Тимчасове положення про організацію освітнього процесу в Державному вищому навчальному закладі «Приазовський державний технічний університет»



Pdf просмотр
Сторінка1/8
Дата конвертації22.12.2016
Розмір0.94 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
про організацію освітнього процесу
в Державному вищому навчальному закладі
«Приазовський державний технічний університет»
Затверджено Вченою радою
ДВНЗ «ПДТУ»
28.08.2015р. протокол № 1
1. Загальні положення
Положення про організацію освітнього процесу в ДВНЗ «ПДТУ» (далі – Положення)
є основним нормативним документом, що регламентує організацію та проведення освітнього процесу в ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» (далі – університет або
ДВНЗ «ПДТУ»).
Положення розроблено на підставі: o
Закону України «Про освіту» від 23.05.1991 № 1060-XII та Закону України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII; o
Указів Президента України; o
Постанов Кабінету Міністрів України та наказів Міністерства освіти і науки України: o
«Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти», Постанова Кабінету Міністрів України від
29.04.2015 р. № 266; o
«Питання стипендіального забезпечення», Постанова Кабінету Міністрів України від
12.07.2004 р. № 882; o
«Про затвердження Національної рамки кваліфікацій», Постанова Кабінету Міністрів
України від 23.11.2011 р. № 1341; o
«Про затвердження нормативів чисельності студентів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах ІІІ і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності», Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.2002 р. № 1134; o
«Про затвердження Положення про порядок реалізації права на академічну мобільність», Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 579; o
«Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової і організаційної роботи педагогічних і науково- педагогічних працівників вищих навчальних закладів», наказ Міністерства освіти і науки України від 07.08.2002 р. № 450; o
«Про затвердження Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», наказ Міністерства освіти і науки України від 08.04.1993 р. № 93; o
«Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти», наказ Міністерства освіти і науки
України від 15.07.1996 р. № 245; o
«Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти», наказ Міністерства освіти і науки України від 06.06.1996 р.
№ 191/153; o
«Про затвердження форм документів з підготовки кадрів у вищих навчальних закладах І-ІV рівнів акредитації», наказ Міністерства освіти і науки України від
12.06.2014 р. № 711;
o
«Про затвердження Положення про організацію екстернату у вищих навчальних закладах України», наказ Міністерства освіти і науки України від 08.12.1995 р. № 340; o
Документів ДВНЗ «ПДТУ»: o
Статуту ДВНЗ «ПДТУ»; o
Правил внутрішнього розпорядку ДВНЗ «ПДТУ».
Освітній процес у
ДВНЗ «ПДТУ»
(далі – освітній процес) – це система організаційних
і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньому або кваліфікаційному рівні відповідно до державних стандартів освіти.
Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та неперервності освіти, органічного єднання освітньої і наукової діяльності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.
Мовою викладання у вищих навчальних закладах є державна мова. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності університет може прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної навчальної дисципліни державною мовою.
Для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою утворюються окремі групи. При цьому забезпечується вивчення такими особами української мови як окремої навчальної дисципліни. За бажанням здобувачів вищої освіти університет створює можливості для вивчення ними мови національної меншини в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням цієї мови.
Освітній процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, в галузях техніки, технологій, системах управління та організації праці.

Зміст освіти – це науково-обгрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів.
Зміст освіти визначається освітньою програмою підготовки, структурно-логічною схемою підготовки, навчальними програмами дисциплін, іншими нормативними актами органів державного управління освітою та вищого навчального закладу і відображається у відповідних підручниках, навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також при проведенні навчальних занять та інших видів навчальної діяльності.
Освітня програма підготовки – це перелік нормативних та вибіркових навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення, форм підсумкового контролю.
Структурно-логічна схема підготовки – це наукове і методичне обгрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми підготовки.
Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним державним стандартом освіти. Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом.
Організація освітнього процесу базується на багатоступеневій системі вищої освіти.

Державний стандарт освіти - це сукупність норм, які визначають вимоги до освітнього
(кваліфікаційного) рівня.
Складові державного стандарту освіти:
- освітня (кваліфікаційна) характеристика;
- нормативна частина змісту освіти;
- тести.

Освітня характеристика - це основні вимоги до якостей і знань особи, яка здобула певний освітній рівень.
Кваліфікаційна характеристика - це основні вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, які необхідні для успішного виконання професійних обов'язків.
Тест - це система формалізованих завдань, призначених для встановлення відповідності освітнього (кваліфікаційного) рівня особи до вимог освітніх (кваліфікаційних) характеристик.

2. Ступенева система освіти
У ДВНЗ «ПДТУ» здійснюється підготовка фахівців за відповідними освітньо- професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти: o
першому (бакалаврському); o
другому (магістерському); o
третьому (освітньо-науковому).
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти відповідає шостому кваліфікаційному рівню
Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою компетентностей, теоретичних знань та умінь, достатніх для успішного виконання професійних обов’язків за обраною спеціальністю (спеціалізацією).
Другий (магістерський) рівень вищої освіти відповідає сьомому кваліфікаційному рівню
Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою компетентностей, поглиблених теоретичних знань, умінь за обраною спеціальністю (спеціалізацією), загальних засад методології наукової та/або професійної діяльності, інших компетентностей, достатніх для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності.
Третій (освітньо-науковий) рівень вищої освіти відповідає восьмому кваліфікаційному рівню Національної рамки кваліфікацій і передбачає здобуття особою компетентностей, теоретичних знань та умінь, достатніх для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: o
бакалавр; o
магістр; o
доктор філософії.
Прийом на навчання для здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти за ліцензованими спеціальностями здійснюється за конкурсом відповідно до Правил прийому до ДВНЗ «ПДТУ», які щорічно затверджуються Вченою радою університету і оприлюднюються на порталі pdtu.ua.
З метою забезпечення більшої відповідності системи підготовки фахівців вимогам ринку праці (замовників фахівців), сучасного виробництва, досягненням світової та національної науки, техніки та технологій, реалізації власних наукових шкіл та науково-технічних розробок, визначення варіативної частини змісту освіти можливо введення спеціалізацій спеціальностей. Спеціалізації обов’язково повинні мати ознаки, що відображають відмінності у засобах (інструментах, обладнанні, технології та ін.), продуктах (вихідних та кінцевих) або послугах, які надаються, умовах діяльності (виробничих, екологічних, соціальних та ін.) по виконанню відповідних функцій, що пов’язані з циклом існування об’єкта діяльності.

Відкриття нової спеціалізації певної спеціальності ініціює випускова кафедра, яка на підставі аналізу стану та перспектив розвитку даної галузі і листів-підтримки потенційних замовників (виробничих підприємств та наукових установ різних форм власності) обґрунтовує доцільність цієї спеціалізації та обсягів підготовки фахівців. Пропозиції кафедри розглядаються на засіданні вченої ради інституту/факультету. При позитивному рішенні директор інституту/декан факультету подає службову на ім’я ректора (першого проректора) з проханням про відкриття спеціалізації та витяг з протоколу засідання вченої ради
інституту/факультету.
Далі питання відкриття спеціалізації розглядається на засіданні Методичної ради університету, до якої, крім зазначених документів, додаються: варіативні частини освітньої програми, навчальний план, анотації дисциплін спеціалізації, довідки про кадрове, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення дисциплін спеціалізації.
Рішення Методичної ради університету затверджується Вченою радою університету і на його підставі видається наказ ректора про відкриття спеціалізації спеціальності. Спеціалізації підлягають реєстрації у Міністерстві освіти і науки України.

3. Форми навчання
Навчання студентів в ДВНЗ «ПДТУ» здійснюється за такими формами: o
очна (денна); o
заочна.
Форми навчання можуть бути поєднані.
Денна (очна) форма навчання є основною формою здобуття певного рівня вищої освіти з відривом від виробництва. Навчальний процес за денною (очною) формою навчання передбачає особистісний контакт науково-педагогічного працівника і студента, що забезпечує надбання глибоких системних знань, стійких умінь. Студенти денної форми навчання зобов’язані відвідувати всі заняття згідно з розкладом занять та своєчасно виконувати навчальні завдання згідно з робочим (індивідуальним) навчальним планом та робочими програмами. У встановленому законодавством порядку студенти денної форми навчання мають право на гарантовані державою: стипендіальне забезпечення, пільги на проїзд у міському транспорті, поселення у гуртожитку, відстрочення військової служби тощо.
Заочна форма навчання – вид навчання, який поєднує в собі риси самонавчання і очного навчання. Характеризується етапністю. На першому етапі відбувається отримання бази знань і методики для самостійного засвоєння навчальної інформації та формування умінь (установча сесія), на другому етапі студент-заочник самостійно засвоює навчальний матеріал, виконує заплановані індивідуальні завдання, а на третьому – проводиться безпосередня перевірка результатів навчання (перевірка індивідуальних завдань, захист курсових проектів/робіт, складання екзаменів і заліків, випускна атестація тощо). При цьому ці етапи віддалені один від одного за часом згідно з графіком навчального процесу цієї форми навчання.
Заочне навчання є формою здобуття певного рівня вищої освіти осіб, які працюють або одночасно навчаються за іншою спеціальністю. Здобувати освіту за заочною формою навчання мають право громадяни України незалежно від роду і характеру їх занять та віку.
Студенти-заочники мають певні пільги, що гарантовані державою (додаткові оплачувані відпустки, податкову соціальну пільгу тощо).
Заочна форма навчання з певної спеціальності можне бути відкрита, якщо: o
освітня програма акредитована за відповідною спеціальністю і рівнем вищої освіти; o
є денна форма навчання з цієї спеціальності; o
є необхідне навчально-методичне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення цієї форми навчання.


4. Планування навчального процесу
4.1. Стандарти вищої освіти та освітні програми
Стандарти вищої освіти розробляються для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності відповідно до Національної рамки кваліфікацій і використовуються для визначення та оцінювання якості змісту та результатів освітньої діяльності вищих навчальних закладів. Стандарти вищої освіти з кожної спеціальності розробляє Міністерство освіти і науки України з урахуванням пропозицій галузевих державних органів, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, і галузевих об’єднань організацій роботодавців та затверджує їх за погодженням з Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти.
Стандарт вищої освіти визначає такі вимоги до освітньої програми: o
обсяг кредитів ЄКТС, необхідний для здобуття відповідного ступеня вищої освіти; o
перелік компетентностей випускника; o
нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання (знань і умінь); o
форми атестації здобувачів вищої освіти; o
вимоги до наявності системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти; o
вимоги професійних стандартів (у разі їх наявності).
Університет розробляє освітні програми на підставі стандартів вищої освіти.
Освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма – це система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності (спеціалізації), що визначає: o
вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою; o
перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення (структурно- логічна схема); o
кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми; o
очікувані результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.
Освітньо-професійна програма розробляється для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти та другого (магістерського) рівня (практичний профіль).
Освітньо-наукова програма розробляється для другого (магістерського) рівня вищої освіти (академічний профіль) та для третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.
Освітня програма (ОП) використовується під час: o
проведення ліцензійної експертизи на провадження освітньої діяльності за відповідною спеціальністю та рівнем вищої освіти, інспектуванні освітньої діяльності за спеціальністю; o
розроблення навчального плану, програм навчальних дисципліні і практик; o
розроблення засобів діагностики якості вищої освіти; o
визначення змісту навчання в системі перепідготовки та підвищення кваліфікації; o
професійної орієнтації здобувачів вищої освіти.
Освітня програма у частині переліку навчальних дисциплін має дві складові – нормативну та вибіркову. За обсягом нормативна частина має складати 75-40 % від обсягу відповідної освітньої програми.
Освітня програма розробляється робочою групою випускової кафедри
(міжкафедральною робочою групою), узгоджується вченою радою відповідного інституту/ факультету, ухвалюється вченою радою університету та затверджуються ректором.
Кредит ЄКТС – це умовна одиниця (в Європейській кредитно-трансферній системі) вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин


4.2. Графік навчального процесу
Графік навчального процесу визначає календарні терміни семестрів (теоретичного навчання та екзаменаційних сесій), проведення практик, канікул на кожний рік навчання за певною освітньою програмою, підготовки дипломних проектів/робіт та магістерських дисертацій, випускної атестації студентів. У графіку наводиться таблиця зведеного бюджету часу (у тижнях).
Графік навчального процесу в університеті за різними формами навчання, термінами навчання та програмами підготовки щорічно розробляється навчальним відділом університету і затверджується першим проректором.
В університеті у навчальному році планується, як правило, 40 тижнів теоретичного навчання (включаючи екзаменаційні сесії). Конкретна тривалість теоретичного навчання кожного року визначається з урахуванням особливостей певної спеціальності.
Навчальний процес за денною формою навчання організується, як правило, за семестровою системою. Екзаменаційні сесії плануються по дві у навчальному році тривалістю, як правило, два тижня.
Канікули встановлюються двічі на рік загальною тривалістю не менше 8 тижнів. Їх терміни визначаються графіком навчального процесу на кожний навчальний рік.
Нормативний термін підготовки бакалавра за денною формою навчання – 4 роки, а магістра – від 1,5 до 2 років з урахуванням спеціальності та профілю підготовки і визначається відповідним стандартом вищої освіти. При заочній (дистанційній) формі навчання нормативний термін бакалаврської підготовки може збільшуватися до 20 %.
Умовні позначення (скорочення): o
Т - теоретичне навчання, o
С – екзаменаційна сесія, o
У

установча сесія, o
А – напівсеместрова атестація, o
К - канікули, o
П - практика, o
М – виконання магістерської роботи, o
Д - дипломне проектування, o
ДА - державна атестація (проводиться в терміни, визначені робочим навчальним планом), o
н/р - навчальний рік

4.3. Навчальні плани
Навчальний план – це нормативний документ ДВНЗ «ПДТУ», який визначає зміст навчання та регламентує організацію навчального процесу зі спеціальності (спеціалізації).
Навчальні плани складаються окремо для кожного рівня вищої освіти (РВО) та за кожною формою навчання (в тому числі навчання зі скороченим або подовженим, порівняно з типовим, терміном навчання) на основі відповідної ОП та графіка навчального процесу.
Навчальний план визначає перелік і обсяг навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, розподіл навчальних годин за видами занять у семестрах, вид семестрового контролю та випускної атестації. Навчальні плани ухвалюються вченою радою університету та затверджуються ректором. Підпис ректора скріплюється печаткою університету. Перегляд навчальних планів і їх оновлення здійснюється не рідше одного разу за 5 років.
Навчальні дисципліни у навчальному плані розподіляються на: o
нормативну частину програми; o
вибіркову частину програми.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про вищу освіту» обсяг вибіркових навчальних дисциплін має бути не менш як 25 % від загального обсягу програми підготовки. До
вибіркової частини програми включається навчальні дисципліни загальної (інваріантної до спеціальностей) підготовки, що приймають участь у формуванні загальних (соціально- особистісних) компетентностей, навчальні дисципліни щодо засвоєння іноземних мов (із вибором мови), а також навчальні дисципліни спеціалізацій. Нормативна частина програми має складати не менш ніж 40% від загального обсягу програми підготовки. Кількість навчальних дисциплін, що пропонуються студентам для вибору, має забезпечити реальний і вільний вибір навчальних дисциплін. Вибір студентами, які навчаються за певною спеціальністю і РВО, навчальних дисциплін на наступний навчальний рік проводиться у другому семестрі попереднього навчального року за мажоритарним принципом на сайті НТБ з використанням електронної системи «Деканат».
Процедуру вибору студентами навчальних дисциплін організують деканати та відповідні випускові кафедри. Реалізація вільного вибору студентами вибіркових дисциплін передбачає два варіанти: o
вибір дисциплін за блоками, який реалізується при написанні заяви на вступ на спеціальність; o
вибір окремих дисциплін із переліку вибіркових дисциплін для наступного року навчання, який реалізується шляхом написання заяви на ім’я декана факультету до 1 квітня поточного року.
Умовою вибору є забезпечення формування нормативної чисельності потоків та академічних груп. Після остаточного формування академічних груп з вивчення вибіркових дисциплін коригуються індивідуальні плани студентів. З даного моменту вибіркова дисципліна стає для студента обов’язковою. Результати студентського вибору зазначаються у відповідних робочих навчальних планах наступного навчального року та визначають навчальне навантаження відповідної кафедри.
У навчальних планах за денною формою з навчальної дисципліни на аудиторні заняття виділяється, як правило, від 1/3 до 1/2 від загального обсягу навчального часу.
З метою удосконалення змісту навчання, конкретизації планування навчального процесу, своєчасного внесення змін на виконання наказів та розпоряджень МОН України, рішень Методичної та Вченої рад університету, врахування регіональних потреб і вимог замовників фахівців, врахування вибору студентами навчальних дисциплін та закріплення навчальних дисциплін за певними кафедрами щорічно, до 1 квітня поточного року, випусковими кафедрами складаються (коригуються) робочі навчальні плани (РНП) на наступний навчальний рік. Робочі навчальні плани складаються окремо для кожного РВО та форми навчання, в тому числі навчання зі скороченим або подовженим, порівняно з типовим, терміном навчання.
У робочих навчальних планах за денною формою з кредитного модуля на аудиторні заняття для нормативної чисельності академічних груп і потоків виділяється, як правило, від
1/3 до 1/2 від загального обсягу навчального часу, у разі меншої чисельності груп і потоків у робочих навчальних планах частку аудиторних занять може бути зменшено.
Робочі навчальні плани ухвалюються вченою радою відповідного інституту/ факультету та затверджуються першим проректором не пізніше ніж за 4 місяці до початку навчального року.
Розробка навчальних і робочих навчальних планів є одним з найбільш відповідальних видів методичної роботи науково-педагогічних працівників. Навчальні і робочі навчальні плани розробляються робочими групами випускових кафедр із залученням представників забезпечуючих кафедр. Персональний склад робочих груп визначається директором
інституту/деканом факультету. Робочі групи працюють під безпосереднім керівництвом завідувачів відповідних випускових кафедр, а координацію їх діяльності і контроль за виконанням вимог до навчальних планів здійснює директор інституту/декан факультету.
Навчальні і робочі навчальні плани складаються за визначеними навчальним відділом університету електронними формами.
Навчання студента здійснюється за індивідуальним навчальним планом.
Індивідуальний навчальний план студента складається на підставі робочого навчального
плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов'язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний навчальний план складається на кожний навчальний рік і затверджується деканом відповідного факультету.
Вибіркові навчальні дисципліни, введені вищим навчальним закладом в освітньо- професійну програму підготовки і включені до індивідуального навчального плану студента,
є обов'язковими для вивчення.
Індивідуальний навчальний план студента, який бере участь у програмах академічної мобільності – це документ, що встановлює порядок вивчення кредитних модулів та складання контрольних заходів за результатами навчання з урахуванням особливостей програми підготовки студента в ДВНЗ «ПДТУ» та програми академічної мобільності.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал