Участь України в Регіональному та Субрегіональному Співробітництві



Скачати 46.67 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації23.12.2016
Розмір46.67 Kb.

Остащенко Юлія
Студентка І курсу МАГ
відділення міжнародних відносин КиМУ
Науковий керівник: доцент Судак І.І
Участь України в Регіональному та Субрегіональному Співробітництві.
Зовнішня політика Української держави, детермінантою якої виступають національні інтереси, враховує універсальні й загально визнані в усьому світі компоненти і стандарти національної безпеки. Держава забезпечує свої інтереси всіма наявними в її розпорядженні засобами: політичними, ідеологічними, економічними, дипломатичними і військовими. Головний складник національного інтересу – імператив самозбереження держави.
Серед визначальних завдань зовнішньої політики України – забезпечення стабільності міжнародного становища держави, підвищення добробуту народу, захист прав і інтересів громадян, збереження її територіальної цілісності та недоторканності кордонів, входження національного господарства до світової економічної системи для його повноцінного економічного розвитку, поширення у світі позитивного іміджу України як надійного і передбачуваного партнера.
Засади на який Україна втілює в життя зовнішньополітичний курс,
ґрунтуються на дотриманні загальновизнаних норм і принципів міжнародного права, Статуту ООН, Гельсінкського Заключного акта, Паризької хартії до нової Європи, інших документів ОБСЄ. Принцип мирного співіснування і співробітництва, поважання загальнолюдських цінностей, активної співпраці на міжнародній арені – один із найголовніших у зовнішній політиці України. Наша держава виступає за створення всеосяжних міжнародних систем універсальної та загальноєвропейської безпеки і вважає участь у них за базовий складник власної національної безпеки.
Україна зосереджує зовнішньополітичні зусилля на створенні і розбудові надійних міжнародних механізмів захисту на двосторонньому, субрегіональному, регіональному і глобальному рівнях. Пріоритетного
значення набуло створення загальноєвропейської структури безпеки з використанням механізму ООН, ОБСЄ, НАТО, ЄС.
Участь України в діяльності ОБСЄ є пріоритетним напрямом зовнішньої політики держави. Як зазначається в документі Верховної Ради від 2 липня
1993 р. “Основні напрями зовнішньої політики України”, співпраця з ОБСЄ сприяє повномасштабному входженню України до загальноєвропейського простору і використанню механізмів цієї організації з метою забезпечення її національних інтересів.
Членство України в ОБСЄ забезпечує рівноправну участь держави у розв’язанні актуальних проблем міжнародної безпеки і співпраці в регіоні, дає право виносити на цей загальноєвропейський форум питання виникнення загрози для національної та міжнародної безпеки, вимагати розслідування й обговорення випадків порушення принципів і норм ОБСЄ, що загрожують безпеці країни. Діяльність України в ОБСЄ сприяє реалізації її основних національних інтересів - утвердження та розвитку незалежної суверенної держави, забезпечення територіальної цілісності та недоторканості кордонів, стабільності міжнародного становища.
Затверджені Верховною Радою 2 липня 1993 р. “Основні напрямки зовнішньої політики України” за багатьма параметрами не відповідають сучасним реаліям. По – перше, відбулися серйозні зміни у світі і в сусідніх країнах. Розширюється ЄС і НАТО, учасниками яких стали найближчі сусіди
України. Створені нові міжнародні структури, такі, як Союз Росії і Білорусі,
ЄврАзЕС, ОДКБ, ШОС, на просторі СНД відпрацьовують різні економічні проекти. Виникли нові загрози, на які світовій спільноті, у тому числі й
Україні, необхідно шукати адекватні відповіді. Нарешті, за останні роки змінилася й сама Україна.
Нині перед Україною постають зовнішньополітичні реалії сьогодення, які слід вирішувати і загрозам з боку яких необхідно протистояти. Захист державних інтересів полягає у розв’язанні явних гіпотетичних загроз національній безпеці Української держави. Серед них визначальними є наслідки ядерного минулого та питання територіальної цілісності.

Одним із найважливіших напрямів зовнішньополітичної діяльності сучасної України є захист державних кордонів. Виклики українській безпеці щодо територіальної цілісності й непорушності кордонів спостерігалися з боку деяких країн, зокрема Росії і Румунії.
Під час Українсько-Російського міжрегіонального економічного форуму під патронатом Президентів України та РФ (м. Геленджик, 4 жовтня) підписано
Програму міжрегіонального та прикордонного співробітництва України та РФ на 2011- 2016 р.р. та Угоду між Українським і Російським союзами підприємців та промисловців про спільні дії з поглиблення українсько-російського міжрегіонального та ділового співробітництва.
З метою опрацювання пропозицій щодо розбудови міждержавних відносин України з РФ та з вирішення проблемних питань, сприяння визначенню основних напрямів співробітництва та прогнозування його дальшого розвитку, сприяння діяльності українських частин робочих органів
УРМК Указом Президента України від 26 жовтня створено Раду експертів з питань українсько-російських відносин, яку очолює Глава Адміністрації
Президента України С.Льовочкін.
Пріоритетними напрямами зовнішньої політики України є розвиток взаємовідносин із прикордонними державами, західними країнами – членами
ЄС, з кавказькими та азіатськими країнами СНД. У зв’язку з особливостями
історичного розвитку і специфікою геополітичного і геоекономічного положення
України визначальними у двосторонніх стосунках
із прикордонними державами є українсько - російські відносини.
Розбудова взаємовідносин із західноєвропейськими країнами і США сприяє створенню умов для відновлення широкого спектра зв’язків України з
європейської цивілізацією. Таке співробітництво розширить смугу стабільності навколо України, сприятиме її утвердженню як впливової європейської держави.
Регіональне співробітництво полягає у діяльності в рамках ОБСЄ, участі у Раді Північноатлантичного співробітництва та Північноатлантичній асамблеї, розвитку контактів з Радою Європи та іншими європейськими структурами.

До субрегіонального напряму віднесено
Чорноморське економічне співробітництво, участь у Дунайській комісії, широкі контакти на
Середземноморському напрямі, курс на співробітництво у рамках
Центральноєвропейської ініціативи, міцні контакти з Вишеградською групою,
Північною Радою та Радою держав Балтійського моря, співробітництво у межах
Єврорегіонів.
У рамках багатосторонньої дипломатії можна виокремити такі пріоритетні напрями зовнішньополітичної діяльності:
- налагодження ефективного регіонального та субрегіонального співробітництва, посилення ролі України в регіональних та субрегіональних організаціях, форумах і об’єднаннях;
- активізація діяльності в багатосторонніх домовленостях у галузі роззброєння, в тому числі ядерного, у миротворчих операціях, безпекових режимах і контрольних механізмах.
У регіональному вимірі Україна виступає активним співучасником
Європейської інтеграції. На сучасному етапі позитив її дій підсилюється нормами документів, ухвалених на рівні ОБСЄ та Ради Європи багатьох
європейських країн. Україна брала участь у роботі комісії на рівні ОБСЄ, була спостерігачем, виступала третьою стороною в урегулюванні міждержавних конфліктів як на просторі СНД, так і в кризових ситуаціях у Європі. Україна є відповідальною за збереження безконфліктного простору СНД. Українська дипломатія виступає з позицій застосування заходів превентивної дипломатії, дотримання прав людини, а також гарантом щодо запобігання нелегальних міграцій в Європу. За об’єктивних обставин у новому статусі – сусіда Європи –
Україна нестиме вагоміші навантаження порівняно з іншими країнами СНД.
Загроза безпеці на пострадянському просторі та процес переділу сфери впливу у сучасному світі диктуються країнам СНД нові правила взаємодії.
Політичні принципи формування міжнародних відносин за останні роки зазнали реальних змін – не передній план вийшли воєнно –політичні й силові чинники.

Країнам СНД необхідно скоординувати зусилля на відновлення ємності ринку, для чого слід розв’язати проблему забезпечення енергетичних проектів, передусім у напрямах Північ – Південь і Південь Захід. Це питання набуває ще більшої ваги через уповільнення реалізації енергетичних проектів ГУАМ. На заваді цьому є відсутність єдиної схеми регіональної безпеки в інтеграційних структурах країн СНД.
Як учасниця субрегіональних зв’язків Україна виробила принципи мирного співіснування, недоторканності кордонів, сталого розвитку економічного співробітництва в рамках Співдружності Незалежних держав.
Вона активно співпрацює у сфері боротьби з міжнародним тероризмом через
Бюро з координації боротьби з організованою злочинністю та іншими небезпечними видами злочинів на території держав учасниць СНД та
Антитерористичний центр СНД. У Штабі з координації військового співробітництва держав учасниць СНД Україна бере участь як спостерігач.
Такий самий статус наша країна має і в Євразійському економічному співтоваристві. Цей формат участі нової європейської ідентичності України.
Створенню
Єдиного економічного простору передбачає наявність наднаціонального органу із зовнішньоторговельного врегулювання. Отже, нова організація має стати досить розвинутою інтеграційною структурою.
Позиція щодо невизнання міжнародної правосуб’єктності СНД протягом останніх років надавала Україні певні переваги свободи політичного маневру.
Зазначимо, що українська позиція в СНД – відсторонене спостереження – тепер не може забезпечити реалізації національних інтересів України в регіональному вимірі.
Здобутками України можна вважати безпрецедентну відмову від ядерної зброї, збереження територіальної цілісності, унітарності, набуття членства в
Раді Європи, приєднання до СОТ, Центральну Європейську ініціативу, участь в миротворчих процесах світу. Захист інтересів держави забезпечить Україні безпековий простір і гідне місце у світовій системі міжнародних відносин.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал