
3. Об'єднання учасників у 5 груп. (5-7 хв.)
Методика Ваша діяльність у відображенні вашого кольору. Мета об‘єднати учасників групи шляхом з‘ясування їх індивідуальних та професійних особливостей. Всі ми віддаємо перевагу якомусь одному кольорові або колірній гамі. Згодом колірні пристрасті можуть мінятися. Адже змінюється й сама людина. Але в будь якому випадку колір, якому ви віддаєте перевагу, може розповісти не тільки про ваш характер, звички, алей професійний особливості. Ведучий пропонує кожному учаснику витягти квадратик певного кольору синій, зелений, червоний, жовтий чи чорний і сісти за стіл, де лежатиме такий самий квадратик.
Синій колір люблять мрійники. У своєму оточенні вони виділяються скромністю і доброзичливістю. Ці люди швидко втомлюються і мають потребу в повноцінному відпочинку. Добре і впевнено вони почуваються у товаристві собі подібних.
Зелений вибирають ті люди, що бояться чужого впливу і намагаються в усьому діяти самостійно. Труднощів не бояться, і весь час шукають спосіб самоствердитися. Тому що для них є важливою громадська думка.
Червоний колір люблять сміливі, владні, вольові, запальні і досить товариські люди. Вони легко вирішують конфліктні ситуації, хоча нерідко самі ж їх і створюють.
Жовтий колір вибирають інтелігентні, товариські, допитливі люди, що легко пристосовуються як до людей, такі до обставин.
Чорний колір вибирають невпевнені люди. Вони схильні до депресії. Намагаються уникати спілкування з людьми і, найчастіше, самотні.
4. Робота в групах. Вправа Очікування від семінару». ( до 7 хв. )
Мета: налаштування на групову взаємодію та актуалізація особистісної мотивації до участі у семінарі. Ведучий просить учасників записати очікування від семінару й визначитися, хто з групи їх презентує. Представники груп по черзі ознайомлюють учасників з очікуваннями від семінару. Підсумки фіксують на дошці.
5. Міні-лекція Педагогічний конфлікт. ( до 15 хв. )
Мета: надати учасникам інформацію про педагогічний конфлікт, його типи, причини.

472 Як відомо, конфлікт - це зіткнення сторін, думок, сил. Причинами таких зіткнень можуть бути життєві установки, матеріальні проблеми, особистісні розходження тощо. Педагогічні конфлікти можна розділити на 3 великі групи. У першу групу виділяють мотиваційні конфлікти. Вони виникають між педагогами й учнями через те, що школярі або не хочуть учитися, або вчаться без інтересу, з примусу. Конфлікти цієї групи, як правило, розростаються. І в результаті між вчителями і дітьми виникають взаємна ворожість, певне протистояння. Основна причина таких конфліктів утому, що в учнів і вчителів різні цілі і різна спрямованість. У другій групі - конфлікти, пов‘язані з організацією навчання в школі. Маються на увазі 4 конфліктних періоди, через які проходять учнів процесі навчання. Починаючи навчання, першокласник переживає досить складний і хворобливий етапу своєму житті (перший конфліктний період. У середньому психологічна адаптація до школи може тривати від 3 місяців до 1 року. Перехід усередню школу - другий конфліктний період поява декількох викладачів, а також початок вивчення нових більш складних предметів. На початку дев‘ятого класу виникає нова болісна проблема потрібно вирішувати, що робити після дев‘ятого класу. Це третій конфліктний період. І, нарешті, четверта конфліктний період закінчення школи, вибір майбутньої професії, іспити до ВНЗ, початок особистого життя. Школа, забезпечуючи базову середню освіту, не готує дітей до вступу у нове життя, до ролі студента. Тому період часто буває конфліктним. Третя група педагогічних конфліктів - конфлікти взаємодії учнів між собою, вчителів і школярів, вчителів одне з одним, вчителів та адміністрації. Ця група конфліктів викликає найбільший інтересу психологів. Уданому аспекті виділяють
- горизонтальний конфлікт, що відбувається між людьми, що мають однаковий статусу суспільстві. Наприклад, конфлікт між учителями
- вертикальний конфлікту якому беруть участь з одного боку керівника з іншого - підлеглий. Наприклад, конфлікт між директором і учнем або між вчителем і учнем. Причини вертикальних і горизонтальних конфліктів, також частота їхнього виникнення наведено в таблиці.
Характеристика основних типів конфліктів
Причина конфлікту
Відносини підпорядкованості
директор -
учитель
учитель - учень
Боротьба за якість діяльності
31,0%
38,0% Боротьба за справедливу оцінку діяльності
8,9%
9,1% Боротьба проти приниження честі і достоїнства
16,5%
15,7% Боротьба за право незалежних рішень і дій
4,2%
3,9% Конфлікти особистісного характеру
45,8%
46,4% Інші види конфліктів
14,7%
19,0%

473 Характеризуючи конфліктну ситуацію, у першу чергу треба відзначити, що вона пов‘язана, насамперед, із внутрішньою і зовнішньою позиціями учасників. У внутрішній позиції учасників можна виділити цілі, інтереси і мотиви учасників вона безпосередньо впливає на перебіг конфліктної ситуації, але знаходиться ніби за кадром і часто проговорюється вході конфліктної взаємодії. Зовнішня позиція виявляється в мовному поводженні конфліктуючих, вона відбивається в їхніх думках, точках зору, побажаннях. У другу чергу виділяють об‘єкт конфлікту, що визначити буває непросто. Візьмемо за приклад порушення учнем дисципліни на уроках. У цьому випадку педагог і школяр мають різні об‘єкти конфліктної ситуації. Для вчителя об‘єкт - дисципліна в класі, для учня - прагнення привернути до себе увагу інших школярів. Улагоджування конфлікту може бути почате зоб єднання об‘єктів: учневі пропонується цікаве заняття і підтримується гарна дисципліна в класі. У третю чергу звертають увагу на сферу конфлікту, що може бути діловою або особистісною. Педагогові варто прагнути того, щоб конфлікт відбувався в діловій сфері і не переходив в особистісну. Для цього необхідно пам‘ятати небажаній обов‘язкові слова, що вимовляються вчителем учневі. Що не можна говорити Ти грубий і невихований, Ти – ледар, Не розмовляй на уроці, коли треба сидіти і слухати тощо. Як потрібно говорити Давай разом поміркуємо, чому в тебе проблеми з навчанням, Тобі нецікаво, чи ти щось не зрозумів, Тобі потрібна допомога
6. Мозковий штурм Стилі поводження людей у конфліктах до 20
хв.).
Мета: викликати щонайбільше думок із заданої теми. Учасники об‘єднані в 5 малих груп. Кожна група отримує картку із назвою одного із стилів поводження у конфліктах і генерує ідеї :
- в чому особливості кожного стилю
- коли його доцільно використовувати.
Закінчується мозковий штурм - ідеї узагальнюються, об‘єднуються, обговорюються та визначаються найкращі. Змагання доречне в тих випадках, коли
- необхідно швидко прийняти рішення або ви перебуваєте в критичній ситуації, що вимагає негайного реагування
- важливий результат конфліктує достатній авторитеті впевненість, що пропоноване рішення найкраще
- почуваєте, що вибору немає і вам є що втрачати
- необхідно навести порядок заради загального благополуччя. Компроміс рекомендується застосовувати в тих випадках, коли
- необхідно прийняти термінове рішення за наявності обмеженого часуй інформації
- інші шляхи вирішення проблеми виявилися неефективними
- обидві сторони може влаштувати тимчасове рішення

474
- обидві сторони наводять переконливі докази. Співробітництво можливе в тих випадках , коли :
- сторони, що перебувають у конфлікті володіють рівними владними повноваженнями
- є час попрацювати над проблемою, що виникла
- основною метою обговорення є набуття спільного досвіду роботи, одержання необхідної інформації
- пропозиції обох сторін надзвичайно важливі
- сторони здатні вислухати одна одну і разом потрудитися над вирішенням конфлікту. Уникання рекомендується застосовувати в тих випадках, коли
- предмет суперечки не стосується справи
- немає можливості (або бажання) вирішити конфліктна свою користь
- потрібно виграти час для того, щоб одержати додаткову інформацію
- результат конфлікту недуже важливий
- велика напруженість, необхідно послабити її інтенсивність. Пристосування варто вибирати втому випадку, коли
- вас не цікавить і не хвилює конфлікт, що стався ;
- ви зацікавлені в гарних відносинах з конфліктуючою стороною
- вирозумієте, що вданому випадку результат конфлікту скоріше важливіший для іншої людини, ніж для вас
- ви сподіваєтеся, що конфлікт згодом сам може розв‘язатися за рахунок того, що сторони продовжують підтримувати дружні відносини.
7. Вправа Ситуація. ( 20 - 30 хв. )
Мета: проаналізувати ситуацію з позиції учня та вчителя, запропонувати шляхи вирішення конфлікту. Учасники семінару об‘єднуються у 3 групи :
- перша група аналізує ситуацію очима учня
- друга група аналізує ситуацію очима вчителя
- третя група експертів пропонує шляхи реалізації. Ситуація. На уроці літератури в 7-му класі під час перевірки домашнього завдання вчитель тричі піднімала відповідати одного й того ж учня. Але він мовчав. У кінці уроку вона оголосила, що ставить йому низький бал. На наступному уроці вона знову почала опитування з цього учня. І, коли він відмовився відповідати, випровадила його з класу. На наступні заняття по предмету учень ходити перестав, всіляко уникаючи зустрічі з вчителем. З інших предметів продовжував навчатись успішно. В кінці семестру вчитель поставив негативну оцінку. Дізнавшись про це, учень зовсім перестав відвідувати школу.
8. Вправа Постав себе на місце іншого. (до 7 хв. )
Мета розвивати внутрішні засоби рольової децентрації, змінити внутрішню позицію учасників до повноцінного діалогу. Пригадайте свій недавній конфлікт. Закрийте очі й уявіть себе на місці іншого конфліктуючого. Уявили Внутрішньо, про себе, запитайте у нього, які враження він отримав від спілкування з вами Потім програйте у своїй уяві

475 вашу бесіду таким чином, щоб залишити у вашого партнера приємне враження про себе. Що змінилось Ви зрозуміли, що змінилась ваша внутрішня позиція
9. Вправа Я – висловлювання. ( до 10 хв.)
Мета: на основі рольового програвання ситуації застосувати прийому вербальній взаємодії і у формуванні позитивних установок у мисленні. Учасники повертаються до попередніх ти груп. Групам роздають картки із зображенням шкільних ситуацій, вчителі моделюють і доповнюють ці ситуації так, щоб персонажі, зображені на картках, застосовували я – висловлювання. Після цього група робить прогноз подальшого розвитку подій. Після презентації думки групи з приводу завдання, картки з нотатками вивішують на дошку. Ведучий спонукає учасників - зробити висновок, що такий тип вираження своїх думок сприяє профілактиці конфліктів, що, у свою чергу, покращує взаємодію в педагогічному колективі.
10. Вправа «Переключися на співрозмовника. ( до 7 хв. )
Мета: допомогти вчителеві краще зрозуміти співрозмовника. Опис поетапної технології переключення на співрозмовника, заснованої на методі логічного аналізу.
1 крок. Зміцніть у собі позитивне ставлення до людини, яку ви хочете зрозуміти. Це робиться для того, щоб роздратування і ворожість, які ви можете відчувати до неї, не спотворили вашого розуміння.
2 крок. Опишіть у своїй уяві ситуацію, у якій опинилася людина, що вас цікавить.
3 крок. Дайте відповідь на запитання що він робить Чому вінце робить Навіщо ( з якою метою) вінце робить
4 крок. Які побажання і потреби людина прагне задовольнити за допомогою своїх дій
5 крок. У який спосіб треба будувати спілкування або взаємодію з людиною, щоб врахувати свої та її цілі і не викликати конфлікту Від чого вона могла б відмовитися ? Від чого могли б відмовитися ви ? Таке раціональне опрацювання проблемної або конфліктної ситуації допоможе вам краще зрозуміти співрозмовника, учня, колегу.
11. Вправа Реклама професії вчителя. ( 10 хв. )
Мета установка на позитивний зміст реалізації людини як педагога, сприяння створенню доброзичливої, творчої атмосфери в педагогічному колективі. Учасники кожної групи рекламують професію вчителя. Після презентації думки групи щодо завдання картки з нотатками вивішують на дошку.
12. Підсумки семінару. (до 15 хв. )
Мета:

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   35


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал