Тези виступу «Перспективи інвестування в інноваційно-інвестиційні проекти в Україні та м. Харків»



Скачати 100.45 Kb.
Дата конвертації20.06.2017
Розмір100.45 Kb.


Матюшенко І. Ю.

Тези виступу «Перспективи інвестування в інноваційно-інвестиційні проекти в Україні та м. Харків»
І. Україна на 1 червня 2016 р.: Влада дуже часто говорить про плани і стратегії, але не про їхню практичну реалізацію.

1. Нині рівень інвестицій в економіку — не більш як 10% від ВВП, тоді час як нормальною вважається частка інвестицій у ВВП на рівні 20–25%. При цьому власні кошти підприємств за 2015 рік становили 67,4% усіх інвестицій в економіку (Держстат). Головним джерелом капітальних інвестицій у 2015 р. також залишалися власні кошти підприємств, частка залучених кредитів – 7,3%, а кошти іноземних інвесторів – всього 3,1%!

2. Рейтинг Doing Business – Україна посідає 83-й рядок рейтингу, між Саудівською Аравією та Брунеєм, і нас обігнали Ботсвана, Бутан і Руанда. Зміни, внесені у законодавство до 01.06.2017 р., вплинуть на оцінку Світового банку в черговому рейтингу – за результатами 2016 р. рейтинг буде між 65-м або 69-м.

За статистикою, один пункт підвищення в рейтингу Doing Business у середньому дає країні до 300 млн дол. додаткових інвестицій.

Спрощення реєстрації й дерегуляція дозвільних процедур стосуються лише окремих моментів у житті компанії, вони не полегшують операційної діяльності підприємства, де і виникає більша частина проблеми.

Наприклад: Зниження ЄСВ — успішний досвід, але в іншому лібералізації не відбувається, ситуація на митниці, наприклад, не змінилася. Найболючіші питання: (1) зарегульованість, (2) податкова й митна реформа, (3) підтримка вітчизняного виробника та експортера; (4) не вирішено і питання реалізації транзитного потенціалу України, створення на території України логістичних хабів – і бар'єри тут виключно регуляторні.

3. Після того, як інвестиції зайшли в країну, виникає нагальне питання їх захисту. Основні гаранти недоторканності приватної власності — судова й правоохоронна системи залишаються нереформованими й просоченими корупцією. Питання спрощення в сфері адміністрування податків також залишаються невирішеними.

Висновок: Тобто потрібне комплексне вирішення цих проблем лише скорочення дозвільних процедур недостатньо.

4. В той же час, сьогодні ми спостерігаємо унікальну ситуаціюсобівартість нашого виробництва нижча від китайської, і цим потрібно користуватися, поки ця можливість існує. Але для цього Держава, здійснюючи реформи, повинна усвідомити, що бізнес – дуже раціональне середовище і завжди керується вигодою. Якщо інвестор цієї вигоди не побачить, він не буде працювати в країні.

5. Без інвестицій переорієнтувати й розвивати економіку неможливо. Поліпшення інвестиційного клімату — сигнал для інвестора. Україна зараз дуже приваблива з погляду інвестицій, тому що рівень зарплат у країні відносно низький, а дешева робоча сила — це вагома конкурентна перевага. Для зростання потрібно поліпшити бізнес-клімат і, звичайно, процес бюджетування.

6. Економіка не може розвиватися без інвестицій, а інвестиції неможливі, якщо інвестор не може спрогнозувати прибутковість підприємства. І тут, дійсно, визначальну роль уже відіграє не бізнес-клімат і не дерегуляція, а викривлення бюджетних процесів. В Україні й досі визначення ключових макропоказників не точніше, ніж прогнози погоди, а їх утримання — взагалі недосяжна мета. Бюджет 2015 року був побудований на прогнозі інфляції в 26,7%, а в реальному житті вона перевалила за 40%, ВВП ж замість обіцяних 5,5% упав на 9%.

7. Найчастіше стримують інвестиції не лише корупція або слабкий захист прав власності, а й (1) макроекономічна нестабільність і (2) обмеження на рух капіталів.

1) По суті, Уряд не дає сьогодні інвесторам сигналів стабільності, хоча й постійно говорить про макростабілізацію. Бюджет поточного року орієнтується на інфляцію в 12%, але відповідно до останнього інфляційного звіту НБУ під кінець року вона становитиме 9,1%. Тобто вже можна говорити про потенційне невиконання дохідної частини бюджету та, відповідно, про зростання бюджетного дефіциту – ризик майбутніх курсових стрибків, тому що джерел його покриття в України небагато, і досі головною була емісія. За 2015 р. приріст облігацій внутрішньої держпозики в портфелі НБУ становив 71,8 млрд грн. Це і є монетизація дефіциту держбюджету, яка де-юре не є емісією, але де-факто створює на обмінний курс не менший тиск;

2) На інвестиційний клімат в Україні також значною мірою вплинули курсові коливання та валютні обмеження. На цей час це не тільки й не стільки політика власне НБУ, скільки вимоги МВФ. Частково вони праві. Але політика НБУ була панічною у 2014 р., і обмеження (часто надто жорсткі або безглузді, тому що "ті, кому треба", їх легко обходили і обходять) виявилися надто тривалими. Це підірвало довіру до регулятора. А девальвація, у свою чергу, підірвала довіру до гривні. Уже зараз різке зняття обмежень може призвести до обвалу на ринку, чого й боїться регулятор. (хоча масштаби цього обвалу перебільшені, адже НБУ перекрив лише офіційні канали, якими користувалися лише іноземні публічні компанії. Решта вже давно обходять офіційні обмеження).

Висновки: 1) Поки інвестори не побачать злагодженої і грамотної роботи Міністерства фінансів і Національного банку, розмови про залучення інвестицій так і залишаться розмовами. Великий інвестор працювати в Україні не хоче й не може. В умовах жорсткого валютного регулювання та ймовірних курсових стрибків прогнозувати свою діяльність навіть на місяці складно, не кажучи вже про роки;

2) Міністерство фінансів, досягнувши у 2015 р. певних успіхів у скороченні держборгу, вважає цього року своїм пріоритетом середньострокове бюджетне планування. На жаль, і тут слова розходяться зі справами. Бюджетної резолюції ще немає. Тож надії на те, що держбюджет буде поданий у парламент вчасно і принципово відрізнятиметься від попередніх документів, поки що залишаються тільки надіями. Відповідно, питання можливого дефіциту держбюджету і можливих курсових стрибків 2016-го залишаються відкритими. Наскільки достовірним буде середньостроковий прогноз, якщо навіть короткострокові треба коригувати протягом року?

8. Уряд пропонує створення офісу із залучення інвестицій і системи супроводу інвесторів, який мінімізує залежність бізнесу від бюрократичних процедур. Причому створюватися й функціонувати офіс буде за кошти донорів, принаймні так це бачить Кабмін. Однак на сьогодні супроводом інвесторів уже займається приватний сектор, переважно юридичні компанії. Вони займаються (1) державною реєстрацією юридичної особи, (2) прав власності на придбані об'єкти, (3) оформленням необхідної дозвільної документації, (4) оподаткуванням і бухгалтерським обліком, (5) захистом прав та інтересів інвесторів.

Висновок: У таких умовах інвестор волітиме сім разів подумати, перш ніж один раз вкластися в Україну, незалежно від її позиції в рейтингу Світового банку та наявності офісу із супроводу інвесторів.
ІІ. Інвестиційна діяльність у м. Харкові за 1 півріччя 2016 року
1. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій внесених в економіку м. Харкова з початку інвестування становить 1428,8 млн дол. США, що дорівнює 986,2 дол. США на одну особу населення. При цьому із країн ЄС з початку інвестування залучено 1314,7 млн дол. США інвестицій, із інших країн 114,1 млн дол. США. Франція – 827,3 млн дол. США, Кіпр –216,0 млн дол. США, Велика Британія –221,3 млн дол. США, Вірґінські Острови (Брит.) – 37,2 млн.дол. США, Російська Федерація –29,7 млн. дол. США, Польща–20,0 млн. дол. США, США – 14,3 млн дол. США, Беліз – 12,6 млн дол. США, Німеччина –7,8 млн дол. США та Люксембург – 7,2 млн дол. США.
2. У січні–березні 2016 року в економіку міста іноземними інвесторами внесено 132,9 млн дол. США прямих інвестицій, проте вибуло капіталу у сумі 2,1 млн дол. США.
3. Розподіл прямих іноземних інвестицій організацій склався таким чином: установи фінансової та страхової діяльності – 1107,4 млн дол. США (77,5% до загального обсягу); в організаціях, що здійснюють операції з нерухомим майном – 92,8 млн дол. США (6,5%); діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування – 50,8 млн дол. США (3,5%); у підприємствах із оптової та роздрібної торгівлі; ремонту автотранспортних засобів і мотоциклів – 50,7 млн дол. США (3,5%).

На підприємствах промисловості зосереджено 76,2 млн дол. США (5,3% до загального підсумку) прямих іноземних інвестицій, при цьому на підприємствах переробної промисловості – 75,1 млн дол. США.


4. У січні-березні 2016 року підприємствами і організаціями міста за рахунок усіх джерел фінансування освоєно (використано) 1369,2 млн. грн. капітальних інвестицій, або 63,7% до загального обсягу Харківської області, що дорівнює 956,3 грн. на одну особу населення міста. Головним джерелом фінансування капітальних інвестицій залишаються власні кошти підприємств і організацій міста, кошти державного та місцевих бюджетів, кошти населення на будівництво житла, кредити банків та інші джерела фінансування. За 1 квартал 2016 р. капітальні інвестиції від іноземних інвесторів не надходили.
5. В рамках створення Стратегії розвитку Харкова до 2020 року у звітному періоді розпочата робота з забезпечення:

- у новому форматі функціонування та супроводження інтернет-ресурсу Харківської міської ради з питань інвестиційної діяльності «Навігатор інвестора - Харків»;

- проведення Конкурсу інноваційно-інвестиційних проектів для залучення коштів іноземних та вітчизняних інвесторів в розвиток міста Харкова;

- організації і проведення міжнародного інвестиційного Форуму, спрямованого на розвиток і просування інвестиційних можливостей міста і залучення коштів іноземних і вітчизняних інвесторів в розвиток економічного потенціалу міста Харкова ;

- розроблення проекту «Стратегія розвитку міста Харкова на 2016-2020 роки »Харків – стратегія успіху (створена робоча група з розроблення проекту Стратегії розвитку міста Харкова на 2016-2020 роки та затверджено план її роботи) .
6. Покращення кредитного рейтингу міста міжнародними рейтинговими агентствами шляхом впровадження іміджевих проектів національного та міжнародного рівня. Протягом звітного періоду для інвестиційної привабливості м. Харкова та залучення як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій, проводилась робота з міжнародними рейтинговими агентствами «Moody's Investors Service Inc», «Fitch Ratings Ltd» та Національним «Українським Кредитно-Рейтинговим Агентством» по присвоєнню та визначенню кредитних рейтингів м. Харкова.

Станом на 01.04.2016 кредитні рейтинги м. Харкова знаходились на рівні:



Moody's Investors

Service Inc

міжнародні кредитні рейтинги м. Харкова – за глобальною шкалою в іноземній і національній валютах на рівні «Cаа3», прогноз «стабільний».

Fitch Ratings

Ltd


міжнародні кредитні рейтинги м. Харкова – довгостроковий рейтинг дефолту емітента (РДЕ) в іноземній валюті на рівні «ССС», короткостроковий РДЕ в іноземній валюті «С», довгостроковий РДЕ в національній валюті «ССС».



Українське Кредитно-Рейтингове Агентство

довгостроковий кредитний рейтинг м. Харкова на рівні «uaА+», прогноз «стабільний».

7. Для формування позитивного інвестиційного іміджу міста, залучення вітчизняних та іноземних інвестицій проводилась робота щодо наповнення бази даних інвестиційних проектів Харкова і безкоштовна їх презентація на інтернет-ресурсі інвестиційної діяльності міста «Інвестиційний атлас міста Харкова».

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал