Творчий розвиток учнів початкової школи засобами



Pdf просмотр
Сторінка9/11
Дата конвертації16.01.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Аналіз результатів дослідження
Після завершення формуючого експерименту проведено кінцевий зріз, який дав змогу одержати кількісне вираження якісних зміну творчому розвиткові учнів засобами образотворчого мистецтва. Ці зміни досліджувалися за тими ж критеріями, що і в діагностичному зрізі емоційним, мотиваційним, когнітивним і діяльнісним.
Під час проведення формуючого експерименту навчально- виховний процес в експериментальних класах відбувався на основі розроблених нами педагогічних умов творчого розвитку учнів початкової школи засобами образотворчого мистецтва (за програмою Мистецтво. У контрольних групах навчально- виховний процес відбувався за традиційною методикою викладання образотворчого мистецтва у початкових класах. На кінцевому етапі апробації педагогічних умов з метою перевірки їх ефективності у творчому розвитку молодших школярів було проведено підсумковий зрізу контрольних та експериментальних класах. Перевірка здійснювалася за допомогою таких самих методів, які в констатуючому експерименті.
Хоч емоційність естетичного сприйняття є характерною особливістю дітей молодшого шкільного віку, але простежити кількісне зростання її питомої ваги на уроках образотворчого мистецтва у пісумковому зрізі дало змогу педагогічне спостереження, результати якого подано у таблиці 2.13.
151

Таблиця 2.13
Підсумковий зріз кількісної характеристика оцінки емоційності
естетичного сприйняття учнів початкової школи (у %)
Групи
Оцінка
1 клас
2 клас
3 клас
4 клас
Середній
показник
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
Незадовільна
3,8 10 4,2 10,8 4,2 12,4 3,4 11,2 3,9 Посередня 40,5 30,6 41 32,1 43,2 30,8 44 30,9 Висока 49,5 65,2 48,2 63,7 44,4 65,8 44,8 65,2 Цифрові значення, наведені у таблиці 2.13, показують, що переважна більшість молодших школярів, так само які до формуючого експерименту відзначаються високою емоційністю. Але ці показники по групах значно різняться. Так, внаслідок експериментальної методики до низької емоційності віднесено незначну кількість учнів, у середньому – 3,9% - ЕГ і 11,1% КГ. До посередньої емоційності у середньому віднесено понад 30% учнів експериментальних групі понад 40% учнів контрольних груп. Як бачимо, кількісна різниця становить 10%. Ще більший розриву кількості учнів експериментальних і контрольних груп показує цифровий ряд високої оцінки емоційності їхнього естетичного сприйняття, у середньому він становить 18,5%. Високі кількісні показники емоційності учнів експериментальних груп засвідчують ефективність першого етапу формуючого експерименту.
З метою отримання даних за показниками мотиваційного критерію було проаналізовано анкетні дані учнів контрольних та експериментальних груп. Це дало змогу зробити висновок про зростання пріоритетності образотворчої діяльності та ступеня зацікавленості й інтересу до неї учнів експериментальної групи див. табл. 2.14).
152

Таблиця 2.14
Підсумковий зріз результатів визначення пріоритетів учнів
початкових класів щодо вибору видів художньої діяльності (у
%)
Види діяльності
зображувальна
музика
хореографія
декламування
Виразне
читання
Класи
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
1
58,6 39,8 25,3 23,6 14,7 20 5,2 7,2 5,2 9,4
2
55,2 40,5 20,4 22,5 15,3 18,5 5,7 9,2 5,1 9,3
3
56,1 38,6 21,8 22,6 13,8 16,6 5,5 12,6 4,8 9,6
4
57,4 36,9 19,8 23,2 13,2 17,6 5,1 12,9 4,9 Середній показник 39 21,8 23 14,3 18,2 5,4 10,5 Як видно з таблиці 2.14, результати визначеності пріоритетних видів художньої діяльності учнів початкових класів в експериментальних класах значна перевага надається образотворчій діяльності (56,8%). У контрольних групах образотворчій діяльності перевагу надають лише 39 % учнів.
У виявленні переваг до творчого чи репродуктивного виду діяльності, використовуючи анкетні дані дітей, з’ясувалося, що в експериментальних групах діти надають перевагу творчим видам діяльності (68,5%), а репродуктивним (31,5%). У контрольних класах лише 42% дітей обрали творчий характер діяльності, а більшість (58%) надають переваги репродуктивним видам діяльності.
Після формуючого експерименту змінилися показники у визначенні основних мотивів до творчої діяльності учнів експериментальних і контрольних груп, які представлені у таблиці
2.15.
Таблиця 2.15
Підсумковий зріз кількісних результатів оцінки мотивації
молодших школярів до образотворчої діяльності (у %)
Класи
Оцінка
1
2
3
4
Середнє
значення
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
Незадовільна 34 39 37 40 18 24 16 20 26,3 Посередня 34 32 30 39 38 37 41 36 Висока 27 31 30 43 38 47 39 37,7 33.5 153
Як показує таблиця 2.15, внаслідок формуючого експерименту кількість учнів 1-2 класів експериментальної групи, які одержали високу оцінку мотивації до образотворчої діяльності, збільшилася, порівняно зданими констатуючого експерименту у середньому на 3 відсотки, а в контрольній групі показники залишились такими самими. У 3-4 класах експериментальної групи цей відсоток дещо більший і становить у середньому 7%, а в контрольній групі – лише 3%. Слід зазначити, що в усіх класах експериментальних і контрольних груп результати підсумкового зрізу показали, що кількість учнів з незадовільною оцінкою мотивації до образотворчої діяльності дещо зменшилася, причому в експериментальних класах ці показники на кілька відсотків менші, аніж у контрольних класах. Це можна пояснити тим, що учні експериментальних груп по всіх класах, внаслідок формуючого експерименту стали глибше усвідомлювати значення образотворчої діяльності у власному творчому розвитку. Показники посередньої оцінки мотивації майже не відрізняються по класах і становлять у середньому 36% – ЕГ і 35,7% – КГ. Як бачимо, традиційна методика викладання образотворчого мистецтва недостатньо формує мотиви, які б спонукали дітей до творчої діяльності, оскільки вона більше спрямована на вивчення основ образотворчої грамоти, виконавчу діяльність. Підсумковий зріз зміни результатів оцінки малюнків, виконаних на основі тестових завдань за когнітивним критерієм творчого розвитку молодших школярів показано у таблиці 2.16.
Таблиця 2.16
Підсумковий зріз кількісних результатів оцінки малюнків за
когнітивним критерієм творчого розвитку молодших школярів
(у %)
Класи
оцінка
1
2
3
4
Середнє
значення
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
Незадовільна 25,2 37,2 20,2 36,3 17,3 34,2 12,2 26,4 18,7 Посередня 39,6 47,6 39,6 48,2 40,2 51,2 46,7 48,1 Висока 23,2 32,2 24,1 34,5 25,6 36,6 26,9 33,2 Як видно з таблиці 2.16, кількість учнів, які отримали незадовільну оцінку малюнків тестування в експериментальних
154
групах значно нижча, аніж у контрольних і становить у середньому
18,7% – ЕГ і 33,5% – КГ. Дещо менша різниця за кількістю учнів експериментальних і контрольних груп, які отримали посередню оцінку. Вона становить у середньому 6,6%. Разом з тим показники по класах суттєво не відрізняються. Але в експериментальних групах кількість учнів, які мають посередню оцінку тестових малюнків дещо вища, аніж у контрольних групах. Приблизно така ж сама картина виявляється у високому оціночному ряду. Більша кількість малюнків учнів експериментальних груп порівняно з контрольними оцінена високо і становить в середньому 33,2% – ЕГ і 25% – КГ. Якщо порівняти цифрові дані по вертикалі, то видно, щонайбільша кількість учнів обох груп має посередню оцінку. Зіставивши дані цієї таблиці зданими констатуючого експерименту див. табл. 2.5), можна помітити, що внаслідок формуючої експериментальної роботи кількість учнів експериментальних груп, малюнки яких мають незадовільну оцінку у середньому зменшилася вдвічі, дещо збільшилася кількість учнів, які отримали посередню оцінку і на одну третину збільшилася кількість учнів, роботи яких високо оцінено. У той же час показники всіх оціночних рядів контрольних груп залишилися майже незмінними. Підсумковий зріз зміни результатів оцінки малюнків, виконаних на основі серії завдань за діяльнісним критерієм творчого розвитку молодших школярів показано у таблиці 2.17.
Таблиця 2.17
Підсумковий зріз кількісних результатів оцінки малюнків за
діяльнісним критерієм творчого розвитку молодших школярів
(у %)
Класи
Оцінка
1
2
3
4
Середнє
значення
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
Незадовільна 11,6 19,6 11,3 19,2 11,8 17 11,9 14,9 11,6 Посередня 54,9 50,2 52,8 49,5 58,4 48,3 60,3 49,9 Висока 25,5 38,5 28 38,7 24,6 39,8 24,8 38,5 Як показує таблиця 2.17, кількість учнів, які отримали незадовільну оцінку з усієї сукупності малюнків із серії завдань в експериментальних групах значно нижча, аніж у контрольних і становить у середньому 11,6% – ЕГ і 17,7% – КГ. Дещо більша різниця, у середньому 49,9% – ЕГ і 56,6% – КГ, за кількістю учнів
155
експериментальних і контрольних груп, які отримали посередню оцінку. При цьому показники по класах суттєво не відрізняються. В експериментальних групах кількість учнів, які мають посередню оцінку малюнків дещо нижча, аніж в контрольних групах. У високому оціночному ряду більша кількість малюнків учнів експериментальних груп порівняно з контрольними оцінена високо і становить в середньому 38,5% – ЕГ і 25,7% – КГ. Зіставивши цифрові дані по вертикалі, видно, щонайбільша кількість учнів обох груп має посередню оцінку. Зіставлення даних цієї таблиці зданими констатуючого експерименту (див. табл. 2.11), показало, що внаслідок формуючої експериментальної роботи кількість учнів експериментальних груп, малюнки яких мають незадовільну оцінку дещо зменшилася, у той же час незначно зменшилася кількість учнів, які отримали посередню оцінку і майже вдвічі збільшилася кількість учнів, роботи яких високо оцінено. Показники всіх оціночних рядів контрольних груп незначно змінилися. Це засвідчує достатню ефективність розробленої експериментальної методики і низьку ефективність традиційного навчання.
Як після формуючого експерименту кількісно розподілилися за рівнями і критеріями творчого розвитку засобами образотворчого мистецтва учні експериментальних і контрольних групу підсумковому зрізі показує таблиця 2.18.
Таблиця 2.18
Підсумковий зріз кількісної характеристики за рівнями і
критеріями творчого розвитку молодших школярів засобами
образотворчого мистецтва (у%)
Критерії
Рівні
Емоційний Мотиваційний Когнітивний Діяльнісний
Середнє
значення
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
ЕГ
КГ
Низький
3,9 11,1 26,3 30,8 18,7 33,5 11,6 17,7 15,1 Середній 42,2 36 35,7 48,1 41,5 49,9 56,6 41,2 Високий 65,2 46,7 37,7 33,5 33,2 25 38,5 25,7 43,7 Зіставивши дані експериментальних і контрольних груп, наведені у таблиці 2.18, слід відмітити значну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв творчого розвитку учнів засобами образотворчого мистецтва. Ця різниця показує, що кількість учнів експериментальних груп, які підвищили свій рівень творчого
156
розвитку внаслідок експериментального навчання зросла порівняно з констатуючими даними, а кількість учнів контрольних груп, які підвищили рівень творчого розвитку внаслідок традиційного навчання також зросла, але незначно (див табл. Таку середньому шоста частина учнів експериментальних групі чверть учнів контрольних груп має низький рівень творчого розвитку. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів за середнім значенням – 41,2% – ЕГ і 44% – КГ. Високого рівня творчого розвитку досягли майже половина учнів експериментальних групі лише третина учнів контрольних груп (32,7%). Одержані результати дали змогу зробити висновок, що експериментальна методика творчого спрямування значно підвищила мотивацію учнів початкової школи до творчості, сприяла допитливості та самостійності їхньої образотворчої діяльності, яка виражалася у вільному виборі засобів, матеріалів образотворчого мистецтва, у поєднанні різних технік виконання малюнків. Це продемонстрували учні експериментальних груп під час роботи над тестовими та творчими завданнями. Порівняльний аналіз малюнків щодо їхньої якісної характеристики за діяльнісним критерієм дав змогу нам зробити висновок, що учні високого творчого розвитку мають оригінальне художнє мислення, нешаблонність дій, розвинуту асоціативність, фантазію, насиченість уяви цікавими художніми образами.
Для більшої переконливості і впевненості вибору показників творчого розвитку молодших школярів із сукупності факторів, які впливають на рівень якісної характеристики образотворчої діяльності та виявлення взаємозв’язків між ними, було проведено кореляційний аналіз оцінки ефективності статистичних сукупностей результатів їх порядкових вимірів щодо педагогічного впливу на молодших школярів. Кореляційному аналізу підлягав масив результатів оцінювання ранжування критеріїв творчого розвитку учнів початкової школи засобами образотворчого мистецтва.
Для виконання обчислень ми використовували комплекс комп’ютерних програм статистичної обробки матеріалів дослідження, які дали змогу одержати матрицю коефіцієнтів кореляції Пірсона [51]:
(2.1)
157

]
)
(
][
)
(
[
)
)(
(
1 2
1 2
1



=
=
=




=
n
i
i
n
i
i
n
i
i
i
xy
y
y
x
x
y
y
x
x
R
,
де R
xy
– коефіцієнт кореляції
Σ
– знак суми n – кількість об’єктів спостережень
x
– результат оцінки чинників
y
– результат оцінки показників
x
– середнє арифметичне значення чинників;
y
– середнє арифметичне значення показників. Далі ми обчислили вірогідність отриманих коефіцієнтів кореляції за формулою [51]:
4

z
xy
m
R
,
де
n
R
m
xy
z
2 Стандартизовані комп’ютерні програми були адаптовані стосовно домети і завдань нашого дослідження.
Таблиця 2.19
Результати розрахунків коефіцієнтів кореляції між критеріями і
факторами, які зумовлюють творчий розвиток молодших
школярів
засобами образотворчого мистецтва
Фактори, що зумовлюють творчий розвиток
Критерії
Індивідуа-
лізація
Стимулю-
вання
емоцій
Сприяння
дієвості
уяви і
фантазії
Самовира-
ження
Інтеграція
емоцйний
0,62
0,89
0,78
0,81
0,91
мотиваційний
0,71
0,84
0,69
0,85
0,88
когнітивний
0,72
0,78
0,67
0,69
0,86
діяльнісний
0,83
0,87
0,76
0,72
0,92
Як видно з таблиці 2.19, коефіцієнт кореляції R
xy
міститься у цифрових межах від 0,62 до 0,92, то між виділеними критеріями і факторами, які зумовлюють творчий розвиток молодших школярів засобами образотворчого мистецтва, існує міцний кореляційний зв’язок.
158
Результати статистичної обробки матеріалів дослідження дають змогу дійти висновків високі коефіцієнти кореляції між виділеними критеріями і факторами підтверджують адекватність їхнього вибору між виділеними критеріями і факторами існують позитивні зв’язки, наближені до функціональної залежності.
Виділені нами критерії і фактори, які зумовлюють творчий розвиток молодших школярів засобами образотворчого мистецтва, неповною мірою і не всебічно характеризують цю складну й багатоаспектну особистісну якість. Проте результати проведеного аналізу підтверджують певну ступінь адекватності розроблених нами педагогічних умов реальному навчально- виховному процесу початкової школи. Тому впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва за програмою Мистецтво (авт. Л.Масол та інші) сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній творчій діяльності, тобто дає змогу досягти більшої ефективності у підвищенні рівня творчого розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва, а, отже, стає можливим перенесення їх на генеральну сукупність.
Висновки до другого розділу
На основі виділених нами критеріїв (емоційного, мотиваційного, когнітивного, діяльнісного) здійснено констатуючий експеримент, на підставі якого визначено рівні творчого розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва низький середній і високий.
Низький рівень відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю учнів до об’єктів сприйняття, побоюванням показувати свій емоційний стан, пасивність у відтворенні художніх образів у висловленні своїх суджень з приводу побаченого, у вираженні свої почуттів засобами міміки. Домінанта мотивів бажання отримати гарні оцінки та похвал щодо образотворчої діяльності визначає репродуктивний її характер, відсутність бажання експериментувати (фарбами, лінією, формою тощо. Участь у пошуковій діяльності можлива лише за участю вчителя. В образно-асоціативному мисленні домінує аналогія. Самостійні міркування про художні образи
159
відсутні. У своїх малюнках ці діти неадекватно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта, пропорції та неправильно добирають засоби лінійного вираження, слабко володіють графічною лінійною технікою, неусвідомлено шукають кольорові і тональні відношення. За малюнком неможливо впізнати, який саме об'єкт зображено.
Середній рівень характеризується зацікавленістю учнями деякими предметами і явищами довкілля, намаганням імітувати художні образи, стереотипним висловлюванням естетичних суджень з приводу побаченого, стриманістю показу власного емоційного стану. Домінантою мотивації до образотворчої діяльності цих дітей є бажання більше знати про образотворче мистецтво та цікаво на уроці. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя спостерігається уявно-фантазійні прояви у створенні художнього образу. За допомогою учителя діти у своїх малюнках частково правильно відтворюють конструктивні особливості форми об’єкта, та його пропорції. Часто плутаються у доборі лінійних засобів вираження пластики об’єкта. Невпевнено користуються лінією як виразним засобом. Володіють окремими художніми техніками. Учні у своїх малюнках з помилками відтворюють кольорові і тональні відношення. За малюнком з труднощами можна впізнати, який саме об’єкт зображено.
Високий рівень творчого розвитку молодшого школяра характеризується такими особистісними якостями учня, як відчуття краси, почуття радощів, захоплення, милування і здатність націй основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі. Ці діти активно виражають свої почуття, імітують художні образи рухами, мімікою, жестами, у різних формах висловлюють свої судження, сміливо показують свій емоційний стан, зацікавлено споглядають предмети і явища довкілля. Для цих школярів властивий стійкий інтерес до образотворчої діяльності, потреба у самовираженні засобами образотворчого мистецтва, прагнення до гармонії у відтворенні образів довкілля. Ці діти активні упізнанні довкілля й образотворчого мистецтва, розуміють явища навколишнього і способи їх відображення в образотворчому мистецтві, образно мислять, знають засоби образотворчого мистецтва, мають дієву уяву, фантазію, інтуїцію. У своїх малюнках добре відображають основні конструктивні особливості форми об’єкта, засобами лінії адекватно
160
відтворюють зовнішні контури натури та пропорційні відношення цілого і частин, вдало знаходять гармонійні співвідношення кольору і тону відтворюваного об’єкта, оригінально компонують, володіють техніками роботи художніми матеріалами, творчо реалізують художньо-образне рішення, у роботі самостійні. Порівняння даних констатуючого експерименту в експериментальних і контрольних групах показує незначну різницю у показниках по кожному із рівнів і критеріїв творчого розвитку учнів засобами образотворчого мистецтва. Це дало підставу стверджувати, що досліджувана кількість школярів має однаковий стартовий потенціал до творчого розвитку.
Результати констатуючого експерименту показують, що понад чверть учнів, які брали участь в експерименті, має низький рівень творчого розвитку. До середнього рівня відноситься найбільша кількість учнів – майже половина. Високого рівня досягає третина досліджуваних молодших школярів. Оскільки найбільша кількість учнів відноситься до низького і середнього рівня творчого розвитку засобами образотворчого мистецтва, то можна стверджувати про малу ефективність традиційних педагогічних умов навчання і виховання молодших школярів. Щоб підвищити її, необхідно оновлення й розробку змісту, формі методів навчання у початковій школі спрямувати на досягнення цілісності цього процесу у єдності таких складових знання – уміння – розвиток. Ефективними педагогічними умовами творчого розвитку молодших школярів нами віділено сукупність факторів, які сприяють розв’язанню завдань досліджуваної проблеми врахування індивідуальних особливостей учнів стимулювання емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів сприяння дієвості уяви і фантазії дітей різноманітність способів реалізації художнього образу в образотворчій діяльності (самовираження) учнів використання міжпредметних зв’язків, інтеграції змісту художніх дисциплін та елементів міжгалузевої інтеграції.
Поклавши в основу зміст програми Мистецтво (Л.Масол та ін.) у початковій школі, формуючий експеримент здійснено поетапно 1) виникнення творчої ситуації 2) евристичний етап
3) творчо-самостійний.
На всіх етапах, забезпечуючи емоційно-позитивний зачин уроків, екскурсій ігор та інтегруючи різні види мистецтва,
161
використано такі методи словесні (бесіда, дискусія та ін.), наочні – ілюстрація (показ ілюстрованих посібників) та демонстрація (досвіди, кінофільми, практичні – відтворювальні з метою закріплення відомого) та тренувальні (із метою формування умінь та навичок. Крім названих методів ми використовували ще дві групи методів. Це – група методів стимулювання й мотивації (інтерес до навчання, почуття обов’язку, відповідальність у навчанні) та методи контролюй самоконтролю (усні, письмові, лабораторно-практичні). Виховними методами у нашому дослідженні стали методи впливу і переконання, методи організації практичної діяльності та методи стимулювання. Всі вони мали комплексний характері використовувалися у постійно змінних конкретних навчальних ситуаціях, які визначалися означеними нами педагогічними умовами. Враховуючи специфіку молодшого шкільного віку, ми застосовували систему пошуковиих методів, яка передбачала застосування творчих завдань щодо створення молодшими школярами художніх образів. У дослідженні творчі завдання та їх розв’язок розглядаються з погляду творчої самореалізації учнів, а також оволодіння ними новими знаннями та способами творчої діяльності. Для оволодіння новими знаннями використовувалися методи і завдання, спрямовані на стимулювання навчальної діяльності учнів. Такими методами є гра (художня, пізнавальна, що забезпечує у навчальному процесі емоційну обстановку, створює сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочує до навчання метод створення ситуацій інтересу до оволодіння знаннями, тобто використання цікавих пригод, гумористичних уривків, випадковостей, життєвих несподіванок метод опори на життєвий досвід, тобто використовуються повсякденні спостереження дітей (фактів, явища, події).
Враховуючи те, що учнів початкової школи характеризує гострота та свіжість сприйняття та емоційність уяви, дієвість уяви і фантазії ми розвивали і тренували різними прийомами і способами аглютинація, експериментування кольорами Крім названих прийомів, в образотворчій діяльності дітей використовувалися й інші, наприклад, оригінально-технічні. Організацію занять з образотворчого мистецтвами будували на принципах нестереотипності, структурної різноманітності і режисури залучення учнів до
162
співпереживання, створення відповідно до теми уроку емоційного настрою (включення ігрових, казкових моментів, інших видів мистецтв наявності трьох основних структурних компонентів уроку (відповідно до законів будь-якої творчості)
– сприймання, формування творчого задуму, посильна творча реалізація.
Моделювання змісту інтегрованих уроків та використання міжпредметних зв’язків ми здійснювали на основі єдності універсальних художньо-естетичних категорій (малюнок, композиція, лінія форма, колір, які сприяли ефективному опануванню учнями специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтв та розумінню його цілісності через спільний тематизм. Розробляючи інтегровані уроки, ми враховували індивідуальні особливості дітей їх здібності, інтереси, тому з підвищенням ролі диференціації художньо- творчої діяльності дітей, у формуючому експерименті надано переваги художньо-ігровим формам роботи (театралізовані інсценізація, імітація, лялькові діалоги хореографічні танцювальні пісні-ігри, пластичне інтонування тощо. Для поглиблення знань учнів і формування цілісної картини навколишнього світу ми використовували елементи міжгалузевої інтеграції (змісту уроків різних дисциплін початкової школи) через спільність тем. Експериментальне дослідження педагогічних умов творчого розвитку учнів початкової школи засобами образотворчого мистецтва показало, що внаслідок поетапного включення дітей до пошуково візуально-пізнавального, евристичного та зображувального процесів вектор їхнього розвитку мав напрям від елементарних проявів творчості до самостійного творчого пошуку в образотворчій діяльності.
Проаналізуваши результати дослідження нами встановлено, що між виділеними критеріями і факторами, які зумовлюють творчий розвиток молодших школярів засобами образотворчого мистецтва, існує міцний кореляційний зв’язок.
Внаслідок статистичної обробки матеріалів дослідження виявлено, що високі коефіцієнти кореляції між виділеними критеріями і факторами підтверджують адекватність їхнього вибору між виділеними критеріями і факторами існують позитивні зв’язки, наближені до функціональної залежності.
Результати проведеного аналізу підтверджують певну ступінь адекватності розроблених нами педагогічних умов
163
реальному навчально-виховному процесу початкової школи. Нами доведено, що впровадження їх у практику керування навчально-виховним процесом при викладанні образотворчого мистецтва за програмою Мистецтво (авт. Л.Масол та інші) сприяє збагаченню емоційної, мотиваційної, когнітивної сфер, що стимулює самовираження у практичній творчій діяльності, тобто дає змогу досягти більшої ефективності у підвищенні рівня творчого розвитку молодших школярів засобами образотворчого мистецтва.
164



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал