Тимчасове положення про організацію освітнього процесу в Державному вищому навчальному закладі «Приазовський державний технічний університет»




Сторінка3/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
Індивідуальне навчальне заняття – проводиться з окремими студентами, які виявили особливі здібності в навчанні та схильність до науково-дослідної роботи і творчої діяльності, з метою підвищення рівня їх підготовки та розкриття індивідуального творчого обдарування.
Індивідуальні навчальні заняття організуються у позанавчальний час за окремим графіком, складеним кафедрою з урахуванням індивідуальних навчальних планів, зі студентами: o
учасниками олімпіад з фаху або окремих дисциплін; o
членами збірних команд університету з видів спорту; o
з магістрантами за темами наукових досліджень.
Консультація – форма навчального заняття, на якому студент отримує від науково- педагогічного працівника (безпосередньо або через веб-ресурси кафедри) відповіді на конкретні запитання або пояснення окремих теоретичних положень чи їх практичного використання.
Протягом семестру консультації з навчальних дисциплін проводиться за встановленим кафедрою розкладом із розрахунку відповідного часу, що планується на консультації з певної навчальної дисципліни. Під час підготовки до екзаменів (семестрових, випускних) проводяться групові консультації.

6.2. Самостійна робота студента
Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.
Самостійна робота студента включає: опрацювання навчального матеріалу, підготовка до лекцій та інших видів навчальних занять, виконання індивідуальних завдань, підготовку атестаційної роботи, науково-дослідну роботу тощо. Навчальний час, відведений на самостійну роботу студента денної форми навчання, регламентується робочим навчальним планом і складає, як правило, від 1/2 до 2/3 від загального обсягу навчального часу, відведеного на вивчення конкретної дисципліни.
При плануванні часу самостійної роботи студентів рекомендується одна година СРС на кожну лекцію. Для підготовки до: o
практичного заняття – 1-2 години; o
лабораторної роботи, комп’ютерного практикуму – 2-3 години; o
семінарського заняття, модульної контрольної роботи – 2-4 години; o
заліку – 6 годин; o
екзамену –30 годин.
Зміст самостійної роботи студента з конкретної дисципліни визначається робочою програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками науково- педагогічного працівника.
Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених робочою програмою дисципліни: підручниками та навчальними посібниками,
конспектами (курсами, текстами) лекцій, практикумами, збірниками задач, завдань, комплектами індивідуальних семестрових завдань, комп’ютерними навчальними комплексами, методичними рекомендаціями (вказівками) до СРС з дисципліни, виконання окремих завдань та ін., які повинні мати також і електронні версії, доступні студентам. Ці навчально-методичні матеріали повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та професійна монографічна і періодична література.
Самостійна робота студента із засвоєння навчального матеріалу може проходити в науково-технічній бібліотеці університету, навчальних аудиторіях, лабораторіях, комп’ютерних класах, а також в домашніх умовах.
Для забезпечення належних умов роботи студентів, у разі необхідності, ця робота здійснюється за попередньо складеним в інституті/на факультеті графіком, що гарантує необхідну ритмічність СРС, а також можливість індивідуального доступу студента до необхідних дидактичних і технічних засобів загального користування. Графік доводиться до відома студентів на початку навчального семестру.
При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання, установок, інформаційних систем (комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування, автоматизованих навчальних систем тощо) необхідно забезпечити можливість одержання необхідної консультації або допомоги з боку спеціалістів кафедри.
Навчальний матеріал дисципліни, передбачений для засвоєння студентом у процесі самостійної роботи, виноситься на підсумковий контроль разом з навчальним матеріалом, що вивчався при проведенні аудиторних навчальних занять.
Курсовий проект (КП) з навчальної дисципліни – це творче індивідуальне завдання, кінцевим результатом виконання якого є розробка нового продукту (пристрою, обладнання, технологічного процесу, механізму, апаратних і програмних засобів тощо або їх окремих частин). Курсовий проект містить розрахунково-пояснювальну записку, креслення та інші матеріали, які визначаються завданням на курсове проектування. Курсовий проект виконується студентом самостійно під керівництвом науково-педагогічного працівника протягом визначеного терміну в одному семестрі згідно з технічним завданням на основі знань та умінь, набутих з даної та суміжних навчальних дисциплін, а також матеріалів промислових підприємств і науково-дослідних установ, патентів тощо.
Курсова робота (КР) з навчальної дисципліни – це індивідуальне завдання, яке передбачає розробку сукупності документів (розрахунково-пояснювальної або пояснювальної записки, за необхідності – графічного, ілюстративного матеріалу), та є творчим або репродуктивним рішенням конкретної задачі щодо об’єктів діяльності фахівця (пристроїв, обладнань, технологічних процесів, механізмів, апаратних та програмних засобів, або їх окремих частин; економічних, соціальних, лінгвістичних проблем тощо), виконаним студентом самостійно під керівництвом науково-педагогічного працівника згідно із завданням, на основі набутих з даної та суміжних дисциплін знань та умінь.
Курсові проекти (роботи) сприяють розширенню і поглибленню теоретичних знань, розвитку досвіду їх практичного використання, самостійного розв’язання конкретних завдань. Семестровим контролем з КП (КР) є диференційований залік.
Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху. Тематика курсових проектів (робіт) щорічно переглядається, оновлюється та затверджується на засіданнях кафедр. Мета, завдання та порядок виконання курсових проектів і робіт, зміст та обсяг їх окремих частин, характер вихідних даних, а також інші вимоги наводяться у методичних вказівках, які розробляються кафедрами, що ведуть курсове проектування.
В одному семестрі планується не більше одного курсового проекту/роботи. Умовою планування у навчальних планах КП (КР) є наявність практичних занять (комп’ютерних практикумів) з відповідної навчальної дисципліни. КП (КР) можуть плануватися з навчальних дисциплін обсягом не менше 4-х кредитів. На виконання курсового проекту у
робочому навчальному плані та у програмі відповідної навчальної дисципліни необхідно передбачити до 45 годин СРС, на виконання курсової роботи – до 30 годин СРС. Студентам надається право вибору теми курсового проекту/роботи або пропонується висунути власну тему. Закріплення тем курсових проектів/робіт за студентами реєструється у завданні із зазначенням дати.
Керівництво курсовими проектами
(роботами) здійснюється найбільш кваліфікованими науково-педагогічними працівниками. Захист курсового проекту (роботи) проводиться прилюдно перед комісією у складі двох науково-педагогічних працівників, в тому числі і керівника курсового проекту (роботи).
Результати захисту курсового проекту (роботи) оцінюються в балах і за національною шкалою відповідно до рейтингової системи оцінювання. Студент, який без поважної причини не подав курсовий проект/роботу у зазначений термін або не захистив його, вважається таким, що має академічну заборгованість. При отриманні незадовільної оцінки студент за рішенням комісії виконує курсовий проект/роботу за новою темою або перероблює попередню роботу. Підсумки курсового проектування обговорюються на засіданнях кафедр.
Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі протягом одного року, потім списуються та утилізуються в установленому порядку.
Індивідуальні завдання з дисципліни (реферати, розрахункові, графічні, розрахунково- графічні роботи, контрольні роботи, що виконуються під час СРС (домашні контрольні роботи) та ін.) сприяють більш поглибленому вивченню студентом теоретичного матеріалу, формуванню вмінь використання знань для вирішення відповідних практичних завдань.
Конкретні види індивідуальних завдань з певних дисципліни визначаються робочим навчальним планом. Терміни видачі, виконання і захисту індивідуальних завдань визначаються графіком, що розробляється випусковою кафедрою на кожний семестр.
Індивідуальні завдання виконуються студентами самостійно із забезпеченням необхідних консультацій з окремих питань з боку науково-педагогічного працівника. Одержані студентом оцінки, згідно з критеріями РСО, за індивідуальне завдання враховуються в рейтингу результатів навчання студента з дисципліни.
Виконані індивідуальні роботи студентів зберігаються на кафедрі протягом одного року, потім списуються та утилізуються в установленому порядку.
Розрахунково-графічна робота (РГР) – індивідуальне завдання, яке передбачає вирішення конкретної практичної навчальної задачі з використанням відомого, а також (або) самостійно вивченого теоретичного матеріалу. Значну частину такої роботи складає графічний матеріал, який виконується відповідно до чинних нормативних вимог.
Умовою планування у робочих навчальних планах РГР є наявність практичних занять з відповідної навчальної дисципліни. В одному семестрі кількість РГР для студентів денної форми навчання – не більше 4, а для студентів заочної форми – не більше 10. На виконання студентами кожної з цих робіт у робочій програмі навчальної дисципліни необхідно передбачити не менше 15-20 годин СРС.

6.3. Практика
Практика є необхідним компонентом підготовки фахівців. Метою практичної підготовки є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професійної діяльності, формування на базі одержаних знань професійних умінь і досвіду прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично оновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.
Залежно від конкретної спеціальності та цілей практика може бути: навчальна, виробнича, технологічна, експлуатаційна, конструкторська, педагогічна, економічна, науково-дослідна,
переддипломна тощо. Перелік усіх видів практик, їх форми та терміни проведення визначаються навчальними і робочими навчальними планами.
Заключною ланкою практичної підготовки є переддипломна практика студентів, яка проводиться перед виконанням дипломного проекту (роботи). Перед проходженням переддипломної практики студент повинен отримати тему дипломного проекту (роботи) для того, щоб під час практики закріпити та поглибити знання дисциплін професійної підготовки, зібрати фактичний матеріал та виконати необхідні дослідження за темою проекту (роботи). Для магістерської підготовки такі завдання може виконувати науково- дослідна практика. Переддипломна, науково-дослідна та педагогічна практики проводяться
індивідуально.
Відповідальність за організацію, проведення і контроль практики покладається на завідувача відповідної кафедри.
Практика студентів проводиться на сучасних підприємствах і в організаціях (як виняток – на кафедрах університету) під організаційно-методичним керівництвом науково- педагогічного працівника відповідної кафедри та спеціаліста підприємства (організації).
Зміст і технологія проходження практики визначається програмою практики, яка розробляється відповідною кафедрою (кафедрами) та затверджується директором/деканом відповідного інституту/факультету. Програма визначає види і форми перевірки рівня сформованості необхідних умінь, вимоги до звіту студента про виконання програми практики та індивідуального завдання. Звіт з практики захищається студентом у комісії, яка призначається завідувачем відповідної кафедри. Студенту, який не виконав програму практики з поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених інститутом/факультетом. Студент, який востаннє отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з університету.
Підсумки кожної практики обговорюються на засіданнях кафедр, а загальні підсумки практики підводяться на вчених радах інститутів/факультетів не менше одного разу протягом навчального року.
При організації та проведенні практики ведеться така документація: o
довгострокові та одноразові індивідуальні договори з підприємствами щодо проходження практики студентами; o
розпорядження по інституту/факультету про закріплення студентів до баз практики; o
накази університету про направлення студентів на практику і призначення керівників; o
програми та робочі програми практики; o
методичні рекомендації щодо проходження практики та звітності за її результатами; o
щоденники та індивідуальні завдання студентам для проходження практики; o
журнал відвідування студентами практики; o
графіки відвідування баз практики її керівниками з метою здійснення контролю; o
звіти студентів про виконання програми практики; o
відомість обліку успішності.
Звіти студентів зберігаються на кафедрі протягом трьох років, потім списуються та утилізуються в установленому порядку.
Докладніше питання організації, проведення і підведення підсумків практики студентів розглянуті у наказі Міністерства освіти України від 08.04.1993 р. № 93 «Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів
України» (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міносвіти від 20.12.1994 р. № 351).

7. Система забезпечення якості освітньої діяльності

7.1. Стандарти освітньої діяльності
Стандарт освітньої діяльності – це сукупність мінімальних вимог до кадрового, навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу і наукової установи.

Стандарти освітньої діяльності розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності з урахуванням необхідності створення умов для осіб з особливими освітніми потребами та є обов’язковими до виконання всіма вищими навчальними закладами незалежно від форми власності та підпорядкування, а також науковими установами, що забезпечують підготовку докторів філософії та докторів наук.
Стандарти освітньої діяльності розробляються та затверджуються МОН України за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Виконання вимог стандартів освітньої діяльності є підґрунтям проходження ліцензування та акредитації освітніх програм.

7.2. Університетська система забезпечення якості
Європейські стандарти забезпечення якості передбачають побудову трирівневої системи забезпечення якості: o
внутрішнього забезпечення якості у вищих навчальних закладах; o
зовнішнього забезпечення якості вищої освіти; o
забезпечення якості у діяльності агенцій із зовнішнього забезпечення якості.
В основу запропонованих стандартів і рекомендацій щодо внутрішнього забезпечення якості у вищих навчальних закладах покладені такі основні принципи: o
університети несуть основну відповідальність за якість наданих ними освітніх послуг
і за те, як ця якість забезпечується; o
ключова важливість автономії вищого навчального закладу, збалансована усвідомленням того, що автономія несе із собою дуже серйозну відповідальність; o
процеси забезпечення якості мають використовуватися задля підвищення ефективності роботи вищого навчального закладу; o
створення культури якості у вищому навчальному закладі має отримати всіляку підтримку; o
необхідно розробити процеси, за допомогою яких вищі навчальні заклади зможуть демонструвати свою відкритість та підзвітність; o
університети мають демонструвати свою якість як на національному, так і на міжнародному рівні.
Відповідно до Ст. 16 Закону України «Про вищу освіту» система забезпечення вищим навчальним закладом якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (система внутрішнього забезпечення якості) передбачає здійснення таких процедур і заходів: o
визначення принципів та процедур забезпечення якості вищої освіти; o
здійснення моніторингу та періодичного перегляду освітніх програм; o
щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників вищого навчального закладу та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті вищого навчального закладу, на
інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб; o
забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних, наукових і науково-педагогічних працівників; o
забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, у тому числі самостійної роботи студентів, за кожною освітньою програмою; o
забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом; o
забезпечення публічності інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації; o
забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових працях працівників вищих навчальних закладів і здобувачів вищої освіти.
Система внутрішнього забезпечення якості за поданням університету оцінюється
Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти або акредитованими ним
незалежними установами оцінювання та забезпечення якості вищої освіти на предмет її відповідності вимогам до системи забезпечення якості вищої освіти, що затверджуються
Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Університетська система забезпечення якості включає такі складові: o
конкурсний відбір здобувачів вищої освіти на програми навчання за кожним рівнем вищої освіти; o
проведення вхідного ректорського контролю якості залишкових знань з математики, фізики тощо студентів першого курсу університету; o
проведення проміжної атестації студентів на 9-у та 15-у тижнях семестрів за всіма навчальними дисциплінами та семестрового контролю; o
проведення і аналіз результатів семестрового контролю на кафедрах і вчених радах
інститутів/факультетів; o
проведення і аналіз результатів випускної атестації студентів на випускових кафедрах
і вчених радах інститутів/факультетів; o
статистичний аналіз результатів всіх видів контролю з обговоренням на засіданні
Методичної ради університету; o
експертиза рукописів підручників і навчальних посібників експертною радою з навчальних видань; o
експертиза рукописів методичних розробок методичними комісіями
інститутів/факультетів; o
аналіз результатів прийому студентів на програми магістерської підготовки; o
проведення щорічного ректорського контролю якості залишкових знань студентів 1-4 курсів, який охоплює наступні дисципліни: вища математика, інформатика, іноземна мова, професійно-орієнтовані дисципліни, фахові дисципліни, а також вибіркову експертну оцінку захищених дипломних проектів (робіт) і магістерських дисертацій; o
визначення щорічного рейтингу кожного науково-педагогічного працівника та запровадження управління кадровим складом кафедр з урахуванням цих рейтингів; o
визначення комплексного рейтингу підрозділів університету (кафедр та інститутів/ факультетів).
Всі вищезазначені складові були об’єднанні у цілісну університетську рейтингову систему забезпечення якості та визначені п’ять складових, за якими проводиться оцінювання ефективності діяльності кожного науково-педагогічного працівника та підрозділів (кафедр та
інститутів/факультетів) з відповідними балами: o
навчальна робота; o
методична робота; o
наукова робота; o
організаційна робота; o
виховна робота.
Кожна складова рейтингу характеризується системою окремих показників з певними балами.
Усі показники розраховуються на підставі більше ніж 70 індикаторів, які надаються відповідними структурними підрозділами університету на підставі семестрової та річної звітності кафедр про свою діяльність, а також відомостей з індивідуального рейтингування науково-педагогічних працівників, що забезпечує автоматизована система «Деканат, рейтинг», результатів ректорського контролю за матеріалами навчального відділу.

7.3. Контроль результатів навчання
Контрольні заходи є необхідним елементом системи забезпечення якості освіти. Вони визначають відповідність рівня набутих студентами знань і умінь, сформованих компетентностей вимогам нормативних документів щодо вищої освіти і забезпечують своєчасне коригування навчального процесу. Основне завдання контролю навчального
процесу – одержання інформації про його властивості та результати з метою ефективного управління процесом та його оптимізації, досягнення високої якості навчання студентів.
Вхідний контроль проводиться на початку навчання з нової навчальної дисципліни з метою визначення готовності студентів до її засвоєння. Контроль проводиться за допомогою засобів діагностики навчальних дисциплін, що забезпечують нову дисципліну.
Результати контролю аналізуються на кафедральних (міжкафедральних) нарадах спільно з науково-педагогічними працівниками, які проводили заняття з попередньої навчальної дисципліни. За результатами вхідного контролю розробляються заходи з надання
індивідуальної допомоги студентам, коригування навчального процесу тощо.
Обов’язково вхідний ректорський контроль якості залишкових знань проводиться з математики та фізики студентів першого курсу університету. Такий контроль є об’єктивним і незалежним виявленням рівня залишкових шкільних знань студентів з метою формування стратегій навчальної роботи кафедр університету з першокурсниками. Результати вхідного ректорського контролю передаються на кафедри університету для відповідного корегування навчального процесу.
Поточний контроль проводиться науково-педагогічними працівниками на всіх видах аудиторних занять. Основне завдання поточного контролю – перевірка рівня підготовки студентів до виконання конкретної роботи на занятті. Основна мета поточного контролю – забезпечення зворотного зв’язку між науково-педагогічними працівниками та студентами у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів.
Інформація, одержана при поточному контролі, використовується як науково-педагогічним працівником – для коригування методів і засобів навчання, так і студентами – для планування самостійної роботи.
Поточний контроль може проводитися у формі усного опитування, письмового експрес-контролю або комп’ютерного тестування на практичних заняттях та лекціях, виступів студентів при обговоренні питань на семінарських заняттях, а також у формі колоквіуму, за результатами якого студент допускається (чи не допускається) до виконання лабораторної роботи (комп’ютерного практикуму).
Форми проведення поточного контролю та критерії оцінювання визначаються у робочій програмі дисципліни
і рейтинговій системі оцінювання результатів навчання.
Рекомендації щодо розроблення рейтингових систем оцінювання надані у Положенні про рейтингову систему оцінювання результатів навчання студентів. Рекомендації щодо розроблення засобів діагностики результатів навчання надані у Положенні про проведення атестації студентів та семестрового контролю.
Рубіжний контроль (атестація) – це контроль знань студентів після вивчення логічно завершеної частини робочої програми дисципліни
. Цей контроль може бути модульним (тематичним) або календарним і проводитися у формі контрольної роботи, тестування, виконання індивідуального семестрового завдання та ін. Рубіжний календарний контроль (проміжна атестація) обов’язково проводиться двічі за навчальний семестр програм бакалаврської підготовки, а за програмами магістерської підготовки – за рішенням вчених рад інститутів/факультетів. Проміжна атестація може бути проведена за підсумками поточного рейтингу студентів.
Форми проведення рубіжного контролю та критерії оцінювання визначаються у робочій програмі дисципліни
і рейтинговій системі оцінювання результатів навчання.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал