Тривожності є однією з найбільш актуальних проблем у сучасній соціально-педагогічній літературі. Оскільки серед негативних переживань людини тривожність займає особливе місце, часто вона призводить до зниження працездатності, продуктивності



Сторінка4/5
Дата конвертації16.01.2017
Розмір0.51 Mb.
1   2   3   4   5

У підлітковому віці дитина робить значний поступ в усвідомленні своєї особистості. Процес самопізнання є складним і досить суперечливим, самооцінка та рівень домагань – часто неадекватними та нестійкими. У підлітків ще не виникає цілісний Я-образ. Підлітковий вік - це перехідний вік, перехідний період від дитинства до дорослості, коли виникають численні конфлікти, які негативно впливають на формування емоційної й когнітивної сфери.


Проблема тривожності займає особливе місце у сучасному науковому знанні, це «центральна проблема сучасної цивілізації».

Існують значні питання пов’язані з співвідношенням понять тривога , страх, тривожність. Розмежування явищ тривоги як безпредметного, невизначеного страху-туги, на відміну від страху як конкретний, емпіричний страх-боязнь, відбулось лише на початку 19 ст. Раніше ж все об’днювалось єдиним поняттям «страх». Тому можна стверджувати, що тривога – це безпредметне ірраціональне передчуття віддаленої небезпеки, джерело якої є глибинним та неусвідомленим, страх – емоційний стан у конкретній, об’єктивній формі, джерело якого пов’язане з усвідомлюваною зовнішньою загрозою, а тривожність – це індивідуальна психологічна особливість, яка виявляється у схильності людини до частих та інтенсивних переживань стану тривоги, а також у низькому порозі його виникнення.

Тривожність проявляється на фізіологічному та психологічному рівнях. Психологічний рівень має емоційний, поведінковий, когнітивний компоненти. Емоційний компонент характеризується індивідуальною комбінацією різноманітних переживань, інтенсивність яких залежить від процесів збудження та гальмування у корі головного мозку у відповідь на подразник та від рівня тривожності. Поведінковий компонент проявляється двома типами реакцій – пригніченням та збудженням. Когнітивний компонент охоплює мотиваційну, комунікативну сфери, стосується самооцінки та самоусвідомлення особистості.

Існує два різновиди тривожності: стійка та загальна. До основних форм тривожності відносять: відкриту та приховану. Відкрита включає у себе гостру, нерегульовану або слабо регульовану тривожність; регульовану і компенсовану тривожність та культивовану тривожність. Прихована – «неадекватний спокій», «втечу від ситуації», «замасковану тривожність».

Також виділяють реактивну (ситуативну) та особистісну тривожність. Реактивна тривожність (РТ) як стан характеризується суб'єктивно пережитими емоціями: напруженням, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію, може бути різним за інтенсивністю й динамічним у часі. Тривожність може бути результатом недавно пережитих подій, емоційні враження від яких ще не втратило свого впливу на особистість. Але реактивна тривожність не є початково негативною рисою. Певний рівень тривожності - необхідна умова для успішної діяльності.

Під особистісною тривожністю (ОТ) розуміють стійку індивідуальну характеристику, що свідчить про схильність суб'єкта до тривоги й передбачає наявність у нього тенденції сприймати досить широкий спектр ситуацій як загрозливі, відповідати на кожну з них певною реакцією. Для людини характерні безпричинні чи погано з'ясовні очікування неприємностей, передчуття біди, можливих втрат [25].

Тривожність має захисну (передбачення небезпеки і підготовка до неї) та мотиваційну функції (легка тривожність посилює мотивацію досягнення).

Підліткова тривожність пов’язана, насамперед, з диспропорціями в розвитку, з передчасним розвитком і його затримкою. Прояви тривожності в дітей, зокрема підлітків, можуть бути соматичними й поведінковими. Соматичні прояви стосуються змін у внутрішніх органах, системах організму дитини: прискорене серцебиття, нерівне дихання, тремтіння кінцівок, скутість рухів, може підвищуватися тиск, виникати розлади шлунка тощо. На поведінковому рівні прояви підвищеної тривожності ще більш різноманітні й непередбачувані. Вони можуть коливатись від повної апатії і безініціативності до демонстративної жорстокості.

З підліткового віку тривожність все більше опосередковується самооцінкою, набуваючи риси особистісного утворення.

Саме внутрішній конфлікт, суперечливість прагнень дитини, коли одне її сильне бажання суперечить іншому, одна потреба заважає іншій, є причиною виникнення тривоги.


Тривожність підлітка часто порушує його нормальне життя, нерідко виступає причиною порушення соціальних зв'язків з навколишніми.


Дослідження підліткової тривожності проводилось в Львівському навчально-виховному комплексі школа-садок, у якому брали участь учні 7-го класу.

В результатах досліджень було виявлено, що особистісна тривожність переважає над реактивною. В загальному в учнів визначено середній та високий рівень ОТ. Звідси можна сказати, що гіпотеза №1 підтвердилась.

Далі було визначено, що домінуючим типом темпераменту серед учнів є меланхолічний, за ним сангвіністичний далі йде холеричний та флегматичний. Також було встановлено, що 10 осіб з високою ОТ, мають всі типи темпераменту. Таким чином, гіпотеза №2 повністю підтвердилась.

Завдання курсової роботи досягнуто, мету реалізовано.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Божик Л.М. Підліток на шляху до себе // Шкільний світ. – 2000. – №5. – С. 2.

2. Вереніч Н. Особливості тривожності сучасних підлітків // Психолог. – 2004. – №23-24. – С. 41-42.

3. Качаєва А. Шкільна тривожність: її вплив на розвиток учня // Психолог. – 2000– № 13. – С. 4.

4. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика К.: Ельга, 2007. – 400 с.

5. Коцур Н. І., Гармаш Л. С. Психогігієна: Навчальний посібник. – Чернівці: Книги 21ст., 2005. – 380 с.

6. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій): Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – 128 с.

7. Лемещук В. Р. Динаміка соціальних страхів сучасних підлітків // Практична психологія та соціальна робота. – 2006. – №12. – С. 35-37.

8. Омельчинко Я., Кісарчук З. Психологічна допомога дітям з тривожними станами. – К.: Шкільний світ. 2008. – 112 с.

9. Осадько О. Страх тривоги: специфіка психологічної допомоги // Психолог. - 2004. - № 13. - С.9-12.

10. Поліщук В. М. . Вікова та педагогічна психологія. Навчально – методичний посібник. – Суми: ВТД «Універсальна книга», 2005. – 220 с.

11. Прихожан А. М. Причини, профілактика і подолання тривожності // Психологічна наука і освіта. – 1998. – . № 2. – С. 11-17.

12. Психологія особистості: Словник-довідник / За ред. П. П. Горностая, Т. М. Титаренко. – Київ: Рута, 2001. – 320 с.

13. Савчин М. В., Василенко П.П. Вікова психологія: Підручник. – Київ: «Академвидав», 2005. – 360 с.

14. Скрипченко О. В., Долинська Л. В., Огороднійчук З. В. та ін. Вікова та педагогічна психологія: Навчальний посібник. – Київ: Каравела, 2009. – 400 с.


15. Сорочинська В. Є. Організація роботи соціального педагога: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2005. – 198 с.

16. Шевченко Н.Ф. Особистісна тривожність та шкільна адаптованість у підлітків: співвідношення та вікова динаміка // Вісник. – Х., 2006. – №16. – С.166-177.

17. Шевченко Н.Ф., Заможна Є.М. Гіперфункція тривожності у підлітків: превентивна стратегія // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. –

№ 7.– С. 17-22.

18. Захаров А.И. Неврозы у детей и психотерапия. – СПб.: СОЮЗ, 2000. – 336 с.

19. Мэй Р. Смысл тревоги: Пер. З англ. – Москва: Независимая фирма «Клас», 2001. – 240 с.

20. Прихожан А.М. Психология тревожности. – СПб.: Питер, 2007. – 192 с.

21. http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspl/2010_10/120-128.pdf

22.http://www.gimnazia1.com/publ/storinka_psikhologa/psikhologija_vchitelju/osoblivostitrivozhnosti_suchasnikh_pidlitkiv/68-1-0-34

23. http://www.social-science.com.ua

24. http://pidruchniki.ws/00000000/psihologiya/psihologiya_-_variy_my

25. http://refs.co.ua/65338-Diagnostika_i_vyyavlenie_stressa.html



ДОДАТОК А

Основні властивості темпераменту:

• лабільність - відображає швидкість виникнення та перебігу збудження і гальмування;

• сензитивність - це сила впливу, яка потрібна, щоб зумовити в людини реакцію;

• реактивність - сила емоційної реакції на зовнішні та внутрішні подразники;

• активність - тобто те, наскільки людина виявляє енергійність у житті й діяльності;

• темп реакцій - швидкість перебігу психічних процесів і реакцій;

• пластичність - гнучкість, ступінь здатності пристосування до нових умов;

• ригідність - інертність, негнучкість, нечутливість до зміни умов;

• екстраверсія - спрямованість особистості на навколишніх людей, предмети, події;

• інтроверсія - фіксація особистості на собі, на своїх переживаннях та думках, схильність до самоаналізу, замкненість;

• емоційна збудливість - сила впливу, потрібна для того, щоб спричинити емоційну реакцію.

ДОДАТОК Б

ФІЗІОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ ТРИВОЖНОСТІ

Психофізичні стани

Психоматичні порушення


Невротичні комплекси


- посилене серцебиття;

- прискорення, утруднення дихання;

- збільшення хвилинного об’єму циркуляції крові;

- відчуття напруження у м’язах;

- спазми у горлі;

- запаморочення;

- почервоніння, блідість шкіри;

- часте сечовиділення;

- тремор, вологість кінцівок тощо.


- болі у шлунку та його розлад;

- нудота та блювота;

- головні болі;

- серцево-судинні захворювання тощо.




- плаксивість;

- гіперактивність;

- поганий або непомірний апетит;

- порушення сну ( нетривалий сон, надмірна сонливість, сноходіння);

- енурез, енкопрез;

- запинання, тики тощо.





ДОДАТОК В

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОЯВИ ТРИВОЖНОСТІ



Емоційний компонент охоплює комбінацію тривожних переживань

Поведінковий компонент пов'язаний із двома типами реакцій

Когнітивний компонент охоплює складові


- напруження;

- хвилювання;

- занепокоєння;

- тривога;

- страх;

- розгубленість;

- безпорадність;

- роздратованість, тощо.




- пригнічення нервових імпульсів – важко зосередитись, пасивність, несамостійність, мрійливість, безсилля перед труднощами;

- збудження нервових імпульсів – агресивність, нездатність переносити ситуацію очікування, раптова бурхлива діяльність, компульсивні дії, різка манера поведінки, пошук небезпечних ситуацій.




- мотиваційна сфера – порушуються процеси цілепокладання, самоорганізації, саморегуляції;

- рівень домагань – надмірно високий або надмірно занижений;

- самооцінка – неадекватна (занижена або завищена);

- самоусвідомлення – формуються ірраціональні компоненти у сприйманні “Образу Я”;

- вербальні прояви – порушується темпоритм мовлення, формуються специфічні словесні установки тощо.


ДОДАТОК Г

Тест Спілберга – Ханіна



Речення

Ні, це не так

Швидше так

Так

Завжди так

1. Я спокійний (-а)

1

2

3

4

2. Мені ніщо не загрожує

1

2

3

4

3. Я відчуваю жаль

1

2

3

4

4. Я почуваюся вільно

1

2

3

4

5. Я прикро вражений (-а)

1

2

3

4

6. Я напружений (-а)

1

2

3

4

7. Мене хвилюють можливі невдачі

1

2

3

4

8. Я почуваюсь так, наче відпочив (-а)

1

2

3

4

9. Я схвильований (-а)

1

2

3

4

10. Я відчуваю внутрішнє задоволення

1

2

3

4

11. Я впевнений (-а) у собі

1

2

3

4

12. Я нервуюся

1

2

3

4

13. Я не знаходжу собі місця

1

2

3

4

14. Я збуджений (напружений) (-а)

1

2

3

4

15. Я не скутий, не напружений (-а)

1

2

3

4

16. Я задоволений (-а)

1

2

3

4

17. Я стурбований (-а)

1

2

3

4

18. Я надто збуджений (-а) і почуваюся ніяково

1

2

3

4

19. Мені радісно

1

2

3

4

20. Мені приємно

1

2

3

4



Речення

Майже ніколи

Іноді

Часто

Майже завжди

21. Я відчуваю задоволення

1

2

3

4

22. Я дуже швидко втомлююся

1

2

3

4

23. Я легко можу заплакати

1

2

3

4

24. Я хотів (-ла) би стати таким (-ою) щасливим (-ою), як і інші

1

2

3

4

25. Часто я програю через те, що недостатньо швидко приймаю рішення

1

2

3

4

26. Здебільшого я почуваюся бадьорим (-ою)

1

2

3

4

27. Я спокійний (-а) і зосереджений (-а)

1

2

3

4

28. Очікувані труднощі здебільшого дуже хвилюють мене

1

2

3

4

29. Я надто переживаю через дрібниці

1

2

3

4

30. Я щасливий (-а)

1

2

3

4

31. Я приймаю все надто близько до серця

1

2

3

4

32. Мені не вистачає впевненості у собі

1

2

3

4

33. Здебільшого я почуваюся в безпеці

1

2

3

4

34. Я намагаюся уникати критичних ситуацій і труднощів

1

2

3

4

35. У мене буває нудьга

1

2

3

4

36. Я задоволений (-а)

1

2

3

4

37. Будь-які дрібниці заважають мені і хвилюють мене

1

2

3

4

38. Я так сильно переживаю свої розчарування, що потім довго не можу про них забути

1

2

3

4

39. Я врівноважена людина

1

2

3

4

40. Мене охоплює сильне хвилювання, коли я думаю про свої справи і турботи

1

2

3

4

ІНТЕРПРИТАЦІЯ

Показник РТ І ОТ підраховується за формулами



РТ = Е1- Е2+35

Де, Е1 – сума закреслених цифр на бланку за пунктами шкали 3, 5, 6, 7, 12, 13, 14, 17, 18;

Е2 – сума решти закреслених цифр за пунктами 1, 2, 4, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20.

ОТ = Е1-Е2+35

Де, Е1 – сума закреслених цифр на бланку за пунктами шкали 22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 34, 35, 37, 38, 40.

Е2 – сума решти закреслених цифр за пунктами 21, 26, 27, 30, 33, 36, 39.

Результати

До 30 балів – низька тривожність;

31 – 45 – середня тривожність;

46 і більше балів – висока тривожність.



ДоДАТОК Д

Тест – опитувач на визначення темпераменту

№ п/п

Зміст тверджень

В-дь

1

Чи часто відчуваєте потяг до нових вражень, щоб відволікатися, отримати сильне відчуття?




2

Чи часто ви відчуваєте, що потребуєте друзів, які зможуть вас зрозуміти, виявити співчуття?




3

Чи вважаєте ви себе безтурботною людиною?




4

Чи дуже тяжко вам відмовитись від своїх намірів?




5

Чи обмірковуєте ви свої справи неквапом, і чи вважаєте за потрібне зачекати, перш ніж діяти?




6

Чи завжди ви дотримуєтесь своїх обіцянок, навіть якщо це вам не вигідно?




7

Чи часто у вас бувають спади і піднесення настрою?




8

Чи швидко ви дієте й говорити і чи не витрачаєте багато часу на обдумування?




9

Чи виникало у вас коли-небудь почуття що ви нещасні, хоча ніякої вагомої причини для цього не було?




10

Чи правда що об заклад ви здатні побитися на будь-що?




11

Чи ніяковієте ви, коли прагнете познайомитися з людиною протилежної статі, яка вам до вподоби?




12

Чи буває так, що, розізлившись ви втрачаєте витримку?




13

Чи часто ви дієте необмірковано, спонтанно, під впливом моменту?




14

Чи часто вас непокоїть думка про те, що вам не варто було щось робити чи казати?




15

Чи надаєте ви перевагу читанню книг, над зустріччю з людьми?




16

Чи правда що вас легко вразити?




17

Чи полюбляєте ви часто бувати в компанії?




18

Чи спадає вам на думку таке, чим не хотілося б ділитися з іншими людьми?




19

Чи правда, що іноді ви на стільки сповнені енергією, що все «горить» у руках, а інколи відчуваєте сильну млявість?




20

Чи намагаєтесь ви обмежити коло своїх знайомств кількома найближчими друзями?




21

Чи багато ви мрієте?




22

Коли на вас кричать, чим відповідаєте ви в такий же спосіб?




23

Чи часто вас гнітить почуття провини?




24

Чи всі ваші звички позитивні та бажані?




25

Чи здатні ви дати волю почуттям і добре повеселитися в галасливій компанії?




26

Чи можна сказати що нерви у вас бувають в край напруженими?




27

Чи вважають вас людиною жвавою і веселою?




28

Після того, як справу зроблено, чи часто ви повертаєтесь до неї подумки і гадаєте, що могли б зробити краще?




29

Чи правда що ви зазвичай мовчазні та стримані?




30

Чи буває таке що ви передаєте чутке?




31

Чи буває у вас безсоння від хаотичних думок?




32

Чи правда що вам приємніше і легше прочитати у книзі те що вас цікавить, навіть коли про це скоріше і простіше дізнатися у друзів?




33

Чи буває у вас сильне серце биття?




34

Чи подобається вам робота, яка потребує пильної уваги?




35

Чи бувають у вас напади тремтіння?




36

Чи правда що ви говорити про знайомих людей тільки добре, навіть коли впевненні що вони про це не дізнаються?




37

Чи правда що вам не приємно бувати в компанії, де постійно кепкують один з одного?




38

Чи правда що ви дратівливий?




39

Чи подобається вам робота, яка вимагає швидкості дії?




40

Чи правда що вам часто не дають спокою думки про різні неприємності й «жахи», які могли б статися, хоча все закінчувалося добре?




41

Чи правда що ви неквапливі в рухах?




42

Ви коли-небудь запізнювались на побачення або на роботу?




43

Чи часто вам сняться страхіття?




44

Чи правда, буцімто ви такий любитель поговорити, що ніколи не минете нагоди погомоніти з незнайомою людиною?




45

Чи непокоять вас якісь болі?




46

Чи засмутило б вас, якби ви довго не могли бачитись зі своїми друзями?




47

Чи можете ви назвати себе нервовою людиною?




48

Чи є серед ваших знайомих такі які вам явно не подобаються?




49

Чи зачіпає вас критика ваших вад або роботи?




50

Чи могли б ви сказати, що ви – впевнена в собі людина?




51

Чи важко вам отримувати задоволення від заходів в яких багато учасників?




52

Чи непокоїть вас відчуття що ви чимось гірші за інших?




53

Чи зумієте ви внести пожвавлення в нудну компанію?




54

Чи буває так що ви говорите про речі в яких зовсім не тямите?




55

Чи піклуєтесь ви про власне здоров’я?




56

Чи полюбляєте ви кепкувати з інших?




57

Чи страждаєте ви від безсоння?





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал