Тренінг для батьків



Скачати 184.5 Kb.
Дата конвертації04.01.2017
Розмір184.5 Kb.

Тренінг для батьків



Катеринич О.С.
2010р.

Усвідомлене й відповідальне батьківство



Мета: сприяти усвідомленню учасниками важливості відповідального ставлення до батьківства; ознайомити батьків із сучасними методами роботи на батьківських зборах.

Завдання:

• розглянути роль батьківства в житті людини;

• обґрунтувати важливість відповідального ставлення до народження дитини;

• проаналізувати стилі батьківської поведінки стосовно дітей та їх вплив на процес формування особистості дитини;

'• визначити основні засади усвідомленого батьківства.

ХІД ЗАНЯТТЯ:

I. Емоційне настроювання. Вправа «Лагідне ім'я» (10 хв)

Пригадайте, як до вас звертаються вдома, як до вас зверталися в дитинстві? Ми. будемо кидати м'яч. Той, хто його отримає, назве свої лагідні імена; головне — запам'ятати, хто кому кидав м'яч. Коли всі назвуть свої імена, м'ячик піде зворотним шляхом. Треба намагатися не переплутати й кинути м'яч тому, хто першого разу кинув вам, а також назвати його лагідне ім'я.



Питання для обговорення

Що виявилося складним?

Що нового ви дізналися один про одного?

2. Визначення очікувань учасників тренінгу. Вправа «Лелека» (10 хв)

Перед початком заняття ведучий прикріпляє на стіні великий малюнок із зображенням лелеки, який несе у дзьобі немовля. Кожний учасник отримує паперову пір'їнку, на якій протягом 5 хвилин йому пропонується написати власні очікування від тренінгу.

Після того як усі учасники записали свої очікування, вони по черзі підходять до лелеки, зачитують свої сподівання й скотчем приклеюють пір'їнки на його крила (наприкінці заняття малюнок лелеки можна використати для визначення досягнень щодо очікувань учасників).

Далі в групі проводиться анкетування батьків з метою визначення відповідальності за виховання дітей, пріоритетів у вихованні, типу труднощів, що виникають у батьків з дітьми.

3. Анкета для батьків (10 хв)


Шановні батьки! Анкета допоможе визначити вашу батьківську позицію й тип взаємодії з вашою дитиною.

1. Як ви вважаєте, хто найбільше відповідальний за виховання дитини?

Сім'я;

шкільний заклад;

спільні зусилля шкільного закладу і сім'ї;

додаткові установи (гуртки, секції).

2. З якими труднощами ви стикаєтеся під час виховання дитини (відзначте дві найважливіші для вас)?


  • взаєморозуміння з дитиною;

    • нестача знань;

    • спосіб розв'язання конфлікту;

    • небажання дитини ходити до школи;

    • брак часу на спілкування з дитиною;

    • індивідуальні особливості дитини (агресивність, замкнутість, тривожність, емоційні особливості— потрібне підкресліть);

    • конфліктні відносини дитини з однолітками;

    • розбіжності у вимогах членів сім'ї;

    • інше

3.На ваш погляд, найефективніші засоби впливу на поведінку дитини в конфліктній ситуації — це:

загроза, попередження («Якщо ти не припиниш, то...»);

фізичне покарання;

домовленості;

компроміс;

пояснення;

ігнорування;

інше_



4.Чи часто ви вживаєте такі за значенням вислови (відзначте кружечком, які вживаєте)?

Який ти в мене молодець!

Ти можеш, тобі все вдається!

У всіх діти як діти, а в мене...

Скільки разів можна тобі повторювати!

Як ти вважаєш?

Я тобі обов'язково допоможу, не хвилюйся!

Мене не цікавить, чого ти хочеш!



5. Що з переліченого ви вважаєте найважливішим для своєї дитини?

високий рівень інтелектуального розвитку;

фізичне здоров'я;

доброту, чуйність;

цілеспрямованість;

інше__



6. Як ви одержуєте інформацію про виховання дитини (відзначте три найважливіші джерела)?

із телепередач;

на батьківських зборах;

із журналів, газет;

від вихователів, психолога;

із власних знань і досвіду;

інше .___
Дяку


4. Вправа «Асоціативний ланцюжок» (25 хв)

Необхідне забезпечення: аркуш ватману, поділений на три колонки з назвами «Дитина», «Батьки», «Сім'я»; конверт з картками трьох видів: «Дитина», «Батьки», «Сім'я» (загальна кількість карток відповідає кількості учасників), плакати з визначенням понять.



1- й етап (10 хв)

Учасникам пропонується знайти по одному слову-асоціації, пов'язаному з поняттям «дитина», «батьки», «сім'я», і записати в своєму робочому зошиті. Далі вони по черзі озвучують свої асоціації до цих понять, а ведучий записує їх у відповідну колонку на ватмані (можна використовувати інтерактивну дошку), створюючи своєрідні асоціативні ланцюжки.



2- й етап (15 хв)

Ведучий пропонує учасникам узяти наосліп з конверта по одній картці та об'єднатися в групи згідно з написами, на них.

Кожна група протягом 7 хвилин працює над визначенням поняття, зазначеного на картці, спираючись на відповідні асоціативні ланцюжки. Потім групи презентують свої визначення у великому колі.

Питання для обговорення



  • Для чого необхідно було визначити зміст понять «дитина», «батьки», «сім'я»

  • Чи допомогли у визначенні понять асоціативні ланцюжки?

Наприкінці вправи ведучий за допомогою електронних слайдів (чи заздалегідь заготовлених плакатів) наводить приклади визначення цих понять зі словників, енциклопедій та інших видань.

дитина


Особа віком до 18 років (повноліття), якщо згідно із законом, застосовуваним до неї, вона не набуває прав повнолітньої раніше

батьки

Особи (рідні чи прийомні стосовно дитини), які забезпечують її розвиток, навчання та виховання.

сім’я


Динамічна мала група людей, котрі проживають разом і зв'язані родинними стосунками (шлюб, кровна спорідненість, усиновлення, опіка), спільністю формування і задоволення соціально-економічних та інших потреб, взаємною моральною відповідальністю

5. Вправа «Будиночок» (35 хв)

Необхідне забезпечення: аркуш ватману, на якому намальований великий будинок із багатьма вікнами, але без даху; вирізаний з паперу дах будинку з написом «Батьківство»; аркуші паперу формату А4 (за кількістю "учасників), на яких намальований будиночок із п'ятьма віконцями, плакат із визначенням поняття «батьківство».



Етап 1

Ведучий знову звертає увагу учасників на асоціативні ланцюжки, створені до понять «дитина», «батьки», «сім'я» у попередній вправі. Він пропонує учасникам знайти в цих ланцюжках спільні (або близькі за значенням) асоціації та вписує їх у вікна великого будинку.

Далі ведучий пропонує підібрати ланцюжок ще до одного базового поняття: «батьківство». Він прикріплює над будинком дах із написом «Батьківство» і пропонує учасникам доповнити ланцюжок новими асоціаціями, які у них виникають стосовно цього поняття. Ці доповнення він також вписує у пусті вікна будинку (див. рис. 1).

Етап 2

Учасники отримують аркуші паперу, де намальований будиночок із п'ятьма віконцями. Кожному з учасників пропонується вибрати зі всіх вікон великого будинку написи з п'ятьма асоціаціями, які, на його думку, найбільш повно відповідають поняттю «батьківство», та вписати їх у віконця свого будиночка.



Етап З

Батькам пропонується поставити номери від 1 до 5 біля віконець, тобто проаранжувати за ступенем адекватності змісту запропоновані визначення терміна «батьківство», а потім пояснити думку у великому колі. Етап 4



Обговорення вправи

Які асоціації були названі всіма або більшістю учасників?

Які пріоритетні асоціації найчастіше називались?

Чи є в групі абсолютно однакові будиночки? Чи є будинки, в яких написи у віконцях збіглися з іншими?

Що станеться з будиночком, якщо одне з віконець «погасне»?

Які труднощі виникали на різних етапах виконання вправи? Які варіанти можна запропонувати для їх подолання?

Наприкінці ведучий презентує визначення поняття «батьківство» за допомогою мультимедійного проектора (плакату):

Батьківство

– процес забезпечення батьками необхідних умов для повноцінного розвитку, виховання та навчання дітей

6. Вправа «Образ щасливої дитини» (20 хв)

Ведучий об'єднує учасників у чотири групи прийомом «Казкові герої» (імена героям дають учасники) та пропонує їм, використовуючи аркуші ватману, газети, журнали, нитки, тканину, ножиці, кольоровий папір, клей, фломастери, створити колаж «Образ щасливої дитини» і підготувати коментар результату роботи для презентації. Після групових презентацій психолог звертає увагу на те, що однією зі складових щастя дитини в сім'ї є наявність батьків. Він підводить до думки, що батьки щасливі тоді, коли щаслива дитина.

7. Перерва (10 хв)

8. Вправа «Які умови забезпечать щасливе батьківство?» (25 хв)

Кожний учасник отримує аркуш паперу формату А4 зі схемою:


Фізичні

Психологічні

Економічні

Соціальні

На ньому необхідно протягом 5 хвилин визначити фізичні, соціальні, психологічні та економічні умови, що сприятимуть щасливому батьківству. Після завершення індивідуальної роботи ведучий об'єднує батьків у чотири групи прийомом «Герої мультфільмів» (імена героїв обирають учасники) та пропонує шляхом обговорення в групах індивідуальних напрацювань кожного скласти узагальнений список фізичних, соціальних, психологічних та економічних умов, що сприятимуть щасливому батьківству.

Важливо звернути увагу учасників на те, що дитина має бути бажаною, що відповідальність за народження й подальший розвиток здорової дитини несуть в однаковій мірі тато, і мама.

9. Керована дискусія (15 хв)

ведучий пропонує учасникам підвестися зібратися у центрі кімнати. Далі він зачитує твердження, стосовно якого учасникам необхідно висловити власну точку зору. якщо вони погоджуються із запропонованим твердженням, то мають піти у куток кімнати, де прикріплено табличку «погоджуюсь». Якщо учасники не поділяють думки, висунутої на обговорення, то переходять куток з табличкою «не погоджуюсь». Після розподілу учасників по кімнаті стосовно кожного твердження ведучий звертається до деяких із них із проханням аргументувати свою позицію,








Твердження

1

Діти належать батькам

2

Жінки краще виконують батьківські функції, ніж чоловіки

3

Застосування фізичного покарання формує характер дитини

4

Батьки, які люблять своїх дітей, не можуть завдати їм болю

під час дискусії має право на існування думка кожного учасника, що обумовлена певним досвідом і моральними цінностями. Завдання ведучого полягає в тому, щоб наприкінці дискусії підвести до висновку про те, що не можна однозначно трактувати одне з наведених висловлювань.

10. Робота в групах «Стилі батьківської поведінки стосовно дітей» (20 хв)




учасники об'єднуються у чотири групи, кожна група отримує картку з характеристикою одного стилю поведінки.

Картка 1. Авторитарний стиль батьківської поведінки

Батьки, схильні до авторитарного стилю:

• надто суворі;
застосовують фізичні покарання;

• надмірно контролюють всі вчинки дитини;

вимагають від неї постійної покірності;

• обмежують право вибору дитини;

• не бажають іти на компроміс із дитиною;

• нетерпимі до дитячих недоліків і проявів «дитячості».



Картка 2. Ліберальний стиль батьківської поведінки

Батьки, схильні до ліберального стилю:

• здійснюють незначний контроль за

поведінкою дитини або контроль узагалі відсутній унаслідок байдужого ставлення до виконання батьківських обов'язків;

• практикують вседозволеність; .

• виконують усі забаганки дитини;

• невиправдано ідеалізують свою дитину.

Картка 3. Опікунський стиль батьківської

поведінки

Батьки, схильні до опікунського стилю:

• прагнуть постійно бути поруч із дитиною;

• вирішують за дитиною всі проблеми;

• роблять за дитину те, що може робити вона сама;

• оточують дитину надмірною увагою;
• обмежують самоствердження дитини;

• контролюють кожен крок дитини.



Картка 4. Демократичний стиль батьківської поведінки

Батьки, схильні до демократичного стилю:

• поважають особистість дитини;

• приймають дитину такою, якою вона є;

• дають зрозуміти дитині, що її справи є важливими й для них;

• довіряють своїй дитині;

• дозволяють своїй дитині робити власний вибір;

• заохочують самостійність дитини;

• засуджують не саму дитину, а її вчинок;

• прислухаються до думок дитини;

• проводять разом із дитиною вільний час;

• допомагають дитині розвивати її здібності.




Протягом 5 хвилин батькам пропонується ознайомитись із текстом картки, а після того — поміркувати над наступними запитаннями:

Як почуває себе дитина, до якої батьки ставляться таким чином?

Як може вплинути таке ставлення батьків до дитини на їх особистісний розвиток?

Після закінчення кожна група зачитує картку з характеристикою стилю поведінки та пропонує на загальний розгляд результати своїх міркувань. Після цього ведучий дає батькам завдання визначити, який стиль батьківської поведінки є найбільш сприятливим для формування особистості дитини.

Оптимальним для сімейного виховання вважається демократичний стиль, якому притаманний високий рівень вербального спілкування між дітьми і батьками; готовність батьків прийти на допомогу дітям; віра батьків в успішну самостійну діяльність дитини; адекватний батьківський контроль. Але в нестандартних, екстремальних ситуаціях доцільним буде вдатися до авторитарного стилю (взяти керівництво у свої руки за браком у дитини життєвого досвіду і самосвідомості дорослої людини).Ліберальний же стиль стане у пригоді в ситуації перевірки набутого дитиною досвіду, розвитку пізнавальної сфери, здібностей дитини тощо. У складних для сучасної сім'ї умовах найбільше потерпають діти. Тому слід шукати підходи до виховання дитини як індивідуальності, створюючи таке середовище, в. якому вона активно розвиватиметься.
Довіра і страх, упевненість і боязкість, спокій і тривога, щирість і теплота у стосунках - усіх цих рис особистість набуває в сім'ї. Батьки використовують методи і засоби виховання, які допомагають привнести у свідомість дитини систему норм і правил, долучають її до моральних цінностей. Щоб дитина досягла цієї мети, вони заохочують або карають її, прагнуть бути зразком для наслідування або несвідомо ним стають. У тривожних матерів, наприклад, часто виростають тривожні для. поведінки. Надто масиві вимоги, які ставлять до дитини, потребують максимальної мобілізації всіх розумових і фізичних здібностей. Від дитини вимагають досягнення успіху в різних сферах. Це стає самоціллю, але при цьому страждає духовна сфера.

Авторитарний стиль виховання може призвести до відхилення у поведінці. Особливо тоді, коли батьки прагнуть бачити свою дитину лідером. Дитина має отримувати найвищі бали з усіх предметів у школі, займати призові місця на олімпіадах, вигравати спортивні змагання. Така психологічна установка сприяє появі страху невдачі, поразки. Постійне напруження спричиняє прагнення звільнитися від неприємних станів за допомогою наркотичних речовин і алкоголю. Дитина втрачає стимули до корисної діяльності, в неї виникає недовіра до людей, вона прагне уникати контактів з ними. Дитина прагне змінити спілкування з батьками, вчителями на спілкування з однолітками. Людина рабськи підкоряється владним людям, а щодо слабших за себе виявляє жорстокість, агресію, ігнорує людську гідність.

Опікунський стиль виховання (гіперопіка) загрожує тим, що, зазнавши труднощів повсякденного життя, не маючи необхідних навичок їх подолати, людина часто зазнає поразки. А це в свою чергу спричиняє почуття невпевненості, підвищує рівень тривожності, розвиває почуття безпорадності, комплекс неповноцінності. Можуть з'явитися відхилення у поведінці — прагнення штучно змінити психічний стан. Людина може почати вживати наркотичні речовини та алкоголь, щоб утекти від реальності, позбутися комплексу неповноцінності.

Поблажливий стиль виховання (ліберальний) може призвести до входження дитини до асоціальних груп, оскільки у неї не сформувалися психологічні механізми, необхідні для самостійної, відповідальної поведінки у суспільстві. Підліткам притаманне раннє вживання алкоголю чи інших психотропних речовин, які згубно діють на психічний стан.

Згодом .такі діти конфліктують з тими, хто їм не підкоряється. Вони не здатні враховувати інтереси інших людей,

встановлювати стійкі емоційні зв'язки, не готові до обмежень і відповідальності. З іншого боку, сприймаючи брак правильного виховання з боку батьків як виявлення байдужості й емоційного неприйняття, дитина відчуває страх і невпевненість, внутрішню порожнечу, яка викликає порушення в емоційній сфері дитини.

Демократичний стиль виховання (авторитетний, орієнтований на співпрацю) заохочує особистісну відповідальність дитини відповідно до її вікових можливостей. Дитина присутня під час обговорення сімейних проблем, бере участь у прийнятті рішень, вислуховує та обговорює думки та поради батьків.
Після закінчення обговорення ведучий звертає увагу учасників на те, що характерною ознакою демократичного стилю є виявлення любові до дитини.

11. Вправа «Незакінчене речення» (10 хв)

Кожен учасник отримує картку з початком речення:

«Для мене усвідомлене батьківство — це...»

Батькам пропонується упродовж 5 хвилин написати свій варіант його завершення. Всі члени групи по черзі зачитують свої тексти. Протягом декількох хвилин відбувається обговорення, в ході якого визначаються спільні підходи, пріоритети у розумінні поняття. Наприкінці вправи ведучий ознайомлює учасників із визначенням поняття «усвідомлене батьківство»:



«Усвідомлене батьківство — це взаємодія батьків (чи осіб, які їх замінюють) між собою та іншими членами сім'ї, включаючи дітей, результатом якої є створення найбільш сприятливих умов для повноцінного розвитку дитини на всіх етапах її життя». (Плакат із цим визначенням вивішується на видному місці або транслюється на екрані за допомогою мультимедійного проектора.)

Необхідно зробити наголос на тому, що подальший хід тренінгу пов'язуватиметься з аналізом складових визначення поняття «усвідомлене батьківство», і надалі слід постійно звертатися до цього визначення.



12. Міні-презентація «Засади усвідомленого батьківства» (5хв)

Ведучий за допомогою мультимедійного проектора пропонує до уваги учасників, засади усвідомленого батьківства. Завдання батьків — проаналізувати запропонований перелік і доповнити його:



  • Любіть свою дитину.

  • Приймайте дитину такою, якою вона є.

  • Вірте своїй дитині.

  • Довіряйте дитині.

  • Вірте у те, що дитина може самостійно подолати життєві перепони.

  • Показуйте дитині, що вона є для вас важливою.

  • Дайте зрозуміти дитині, що її справи є важливими для вас.

  • Дозволяйте дитині робити свій вибір, приймати власне рішення.

  • Допомагайте дитині виконати те, чого вона не вміє.

  • Засуджуйте не саму дитину, а її вчинок.

  • Прислухайтеся до думки дитини.

  • Активно вислуховуйте про переживання і потреби дитини.

  • Співпрацюйте з дитиною, а не керуйте нею. Накази й різкі заборони можуть спровокувати спалах агресії.

  • Будьте ввічливі з дитиною.

  • Будьте терплячі.

  • Провадьте разом з дитиною вільний час.

  • Допомагайте дитині розвивати свої здібності.

  • Забезпечуйте основні життєві потреби дитини.

13. Вправа «Меморандум» (15 хв)

Меморандум (від лат. memorandum, букв.— «те, про що необхідно пам'ятати») дипломатичний документ, який висвітлює фактичну, документальну або юридичну сторону певного питання. Як правило, додається до ноти або вручається представникові іншої країни.

Ведучий об'єднує учасників у дві групи:

• учасники першої розробляють меморандум батьків до дитини;

• учасники другої — дитини до батьків.

Перша група створює меморандум батьків до дитини «Я хочу, щоб моя дитина...», а друга — дитини до батьків «Я хочу, щоб мої батьки...». На виконання цього завдання психолог відводить групам 10 хвилин.

Після закінчення відведеного часу кожна з підгруп зачитує свій меморандум. Потім учасники

визначають схожі позиції у представлених меморандумах.

14. Визначення здійснення очікувань учасників (10 хв)

Ведучий привертає увагу учасників до аркуша очікувань «Лелека», з якими вони працювали на початку тренінгу. Він звертався з проханням подумати, наскільки справдилися очікування кожного.

Далі ведучий зауважує: «Нове життя... Від нього ми чекаємо чогось дивного і світлого, обов'язково щасливого. Наш лелека несе в дзьобі немовля— кожного з нас — по шляху до нових знань і відкриттів. Що ж побажати цій дитині?»

Пропонує на бантиках, що роздаються кожному, написати побажання собі або групі.



Алгоритм подальшої роботи наступний: кожний учасник по черзі підходить до лелеки і коментує, наскільки виправдалися його очікування, а потім зачитує своє побажання й прикрашає бантиком ковдру дитини, яку несе лелека.

15. Казка для натхнення «Легенда про Нарцисса» (5 хв)

Мавки на березі струмочка оплакували смерть Нарцисса, якого покарав Зевс за те,

що він милувався лише собою і не помічав нікого навкруги. І помітили мавки, що струмок також у зажурі. «Що трапилося з тобою? — спитали мавки у струмочка,— Хто тебе образив, чи, можливо, ти у тузі?» Струмок відповів: «Я сумую за Нарциссом... Як сумно, що він більше не прийде до мене». «О-о-о! Ти такий щасливий! Ми бачили цього чарівного юнака лише мимохідь, коли він прямував до тебе. Ми милувалися його волоссям, граціозною ходою, але лише секунди. Ми любили його, бо він схожий на нас... Але розглядати його світлий образ годинами — це таке щастя, яке не випало на нашу долю. Ти найщасливіший у світі! Нарцисе годинами милувався собою у твоїх водах. Ти міг досхочу насолодитися від споглядання його надзвичайної краси»,— шепотіли в захопленні лісові мавки. «Хіба він був красивий?» — спитав, здивовано струмок. «Він — надзвичайний красень. Красивішого за нього ніколи не було, немає і не буде... Невже ти цього не помітив?» — розгублено вимовили лісові мавки. «Ні,— відповів струмок.— Я не помітив його краси, бо кожного разу, коли він дивився у мої води, я був зачарований побаченим своїм відображенням в його очах... Кожного разу в його очах я бачив свою красу... себе!»

Тож побажаємо собі й кожному, щоб в очах дітей ми бачили свою красу, а вони в наших очах — любов!»

Ведучий роздає учасникам-тренінгу пам'ятки для батьків.

ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

  • Любіть свою дитину такою, якою вона є, а не за її досягнення та успіхи.

  • Не порівнюйте її з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (такою, якою вона була вчора і, можливо, буде завтра).

  • Не сваріть, а тим паче не ображайте дитину в присутності чужих людей. Поважайте почуття і думки дитини. На скарги з боку оточення відповідайте: «Дякую, ми вдома обов'язково поговоримо на цю тему».

  • Засуджуйте не саму дитину, а її вчинок.

  • Навчіть дитину розповідати про свої проблеми. Обговорюйте з нею конфліктні ситуації, які виникають з однолітками та дорослими.

  • Щиро цікавтеся її думкою, тільки так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

  • Постійно спілкуйтеся з дитиною. Нехай вона розповість вам, як провела день. Слухайте уважно, ставте запитання, щоб дитина відчувала, що це вам справді цікаво.

  • Залучайте дитину до обговорення сімейних проблем, вислуховуйте та обговорюйте її думку.

  • Не формуйте взаємини на заборонах. Завжди пояснюйте причини ваших вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу. Повага до дитини зараз — фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і надалі





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал