Україна міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Чернівецька міська рада Чернівецька загальноосвітня школа I-III ступенів №16 Чернівецької міської ради



Сторінка1/3
Дата конвертації03.03.2017
Розмір0.5 Mb.
  1   2   3



УКРАЇНА

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернівецька міська рада

Чернівецька загальноосвітня школа I-III ступенів № 16

Чернівецької міської ради

____________________________________________________________________________

58021, м.Чернівці, Білоруська,77, тел. 58-28-37, e-mail : cvznz-16@meta.ua

Код ЄДРПОУ 21431158
Робота на І етап Всеукраїнського конкурсу «Шкільна бібліотека»

Номінація : «Шкільна бібліотека-інформаційний центр навчального закладу»



Тема: «Стимулювання читання,формування у дитини навичок незалежного бібліотечно- інформаційного користувача та навичок критичного мислення,уміння використовувати на практиці інформацію незалежно від виду,формату та носія»

Кваснецька Інна Ігорівна

бібліотекар

Чернівецької загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 16

Чернівці-2013 р.


Зміст


  1. Вступ……………………………………………………………………..3

  2. Розділ І. Шкільна бібліотека — інформаційний та виховний

центр школи……………………………………………………………..5

3. Розділ ІІ. Форми та методи розвитку читацьких інтересів учнів…….10

4. Розділ ІІІ. Бібліографічна та інформаційна робота шкільної

бібліотеки………………………………………………………………..19

3.1.Культурно-просвітницька робота………………………………......21

5. Розділ IV. Інформаційні технології у роботі шкільної бібліотеки…..25

4.1.Мультимедійна комп’ютерна презентація………………………..26

6. Розділ V. Співпраця шкільного бібліотекаря з педагогічним колективом,батьками,публічними бібліотеками,громадськими організаціями………………………………………………………………….28

5.1. Гурткова робота шкільної бібліотеки……………………………30

5.2.Всеукраїнська акція «Бережи книгу!»……………………………32

5.3.Всеукраїнський Міжнародний конкурс «Найкращий читач

України»…………………………………………………………… 35

5.4.Акція «Подаруй книжку,підручник шкільній бібліотеці»………36

7.Висновок………………………………………………………………….38

5.Додатки………………………………………………………………40-53

6.Список використаної літератури…………………………………….....54





ВСТУП

Я обрала чудову професію, вічну і цікаву — БІБЛІОТЕКАР. Їй притаманні нескінченний творчий пошук, прагнення до самовдосконалення, радість спілкування з великим надбанням людства — Її величністю книгою, а також із читачами. Обрати професію бібліотекаря не так легко,це мають бути люди з чудовою якістю — здатністю любити книгу, життя, людей, згоряти без залишку заради того, щоб запалити вогонь у душах читачів. Місія шкільного бібліотекаря набагато благородніша, бо саме він, разом з учителем, залучає школярів до читання літератури, яка впливає на все подальше їхнє життя, формує світогляд, виховує творчо мислячих, висококультурних, ерудованих громадян незалежної України, розвиває інтерес до систематичного читання. Шкільна бібліотека як соціальний інститут — явище багатогранне. Вона відіграє важливу роль у розвитку людини й посідає особливе місце у сфері освіти. Головне завдання шкільної бібліотеки сьогодні — навчити дітей цінувати книжку, відчувати в ній щоденну потребу. Багато труднощів на цьому шляху чекає і батьків, і педагогів, і бібліотекарів.

Девіз моєї роботи, як бібліотекаря загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 м.Чернівці: «Жоден читач не повинен піти з бібліотеки без книги».

Працюю над проблемою «Формування читацької компетентності школяра». З метою поглибити знання та прищепити любов школяра до читання. У своїй роботі опрацьовую методичну літературу,фахові журнали «Шкільний бібліотекар», «Настільна книга бібліотекаря», «Шкільна бібліотека»,відвідую семінари шкільних бібліотекарів,співпрацюю з бібліотекою мікрорайону,відвідую бібліотеку міського управління,бібліотеку інституту післядипломної роботи,де знаходжу для себе пізнавальну інформацію для подальшого використання в роботі.

Шкільна бібліотека повинна допомогти дітям розвивати почуття прекрасного і творити. Творчість дарує людині будь-якого віку крила, адже діти, виявляючи у собі здібності фантазувати, мислити, творити, відчувають велику насолоду і впевненість у собі.

Щоб виховна функція шкільного бібліотекаря була реалізована, шкільний бібліотекар має бути не просто провідником, а керманичем, який кожному допоможе не заблукати у лабіринті інформаційного простору, піднятися над собою.



РОЗДІЛ І

ШКІЛЬНА БІБЛІОТЕКА – ІНФОРМАЦІЙНИЙ ТА ВИХОВНИЙ ЦЕНТР ШКОЛИ
Основне завдання шкільної бібліотеки і шкільного бібліотекаря зокрема — прищепити дитині любов до книги, навчити учнів-читачів користуватися бібліотекою, її фондами, довідково-бібліографічним апаратом.

Бібліотека забезпечує потреби навчально-виховного процесу в усіх його ланках, надає систематичну, цілеспрямовану допомогу учням в опануванні знаннями навчальних предметів, виховує бажання розширювати обсяг знань, знайомить із різноманітними джерелами інформації, навчає розуміти та користуватися ними; виховує творчого читача.

Сучасна людина має не тільки вміти читати , писати , говорити , але володіти функціональної грамотністю , що дає можливість кожному не просто отримувати інформацію , а й вміти її критично оцінити і застосувати для себе , зробити її корисною. Адже уміння вчитися не дано особистості спочатку. Воно набувається і розвивається протягом усього життя , але основи його закладаються в юності.
Оновлюється освіта , вводяться нові програми, технології навчання. Але головним залишається вміння учнів вчитися , швидко реагувати на зміни , критично мислити , шукати і переробляти необхідну інформацію. І все це відкриває нові можливості для сучасної роботи бібліотекаря .

Одне із засобів критичного мислення це - уміння відшукати і зібрати інформацію - це базові навички , якими повинен оволодіти учень , щоб самостійно займатися її пошуком як у бібліотеці так і в повсякденному житті.

Підлітки повинні вміти працювати з різними носіями інформації для задоволення своїх інформаційних та особистісних потреб , знаходити відповіді на питання , розглядати альтернативні варіанти і оцінювати різні точки зору. Вони повинні вміти звертатися за допомогою і розуміти організацію і структуру бібліотеки. Роль бібліотекаря - бути помічником в навчальному процесі , яка не навчає , а консультує школярів .

На мою думку , саме в шкільній дитячій бібліотеці, можливо творче критичне мислення дітей та підлітків , так як це затишний будинок , куточок спокою і тиші , де всім її читачам , від малого і до великого , зручно і комфортно.

Як бібліотекар беру участь у проведенні предметних тижнів у школі, я використовую нестандартні форми роботи — літературно-музичні вітальні , бенефіс бібліотекаря, інтелектуальний калейдоскоп, бібліотечні уроки з використанням комп’ютерних технологій.

Бібліотекар завжди бажаний гість: і тоді, коли метою відвідування є бесіда про улюбленого письменника, відомого художника, і тоді, коли вчитель з бібліотекарем приносять у клас нову книгу, голосно читають та коментують її, підводячи дітей до якогось висновку, заохочуючи запитаннями висловлювати свої думки і таким чином розкривати себе.



Заняття з формування інформаційної культури школярів

Основні завдання занять з учнями 1—4-х класів

  • Сформувати у школярів загальне уявлення про бібліотеку.

  • Ознайомити та поглибити знання школярів про користування бібліотекою та книгою.

  • Ознайомити їх з періодичними виданнями — газетами та журналами.

  • Сформувати в учнів уміння вибирати книги для самостійного читання, вміння орієнтуватись у книжці і серед їх різноманітності.

  • Сформувати у школярів загальне уявлення про каталоги та картотеки, каталожну картку.



  1. й клас

  • Мандруємо Книжковим містом. Екскурсія до бібліотеки.

  • Чарівники у Книголюбії. Книжкова лікарня.

  • Мої перші кроки в бібліотеці. Вибір книги та її основні елементи

  • (ознайомлення з книгою та бібліотекою).

2-й клас

  • Хто малює ваші книги... Автори та ілюстратори дитячих книжок.

  • Чомучкині книжки. Довідкове бюро.

  • Огляд-реклама науково-популярних видань.

3-й клас

  • Основні елементи книги. Подорож у пізнавальному експресі.

  • Золотий ключик від бібліотеки. Практична гра (самостійний вибір книг у бібліотеці.)

  • Хто про все нам розповість?.. Знайомство з довідково-енциклопедичними книгами.

4-й клас

  • Як зроблена книга, або Хто в книжці найголовніший? Структура книги.

  • Каталог — компас у книжковому морі. Практичне заняття.

  • Подорож у світ казки. Інтелектуальний турнір.

Основні завдання занять з учнями 5—9-х класів

1.Формувати у школярів глибокі знання про книгу, різноманітність друкованих та електронних джерел інформації.

2.Поглиблювати вміння школярів працювати з довідково-бібліо- графічним апаратом бібліотеки,бібліографією, різними джерелами інформації.

3.Розвивати читацькі інтереси, вміння самостійно працювати з інформацією.

4.Формувати у школярів знання про сучасні інформаційні технології та розвивати навички їх використання.

1-й,2-й клас

. Шануймо книгу!Бібліотечний калейдоскоп.



  • Бібліотека дитячих мрій. Екскурсія-огляд.

. Твої орієнтири у виборі книг. Бібліографічна гра.

3-й,4-й клас

  • Лабіринтами покажчика. Подорож бібліографічними посібниками (практичні заняття з оволодіння навичками самостійного пошуку інформації).

  • Довідковий апарат бібліотеки.

5-й,6-й клас

  • Довідково-бібліографічний апарат бібліотеки.

  • Хто нас читає, той не програє! Бібліографічна гра з довідковою літературою.

  • Книга і комп’ютер в інформаційному суспільстві: сучасне і минуле.

7-й клас

  • «Зустріч із книгами-всезнайками». Енциклопедична і довідкова література.

  • Каталоги і картотеки бібліотеки.

8-й,9-й клас

  • Бібліографічний детектив. Бібліотечно-бібліографічні засоби пошуку інформації.

  • Робота з енциклопедичними друкованими виданнями.

Основні завдання занять з формування інформаційної культури учнів 10—11-х класів

1.Закріпити вміння школярів працювати з різною інформацією, знаходити її в каталогах і картотеках.

2.Закріпити вміння школярів працювати з довідковою літературою та енциклопедичними виданнями.

3.Формувати і розвивати у школярів знання про автоматизовані інформаційні послуги та засоби телекомунікаційного доступу до інформації.



10-й клас

*Система каталогів та картотек бібліотеки.

* Робота з джерелами інформації. Книга і комп’ютер в інформаційному суспільстві.

11-й клас

*У світ книги — через комп’ютер. Довідковий апарат сучасної бібліотеки.


Значна увага приділяється в школі екологічному вихованню .

Людина — частка природи. Потяг до всього живого закладений у ній від самого народження, та чи не найяскравіше виявляється він у дитячому віці. Молодші школярі радіють і сонячному зайчику, і першій весняній квітці, і комасі, що прокинулась од зимового сну, і ластівці, що прилетіла з далеких країв. їх приваблює таємничий ліс, зачаровує грайливий струмок


і тихе плесо річки чи ставка.

Однак відчуття краси, розуміння природи не приходить саме собою. Його треба виховувати з раннього дитинства, коли інтерес до довкілля особливо великий. Слід прагнути викликати у дітей передусім допитливість, а згодом - стійкий інтерес до природи і на цьому ґрунті -відповідальне ставлення до всього живого, що просить нашої допомоги, захисту й любові. На допомогу приходить бібліотекар,який надає певну інформацію,оформлення виставок та допомогу в проведенні виховних заходів екологічного спрямування. Разом з екологічною агітбригадою «Пролісок»,а також вчителями-предметниками проводимо заходи екологічної тематики.

Екологічна агітбригада «Пролісок»






Зміст роботи за цим напрямом такий:

1-4 класи.

1 «Пізнай природу навколо себе» (години спілкування «Про рослини,які ростуть на території Чернівецької області», бібліотечне лото «Чарівні квіти»); Екологічна виставка «Зупинись!Прочитай!Подумай!»

2 «Я — природі стану другом» — Усний журнал про забруднення навколишнього середовища;

3.Презентація книги

Бібліотека бере активну участь у проведенні предметних тижнів. Так, під час тижня екології з учнями 5—7-х класів проведено турнір «Як ти знаєш і любиш природу свого краю?», бесіду за круглим столом «Цілюща флора України».

5-6 класи. «Світ починається з мене» — Тут проводяться бесіди з учнями за книгами про здоровий спосіб життя, конкурс юних читців «Рідні простори» , диспут «Цінуй те,що тобі природа дала».



7-й клас. «Даруй людям радість» - оволодіння досвідом гуманного ставлення людини до самої себе, до інших людей, природи, суспільства загалом. За цим напрямом бібліотека проводила найрізноманітніші заходи, серед яких:

  • екологічну гру-вікторину «Чернівці — місто мого дитинства»;

8-й клас. «Краса врятує світ» — формування гуманістичних цінностей учня у контексті сучасної культури.

9-й клас. Щороку проводиться екологічний альманах «Ти і природа», цикл бесід і відкритих оглядів літератури, тематичних виставок-вікторин, виставок- повідомлень, пов’язаних з охороною природи тощо.

Оформлені тематичні полиці: "Матері природі - турботу й увагу",

Літературна виставка «Цілющі скарби рідної землі».Окремим планом виносяться заходи до екологічного місячника . Додаток №1

З цією метою в бібліотеці створена папка екологічного спрямування. Червоною стрічкою в проведенні таких заходів проходить ідея популяризації книги, яка відкриває учням радість екологічного світу, пізнання природи,світу. Читання відкриває дітям красу душі природи,не тільки внутрішню але й зовнішньої. Маленька людина проймається почуттям відчувати усе живе навколо себе, їй хочеться жити цікавим, багатим життям у цьому світі. Велика подія сталася на початку нового навчального року,на території школи був відкритий міський екологічний центр з метою формування поняття у дітей, що таке «екологія»,уявлення про взаємодію живої й неживої природи,виховування необхідність берегти й охороняти природу.



Розділ ІІ.

ФОРМИ ТА МЕТОДИ РОЗВИТКУ ЧИТАЦЬКИХ

ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ.

У процесі становлення інформаційного суспільства актуалізується проблема залучення дитини до читання. Новітні інформаційні технології розширюють можливості навчання, інтенсивного розвитку і самоосвіти особистості, виступають засобом, що дозволяє витрачати набагато менше часу на пошук, передачу, отримання інформації. Стрімке зростання обсягів інформації відбувається при одночасному скороченні часових меж її поновлення. Безперервна освіта прийшла на зміну «освіті на все життя». У зв’язку з цим виконання професійних обов’язків потребує від людини постійного підвищення кваліфікації, оновлення знань, «занурення» в нові інформаційні потоки.

Таким чином, роль читача як базової складової інформаційної культури особистості у процесі формування інформаційного суспільства підвищується. Разом із тим відзначається падіння престижу читання, відторгнення від читання великих груп населення.

Вирішення проблеми підтримки дитячого читання, формування читацьких інтересів має базуватися на розумінні визначальної ролі сім’ї в цьому процесі. Внутрішній, світ дитини ще тільки формується, тому важливу роль відіграє все, що вона отримує від найближчого оточення: однолітків, вихователів, вчителів, засобів масової інформації. Але і найголовнішим джерелом, і ціннісним мірилом інформації, отриманої дитиною, у першу чергу стають її батьки. Тому пошук сучасних форм і методів популяризації художньої літератури та розвитку читацьких інтересів школярів має здійснюватися через координацію зусиль педагогів, батьків, представників закладів культури і громадськості.

Основними критеріями невисокого інтересу до читання, на думку шко- лярів, є: захоплення телевізором, комп’ютером, зниження інтересу до читання в суспільстві в цілому, посилення прагматичного підходу до життя, мала кількість цікавої літератури на вітчизняному ринку, засилля низькопробної продукції, бідність дитячих бібліотек, переконаність у тому, що сучасна література нічого не навчає.

Що ж читають наші діти?

Учні 5—6-х класів віддають перевагу коміксам, літературі жахів та дитячим детективам, дев’ятикласники на перше місце поставили пригодницькі твори, далі — детективи, науково-популярна, технічна література, фантастика.

Наявність чи брак інтересу до читання — основний фактор ставлення дитини до книги і критерій її оцінки. Криза дитячого читання, про яку так багато говорять останнім часом, полягає не лише в тому, що діти перестали читати, а й у тому, що в них не розвинений або втрачений інтерес до цього виду і занять. Читання без інтересу, зацікавленості перетворюється у формальну діяльність, позбавлену для дитини принадності, а отже й ефективності. Книгою користуються. З нею працюють, здобувають знання, інформацію. Але не читають,якщо вважати читанням особливе емоційно-творче життя, що збагачує особистість. Ось чому необхідні , зусилля всіх зацікавлених сторін, щоб спонукати дітей до усвідомленого читання літератури всіх жанрів і напрямів.

Для формування читацького інтересу необхідно створити ситуацію, і у якій читач вперше перебуватиме в стані зацікавленості читанням, і а потім із урахуванням інтересів, що склалися, багаторазово відтворювати зацікавленість новими книгами, сприяючи її підтримці, закріпленню, переходу в стійку рису читацької психології особистості.

Коли йде мова про читання, то різниця між «треба» й «хочу» дуже суттєва. Давно встановлено: мотив діяльності визначає його результат. А в читанні інтерес — це головна мотивація, яка підтримує читання у творчому режимі, забезпечуючи вплив книги на внутрішній світ читача.

Можна лише сподіватися, що, читаючи за завданням, за покликом моди, для оцінки чи для участі в грі, учень може відкрити в тексті те, що схвилює його, захопить, спонукає замислитися і включитися в життя персонажів. Головний мотив читання — це внутрішній потяг, рушійна сила — внутрішнє бажання спілкуватися з гарною книгою.

На мою думку, робота з розвитку читацьких інтересів має бути в усіх сферах професійної діяльності бібліотекаря: і на бібліотечних уроках, і під час проведення виховних заходів, і при безпосередньому спілкуванні з учнями.

Незабутні враження зазвичай залишаються від літературних вечорів, на які запрошуємо сучасних поетів та прозаїків. В школі у листопаді проводиться Тиждень літератури рідного краю. Одним із заходів є літературна кав’ярня. Нашою гостею була М.Пригара –Вознюк.

Разом із учнями уклали папку «Література Буковини», яку використовуємо як на уроках, так і в позакласній роботі.

Звичайні форми проведення уроків літератури неефективні для пробудження читацького інтересу, тому кожну чверть проводимо уроки-презентації цікавих книг. На такому уроці відбувається знайомство з учнями

як читачами. Діти готують розповідь про свої читацькі уподобання і знайомлять клас із улюбленою книгою.

Одне з джерел вивчення читацького інтересу – відгуки про книги. Свої відгуки записують читачі 5-9 класів у спеціальний зошит, який завжди знаходиться у бібліотеці, в «Куточку читача». Кожен з читачів має можливість в будь-який момент зробити свої записи. Вивчаючи відгуки, бібліотекар дізнається про думки і враження читачів про прочитані книги.

Обов’язково знаходжу час, щоб познайомити читачів з книжковими новинками. Відбувся цікавий урок, присвячений творчості Всеволода Нестайка, на якому учні не лише самостійно зробили виставку його книг, проілюстрували улюблені твори, а й написали письменникові лист зі словами подяки, своїми побажаннями й розповіддю про те, що цікавить сучасного читача-підлітка.

У своїй роботі намагаюся урізноманітнити форми роботи з читання, проводячи круглі столи, ігри, бліц-турніри, ерудит-лото «Знавці рідної мови»,щасливий випадок,інтелектуальні турніри «Книга.Родина.Бібліотека», «Подорож у світ казки». Діти вчаться писати відгуки та рецензії, пробують себе в ролі письменників. Особливо дітям запам’яталася бібліотечна година «Улюблені книги наших батьків». Це було цікаве й корисне спілкування у родинному колі, а учні відкрили для себе багато прекрасних творів.

Як бібліотекар я використовую різні прийоми та методики, поєднуючи традиційні та сучасні технології роботи, треба виховати компетентного читача — людину, яка:

- усвідомлює значення книги як джерела самоосвіти та самовиховання;

- відчуває потребу в систематичному читанні;

- уміє правильно читати художню книгу, науково-пізнавальну та науково-популярну, критичну літературу;

- розуміє та переказує прочитане;

- самостійно вибирає книги для читання та може знайти їх у бібліотеці;

У системі бібліотечно-бібліографічної освіти, спрямованої на формування читацької компетентності, позитивної мотивації школярів до читання важливу роль відіграють Дні книги, Тижні дитячого читання, Дні інформації та бібліографії, предметні тижні, а також бібліотечно-бібліографічні уроки, організовані шкільною бібліотекою. Традиційно вже стало проводити посвяту наймолодших у читачі шкільної бібліотеки . З метою залучити та прищепити любов та інтерес до читання,до книги. «Королівство книг»

Для залучення до читання учнів надаю перевагу нетрадиційним формам пропаганди літератури. Наприклад, брейн-ринг, бліц-вікторина, турнір ерудитів, літературний калейдоскоп, презентація книги, літературно-поетичний вернісаж. Це активні форми роботи. На допомогу шкільним програмам проводяться різні за змістом літературні ігри: рольові (перевтілення читача на літературного героя), інтелектуальні (в їх основі лежить процес «розгадування» книги, її автора, літературних героїв). Такі ігри розвивають творчу ініціативу читача, стимулюють його звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, посилюють сприйняття, формують художній та естетичний смаки, поглиблюють навички самостійної роботи з книгою, розвивають логічне мислення.

Інформаційні потреби читачів бібліотекар вивчає різними методами, серед яких: опитування, спостереження, аналіз письмових джерел. Опитування проходить у формі бесіди, інтерв’ю, анкетування. В процесі спостереження фіксуються найбільш суттєві факти і дані, що характеризують особливості запитів різних категорій споживачів. Аналіз письмових джерел пропонує дві форми: аналіз читацьких формулярів і аналіз заявок. При аналізі заявок вивчаються усні та письмові заявки на тематичний або документальний пошук матеріалів у бібліотеці. У читацьких формулярах аналізується кількість видань, які вийшли за певний період, їх тематика. Щоб задовольнити інформаційно-тематичні запити читачів, бібліотека оформила й систематично поновлює новим матеріалом тематичні папки:


  • «На допомогу вчителю»;

  • «Диво - ліки»;

  • «Новітні масові заходи в бібліотеці»;

  • «Безсмертна слава Кобзаря»;

  • «Наша духовність: народознавство»;

  • «Скарби нашого краю»;

  • «Рідна мова — рідне слово»;

  • «Календар пам’ятних дат »;

Протягом року були проведені такі уроки: "Книги - діти розуму", "Як створюється книга" «Книги-кораблі думок». Ці уроки розвивають творчу увагу учнів, вміння сприймати та оцінювати інформацію; виховувати любов до книги, до читання, бережливого ставлення до неї.
Бібліотечний урок "Як створюється книга" виховує в учнів повагу до праці людей, які створюють книги та інші.
На бібліотечних уроках дітям відкривається ціла наука, наука- користуватися елементами книги. Знайомлю дітей з процесом створення книги, вчу правильно читати: не поспішаючи, вдумливо, робити висновки з прочитаного, ділитися своїми думками з друзями, батьками. Ми усвідомлюємо, що, розвиваючи читацькі якості молодших школярів, важливо зберегти найцінніші з них: особливу здатність відчувати художній образ, ще наївне, неусвідомлене, але цілісне емоційно-естетичне ставлення до книги, здатність радіти новому, що відкривається дитині в уже відомому.

Після проведення голосного читання казки чи оповідання я звертаюся до дітей із проханням намалювати своїх улюблених героїв. І діти з радістю малюють усе, що їм сподобалося чи запам’яталося.

Велике значення у формуванні читацьких інтересів має сімейне читання. Тому, спілкуючись з батьками, проводяться індивідуальні бесіди про їх ставлення до читацьких інтересів дітей, запрошуються на екскурсії з дітьми.

Шкільна бібліотека є фундаментом освіти і самоосвіти, берегинею людського знання. Завдання бібліотекаря:



  • допомагати учню оволодіти програмовими знаннями та закріпити їх бібліотечними засобами;

  • виховувати бажання самостійно розширювати обсяг знань;

  • навчити розуміти, користуватися різноманітними джерелами інформації.

Шкільна бібліотека повинна бути інформаційним центром, який би повністю забезпечував навчально-виховний процес і став основою внутрішнього інформаційного комплексу. Кожна бібліотека повинна мати добре організоване інформаційне середовище, яке б відповідало запитам і потребам основної категорії читачів.

Завдання розбудови нової України визначають потреби в інтелектуально і творчо обдарованих громадянах. Вирішити цю проблему покликана система освіти, яка прагне до активного оновлення, формування юних громадян, здатних до генерування нових ідей, пошуку нових технологій і знань, відродження української національної культури.

Еволюція книги підтверджує закономірність розвитку системи комунікації — співіснування засобів передачі інформації. В умовах формування інформаційного середовища традиційна предметність трансформується, з’являються нові документальні форми. Книга — це надзвичайно особливе творіння. Вона створює світ культури, що формує прагнення до розвитку та саморозвитку. У будь-якому вигляді — традиційному чи електронному — книга виконує виховну функцію, сьогодні вона не лише джерело знань, а й засіб інтелектуального, соціального та духовного розвитку особистості. Книгу можна розглядати як універсальний засіб переміщення інформації в просторі та часі, до того ж геніальний за своєю простотою. Нові засоби інформації доповнять її, але замінити її, спілкування з нею, її значення в житті людського суспільства вони не зможуть.

Самостійна робота з книжкою тоді буде ефективною, коли наші читачі оволодіють культурою читання. Адже культура читання — це вміння швидко знаходити в бібліотеці потрібні книжки, уміння швидко створити правильне уявлення про зміст і особливості книжок, виділити з них ті, які треба опрацювати насамперед і ґрунтовно, а які достатньо лише переглянути. Так визначається творче ставлення до прочитаного.

Формування інформаційної культури людини триває впродовж усього життя і особливу роль у цьому процесі відіграють бібліотеки. Оновлюється освіта, вводяться нові програми, технології навчання — і все ж головним залишається вміння учнів учитися, самостійно знаходити інформацію, обробляти її, аналізувати. Вміння працювати з додатковою літературою з різних предметів допоможе вивести учнів за рамки підручника.

Бібліотека нашої школи — скарбниця всіх духовних багатств, осередок інформаційної роботи, сюди йдуть за книгою та порадою, тут вчать дітей пізнавати, працювати, спілкуватись.

Девіз нашої бібліотеки — «Жоден читач не повинен піти з бібліотеки без книги».

Не менш важливою формою у вивченні читацьких інтересів являється анкетування. І ще більш важливо те, що воно проводиться не один раз, а щороку, що дозволяє прослідити зміни в інтересах читачів. Проведене анкетування учнів 3-4 класів дозволило скласти загальну уяву про інтереси і смаки читачів, чи багато читають, яким чином вибирають книги для читання, про що люблять читати .

Зовсім інший характер мало анкетування учнів 9-11 класів. Не зважаючи на те, що інтереси їх різнобічні, аналіз анкет довів, що читання займає не останнє місце в житті учнів .
Важливим етапом у вивченні читацьких інтересів являється аналіз формулярів читача, який проводиться два рази в рік. В результаті аналізу виявляється не тільки кількість прочитаних книг, кількість відвідувань читачем бібліотеки, превалюючи інтереси читача до окремих тем, але і дає можливість зробити висновки про збіжність інтересу з реальною картиною читання, поставити нові задачі в керівництві читанням читачів.

Традиційна діяльність шкільного бібліотекаря нині набуває особливого значення в ролі працівника інформаційного сервісу. Крім уміння знайти потрібні відомості, він спрямовує і допомагає в пошуках якісної інформації. Бібліотекар повинен йти в ногу з часом, уміти реагувати на зміни, прагнути до виконання певних завдань у межах своєї відповідальності серед яких:



  • встановлення стосунків з кінцевим користувачем;

  • постійне навчання;

  • управління інформацією;

  • постійне професійне зростання.

У своїй роботі спираюся на диференційований підхід до роботи з юними читачами, здійснюю її з урахуванням вікових та індивідуальних здібностей школярів, рівня знань, наявності культурних навичок (розстановка книг за віковими групами, бесіди під час обміну книг).

На абонементі бібліотеки розташований куточок «У місті Читайликів», де книги для читання можуть вибрати собі діти 1—4-х класів. Книги зібрані за такими розділами: «Казки народів світу», «Фольклорна скарбничка», «Казки України», «Казки про тварин та рослин».

Відокремлено літературу для учнів 5—6-х, 7—8-х, 9—11-х класів, а також методичну літературу для вчителів. На окремих стелажах — література рідного краю, поезія, фольклор.

Стали вже традиційними екскурсії учнів до дитячої бібліотеки, де проводяться уроки з ознайомлення з видами каталогів, картотек. Так формується інформаційна культура учнів. Велику допомогу у веденні цієї роботи беруть публікації таких періодичних видань як «Шкільна бібліотека», «Шкільний світ», «Виховна робота», їх наша бібліотека виписує постійно. Проведено Дні інформації «Українська дитяча книга і традиції нашого народу».

У бібліотеці є куточок «Бібліотечний вісник», матеріали якого постійно поповнюються. Тут розміщено «Поради шкільного бібліотекаря читачам», «Переконливе прохання книги», «Збірка пам’яток та рекомендацій щодо роботи з підручниками», Цікаво пройшов Бенефіс читача у 7-му класі, «Історія книгодрукування», бесіди з історії української книги, що проводились у вересні під час святкування Всеукраїнського Дня бібліотек.

Для зручного проведення масової роботи,я склала цикл бібліотечних уроків,які розбила на класи,це допомагає швидше орієнтуватись у вікових особливостях читачів.



Початкова школа - 1-4 класи:

  1. «Книги-морська глибина»

  2. «Книжковий гардероб»

  3. «Дім,без книги,як день без сонця»

  4. «Кораблі думок»

  5. «Книжкова лікарня»

  6. «Рости книголюбом»

Середня школа- 5-8 класи:

1.«Словник-це книга книг»

2.Інтелектуальний турнір «Книга.Родина.Бібліотека»

3. «Подорож у світ казки»

4. «Щасливий випадок»

5. «Бережіть книгу!»

6.Усний журнал «Рослинні символи України»

Старша школа-10-11 клас


  1. «Сучасне і минуле,книга чи комп’ютер»

  2. «Електронні підручники»

Патріотичне виховання

  1. «Ми – нащадки Кобзаря»

  2. «Співаєм славу тій події і тепер»

  3. «Чорнобиль-два кольори»

  4. Усний журнал «Ми- діти,твої Україно!»

  5. « Людину можна знищити,

Але її не можна перемогти» Бібліотечна година .

  1. «Стрітення Господнє»


Правове виховання

  1. Правовий турнір «Права і дитина»

Краєзнавча робота

1.Віртуальна подорож «Стежками улюбленого міста»

2. Відвідування музею О.Кобилянської.

3.Відвідування музею під відкритим небом

4.Участь у святі вишитої сорочки

Екологічне виховання

1.Урок-панорама «Збережемо природу Землі!»

Отже, бібліотечні уроки вмішують найсучасніший інформаційний матеріал, проводяться в різноманітних захоплюючих формах. Діти чекають їх з нетерпінням, адже ці заходи — яскраве видовище, яке твориться на їхніх очах. І вони — не пасивні глядачі, а безпосередні учасники. Вигадувати, фантазувати, не зупинятися на досягнутому, поринати в загадковий світ і виходити переможцем із боротьби — цього навчають книжкові герої наших сучасних дітей.

Розділ ІІІ. БІБЛІОГРАФІЧНА ТА ІНФОРМАЦІЙНА РОБОТА ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

У процесі реалізації загальноосвітніх і виховних функцій шкільна бібліотека здійснює інформаційну підтримку навчальної та освітньої діяльності, прищеплює користувачам навички інформаційної культури.

Основними напрямками бібліографічної діяльності шкільної бібліотеки є:


  • створення ДВА (довідково-бібліографічного апарату);

  • підготовка бібліографічних посібників безпосередньо в бібліотеці;

  • організація бібліографічного обслуговування, яке включає такі процеси:

а) довідково-бібліографічне обслуговування (виконання разових читацьких запитів та видача різноманітних довідок);

б) бібліографічне інформування (систематична робота, спрямована на задоволення поточних і постійно діючих запитів читачів);

в) рекомендаційно-бібліографічне обслуговування (активне використання бібліотекою рекомендаційних посібників);

г) пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань.

Усі ці процеси тісно взаємопов’язані й взаємозалежні. Характер бібліографічного обслуговування педагогів та учнів, його зміст, масштаби зумовлюються завданнями, що їх має вирішувати бібліотека протягом поточного року, і конкретизуються відповідно до особливостей кожної школи. У загальноосвітній школі, ліцеї, гімназії — один рівень обслуговування, за умови диференційованого навчання, допоміжній школі — інший.

Довідково-бібліографічне обслуговування. Довідково- бібліографічне обслуговування полягає у виконанні різноманітних бібліографічних довідок за разовими запитами читачів. Запит приймається в усній або писемній формі. Бібліографічна довідка містить дані про різні види друкованих документів. Довідки поділяються на:



1.Тематичні — запити з конкретної теми. Для підготовки використовуються систематичний каталог, бібліографічні картотеки і видання, довідники, енциклопедії;

2.Фактографічні — конкретні відомості статистичного, хронологічного характеру. Фактографічні довідки виконуються з використанням енциклопедій, довідників, словників, картотек тощо;

3.Адресні — довідки щодо наявності в бібліотеці конкретного видання (книги, статті). Виконуються за допомогою каталогів (переважно абеткового) та картотек;

4.Уточнюючі — довідки з уточнення відомостей про окремі відсутні

У шкільній бібліотеці інформаційно-бібліографічна робота проводиться за двома напрямами:



  • інформаційне забезпечення розвитку дитини в школі,яке сприяє засвоєнню знань з основ наук учнями, розширенню і поглибленню знань, одержаних на уроках, підвищує не лише інтелектуальний, а й духовний розвиток особистості;

  • інформаційне забезпечення педагогічного колективу школи.

Для бібліографічного інформування використовуються індивідуальні, групові та масові форми роботи. У шкільній бібліотеці здебільшого застосовують такі форми масового бібліографічного формування: організація виставок нових надходжень і бібліографічних оглядів, картотеки новинок, проведення Днів інформації. Під час оформлення виставок слід пам’ятати, що велика кількість представлених книжок стомлює читачів, розсіює їхню і увагу.

Найбільш дієвою формою масових заходів є комплексні, які сприяють залученню до бібліотеки нових читачів. Вони є найефективнішими в роботі з учителями. До таких комплексних форм належить День фахівця, зміст якого містить не лише бібліографічну, а й фактографічну інформацію, тобто повідомлення за конкретною тематикою.

День фахівця включає екскурсію до бібліотеки, організацію книжкової виставки, проведення бібліографічного огляду, ознайомлення з довідково-бібліографічним апаратом, зустрічі з провідними науковцями та вчителями-новаторами.

День інформації — комплексна форма бібліографічного інформування, мета якої — надати читачам інформацію про книги, інші джерела інформації з певної теми або ж про літературу, яка надійшла до бібліотеки протягом певного часу. Бажано день інформації проводити систематично, зокрема до кожного предметного тижня, декади чи місячника.

Тривалість Дня інформації — 2-3 дні. До програми включають організацію виставок літератури, причому не тільки книг, а й періодичних видань, аудіовізуальних матеріалів; виставок довідкових та інформаційних видань; проведення бесід, бібліографічних оглядів та ін.

День інформації для школярів може включати і читання окремих оповідань або віршів, представлених на виставці.

Після проведення Дня інформації детально аналізують його наслідки, визначають ефективність.


3.1. КУЛЬТУРНО-ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА

Згідно з «Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу» однією з основних функцій шкільної бібліотеки є популяризація літератури за допомогою культурно- просвітницьких заходів.

Культурно-просвітницькі заходи спрямовані на задоволення інформаційних та культурних потреб як окремих груп користувачів (поєднаних за інтересами), так і широкого загалу користувачів бібліотеки.

Вік учнів

Вимоги до книжкових виставок

6-9 років

Яскравість, невеликий обсяг, використання в оформленні малюнків, ляльок, іграшок; по можливості текстові звернення тощо

10-11 років

Попит на тематичні виставки: визначення нового аспекту в знайомій читачам темі; розшифровка теми в цитаті, у підзаголовках розділів; назви книг, що експонуються, розширюють світогляд читачів, поглиблюють розуміння ними теми; велику роль відіграє незвичайність книги

12-14 років

Заголовки виставок повинні викликати бажання розмірковувати, сперечатись; доцільно організовувати виставки, що складаються з журнально-газетних статей; виставки слід розраховувати на невеликі групи читачів, наприклад для тих, хто займається в студіях, гуртках, факультативах зі спецкурсів тощо

Під час проведення культурно-просвітницьких заходів бібліотекою використовуються наочні (книжкові виставки, плакати, альбоми тощо) та рекомендаційні (огляди, обговорення, конференції, дискусії, усні журнали) форми роботи. Вони базуються на широкій демонстрації нових надходжень та тематичному показі літератури за актуальними для школи темами.

Найбільш дієвою формою наочної роботи є книжкова виставка. Вона зорієнтована на інформування читачів щодо змісту бібліотечного фонду, рекламу окремих видань і розкриття їх змісту.



Книжкова виставка — це комплекс спеціально відібраних та систематизованих документів, розставлених таким чином, щоб привернути увагу користувача, зацікавити його та задовольнити існуючий інтерес або його інформаційні потреби. Виставка повинна мати високий рівень інформаційності, новизни, демонструвати художній смак її організаторів. Виникненню інтересу до виставки сприяє її місцезнаходження, художнє оформлення, технічне оснащення. Увагу привертають, зокрема, виразні

заголовки, яскраві ілюстрації, символи, емблеми, включення до експозиції художніх виробів, макетів тощо.

Готуючи виставку, слід ураховувати вікові та соціально- психологічні особливості конкретних груп користувачів.

Книжкові виставки за видами поділяються на:



  • виставки нових надходжень;

  • тематичні виставки.

Залежно від завдань виставки бувають: універсальні, видань різних років, «забутих» книг, а також постійні, тимчасові, внутрішньобібліотечні та позабібліотечні.

Виставки нових надходжень бувають універсального характеру, за типами і видами видань, за галузями знань. Видання, представлені на них, об’єднані формальними ознаками: час виходу у світ, надходження до бібліотеки, а також за галузями знань.

Для вчителів корисно організовувати експрес-виставки новинок методичної книги та публіцистичних статей. Доцільно готувати виставки та огляди методичної літератури до серпневих зустрічей учителів, педрад у навчальному закладі, засідань предметних методичних об’єднань.

Основним і найбільш розповсюдженим видом книжкових виставок є тематична виставка.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал