України практичний посібник Київ 2014 2



Pdf просмотр
Сторінка3/35
Дата конвертації03.12.2016
Розмір5.48 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35

Визначення основних понять теоретичний аналіз

Девіантна поведінка (відхильна поведінка) – поведінка індивіда або групи, яка не відповідає загальноприйнятим нормам, внаслідок чого відбувається порушення цих норм [25]. Проблема девіантної поведінки та її корекції завжди була важливою у педагогіці, психології, кримінології, але останнім часом вона набуває масового характеру. У період різких переломів у суспільстві часто порушується єдність буття і свідомості, виникає невідповідність взаємодії суб'єктів і соціальних інститутів, неадекватність соціальної політики і моралі. Розмитість норм, ослаблення соціальної регуляції спотворює духовні і культурні підвалини. Відбувається розрив між прагненням до швидкого зростання матеріального добробуту і відсутністю важелів саморегуляції, заснованих на високій культурі, духовності. Проблему девіантної поведінки аналізували такі науковці як Іван
Єрмаков, Лідія Сохань, Микола Рижков, Євген Павлютенков, Василь Крижко, Тетяна Титаренко та інші.
Фактори ризику девіантної поведінки [25]
Біологічні:

наслідки спадковості вплив природного середовища порушення роботи ферментативної та гормональної систем організму вроджені психопатії мінімальні мозкові дисфункції внаслідок органічного враження головного мозку.
Психологічні:

акцентуації характеру інфантилізм підвищеній рівень тривожності різноманітні реакції (емансипації, групуванню з друзями, відмови, компенсації, захоплення (хоббі); задоволення почуття цікавості потяг до самоствердження потреба змінити психічний стану стресовій ситуації.
Соціально-економічні:

зниження життєвого рівня населення майнове розшарування суспільства обмеження соціально схвалених способів заробітку безробіття доступність алкоголю та тютюну.

24
Соціально-педагогічні:

зростання кількості сімей з конфліктними та асоціальними стилями виховання.
Соціально-культурні:

зниження морально-етичного рівня населення поширення кримінальної субкультури руйнування духовних цінностей наростання неформальних об'єднань, в яких домінує культ сили пропаганда в засобах масової інформації насильницьких та безвідповідальних стереотипів поведінки.
Види девіантної поведінки
В залежності від способів взаємодії з реальністю та порушенням тих чи інших норм суспільства прояви девіантної поведінки поділяються на 5 видів
[25]:
Делінквентний вид девіантної поведінки – сукупність протиправних вчинків та злочинів, які не відповідають формально зафіксованим соціальним та юридичним нормам.
Адиктивний вид девіантної поведінки – поведінка, що зумовлюється залежністю відрізних хибних пристрастей.
Патохарактерологічний вид девіантної поведінки – поведінка, що зумовлюється патологічними змінами характеру, що сформувалися в процесі виховання. Психопатологічний вид девіантної поведінки – ґрунтується на психопатологічних симптомах та синдромах – це прояви тих чи інших психічних порушень та захворювань.
Ґрунтується на суперцінностях – це виявлення обдарованості, таланту, геніальності в якійсь сфері діяльності, які виходять за рамки звичайного, нормального сприйняття.
Прояви девіантної поведінки [21]:
Алкоголізм та наркоманія як прояви девіантної поведінки. Агресія як форма прояву девіантної поведінки. Суїциди як крайня форма відхилення у поведінці.
Методи ранньої превенції і корекції девіантної поведінки

Методи формування досвіду поведінки
1. Вимога – педагогічний вплив на свідомість учнів з метою спонукати їх до позитивної діяльності або гальмування дій і вчинків вихованців, якщо вони мають негативний характер. Наприклад, звернення керівника групи чи майстра виробничого навчання припинити негативну поведінку окремими учнями, виконати поставлене завдання.
2. Громадська думка як вимога до колективу полягає в оцінці громадою дій і вчинків з метою спонукання учнів до зміни на краще в його поглядах, навиках і звичках поведінки може бути виражена самою учнівською

25 спільнотою, органами самоврядування, педагогами. Наприклад, формування ставлення до колективу, неформальних об‘єднань у межах групи й поза ним, до моральних норм та проявів поведінки учнів.
3. Доручення – учням дають завдання, виконання якого вимагає відповідних позитивних дій і вчинків. Наприклад, здійснювати навчальну опіку над учнями, яким важко дається виконання пізнавальних і практичних задач [17].

Методи стимулювання діяльності і поведінки
1. Творче суперництво – виникає як бажання підлітків до самоутвердження. Наприклад, поділивши групу учнів на підгрупи згідно їх неформального поділу, зорієнтувати їх навчальну й поза навчальну діяльність на досягнення позитивних, суспільно значущих цілей.
2. Заохочення – діяльність колективу оцінюється позитивно і це стає стимулом до її самоорганізації й вдосконалення діяльності. Наприклад, відмічення позитивних досягнень колективу вставленні до інших учнівських груп, до окремих учнів. Покарання як педагогічний метод має місце з метою припинити або попередити негативну діяльність колективу. Наприклад, за негативну поведінку щодо окремих учнів, позитивне сприйняття колективом негативних дій підлітків чи неформальних об‘єднань у межах колективу чи поза ним.
4. Превентивне прогнозування й планування. Процес отримання, обробки й аналізу необхідної інформації називається прогнозуванням. За часом прогнози поділяються на короткотермінові передбачається вирішення повсякденних завдань, середньотермінові своєчасне розроблення адекватних заходів з нейтралізації та послаблення можливих негативних наслідків) і довгострокові (загальне оцінювання можливих тенденцій. Мета превентивного прогнозування – вказати умови (соціальні явища, процеси, спрямованість політики, за яких стала б можливою позитивна зміна стану правопорушень. Таке прогнозування допомагає своєчасно нейтралізувати або послабити дію асоціальних детермінант, застосувати найбільш ефективні профілактичні заходи. В превентивному прогнозуванні використовуються три основні методи а) екстраполяція – проекція на майбутнє тенденцій і стану асоціальних дій в минулому і теперішньому б) експертна оцінка – врахування думки наукових і практичних працівників в) моделювання – розроблення математичних моделей функціонування яких-небудь соціальних явищ, визначення закономірностей їх розвитку, особливостей взаємодії з іншими соціальними об‘єктами. Превентивне планування (програмування) – розроблення мети і завдань боротьби з правопорушеннями, шляхів і засобів їх вирішення та відповідного забезпечення (нормативного, інформаційного, ресурсного.

26
Класифікація методів індивідуальної роботи, які використовуються
соціальним педагогом та практичним психологом з профілактичною
метою:
Методи соціальної роботи

методи соціальної діагностики (інтерв‘ю, моніторинг, соціологічне опитування, експертна оцінка, біографічний метод методи соціальної профілактики (превентивний метод, соціальна превенція, групова робота методи соціальної реабілітації (статусне зміщення, групова робота.

Психологічні методи

психодіагностичні (тести, анкети, соціометрія);

психокорекційні (педагогічна артотерапія, тренінг поведінки, ігрова корекція, соціально-психологічний тренінг методи психологічного консультування інтерпретація, ідентифікація методи психотерапії (психоаналіз, самопереконання, групова терапія, сімейна психотерапія.

Соціально-педагогічні методи

методи як елемент соціального виховання (метод мотивації, репродукування методи впливу (які впливають на свідомість, почуття, поведінку методи організації соціально-педагогічної взаємодії метод цілепокладання, ціннісного орієнтування, організації діяльності, спілкування, оцінки, самореалізації.

Педагогічні методи

організаційні (педагогічний експеримент педагогічної діагностики (педагогічне спостереження, природний експеримент навчання (словесні – бесіда, лекція, дискусія, наочні – ілюстрація, демонстрація, робота з підручником, практичні – вправа, гра, проблемна ситуація виховання (позитивний приклад, переконання, привчання, заохочення і покарання, перспектива, гра, довіри, організація успіху, самовиховання.

Психологічний практикум
вправи для початку корекційної роботи з учнями

ВПРАВА ДЛЯ САМОДІАГНОСТИКИ ХТО Я
(за Калошиним В. Ф)
Інструкція. Як видумаєте, чи знаєте ви себе Для одних людей знати себе означає уявляти, нащо здатний, чого від себе чекати, для других — знати свої позитивні та негативні якості, переваги та недоліки, для третіх —

27 добре розбиратися в різноманітних відтінках своєї душі, у своїх відчуттях і переживаннях. Для когось це досконале знання своєї зовнішності, для когось
— уміння спілкуватися. А деякі щиро не розуміють як це можна не знати себе. А ви Що означає для вас — знати себе Чи легко вам відповісти на це запитання? [9].
Для того, щоб краще розібратися в цьому, виконайте перше
завдання, яке називається Хто я 20 речень».
Протягом 15 хвилин ви маєте відповісти на питання Хто я,
використавши для цієї мети 20 слів або речень. Не прагніть відібрати
правильні або неправильні, важливі або неважливі відповіді. Пишіть їх так, як
вони спадають вам на думку. Ви ж самі розумієте – правильних і
неправильних відповідей тут бути не може.
Після виконання цього завдання переходьте до інтерпретації свого автопортрету. Що означають ваші відповіді Перш за все подивіться, скільки слів і речень ви встигли написати за 15 хвилин. Цей показник має назву рівень само презентації. Слово презентація вам добре знайоме, по радіо, телебаченню зараз весь час чуєш презентація фонду, презентація фірми, презентація театру. За цим пишним словом ховається уявлення, «пред'явлення», і рівень самопрезентації — це рівень уявлення, пред'явлення себе. Чим більшу кількість слів і речень ви встигли написати за відведений частим вищий у вас рівень самопрезентації. До речі, ви використали всі 15 хвилин чи припинили роботу десь усередині, вирішивши, що про себе у все можливе ви вже сказали Останнє найчастіше свідчить проте, що у людини є обмежений жорсткий круг уявлень і вона ніколи (щоправда, з різних причинне користується можливістю зазирнути за цю межу. Подивіться, чи немає там чого-небудь цікавого або потрібного (а може, і того, й іншого. Далі визначте кількість відповідей.
Якщо відповідей у вас дуже мало — не більш 8, це означає, що ви або не хочете пред'являти себе навіть самому собі (чому Що такого неприємного чи страшного ви можете самі від себе приховувати Подумайте про це, або
— це зустрічається частіше, просто не думаєте про себе і користуєтеся в повсякденному житті лише деякими,можливо, найважливішими, а частіше найпростішими і очевиднішими характеристиками, Але, можливо, вам цього досить
Від 9 до 17 відповідей — це середній, помірний рівень самопрезентації. Як майже про будь-який середній рівень, тут важко сказати що-небудь визначене. Неначебто людина і знає себе, але якось недуже добре, можливо, думає про себе, так якось недуже багато.
Ті, у кого низький і середній рівень самопрезентації, подумайте, що вам завадило відповісти Чого вам не вистачило Уміння зробити над собою- зусилля — вам просто набридло відповідати Не змогли відразу включитися в роботу А можливо, ви дуже жорстко контролювали себе, піддавали свої відповіді суворій цензурі Або вам не вистачило слів, щоб виразити те, що ви відчуваєте Вирішіть це для себе і запишіть свою відповідь. Вона дуже важлива, тому що показує, над чим саме треба працювати.

28
Коли відповідей 18 і більше – це свідчить про високий рівень самопрезентації. Звичайно, він свідчить, що людина дивиться на себе з різних боків, так чи інакше думає про себе і, головне, не соромиться сама себе. Але увага Ті, у кого високий рівень самопрезентації, подивіться, чи немає у вас в списку відповідей, що повторюються, наприклад Я люблю рок-музику», Вечорами я часто слухаю записи рок-музикантів», Моє найулюбленіше заняття – слухати музику і т. п. Або так Я дуже неприваблива, У мене непривабливі очі й волосся, «Найнепривабливіше в мені – зріст і взагалі фігура, Я часто дивлюся в дзеркало і думаю, чому я така неприваблива, У мене непривабливе обличчя, Зі мною ніхто не дружить, тому що я неприваблива. Відповіді, які повторюються, свідчать проте, що людину хвилює якась одна тема, одна проблема. І це дуже важливо. Але для визначення рівня самопрезентації, рівня того, наскільки визнаєте себе і можете говорити про себе, порахуйте всі ці вислови за один. (До речі, це корисно зробити ітиму кого низький і середній рівень) Скільки залишилося Підкресліть і випишіть цю важливу для вас тему, навіть якщо вона тепер буде здаватися дивною, та і не темою зовсім (так, наприклад, у одного хлопця такою темою виявилося те, що у нього маленький зріст. Подумайте, чому ви застрягли саме націй характеристиці. Про що вона говорить І врахуйте, це майже ніколи не буває випадковим.
У вас відповідей більше 22. Чи не перехитрили ви самого себе Можливо, ви вирішили — завдання втому, щоб написати якомога більше, і стали писати будь-що, лише б набрати бажане число. Чи не потрапили вив пастку Хто більше Чи не вирішили, що тут змагання і ви обов'язково повинні виграти Ви завжди прагнете тільки до виграшу Часто бачите ситуацію змагання там, де (як, наприклад, вданому випадку) її зовсім не передбачалося Перечитайте свої відповіді, скільки з них дійсно характеризує вас, а скільки написано випадково, просто так Подумайте, що ви виграєте, а що програєте, прагнучи вгадати, чого від вас чекають, і досягти першого місця Але рівень самопрезентації — показник все ж таки достатньо формальний. Тепер проаналізуйте ваші відповіді 3 погляду їх змісту. Майже напевно ваш самоопис автопортрету починається з таких слів, як хлопець, дівчина, живу вмісті селі і т. п. Це так звані рольові та формально- біографічні характеристики. Майже всі починають з них, і це природно. Але подивіться уважно, скільки у вас таких характеристик, яке місце вони займають у вашому автопортреті Якщо таких характеристик більшість, то виходить, що ви – лише сума соціальних ролей, віку, інших формальних характеристик. Але де ж в цьому ви Адже людей, що володіють саме такими рольовими і біографічними характеристиками, дуже багато. У чому ж виявляється саме ваша індивідуальність Закресливши ці відповіді, що залишилось Ви дійсно, більше нічого не бачите в собі або висунули їх вперед, щоб не думати про щось інше Тоді про що І чи треба ховатися від самого себе Тепер подивіться, якого типу відповіді зустрічаються у вас найчастіше. Частіше, проте, буває так, що відповіді неначебто різні, але говорять про одне

29 і теж. Наприклад, проте, яким ви здаєтеся іншим людям, або про ваші плани на майбутнє, про проблеми з оточуючими — про що завгодно. Звичайно, так виявляються проблеми, найважливіші для вас, ті, які багато в чому визначають вашу поведінку, деколи навіть не усвідомлено,
Чи є у вас така проблема Яка це проблема? Тепер подивіться на свої відповіді з погляду того, до якого часу вони відносяться. До минулого До майбутнього Дотеперішнього Вони взагалі поза часом Якщо більшість відповідей відносяться до минулого, чому так вийшло Ваше минуле вам здається кращим, ніж воно є насправді. Або, навпаки, у минулому було щось, що заважає вам жити і сьогодні. Ви дотепер зводите з ним рахунки І довго ви збираєтеся так жити, перебираючи, немов коштовності, позавчорашні успіхи і борючись з вчорашніми невдачами Чи не ховаєтеся у вчорашньому дні від сьогоднішніх завдань і проблем Чи ви віддаєте перевагу для цих цілей дню завтрашньому і ваші
відповіді в основному відносять до майбутнього Ось завтра знайдете хорошу роботу. Зустрінете незвичайну дівчину (хлопця) і тоді. Зв'язуючи все в своєму життів основному з майбутнім, що ви залишаєте сьогоднішньому дню Який ви сьогодні
Більшість відповідей поза часом? Вони відносяться до сьогоднішнього дня так само, як до вчорашнього і завтрашнього? У вас немає відчуття, що ви змінюєтеся, що кожен день ставить перед вами нові завдання Вам подобається це відчуття стабільності, постійності А може, ви просто боїтеся змінюватися, боїтеся того нового, невідомого, що може виявитися у вас Чи не позбавляєте ви себе тим самим-шансу набути якихось нових якостей, поглядів, ідей Якщо ж у ваших відповідях поєднується минуле і теперішнє, причому теперішнього все-таки більше, це свідчить про повноцінне відчуття часу свого життя.
Ще раз перегляньте свої відповіді. Поставте біля кожної з них «+»,
якщо це вам в собі подобається, «», якщо не подобається, «0», якщо вам
все одно, і «?», якщо ви не можете вирішити, подобається вам це в собі чині. Порахуйте кількість знаків. Яких більше – позитивних чи негативних А можливо, в основному нулі чи знаки питання Це свідчення вашого ставлення до себе – приймаєте ви себе чи відкидаєте, любите чині, байдужі чи самі не знаєте, як ви до себе ставитеся. Звичайно, насправді відношення до себе – досить складне утворення. Ви одержали лише перші, найгрубіші орієнтири. Але вони теж багато про що говорять.
Увага! Дуже важливий момент! Відповіді типу хороший, поганий, добрий, злий, розумний, дурний, удачливий, невдаха — наскільки вони є результатом ваших роздумів про себе, самоаналізу, а наскільки табличкою, ярликом, який ви повісили на себе, щоб до вас ніхто, і перш за все ви, ви самі, не чіплявся Чи не побудували виз цих табличок свого роду кріпосні стіни, за якими збираєтеся сховатися від життя і від самого себе Це дійсно дуже важке питання. Відповідь на нього вимагає

30 серйозних роздумів, зусиль і навіть певної мужності. Але якщо ви зумієте самому собі чесно відповісти на нього, ви зробите важливий крок на шляху саморозвитку. Отже, ви проаналізували свої відповіді на питання Хто я. Запишіть результати свого аналізу. Через деякий час ви зможете повернутися до цих записів і побачити, якими вибули, коли починали роботу по визначенню власного автопортрету. Ця методика повинна допомогти вам розібратися втому, чи знаєте ви себе і що саме ви про себе знаєте, що хочете знати про себе і що ховаєте від себе.
Для психолога, соціального педагога: відповіді людей, що вважають себе невдахами. По-перше, це значна кількість рольових і формально- біографічних характеристик по-друге, це тема своєї невдачливості, неуспішності по-третє, їх відповіді в основному відносяться або до минулого, або до майбутнього і, нарешті, по-четверте, у них переважають негативні оцінки абощо свідчить про їх нелюбов до себе, неприйняття себе або про невміння (небажання, розібратися в своєму ставленні до себе. Цікаво виходить з відповідями-ярликами. Більшість невдах не приймають, як говорять психологи, цього завдання, не хочуть відповідати на це питання і розбиратися в ньому. Ну як, ваші відповіді близькі до відповідей невдах Чи ваш автопортрет вийшов зовсім іншим Не відкладайте свої відповіді на методику Хто я. Давайте ще попрацюйте з ними.
Тепер перейдіть до наступного етапу завдання. Виберіть відповіді (краще, щоб їх було не менше десяти, які, з вашої точки зору, найбільш важливі для вас, і напишіть, чому ви володієте тією або іншою якістю. Звідки вона у вас Ну, наприклад, так Я ледар, тому що мене в дитинстві не привчали до систематичної роботи або Я розумний, тому що я щосили використовую всі свої розумові здібності або таким чином Я неприваблива тому, що вже такою уродилася. Сестрі дісталася краса, а мені пропонують користуватися скромністю як кращою прикрасою.
Розділіть всі відповіді на чотири категорії залежить від мене
(позначте їх буквою Я залежить від інших (буква І) — від кого, до речі
від випадку, можливо, навіть долі (поставимо букву Дні від чого-не
залежить, просто так вийшло (буква Н. Так само відзначте відповідь не
знаю». Тепер порахуйте, скільки у вас відповідей кожної категорії. Те, що ви зараз робили, називається в психологічній літературі
каузальна атрибуція. Каузальна атрибуція — це приписування причин, пояснення причині мотивів поведінки інших людей або (як ми робимо зараз) своїх власних рис, мотивів, особових особливостей.
Яких відповідей у вас більше відповідей І чи відповідей «Д»? Ви вважаєте себе іграшкою в руках інших людей або в руках долі А можливо, ви взагалі думаєте, що людина — це те, Що з неї ліпить життя, інші люди Але чи не відмовляєтеся витим самим від самого себе, від того, щоб відчувати себе господарем власного життя, долі

31
У вас переважає буква «Я»? Це вже точно означає, що ви відчуваєте себе господарем. Але задумайтеся, якщо ви майже у всіх випадках бачите причину тільки в собі, чи не призводить це до того, що ви намагаєтеся контролювати в своєму житті всіх і все, чи не намагаєтеся ви принцип причинності розповсюдити на всі події вашого життя Іншими словами, чи не пояснюєте ви все, що з вами відбувається, якимись властивостями, властивими саме вам. Не прийшов вчасно тролейбус – це тому, що я такий невдачливий. Пропало що-небудь це тому, що я такий роззява (неначе у інших ніколи нічого не губиться) тощо. Особливо слід звернути на це увагу втих випадках, коли йдеться про риси, в яких в різній мірі виявляється негативне ставлення до себе.
В основному буква «Н»? Напевно, ви знову від когось ховаєтеся або від чогось тікаєте, позбавляючи себе шансу проаналізувати і зрозуміти дещо в собі, в своєму життів тому, чому вам щастить або не щастить. Чому ви, цього не робите Не хочете Можливо, ви боїтеся, що станете більш беззахисними, невпевненими в собі Але якщо поводитися так, то може вийти, що всі ваші сили йтимуть тільки нате, що у психології називається вибудовуванням захисту, а для реальної діяльності, і для реального життя просто не залишиться ні сил, ні часу. І взагалі, чому ви такі упевнені, що самоаналіз зробить вас беззахисним А може статися, навпаки, ви знайдете в собі такі Сили, які переконають вас, що ви самі
робите свою долю Насправді багато що залежить від того, як ми дивимося на речі, від того, з якою установкою ми підходимо до всього на світі, утому числі й до самих себе.
Перш за все найсприятливіші варіанти: орієнтація на себе переважно або невиявленість певної орієнтації за методикою Хто я. Добре, що ви упевнені в собі, умієте правильно оцінити події свого життя і прийняти рішення. Але все таки потрібно відзначити, що у тих, хто шукає, причини всіх подій переважно в самому собі, насправді це буває досить рідко, а прийняті ними рішення часто виявляються неадекватними (тобто невідповідними ситуації. Ці люди або йдуть напролом і чекають успіху або неуспіху (залежно від ставлення до себе) буквально у всіх ситуаціях, або вдаються до тактики можу, але не хочу, часто неусвідомлено ухвалюючи рішення, яке дозволяло бабо взагалі нічого не робити. У вас не так Ну що ж, тим краще. Але все таки частіше той, хто вважає за краще приписувати собі повну відповідальність за все, що з ним відбувається, якщо він достатньо чесний перед самим собою, одержує за тестом велику кількість балів. Саме через ті особливості вирішення проблем, поведінки у важкій ситуації, про яких йшлося вище, а також тому, що, зустрічаючись з якимись неприємностями, бідами, така людина шукає відповідь на запитання Хто винен, а не на запитання Що робити. Так роблять і ті, хто схильний приписувати відповідальність за події свого життя іншим людям або долі. Тільки перші на запитання Хто винен відповідають Я Звичайно, я, а другі Інші люди (мама, тато, однокласники) або випадок. Звичайно, все не так просто і однозначно. Досить багато хто пояснюєте, що їм в собі подобається, своїми заслугами, а те, що не подобається

32 втручанням або впливом інших людей, чудасіями фортуни, невдалим розташуванням зірок — чим завгодно. Зрозуміло, що ця тактика дуже безперспективна і часто призводить до реальних невдач. Але справа втому, що відбувається таке приписування на підсвідомому рівні. Помітити цю особливість в собі досить важко, але дуже важливо. Тому потрібна пильна увага до того, як ви аналізуєте, як пояснюєте свої вчинки, якості, успіхи та невдачі і як – вчинки, якості, успіхи і невдачі інших людей. У вас зараз є можливість помітити, до чого ви схиляєтеся, у Поверніться, подивіться ще раз, як ви виконали другий етап завдання. Чи не виявилася у вас схожа тенденція Хай небагато, хай навіть натяком


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   35


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал