«Ти можеш!»- повинен нагадувати вчитель учню. «Він може!» повинен нагадувати колектив



Сторінка1/3
Дата конвертації30.11.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3


Н. В. Федорченко, директор школи

Робота на четверту міжнародну виставку «Сучасні заклади освіти - 2013»

РОЗВИТОК ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ
«Ти можеш!»- повинен нагадувати вчитель учню.

«Він може!» - повинен нагадувати колектив.

«Я можу!» - повинен повірити в себе учень.

В. Ф. Шаталов
Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів міста Ржищева Київської області – це мати багатьох поколінь дітей. В далекому минулому вона впевнено долала часи неграмотності та непорозуміння, пережила страхіття війн, голодомор, часи відбудови. А сьогодні вона впевнено веде корабель знань в бурхливому морі нового століття, залишаючись для багатьох тією гаванню дитинства і юності, про яку з вдячністю згадують її вчорашні учні. І сьогодні випускники минулих років вже приводять до школи своїх дітей, з гордістю заявляючи, що не так давно і його батьки за ручку привели у перший клас. Історія школи цікава як для жителів міста, так і для гостей. 2008 року школа святкувала свій 140 ювілей, тому має свої багаті звичаї і традиції.

XXI століття – це час переходу до високотехнічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості і культури нації набувають вирішального значення. Тому сучасна школа, як соціально-педагогічна система, повинна забезпечити освітні результати, які б відповідали цілям розвитку особистості й сучасним вимогам суспільства. Щоб гідно жити, особистість повинна бути компетентною в різних сферах діяльності. Вплив школи допомагає дитині осмислити життєві завдання та плани, побачити нові завдання й проблеми, навчає їх вирішувати. Національна доктрина розвитку освіти в Україні ставить завданням виховання школярів як активних громадян України. Діти мають навчитися жити в демократичному суспільстві, отримати в школі комплекс знань і набути навичок, притаманних демократичному суспільству (повага до загальнолюдських цінностей, переконаність у пріоритетах прав особи, толерантність, уміння критично мислити, грамотно формулювати свою точку зору і аргументовано відстоювати її, бути патріотом). Тому першочергове завдання школи педагогічний колектив вбачає в тому, щоб всебічно вивчити кожну особистість, оцінити всі її можливості й набутий досвід на даному етапі розвитку. Тільки особистість, яка здатна реалізувати себе в житті, зможе відчути всі кольори і смаки життя, відтворити і передати їх наступним поколінням, будувати гармонійне й повноцінне суспільство. І девіз нашої школи: "Немає нерозумних дітей, є нерозкриті здібності". Мета нашого закладу: забезпечення успішної життєдіяльності учня й суспільства через зростання особистого потенціалу особистості. Педагогічний колектив школи працює над проблемою "Підвищення якості освіти через формування ключових компетентностей учнів шляхом інтеграції традиційних і інноваційних форм і методів роботи в навчально-виховний процес". Цілеспрямована робота педагогічного колективу над науково-методичною проблемою виступає одним із домінуючих чинників примноження перспективного педагогічного досвіду. Ця особистісно зорієнтована технологія навчання та виховання дітей на сьогоднішній день актуальна. Її головною метою є взаємний та плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні й партнерства у спільній діяльності. Основне завдання роботи над проблемою – надання допомоги учневі у визначенні свого ставлення до самого себе, інших людей, навколишнього світу, своєї професійної діяльності.



Тому основні завдання школи:

  • проектування навчально-виховного процесу на нових світоглядних та ціннісних засадах;

  • забезпечення впровадження інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховний процес;

  • оптимальне поєднання традиційних та інноваційних форм та методів роботи;

  • продуктивне творче співробітництво учнівського та педагогічного колективів;

  • визначення в кожній дитині особистості, виховання в дусі загальнолюдських цінностей на основі Добра, Любові, Толерантності;

  • реалізація парадигм безперервного розвитку людини, самовизначення й самореалізації;

  • задоволення та використання інтересів дітей як головної бази навчання;

  • системність і комплексність виховання;

  • навчання дитини технологій отримання знання, роботи з різними джерелами інформації, реалізації в практичній діяльності.

Освітня політика школи будується з використанням гнучких форм організації навчальної діяльності. При цьому пріоритетне значення надається таким напрямкам діяльності:

  1. оптимізації процесу реального розвитку дітей через інтеграцію урочної та позаурочної діяльності школярів в умовах навчального співтовариства;

  2. створенню умов для самовираження кожного школяра, які сприяють реалізації їхніх індивідуальних здібностей та розвитку потягу до безперервної освіти протягом усього активного життя людини;

  3. оновленню змісту навчання шляхом створення авторських програм і нових концепцій викладання предметів;

  4. забезпеченню творчої взаємодії школи, сім'ї та громадськості з питань навчання та виховання учнів шляхом переходу до державно-громадської системи управління;

  5. створенню системи соціально-психологічних та педагогічних впливів на особистість учня з метою виховання прагнення, умінь та навичок здорового способу життя, об'єднання в єдиний функціональний комплекс освітніх та оздоровчих процесів;

  6. зниженню загального навантаження школяра за рахунок створення єдиного розкладу уроків та позаурочної сфери діяльності учнів;

  7. вільному вибору форм і методів діяльності, що формують мотиваційну сферу, розвивають творче мислення;

  8. формуванню системного мислення, що розвиває широкі інтелектуальні здібності, які становлять найважливішу рису професійної культури майбутнього фахівця;

  9. особистісно орієнтованому підходу, абсолютному визнанню гідності, неповторності кожної дитини, формуванню позитивної Я-концепції;

  10. забезпеченню максимально сприятливих умов для неформального спілкування дітей;

  11. оптимальному поєднанню традиційних і інноваційних форм організації навчально-виховного процесу;

  12. упровадженню в практику роботи педагогічних технологій: колективного способу навчання, колективного взаємонавчання, роботи в парах змінного складу, диференціації та індивідуалізації навчання;

  13. створенню для всіх учасників навчально-виховного процесу рівних шансів на успіх.

Сьогодні школа цілеспрямовано виконує важливе соціальне замовлення суспільства – формує громадянина-патріота, здатного розбудувати суверенну Україну, плекає творчу особистість із високим рівнем інтелектуального й духовного розвитку, здатну забезпечити поступ нації. А хто ж навчить і виховає таку особистість? Звичайно, творчий вчитель. Тому робота в школі побудована на основі експериментальних міні-проектів. Всі вони у більшій чи меншій мірі працюють над розвитком творчого вчителя і обдарованої дитини. Ось пріоритетні з них.

Проект «Підвищення професійної майстерності та духовної культури педагогів»

Глобалізація та інформаційна революція, становлення ринкових відносин і тотальна демократизація, прозорість життя й відкритість кордонів, міграційні процеси та широка взаємодія культур змінюють життя не тільки в позитивному плані, але й несуть із собою відому масовість життєвого простору, поширення прагматичного світогляду, глобальне нівелювання духовно-моральних цінностей, особливо таких, як благородство, справедливість, милосердя, а також висувають ще багато інших важливих проблем. Однією із них є проблема виховання та навчання дітей у сучасних мінливих умовах. На дитину впливає світ, що її оточує. Але виникають ситуації, коли педагог є головним, а іноді навіть єдиним духовним наставником дитини. Відтак сучасним дітям дуже потрібні сучасні педагоги — професіонали своєї справи. Духовність дитини залежить від рівня духовної культури дорослих: педагогів і батьків. Духовність учителя полягає у здатності виявляти сердечність, доброту в стосунках із оточуючими (учнями), сприяючи формуванню соціально значимої спрямованості сенсу життя підростаючого покоління. Ці проблеми розглядаються на державному рівні та відображені у низці документів. Зокрема, згідно із Законом України «Про освіту» освіта — це основа інтелектуального, культурного, духовного, соціального, економічного розвитку суспільства і держави. Україна визначає освіту пріоритетною сферою соціально-економічного, духовного і культурного розвитку суспільства. Одним з основних принципів освіти є гуманізм, демократизм, пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей, органічний зв'язок із світовою та національною історією, культурою, традиціями .

Як зазначає Національна доктрина розвитку освіти, освіта має сприяти формуванню нової цілісної системи суспільства — відкритої, варіативної, духовно та культурно наповненої, толерантної, здатної забезпечити становлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах пріоритету прав особистості. У Цільовій комплексній програмі «Вчитель» також зазначається, що завдяки діяльності педагога реалізується державна політика у створенні інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки, техніки й культури, збереженні та примноженні культурної спадщини й формуванні людини майбутнього. Отже, для вирішення завдань освітньої політики держави професійна підготовка педагога має відповідати вимогам суспільства. Учитель повинен добре володіти не тільки навчальним предметом, який викладає, але й бути майстром педагогічної справи, мати високу духовну культуру. Проблема збагачення духовної культури педагога та підвищення його професійної майстерності на даному етапі розвитку суспільства є однією з найбільш важливих. Сучасній школі на сьогодні потрібен учитель, який би не тільки міг оновлювати та удосконалювати зміст своєї діяльності, але й був взірцем високої моральності, духовної культури. Тому навчальні заклади повинні дедалі більше уваги приділяти проблемі збагачення духовної культури вчителя-професіонала. Отже, акцент в організації науково-методичної роботи в гімназії слід перенести на розвиток високої духовної культури педагога як основи підвищення його професійної майстерності. Основна ідея проекту полягає в необхідності становлення нового типу вчителя, основним завданням якого, крім збереження здоров'я учнів і забезпечення безпеки життєдіяльності, є введення дітей у світ прекрасного, доброго, залучення до цінностей національної та світової культури, виховання основ духовної культури, що зумовлює новий підхід до підвищення професійної майстерності учителя. Духовна культура вчителя має виступати як сукупність високого рівня професійної підготовки та духовного світу особистості.

Сучасний учитель повинен досконало володіти педагогічною технологією, з любов'ю та повагою ставитися до своєї професії, а головне — мати високий рівень духовної культури — основи майстерності педагога.



Мета проекту: створення інноваційної моделі збагачення (формування) духовної культури педагога як основи підвищення професійної майстерності учителя та впровадження її у практику роботи школи.

Об'єктом дослідження є професійна майстерність педагога; предметом — роль духовної культури, її формування та реалізація в умовах навчально- виховного процесу школи. Проект передбачає розв'язання таких завдань:

  • визначення сутності та структури духовної культури педагога, специфіки її розвитку в умовах навчально-виховного процесу школи;

  • проектування та експериментальна перевірка змісту, форм і методів організації науково-методичної роботи з учителями школи щодо розвитку духовної культури педагогів;

  • вивчення та розробка сприятливих умов для використання різноманітних педагогічна технологій з метою удосконалення духовності педагогів школи як основи підвищення педагогічної майстерності;

  • створення умов для самовираження кожного педагога, які сприяють реалізації індивідуальних здібностей та розвитку потягу до професійного самовдосконалення, підвищення духовної культури;

визначення критеріїв ефективності організації науково-методичної роботи школи щодо розвитку духовної культури як основи підвищення професійної майстерності педагогів;

  • розробка методичних рекомендацій щодо удосконалення організації науково-методичної роботи у школі з розвитку духовної культури педагогів.

Концептуальні засади проекту:

  • культура — система цінностей, необхідних для активного творчого осягнення світу, фундамент формування окремої особистості та культури суспільства загалом, основа освітнього процесу;

  • духовна культура — це сукупність норм моралі, звичаїв, обрядів, вірувань, набутих людьми у процесі тривалої громадсько-історичної діяльності;

  • педагогічна майстерність — вияв творчої активності, найвищий рівень педагогічної діяльності особистості вчителя, що проявляється як процес його (педагога) самореалізації;

  • культура — духовний камертон і світоглядна основа педагогічної майстерності, вона є джерелом неповторності, нестандартності підходів, творчості;

  • учитель — носій високої духовної та загальної культури, посередник між культурою та учнем.

Особливості проекту

Проект являє собою організацію дослідно-експериментальної роботи в умовах навчально-виховного процесу школи. Як показав аналіз, учителі школи мають високий творчий потенціал і потреби в інноваційній діяльності, проявляють великий інтерес до нових знань і оволодіння новими технологіями.

Очікувані результати проекту

Для адміністрації:


  • підвищення культури освітнього менеджменту;

  • оволодіння стратегією управління на засадах людиноцентристських поглядів, гуманістичних традицій, інноваційних підходів;

  • опанування технологією проведення моніторингу процесу формування ключових компетентностей, духовної культури педагогів;

  • використання механізмів і прийомів стимулювання інноваційної діяльності педагогів.

Для вчителів:

  • підвищення інтересу до своєї професії;

  • опанування методикою самостійної діяльності, технологією саморозвитку та самовиховання;

  • засвоєння методів педагогічної підтримки;

  • підвищення рівня духовної культури;

  • оволодіння вчителями інноваційними технологіями, зокрема змістовно-пошуковими, особистісно-розвивальними, компетентісно орієнтованого підходу до навчання та виховання, технологією життєтворчості особистості та вироблення власних адекватних технологій;

  • кваліфікаційне зростання та підвищення професійної майстерності;

  • оволодіння навичками гуманно-демократичного стилю спілкування, індивідуальної педагогічної підтримки, конструктивного розв'язання конфліктів і протиріч.

Для учнів:

  • підвищення рівня навчальних досягнень учнів;

  • опанування учнями духовної культури людства, інтелектуального, морального, соціального становлення особистості, розвитку ціннісних орієнтирів, емоційної сфери, творчих здібностей та рис особистості;

  • забезпечення умов для самореалізації особистості учня;

  • усвідомлення кожним учнем себе і свого місця у школі;

  • оволодіння навичками дослідницької і проектної освітньої діяльності.

Для батьків:

  • підвищення психолого-педагогічної освіти та духовної культури;

  • встановлення та зміцнення дружніх стосунків між родинами учнів і школою.

Для представників громадськості:

  • підвищення уваги та інтересу до проблем виховання духовної культури у школі;

  • участь у вирішенні проблем навчання та виховання.

Проект «Управління інноваційними процесами в школі»

Пріоритетними механізмами реалізації колективної програми розвитку школи є інноваційна та експериментальна діяльність.



Метою інноваційної діяльності є створення надійної моделі управління якістю освіти у навчальному закладі.

Вектор творчого пошуку колективу школи спрямований на формування інноваційного простору, провідними ідеями якого є:



  • оновлення змісту навчання та побудова його на концептуальній основі новаторських освітніх технологій, насамперед здоров'язберігаючих, інформаційно-комунікаційних, особистісно зорієнтованих;

  • створення системи пошуку та підтримки талановитих дітей і дітей з підвищеною мотивацією до навчання, а також супровід їх протягом усього періоду становлення особистості;

  • розробка нової кадрової політики в школі, спрямованої на забезпечення, якісне поліпшення та поповнення кадрового складу вчителів. Розробка системи морального й матеріального стимулювання з метою збереження в школі кращих учителів і постійного підвищення їх педагогічної майстерності;

  • забезпечення інтеграції урочної та позаурочної сфери діяльності учнів в умовах школи;

  • пошук оптимальних шляхів збереження здоров'я школярів;

  • підвищення ефективності управління якістю освіти в школі;

  • розвиток системи забезпечення тотальної якості освітніх послуг;

  • підвищення конкурентоздатності школи в соціумі міста;

  • трансформація методів оцінювання освітніх результатів;

  • забезпечення державно-громадського управління школою, розробка нових технологій, їх розвиток, упровадження нових та модернізованих форм і методів управлінської діяльності.

Інноваційна політика школи потребує нових методик і форм організації навчально-виховного процесу і, як наслідок, інше кадрове, науково- методичне, фінансове, нормативно-правове забезпечення, вимагає нових змін і нововведень у структурі управління. До управлінського арсеналу директора школи входять нові функції, зокрема, організація аналітичної, діагностичної та науково-дослідницької діяльності, наукової експертизи та прогнозування.

Зміна обсягу та змісту управління вимагає розробки нової системи управління інноваційною діяльністю в школі.



Аналіз нормативно-законодавчих документів про освіту, опрацювання наукової та організаційно - методичної літератури про педагогічне управління, ознайомлення з передовим педагогічним досвідом управління навчальними закладами, критичний аналіз внутрішньої системи управління школою дали змогу розробити таку систему управління інноваційною діяльністю.

№ з/п

Етапи управлінської діяльності

Основні об'єкти аналізу

Управлінські дії та рішення

1.

Стратегічний аналіз стану і прогнозування тенденцій в освіті

Нормативно-правові документи про освіту. Розвиток наукової думки

Теоретичні обгрунтування інноваційних процесів в освіті

2.

Стратегічний аналіз стану і прогнозування тенденцій змін соціального замовлення, вимог суспільства до школи

Створення реформування освіти в Україні. Програма розвитку системи освіти Київської області на 2008-2012 рр.

Вивчення інноваційної політики регіону. Формування інноваційного поля про інноваційні процеси в регіоні

3.

Моніторинг якості освітніх процесів школи, системний аналіз і оцінювання досягнень навчального закладу, передового педагогічного досвіду, здійснення комплексного оцінювання ситуації

Внутрішкільне середовище: рівень навчальних досягнень розвитку та вихованості учнів, стан матеріально-технічної навчально- методичної бази, фінансування; інтелектуаль ний та творчий потенціал педагогів; традиції; резерви, можливості; недоліки тощо

Розробка плану вивчення навчально- виховного процесу та внутрішніх і зовнішніх умов. Широке залучення до вивчення усіх учасників навчально-виховного процесу

4.

Організація ціннісного самовизначення педагогічного колективу, пропаганда інноваційного пошуку

Досвід роботи вчителів. Передовий педагогічний досвід у цілому. Розвиток наукової думки

Розробка системи інноваційного забезпечення про педагогічні інновації

5.

Мотивація та стимулювання педагогів до інноваційної діяльності

Професійні та особисті цінності педагогів

Створення умов для творчого пошуку, розробка дієвої системи стимулювання

6.

Визначення нової системи цінностей, формулювання проблем та визначення шляхів їх розв'язання

Можливості локальних змін: раціоналізація, удосконалення, оновлення окремих ланок педагогічного процесу. Можливості комплексних нововведень: зміна навчальної та виховної систем. Можливості системних змін: реконструкція всього закладу

Проведення педагогічної ради, визначення стратегічних пріоритетів, актуалізація нових ідей

7.

Формування курсу інноваційної політики школи, розробка плану її упровадження

Інноваційні ідеї, їхня сутність, обґрунтованість, ступінь розробки, практичне значення. Зв'язки з науково-методичними центрами

Підготовка наказу по школі щодо впровадження інновацій

8.

Теоретична, науково-методична підготовка педагогів до роботи в інноваційному режимі, створення сприятливого психологічного клімату

Забезпечення науково-методичною літературою про нововведення. Система науково- методичної роботи, роль методичних об’єднань та творчих груп. Творча атмосфера в колективі

Рекомендації щодо оптимальних умов роботи колективу в режимі оновлення. Організація системи перманентної підготовки педагогів до роботи з новацією

9.

Організація проектування основних напрямків оновлення школи

Ресурси: кадри, фінанси, техніка, матеріальна база

Внесення змін до режиму роботи, організації навчального процесу, планів роботи, програм. Підготовка проектів нововведень

10.

Розробка нормативної документації, яка регламентує інноваційну діяльність у школі

Результати комплексного оцінювання ситуації

Розробка концепції розвитку школи, створення нової філософії освіти, місії та ідеології виховання. Розробка нового навчального плану, нормативів якості освіти в школі та моделі випускника

11.

Координація, ініціювання та супровід окремих інноваційних проектів

Програмно-методичне забезпечення

Аналіз дослідницьких робіт. Розробка плану коригувальної роботи щодо реалізації окремих інноваційних проектів

12.

Освоєння (апробація) нової педагогічної ідеї

Експериментальні дослідження, проміжні результати

Організація науково-методичного супроводу педагогічної інновації

13.

Організація експертизи програми (плану) впровадження інновацій

Висновки, пропозиції, зауваження, рекомендації експертів

Оновлення системи науково- методичної роботи. Створення системи консультування з боку психологів, медпрацівників, юристів тощо

14.

Адаптація нововведення до умов школи

Рівень професіоналізму і творчість вчителів. Система консультативної роботи. Стан інноваційної роботи

Моніторинг інноваційної діяльності школи

15.

Організація ресурсного забезпечення інноваційних процесів

Основні інноваційні проекти, дослідницькі роботи, видавнича та поліграфічна діяльність

Інтеграція, адміністрування та супровід існуючих структур наукового, науково-методичного, інформаційного кадрового і матеріально-технічного забезпечення інноваційних проектів. Організація навчання педагогів- дослідників

16.

Аналіз та оцінка ефективності інноваційної діяльності

Кількісні показники навчально-виховного процесу. Якісні показники навчально- виховного процесу

Організація роботи з визначення основних критеріїв ефективності технології та роботи колективу. Підготовка наказу про результати діяльності педколективу

17.

Прийняття рішення про доцільність подальшого впровадження інновації

Результати експертизи інновації. Висновки роботи педагогів, методичних об’єднань, творчих груп. Думки інших учасників навчально- виховного процесу

Підготовка експертизи про ефективність інновації та наказу про доцільність роботи школи в обраному напрямку

18.

Оприлюднення результатів інноваційного пошуку

Оформлення цілісності інновації на основі досвіду педагогів-дослідників, матеріалів методичних об’єднань, творчих груп

Узагальнення досвіду роботи педагогів-дослідників. Порушення клопотання перед методичним кабінетом міськво про узагальнення передового досвіду педагогів. Підготовка матеріалів до друку у

фахових виданнях



19.

Проектування оновленого освітнього простору школи

Стан навчально-виховного процесу

Контроль — аналіз — корекція — аналіз

Ефективність управління інноваційними процесами в школі залежить від таких загальних механізмів:



  • перехід на концептуальний рівень освітньої діяльності з орієнтацією на інноваційні процеси;

  • відкритість школи до нововведень, укоріненість у регіональну стратегію розвитку освіти;

  • систематичне проведення аналізу освітніх потреб суспільства і адаптація його основних ідей до контингенту школярів;

  • створення служб підтримки ефективного протікання інноваційних процесів, використання моніторингових досліджень, психологічної служби, органів громадськості тощо; організація науково-методичних структур колегіального управління (науково-методичної ради, кафедр, малих педагогічних рад, творчих команд тощо);

  • створення нових форм підготовки педагогічних працівників до інноваційного пошуку;

  • забезпечення державно-громадського управління на рівні міжгалузевих взаємозв'язків (через інтеграцію із структурами інших відомств та установ: культурою, медициною, службою у справах сім'ї та молоді тощо).

Кожна дитина по-своєму неповторна. Вона приходить у цей світ, щоб творити своє життя, знайти себе: хтось здібний до музики, образотворчого мистецтва, художньої праці, хтось до математики, хтось пише вірші, оповідання. Скільки дітей — стільки і здібностей, які залежать від психолого-фізіологіних особливостей людини, соціального оточення, сім'ї та школи. Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання виховання дітей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність. Тому наша школа не може залишити поза увагою таких дітей, тому ми і створюємо їм всі умови для розвитку їх здібностей, обдарувань, талантів. Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток учнів, зокрема їхніх творчих здібностей. Хто, як не вчитель, повинен допомогти дітям знайти себе в житті. Неталановитих дітей не буває. Кожен має свою іскринку. Організація роботи з обдарованими дітьми в нашій школі має на меті формування творчої, різнобічно розвиненої особистості учня.

Основними її завданнями є:



  • створити максимально сприятливі умови для інтелектуального, морального й фізичного розвитку обдарованих дітей;

  • розробити й поетапно впроваджувати новий зміст освіти, прогресивні технології навчання й виховання учнів;

  • створити умови для розвитку здібностей до адаптації в соціумі.

Серед напрямів роботи з обдарованими дітьми варто виділити:

  • виховання погреби в сучасних наукових знаннях;

  • формування навичок вільного володіння інформаційними технологіями пошуку знань;

  • ознайомлення з найбільш актуальними ідеями сучасної науки й активізація мислення ліцеїстів;

  • розвиток продуктивного творчого мислення;

  • стимулювання самостійності й ініціативності в навчанні та саморозвитку;

  • сприяння розвиткові самосвідомості.

Саме перше, що було зроблено в цьому питанні, це зібрано і вивчено літературу про дітей обдарованих, талановитих, творчих. Така підбірка літератури і на сьогодні існує, вона постійно поповнюється і використовується вчителями у своїй роботі. Потім методичною радою школи було вироблено систему роботи з обдарованими, талановитими, творчими дітьми. Для себе ми розробили проект «Талановита, творча, здібна, обдарована дитина», який і до сьогодні використовуємо у своїй роботі.

Проект «Обдарована дитина»


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал