Тимчасове положення про організацію освітнього процесу в Державному вищому навчальному закладі «Приазовський державний технічний університет»



Pdf просмотр
Сторінка2/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.94 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

4.4. Розклад занять
Розклад навчальних занять разом із навчальним планом є основним документом, що регламентує організацію та проведення навчального процесу в університеті.
Нормативна чисельність академічної групи складає 25-30 студентів. Нормативна чисельність академічної групи за програмою підготовки магістрів може бути зменшена до 10 студентів.
Нормативна чисельність лекційних потоків складає кілько академічних груп.
Семестровий розклад занять складає навчальний відділ університету. Для складання розкладу до навчального відділу подаються такі документи: витяги з робочих навчальних планів – деканами; витяги з розподілу навчального навантаження – кафедрами.
Розклад занять підготовки магістрів (академічний профіль) складають деканати
інститутів/факультетів з візуванням у навчальному відділі університету.
Розклад екзаменів складає навчальний відділ університету. Розклад занять розміщується на веб-сайті університету.
Розклад занять усіх форм навчання доводиться до відома науково-педагогічних працівників та студентів не пізніше ніж за 10 днів до початку кожного семестру, а екзаменів – за місяць до їх початку. Завантаження аудиторного та лабораторного фондів контролюється навчальним відділом.

5. Методичне та організаційне забезпечення навчального процесу
Методичне та організаційне забезпечення навчального процесу є важливою та необхідною умовою якісного засвоєння програм підготовки фахівців і включає: o
навчально-організаційні документи деканату і кафедр; o
навчально-методичну документацію зі спеціальності; o
навчально-методичну документацію з кожної навчальної дисципліни; o
інформаційне забезпечення навчального процесу (підручники і навчальні посібники, дидактичні матеріали, методичні рекомендації і вказівки, електронні видання на сайтах НТБ, кафедр тощо).
Документація деканату:
1. Документи навчально-організаційного забезпечення: o
положення про інститут/факультет; o
інформаційний пакет інституту/факультету; o
графіки навчального процесу за всіма формами навчання; o
розклад занять за всіма формами навчання; o
семестрові графіки виконання студентами індивідуальних семестрових завдань з навчальних дисциплін за спеціальностями; o
журнал обліку успішності студентів; o
навчальні картки студентів;
o
книга видачі відомостей обліку успішності; o
відомості обліку успішності; o
книга реєстрації довідок-викликів студентів заочної форми навчання; o
книга реєстрації академічних довідок; o
журнали занять академічних груп; o
накази по контингенту студентів (зарахування, відрахування, переведення, поновлення та ін.); o
план роботи інституту/факультету за всіма напрямками діяльності; o
протоколи засідань вченої ради інституту/факультету; o
розпорядження директора інституту/декана факультету про склад методичної комісії
інституту/факультету; o
положення про методичну комісію; o
план роботи методичної комісії; o
протоколи засідань методичної комісії; o
список кураторів академічних груп; o
протоколи засідань стипендіальної комісії; o
копії документів студентів-пільговиків (осіб, які постраждали внаслідок катастрофи на ЧАЕС; дітей-сиріт; інвалідів; студентів, які мають дітей, та ін.); o
списки студентів, які мешкають у гуртожитках студмістечка; o
журнал профілактики правопорушень серед студентів та аспірантів.
2. Навчально-методична документація: o
навчальні та робочі навчальні плани за спеціальностями/спеціалізаціями, відповідними РВО та формами навчання, за якими проводиться освітня діяльність; o
структурно-логічні схеми за спеціальностями/спеціалізаціями та відповідними РВО.
Документація кафедри:
1. Документи навчально-організаційного забезпечення: o
положення про кафедру; o
штатний розклад кафедри; o
графіки навчального процесу за всіма формами навчання; o
план роботи кафедри; o
дані для розрахунку обсягу навчальної роботи кафедри на поточний рік; o
розрахунок обсягу навчального навантаження кафедри на поточний рік; o
план навчального навантаження науково-педагогічних працівників кафедри на поточний навчальний рік; o
звіт про виконання навчального навантаження науково-педагогічними працівниками кафедри за попередній навчальний рік; o
індивідуальні плани роботи науково-педагогічних працівників; o
графік підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників; o
розклад занять науково-педагогічних працівників; o
графік зайнятості лабораторій кафедри; o
графік консультацій науково-педагогічних працівників; o
протоколи засідань кафедри; o
звіт кафедри про роботу за минулий навчальний рік; o
звіт з навчальної роботи науково-педагогічних працівників за минулий навчальний рік; o
журнали обліку виконання студентами лабораторних робіт, комп’ютерних практикумів; o
журнали обліку виконання індивідуальних завдань студентами заочної форми навчання.
2. Навчально-методична документація: o
програми навчальних дисциплін і робочі програми дисциплін кафедри; o
рейтингові системи оцінювання результатів навчання студентів з КМ;
o
засоби діагностики для поточного, рубіжного контролю та семестрового контролю з дисциплін; o
методичні рекомендації (вказівки) до СРС з дисциплін; o
методичні рекомендації (вказівки) до лабораторних робіт, комп’ютерних практикумів; o
методичні рекомендації (вказівки) до виконання курсових проектів/робіт; o
методичні рекомендації (вказівки) до виконання індивідуальних завдань з дисциплін: розрахункових (розрахунково-графічних, графічних) робіт, рефератів тощо; o
дидактичні матеріали до лекцій, семінарських та практичних занять; o
тематика курсових проектів і робіт з навчальних дисциплін; o
комплект комплексних контрольних завдань з навчальних дисциплін для проведення акредитації спеціальності (спеціалізації) та критерії оцінки рівня підготовки студентів; o
у разі необхідності, інші документи за рішенням кафедри, наприклад, графік самостійної роботи студентів (подання виконаних індивідуальних завдань, курсових проектів/робіт та ін.).
Додаткова навчально-методична документація випускових кафедр: o
стандарти вищої освіти за спеціальностями (спеціалізаціями) та рівнями вищої освіти, за якими проводиться освітня діяльність; o
освітні програми за спеціальностями (спеціалізаціями) та рівнями вищої освіти, за якими проводиться освітня діяльність; o
структурно-логічні схеми програм підготовки за спеціальностями (спеціалізаціями) та відповідними РВО; o
навчальні і робочі навчальні плани за спеціальностями (спеціалізаціями), рівнями вищої освіти та формами навчання, за якими проводиться освітня діяльність (у тому числі – за скороченим терміном навчання); o
індивідуальні навчальні плани студентів; o
електронні версії навчальних програм усіх навчальних дисциплін навчальних планів; o
програми (робочі програми) практик; o
програми випускних екзаменів (за наявності) та критерії оцінювання за 100-бальною шкалою; o
накази про затвердження тем і керівників дипломних проектів/робіт (наукових керівників магістерських дисертацій) здобувачів вищої освіти; o
методичні рекомендації (вказівки) для студентів до виконання атестаційних робіт за спеціальностями/спеціалізаціями і відповідними РВО та критерії оцінювання за 100- бальною шкалою.
Навчально-методична документація зі спеціальності/спеціалізації (за винятком
Стандарту вищої освіти) розробляється відповідними випусковими кафедрами.
Відповідальність за якість та повноту навчально-методичної документації зі спеціальності/ спеціалізації покладається на завідувача випускової кафедри.
Навчально-методична документація з навчальних дисциплін розробляється кафедрами, що здійснюють викладання цих дисциплін. Відповідальність за розробку навчально-методичної документації з навчальних дисциплін кафедри покладається на завідувача кафедри.
Всі кафедри до початку навчального року мають подати до деканатів і випускових кафедр, студентів з якими вони проводять заняття, відповідний комплект навчально- методичної документації. Навчально-методична документація з навчальних дисциплін зберігається на кафедрах, які забезпечують викладання цих дисциплін.
Основними документами, що конкретизують зміст навчання, є навчальні та робочі навчальні плани, а також програми навчальних дисциплін та робочі програми дисциплін.
Програми навчальних дисциплін розробляються на підставі відповідних освітніх програм.
Програми навчальних дисциплін, у тому числі всіх дисциплін, що пропонуються студентам для вибору, мають бути затверджені не пізніше ніж за два місяці до початку нового
навчального року. Програми навчальних дисциплін розробляються провідними науково- педагогічними працівниками профільних кафедр університету, відповідальність за їх розробку покладається на завідувачів кафедр.
Програма навчальної дисципліни визначає: o
мету засвоєння навчальної дисципліни у вигляді системи здатностей
(компетентностей), типових задач діяльності та її місце у системі підготовки фахівця
(відповідно до освітньої програми); o
завдання дисципліни у вигляді системи очікуваних результатів навчання – знань та вмінь (із зазначенням рівня їх сформованості); o
обсяг (навчальний час на її засвоєння) та вид семестрового контролю; o
виклад структурованого змісту навчальної дисципліни; o
рекомендовані тематика практичних (семінарських) занять, перелік лабораторних робіт (комп’ютерних практикумів) та індивідуальні завдання; o
перелік рекомендованої літератури, інших методичних та дидактичних матеріалів.
Програми навчальних дисциплін розробляються згідно з вимогами відповідних освітніх програм. З метою забезпечення цілісності навчального матеріалу, забезпечення професійної спрямованості змісту навчання, попередження можливого дублювання, врахування міждисциплінарних зв’язків навчальні програми розглядаються методичною комісією того інституту/факультету, для спеціальностей якого розроблена програма відповідної навчальної дисципліни. Після ухвалення програми методичною комісією
інституту/факультету вона затверджується директором/деканом інституту/факультету- замовника.
Навчальні плани та програми навчальних дисциплін, інша навчально-методична документація кафедр є інтелектуальною власністю університету і може бути використана
іншим вищим навчальним закладом лише з дозволу ДВНЗ «ПДТУ».

6. Форми організації освітнього процесу
6.1. Навчальні заняття
Основними видами навчальних занять є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське заняття, комп’ютерний практикум, індивідуальне навчальне заняття та консультація.
Лекція – основна форма проведення навчальних занять
, призначених для викладення теоретичного матеріалу.
Як правило, окрема лекція є елементом курсу лекцій, що охоплює основний теоретичний матеріал одної або декількох тем навчальної дисципліни. Тематика і зміст лекцій визначається робочою програмою дисципліни. Лекції проводяться лекторами – професорами, доцентами і старшими викладачами, а також провідними науковими працівниками та спеціалістами, запрошеними для читання лекцій.
Лектор, якому доручено читання лекцій, зобов’язаний не пізніше ніж за 3 місяці до початку навчального року подати завідувачу кафедри складену ним робочу програму дисципліни, комплект індивідуальних завдань (якщо вони заплановані) та засоби діагностики для проведення семестрового контролю. Лектор, який читатиме лекції з цієї навчальної дисципліни вперше, повинен подати складений ним конспект лекцій (авторський навчальний посібник) та провести пробні лекції перед науково-педагогічними працівниками та науковими співробітниками кафедри.
Лектор зобов’язаний дотримуватися робочої програми дисципліни щодо тематики та змісту лекційних занять, але не обмежуватися у питаннях інтерпретації навчального матеріалу, формах і методах його викладення.
Лекція проводиться у відповідно обладнаних приміщеннях – аудиторіях. Лекція може проводитись із використанням обладнання інтерактивного доступу.
Лекція складається з таких елементів:
o
вступна частина: формулювання завдань лекції, актуалізація проблем, професійна орієнтація, встановлення зв’язку з попередніми і наступними лекціями; o
основна частина: виклад, докази, аналіз висвітлення подій, розбір фактів, демонстрація досвіду, характеристика різних поглядів на проблему, визначення своєї позиції, формулювання власних висновків, демонстрація зв’язків із практикою; o
заключна – формулювання основного висновку, завдання та методичні поради з організації самостійної роботи студентів, відповіді на запитання.
Головними дидактичними вимогами до лекції є: o
високий науково-теоретичний рівень; o
забезпечення ефективного сприйняття студентами навчального матеріалу на основі врахування психолого-дидактичних закономірностей пізнавальної діяльності студентів; o
формування високого рівня самостійності й ініціативності студентів шляхом організації їх активної розумової діяльності у процесі навчання; o
високий виховний вплив на студентів.
При організації і проведенні лекції у лектора мають бути: o
робоча програма дисципліни; o
конспект або тези лекції; o
засоби забезпечення наочності (мультимедійні презентації, плакати, макети тощо); o
журнал обліку навчальної роботи академічних груп, в яких науково-педагогічний працівник має зробити записи про проведення лекції.
Лабораторне заняття – форма навчального заняття, на якому студент під керівництвом науково-педагогічного працівника проводить натурні або імітаційні експерименти чи дослідження з метою практичного підтвердження окремих теоретичних положень, набуває практичного досвіду роботи з лабораторним обладнанням, оснащенням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, оволодіває методикою експериментальних досліджень в конкретній предметній галузі та обробки отриманих результатів. Перелік тем лабораторних робіт визначається робочою програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не припустима.
Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням обладнання, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторних макетів, установок та ін.). Лабораторні заняття можуть проводитися також в умовах реального професійного середовища (на підприємстві, в наукових лабораторіях тощо) або у навчальних цифрових електронних лабораторіях. Кожна лабораторна робота має бути забезпечена методичною розробкою – методичними вказівками до виконання лабораторної роботи. До початку лабораторних занять науково-педагогічний працівник має провести
інструктаж з техніки безпеки та отримати підписи студентів у відповідному журналі про ознайомлення із правилами техніки безпеки при проведенні лабораторних занять.
Для проведення лабораторних занять академічна група поділяється на дві підгрупи.
Поділ є можливим при чисельності підгрупи не менше ніж 12 студентів. З окремих навчальних дисциплін, з урахуванням особливостей вивчення цих дисциплін та безпеки життєдіяльності студентів, допускається поділ академічної групи на підгрупи з меншою чисельністю. Такий поділ академічних груп повинен бути зазначений у робочих навчальних планах.
Структура лабораторної роботи:
o вступна частина – тема роботи, її ціль, задачі, мотивація виконання; проведення контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи;
інструктаж про виконання завдань та виключення можливих типових помилок; o
основна частина – інструктаж на робочому місці для кожного студента; перевірка дотримання студентами вимог до послідовності та якості виконання завдань, санітарних, організаційних норм та техніки безпеки; виконання студентами лабораторних досліджень; проведення проміжного контролю з метою коригування
результатів роботи та своєчасного виявлення помилок; демонстрація викладачем оптимальних, раціональних окремих методів і прийомів виконання завдання; o
заключна частина – проведення контролю якості виконання завдань; визначення типових помилок в процесі аналізу ходу проведення лабораторного завдання та засобів їх попередження; оцінка результатів діяльності кожного студента на основі встановлених критеріїв; видача домашнього завдання для самостійної підготовки до наступного лабораторного заняття.
Підсумкова оцінка, згідно з критеріями РСО, вноситься до журналу обліку виконання лабораторних робіт і враховується в рейтингу результатів навчання студента з дисципліни.
Наявність позитивних оцінок, одержаних студентом за всі лабораторні роботи, що передбачені робочою програмою, є необхідною умовою допуску студента до семестрового контролю з даного дисципліни.
При організації і проведенні лабораторного заняття у науково-педагогічного працівника мають бути: o
робоча програма дисципліни; o
методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни; o
контрольні завдання (тести) для проведення контролю підготовленості студентів до виконання лабораторної роботи і критерії оцінювання; o
журнал обліку виконання лабораторних робіт; o
інструкції з техніки безпеки у місці, доступному широкому огляду; o
журнал обліку навчальної роботи академічної групи, в якому науково-педагогічний працівник має зробити запис про проведення заняття.
Комп’ютерний практикум – вид навчального заняття, на якому науково-педагогічний працівник організує індивідуальну роботу студентів на ПЕОМ з метою формування умінь практичного використання певних оболонок, програм.
Комп’ютерний практикум проводиться у спеціально оснащених комп’ютерних класах
(навчальних лабораторіях). Комп’ютерні практикуми мають бути забезпечені методичною розробкою – методичними вказівками до виконання комп’ютерних практикумів.
Перелік тем комп’ютерних практикумів визначається робочою програмою дисципліни.
Заміна комп’ютерного практикуму іншими видами навчальних занять не допускається.
Зміст комп’ютерного практикуму:
o вступна частина – тема заняття, його ціль, задачі, мотивація виконання; проведення контролю підготовленості студентів до виконання конкретної роботи; інструктаж про виконання завдань та виключення можливих типових помилок; o
основна частина – виконання студентами завдань практикуму; проведення проміжного контролю з метою коригування результатів самостійної роботи та своєчасного виявлення помилок; демонстрація викладачем оптимальних, раціональних окремих методів і прийомів виконання завдання; o
заключна частина – проведення контролю якості виконання завдань; визначення типових помилок в процесі аналізу ходу проведення практикуму та засобів їх попередження; оцінка результатів діяльності кожного студента на основі встановлених критеріїв; видача домашнього завдання для самостійної підготовки до наступного заняття.
Підсумкова оцінка, згідно з критеріями РСО, вноситься до журналу виконання комп’ютерних практикумів і враховуються в рейтингу результатів навчання студента з дисципліни. Наявність позитивних оцінок, одержаних студентом за всі комп’ютерні практикуми, що передбачені робочою програмою, є необхідною умовою допуску студента до семестрового контролю з даної дисципліни.
При організації і проведенні комп’ютерного практикуму у науково-педагогічного працівника мають бути: o
робоча програма навчальної дисципліни;
o
методичні вказівки до виконання комп’ютерних практикумів з навчальної дисципліни; o
контрольні завдання (тести) для проведення контролю підготовленості студентів до виконання комп’ютерного практикуму і критерії їх оцінювання; o
журнал обліку виконання комп’ютерних практикумів; o
інструкції з техніки безпеки у місці, доступному широкому огляду; o
журнал обліку навчальної роботи академічної групи, в якому науково-педагогічний працівник має зробити запис про проведення заняття.
Практичне заняття – вид навчального заняття, на якому студенти під керівництвом науково-педагогічного працівника, шляхом виконання певних відповідно сформульованих завдань, закріплюють теоретичні положення навчальної дисципліни і набувають вмінь їх практичного застосування.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою тощо. З окремих навчальних дисциплін, з урахуванням особливостей вивчення цих дисциплін та безпеки життєдіяльності студентів, допускається поділ академічної групи на декілька підгруп. Поділ є можливим при чисельності підгрупи не менше ніж 12 студентів. Поділ академічних груп на підгрупи повинен бути зазначений у робочих навчальних планах.
Перелік тем та зміст практичних занять визначається робочою програмою дисципліни.
Практичні заняття проводяться в аудиторіях або в навчальних лабораторіях, оснащених необхідними технічними засобами навчання, обчислювальною технікою. Проведення практичного заняття грунтується на попередньо підготовленому методичному матеріалі - текстах для виявлення ступеня оволодіння студентами необхідними теоретичними положеннями, наборі завдань різної складності для розв'язування їх студентами на занятті.
Вказані методичні засоби готуються викладачем, якому доручено проведення практичних занять, за погодженням з лектором даної навчальної дисципліни.
Практичне заняття включає проведення контролю знань і вмінь, постановку загальної проблеми (завдання) викладачем та її обговорення за участю студентів, розв’язання задач з їх обговоренням, вирішення контрольних завдань, їх перевірка та оцінювання згідно з критеріями РСО. Оцінки, одержані студентом за окремі практичні заняття, вносяться до журналу та враховуються в рейтингу результатів навчання студента з дисципліни.
При організації і проведенні практичних занять у науково-педагогічного працівника мають бути: o
робоча програма навчальної дисципліни; o
план проведення практичного заняття; o
індивідуальні завдання різної складності; o
необхідне обладнання (макети, прилади тощо); o
засоби забезпечення наочності (мультимедійні презентації, плакати тощо); o
контрольні завдання (тести) і критерії їх оцінювання; o
журнал обліку навчальної роботи академічних груп, в яких науково-педагогічний працівник має зробити записи про проведення заняття.
Семінарське заняття – форма навчального заняття, на якому науково-педагогічний працівник організує дискусію з попередньо визначених проблем. На підставі плану семінарського заняття студенти готують тези виступів з цих проблем.
Головна мета семінарського заняття – забезпечення практичного використання теоретичних знань в умовах, що моделюють форми діяльності науковців, предметний та соціальний контекст цієї діяльності. Науково-педагогічний працівник має організувати наукову дискусію та забезпечити: розширення знань, пов’язаних з певними проблемами, пошук нового у вже відомому, перенесення знань у нові ситуації та умови тощо.
Перелік тем семінарських занять визначається робочою програмою дисципліни.
Семінарські заняття проводяться в аудиторіях або навчальних кабінетах з однією академічною групою. На кожному семінарському занятті науково-педагогічний працівник,
згідно з критеріями РСО, оцінює виступи студентів, їх активність в дискусії, вміння формулювати та відстоювати свою позицію та ін. Одержані студентом оцінки за окремі семінарські заняття вносяться до журналу та враховуються в рейтингу результатів навчання студента з дисципліни.
При організації і проведенні семінарських занять у науково-педагогічного працівника мають бути: o
робоча програма навчальної дисципліни; o
план проведення семінарського заняття; o
засоби забезпечення наочності (мультимедійні презентації, плакати тощо); o
критерії оцінювання виступів студентів; o
журнал обліку навчальної роботи академічних груп, в яких науково-педагогічний працівник має зробити записи про проведення заняття.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал