Творчий пошук сучасної школи



Сторінка2/4
Дата конвертації25.12.2016
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4

2.2. Наради при директорові:

    • Роль предметів і спецкурсів варіативної частини навчального плану у формуванні пізнавальної активності учнів.

(Листопад, заступник директора з НМР.)

    • Застосування методу проектів та інших новітніх освітніх технологій у навчальному процесі.

(Березень, заступник директора з НВР.)

2.3. Питання для обговорення на педагогічних радах:

    • Педагогічне спілкування як ефективний засіб впливу на особистість.

(Грудень, заступник директора з НМР.)


    • Самоосвіта – один із шляхів підвищення професійної майстерності педагога (реалізація науково-методичної проблеми на II етапі впровадження).

(Березень, заступник директора з НМР.)


    • Панорама педагогічних ідей. Творчі портрети вчителів, що атестуються.

(Квітень, заступник директора з НВР.)

2.4. Робота педагогічного колективу:

    • Науково-методичний семінар «Професійна компетентність та компетенція вчителя».

(Грудень, заступник директора з НВР.)

    • Тижні педагогічної майстерності.

(Лютий, учителі – предметники.)

    • Творчі звіти вчителів (згідно з планами МО).

(Березень, учителі – предметники.)

    • Проведення конкурсу «Кабінет року».

(Січень – березень, заступник директора з

НВР, завідувачі навчальних кабінетів.)



2.5. Науково-практична конференція за підсумками роботи педагогічного колективу над реалізацією науково-методичної проблеми «Формування творчої особистості та професійної компетентності вчителя».

(Травень; керівники ШМО; заступник директора з НМР).


3. 2011/2012 н. р.«Діяльнісний підхід до створення умов зростання особистості учня через партнерство учасників виховного процесу в системі роботи КТД» (демонстрація технології навчання, діяльність семінару-практикуму, пропагування досягнень учителів через КТД).

3.1.Управлінські рішення.

    • Інструктивно-методична нарада «Вимоги стандартів освіти, програмне та навчально-методичне забезпечення».

(Серпень, заступник директора з НМР.)

3.2. Нарада при директорові:

    • Розвиток творчих здібностей обдарованої дитини.

(Грудень, заступник директора з НМР.)

    • Про стан реалізації заходів щодо виконання Програми роботи з обдарованими дітьми.

(Січень, заступник директора з НВР.)

    • Ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках.

(Березень, заступник директора з НМР.)
3.3. Питання для обговорення на педагогічних радах:

  • Основні напрямки розвитку виховної моделі школи.

(Серпень, заступник директора з ВР.)


  • Успіх учня – успіх учителя». Обдарована дитина: успіхи, проблеми, перспективи.

(Жовтень, заступник директора з НМР.)

  • Поєднання всіх видів діяльності учнів і педагогів в системі роботи КТД.

(Грудень, заступник директора з ВР.)

  • Панорама педагогічних ідей. Творчі портрети вчителів, що атестуються.

(Квітень, заступники директора з НВР.)

3.4. Робота педагогічного колективу:

  • Науково-практичний семінар «Партнерство учасників навчально-виховного процесу в умовах особистісно зорієнтованого навчання».

(Жовтень, заступник директора з НВР.)

  • Взаємовідвідування уроків.

(Протягом року)

  • Психолого-педагогічний семінар «Особливості технології співпраці на основі здійснення міжпредметних зв’язків навчання і виховання».

(Грудень, заступник з ВР, практичний психолог, голови МО.)

  • Тижні педагогічної майстерності.

(Лютий, вчителі – предметники.)

  • Творчі звіти вчителів (згідно з планами МО).

(Березень, вчителі – предметники.)

3.5. Підсумкове засідання методичної ради за наслідками роботи педагогічного колективу над реалізацією науково-методичної проблеми.
4. 2012/2013 н.р. − «Результативність навчальних досягнень учнів як наслідок професійної майстерності та творчих здібностей педагога»: продовження пошуку і впровадження нових та дієвих форм роботи, систематичне підвищення наукового рівня викладання основ наук з використанням нових освітніх технологій (організація науково-практичної та веб-конференції з теми «Імідж сучасного навчального закладу»; проведення Місячника творчого вчителя, робота творчої групи).

4.1. Управлінські рішення.

  • Оперативна нарада «Особливості роботи педагогічного колективу НВО над ІV етапом впровадження єдиної науково-методичної проблеми».

(Серпень, заступник директора з НВР.)

4.2. Наради при директорові:

  • Про організацію роботи з обдарованими дітьми в 2012-2013 навчальному році.

(Вересень , заступник директора з ВР.)

  • Формування позитивного іміджу сучасного навчального закладу.

(Листопад, заступник директора з НВР.)

  • Використання сучасних інформаційних технологій на уроках як умова зросту професійної майстерності педагога.

(Лютий, заступник директора з НВР.)
4.3. Питання, що виносяться на розгляд науково-методичної ради:

  • Розвиток пізнавальних здібностей учнів.

(Жовтень, голова МО вихователів ГПД.)

  • Творча діяльність учнів на уроці: форми, методи, перспективи.

(Січень, голова циклового МО вчителів-словесників.)

  • Про участь учнів школи у Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах та змаганнях, іграх та форумах.

(Березень, заступник директора з НВР.)

4.4. Питання для обговорення на педагогічних радах:

  • Мотивація пізнавальних здібностей учнів шляхом упровадження нових і дієвих форм роботи для підвищення результативності навчальних досягнень.

(Жовтень, адміністрація.)

  • Школа і родина – спільне виховання і розвиток особистості.

(Грудень, заступник директора з ВР.)

  • Навчальні досягнення учнів як результат професійної майстерності та творчих здібностей педагога.

(Березень, заступник директора з НВР.)

4.5. Робота педагогічного колективу:

  • Науково-практична конференція «Формування позитивного іміджу сучасного навчального закладу».

(Грудень, педагогічний колектив.)

  • Взаємовідвідування уроків.

(Протягом року.)

  • Друк на сторінках фахових періодичних видань.

(Протягом року.)

  • Місячник творчого вчителя, у рамках якого проводились:

- Тиждень педагогічної майстерності;

- Тиждень стажиста.

(Лютий, педагоги закладу.)


  • Творчі звіти вчителів.

(Березень, вчителі, які атестуються.)
5. 2013/2014 н.р. – активне вивчення, систематизація й узагальнення досвіду з проблеми, аналіз результатів, прогнозування й планування подальшої діяльності педагогічного колективу на 2014-2018 н.р.

Організована робота в закладі являє собою цілісну, створену на наукових досягненнях, надбаннях передового досвіду й конкретному аналізі проблем учителів систему взаємопов’язаних заходів, дій і засобів, спрямованих на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя зокрема та на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому, а також на поєднання оптимальних результатів навчання й розвитку конкретних учнів, класів. У навчально-виховному процесі реалізуються основні завдання методичної роботи школи: розвиток учительської творчості; формування інтересу до сучасних наукових ідей, дослідної роботи; розвиток аналітичних навичок, самоаналізу; вивчення стилю роботи вчителя; апробація та впровадження освітніх технологій [4].

Робота педагогічних працівників над проблемою спонукала кожного вчителя до підвищення свого фахового рівня; сприяла взаємному збагаченню членів колективу педагогічними знахідками, дала змогу молодим учителям учитися педагогічної майстерності в старших і досвідченіших колег, забезпечила підтримку в педагогічному колективі духу творчості, прагнення до пошуку [3].

Достатньому рівню знань, зацікавленості до навчання учнів сприяла цілеспрямована робота в даному напрямі вчителів школи: робота з обдарованими і здібними учнями, залучення школярів до участі в конкурсах різних напрямів і рівнів, проведення предметних тижнів, інтелектуальних ігор, робота гуртків, участь школярів у предметних олімпіадах.

Аналізуючи роботу педагогічного колективу над єдиною науково-методичною проблемою закладу, з певністю можна говорити про певні напрацювання щодо розвитку навчальних досягнень учнів та доцільності впровадження обраної проблеми.

За час активного практичного опрацювання проблеми кожен педагог, працюючи з учнями закладу, спрямовував свою діяльність на забезпечення якості своєї праці та досягнення результатів у навчально-виховній та позакласній роботі, тому щорічно заклад мав призові місця у конкурсах учнівської творчості, фестивалях та змаганнях [7].

У практичній реалізації науково-методичної проблеми вагома роль належить цикловим методичним об’єднанням. Кожне МО в рамках роботи над впровадженням проблеми закладу реалізує свою проблему, що має вирішення на загальношкільному рівні. У закладі працює шість МО (учителів-словесників; початкових класів; вихователів ГПД; фізики, математики та інформатики; історико-природничого напрямку; захисту Вітчизни, фізичної культури, трудового навчання та предметів естетичного напрямку) та творча група, яка працює над проблемою «Забезпечення принципу наступності через партнерство всіх учасників виховного процесу та соціуму в процесі впровадження системи КТД». Тому кожне з них може продемонструвати свій досвід роботи щодо впровадження в методичну діяльність МО шляхів реалізації єдиної науково-методичної проблеми закладу.

О. В. Бондар


Створення психолого-педагогічних умов для підвищення рівня навчальних досягнень з математики
Математика вчить мислити й разом з тим вселяє віру в безмежні сили людського розуму.
В.Сухомлинський
У наш час особливо актуальною є об'єктивна потреба активно розвивати інтелектуально-творчий потенціал кожної особи, нації, суспільства загалом. У реалізації цього завдання провідна роль належить освіті, навчанню. Проте практика свідчить, що процес навчання творчості ще не став нормою в освітніх закладах. Це означає, що людинознавчому аспекту навчання не завжди відведено належне місце.

Розв'язання зазначеної проблеми потребує пошуку, розробки та впровадження адекватних дидактичних технологій, методів та форм організації навчального процесу, які містять достатній потенціал для створення ситуацій творчого розвитку учнів [11].

Математика в школі, окрім загальних цілей навчання, має ще й свої специфічні цілі, що визначаються особливостями математичної науки. Одна з них - це формування і розвиток математичного мислення.

Інтелектуальний розвиток дітей можна прискорити за трьома напрямками: понятійний лад мислення, мовний інтелект і внутрішній план дій. Міцне засвоєння знань неможливе без цілеспрямованого розвитку мислення, яке є одним з пріоритетних завдань сучасного шкільного навчання.

Математика як навчальний предмет має свою специфіку: у математиці більш, ніж у будь-якому іншому предметі, вимагається системність знань, міцність навичок. Недопрацьоване, поверхове засвоєння учнями одного розділу створюють значні перешкоди для засвоєння наступних розділів, учні втрачають віру у свої сили, у них зникає інтерес до навчання.

Виникнення інтересу до математики у значної кількості учнів залежить переважно від методики її викладання та від того, наскільки вміло буде організована навчальна робота учнів досвідченими вчителями природничо-математичного циклу.

Учителі МО дбають про те, щоб на уроках кожен учень працював активно та із захопленням, оскільки на цій основі виникає та розвивається допитливість і глибокий пізнавальний інтерес. Це особливо важливо, коли в учнів тільки формуються і визначаються постійні інтереси та схильності до того або іншого предмета. Тому, працюючи над проблемою «Створення психолого-педагогічних умов для підвищення рівня навчальних досягнень учнів з природничо-математичних дисциплін та підвищення математичної культури», учителі, які входять до складу МО, серед пріоритетних завдань визначили такі:


  • продовжувати систематично підвищувати науковий рівень викладання з використанням освітніх технологій, що сприятиме розвитку компетенції та творчої активності вчителів, а значить підвищенню якості освіти учнів;

  • використовувати новітні педагогічні технології як передумову підвищення активності навчального процесу;

  • розробити проект Web-сайта МО;

  • продовжувати пошук і впровадження нових та дієвих форм роботи з обдарованими, талановитими, здібними учнями.

Вивчаючи методичну проблему та вирішуючи поставлені завдання члени методичного об'єднання дбають та постійно підвищують самоосвіту, обговорюючи на засіданнях:

  • «Результативність навчальних досягнень учнів як наслідок професійної майстерності та творчих здібностей педагога»;

  • «Упровадження сучасних інформаційних технологій - необхідна складова підвищення професійної майстерності вчителя»;

  • «Фізичний експеримент як фактор підвищення результативності роботи учнів у контексті вивчення природничих дисциплін»;

  • «Створення умов для педагогічної адаптації учнів 5-го класу».

Учителі приділяють увагу створенню найсприятливіших умов для навчання, виховання і розвитку учнів, обов'язково враховуючи індивідуальні особливості, нахили, їх інтереси. Основою процесу навчання є рівнева диференціація. Це дає змогу реалізувати базову математичну освіту з різним рівнем обґрунтованості та повноти на основному (обов'язковому для всіх учнів) та підвищеному (для тих, хто має здібності та інтерес до математики) рівнях, які визначають мінімальний і максимальний обсяги навчального матеріалу програми.

Важлива роль відводиться дидактичним іграм на уроках математики − сучасному та визнаному засобу навчання і виховання, що виконує освітню, розвивальну і виховну функції, які діють в органічній єдності.

Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання на уроках, справедливо вбачає в них можливості ефективної організації взаємодії вчителя та учня, продуктивної форми їх спілкування з властивими їм елементами змагання, безпосередності, непідробного інтересу. Гра - це творчість, гра - це праця. Під час гри у дітей формується звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, прагнення до знань.

Включення в урок дидактичних ігор та ігрових елементів робить процес навчання захоплюючим та цікавим, створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання труднощів у засвоєнні навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв'язується те або інше розумове завдання, підтримують і підсилюють інтерес дітей до математики. Гра повинна розглядатися як могутній незамінний важіль розумового розвитку дитини [13].

На уроках математики, фізики та інформатики вчителі застосовують сучасні форми і методи навчання, які активізують розумову діяльність учнів, сприяють підвищенню в них інтересу до навчання, працюють над розвитком математичного мислення, а також широко використовують можливості нетрадиційних уроків у формі колективної гри. На їхніх уроках витримується триєдина мета навчання, бо гра дозволяє легко і швидко повторити й закріпити пройдений матеріал, розвиває логічне мислення, виховує учнів у дусі колективізму.

«Як розвивати розум учня, поглиблювати його інтелект − одна з найгостріших, недостатньо опрацьованих проблем шкільного виховання взагалі. Дати знання − це лише один бік розумового виховання, і його не можна розглядати без іншого − формування, розвитку розумових сил». Цю думку висловив В. О. Сухомлинський більше ніж 40 років тому, але проблему не розв'язано й досі.

Інструментом пізнавальної діяльності є логіка, уміння правильно й ефективно мислити. Логічні вміння і навички є базовими, універсальними для пізнання будь-якої сфери дійсності, для вивчення будь-якої дисципліни. Без здатності узагальнювати, визначати та порівнювати поняття, виявляти причиново-наслідкові зв'язки, ставити запитання, формулювати висновки, обґрунтовувати існуючі переконання немає справжніх і глибоких знань [12].

Одним із видів дидактичної гри на уроках математики є розв’язання кросвордів, на виконання яких потрібно не так уже і й багато часу, але під час їх розв’язання систематизуються, узагальнюються знання учнів з тієї чи іншої теми (кросворди до вивчених тем складають самі учні).

На уроках інформатики в 2-11-х класах (учитель І.Б. Тиненик) учні не просто отримують загальні навички роботи з комп’ютером, а й вивчають основи універсальних комп’ютерних технологій, що базуються на створенні комп’ютерних проектів, використанні анімаційних можливостей програми Power Point під час створення дидактичних презентацій з математики та інших предметів навчального плану.

Уміння вчителя збуджувати, зміцнювати та розвивати пізнавальні інтереси учнів у процесі навчання полягає в умінні зробити зміст свого предмета багатим, глибоким, привабливим, а способи пізнавальної діяльності учнів різноманітними, творчими, продуктивними.

Зацікавити дітей самим процесом навчання, показати успішність кожного зусилля в здобутті знань, формувати інтелектуальні уміння допомагає використання комп’ютера та мультимедійного проектора на уроках математики. Уроки математики, організовані із використанням інтерактивних технологій, сприяють розвитку мислення учнів, формуванню уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, уміння поважати думку іншого й вміти аргументувати свою думку. Учителями методичного об’єднання підготовлено та проведено з комп’ютерною підтримкою:


  • урок-казка з теми «Додавання і віднімання звичайних дробів» у 5-му класі;

  • урок-гра (узагальнення) з теми «Прямокутник. Трикутник і його види»;

  • урок узагальнення матеріалу за темою «Розв’язування квадратних рівнянь»;

  • урок узагальнення матеріалу за темою «Розв’язування нерівностей» у 9-му класі;

  • бінарні уроки «Розв’язання задач з фізики за допомогою складання систем нелінійних рівнянь»;

  • Математичний аукціон;

  • Урок-гра «Розумники» для учнів 11 класу;

  • Урок узагальнення з теми «Сума кутів трикутника» для учнів 7 класу;

  • «Безпечний Інтернет» - урок-бесіда;

  • Урок-екскурсія на тему «Властивості зовнішнього кута трикутника» для учнів 7-го класу.

Проведення таких уроків позитивно впливає на розвиток міжпредметних зв’язків, допомагає краще зрозуміти матеріал іншого предмета, підвищує інтерес учнів до математичних дисциплін, створює творчий настрій, атмосферу доброзичливості, що сприяє прояву творчих здібностей учнів, підвищує інтерес до предмета, спонукає учнів логічно мислити, відстоювати свої погляди та вміння викладати свої думки, генерувати оригінальні ідеї, працювати в команді, демонструвати кмітливість у нестандартних ситуаціях.

Аналізуючи результати реалізації ІV етапу проблеми закладу «Результативність навчальних досягнень учнів як наслідок професійної майстерності та творчих здібностей педагога» (2012-2013 н.р.) можемо констатувати, що за період з 2009-2010 н.р. по 2011-2012 н.р. успішність учнів з предметів природничо-математичного циклу підвищилась (табл. 1, рис. 2).



Таблиця 1.

Результативність навчальних досягнень учнів як наслідок професійної майстерності та творчих здібностей педагога за 2009-2012 рр.





Високий рівень

Достатній рівень

Середній рівень

Початковий рівень




2009-2010

2010-2011

2011-2012

2009-2010

2010-2011

2011-2012

2009-2010

2010-2011

2011-2012

2009-2010

2010-2011

2011-2012

Математика

6

6

8

20

18

29

33

21

26

8

5

1

Алгебра

3

10

11

45

34

44

112

66

69

54

37

15

Геометрія

3

7

11

48

32

38

80

76

68

42

32

21

Фізика

3

7

8

51

55

52

90

66

60

24

19

18

Інформатика

22

33

38

108

72

68

76

63

64

30

29

19

Всього

37

63

76

272

211

241

389

292

287

158

122

74


Рис. 2. Динаміка зміни рівня результативностіь навчальних досягнень учнів як наслідок професійної майстерності та творчих здібностей педагога за 2009-2012 рр.
Учителі методичного об'єднання беруть активну участь як у житті закладу, так і міста: виступають на засіданнях МО, педагогічних радах, міських, обласних семінарах, конференціях. Так, І.Б. Тиненик, учитель інформатики та математики, була учасником Інтернет-конференції «Інформаційно-комунікативні технології навчання: психолого-педагогічні та дидактичні аспекти впровадження», яку проводив КОІППО імені Василя Сухомлинського (2011р., доповідь на тему «Використання педагогічних програмних засобів, створених в середовищі візуального програмування»).

Окрім того, педагоги активно друкуються на сторінках періодичних видань:



  • О.В. Бондар, заступник директора з навчально-виховної роботи, учитель математики, стаття «Проблеми оцінювання якості шкільних підручників математики у процесі їх апробації», видана за матеріалами участі у Всеукраїнській науково-методичній конференції на базі КОІППО імені Василя Сухомлинського в збірнику матеріалів Всеукраїнської науково-методичної конференції «Стан і перспективи апробації шкільної навчальної літератури» (2010 рік); співавтор статті «Кожна справа творча, інакше навіщо?», виданої КОІППО імені В. Сухомлинського в збірнику «Школи Кіровоградщини: традиції та інновації» (2011 рік);

  • О.В. Бондар та І.Б. Тиненик брали участь у загальношкільній конференції «Імідж навчального закладу» з питання «Аналітико-інформаційна діяльність»;

  • Л.Т. Пустовойт була учасником міського семінару вчителів фізики з теми «Нетрадиційні підходи до розвитку пізнавальних інтересів учнів, створення позитивної мотивації та активізації навчальної діяльності школяра на уроках фізики» (2012 рік), брала участь у проекті «Радон в Кіровограді: міфи і реальність», метою якого стало дослідження вмісту радону в різних районах м. Кіровограда та визначення основних методів захисту населення від впливу радону.

У вчителів методичного об'єднання є певний досвід в організації позакласної роботи, яка включає підготовку учнів до проведення предметних олімпіад, тематичних Тижнів, Міжнародних конкурсів.

Учні закладу беруть активну участь у Міжнародних конкурсах, олімпіадах. Наприклад, в Міжнародному конкурсі комп’ютерної грамотності «Бобер» учень 4-го класу Новаковський Андрій отримав сертифікат «Відмінно» і набрав найбільшу кількість балів серед учнів 4-х класів міста; учні 9-х класів К. Дудник, О. Савченко та А. Бевз отримали «Добре» у своїй віковій категорії.

За 4 останніх роки 179 учнів 2-10 класів були учасниками Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру» і, на жаль, тільки 1 учень отримав сертифікат «Відмінно», але 94 учні(52%) вибороли ІІ місце.

44 учні закладу брали участь у Всеукраїнському фізичному конкурсі «Левеня» (2011-2012 н.р.) і 30% з них отримали результат «Добре».

Використання інноваційних технологій навчання, нетрадиційних методів і форм проведення уроку допомагає вчителям підвищувати його ефективність та результативність.

Н. М. Котляренко


У серце увійде лише те, що йде від серця
Цінність школи дорівнює цінності її вчителя.

А. Дістервег

Сьогодення вимагає від школи виховання життєво компетентної креативної особистості, здатної реалізувати себе в умовах динамічного розвитку світу. Але щоб виховати світлу, красиву Людину, сучасний вчитель має усвідомити всю благородність та серйозність свого призначення, бо учень – маленький Всесвіт, до якого треба шукати дорогу і розумом, і серцем.

Тому замало бути просто освіченим, у школі головне навчитися поєднувати в собі і ерудованість, і різносторонність захоплень (щоб відкрити ще невідоме доступно та цікаво), і впевненість у собі (оскільки маєш бути прикладом), і сучасність (бо лише так можна зрозуміти інтереси та бажання дітей), і доброзичливість, і прагнення допомогти дитині зрозуміти свої таланти та віднайти себе.

Лише тоді з’являється найважливіше – небайдужість, бажання навчити дитину дивитися і бачити, слухати і чути, спостерігати і відчувати.

Шкільне циклове методичне об’єднання вчителів-словесників працює над вирішенням навчально-методичної проблеми «Модернізація навчально-методичної роботи – шлях до творчої особистості».

До стратегічних завдань відносяться, зокрема, такі:

Дослідження форм і методів психолого-педагогічного простору щодо реалізації проблеми (2009 – 2010 н.р.).

Формування творчої особистості та професійної компетентності вчителя шляхом практично-дослідницької роботи МО (2010 – 2011 н.р.).

Проведення самоосвітньої роботи, спрямованої на впровадження інноваційних технологій, та зростання особистості вчителя та учнів через партнерство (2011 – 2012 н.р.).

Результативність навчальних досягнень учнів як наслідок професійної майстерності та творчих здібностей педагога (2012 – 2013 н.р.).

Узагальнення досвіду вчителів-словесників (2013 – 2014 н.р.).

Реалізація завдань:



  1. Дослідження форм і методів психолого-педагогічного простору щодо реалізації проблеми.

Стратегічна мета Національної доктрини розвитку освіти в Україні – створення умов для самореалізації кожної особистості. Це можливо зробити завдяки формуванню механізмів самоорганізації, творчого пошуку, дослідницької діяльності, тому МО зосередила свою роботу на дослідженні методики та впровадження в практику сучасних навчальних технологій та звернула увагу на створення моделей побудови уроку.

На засіданнях були розглянуті питання: «Сучасні навчальні технології», «Технологія навчання як дослідження» (В.В. Ланецька), «Методика проведення уроку-дослідження» (Н.М. Котляренко, В.В. Ланецька), «Технологія формування творчої особистості» (Т.І. Шерета), «Методика проведення уроку-діалогу» (Т.В. Царенко), «Інформаційні технології навчання. Методика проведення уроку» (О.М. Федоренко), «Основи моделювання уроку» (Н.М. Котляренко, М.В. Крупченко, В.В. Ланецька, О.Г. Ніора), «Робота над збагаченням словникового запасу учнів» (Т.І. Шерета, О.М. Федоренко).

Напрацювання вчителів-словесників були представлені: на міській серпневій конференції, семінарі молодих спеціалістів, семінарі-підготовці учасників конкурсу «Учитель року-2010», майстер-класі зі студентами філологічного факультету КДПУ імені Володимира Винниченка, обласній конференції, присвяченій В.О. Сухомлинському (Н.М. Котляренко), на обласній конференції, присвяченій 200-річчю від дня народження М. Гоголя (В.В. Ланецька), лекційних та практичних заняттях зі слухачами курсів КОІППО імені Василя Сухомлинського, двох авторських семінарах: «Творче мислення учнів: формування, розвиток, перспективи», обласному семінарі взаємообміну досвіду «Кіровоградщина – Полтавщина» (Н.М. Котляренко), відеоуроках з української мови для учнів 9 класу (Т.І. Шерета), на Всеукраїнському фестивалі педагогічних інновацій в системі освіти України у м. Черкасах (Н.М. Котляренко).

Результатом навчально-методичної роботи стали: буклети: «Знахідки методичної кав’ярні», «Розвиток творчого мислення учнів на уроках української мови», «Кольористика» (Н.М. Котляренко), «Корифеї українського театру» (О.М. Федоренко), навчально-методичний посібник «Усне та писемне мовлення» (Т.М. Шерета), методичний посібник «Відкриття світу літератури», електронний посібник «Фотомонтаж» (Н.М. Котляренко).

Особлива увага приділяється навчально-дослідницькій діяльності – створенню пошуково-дослідницьких, краєзнавчих – «Місто моєї мрії»; етимологічних, журналістських, поетичних - «Літературний альманах»; літературних – «Творчі альбоми» учнівських проектів, що спрямовані на результативну діяльність, відродження в душах учнів генетичної пам'яті, почуття гордості, відкриття дивосвіту слова. Таким чином, позакласна робота є логічним продовженням процесу формування, розвитку і реалізації творчої особистості, виховання людини нового часу: національно свідомої, високодуховної, освіченої.


  1. Формування творчої особистості та професійної компетентності вчителя шляхом практично-дослідницької роботи МО.

Творчість не терпить надмірної стандартизації й шаблону, вона передбачає новизну, оригінальність, відхід від традицій, переборення стереотипів, тому саме спілкування (через засідання МО, семінари, конференції, фестивалі, творчі групи, майстер-класи), навчально-дослідницька діяльність сприяють формуванню та розвитку компетентності сучасного вчителя.

На засіданнях МО розглядалися питання, що сприяли формуванню та розвитку творчих якостей учителя: «Компетентність вчителя», «Педагогічна творчість», «Педагогічні технології. ІКТ», «Моя методика викладання». Цікавими виявилися учительські електронні презентації та електронні посібники «Фотомонтаж. Спроба відкриття особистості митця» та «Спроба поетичного відкриття», що дають можливість використовувати ІКТ у навчальному процесі.

Питання професійної компетентності, педагогічної творчості розглядалися і на шкільній конференції, де свої напрацювання презентували М.В. Крупченко, Т.І. Шерета, Н.М. Котляренко.

Результати педагогічної компетентності та майстерності вчителів кафедри відображені в здобутках учнів: міський етап Шевченківського конкурсу учнівської творчості (А. Завгородня, 1 місце; С. Конечна, 3 місце ), міський та обласний етап конкурсу учнівської творчості «Об’єднаймося, брати наші…» (Ю. Зеленько, 2 місце), міський етап конкурсу польської поезії (А. Ліходеєва, 3 місце), міська олімпіада з української мови та літератури (А. Завгородня, 3 місце), Всеукраїнський Пушкінський конкурс у м. Києві (О. Темченко).



  1. Самоосвітня робота учителя спрямована на впровадження інноваційних технологій та зростання особистості вчителя й учнів через партнерство.

Навчальний процес – цілеспрямоване виховання та навчання в інтересах людини, суспільства та держави. Особистість вчителя є ключовим чинником якісного опанування змісту освіти. Тому педагогічна діяльність вчителя має бути зорієнтована на розвиток таких педагогічних здібностей, як: вимогливість, самокритичність, володіння методикою викладання, спостережливість, співпереживання, відкритість, уміння впливати на інших, уміння розуміти педагогічну ситуацію, відповідальність, моральність. Оволодіння професійними знаннями, уміннями, навичками, які дозволяють успішно реалізовувати педагогічні цілі, має суттєвий вплив на педагогічну майстерність учителя. Самоосвіта та реалізація нових підходів до вивчення предмета, розширення форм діяльності, модернізація реалізаторських ідей на практиці, самоаналіз сприяють виробленню неповторного стилю вчителя і забезпечують відхід від стандартизації, тому креативний компонент є вагомим чинником у формуванні та розвитку особистості вчителя-словесника.

Особистість учителя в об’єктивних процесах оновлення школи відіграє важливу роль, діяльність педагога вимірюється результативністю знань та умінь учнів.

Планування позакласної роботи, що сприяє партнерству учителя та учня, зорієнтоване на підготовку та проведення свят у рамках КТС, відкриття учнівських талантів, формування та розвиток віри у свої здібності. Серед форм роботи варто відзначити такі: свято поезії Сергія Єсеніна, знайомство із літературною спадщиною І. Котляревського (поїздка до міста Полтави), фестиваль «Літературний дивокрай», учнівські проекти «Поезія про українську мову», літературно-музичні композиції «Зимові візерунки», «Казковий вернісаж», Шевченківські читання «Шевченко і світовий простір», літературне свято весни, тематичні заходи «Подорож до Англії», «Подорож Україною».

Свої творчі здібності учні розвивають під час шкільних конкурсів учнівської творчості: «Відгук на дитячу книгу», «Об’єднаймося, брати наші…», міського конкурсу польської поезії (Назаренко Є., 3 місце), міського етапу Міжнародного конкурсу знавців української мови імені П. Яцика (Завгородня А., 3 місце); вікторини знавців російської мови «Умники и умницы», інтерактивних конкурсів «Соняшник», «Гринвіч», поетичного практикуму. Результати поетичних експериментів відображені в альманасі учнівської творчості «Зросла квітка». У добірці представлені поезії різні як за тематикою, так і за формою викладу: хоку, замальовки, етюди, нони, октави, септими, сонети та верлібри.



4. Результативність навчальних досягнень учнів як наслідок професійної майстерності та творчих здібностей педагога.

Пошук і впровадження нових та дієвих форм роботи з обдарованими, талановитими, здібними учнями – став пріоритетом цього навчального року.

На засіданнях МО особлива увага зверталася на оформлення та упорядкування кабінету української мови та літератури. Шкільний проект «Кабінет» дав змогу залучити до роботи не лише вчителів української мови та літератури, а й учнів, що працювали над створенням художніх композицій (Д. Заплаткін, К. Дудник), оформленням кутків «До джерел духовності», «Дохристиянська доба Русі», «Християнська доба Київської Русі», «Козацька доба».

Словесники активно представили кафедру на шкільній конференції «Формування позитивного іміджу сучасного закладу», популяризували заклад через проект «Учитель number one», дослідили сторінки трагічного життя І. Микитенка, створили буклет та взяли участь у святкуванні річниці письменника.

Кафедрою була проведена система роботи, що сприяла б підвищенню рівня навчальних компетентностей учнів з предметів: українська та іноземна (англійська) мова, українська та світова література. Результати роботи з обдарованими дітьми такі:

1 місце. Міський етап Міжнародного конкурсу учнівської творчості, присвячений Шевченківським дням (О. Тимофієнко, 9–Б кл. (Н.М. Котляренко).

2 місце. Міський конкурс художнього слова та акторської майстерності «Театральна молодь креативного міста» (Назаренко Є., Тарасенко Б., 6 кл. (С.О. Колосова).

3 місце. Міський конкурс «Відгук на сучасну дитячу прозу» (І. Беркова, 5 кл. (М.В. Крупченко); міський конкурс польської поезії (Є. Назаренко, 6 кл. (С.О. Колосова); міський конкурс художнього слова та акторської майстерності «Театральна молодь креативного міста» (А. Біліченко, 6 кл. (С.О. Колосова); міський етап Міжнародного конкурсу знавців української мови імені П. Яцика (А. Завгородня, 9-А кл. (Н.М. Котляренко).

Достатній рівень знань було продемонстровано на міській олімпіаді з української мови та літератури; (А. Завгородня А., 9-А кл. (Н.М. Котляренко); міській олімпіаді з англійської мови; (О. Тимофієнко, 9-Б кл.; Є. Гончаренко, 8 кл. (І.О. Іванюк); інтерактивному конкурсі знавців російської мови «Русский медвежонок» (7 учнів (С.О. Колосова); українознавчому конкурсі «Соняшник» (М. В. Крупченко, О. М. Федоренко); конкурсі «Puzzle» (І. О. Іванюк, Н. С. Мельниченко).

Акторські здібності продемонстрували учні під час шкільного конкурсу виразного читання поезії «Шевченківська весна», - переможці К. Пенза, 9-Б кл., Т. Кучер, 7 кл., (Н.М. Котляренко, О.М. Федоренко); конкурс читців «Моё любимое произведение русского поэта» (С.О. Колосова).

Розвитку лінгвіністичних здібностей сприяють учнівські проекти («Подорож у світ Артура Конан Дойла», «Весняна поезія»; поетичні цикли 6 класу: «Осінні замальовки» - переможці Ю. Берестовенко, Б. Тарасенко; «Стежками України» - переможці А. Марченко, Ю. Берестовенко, «Український оберіг»; «Моє відкриття Тараса Шевченка (поезія та малюнки)» – переможці А. Попова, А. Мезенцева; «My pet» 2 клас, «Welcome to Ukraine» – переможці Б. Тарасенко, А. Біліченко; «Environmental Problems» – переможці О. Тимофієнко, Н. Гура, Н. Царенко.

5. Узагальнення досвіду вчителів-словесників.

Протягом чотирьох років усі вчителі-словесники підготували проект «Моя методика викладання», що визначив основні елементи технологій, якими керується вчитель, його напрямки роботи, традиційні та інноваційні (часом авторські) методи та прийоми. Цей матеріал було узагальнено в буклетах «З досвіду роботи вчителя», у фахових журналах «Українська мова та література у школах, гімназіях, коледжах та ліцеях», «Вивчаємо українську мову та літературу», «Зарубіжна література», «Сучасна школа України», «Педагогічний вісник», збірках «Конспекти уроків», «До храму власної культури», «Учімо найсвятішого», «Від земської школи до загальноосвітнього навчального закладу».

Г. П. Стецюк
Від творчого вчителя – до творчого учня початкових класів
Далеко не кожний стане вченим, письменником, артистом, далеко не кожному призначено винайти порох, але майстром у своїй справі повинен стати кожний.
В. Сухомлинський
Докорінні зміни в соціально-економічних умовах життя українського суспільства спричинили суттєві перетворення в системі освіти. Сьогодні перед школою постає завдання – не просто дати учням певні знання й уміння, а сформувати таку людину, яка здатна творчо мислити, приймати рішення й адаптуватися за будь-яких умов. Це вимагає перебудови діяльності педагога і, в першу чергу, його взаємодії з учнем на користь процесів саморозвитку й самоорганізації. Успішне розв'язання завдань сучасної освіти безпосередньо пов’язане з удосконаленням підготовки педагогів. Жодна інша професія не ставить таких вимог до людини, як професія вчителя. «Педагог, учитель, вихователь – довірена особа суспільства, якій воно довіряє найдорожче і найцінніше – дітей, свою надію, своє майбутнє. Доля дітей у руках педагога, у його золотому серці, він має бути джерелом радісного пізнавального і морального зростання своїх вихованців» [10]. Саме такі вчителі початкових класів працюють у закладі:

О.А. Жук – вчитель ІІ кваліфікаційної категорії;

Т.В. Фальченко – вчитель І кваліфікаційної категорії;

Г.П. Стецюк, В.О. Ішова – вчителі вищої кваліфікаційної категорії.

Методичне об'єднання початкових класів працює над проблемою: «Творче спрямування діяльності вчителів початкових класів на творчий розвиток юної особистості, формування її базових компетенцій на основі вдосконалення методичної культури кожного педагога, використання його потенціальних творчих можливостей, інноваційної діяльності». Проблема методичного об'єднання тісно переплітається з методичною проблемою закладу: «Результативність навчальних досягнень учнів як наслідок професійної майстерності та творчих здібностей педагога». Реалізується проблема за такими напрямками:

1. Робота з вчителями (семінари, засідання МО, участь у міських та обласних семінарах, участь у всеукраїнських науково-практичних семінарах, участь у творчих групах міста).

2. Робота з учнями (участь у проекті «Класна оцінка», створення учнівських портфоліо творчих досягнень учнів, проведення науково-дослідницьких проектів «Загадки Чорного лісу», «Чотири лапи», історія Запорізької Січі (Хортиця), участь у міських, обласних та міжнародних конкурсах та олімпіадах , телевізійному проекті «12 балів».

3. Робота з батьками (реалізація програми «Освіта для батьків», діагностика «Я знаю свою дитину», консультпункт «Батьки і діти», осіння школа «Роль батьків у створенні портфоліо творчих досягнень учнів», проект «Батьківська думка»).

Кожен учитель індивідуально підходить до вирішення даної проблеми і працює над своїм проблемним питанням, яке є складовою загальної проблеми закладу.

Дiяльнiсть методичного об’єднання спрямована на вирішення таких основних завдань:



  1. Забезпечення високого рівня викладання, формування в учнів практичних умінь і навичок.

  2. Удосконалення форм і методів роботи на уроках, творче ставлення до кожного уроку, впровадження в практику досягнень педагогічної науки.

  3. Індивідуальна робота з обдарованими учнями і з учнями, які не встигають.

  4. Використання різних засобів, форми і методів навчання, виховання в учнів любов до рідної мови, поваги до культури і традицій свого народу, інших народів світу.

Час спонукає вчителів постійно працювати над самоосвітою. Педагоги постійно беруть участь у міських та обласних методичних заходах. У 2010 році вони стали учасниками форуму вчителів-новаторів «Партнерство в навчанні» в м. Києві в інституті ім. Грінченка. У 2012 році Г.П. Стецюк брала участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції з теми «Освітнє середовище навчально-дослідницької діяльності молодших школярів: психолого-педагогічні аспекти формування та функціонування в початковій школі». Учитель виступив з питання «Формування навчально-дослідницької діяльності школярів під час екскурсій».

Використання інформаційних технологій на уроках в початковій школі є одним із сучасних засобів розвитку особистості молодшого школяра, формування інформаційної культури. Так, використання ІКТ на уроках та під час виховних заходів дає змогу вчителям працювати творчо, ініціативно, з більшою професійною майстерністю. Учителі: В.О. Ішова, О.А. Жук, Т.В. Фальченко, Г.П. Стецюк своє завдання бачать в тому, щоб розвинути інтелектуальні здібності своїх учнів, підтримати їхнє бажання вчитися, допомогти дітям досягти успіху. Кожен урок, проведений вчителями, – це цікава подорож з дітьми у світ науки, це і гра, і пізнання нового, і радість творчого пошуку. Проведені відкриті уроки вчителями 2-4 класів відзначаються логічною завершеністю, умотивованістю, оптимальністю вибору форм і методів роботи. Педагоги постійно спонукають учнів працювати в парах і групах, створюють умови для вільного висловлювання думки, міркування.

Слід відзначити виховні заходи в 2 класі з проблеми «Звичаї, традиції та обряди свят зимового циклу», які уміло і професійно провела О.А. Жук у рамках вивчення традицій та символів України. Вчителем проведені уроки з читання на тему «Посади калину біля хати – будуть довго пам'ятати». Педагоги люблять своїх вихованців, допомагають їм усвідомити свою індивідуальність і неповторність, кожного дня під час уроків і в позакласній діяльності створюють для учнів ситуацію успіху. Особливо багато уваги вчителі приділяють посиленню ролі самостійної практичної і розумової пізнавальної діяльності, розвитку навичок самоконтролю в процесі цілеспрямованого пошуку знань. Доцільним є застосування ігрових ситуацій, головоломок, ребусів, логічних задач, завдань на кмітливість тощо. Члени методичного об’єднання та їх вихованці активні учасники не тільки методичних, виховних заходів НВО, а й міських. Протягом останніх трьох років результативність навчальних досягнень учнів початкових класів покращилась. Сприяє цьому участь учнів у інтерактивних конкурсах: «Кенгуру», «Колосок», «Соняшник», «Русский медвеженок». Так, у 2012 році учні 4 класу (вчитель В.О. Ішова) брали участь у телевізійному проекті «12 балів» і отримали гарні результати. Учениця 4 класу (Гончаренко В.) посіла ІІ місце в міському етапі регіонального конкурсу «Найкращий відгук на сучасну дитячу прозу». Учні 3 класу в 2012 році взяли активну участь конкурсі-виставці домашніх тварин «Чотири лапи» на базі навчально-виховного комплексу «Кіровоградський колегіум - спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад I-III ступенів - дошкільний навчальний заклад – центр естетичного виховання» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області. У 2013 році учні 3 класу Дубовий Андрій та Зворигіна Софія здобули І місце у міському конкурсі «Театральна молодь креативного міста» в номінації «Художнє слово».

Учні 1-4 класів активні учасники всіх виховних заходів закладу. Учителями початкових класів організовані та проведені екскурсії до Чорного лісу (м. Знам'янка), Кривого Рогу, Черкас. Під час екскурсії до міста Запоріжжя учні дізналися про життя козаків на Хортиці. Відвідування планетарію у м. Черкаси збагатили знання учнів з природознавства. Після відвідування зоопарку у м. Миколаєві учні стали активними учасниками екологічних фестивалів та форумів.

На нашу думку, повноцінним виховання буде за умови, коли вчителі співпрацюватимуть з батьками. Тому жодне родинне свято не проходить без участі батьків. Традиційними стали в початковій школі «Свято прощання з Буквариком» та «Прощавай, початкова школо», екологічні фестивалі, фестивалі здорового способу життя.

Початкова школа є своєрідною лабораторією, де навчають і виховують; відкривають можливості кожної дитини, допомагають їй розвивати власні потреби.


В. В. Прищепа


Педагогічна майстерність учителя – результат творчого пошуку
Учитель може виховувати

і навчати доти, доки сам працює

над своїм вихованням і освітою.
К. Ушинський
Згідно з Концепцією загальної середньої освіти основним завданням школи є різнобічний розвиток загальнокультурної особистості, формування ціннісних орієнтацій, виховання потреби і здатності до навчання упродовж усього життя, задоволення інтересів і потреб, становлення в учнів наукового світогляду. Учитель сьогодні повинен не просто передати певний об’єм інформації, він має бути творцем навчально-виховного процесу, саме від його таланту залежить результат навчання дітей. Сучасний педагог повинен бути дослідником, який має високий рівень знань, володіє ефективною методикою викладання свого предмета, а також уміє творчо підходити до своїх повсякденних обов’язків і, звісно ж, прагнути до самовдосконалення.

У рамках проблеми НВО вчителями циклового методичного об’єднання історико-природничого напрямку була обрана проблема: «Активізація пізнавальної діяльності учнів шляхом використання різних методів навчання для підвищення рівня успішності». Ця проблема була, є і буде актуальною завжди. Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності, розвиток інтересу до навчання. У педагогічних дослідженнях активізацію пізнавальної діяльності розглядають як таку організацію сприйняття навчального матеріалу учнями, за якої засвоєння знань відбувається шляхом розкриття взаємозв'язків між явищами, порівняння нової інформації з відомою, конкретизації, узагальнення, оцінки навчального матеріалу з різних точок зору. Активізація – це діяльність, яка спрямована на стимулювання процесу усвідомлення учнями їхніх загальних інтересів і потреб як єдиної групи, визначення необхідних засобів та активних дій для досягнення усвідомлених цілей. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує вчитель, повинні враховувати рівень пізнавальних здібностей учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Тому система роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів має будуватись з урахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення [14].



Головними напрямками роботи МО були визначені такі завдання:

1. Розвиток ініціативи та творчого пошуку через самоосвітню діяльність, використання перспективного педагогічного досвіду.

2. Удосконалення форм і методів роботи з учнями.

3. Навчання прийомів пізнавальної діяльності.

4. Стимулювання і мотивація особистості учня.

5. Підвищення професіоналізму, освітнього та загальнокультурного рівня педагога.

На уроці важливо використовувати проблемні завдання, що викликають дискусію, спонукають до роздумів, пошуків певних висновків. Викладання повинно бути захоплюючим. Таким є один із принципів методики вчителя історії Белінської Наталії Валеріївни. Кожен урок Наталії Валеріївни має пізнавальний характер і водночас захоплює як своїм змістом, так і способом викладання. У своїй роботі вчитель використовує традиційні та інтерактивні форми і методи: бесіда, дискусія, рольова гра, «мозковий штурм», «мікрофон», «асоціативний кущ», метод «прес», «ажурна пилка». Для роботи з історичними джерелами широко практикує роботу в групах і парах, а для формування логічного та творчого мислення впроваджує написання творів учнями. На кожному уроці ставляться завдання для пошуку та вирішення проблемних питань, що дає можливість дітям вільно висловлювати різні думки, ідеї, припущення і допомагає формувати комунікативні здібності.

Учитель хімії Прищепа Валентина Володимирівна працює над проблемою «Самостійна робота учнів у системі методів навчання хімії».

На її думку, усебічний розвиток особистості передбачає розвиток в учнів самостійності. Під час формування самостійності в пізнавальній діяльності керується такими завданнями:


  • навчити учнів самостійно оволодівати знаннями та формувати свій світогляд;

  • навчити учнів самостійно застосовувати знання в навчальній та практичній діяльності.

Самостійне опрацювання матеріалу вчитель організовує для пошуку та розуміння знань, формування, розвитку, закріплення навичок, узагальнення та систематизації навчальної інформації. У процесі побудови дидактичної системи організації самостійної навчальної діяльності учнів учитель керується такими принципами:

  • толерантне ставлення до учнів і темпів реалізації їх здібностей;

  • системність, послідовність, доступність (необхідність подання на кожному етапі організації самостійної роботи завдань, які відповідають рівню знань і вмінь учнів, урахування їхнього рівня розвитку навичок самостійної роботи на певному етапі навчання);

  • індивідуалізація та диференціація [17].

Учень у майбутньому повинен бути гнучким, мобільним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці, критично мислити, використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем, генерувати нові ідеї, володіти комунікативною культурою, уміти працювати в команді, уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел.

Ці завдання мають місце в методичній проблемі вчителя географії Веселової Юлії Сергіївни «Формування життєвих компетентностей учнів на уроках історії та географії». У своїй діяльності педагог використовує активні та інтерактивні методи навчання, впроваджує новітні підходи в навчальний процес, що дає змогу залучити учнів до активної навчальної діяльності. Під час вивчення нового матеріалу ефективно впроваджує метод евристичної бесіди з використанням наочності, групові форми роботи, дискусійні методи, мультимедійні презентації. З метою розвитку творчої особистості вона активно впроваджує діяльнісний підхід у навчанні, при якому діти виступають у ролі активних шукачів інформації, дослідників, доповідачів, співрозмовників, що дає змогу розвивати комунікативні навички особистості, висловлювати власну думку [16].

У роботі необхідно використовувати право на творчість, застосовувати колективні форми навчальної діяльності, ігрові прийоми, роботу в парах, творчі завдання. Такими бачить свої уроки вчитель біології Плахотня Ірина Василівна, яка працює над проблемою «Використання ігрових форм навчання на уроках біології». Ігри, в яких школярам доводиться активізувати свою розумову діяльність, уміння логічно міркувати, дозволяють вирішувати не лише освітні, але й виховні цілі. Основною метою колективних ігор, які вчитель практикує, є навчання дітей уміння спільно досягати поставленої мети, сприяння розвитку їх мовленневої культури [18]. Ірина Василівна використовує у своїй роботі ігри-вправи, ігри-змагання, сюжетно-рольові ігри, ігри-подорожі, ігри-пошуки. Гру на уроці вчитель розглядає як особливий метод залучення дітей до творчої діяльності, як одну із серйозних якостей педагогічного впливу на школярів. Ігрові форми роботи вона вміло поєднує з іншими видами діяльності. Учитель доцільно застосовує у своїй роботі інноваційні технології: метод проектів, використання мультимедійних технологій та Інтернет.

З метою реалізації проблеми закладу педагогами МО на засіданнях розглядаються питання, які сприяють формуванню умов зростання особистості учня, зокрема: «Розвиток критичного мислення на уроках хімії», «Підсилення самостійної роботи учнів на уроках – шлях до розвитку їх пізнавальної активності» (В.В. Прищепа), «Формування творчої компетенції учнів», «Використання методу проектів», «Методичні засади використання ігрових технологій на уроках біології» (І.В. Плахотня), «Сучасні підходи до викладання суспільствознавчих дисциплін» (Н.В. Белінська), «Формування предметних компетенцій на уроках географії», «Мотивація діяльності учнів на уроках» (Ю.С. Веселова).

Слід зазначити, що оптимальне поєднання методів і прийомів, включення учнів у різні форми практичної і дослідницької діяльності, комплексне використання педагогічних засобів дає можливість їм розвивати творчі здібності.

Результати професійного зростання та педагогічної майстерності вчителів циклового МО знаходять своє відображення в певних здобутках як учнів, так і педагогів на конкурсах різних рівнів.


Н. І. Кушнірова, Т.Л.Пустовойт


Дитина в школі – центр Всесвіту
Виховання - велика справа:

воно вирішує долю людини.
В. Бєлінський
Нові державні соціальні завдання потребують підвищення цінності моральної спрямованості здобутих знань. Актуальним є питання про рівень розвитку загальнолюдських цінностей, громадянської активності людини, відповідального ставлення до справи, уміння підкорятися й керувати. Ці та інші якості спрямовані на виховання особистості, що розвивається. Тому сучасний педагог повинен навчитися мистецтва виховної роботи, оволодіти новими технологіями виховного процесу та умінням створити умови для самореалізації учнів у сучасному суспільстві.

Найперше, з чим зустрічаються класні керівники в закладі, - це організація та формування класного колективу, здатного бути активним, цілеспрямованим, для якого характерне вміння критично і творчо мислити. Тому результативність виховного процесу значною мірою залежить від організації методичної роботи з класним керівником.

Для керування виховним процесом у закладі створено методичне об'єднання класних керівників, до складу якого входять 12 учителів:

- учитель-спеціаліст – 1;

- учитель ІІ категорії – 5;

- учитель І категорії – 2;

- учитель вищої категорії – 4;

- звання «старший вчитель» має – 1 учитель.

Методичне об’єднання класних керівників обрало виховну тему, що пов’язана з науково-методичною проблемою закладу, - «Діяльнісний підхід до створення умов зростання особистості учня через партнерство всіх учасників виховного процесу та співпраці у процесі впровадження системи КТД». Методичні зусилля класних керівників спрямовані на реалізацією проблеми «Взаємозв’язок сім’ї та школи як одна з основних засад ефективності виховної роботи школи в напрямку підвищення духовності та культури учнів». Реалізації зазначеної проблеми сприяє певна система виховної роботи закладу, в основі якої лежить концепція «Я – особистість» [1].

Робота методичного об’єднання класних керівників зорієнтована на формування умінь учителів плідно працювати з учнями, враховуючи інтереси й запити самих школярів та індивідуальний підхід у виховній роботі.



Рис. 3. Система виховної роботи комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання № 33 «Загальноосвітня школа I-III ступенів, дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

З цією метою методичне об’єднання працює й будує свою роботу за такими напрямками:



  • створення сприятливих умов для розвитку та саморозвитку кожної особистості;

  • залучення молоді до національної та світової культур;

  • виховання патріотизму, громадянських якостей;

  • забезпечення педагогічних умов для соціалізації школярів, виховання в них життєвої компетентності.

В якості основних форм роботи для реалізації даних задач визначені: тематичні засідання методичного об’єднання; участь у роботі педагогічної ради; участь у науково-практичних семінарах на базі нашого закладу; огляд класних колективів; відкриті виховні заходи; звіти про виконану роботу; розробки методичного супроводу виховного процесу через систему КТС; створення творчої групи класних керівників «Ініціатива»; розробка рекомендацій молодим класним керівникам; знайомство з новинками методичної літератури тощо.

На засіданнях МО вивчаються конкретні питання з виховної роботи: «Соціальна ситуація особистісного зростання сучасного підлітка», «Взаємозв’язок і взаємопорозуміння між класним керівником і класом, робота над створенням та формуванням в учнів життєвих цілей та мети на майбутнє», «Шляхи згуртування класного колективу», «Програма вивчення особистості учня. Учнівське портфоліо як засіб формування самооцінки учнів», «Розв’язання проблем адаптації учнів у 5 класі до навчання в середній школі», «Формування дружного, організованого колективу засобами індивідуального впливу та колективно-творчих справ», «Виховання в учнів загальнолюдських цінностей – один з головних аспектів розвитку особистості», «Виховання: від правила до результату» тощо.

Поглибленню знань класних керівників, удосконаленню їх педагогічної майстерності, розповсюдженню позитивного досвіду з питань виховної роботи сприяє також робота з самоосвіти, взаємодопомога та колективні творчі справи в класних колективах та закладі.

Відомо, що потребою будь-якої особистості є розвиток творчих здібностей. Методичне об’єднання організовує реалізацію цієї проблеми через спільну продуктивну діяльність вчителя й учня, в її основі лежить впровадження методики колективної творчої діяльності.

Методика колективних творчих справ є результатом багаторічних творчих пошуків педагогів. Певним чином систематизував, дав наукове обґрунтування цій методиці доктор педагогічних наук, академік РАО, лауреат премії ім. А. Макаренка Ігор Петрович Іванов (1923-1992) [15].

Дана методика приклад гнучкої моделі організації виховного процесу, орієнтованої на творчу самореалізацію особистості, розвиток її природних нахилів, розкриття для неї самої й для колективу власних можливостей у процесі створення нового, соціально значущого продукту за сприяння й підтримки класного керівника [2]. Характерним для планування роботи за цією методикою в нашій школі є те, що кожного місяця визначається своя КТС, девіз, під яким вона проходить, мета та напрям виховної діяльності. У закладі визначено такі напрямки виховної роботи:



  • громадське виховання;

  • художньо-естетичне виховання;

  • формування здорового способу життя;

  • морально-правове виховання;

  • військово-патріотичне виховання;

  • творчий розвиток особистості;

  • художньо-естетичне виховання;

  • екологічне виховання;

  • родинно-сімейне виховання.

Майже кожний тиждень є тематичним і виховні години та конкурси мають відповідне спрямування.

Більшість КТС стали традиційними: конкурс дитячого малюнка «Казки В. О. Сухомлинського», виставка-продаж «Веселий ярмарок», спортивні змагання «Веселі забави», виставка «Дари осені», фестиваль «Молодь обирає здоров’я», фестиваль «Дружин Юних Рятівників», «Екологічний фестиваль», «Літературний фестиваль» тощо. Планування життєдіяльності здійснюється в кілька етапів: на рік, місяць, на рівні кожної конкретної справи. Кожний з наступних етапів завжди є конкретизацією попереднього, а методи виховання обираються на розсуд класних керівників з урахуванням 9 напрямків виховної діяльності школи.

Важливе значення має тісна співпраця класних керівників з практичним психологом, яка сприяє здійсненню особистісно орієнтованого підходу до науково-методичної підготовки класних керівників. Із цією метою вивчаємо запити і потреби кожного педагога, його особистісні та професійні якості; визначаємо, наскільки комфортно він відчуває себе в школі.

Багато уваги приділяється молодим класним керівникам, яким особливо необхідна професійна і психологічна підтримка. Для молодих учителів розроблені рекомендації щодо питань методичної підготовки, впровадження активних інноваційних форм виховної роботи та роботи з батьками.

Діяльність творчої групи «Ініціатива» спрямована на розв’язання нестандартних проблем, моделювання певних виховних процесів. Заняття організовуються з обов’язковим урахуванням спільних інтересів до певних проблем. У процесі діяльності творчої групи відбувається ознайомлення з новими педагогічними технологіями, а спільна робота дає можливість обмінюватись досвідом, сприяє взаємному збагаченню та взаємодопомозі.

У методичному куточку представлені різноманітні теоретичні й практичні матеріали з питань виховної роботи, а також інформація щодо планування, тематики годин спілкування, батьківських зборів, підготовки КТС, аналізу роботи; правила ведення документації класного керівника.

За участю класних керівників створюється методична база, що включає в себе мультимедійні матеріали; ведеться підписка на журнали («Позакласний час», «Мурзилка», «Читайка», «Весела перерва») та газети («Дитяча», «Психолог») тощо.

Кожний класний керівник працює на освітньому порталі «Класна оцінка», який дає можливість висвітлювати навчальні досягнення кожного учня для повідомлення батькам та самим учням у зручний для них час.

У закладі є власний веб-сайт. На ньому висвітлюється вся інформація про заклад, про події, які тут відбуваються, досягнення, роботу всіх предметних МО, гуртків та творчих груп.

Педагогічний колектив комунального закладу «Навчально-виховне об'єднання № 33 «Загальноосвітня школа I-III ступенів, дошкільний навчальний заклад Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» шукає нові шляхи та методи системи виховання підростаючого покоління в сучасній школі, тому новим кроком реалізації завдань стало створення євроклубу «Калейдоскоп» з учнями 5-11 класів (під керівництвом молодого вчителя англійської мови І.О. Іванюк). Завдань чимало, але головним для дітей стало розширення знань про країни Європи, їх традиції та звичаї.

Аналіз результативності всіх форм методичної роботи, перехід до особистісно зорієнтованої моделі виховання інноваційної особистості свідчать про активізацію пошуків шляхів та дієвість заходів, спрямованих на удосконалення виховної системи, розвиток особистості як вихованця, так і класного керівника, удосконалення майстерності педагогів як вихователів.

М. П. Гончарова


Розвивальне навчання як засіб розвитку

пізнавальної активності вихованців
Така дісталась вже нам робота.

Є в ній і радість, та є й турбота,

Є вічний пошук, безсонні ночі,

Та гріють душу дитячі очі.
Н. Уткіна



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал