Ужгородська загальноосвітня спеціалізована школа інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради



Скачати 385.23 Kb.
Дата конвертації23.12.2016
Розмір385.23 Kb.
ТипПротокол

Ужгородська загальноосвітня спеціалізована школа - інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради




«Професійна компетентність педагога як одна з умов його успішної професійної діяльності»
(Соціально-педагогічний тренінг)h:\шапка2.jpeg

Ужгород - 2014


Професійна компетентність педагога як одна з умов його успішної професійної діяльності

(соціально-педагогічний тренінг)

/ Укл . О.В.Молнар. – Ужгород, 2014.
Укладачі науково-методичного посібника:

Іщенко О. Т.директор Ужгородської загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради

Станко О. С. – заступник директора з науково-методичної роботи Ужгородської загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради.

Калинич Н. В. – заступник директора з навчальної роботи Ужгородської загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради
Відповідальний за випуск Оксана Станко

Рекомендовано до друку науково-методичною радою Ужгородської загальноосвітньої спеціалізованої школи-інтернату з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради.

Протокол № 3 від 09 січня 2014 року

Тема проведення педради «Професійна компетентність педагога як одна з умов його успішної професійної діяльності» (соціально-педагогічний тренінг)

Ми нічого не можемо допомогти

дорослим , ми тільки можемо

допомогти їм відкрити себе

Г.Галілей

Мета: допомогти педагогам усвідомити наявність проблемних питань в особистісній і професійній сферах; сприяти підвищенню комунікативних умінь і навичок методичної діяльності: мотивації до саморозвитку і самореалізації ; розвитку емоційного інтелекту, креативності й інтерактивності. Забезпечення учасників тренінгу знаннями нових освітніх послуг в організації професійного самовдосконалення й самоосвіти; формувати навички колективної форми роботи, групового співробітництва.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ

1.І –а група. Профільне навчання – одна з складових у підвищені вимог до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури.

2.ІІ- а група .Роль предметних кафедр у формуванні й удосконаленні професійної компетентності педагог.

3.ІІІ.- а група. Атестація - багатогранна модель у роботі сучасного педагога.

ВСТУПНЕ СЛОВО. Заступник директора з науково-методичної роботи Станко О.С. Емблемою нашого заняття ми обрали коло. Коло - символ рівності, шляхетності, гармонії. Той, хто вибирає коло щиро зацікавлений насамперед у гарних міжособистісних взаєминах. Вища цінність для Кола -люди, їхнє благополуччя, комфорт. Це найдоброзичливіша з п’яти форм. Коло найчастіше служить тим ‘’клеєм’’ , що скріплює і педагогічний колектив , і родину, тобто стабілізує групу.

Кола – найкращі комунікатори серед п’яти форм, насамперед тому, що вони найкращі слухачі. Вони мають високу чутливість, розвинуту емпатію – здатність співчувати , емоційно відзиватися на переживання іншої людини. Коло відчуває чужу радість і чужий біль як свою власну. Природно, що діти тягнуться до Кіл. Кола чудово ’’ читають’’ людей і в одну хвилину здатні розпізнати удавальника, ошуканця. Кола ‘’хворіють’’ за свій колектив і дуже популярні серед колег по роботі. Однак вони, як правило, слабкі керівники. По-перше, Кола через свою спрямованість скоріше на людей, ніж на справу, занадто вже домагаються догодити кожному.

По-друге, Кола не вирізняються рішучістю, слабкі в ‘’політичних іграх’’ і часто не можуть подати себе і свою ‘’команду’’ належним чином .

Головні риси їхнього мислення – орієнтація на почуття , оцінки, цінності та прагнення знайти спільне навіть у протилежних точках зору.

Можна сказати, що Коло – природжений психолог. Наше Коло не просте: протягом роботи з нього має утворитися великий український віночок – з своїм різнобарв’ям, квітками, пахощами і національною приналежністю. Отже, ми вас запрошуємо на рівних взяти участь у розмові, відверто висловлювати свої думки, відстоювати свої погляди.

Мета: активізувати учасників , підготувати їх до сприйняття інформації і до наступних вправ.

Очікування: підвищений рівень зацікавленості і інформативності щодо проблем обговорення.

Обладнання: кольоровий папір, маркери, фломастери, кольорові стікери.

Час проведення :120хв.

h:\педр.13\новая папка\капсула 038.jpg

h:\педр.13\новая папка\капсула 064.jpgh:\педр.13\новая папка\капсула 060.jpgh:\педр.13\новая папка\капсула 054.jpg

1-ий інформаційний блок.

1. Сучасна школа: складові професійної компетенції педагога. (презентація . Виступ директора школи (10 хв). Виступ.

Навчальний заклад : традиції, перспективи, життєтворчий потенціал (директор Іщенко О.Т.)

Ужгородська загальноосвітня спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради входить до числа ста найкращих шкіл України і працює в складі навачально-науково-виховного комплексу з Ужгородським національним університетом.

Головна мета навчального закладу – дати можливість обдарованій молоді з усієї області здобути профільну освіту понад державний стандарт. Обдаровані діти - один із пріоритетних напрямків у системі навчально-виховного процесу закладу.

Розвитку обдарованих дітей сприяє багатопланова діяльність навчального закладу, яка дозволяє учневі різносторонньо розкрити свій творчий потенціал у різних сферах навчально-виховного процесу. Але найбільшою гордістю були, є і завжди будуть талановиті діти - надія школи, держави, нації. Отже, сьогоднішня школа – це школа творчих, інтелектуально багатих дітей. Це школа з спортивними традиціями, у ній успішно функціонує спортивний профіль навчання. Учні 8-х – 11-х класів виборюють призові місці, найвищі нагороди з футболу та гандболу.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти у нашому навчальному закладі створені передумови:



  1. для всебічного розвитку особистості, що визначається на засадах загальнолюдських і національних цінностей, науковості та систематичності знань, їх значущості для соціального становлення людини, гуманізації і демократизації шкільної освіти;

  2. для індивідуалізації та диференціації навчання, його профільності, запровадження особистісно орієнтованих педагогічних технологій, формування соціальної, комунікативної, комп'ютерної та інших видів компетентності учнів. Щоб мати можливість знайти своє місце в житті, сучасний учень повинен володіти певними знаннями й уміннями; мати досвід пізнання самого себе, розуміння інших людей, механізмів і законів, що впливають на людські відносини, вміти ідентифікувати себе як члена суспільства, а отже вміти розробляти власний життєвий проект, як найвищої цінності.

У формуванні визначених якостей, становленні особистості як творця і проектувальника власного життя, важливе місце займає процес формування в учнів різноманітних життєвих навичок, необхідних для розвитку особистості та для успішної адаптації її в суспільстві.

Введення профільного навчання є одним з основних напрямів модернізації освіти. Основна мета профільного навчання — розвантажити шкільні програми й надати учням можливість поглибленого вивчення тих предметів, які їх більше захоплюють і будуть необхідні для їх подальших життєвих планів.

Сучасними підходами до розвитку обдарованості учнів є: індивідуалізація, поглиблена особистісно орієнтована профорієнтаційна робота з учнями, оволодіння методами теоретичного мислення, розвиток творчого потенціалу обдарованих учнів, розвиток інтересу до дослідницької діяльності, формування основ самостійної і творчої діяльності, що сприяє максимальному розвитку обдарованості учнів в умовах профільного навчання.

Принцип індивідуалізації в профільних класах передбачає:



  1. тривалу підготовку засобами освіти до широкого вибору учнями типу профільної освіти;

  2. реальну можливість зміни ними профілю на будь-якому етапі профільного навчання;

  3. самостійне визначення завдань своєї базової, варіативної та профільної освіти з урахуванням своїх (і родини) можливостей і виявлених здібностей, змін життєвих і професійних планів.

Особлива увага приділяється таким видам діяльності учнів, які нададуть їм можливість краще розкрити свої інтелектуальні особливості.

Дослідницька діяльність учнів пов'язана з вирішенням ними творчого, дослідницького завдання із заздалегідь невідомим рішенням, що передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження в науковій сфері, виходячи із прийнятих традицій: постановка проблеми, вивчення теорії, присвяченій проблематиці, добір методик дослідження та практичне оволодіння ними, збір власного матеріалу, його аналіз і узагальнення, науковий коментар, власні висновки.

Проектна діяльність учнів — спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова їхня діяльність, що має мету, методи, способи діяльності, спрямована на досягнення загального результату діяльності. Неодмінною умовою проектної діяльності є наявність заздалегідь вироблених очікувань щодо кінцевого продукту діяльності, етапів проектування.

Реалізація цих задач можлива в умовах цілісності навчального процесу, при максимальному використанні засобів урочної та позаурочної діяльності. Для цього створюється банк даних методичних матеріалів для роботи з обдарованими дітьми в профільній школі, інноваційні програми, направлені на реалізацію потреб обдарованих дітей; методичні матеріали для роботи з обдарованими дітьми, організація роботи з батьками з метою підвищення їх психолого-педагогічної компетентності та надання допомоги у вихованні здібних та обдарованих учнів.

Навчальний заклад, родина й громадськість формують дитину як майбутнього активного члена суспільства. Більше того, особистість дитини будується під впливом суспільних відносин, у яких безпосередньо протікають її життя та діяльність.

Підготовка підростаючого покоління до творчої праці на благо суспільства — найважливіше завдання загальноосвітньої школи. Його успішне здійснення пов'язане з постійним пошуком найбільш ефективних шляхів виховання та професійної орієнтації.

Отже, сучасні підходи, які визначають особливості організації навчально-пізнавальної діяльності профільної школи у сходженні учнів до успіху передбачають:

1. Чітко визначену відмінність між профільним навчанням і поглибленим вивченням предмета, особливостями викладання предмету в класах різних профілів, профільна школа передбачає «створення умов для навчання учнів відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті та структурі організації навчання».

2. Організацію і проведення самостійної експериментально пошукової роботи, володіння інтерактивними й результат інформаційно-комунікативними технологіями. Значущість роботи з обдарованими дітьми визначили цей напрям педагогічної діяльності як важливий для профільної школи.

3. Формування психолого-комунікативної компетенції, яка передбачає знання психології міжособистісного та педагогічного спілкування, вміння організовувати навчання на основі співпраці, в атмосфері довіри та створення ситуації успіху.

4. Участь учнів в учнівській олімпіаді, МАН, турнірах є також різновидами форм здійснення їх допрофільної підготовки.

5. Знання методики викладання відповідно до профілю навчання і вміння здійснювати інтеграцію в процесі навчання й операційно-технологічний компонент за всіма його складовими.

6. Необхідне знання вчителем вікової психології, а також знання предмета, потреба в розширенні теоретичного та фактичного матеріалу до навчальних занять.

2-ий інформаційний блок

Ведучий – заступник директора з науково - методичної роботи. Профільне навчання у старшій школі - один із найважливіших компонентів модернізації загальної середньої освіти, одна з найбільш життєздатних освітніх реформ. У цієї ідеї, мабуть, нема опонентів, адже практико - орієнтоване навчання постало на часі. Профілізація потрібна для забезпечення індивідуальних потреб учнів, які виявляють підвищений інтерес до окремих предметів, і для професійного самовизначення, до успішної соціалізації, полегшення адаптації до самостійного життя, виховання відповідальності за прийняття рішень. Сьогодні вже не виникає питання, чи потрібне профільне навчання, а актуальніше інше - навіщо воно потрібне. Чи виконує воно належним чином ту місію, яку на нього покладено, чи завжди досягає своїх цілей? Презентаціїю проблеми ‘’Профільне навчання’’ – як однієї з складових у підвищені вимог до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури’’ доручено підготувати керівникові групи, досвідченому педагогу,( вчителю – методисту , вчителю хімії, завідувачу кафедри природничих дисциплін Голомб С.В. та групі педагогів ……….кольору квітки.

( ПРЕЗЕНТАЦІЯ- ВИСТУП).



Виступ. Профільне навчання – одна із складових у підвищенні вимог до професійної підготовки вчителя, його педагогічної компетентності, ерудиції, загальної культури. Профільне навчання – це один із напрямків реалізації особистісно зорієнтованої стратегії освіти. Профільна школа передбачає практичну спрямованість освіти, подолання відірваності знань від реального життя, посилення прикладного аспекту знань, необхідність вивчення предмета у тісному зв'язку з потребами практики, науки і техніки, тобто вміння учнів застосовувати знання на практиці.

Структурна побудова змісту навчання у профільній школі. Зміст повинен мати три рівноправні компоненти: фундаментальність (передачу знань), гуманістичну орієнтацію (виховання), практичну (прикладну)



  • спрямованість (розвиток умінь).

  • цілісність змісту досягається лише при динамічному балансі всіх складових цієї тріади .

Ключовою ланкою профільного навчання є матеріально - технічне і кадрове забезпечення профільних шкіл. В них повинна бути хороша та багата «начинка»: література, комп'ютери, програмні продукти, навчальна наочність, обладнання уроку, реактиви і матеріали тощо. Але теоретично продекларувати профільне навчання замало. Профільною школа не стає після зміни вивіски, в ній повинні бути кадри, що забезпечують профільне навчання, відповідна матеріальна база, яка здатна забезпечити реалізацію експериментальної частини програми (прилади, обладнання, реактиви), науково - методичне забезпечення.

  • Провідне місце в реалізації програм профільного навчання належить підготовці вчителя. Для профільної школи потрібен учитель - генератор ідей, людина творча, у якої високий інтелект.

  • Він має бути мудрим (не актуальним знанням, а потенцією розуму), науково - компетентним, виявляти інтерес до розробки і реалізації нових навчальних програм, володіти психологічними знаннями, культурою спілкування.

  • Вчитель профільних класів повинен бути організатором навчальної, пошукової роботи, консультантом, наставником, мати хорошу фахову та методичну підготовку, вміти зацікавити дітей обраним предметом. Тож підготовка такого вчителя становить проблему для успішної реалізації профільного навчання.

Учитель профільної школи повинен знати:

  • основоположні документи: закони України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, Концепцію профільного навчання в старшій школі;

  • національну доктрину розвитку освіти в Україні;

  • регіональні програмні документи;

  • концепцію і статут загальноосвітнього закладу, в якому працює;

  • основи особистісно орієнтованої педагогіки, індивідуального, гуманістичного підходів та способи їх реалізації у шкільній практиці;

  • наукову інформацію та зміст предметів базового й профільного рівнів;

  • порядок організації  факультативів та елективних курсів;

  • методику організації проектної, науково-дослідницької, пошукової діяльності учнів. розробляти заходи корекційно-педагогічного впливу;

  • застосовувати методи й технології навчання, які б формували навички збору та аналітичної обробки інформації, стимулювали самодіяльність учнів, збагачувати досвід відповідаль6ної діяльності, виробляли навички самоорганізації, розвивали ціннісні орієнтири;

  • використовувати в системі профільного навчання новітні інформаційні технології, елементи модульного, дистанційного навчання;

  • забезпечувати практичну спрямованість навчально-виховного процесу, формування універсальних компетенцій (інтелектуальної, комунікативної, пізнавальної, інформаційної, громадянсько-правової тощо); 

  • сприяти професійному самовизначенню старшокласників

Як зробити кожен урок цікавим ?

  • Відповідь на це запитання – це система роботи вчителів нашої школи, а також робота кафедри природничих дисциплін

Зробивши цікавим свій урок, ви можете не боятися, що надокучите учням, та пам'ятайте, що не все може бути цікавим, а є й нудні речі, і вони мусять бути. Привчіть дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не захоплює, — робити заради задоволення виконувати свій обов'язок.

(К. Д. Ушинський).



3 - ий інформаційний блок

3. Ведучий – заступник директора з науково- методичної роботи. Важливу роль у навчально – виховній та науково –методичній роботі школи відіграють предметні кафедри. Робота предметних методичних кафедр ведеться через систему науково-методичної служби у школі. На засіданнях кафедр опрацьовуються єдині підходи до концептуальних питань, ведеться робота щодо раціонального використання варіативної частини навчального плану, вдосконалення підходів до роботи з відбору здібних і обдарованих дітей, вивчаються стан викладання і рівень знань учнів за семестр та за рік, вносяться пропозиції від кафедр щодо вдосконалення певних напрямків роботи школи на педагогічну раду. Таким чином, кожна методична кафедра розв’язує властиві лише їй проблемні питання, націлені на підвищення рівня методичної майстерності вчителів певного фаху, удосконаленню форм і методів навчання, науково –дослідницької роботи. ’’Роль предметних кафедр у формуванні й удосконаленні професійної компетентності педагога ‘’ презентує вчитель - методист, вчитель англійської мови, завідувач кафедри іноземних мов та група педагогів …………кольору квітки. - Мельникова О.І.



ПРЕЗЕНТАЦІЯ-ВИСТУП.

У навчальному закладі діє 5 шкільних кафедр, які очолюють вчителі –методисти та старші вчителі: 



  • суспільно-гуманітарних дисциплін;

  • фізико-математичних дисциплін;

  • природничих дисциплін;

  • іноземних мов;

  • кафедра здоров’я;

  • кафедра класних керівників і вихователів.

Установлений основний порядок роботи шкільних кафедр. Діяльність яких спрямована на: 1. Вивчення й аналіз стану викладання та якості знань, умінь і навичок, рівень вихованості учнів (відвідування й аналіз уроків, позакласних заходів, перевірка виконання навчальних програм, використання виховних можливостей навчального предмета, проведення контрольних робіт та їх аналіз, перевірка зошитів тощо).

2. Вивчення системи роботи вчителі (якість уроків, виконання сучасних вимог до уроку, знайомство із плануванням, ефективність методів навчання, які використовує учитель). 3.Колективне й індивідуальне вивчення й творче застосування прогресивної методики навчання й виховання. 4. Вивчення актуального досвіду вчителів школи й творче його застосування.


5. Випереджальний розгляд окремих, найбільш важких тем програми.

6. Розробка найбільш важких питань і тем навчальної програми на допомогу вчителям і учням. 7. Співробітництво із учителями з питань наступності. 8. Позакласна робота із предмета

9. Методика застосування технічних засобів навчання на уроках і в позакласній роботі.

10. Взаємовідвідування уроків. Відкриті уроки. Обмін досвідом.

11. Контроль і допомога вчителям з самоосвіти.

Педагогічний потенціал – це база педагогічних знань, умінь у поєднанні з розвинутою здатністю педагога активно мислити, творити, діяти, утілюючи свої наміри в життя, і досягати спланованих результатів.

Участь кожного педагога протягом педагогічного життя у роботі предметних кафедр , його професійна діяльність, наповнюється дедалі більшим і глибшим творчим змістом:

- йому надана можливість вносити зміни не тільки до окремого уроку, а й до навчальної програми загалом;

- використовувати як традиційні, так і нові форми роботи, розробляти й упроваджувати власні підходи до навчання й виховання учнів.

Таким чином у вчителя з'являється реальна можливість виявити себе справжнім творцем навчального процесу, реалізувати свій духовний потенціал, удосконалювати фахову майстерність .

Нові завдання, поставлені перед сучасним навчальним закладом, вимагають перегляду змісту педагогічної освіти, який є ядром професійної компетентності вчителя.

Тому у нових умовах потрібен, передусім, інтелігентний учитель, що володіє необхідним фаховим знанням і вмінням, принципами й методами пізнання теорії й практики своєї педагогічної діяльності,усвідомлює шлях до їх набуття. Тільки за таких умов учитель буде здатний творчо мислити, самостійно орієнтуватися в найрізноманітніших проблемних ситуаціях педагогічної дійсності, критично їх оцінювати й оперативно знаходити шляхи подолання суперечностей, що виникають. Тобто сенсом і метою освіти є постійний розвиток людини та її становлення.

Особистісне удосконалення і професійне самовиховання нерозривно пов'язані між собою. Обидва процеси складні за своєю структурою і здійсненням. На допомогу розв’зання цих проблем присвячуються засідання кафедр із залученням викладачів ЗІППО. Адже основним змістом оновлення й удосконалення знань, що є в спеціаліста, його умінь і навиків і з метою досягнення бажаного рівня професійної компетентності є постійне поповнення професійної та загальнокультурної інформації, постійне оновлення індивідуального соціального досвіду в найширшому плані.

На засіданнях кафедр розглядаються питання постійної самоосвіти , удосконалення , що стають умовою успіху в професійній діяльності, а також ( і це особливо ) вони захищають від інтелектуального зубожіння особистості.

Програма участі педагога у роботі кафедри включає вдосконалення суспільно-політичних знань, ознайомлення з найбільш визначними досягненнями різних наук, збагачення літературних і естетичних уявлень, ознайомлення з новими тенденціями та явищами культурного життя. Особливо важливе місце займає поповнення знань із предметів за фахом, літератури, ознайомлення з новітніми даними, розвитком педагогічних, психологічних і методичних знань і вмінь, що можливо лише завдяки читанню відповідної сучасної літератури й педагогічних видань.

У контексті проблеми, що розглядається, важливим є й питання мотивації інтересів, потреб, активності педагога щодо оволодіння науковими знаннями й уміннями; цілеспрямованості, свідомої й наполегливої праці над розвитком у собі тих рис, які утворюють особистість сучасного спеціаліста. Відтак професійне зростання вчителя – це самостійно надбані знання з урахуванням особистих інтересів і об'єктивних потреб освіти – додатково до тих, що здобуті в базових навчальних закладах. ЇЇ результати суттєво відображаються на розвитку учня, а не тільки на самовдосконаленні в особистому та професійному плані.

Найбільшу увага в процесі підвищення фахової майстерності вчителів на кафедрах приділяється аналізувати власну діяльність, стан навчально-виховного процесу та діяльність колег; концентрувати свої зусилля для досягнення поставленої мети, конкретних цілей, завдань; оптимально відбирати зміст, необхідні форми й методи діяльності; бачити, розуміти й усвідомлювати проблеми, визначати загальні цілі, уміння виокремлювати пріоритети, вибудовувати завдання і знаходити адекватні їм ресурси; прогнозувати, проектувати і планувати свою роботу; володіти методами самоконтролю й самооцінки педагогічного діагностування; співпрацювати й спілкуватися з оточенням у мажорній тональності.

Умови для професійного саморозвитку та самореалізації створюються на діагностичній основі, за результатами моніторингу педагогічної, методичної, психологічної підготовки вчителя.

Так, наприклад, на початку кожного навчального року вчитель уточнює проблемне питання кафедри , визначає свій рівень роботи протягом року безпосередньо на кафедрі , рівень ускладнень, які в нього виникають. Вкінці навчального року кожен учитель-предметник заповнює експертну картку (моніторинг ) діяльності педагога, у якій відтворює свою наукову, методичну, педагогічну діяльність протягом року.

Чільне місце у підвищенні фахового рівня, професійної майстерності вчителя займає робота над індивідуальною методичною, педагогічною, темою (проблемою), яка спонукає вчителя до пошуку, досліджень, експериментів, глибокого вивчення й апробації.

Глобальною метою у професійному зростанні і діяльності вчителів є створення власної професійної «Я – концепції», яка відображає педагогічне кредо вчителя. Саме таким є професійне сходження діяльність кожного педагога, яка включає науково-дослідницьку експериментальну роботу з певної проблеми; вивчення наукової, педагогічної, психологічної та методичної літератури; участь у колективних та групових формах методичної роботи навчального закладу ; вивчення педагогічного досвіду (безпосередньо – колег у навчальному закладі, опосередковано – через літературу); практичну апробацію власних матеріалів.

Як бачимо, роль методичних кафедр у формуванні й удосконаленні професійної компетентності педагога , його самоосвіта є процесом пізнання , що передбачає не просте закріплення професійних знань або засвоєння вже відомої наукової інформації, а має за мету придбання нових наукових і методичних знань, оволодіння педагогом засобами застосування їх у практичній діяльності.

Важливою ознакою удосконалення педагогічних знань є те, що результатом його роботи виступає не лише власне самовдосконалення в особистісному й професійному плані, а й розвиток учнів.
4-ий інформаційний блок.

4. Ведучий – заступник директора з науково - методичної роботи. У сучасній системі освіти України атестація педагогічних кадрів відіграє значну роль як вагомий фактор підвищення якості освітніх послуг. Ефективне проведення атестації позитивно впливає на зростання якості освіти як в усій країні, так і окремо взятій школі.

Атестація мотивує професійне самовдосконалення вчителів, оскільки підвищення об’єктивності атестації, ефективне функціонування системи науково-методичного супроводу атестаційних процесів стимулює педагогічних працівників до професійного зростання. В сьогоднішніх реаліях безперервна освіта педагога в міжатестаційний період виходить за межі суто курсової підготовки. Розвиток професійної компетентності вчителя відбувається безперервно, при цьому значно зростають вимоги до підвищення якості.

Для мотивації професійного самовдосконалення педагогічних працівників необхідно створення певних умов:

- раціональний розподіл роботи між працівниками школи з урахуванням  їхньої кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- визначення найефективніших форм і методів керівництва, які відповідають особливостям роботи навчального закладу та діловим якостям адміністрації;

забезпечення оптимальної організації навчально-виховного процесу;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників навчально-виховного процесу, створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі;

- забезпечення доцільного використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в умовах ринкових відносин;

- вирішення питання поінформованості вчителів про досягнення педагогічної науки, передової педагогічної практики, науково-методичної літератури;

- забезпечення вільного часу вчителів;

- справедлива оцінка діяльності педагога під час атестації та в міжатестаційний період.

Атестація мотивує професійне самовдосконалення вчителів, оскільки підвищення об’єктивності атестації, ефективне функціонування системи науково-методичного супроводу атестаційних процесів стимулює педагогічних працівників до професійного зростання. У сьогоднішніх реаліях безперервна освіта педагога в міжатестаційний період виходить за межі суто курсової підготовки. Розвиток професійної компетентності вчителя відбувається безперервно, при цьому значно зростають вимоги до підвищення якості. h:\педр.13\новая папка\капсула 113.jpg


h:\педр.13\новая папка\капсула 117.jpg

h:\педр.13\новая папка\капсула 020.jpg

h:\педр.13\новая папка\капсула 122.jpg
h:\педр.13\новая папка\капсула 126.jpg

h:\педр.13\новая папка\капсула 131.jpg

h:\педр.13\новая папка\капсула 095.jpg
h:\педр.13\новая папка\капсула 096.jpg

Слід зауважити, що в основу атестації педпрацівників покладено серйозну самоосвітню роботу: написання науково –методичної роботи за запланованою проблемною темою, власної творчої програми, що дає змогу не тільки ціленаправлено працювати над проблемною темою, але й пропагувати свій власний педагогічний досвід, підтверджувати професійний рівень, підвищувати свій

рейтинг і кваліфікаційну категорію. Презентації портфоліо ‘’ Атестація - багатогранна модель у роботі сучасного педагога’’ запропоновано підготувати педагогу , яка у цьому навчальному році проходить атестацію Молнар О.В. та групі педагогів … кольору квітки.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ- ВИСТУП

Притча про Вчителя

Одного разу Учитель-Майстер прийшов до своїх учнів, майбутніх вчителів, і каже:



  • Погляньте, що ви бачите на цьому аркуші паперу?

  • Чорну пляму ,- сказав один.

  • Цятку,- сказав інший.

  • Чорнило,- відповів третій. Засмутила відповідь учнів Майстра.

  • Прикро, що ніхто з вас не побачив білого аркуша паперу,- відповів Учитель-Майстер.

–А в чому ж особливість професії Вчителя?- запитали учні.

І Він сказав:

- А що Ви бачите у своїй професії? Нескінченні уроки? Постійну підготовку до них? Неслухняних учнів?Хочеться, щоб ви бачили у своїй роботі щасливе майбутнє своїх вихованців, яке народжується саме у цю мить. Кожен , хто вміє навчити учнів із різними характерами, інтересами, здібностями, формуванню вміння підготувати їх до життя і привести до успіху, і є справжнім Учителем-Майстром.

Кожен вчитель постійно ставить перед собою питання : «Чи може сучасний урок української мови та літератури бути радісним і цікавим для учнів?

Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставити її в ситуацію морального вибору і прийняття нею самостійного рішення?»

На ці та подібні питання кожен відповідає своєю роботою, пошуком найоптимальнішого шляху реалізації головної мети кожного вчителя – навчити.


Педагогічне кредо:

Береться мудрість не із заповітів,

А із шукань і помилок гірких.

Іван Кочерга

Перед учителем словесності стоїть найвідповідальніше завдання - не тільки плекати рідну мову, а й уміти донести кожне слово в тонких барвах, тонах і красі, щоб будило воно дитячу душу до праці, благородних дій і вчинків. Тому, ідучи на урок, ставлю перед собою мету: відновити споконвічну шляхетність українського народу, його національну гідність і самостійність, високу моральність і працелюбність.

Розвиток творчих здібностей - актуальна проблема, бо саме творча особистість може бути конкурентоспроможною в сучасному світі, саме цілісна, духовно багата, творча людина спроможна по-справжньому керувати майбутнім, лише така особистість може впевнено подивитися в обличчя новизні. Тому своїм проблемним питанням обрала наступне:

«Формування творчо обдарованої особистості засобами слова на уроках української мови та літератури»

Розкриваючи методичну проблему, тобто, працюючи з учнями, які мають творчі здібності, треба підтримувати їх зацікавленість, прагнення до пошуку, до логічного, до дивергентного мислення (дивергентне мислення – це мислення людей, яким властивий пошук максимальної кількості варіантів вирішення проблеми), прагнення до самостійності, критичності мислення.



Мотивація вибору

Суспільству потрібні фахівці вищого творчого потенціалу, здатні проникати в суть ідеї і втілювати її в життя. Для будь-якої творчої діяльності необхідною є наявність у людини таких якостей: нахилів до даного виду діяльності, здібності до швидкого навчання, розумової активності, кмітливості й винахідливості тощо. Найефективніший шлях розвитку творчої особистості – прилучення всіх школярів до продуктивної творчої діяльності, бо розвинути здібності – це значить озброїти дитину способом діяльності, дати їй до рук ключ, принцип виконання роботи, створити умови для виконання й розквіту її обдарованості.



  • вимога сьогоднішнього дня(кожна дитина )

  • оптимальний підхід до викладання

  • заглиблення в психологію дитини

  • проекція на майбутнє: людина освічена, вихована, щаслива, успішна, творча

Шляхи реалізації проблемного питання

  • проблемно-пошуковий (МАН, олімпіади, конкурси)

  • розвиток творчих здібностей(конкурси-фестивалі , видання збірника творів учнів «Паростки надії»)

  • особистісно орієнтоване навчання (щоденно під час проведення уроків)

Творчість починається там, де інтелектуальні й естетичні багатства, засвоєні, здобуті раніше, стають засобами пізнання, освоєння, перетворення світу, при цьому людська особистість немовби зливається із своїм духовним надбанням”

В.О.Сухомлинський
Феномен творчості завжди привертав увагу дослідників як найважливіший компонент соціальної культури. Творчість – це позитивно спрямована діяльність, каталізатор прогресивних змін у суспільстві, культурі. Це багатогранне поняття, що пронизує всі сторони діяльності особистості і проявляється у всіх напрямках суспільної практики. З моменту зародження та становлення шкільної практики навчання особлива увага завжди приділялася вихованню особистості, що зможе творчо ставитися до праці, самостійно знаходити вирішення назрілих проблем.

Протягом тривалого часу творчі здібності вважалися притаманними лише обранцям долі. Проблемами творчості з давніх-давен цікавилися Платон, Аристотель, Августин, Гегель, Й.-Г.Песталоцці, та ін.

Більш глибоке дослідження питань творчості, особливостей творчої діяльності, умов формування творчої особистості почалося на межі ХІХ та ХХ століть. Великий внесок у дослідження проблем творчості внесли Г.Я. Буш, О.М.Леонтьєв, К.С.Пігров, Я.О.Пономарьов, С.Л.Рубінштейн, О.К.Тихомиров, П.Я.Якобсон, Л.В.Яценко. Питання розвитку творчих здібностей розглядали В.І.Андрєєв, І.С.Волощук, Л.Б.Єрмолаєва-Томіліна, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов та ін. Вони свідчать, що розвиток здібностей відбувається поступово: реалізація можливостей для розвитку одного рівня і тільки потім розвиток здібностей більш високого рівня. Тобто відбувається зростання рівня розвитку творчих здібностей від елементарного до більш складного.

Вчені В.Андрєєв, А.Бертон, Л.Виготський, Г.Костюк, В.Рибалка та ін. розглядають творчу діяльність учнів як таку, що сприяє розвитку цілого комплексу якостей творчої особистості:самостійність у виборі знань; працелюбність; вміння бачити головне; бачити спільне в різних і різне в подібних явищах;розумова активність; підбір матеріалу, який необхідний для виконання конкретного завдання і т.д.



Нормативні документи

Питання розвитку творчих здібностей учнів порушується у всіх постановах і законах, що стосуються освіти України. У статті 5 Закону України «Про загальну середню освіту» наголошено, що завданням освіти є формування особистості учнів, розвиток їх здібностей і обдарувань.



  • НАКАЗ № 772 від 17 червня 2013 року Про затвердження орієнтовних критеріїв оцінювання діяльності дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів

  • НАКАЗ №21.08.2013р. № 1222  Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти

  • НАКАЗ 28.08. 2013 № 1239 Про затвердження Типової інструкції з діловодства у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності

  • УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 344/2013 від 25 червня 2013 року Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року

  • Матеріали взято із сайту МОНмолодьспорту України http://mon.gov.ua/ua/activity/education/56/2592_/um_zab_kval_kat1/

Самостійну інтелектуальну діяльність активізує застосування принципу проблемності у викладанні української мови та літератури. Проблемність не лише не заперечує принципу репродуктивності, а й сприяє розвитку мислення учня, реалізації його творчого потенціалу. Адже, розв’язуючи проблему, шукаючи певну істину, учні вчаться аргументовано захищати своє судження, переконання, саме тому в педагогічній практиці виправдовують себе різноманітні інноваційні технології. На своїх уроках ми ефективно застосовуємо такі педагогічні технології, як особистісно-орієнтоване навчання, технології розвитку творчих здібностей та критичного мислення, технології розвитку пошуково-дослідницьких вмінь.

Також ми навчаємо робити повідомлення, писати реферати, уявні листи до літературних героїв; створювати сенкани.

На уроках української мови найкраще розвивають творчі здібності учнів уроки розвитку мовлення: твори-роздуми, твори-описи, розповіді, твори-оповідання з продовженням;


  • складання діалогів до певної ситуації;

  • складання інформації на лінгвістичну тему (наприклад, розділові знаки у безсполучниковому складному реченні, правопис і відмінювання числівників, самостійні і службові частини мови та ін..);

  • творчі диктанти;

  • складання кросвордів;

  • лінгвістичні ігри (Хто швидше? Хто більше?)

Звичайно, кожному виду роботи передує ґрунтовна підготовка: пояснюється структура роботи, зміст теми, дається мотивація, передбачувані результати, акцентується увага на ключових словах, проводиться словникова робота, надається можливість учням висловити свої думки з приводу даної теми, і лише потім – написання роботи, де вони і розкривають своє власне «Я».

У розвитку творчих здібностей використовую 

Інтерактивні технології:



  • Робота в парах, групах

  • “Мікрофон”

  • “Мозковий штурм”

  • Дискусія

  • “Дерево рішень”

Проектні технології:

  • дослідницькі (вивчення творчості письменників В.Стус, А.Малишко, Г.Сковорода, Т.Шевченко)

  • ігрові (Мовна вікторина до Дня писемності)

  • творчі(відкритий урок на декаду «»)

Уроки розвитку критичного мислення

Процесом розвитку творчих здібностей учнів треба керувати, бо «немає необдарованих дітей – є дорослі, які не займаються розвитком дитини, адже будь-яка здібність потребує розвитку».



Головне завдання сучасного вчителя:
Надання дитині допомоги пізнати себе, відкрити її творчий потенціал, щоб згодом вона стала гармонійною особистістю й успішно самореалізувалася.


Творча особистість

творча активність,творчий пошук, творча діяльність(написання творів),творче спілкування (зустрічі з письменниками, творчими людьми), творче мислення (написання контрольних та навчальних творів, фанфіків).



Найголовніші ознаки ефективності уроку

  • сучасність;

  • оптимальність;

  • створення ситуації успіху;

  • науковість;

  • відтворення процесу навчання і його результатів, реалізація творчих здібностей;

  • програмування взаємодії вчителя і учнів;

  • якісна й кількісна оцінка результатів уроку.

Дійсно, щоб добре орієнтуватись у великому потоці інформації, сучасна молодь повинна вміти застосовувати ряд практичних умінь і навичок, творчого практичного мислення, що дозволить ефективно переробляти інформацію у важливі ідеї, які з успіхом можна використати на практиці. Саме такій меті сприяють інноваційні технології, що спрямовують процес навчання не лише на засвоєння інформації, а на розвиток в учнів умінь створювати нові ефективні зразки особистісної діяльності.

На уроках української мови та літератури надаю перевагу завданням проблемно-пошукового характеру, формую навички аналізу й синтезу, навчаю складати й працювати з опорами, схемами, алгоритмами, переходити від спостережень і досліджень до висновків та узагальнень, творчо підходити до роботи над програмою саморозвитку особистості.

Слід зазначити, що формування творчої особистості відбувається в процесі, різноманітних видів діяльності на уроках та поза уроками. Всі види діяльності на окремо взятому уроці важливі, бо діюча особистість мусить зуміти виконати як просту, механічну роботу, так і складну, творчу.

Проте, зрештою, творчі види роботи - найважливіші, бо дитину в майбутньому чекає освоєння світу, а це не виконання вправи за зразком, це - неперервна творчість, постійне розв'язування нестандартних задач. Тому стараюся створювати сприятливі умови для розвитку творчого мислення й здібностей дітей, використовую для цього дидактичний та методичний арсенал, самостійну роботу, роботу в групах, парах.

Вважаю, що корисне все, що спонукатиме дитину зрозуміти, запам'ятати, засвоїти, привести до власної ціннісної системи, стати творчим, креативним. А тому роботу з учнями організовую по порядку: від простого до складного, щоразу усвідомлюючи, що будь-яка робота спрямована на формування певних важливих рис, умінь, навичок, які всі разом і складають обдарованість.

Вміння, що формуються на уроці мови та літератури:


  • формулювати власну думку з певної проблеми;

  • обстоювати, аргументувати власні погляди;

  • ставити проблемні запитання;

  • володіти технікою уточнювальних запитань, доповнень;

  • швидко переходити з теми на тему;

  • дотримуватись норм українського мовленнєвого етикету тощо.

Схема реалізації проблемного питання

Крок 1- на кожному уроці на основі творчих завдань розвиваю індивідуальні творчі здібності учнів. крок 2-виконання диференційованого домашнього завдання творчого характеру ;крок 3-самостійна реалізація творчого потенціалу учнями бажаний результат - участь у конкурсах,олімпіадах, захисті робіт МАН



Основа сучасного уроку – спільна діяльність учителя і учнів

Тому вчителю дуже важливо своєчасно виявляти таких дітей, зорієнтовувати навчально-виховний процес на перетворення обдарованої особистості у справжній суб’єкт освітнього процесу. Педагогу необхідно, використовуючи різні види діяльності з метою розвитку творчих здібностей школярів, враховувати психологічні і фізичні особливості учнів, формувати і підтримувати у них позитивну мотивацію, залучати їх до активної діяльності, навчати самовихованню і самооцінюванню. Як відомо, в учительській роботі кінцевий визначається успіхами вихованців. Про це свідчать досягнення моїх учнів. Саме робота на уроках української мови та літератури, позакласна,гурткова робота допомагає педагогу в повному обсязі розкрити здібності вихованців, їхні нахили та інтереси. Один — чудовий актор, другий — організатор, третій — раціоналізатор, четвертий — сценарист... Скільки дітей — стільки й талантів. Важливо помітити, підтримати, не розгубити ці дорогоцінні скарби, допомогти у становленні особистості — непересічної, неповторної, яскравої.

А винагородою за розуміння і підтримку стане любов і повага, теплі посмішки і незабутні щирі зустрічі з випускниками. Якщо ти відчуваєш усе це, якщо ти не байдужий до цього — ти відбувся як учитель.
Виступ творчої групи.

Презентація членами групи моделі компетентностей (їх може бути більше)

автономізаційна компетентність - Я -ПЕДАГОГ -

методична компетентність

управлінська компетентність - -//-//-//-//-//-

інтелектуальна компетентність

інформаційна компетентність - -//-//-//-//-//-//-

психолого-педагогічна компетентність

Автономізаційна компетентність. Представлення і повідомлення.

Методична компетентність . Представлення і повідомлення

Управлінська компетентність. Представлення і повідомлення

Інтелектуальна компетентність. Представлення і повідомлення

Інформаційна компетентність. Представлення і повідомлення

Психолого – педагогічна компетентність. Представлення і повідомлення.

(Після представлення кожен член групи вибирає навмання для себе завдання . Відповідь – оцінку даної ситуації потрібно дати за 2-3хв.)



Перегляд слайдів із шкільного життя педагогів - ,,Творчий учитель’.’

Заслуховування відповідей.



Сігеті М.Ю.,вчитель біології, про природній відбір.

Завдання – гра ‘’Конструктор’’

(заступник директора з навчальної роботи - Калинич Н.В.)

Перед вами , підготовлені заздалегідь квіти. Вам необхідно записати на пелюстках своєї квітки основні ознаки професійної компетентності педагога - відповідно до групи, яку ви представляєте. Одна квітка залишається не заповненою, для передачі іншій групі, яка дописує своє спостереження(по три від кожної групи).

Ведучий збирає по черзі квіти, узагальнює написане, зачитуючи кожну пелюстку , і приклеює у довільній послідовності кольорів навколо віночка. Таким чином, зібравши докупи, найактуальніші , провідні ідеї становлення і розвиток педагогічних здібностей, утворився віночок, символічне Коло.

Лунає музика. ’’Місячна соната’’ . Бетховен.

ВИСНОВКИ. Після оформлення віночка на закінчення ведучий розповідає притчу.

Прийшов учень до вчителя й каже: ‘’Учителю, я втомився, у мене таке тяжке життя, такі труднощі та проблеми, я день за днем пливу проти течії, я не маю більше сил. Що мені робити?’’ Учитель замість відповіді поставив на вогонь три однакові посудини з водою. В одну вкинув морквину, в іншу –поклав яйце, а в третю насипав кави. За якийсь час він вийняв із води морквину та яйце і налив у горня кави з третьої посудини.

- Що змінилося ?’ –запитав він у учня.

- Яйце й морква зварилися, а кава розчинилася у воді,- відповів учень.

- Ні,- сказав Учитель,- це лише поверхневий погляд на речі. Подивися - тверда морквина, побувавши в окропі, стала м’якою й піддатливою. Тендітне й рідке яйце стало твердим. Зовні вони не змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однаково несприятливих обставин – окропу. Так і люди: міцні зовні - можуть упасти в розпач, й перетворитися на слабаків там, де тендітні й ніжні лише стають рішучішими і мужніми.

-А кава? – запитав учень.

-О! Це найцікавіше! Кава повністю розчинилася у чужому середовищі й змінила його – перетворила окріп на чудовий ароматний напій.

Є особливі люди, які не змінюються під впливом обставин, - вони самі змінюють обставини, перетворюючи їх на щось нове й прекрасне, отримуючи користь і знання із ситуації .

Це ми з вами.

Адже педагогічна рада означає ‘’радитись’’, ‘’тримати раду’’, що приносить педагогічному колективові радість і задоволення, упевненість і натхнення.

Приємного кавування !

Рішення педагогічної ради:


  1. Продовжити роботу над методичною темою школи .

  2. Прагнути до безперервної самоосвіти ґрунтовного володіння знаннями, що є однією з основних форм становлення педагогічної майстерності.

  3. Визначити основною метою діяльності педагогічного колективу школи на етапах реалізації науково-методичної проблеми використання інноваційних освітніх технологій у навчально-виховному процесі як необхідну передумову творчого зростання кожного вчителя й розвитку здібностей учнів .

  4. Активізувати роботу по використанню комп’ютерної техніки, можливостей мультимедіа та Інтернету в навчально-виховному процесі.

  5. Продовжити практику популяризування у науково-методичних збірниках школи досвіду інноваційної діяльності, розробок із упровадження педагогічних інновацій учителів.

  6. Схвалити роботу завідувачів навчальних кабінетів зі створення матеріально-технічного та навчально - методичного забезпечення щодо питань упровадження освітніх інноваційних технологій.


Список рекомендованої та використаної літератури

1.Закон України "Про освіту".Закон України "Про загальну середню освіту".

2. Положення про середній загальноосвітній заклад.

3. Ще раз про педраду // Директор школи. - 2001. - № 4.

4. Дещо про педраду. - Львів, 1998.

5. Переходимо на профільне навчання.  Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти / Упорядники Мороз Г.П., Николин М.М.



6. Профільне навчання: теорія і практика / (П.І. Замаскіна, В.І. Кизенко Л.А. Липова, В.В. Малишев, та ін.) під ред.. Л.А. Липової. – К.: ВВП «Компас», 2007. – 192 с. 8.Белова Н.Я. “Формування теоретичного мислення в учнів методами розвивального навчання”.

7. Мурашко Н.. Вчитель: Самооцінювання . Н. – К.: Шк.. світ, 2007. – 128 с. 10. Євтушенко Є. „Організація науково – методичної роботи в ліцеї”, ж. Директор школи №2, 3 – 7 с. Січень 2007 р.

8. Криворотенко О. Методичний день: педагогічна рада, ж. Завуч №28. Жовтень 2007 р. 9. Науково-методичний журнал ’’Завуч’’,червень,2013,№11-12.С 18-36.

10. Н. Крутова. «Інформаційно – комунікаційні технології в роботі з педагогічними кадрами». Журнал «Заучу все для роботи», № 11-12, 2012 рік.

11. Л. Іванченко. «Використання комп’ютерних технологій на уроках фізики». Журнал «Директор школи», №12, 2012 рік. 12. «Положення про електронні освітні ресурси». Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 жовтня 2012 р.За №

1695/22007.14http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology/30549/http://aida.ucoz.ru/

http://pedagogika.ucoz.ua/load/pedagogika/materiali_dlja_samostijnogo_opracjuvannja/principi_navchannja/8-1-0-3 17.

13. Державна цільова програма впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-комунікаційних технологій «Сто відсотків», затвердженої на період до 2015 року постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. N49418.http://www.nbuv.gov.ua/PORTAL/Soc_Gum/Pfto/2009_5/files/ped905_77.pdf 19. 17.Зайченко М. ЗНО –ми впевнені в собі!Гра.Психолог.-2010.-№6.С.26-30.

14. Пакуш М.А. Критерії готовності вчителя до профільного навчання фізики. Методичні рекомендації. Львів: Спом, 2004. – С.16 .

15. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи. Історія. Теорія: Підруч. – К.: Либідь, 1998. – С.560 . 16.    Бібік Н.М. Проблема профільного навчання в педагогічній теорії і практиці. Профільне навчання: Теорія і практика // Зб. наук. праць за матеріалами методолог. Семінару АПН України. К.: Пед.преса, 2006. – С. 23-29.

17.    Бібік Н. Профільна школа як стратегія рівного доступу до якісної освіти. – Директор школи. – 2004.- №37, жовтень. – С.2-3.

18.    Концепція профільного навчання в старшій школі // Інформ. зб. Міністерства освіти і науки України. – 2003. № 24. – 15 с.h:\педр.13\новая папка\капсула 071.jpg


h:\педр.13\новая папка\капсула 090.jpg

h:\педр.13\новая папка\капсула 079.jpgh:\педр.13\новая папка\капсула 075.jpg



h:\педр.13\новая папка\капсула 140.jpg

h:\педр.13\новая папка\капсула 016.jpg





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал