Титульний аркуш



Сторінка3/38
Дата конвертації25.12.2016
Розмір5.02 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38
Україна вважалася країною з гiперiнфляцiйною економiкою до 31 грудня 2000 року. Вiдповiдно, Банк застосовував МСБО 29 «Фiнансова звiтнiсть в умовах гiперiнфляцiї». Вплив застосування МСБО 29 полягає в тому, що немонетарнi статтi були перерахованi в одиницi вимiру, якi були дiйснi на 31 грудня 2000 року, шляхом застосування вiдповiдних iндексiв iнфляцiї до первiсної вартостi.
Функцiональна валюта
Позицiї, включенi в окрему фiнансову звiтнiсть Банку, вираженi у валютi, що найкращим чином вiдповiдає економiчнiй сутностi подiй та умов, що стосуються Банку («функцiональна валюта»). Функцiональною валютою даної окремої фiнансової звiтностi є українська гривня. Всi значення заокругленi до цiлих тисяч гривень, якщо не вказано iнше.
Взаємозалiк
Фiнансовi активи та зобов’язання згортаються, а в окремому звiтi про фiнансовий стан вiдображається згорнутий залишок, якщо Банк має юридичне право здiйснювати залiк вiдображених у окремому звiтi про фiнансовий стан сум та має намiр або зробити взаємозалiк, або реалiзувати актив та погасити зобов’язання одночасно. Доходи i витрати не згортаються у окремому звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд, за виключенням тих випадкiв, коли це вимагається або дозволяється МСФЗ або вiдповiдним тлумаченням, при цьому такi випадки окремо розкриваються в облiковiй полiтицi Банку. При облiку передачi фiнансового активу, яка не веде до припинення визнання такого активу, Банк не згортає переданий актив та пов’язане з ним зобов’язання.
Основнi положення облiкової полiтики представленi нижче.
Визнання доходiв та витрат
Визнання процентних доходiв та витрат
Процентнi доходи вiд фiнансового активу визнаються, коли iснує вiрогiднiсть надходження економiчних вигiд для Банку, i суму доходiв можна достовiрно визначити. Процентнi доходи та витрати визнаються за методом нарахування з використанням методу ефективної ставки процента. Метод ефективної ставки процента – це метод визначення амортизованої вартостi фiнансового активу або фiнансового зобов’язання (або групи фiнансових активiв або фiнансових зобов’язань) та розподiлення процентних доходiв або витрат протягом вiдповiдного перiоду.
Ефективна ставка процента – це ставка, яка забезпечує точне приведення вартостi очiкуваних майбутнiх грошових виплат або надходжень протягом очiкуваного строку використання фiнансового iнструмента або, якщо доцiльно, протягом коротшого перiоду, до чистої балансової вартостi фiнансового активу або фiнансового зобов’язання.
Доходи за борговими фiнансовими iнструментами вiдображаються з використанням методу ефективної ставки процента, за виключенням фiнансових активiв, що вiдображаються за справедливою вартiстю через прибутки та збитки.
При списаннi (частковому списаннi) фiнансового активу або групи аналогiчних фiнансових активiв у результатi збитку вiд знецiнення процентнi доходи визнаються у подальшому з використанням процентної ставки, яка застосовувалася для дисконтування майбутнiх грошових потокiв з метою оцiнки збитку вiд знецiнення.
Проценти отриманi вiд активiв, що оцiнюються по справедливiй вартостi, класифiкуються як процентнi доходи.
Визнання доходiв за угодами РЕПО та зворотнього РЕПО
Прибутки/збитки вiд цих iнструментiв визнаються як процентнi доходи чи витрати у окремому звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд виходячи з рiзницi мiж цiною зворотнього придбання, розрахованою на поточний момент з використанням методу ефективної ставки процента, та цiною продажу таких iнструментiв третiм сторонам. Коли операцiя зворотнього РЕПО або РЕПО виконується на первiсних умовах, ефективна доходнiсть/процент у виглядi рiзницi мiж цiною продажу та зворотнього викупу, погоджена в рамках первiсної угоди, визнається з використанням методу ефективної ставки процента.
Визнання комiсiйних доходiв та витрат
Комiсiї за надання кредитiв, разом iз вiдповiдними прямими витратами, переносяться на майбутнi перiоди та визнаються як коригування ефективної ставки процента за кредитом. Коли iснує вiрогiднiсть, що зобов’язання з кредитування призведе до укладання конкретного кредитного договору, плата за зобов’язання з кредитування включається до доходiв майбутнiх перiодiв разом з вiдповiдними прямими витратами та визнається як коригування ефективної ставки процента за наданим кредитом. Коли малоймовiрно, що зобов’язання з кредитування призведе до укладання конкретного кредитного договору, плата за зобов’язання визнається у окремому звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд протягом перiоду, який залишився до кiнця виконання даного зобов’язання. Коли спливає строк зобов’язання з кредитування, а кредитний договiр так i не укладається, комiсiйнi доходи за зобов’язаннями з кредитування визнаються у окремому звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд пiсля завершення цього строку. Комiсiя за обслуговування кредиту визнається як дохiд пiд час надання послуги. Комiсiя за органiзацiю синдикованих кредитiв визнається в окремому звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд, коли такi послуги з органiзацiї фiнансування наданi. Усi iншi комiсiї визнаються пiсля надання вiдповiдних послуг.
Iншi доходи та витрати визнаються у окремому звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд, коли завершується вiдповiдна операцiя.
Визнання та оцiнка фiнансових iнструментiв
Банк визнає фiнансовi активи та зобов’язання у своєму окремому звiтi про фiнансовий стан тодi, коли вiн стає стороною контрактних зобов’язань стосовно даного iнструменту. Операцiї з придбання та реалiзацiї фiнансових активiв та зобов’язань визнаються з використанням облiку за датою розрахунку.
Фiнансовi активи та зобов’язання первiсно визнаються за справедливою вартiстю. Витрати на проведення операцiї, якi безпосередньо стосуються придбання або випуску даного фiнансового активу або фiнансового зобов’язання, додаються до суми справедливої вартостi у випадку, якщо фiнансовий актив чи фiнансове зобов’язання визнаються не за справедливою вартiстю через прибуток або збиток. Витрати на проведення операцiї, якi безпосередньо стосуються придбання або випуску даного фiнансового активу або фiнансового зобов’язання, що визнаються за справедливою вартiстю через прибуток або збиток, вiдносяться безпосередньо до прибуткiв та збиткiв.
Справедлива вартiсть – це цiна, яка була б отримана вiд продажу активу або сплачена за зобов’язанням при звичайнiй операцiї мiж учасниками ринку на дату оцiнки. Найкращим свiдченням справедливої вартостi є цiна на активному ринку. Активний ринок – це ринок, на якому операцiї щодо активiв i зобов’язань мають мiсце iз достатньою частотою та в достатнiх обсягах для того, щоб забезпечити iнформацiю щодо цiноутворення на поточнiй основi.
Справедлива вартiсть фiнансових iнструментiв, що торгуються на активному ринку, оцiнюється як добуток цiни котирування на ринку за окремим активом або зобов’язанням та їх кiлькостi, що утримується Банком. Цей принцип дотримується, навiть якщо звичайний денний обсяг торгiв на ринку не є достатнiм, щоб абсорбувати кiлькiсть iнструментiв, якi утримуються Банком, i якщо заява на розмiщення усiєї позицiї в межах однiєї транзакцiї може вплинути на цiну котирування.
Найкращим свiдченням справедливої вартостi фiнансового iнструмента на момент первiсного визнання є цiна операцiї (тобто справедлива вартiсть компенсацiї виплаченої або отриманої). У випадку, якщо справедлива вартiсть на момент первiсного визнання вiдрiзняється вiд цiни операцiї, то фiнансовий iнструмент облiковується на дату первiсного визнання таким чином:
a. за вартiстю оцiнки, якщо про справедливу вартiсть iснують свiдчення цiн котирування на активному ринку для iдентичних активiв або зобов’язань (тобто вхiднi данi Рiвня 1) або коли вона визначається на основi методики оцiнки, яка використовує лише данi iз ринкiв, якi пiддаються спостереженню. Банк має визнавати рiзницю мiж справедливою вартiстю на момент первiсного визнання i цiною операцiї як прибуток або збиток;
б. в усiх iнших випадках за вартiстю оцiнки, з урахуванням коригування щодо перенесення на майбутнi перiоди рiзницi мiж справедливою вартiстю на момент первiсного визнання i цiною операцiї. Пiсля первiсного визнання Банк має визнавати цю перенесену на майбутнi перiоди рiзницю як прибуток або збиток у тiй мiрi, в якiй вiн виникає у результатi змiни фактору (включно iз фактором часу), який би учасники ринку враховували пiд час визначення цiни активу або зобов’язання.
Будь-якi прибутки або збитки вiд первiсного визнання фiнансових iнструментiв, отриманих вiд акцiонера, визнаються у складi власного капiталу.
Облiкова полiтика для подальшої переоцiнки даних статей розкривається нижче у вiдповiдних роздiлах облiкової полiтики.
Витрати на проведення операцiї – це притаманнi витрати, що безпосередньо пов’язанi iз придбанням, випуском або вибуттям фiнансового iнструмента. Притаманнi витрати – це витрати, що не були б понесенi, якби операцiя не здiйснювалась. Витрати на проведення операцiї включають виплати та комiсiйнi, сплаченi агентам (у тому числi працiвникам, якi виступають у якостi торгових агентiв), консультантам, брокерам та дилерам; збори, якi сплачуються регулюючим органам та фондовим бiржам, а також податки та збори, що стягуються при перереєстрацiї права власностi. Витрати на проведення операцiї не включають премiй або дисконтiв за борговими зобов’язаннями, витрат на фiнансування, внутрiшнiх адмiнiстративних витрат чи витрат на зберiгання.
Амортизована вартiсть – це вартiсть при початковому визнаннi фiнансового iнструмента мiнус погашення основного боргу плюс нарахованi проценти, а для фiнансових активiв – мiнус будь-яке зменшення вартостi щодо понесених збиткiв вiд знецiнення. Нарахованi проценти включають амортизацiю вiдстрочених витрат за угодою при початковому визнаннi та будь-яких премiй або дисконту вiд суми погашення iз використанням методу ефективної процентної ставки.
Нарахованi процентнi доходи та нарахованi процентнi витрати, в тому числi нарахований купонний дохiд та амортизований дисконт або премiя (у тому числi комiсiї, якi переносяться на наступнi перiоди при первiсному визнаннi, якщо такi є), не вiдображаються окремо, а включаються до балансової вартостi вiдповiдних статей звiту про фiнансовий стан.
Метод ефективної процентної ставки – це метод розподiлу процентних доходiв або процентних витрат протягом вiдповiдного перiоду з метою отримання постiйної процентної ставки (ефективної процентної ставки) вiд балансової вартостi iнструмента. Ефективна процентна ставка – це процентна ставка, за якою розрахунковi майбутнi грошовi виплати або надходження (без урахування майбутнiх збиткiв за кредитами) точно дисконтуються протягом очiкуваного термiну дiї фiнансового iнструмента або, у вiдповiдних випадках, протягом коротшого термiну до чистої балансової вартостi фiнансового iнструмента. Ефективна процентна ставка використовується для дисконтування грошових потокiв по iнструментах iз плаваючою ставкою до наступної дати змiни процентної ставки, за винятком премiї чи дисконту, якi вiдображають кредитний спред понад плаваючу ставку, встановлену для даного iнструмента, або iнших змiнних факторiв, якi не змiнюються залежно вiд ринкових ставок.
Такi премiї або дисконти амортизуються протягом всього очiкуваного термiну дiї iнструмента. Розрахунок поточної вартостi включає всi комiсiйнi та виплати, сплаченi або отриманi сторонами договору, що є невiд’ємною частиною ефективної процентної ставки.
Припинення визнання фiнансових активiв та зобов’язань
Фiнансовi активи
Фiнансовий актив перестає визнаватися тiльки коли закiнчився строк дiї прав на отримання потокiв грошових коштiв вiд даного активу, або коли Банк передав усi iстотнi ризики та винагороди вiд володiння активом iншiй сторонi. Якщо Банк не передав i не зберiг усi iстотнi ризики та винагороди вiд володiння активом та продовжує контролювати даний актив, вiн визнає свою збережену участь в активi i пов’язане з цим зобов’язання щодо сум, якi можливо доведеться сплачувати. Якщо Банк зберiг усi iстотнi ризики та винагороди вiд володiння переданим активом, вiн продовжує визнавати фiнансовий актив та також визнає отриманi кошти як забезпечений кредит.
При припиненнi визнання фiнансового активу у всiй повнотi, рiзниця мiж балансовою вартiстю активу та сумою отриманої винагороди, дебiторською заборгованiстю, накопиченими прибутками чи збитками, що були визнанi в iнших сукупних прибутках та накопиченi в капiталi, визнається у прибутках та збитках.
При припиненнi визнання фiнансового активу iншим чином, нiж у всiй повнотi (наприклад, коли Банк зберiгає можливiсть викупити частину переданого активу чи зберiгає залишкову участь, внаслiдок якої не зберiгаються усi iстотнi ризики та винагороди вiд володiння активом, та продовжує контролювати даний актив) Банк розподiляє попередню балансову вартiсть фiнансового активу мiж частиною, що вiн продовжує визнавати пропорцiйно свої участi, та частиною, яку бiльше не визнає, вiдповiдно до справедливої вартостi кожної з частин на дату передачi активу. Рiзниця мiж балансовою вартiстю, розподiленою на частину активу, що бiльше не визнається, i сумою отриманої винагороди за частину активу, що бiльше не визнається, та розподiленими на неї накопиченими прибутками чи збитками, що були визнанi в iнших сукупних прибутках та накопиченi в капiталi, визнається у окремому звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд. Накопиченi прибутки чи збитки, що були визнанi в iнших сукупних прибутках та накопиченi в капiталi, розподiляються мiж частиною, що продовжує визнаватися, та частиною, що бiльше не визнається, вiдповiдно до справедливої вартостi кожної з частин.
Фiнансовi зобов’язання
Фiнансове зобов’язання перестає визнаватися тодi, коли воно виконане, анульоване або закiнчився строк його дiї.
У випадку, коли iснуюче фiнансове зобов’язання замiнюється iншим вiд того самого кредитора на iстотно iнших умовах або в умови iснуючого зобов’язання вносяться iстотнi змiни, така замiна або модифiкацiя трактується як припинення визнання первiсного зобов’язання та визнання нового зобов’язання, а рiзниця вiдповiдної балансової вартостi визнається у складi окремого звiту про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд.
Грошовi кошти та їхнi еквiваленти
Грошовi кошти та їхнi еквiваленти включають готiвку в касi, необмеженi у використаннi залишки на кореспондентських рахунках у Нацiональному банку України та iнших банках, кошти, наданi банкам країн, якi входять до Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку («ОЕСР») та iнших країн, якi можуть бути вiльно конвертованi у вiдповiдну суму грошових коштiв протягом короткого термiну, за винятком гарантiйних депозитiв для операцiй з пластиковими картками.
Обов’язковi резерви в Нацiональному банку України
Станом на 31 грудня 2015 та 2014 рокiв українськi банки повиннi зберiгати кошти обов’язкових резервiв на коррахунку, вiдкритому у Нацiональному банку України.
?
Банкiвськi метали
Золото та iншi банкiвськi метали вiдображаються за справедливою вартiстю, яка вiдповiдає офiцiйному курсу Нацiонального банку України, розрахованому на основi першого фiксингу котирувань на Лондонському ринку дорогоцiнних металiв, з урахуванням дiючого курсу гривнi по вiдношенню до долара США на вiдповiдну дату. Змiни в цiнах покупки НБУ вiдображаються як результат переоцiнки за операцiями з банкiвськими металами у звiтi про прибутки та збитки та iншiй сукупний дохiд.
Кошти в банках
У процесi своєї звичайної дiяльностi Банк надає кредити або розмiщує депозити в iнших банках на певнi промiжки часу. Кошти в банках первiсно визнаються за справедливою вартiстю з урахуванням витрат на проведення операцiї. Кошти в банках зi встановленим термiном погашення оцiнюються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективної ставки процента. Тi кошти, що не мають встановленого термiну погашення, вiдображаються за амортизованою вартiстю, виходячи зi строкiв погашення, визначених керiвництвом. Кошти в банках облiковуються за вирахуванням резерву на покриття збиткiв вiд знецiнення.
Кредити, наданi клiєнтам
Кредити, наданi клiєнтам, являють собою фiнансовi активи, якi не є похiдними фiнансовими iнструментами, з фiксованими або визначеними платежами, що не котируються на активному ринку, окрiм тих, якi були класифiкованi в iншi категорiї фiнансових активiв.
Кредити, наданi Банком з фiксованим термiном погашення, первiсно визнаються за справедливою вартiстю плюс вiдповiднi витрати на проведення операцiї. У тих випадках, коли справедлива вартiсть наданої компенсацiї не дорiвнює справедливiй вартостi кредиту, наприклад, коли кредит наданий за ставками, нижчими вiд ринкових, рiзниця мiж справедливою вартiстю наданої компенсацiї та справедливою вартiстю кредиту визнається як збиток при первiсному визнаннi кредиту i включається до окремого звiту про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд вiдповiдно до характеру цих збиткiв. Пiсля первiсного визнання кредити вiдображаються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективного процента. Кредити, наданi клiєнтам, вiдображаються за вирахуванням резервiв на покриття збиткiв вiд знецiнення.
Угоди РЕПО та зворотнього РЕПО
У процесi своєї дiяльностi Банк укладає угоди про продаж i зворотнiй викуп («угоди РЕПО»), а також угоди про придбання i зворотнiй продаж фiнансових активiв («угоди зворотнього РЕПО»). Угоди РЕПО та угоди зворотнього РЕПО використовуються Банком як елемент управлiння лiквiднiстю.
Угода РЕПО – це угода про передачу фiнансового активу iншiй сторонi в обмiн на грошову або iншу компенсацiю з одночасним зобов’язанням щодо зворотнього придбання фiнансових активiв у майбутньому на суму, еквiвалентну отриманiй грошовiй або iншiй компенсацiї, плюс накопичений процент. Цi угоди облiковуються як операцiї фiнансування. Фiнансовi активи, проданi на умовах РЕПО, залишаються в окремiй фiнансовiй звiтностi, а отримана компенсацiя за цими угодами облiковується як отриманий депозит/кредит у коштах банкiв, забезпечений заставою.
Активи, придбанi на умовах зворотнього РЕПО, облiковуються в окремiй фiнансовiй звiтностi як розмiщенi грошовi кошти, забезпеченi цiнними паперами та iншими активами i класифiкуються як кошти в банках або кредити, наданi клiєнтам.
Банк укладає угоди РЕПО, за якими вiн отримує або передає заставу вiдповiдно до звичайної ринкової практики. Вiдповiдно до стандартних умов операцiй РЕПО в Українi, отримувач застави має право продати предмет застави або передати його у наступну заставу за умовою повернення таких цiнних паперiв при розрахунку за угодою.
У випадку, коли активи, придбанi за угодами зворотнього РЕПО, реалiзуються третiм сторонам, результати вiд цих операцiй вiдображаються як прибуток або збиток у складi чистих прибуткiв/(збиткiв) щодо вiдповiдних активiв. Будь-якi вiдповiднi доходи чи витрати, якi виникають з рiзницi мiж цiною придбання та цiною реалiзацiї таких активiв, визнаються як процентнi доходи або витрати у окремому звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд.
Iнвестицiї, наявнi для продажу
Iнвестицiї, наявнi для продажу, являють собою iнвестицiї в борговi цiннi папери та акцiї, якi передбачається утримувати протягом невизначеного перiоду часу. Такi цiннi папери первiсно вiдображаються за справедливою вартiстю. Надалi цiннi папери оцiнюються за справедливою вартiстю з вiднесенням результату переоцiнки до iншого сукупного прибутку, за винятком збитку вiд знецiнення, прибуткiв або збиткiв вiд операцiй з iноземною валютою та процентних доходiв, нарахованих з використанням методу ефективного процента, якi визнаються безпосередньо у окремому звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд. При продажу прибуток/(збиток), ранiше вiдображений у капiталi, буде вiдображений у окремому звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд. Результат вiд продажу iнвестицiй, наявних для продажу, визнається у окремому звiтi про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд на момент вибуття та складає рiзницю мiж цiною продажу та балансовою вартiстю на момент здiйснення операцiї.
Для визначення справедливої вартостi iнвестицiй, наявних для продажу, Банк використовує ринковi котирування. Якщо активний ринок для iнвестицiй вiдсутнiй, Банк визначає справедливу вартiсть, використовуючи методики оцiнки. Цi методики включають використання останнiх ринкових операцiй мiж обiзнаними, зацiкавленими та незалежними сторонами, посилання на поточну справедливу вартiсть iншого, практично iдентичного, iнструмента, аналiз дисконтованих грошових потокiв та iншi прийнятнi методи. У разi наявностi методики оцiнки, яка зазвичай використовується учасниками ринку для визначення цiни iнструмента, та за наявностi пiдтвердження, що ця методика забезпечує достовiрне визначення цiн, отриманих при фактичному проведеннi ринкових операцiй, Банк застосовує цю методику.
Акцiї вiдображаються за собiвартiстю за вирахуванням збиткiв вiд знецiнення, якщо такi iснують, у випадку, коли їхню справедливу вартiсть неможливо визначити достовiрно.
Iнвестицiї, утримуванi до погашення
Борговi цiннi папери, якi не є похiдними фiнансовими iнструментами, з фiксованими або визначеними платежами, та фiксованим строком погашення, якi Банк має намiр i можливiсть утримувати до погашення.
Iнвестицiї, утримуванi до погашення, з фiксованим термiном погашення, первiсно визнаються за справедливою вартiстю iз врахуванням вiдповiдних витрат на проведення операцiї. У тих випадках, коли справедлива вартiсть наданої компенсацiї не дорiвнює справедливiй вартостi боргових цiнних паперiв, наприклад, коли борговi цiннi папери мають ставку, вищу/нижчу вiд ринкової, рiзниця мiж справедливою вартiстю наданої компенсацiї та справедливою вартiстю боргових цiнних паперiв визнається як прибуток/(збиток) при первiсному визнаннi фiнансового активу i включається до окремого звiту про прибутки i збитки та iнший сукупний дохiд вiдповiдно до характеру цих збиткiв за звичайними операцiями або до складу власного капiталу – за операцiями з акцiонером.
Пiсля первiсного визнання iнвестицiї, утримуванi до погашення, вiдображаються за амортизованою вартiстю з використанням методу ефективного процента. Iнвестицiї, утримуванi до погашення, вiдображаються за вирахуванням резервiв на покриття збиткiв вiд знецiнення.
Якщо Банк продасть або рекласифiкує iнвестицiї, утримуванi до погашення, на бiльш нiж незначну суму до строку погашення (крiм як за виняткових обставин), то вся категорiя має бути переведена до складу iнвестицiй, наявних для продажу. Крiм того, Банку буде заборонено класифiкувати будь-якi фiнансовi активи як утримуванi до погашення протягом поточного фiнансового року та наступних двох рокiв.
Iнвестицiї в дочiрнi компанiї
Дочiрнє пiдприємство – суб’єкт господарювання, зокрема некорпоративний суб’єкт господарювання, наприклад партнерство, що його контролює iнший суб’єкт господарювання (вiдомий як материнське пiдприємство).
Iнвестор, незалежно вiд характеру своєї участi у пiдприємствi (об’єктi iнвестування), визначає, чи виконує вiн роль материнського пiдприємства, за допомогою оцiнки факту наявностi контролю над вiдповiдним об’єктом iнвестицiй. Iнвестор володiє контролем над об’єктом iнвестування, коли для нього виникають ризики або права щодо змiнних результатiв дiяльностi об’єкта iнвестування i вiн має здатнiсть використовувати свої повноваження щодо об’єкта iнвестування для впливу на свої результати.
Таким чином, iнвестор володiє контролем над пiдприємством - об’єктом iнвестування лише за умови виконання усiх перелiчених нижче умов:
(a) вiн має владнi повноваження щодо об’єкта iнвестування;
(б) для нього iснують ризики або права щодо змiнних результатiв дiяльностi об’єкта iнвестування; та
(в) вiн має здатнiсть використовувати свої владнi повноваження щодо об’єкта iнвестування для впливу на свої результати.
Iнвестицiї в дочiрнi компанiї в окремiй фiнансовiй звiтностi Банку вiдображаються на звiтну дату за їх собiвартiстю.
Iнвестицiї в асоцiйованi компанiї
Асоцiйована компанiя – це пiдприємство, на яке Банк може здiйснювати iстотний вплив, але яке не є нi дочiрнiм, нi спiльним пiдприємством. Iстотний вплив передбачає здатнiсть брати участь у прийняттi рiшень стосовно фiнансової та операцiйної полiтики об’єкту iнвестицiй, але не контроль або спiльний контроль над його полiтикою.
Iнвестицiї в асоцiйованi компанiї в окремiй фiнансовiй звiтностi Банку вiдображаються на звiтну дату за їх собiвартiстю.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   38


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал