Тоговицька зош І-ІІІ ступенів Педагогічна рада Формування мотивації навчання у молодших школярів



Скачати 162.67 Kb.
Дата конвертації19.06.2017
Розмір162.67 Kb.
Тоговицька ЗОШ І-ІІІ ступенів

Педагогічна рада

Формування мотивації навчання у молодших школярів

Заступник директора з навчально-виховної роботи

Сікорська С.М.

Мотиви – головні сили, що рухають дидактичний процес. Вони посідають перше місце серед факторів, що визначають його ефективність. Мотиви навчання – це спрямованість учня на різні сторони навчальної діяльності. Розрізняють дві великі групи мотивів:

  1. Пізнавальні мотиви, що пов’язані зі змістом навчальної діяльності та процесом її виконання;

  2. Соціальні мотиви, пов’язані з різними соціальними взаємодіями школяра з іншими людьми.

Ми зупинимось на першій групі мотивів, яка в свою чергу включає кілька підгруп:

  1. широкі пізнавальні мотиви (орієнтація школяра на опанування нових знань, глибина інтересів до знань);

  2. навчально – пізнавальні мотиви (орієнтація школяра на засвоєння способів одержання знань, інтереси до прийомів самостійного набуття знань, раціональної організації своєї праці);

  3. мотиви самоосвіти ( спрямованість школяра на самостійне удосконалення способів одержання знань.

Компонентами мотиваційної сфери учня є його мотиви, цілі, емоції, а також стан його вміння навчатися. Проаналізуємо вікові особливості вміння навчатися (що значною мірою впливає на мотивацію). Молодший шкільний вік характеризується входженням дитини в навчальну діяльність, оволодінням видами навчальної діяльності. Навчальне завдання проходить етапи прийняття готових завдань учителя через осмислення їх до самостійної підготовки окремих завдань. Навчальні виконавські дії формуються як оволодіння окремими операціями в середині дії, причому дитина в цьому віці спирається на моделювання і проказування. Моделювання має характер використання спочатку нескладних графічних, потім буквених і знакових засобів. Молодшому школяреві також доступний перехід до пошуку кількох способів виконання і застосування в знайомих і змінених ситуаціях. Ряд виконавських і контрольно-оцінювальних навчальних дій у цьому віці за правильного формування може перетворитися на вміння і навички, виконуватися автоматично.

Мотивація навчання розвивається в кількох напрямках. Широкі пізнавальні мотиви можуть уже до середини цього віку перетворитися на навчально-пізнавальні мотиви (інтерес до способу набуття знань); мотиви самоосвіти представлені інтересом до додаткових джерел знань, епізодичним читанням додаткової літератури. Соціальні мотиви представлені бажанням дитини одержати схвалення учителя.

Слід зазначити, що в цьому віці школяр вчиться розуміти та приймати цілі, запропоновані вчителем, утримувати ці цілі протягом тривалого часу. Учень також виконує дії за інструкцією. Якщо правильно організувати навчальну діяльність, у молодшого школяра можна закладати вміння самостійної постановки мети. Починає формуватися вміння співвіднесення мети зі своїми можливостями.

Учасниками навчального процесу є учні, вчителі і батьки. Навчання тільки тоді буде мати успіх, коли в його результатах зацікавлені всі учасники. Ступінь активності учасників навчальної діяльності визначається мотивами. Мотиви – це складне, багаторівневе, внутрішнє психічне утворення, що акумулює інтереси, потреби, схильності, уявлення, потяги, очікування значущих для особистості результатів її діяльності. Мотиви можуть бути різними. Вчителі прагнуть використовувати всі мотиви для того, щоб забезпечити залучення учнів до навчання, але зосереджують свої зусилля на формуванні пізнавальних мотивів, таких, що викликані інтересом до процесу навчання. Але найбільша проблема полягає в тому, що не можна зовні формувати мотиви. Вчителі не можуть формувати мотивів. Вони можуть лише вплинути на формування в учнів мотиваторів (інтересів, схильностей, моральних норм, життєвих принципів), які використовуватимуться суб’єктом для сформування мотивів.



Навчальна діяльність – це основна форма активності учня, спрямована на зміну самого себе як суб’єкта навчання. Основною формою організації навчання є урок. А основною одиницею навчального змісту виступає навчальна тема, то є сенс розрізняти мотиваційно-організаційний етап теми, навчального заняття, окремих навчальних питань. Аналізуючи конспекти вчителів, навіть ті, які друкуються в педагогічній пресі, дозволяє виділити ряд помилок:

  • підміну мотивації актуалізацією опорних знань учнів;

  • використання методів і прийомів, що не відповідають віковим особливостям учнів;

  • невідповідність організаційних форм методичним прийомам;

  • відсутність взаємодії вчителя і учнів;

  • недостатню кількість часу, відведеного на мотиваційно-організаційний етап.



Процес мотивації включає

  • Мотивація

  • Навіщо? Для чого?

  • Внутрішнє спонукання до дії

  • Зовнішнє спонукання до дії

. Бажання навчатись

Зупинимось на роботі вчителів початкових класів нашої школи щодо формування мотивів навчальної діяльності молодших школярів, а саме позитивного ставлення до навчання та бажання вчитися. Аналізу підлягають відвідані уроки у вчителів: Танюк М.І. (вчителя 1 класу), Тимчишин О.Д. (вчителя 2 класу), Юркевич Л.Б. (вчителя 3 класу), Романюк Н.І. (вчителя 4 класу), Хавлюк Г.М. (вчителя іноземної мови), матеріали предметного тижня, результати навички читання, результати директорських контрольних робіт з української мови і математики в 3-4 класах.

При проведенні уроків дані педагоги дотримуються загальних стратегій формування мотивів навчання своїх вихованців. Їхні учні є співучасниками навчання а не виконавцями волі вчителя; вчителі разом з дітьми окреслюють перспективи вивчення теми; добирають матеріал, який би викликав інтерес до пізнання нового; практикують різноманітні форми і методи навчання (рольові та дидактичні ігри, елементи дискусій, мозкові штурми, демонстрації, проектну діяльність, мультимедійні презентації, роботу в малих групах, змагання)

Загальні стратегії формування мотивів (слайд )


  • Учень співучасник навчання, а не виконавець волі вчителя;

  • окреслення перспектив вивчення теми;

  • добирати матеріал,який би викликав інтерес до пізнання нового;

  • різноманітність форм і методів навчання (рольові ігри, дискусії, мозкові штурми, демонстрації, проектна діяльність, створення аудіовізуальних презентацій, робота в малих групах.

Основні методи мотивації досить відомі (слайд)

1. Метод емоційного стимулювання у поєднанні зі словесним методом



(прийоми зацікавлення, здивування);

2. Навчальні екскурсії (прийом парадоксу);

3. Наочні (демонстрація, ІКТ);

4. Проблемно-пошукові (проектна діяльність).

5. Практичні (дати алгоритм виконання завдання).

6. Методи, які стимулюють пізнавальні запити учнів (незакінчені завдання, тексти, які спонукають ставити запитання або шукати правильних шляхів виконання, спрямовані на отримання додаткової інформації);

7. Методи, що стимулюють ініціативу учнів (самостійне творче складання завдання, пошук аналогів у повсякденному житті);

8. Методи, що стимулюють ініціативу, яка проявляється під час діяльності (прийом навмисних помилок, прийом “лабіринту”, прийом виконання практичних завдань, ігри);

9. Методи що стимулюють колективну діяльність й спільну діяльність (змагання, допомога однокласнику, критика).

Важливим етапом кожного уроку у початкових класах є мотиваційно-організаційний, якому вчителі початкових класів приділяють велику увагу. Танюк М.І. вчитель 1 класу практикує на даному етапі «елемент цікавого», коли в гості до учнів приходять казкові герої або лісові звірі, яким треба допомогти ( урок навчання грамоти «Написання великої букви «З» (зе). Написання слів з пропущеними літерами» Зайчик приніс завдання і не вміє їх вирішити…). Тимчишин О.Д. на уроці математики в 2 класі з теми «Таблиця ділення на 2» запитує в учнів чого вони очікують від уроку і демонструє логотип Міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру» саму тварину, яка буде допомагати другокласникам на уроці. В 3 класі на уроці літературного читання з теми «Літературні казки» учні розгадують кросворд та визначають ключове слово, що є темою даного уроку. Романюк Н.І. при вивченні теми «Тримайся з гідністю» (громадянська освіта 4 клас) мотивацією вивчення теми став девіз та прийом інтерактивного навчання «мозковий штурм». Дані прийоми стимулюють обов’язок та відповідальність учнів та формують пізнавальні інтереси.

Враховуючи вікові і психологічні особливості молодших школярів, вчителі надають перевагу наочним, демонстраційним та ігровим методам і прийомам навчальної діяльності учнів, які максимально сприяють формування мотивації.


  • Хочеш мати розумних дітей ? Грайся !

  • Хочеш мати ерудованих дітей ? Грайся !

  • Хочеш мати талановитих дітей ? Грайся !

  • Хочеш мати Щасливих дітей ? Грайся !

  • Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку.

  • Гра – це світле віконце, через яке у світ дитини потрапляє життєнадійний потік знань.

  • Гра – це іскорка, що запалює вогник любові до знань.

Дидактичні і інколи і рольові ігри були присутні на всіх відвіданих уроках. При вивченні теми «Погана пташка, якій своє гніздо не миле. Роде наш красний (українська народна пісня) Тимчишин О.Д . на уроці літературного читання залучає другокласників до мовної гри «Актори» під час якої учні вчаться читати текст здивовано, злякано, із захопленням, зі смутком, чим формує в учнів навички виразного читання. На уроці математики учні настільки були залучені грою «Влучи в ціль», що й не помітили як підійшли до вивчення нової теми уроку. Цікаві ігрові вікторини у віршованій формі ми побачили на уроці літературного читання в 3 класі (вчитель Юркевич Л.Б.) «Чарівний кошик», коли учні по черзі витягають з кошика річ і називають казку; «Відгадай казку», коли вчитель у віршованій формі характеризує казку, а діти відгадують її назву. На інтегрованому уроці в 4 класі (математика і природознавство) Романюк Н.І. через гру «Математичні ланцюжки» підводить учнів до теми уроку «Природні дива України», що стало потужним мотиватором , бо учні впродовж уроку були зацікавлені створеною інтригою «дізнатися про сім чудес України». Ігри допомагали учням сприймати важкі завдання, діти відчували зацікавленість в отриманні правильного результату, набували певних знань, вмінь, навичок з різних предметів. Відбувалася справжня інтеграція знань в різних галузях.

Такі вчителі як Хавлюк Г.М., Танюк М.І., Юркевич Л.Б.,Тимчишин О.Д. активно використовують на уроках ІКТ, а саме: мультимедійні презентації, слайд-шоу, анімації, демонстрації таблиць та схем, електронні конструктори уроків.



c:\users\samsung\desktop\-4-728.jpg

Заслуговує на увагу урок французької мови в 4 класі з теми «Новорічні

свята в Франції», з використанням слайд-шоу, анімацій, презентацій, що дало можливість підвищити мотивацію та пізнавальну діяльність за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту: назвеш правильно іграшку – повісиш на ялинку, вставиш правильно слова (біля, позаду, спереду, поміж) – отримаєш подарунок. Підвищенню ефективності навчального процесу за рахунок високого ступеня наочності, розвитку наочного, інформаційного мислення сприяє й використання ІКТ в 1 класі. Танюк М.І. більшість уроків проводить з використанням ІКТ, при чому дотримується санітарно –гігієнічних вимог (10 -15 хвилин уроку з використанням ІКТ).

Значну увагу приділяють вчителі методам і прийомам роботи, які стимулюють ініціативу учнів. На уроці математики в 2 класі під час роботи з задачею, Орися Дмитрівна пропонує учням такий алгоритм: вивчити умову задачі, розглянути вирази до неї і як творче завдання: доповнити задачу запитаннями. При роботі з наступною задачею учням пропонується змінити числові дані і розв’язати її, змінити умову задачі так, щоб останньою була дія додавання (прийом самостійного творчого складання завдань). Інтерактивні прийоми роботи на уроці громадянської освіти з теми «Тримайся з гідністю» в 4 класі практикує Надія Іванівна, а саме: вправи «Займи позицію», «Мікрофон» під час яких учні мають можливість зробити свій вибір і висловити власну думку. Саме на цьому уроці учні вразили власними міркування у своїх міні-творах на тему «Чи варто говорити правду». Прийом навмисних помилок застосувала Любов Богданівна на уроці літературного читання, коли запропонувала учням текст «Переплутанка», в якому навмисне переплутала казкових героїв та деякі події, помістивши їх в інші казки. Слухаючи, учні фіксували помилки в зошиті. В цьому випадку перевіряється увага дітей та їх знання. До проблемно – пошукових можна сміливо віднести метод проектів, елементи якого прослідковувалися на уроці Я у світі з теми «Сім’я. Родовідне дерево», коли при виконанні практичної роботи третьокласники створювали родовідне дерево, визначали найрозгалуженіше, розповідали про своїх дідуся і бабусю. А також на уроці позакласного читання в 4 класі.

Невід’ємною частиною кожного уроку є мотивація навчальної діяльності шляхом використання творчих завдань. Це і написання віршів, ессе, листів, розгадування кросвордів, складання задач до скороченого запису, складання речень за схемою, запитання за зразком: « Що станеться, якщо…?». Дані види роботи були обов’язковим елементом кожного відвіданого уроку, особливо під час тижня початкової освіти, який проходив з 15 по 19 грудня з проблеми «Формування мотивації навчання молодших школярів». В рамках тижня ми побачили різного роду нетрадиційні уроки з використанням ІКТ:

Урок – казка в 1 класі з математики. Вправи на застосування переставної властивості додавання. Задачі на знаходження невідомого доданка, на збільшення і зменшення числа на кілька одиниць.

Вчитель Танюк М.І.

Урок-мандрівка в 2 класі з природознавства. Тварини взимку. Як зимують птахи.

Вчитель Тимчишин О.Д.

Урок-презентація в 3 класі з української мови. Суфікс. Ознайомлення з суфіксом як значущою частиною слова.

Вчитель Юркевич Л.Б.

Урок-проект в 4 класі з позакласного читання. До нас іде Святий Миколай.

Вчитель Романюк Н.І.

Методика формування позитивних мотивів в початковій школі

С. Подмазін описує кілька прийомів, за допомогою яких учитель може сформувати в учнів позитивну установку на урок:

1. Проекція на дітей позитивної установки, емоційна налаштованість учителя, зацікавленість у результаті, впевненості в собі і в дітях. Учитель обов'язково має підкріплювати словесну установку мімікою, жестами.

2. Формування позитивної установки на урок як результат ефективно продуманого цілепокладання і мотиваційної діяльності. По-перше, учитель стисло і чітко пояснює учням мету уроку, намагаючись зрозуміло і переконливо відповісти на їхні запитання "Що і навіщо ми будемо вчити на цьому уроці". По-друге, важливо пояснити учням значення даного матеріалу, його спроможність дати учням знання про світ, суспільство, людину, допомогти ґрунтовно осмислити і зрозуміти актуальність проблеми, по-третє, допомогти усвідомити важливість цього матеріалу в системі знань.

Підвищення інтересу до навчального матеріалу також сприяє формуванню емоційно-позитивного ставлення учнів до навчання в школі. Крім того, інтерес до навчального матеріалу зумовлює інтерес до пізнавальної діяльності, який своєю чергою тісно пов'язаний з мотивами навчання. Пізнавальні потреби й інтереси, як складові мотивації, виникають за умови, якщо навчальний процес має особистісний зміст.

Щоб підвищити інтерес до навчання педагоги нашої школи практикують такі прийоми:

1. Приваблива мета - перед учнем ставиться проста, зрозуміла і приваблива для нього мета, що стає для нього особистісно-значущою метою, і він залучається до запланованої вчителем навчальної діяльності.

2. Подив - учитель подає навчальний матеріал у такій формі, що навіть повсякденне стає дивним. Наприклад, учитель початкової школи, вивчаючи тему "Натуральні числа", ставить завдання "Діти, назвіть найбільше число". Діти після обдумування з подивом виявляють що такого числа немає.

3. Відповідь, на яке дається певний час. На початку уроку вчитель ставить проблемне запитання, правильну відповідь до якого учень зможе сформулювати, отримавши необхідну інформацію під час уроку.

4. Помилка в поясненні - пояснюючи матеріал, учитель навмисно допускає помилки. При цьому він пояснює учням свій намір. Наприклад, ведучи урок математики в початковому класі, учитель задає задачу, яку, за його словами, неможливо розв'язати. Чому? Завдання дітей - знайти відповідну помилку.

5. Практичність теорії - введення в теорію вчитель здійснює через практичне завдання, розв'язання якого корисне учням.

6. Запитання до тексту - перед вивченням навчального тексту учням дається завдання скласти до нього список запитань, відповіді на які розкриє зміст даного матеріалу.

Практика свідчить проте, що дуже складно працювати з невстигаючими учнями, тому що дані учні не можуть засвоювати навчального матеріалу. Тому пропоную такий прийом, як дозування навчального матеріалу: відтворення невеликої дози матеріалу, розв’язання нескладної задачі, виконання легкої самостійної роботи. Причому, результат слід оцінювати не лише середнім, але й іноді високим балом.



Для створення ситуації успіху ми пропонуємо вчителям дотримуватися правил, які забезпечать результативність у роботі:

1. Не бійтеся ставити хороші оцінки, якщо спостерігаєте хоча б мінімальний успіх учня. Адже не відчувши, що таке "відмінно", учень не буде до нього прагнути.

2. На уроках надавайте дитині можливість почувати себе особистістю піднімайте не тільки самооцінку, але й самовпевненість у хорошому розумінні цього поняття. Називайте дитину на ім'я, створюйте ситуації успіху і довіри.

3. Кількість і різноманітність позитивних, у тому числі й спеціально створюваних педагогом, ситуацій і обставин визначають можливість підтримання інтересу до навчальної діяльності і досягнення успіху.

4. Створюйте якомога більше епізодів, випадків, ситуацій, в яких учень може взяти участь - у нього буде більше можливостей знайти себе.

5. Нормою педагогічної діяльності повинно стати ставлення до дитини, як до рівного, що виключає право педагога на грубість, різкість, зневажливий тон.

6. Ви повинні бути цікавими як особистість - непередбачувана, загадкова, особлива .

Оскільки мотиви є головними силами, що рухають навчальний процес та максимально впливають на його результативність, то зупинимось на результатах контрольних робіт з математики, української мови та навички читання з 2 по 4 класи:



РЕЗУЛЬТАТИ НАВИЧКИ ЧИТАННЯ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСХ ЗА І СЕМЕСТР 2014-2015 Н.Р.

клас

ПІБ вчителя


к-сть

учнів


спосіб читання

темп читання

ступінь розуміння

за нормою

понад норму

слова

слва

склади


склади

вкла

даєть


не вклад

розу

міє


частк.

розум.


не

розум








1

Танюк М.І.


































2

Тимчиш

О.Д.


14

8

5

1

12

2

10

3

1

84%

42%

3

Юркевич

Л.Б.


13

10

2

1

10

3

11

1

1

78%

44%

4

Романю

Н.І.


16

16

-

-

12

4

14

2

-

74%

62%

Результати контрольних робіт з української мови і математики

за І семестр 2014 -2015 навчального року

клас

писало


навчальні досягнення

предмет


вчитель

якісн

показн


типові помилки

1-3

4-6

7-9

10-12

3

13

1

3

8

1

укр.мова

Юркевич Л.Б.

68%

Подвоєння букв

Ненаголошені е, и



4

16

3

2

7

4




Романюк Н.І.

65%

Велика буква

Заміна букв

































3

12

2

4

3

3

математ

Юркевич Л.Б.

66%

Задачі на зведення до 1

4

16

1

4

8

3




Романюк Н.І.

69%

Обчислення прикладів на множення і ділення

Результати перевірки сформованості навички читання та результати директорських контрольних робіт свідчать про те, що вчителі працюють на формуванням в учнів ключової компетентності – це уміння вчитися. Ядром цієї компетентності у початкових класах є оволодіння загальнонавчальними вміннями і навичками. Саме вчитель початкових класів закладає фундамент для подальшого навчання учнів. Аналіз і спостереження показали, що більшість учнів початкових класів позитивно ставляться до навчання. Проте, лише в окремих учнів сформоване позитивне відповідальне особистісне ставлення до навчання. В незначної кількості учнів низький рівень мотивації. Причина в цьому явищі – погане здоров’я (затримка в розвитку дитини 1 учениця); вчителі не завжди враховують індивідуальні особливості нервової системи учня (деякі учні не встигають виконати завдання у запропонований час, а інші вже виконали і чекають); недоліки в розвитку пізнавальних процесів (учень не може зосередитись ( в 6 учнів початкових класів погана пам'ять: вони не розуміють змісту прочитаного тексту, зазнають труднощів під час розв’язання задач); несформовані прийоми навчальної діяльності (не вміє працювати з підручником, не контролюють свою роботу).

Тому вчителям слід:

-Якщо дитна повільна, то не ставити її в ситуацію миттєвої відповіді.

-Якщо не володіє прийомами навчальної діяльності, то навчити цим прийомам.

-Якщо в дитини розсіяна увага, погана пам'ять, то практикувати коригувальні вправи на розвиток цього процесу.

- Спиратись на бажання дитини.

- Враховувати інтереси і нахили.

- Заохочувати бажання досягти визнання.

- Давати дитині шанс.

- Робити навчання привабливим.

- Іноді просто казати «Треба!».

- Використовувати життєві ситуації.

Методичні рекомендації

Рекомендації для створення мотиваційних моментів на уроці

1.Використовувати різноманітні форми і методи організаційної роботи, що враховують суб’єктивний досвід учнів до теми, яка розглядається.

2.Створювати систему зацікавленості кожного учня як у власній роботі, так і в роботі всього класу.

3.Стимулювати учнів до використання різноманітних способів виконання завдань на уроці без побоювання помилитися.

4.Заохочувати учнів до самостійної роботи, аналізувати під час уроку різні способи виконання завдань, запропоновані дітьми, відзначити всі прояви діяльності, що сприяють досягненню учнями мети.

4.Створювати педагогічну ситуацію спілкування, що дозволяє кожному учневі виявити свою ініціативу.

5.Обговорювати з учнями наприкінці уроку: що сподобалось, а що ні, а що зробити по іншому.

6.під час опитування на уроці аналізувати не лише правильність, але й самостійність, оригінальність відповіді.

7.Оголошуючи Д/З, слід давати чітку інструкцію щодо раціонального виконання.

Методи мотивації для 1-11 класів

Метод «Асоціація на дошці»

Метод «Показуха (скульптура)»

Метод «Картинна галерея»

Метод «Брей-стормінг» («Мозковий штурм»)

Прийоми мотивації для 1-11 класів

Створення проблемної ситуації

Опрацювання тексту періодичних видань

Технологія «Незакінчене речення»

Бесіда

Виготовлення саморобних наочних посібників



Використання творчих завдань

Використання науково-популярної і художньої літератури

Створення ситуації успіху

На основі діяльнісного підходу до навчання

Екстрополяція (перенесення об’єкта в іншу ситуацію, в майбутнє)

Ігри та ігрові ситуації

Цікаві прийоми роботи з текстом

Застосування ІКТ.



10 кроків само мотивації для учня і вчителя

1.Плануйте на перспективу

2.Шукайте взаємовигідного партнерства для навчання

3.Шукайте, як те, що ви робите можна використати в житті, професійній діяльності

4.Плануйте час занять

5.Визначте цілі і задачі навчання

6.Поділіть матеріал на частини і починайте від засвоєння змісту середньої складності, потім переходьте до складних і, нарешті, легких.

7.Доповнюйте вивчення своїми примітками, малюнками, схемами.

8.нагородіть себе приємними словами за виконане завдання.

9.обговоріть те, що вас зацікавили з учителем або товаришем.



10.Щоб знання були міцними, повторюйте, виконуйте вправи.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал