Тетяна Заяць, методист науково-методичноого відділу



Скачати 462.18 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації23.12.2016
Розмір462.18 Kb.
1   2   3



БІБЛІОТЕКА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ МОЛОДОЇ ОСОБИСТОСТІ

Бібліотеки, обслуговуючи користувачів юнацького віку, виконують традиційні функції (інформаційну, освітню, культурну, комунікативну), а також вбачають своє завдання у формуванні власних бібліотечних електронних ресурсів для юнацтва та забезпечення доступу до світових інформаційних джерел, підтримці можливостей навчання протягом життя, сприянні підвищенню рівня інформаційно-мережевої культури в юнацькому середовищі, узгодженні своєї діяльності з інформаційними потребами юнацтва.


У 2009 році Кабінетом Міністрів України схвалена «Концепція Державної цільової програми підтримки та розвитку читання на період до 2015 року», яка має на меті виховання потреби у дітей, юнацтва та молоді систематичного читання, підвищення читацької активності та компетентності. На бібліотеки, що обслуговують дітей та юнацтво, покладаються завдання популяризації книги і читання, пошуку інноваційних форм і методів роботи з користувачами. З 2010 року діє обласна Програма на допомогу розвитку читання дітей та юнацтва і в Чернівецькій області.

Важливим орієнтиром діяльності бібліотеки є читач нового покоління, з його запитами, потребами та проблемами. Тому забезпечення соціального становлення і розвитку молоді, реалізація її конституційних прав та свобод потребує посиленої уваги з боку бібліотек. Тож завдання бібліотек – не залишити молодих людей сам на сам з інформаційною агресивністю сучасного суспільства, дати кожному соціальні знання.



БІБЛІОТЕКА ЯК МЕТОДИЧНИЙ, КОНСУЛЬТАЦІЙНИЙ ЦЕНТР З МОЛОДІЖНИХ ПРОБЛЕМ


В планах роботи бібліотек повинні бути такі напрямки: патріотичне, правове, екологічне виховання, популяризація здорового способу життя, профорієнтація, підтримка творчо обдарованої молоді, дітей та молоді з особливими потребами.

Бібліотека має можливість максимально використовувати виховний потенціал визначних історичних подій і ювілейних дат: заняття в Школі Пам'яті, віртуальні лінійки Пошани, Інтернет-портрети знаменних дат. Бібліотекарі повинні надавати перевагу інтерактивним формам проведення заходів, які передбачають «зворотній зв'язок» з читачами, їхньої активної участі. Дієвим засобом формування патріотичних почуттів служать екскурсії до музеїв, знайомство з пам'ятними місцями краю.

Щорічно до Дня Конституції, Дня Незалежності, Всесвітнього дня прав людини повинні оформлятися книжкові виставки, тематичні полиці, віртуальні законодавчі панорами.

Необхідно урізноманітнювати роботу бібліотек з соціально-правової адаптації вразливих категорій молодих користувачів: дітей-сиріт, підлітків-інвалідів, дітей із неблагополучних сімей. Спільно з владними та громадськими структурами, за допомогою спонсорських внесків рекомендуємо проводити благодійні свята новорічного та різдвяного циклу, до Міжнародного дня захисту дітей, до Дня сім’ї та Дня матері, до Дня боротьби з бідністю .


Краєзнавча діяльність - один з провідних компонентів системи патріотичного виховання дітей та юнацтва. Краєзнавчу діяльність можна розглядати як один з провідних компонентів системи патріотичного виховання дітей та юнацтва. Звернення до архівних документів, матеріалів краєзнавчих музеїв, періодичних видань, місцевих жителів - носіїв інформації про порівняно недавнє минуле - все це допоможе пізнати історію рідного краю, полюбити його природу, зрозуміти ті життєві процеси, культурні традиції, якими жили і живуть його люди. Звернення до духовної спадщини минулого набуває нового дихання, коли молоде покоління долучається до традиційних народних свят, обрядів, звичаїв, народних промислів і ремесел. І тут на допомогу приходить книга.

В книгозбірнях доречно створити міні-музеї та кімнати історії, які стануть центрами відтворення регіональних та локальних традицій; видавати інформаційні, бібліографічні списки, організовувати презентації книг, формувати теки, здійснювати пошукові розвідки, проводити фотоконкурси, вікторини, краєзнавчі подорожі, краєзнавчі брейн-ринги, народознавчі турніри, літературні свята, краєзнавчі уроки, години народознавства тощо. Новою формою партнерства з районними ЦБС по залученню молоді до читання в рамках тижня дитячої та юнацької книги можуть стати фестивалі молодіжної книги, акції по збору книг для ровесників з сільської місцевості, SMS-опитування молоді.



ПОШУКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК МЕТОД АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ТВОРЧОСТІ ЧИТАЧІВ


Пошуковою діяльністю можуть займатися члени молодіжних клубів за інтересами та любительських об’єднань, що діють при бібліотеках.

Для кращого сприйняття молоддю матеріалу з народознавства в бібліотеці можна створити куточок української минувщини. Провівши відповідну пошукову роботу, колектив бібліотеки може зібрати чимало стародавніх предметів, речей, які і стануть основою для створення етнографічно-краєзнавчої експозиції «Жили-були українці» (етнографічної - будуть представлені предмети побуту давнини; краєзнавчої - всі вони зібрані на території наших сіл та міст).


У центрі уваги бібліотеки – правове виховання молоді. Багато молодих людей, хоч і поінформовані про правові норми, часто не схильні їх дотримуватися. Спільно із правоохоронними органами, службами у справах неповнолітніх, політичними партіями та громадськими організаціями в бібліотеках необхідно проводити: вечори запитань і відповідей “Якби я знав закон”, юридичні діалоги “Права, свободи, обов’язки громадянина України”, правові ринги “Закон. Мораль. Совість”, трибуни юриста “Діти України потребують правового захисту”, літературні ігри “Піраміда законів”, уроки державності “Якою є історія української Конституції”.

Використовуючи новітні інформаційні технології, бібліотеки повинні формувати електронні бази даних “Молодіжне законодавство”.

Важливе місце у громадянському вихованні мають займати заходи з популяризації знань про права і обов’язки молодої людини, зокрема: правові лабіринти, брейн-ринги, «круглі столи», онлайн-конференції.

Радимо проводити бесіди, вікторини, конкурсно-пізнавальні програми, літературно-музичні зустрічі, свята національних символів - Герба, Прапора та Гімну, Дні військової слави і приурочені до них виставки, літературні вечори, екскурсії до музеїв, знайомство з пам'ятними місцями міста, краю, країни, рольові ігри: "Шкала цінностей і прав людини", "Вимірювання температури прав людини у вашому закладі", "Юридичний волейбол", тренінги "Третій сектор", "Роль громадянського суспільства у розвитку соціальних ініціатив", мозковий штурм "Чаша ідей".

Усім відомо, що до підліткового злочину частіше всього призводять моральні вади. Наркоманія, алкоголізм, жадоба до наживи – все це вірні супутники злочинності. До цієї проблеми бібліотекарі повинні підходити дуже уважно. У межах акцій “АнтиСНІД”, “Антинаркоманія”, “Життя без паління” за участю фахівців правоохоронних органів, наркологічних служб, органів охорони здоров’я, рекомендуємо провести: ток-шоу “Молодь проти наркоманії і СНІДу”, години спілкування “Тривоги юної пори”, уроки співчуття “Що б я розповів другові аби застерегти його від наркотиків” (за участю колишніх наркоманів, волонтерів), профілактичні бесіди “Серйозна розмова про тютюнопаління” (за участю лікарів наркодиспансеру).

Широкого розголосу мають набути такі інтерактивні форми роботи, як: уроки-застереження “Наркомани проти наркоманії”, діалоги-суперечки “Що ж ти, хлопче, наробив, тютюн легені твої з’їв”, уроки здоров’я “Бути здоровим - до снаги”, заняття-тренінг “Шляхи проникнення СНІДу”.

Необхідно створювати на базі бібліотек пункти з психологічної та правової допомоги юнацтву, молодіжні клуби “Дай руку, підлітку”. Унікальність таких клубів полягає в його головній меті – не контролювати дітей і підлітків, а допомагати їм вийти з тієї ситуації, в якій вони опинилися. Доречно провести засідання на теми: “Бережи честь змолоду”, “Безробіття, або Як можна заробити гроші, щоб не просити у батьків”, “Перш за все, ти – людина”, “Як бути милосердним”, “Не помились у виборі шляху”, “Що є любов?”, “Ми і наші права”. На зустрічах за чашкою чаю можуть обговорюватися та вирішуватися нагальні проблеми: де можна продовжити навчання, як знайти роботу, як уберегтися від наркотиків, впливу злочинного світу?

З кожним роком урізноманітнюється робота бібліотек із соціально-правової адаптації вразливих категорій молодих користувачів: дітей-сиріт, підлітків-інвалідів, дітей із неблагополучних сімей. Спільно з райвиконкомами та районними товариством Червоного Хреста за допомогою спонсорських внесків приватних структур радимо провести благодійні свята новорічного та різдвяного циклу, до Міжнародного дня захисту дітей, цикл благодійних акцій “Низький уклін вам, матері” до Дня сім’ї та Дня матері, День боротьби з бідністю “Але нема в житті напівціни, але нема в житті напівлюбові” за участю представників громадських організацій, Спілки українок, міського управління сім’ї та молоді, а також за підтримки обласної телерадіокомпанії.

Пропонуємо провести бібліотечні тренінги на правову тематику: «Сімейне право. Права дитини. Здоровий спосіб життя», «Чарівний трикутник», «Попередження торгівлі людьми».
РОЛЬ БІБЛІОТЕКИ У ФОРМУВАННІ

ЕТИКО-ЕСТЕТИЧНИХ ІДЕАЛІВ

Бібліотечному фахівцеві важливо виявити:

- який прошарок молоді має потребу вивчати культуру і мистецтво як неодмінну умову свого існування або виявляє бажання прилучатися до духовних здобутків світового мистецтва, хто ці читачі за соціальним складом і віком;

- естетичні смаки і уподобання користувачів, мотиви їх звернення до бібліотеки;

- потреби молоді у питаннях з мистецтва та спроможність бібліотек їх задовольнити, використовуючи як традиційні, так і нетрадиційні носії інформації.

Тому робота бібліотеки починається з формування та розміщення фонду, поповнення його такими джерелами інформації, як енциклопедії, довідники, підручники, альбоми, періодичні видання, ноти, касети, слайди, грамплатівки, масові видання науково-популярного характеру, з оформлення інтер’єру, дизайнових рішень, організації та проведення заходів, естетичної культури працівників. У фонді мають бути представлені інформаційні документи, які охоплюють усі жанри мистецтва.

У книгозбірнях мають бути молодіжні журнали, які вміщують життєві поради і правила етикету, публікації з питань моди, інтимних відносин, розваг, подорожей, інтерв’ю із “зірками”, тексти та ноти пісень тощо. Наприклад, журнали: “Народне мистецтво”, “Интерьер-дизайн”, “Українська культура”, “Український театр”, “Стиль”, “Архитектура и престиж”, “Народна творчість та етнографія”, “Все звезды”, “Башня”, “Единственная”, “Лиза”, “БУМ”, “Ровесник”, “Ромео и Джульетта”, “Однокласник”, “Отдохни”, “Пульс”, “Штучка”, “Cool”, “Yes”, “Cool girl”, “Зеркало моды”, “Натали”, “Музика”; газети: “Арт-майдан”, “Бульвар”, “Сенсація-колаж”, “Собеседник”.

Зважаючи на роль книги, сьогодні потрібно реально дивитися на стан речей і визнати, що існують та набирають темпи розвитку інші сучасні носії інформації, такі як мережа Інтернет, оптичні компакт-диски, відеокасети тощо. Вже зараз важко, а через декілька років буде неможливо обмежити читачів тільки традиційною друкованою продукцією.

Читачі пропонують створити фонд комп’ютерних освітніх програм та виявляють бажання мати доступ до комп’ютерів для використання інформації з навчальною метою. У зв’язку з цим доцільно подумати про створення у бібліотеках медіатек.

Заходи, проведені у бібліотеці, допоможуть молоді зрозуміти найбільш важкі для їх сприйняття твори, особливо, коли у цьому їм допоможе фахівець своєї справи (викладач, музикант, художник, мистецтвознавець, психолог тощо). Тому для бібліотеки необхідна координація роботи із творчими професійними та аматорськими колективами, школами, закладами культури та мистецтва регіону.

Коли ж і з чого починати роботу по формуванню естетичних смаків молодих користувачів бібліотеки? Які форми рекомендації літератури доречно при цьому використовувати? Перш за все, це реклама можливостей та послуг бібліотеки. Рекламну функцію виконують не тільки традиційні масові програми, але й недавно освоєні презентації нових бібліотечних послуг, клубів, заходів тощо. Всі ці акції працюють на новий вигляд бібліотеки, коли “тихе” місце тепер стає не тільки теплим, затишним, але й часто веселим, гомінливим Домом.

Рекламні методи дозволяють бібліотеці конкурувати з іншими закладами культури. Не випадково, наприклад, місцеві художники, аматори виставляють свої твори у бібліотеках. Не може не привернути увагу в плані реклами такий захід, як “Рекламна книга бібліотеки”, яка складається, наприклад, з чотирьох сторінок:

Перша - “Емблема бібліотеки”.

Друга - “Розповідь про клуб за інтересами”, який діє в бібліотеці.

Третя - Плакат “Бібкоктейль”, на якому представлені матеріали з молодіжних періодичних видань, які передплачує бібліотека. Тут можна вмістити текст: “Ви бажаєте бути самими стильними та модними? Ви бажаєте бути у курсі всіх сучасних новинок - пийте наш бібкоктейль! Де знайти компоненти для його приготування? Вони складаються із рубрик цих журналів. Покваптесь! Не упустіть свій шанс! Той, хто випив його один раз, п’є його постійно. Бібкоктейль - бальзам для душі”.

Четверта - Розіграш безпрограшної лотереї, отримуючи білети, читачі мають право користуватися новими та рідкісними книгами.

Однією з складових культури народу є звичаї та обряди. Чи знаємо наші обряди і звичаї? Чи їх затьмарили чужі канони? В бібліотеці доцільно оформити книжкові виставки:

Таїни духовної скарбниці” за такими розділами:

1. “Безмежно з дитинства кохаю красу рідного свого краю” (література про рідний край).

2. “Що таке Україна? За віконцем калина” (добірка матеріалів до народних свят).

3. “Українська пісня, вишита сльозами” (українські народні пісні).

4. “І рушник вишиваний...” (література про значення рушника в житті українців);

Черпаю силу з рідної землі”, розділами якої можуть бути:

- “Слово рідне, хто без тебе я?” або “О, мово рідна! Золота колиска...!”;

- “Україна і Росія: діалог культур”;

- “Культурний вінок України”;

- “Її величність Муза”.

До краси побуту належать етикет щоденного спілкування, оздоблення житла, традиції, звичаї та обряди. В останні роки бібліотеки багато уваги приділяють українознавству, ознайомленню з різними видами українського декоративного мистецтва. До циклу заходів цієї тематики можна включити уроки народного мистецтва. Різні речі українського побуту, репродукції картин, фотографії, пісні та вірші, твори українського фольклору – всі ці матеріали використовують для ілюстрації заходів.

Бібліотекар, працюючи головним чином з книгою та використовуючи мистецтво слова, має по-новому подивитись на традиційні проблеми, вивести читача у більш широкий світ художньо-творчої діяльності людини, пробудити допитливий інтерес до інших видів мистецтва, насамперед до живопису. 

Могутній засіб виховання почуття прекрасного - музика. Без музики важко переконати людину, яка вступає в світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури. Але постійне звертання до неї дає змогу збагачуватись духовно, надихатися творчо. І тут на допомогу прийдуть заходи, які можна провести у бібліотеці. Цикл заходів “Знайомство з музичним мистецтвом України»: усний журнал “Українська пісня, вимита сльозами”; свято української народної пісні; літературно-музичний вечір “Шевченківське поетичне слово і музика”; засідання в літературно-музичній вітальні “З любов’ю до рідного міста” (присвячена пісням про рідне місто, село…), на яку запрошуються автори пісень, композитори, поети...; літературно-мистецький альманах “Світова слава української пісні”; літературно-фольклорний вечір “Берегиня пісні” (Ніна Матвієнко).

Знайомство з творчістю композиторів-класиків можна проводити під час музичних годин-портретів.

Прищеплюючи молоді кращі естетичні смаки, виховуючи любов до прекрасного, можна у цікавій формі подати історію вальсу, романсу. Це може бути: музичний вечір “Вічно юний і прекрасний” (вальс); літературно-музична вітальня “Неповторні звуки романсу - поезія душі і краси”; вечір українського романсу “Хвилюючі миті романсу пливуть у рідних голосах”; літературно-музичний вечір “Коли пісні мого краю живуть” (пісні про місто, село у виконанні співаків-земляків).

Сучасна популярна естрадна музика має свою специфічну мову, оригінальний виконавчий стиль. За жанрами це - джаз, рок-музика, авторська (бардівська) пісня, традиційна естрадна музика, поп-музика.

Найбільш цікавими для молоді можуть бути такі заходи, як: бібліотечний плакат “Естрадна мозаїка”; музичний брейн-ринг “Музи молодих”; пісенний вернісаж “В полоні у пісень”; музичний журнал “Театр музики і поезії” (сучасна естрадна пісня); урок-мандрівка “Рок вчора і сьогодні”; виставка-досьє “Кумири молодих” або “Кумири XXI століття”.

Для студентської аудиторії можна організувати літературно-музичну вітальню, в якій будуть проводитися прем’єри книг, диспути, зустрічі з різними діячами мистецтва, акторами, тематичні вечори, музичні вікторини...

Бажано залучати до таких заходів студентів та викладачів музичних та художніх навчальних закладів та ін. Ось декілька тем для проведення циклу вечорів “Світ краси і гармонії”: «Бунтівний талант Мікеланджело», «Сузір’я трьох муз (Чехов, Чайковський, Левітан)».

Максимально представити різноманітне коло наявних у бібліотеці матеріалів допоможе цикл книжкових виставок “Кіномистецький вінок України”.  Продовжуючи цю тему, радимо провести кілька цікавих заходів з цієї тематики: вечір-конкурс “Кіноглобус України”; турнір знавців кіно “Вгадай свого кіногероя”; музичний журнал “Музика з улюблених кінофільмів”; огляд літератури “Кінопейзажі напередодні весни, - літа,
- осені, - зими”; вечір-зустріч або кіновечір “Магія кіно” (з обов’язковим переглядом фільму або уривків з фільмів «Царівна» тощо);  виставка-подорож “Весь світ - театр” (історія театрального мистецтва рідного краю). (драматичний, ляльковий, театр пантоміми, театр пісні, самодіяльний театр).

Ефективними у цій роботі стануть такі цікаві масові заходи, як: година театру “Театральний камертон”; театральна ікебана “Вічне мистецтво Мельпомени”; музичний журнал “Гармонія музики і танцю” (про балети


П. Чайковського, А. Хачатуряна); театральний калейдоскоп “Її величність – Мельпомена”; поле див або театральний турнір “Корифеї української сцени”; музичний альманах “Національна опера: вчора, сьогодні, завтра” або “Опера – любов моя”; вечір-портрет “Богині світового балету”.

Доречно в бібліотеці випускати “Мистецький календар”, який присвячується ювілеям видатних митців.

Пріоритетним напрямом діяльності бібліотек на сучасному етапі є робота з виявлення та розвитку творчих нахилів, здібностей юнацтва.

Насамперед, в напрямі групового та індивідуального інформування користувачів за темами, що їх цікавлять, та щодо можливостей проведення дозвілля в закладах культури і громадських центрах міста. Читач може отримати інформацію і про існуючі в місті гуртки, студії, секції, об’єднання, групи, клуби, які розвивають творчі здібності молоді.

Працівники бібліотек мають допомагати молодим поетам, художникам, музикантам скоротити шлях до визнання, віднайти добрих наставників в особі митців-професіоналів, знайти однолітків-однодумців, дати змогу вийти на аудиторію. Цій меті може служити програма «Дебют», що передбачає презентації творчих здобутків молодих талантів.

Розвиваючи інтерес молоді до художньої творчості, в бібліотеці можна відкрити «Галерею сучасного мистецтва», де організовуватимуться вернісажі, на яких можуть презентувати свої творчі доробки як професійні художники, так і юні аматори.                                                 


КЛУБИ ТА ЧИТАЦЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ

ЯК КРЕАТИВНА ФОРМА СПІЛКУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ

Сучасна бібліотека – це вже далеко не лише формуляри та стенди з книжками, і навіть не сусідство комп’ютерів та наявність Інтернету. Це - повноцінний сучасний клуб за інтересами, який об’єднує книголюбів, самодіяльних поетів, художників, музикантів, молодих політиків, інтелектуалів тощо. Тут має бути цікаво і тим, хто ковтає книжку за книжкою, і тим, кого більше приваблює активне «позалітературне» життя клубу, але непомітно для себе вони починають тягнутись до книжок: клуб «Радість спілкування» - для розкриття й реалізації духовного й творчого потенціалу дітей з обмеженими можливостями; Школа рукоділля - для любителів творчості: моделювання з паперу, поробки з природних матеріалів, початкове бісероплетіння, в’язання; клуб «Джерело мудрості» - для розкриття й реалізації духовного і творчого потенціалу молодих користувачів бібліотеки; кіноклуб «ФріДом», основними завданнями якого є перегляди і колективне обговорення фільмів, вивчення кіномистецтва, дружнє спілкування за чашкою чаю; англійський розмовний клуб - для молоді, яка займаються вивченням англійської мови; клуб «Шисей» - для любителів інтелектуальних ігор; «Веселка» - сприяє всебічному розвитку особистості підлітків; «Здоров'я» - популяризує здоровий спосіб життя, ознайомлює з методиками лікування традиційної та нетрадиційної медицини; клуб молодої сім’ї «Сім Я» - сприяє розвитку інституту родини, сімейної культури; «Співрозмовник» - для активного дозвілля молоді; юридичний всеобуч - сприяє формуванню правової свідомості молодої людини; «Єва» - для дівчаток (психологія шлюбу, фінансові питання сім’ї, практика фен-шуя, ознайомлення з різними видами рукоділля); «Натхнення» - сприяє естетичному розвитку особистості; клуб поколінь «Пам’ять» - сприяє патріотичному вихованню молоді; «Родина» - сприяє розвитку інституту родини, сімейної культури; «Здоров’я та духовність» - сприяє здоровому способу життя дітей та молоді, популяризації духовних цінностей людства; літературно-музична світлиця «Книгограй» - сприяє збереженню та популяризації рідного слова, народної пісні; «Книголюб» - сприяє розвитку інтересів та любові до читання; «Права молоді – турбота держави» - для любителів Феміди; мистецька світлиця - сприяє формуванню поважного ставлення до історії і культури свого краю; бізнес-школа для підлітків “Мільйон – це просто».
АКТИВІЗАЦІЯ РОБОТИ БІБЛІОТЕК

ПО ФОРМУВАННЮ ПОЗИТИВНОЇ МОТИВАЦІЇ НА ЗДОРОВИЙ СПОСІБ ЖИТТЯ ПІДРОСТАЮЧОГО ПОКОЛІННЯ

Виявляється, що причинами початку куріння у юнаків є прагнення наслідувати дорослих та бути самостійними, а у дівчат куріння часто пов’язане із фліртуванням, прагненням до оригінальності. І тут бібліотекар повинен донести до свідомості підлітків той факт, що тютюнопаління - один із видів побутової наркоманії, а алкоголь – ворог здоров’я.

У Міжнародний день боротьби з тютюнопалінням організуйте і проведіть акцію «Сили немає - гаси сигарету». Біля школи, Будинку культури, магазинів можна поставити великі червоні шухляди-урни, на яких розмістити листівки із закликами відмовитися від паління: "Хочеш бути здоровим - кинь палити!", "Урна для останньої сигарети у твоєму житті". Наприкінці дня на площі біля Будинку культури ці урни необхідно урочисто спалити.

Заслуговують на увагу бібліотечні проекти для молодих родин. Зокрема, "Дванадцять місяців здоров'я", мета яких об’єднати ресурси всіх зацікавлених партнерів у формуванні основ здорового способу життя, акції проти паління й алкоголізму «Сік-шоу», мета яких переконати молодь у згубності шкідливих звичок і запропонувати правильний вибір: «Сік замість сигарети й пива», інформаційне шоу «Не зруйнуй життя свого», «Не будьте собі ворогом», «СНІД: не залишитись байдужим», «Шкідливі звички – вороги молодості і краси», «Молодь за здоров’я, красу і радість життя».


Екологічна освіта МОЛОДІ — основа безпеки третього тисячоліття

Проблеми екологічного виховання та освіти завжди стояли в центрі уваги бібліотек. Працівникам книгозбірень необхідно творчо підходити для представлення у книгозбірні екологічної інформації та проведення екологічних заходів таких як: дні екології, екологічні тижні, місячники екологічної популяризації, екологічні свята, перегляди літератури, години повідомлень, літературні конкурси, вечори-діалоги, пізнавальні бесіди з питань охорони довкілля, “Біоінформини”, “Інформгалереї”.

Активно використовуйте для молоді нетрадиційні форми популяризації книги на екологічну тематику: брейн-ринги, пізнавальні ігри “Зоряний час”, інтелектуальне шоу “Екологія життя, екологія душі”, прес-репортажі “Дзвони сьогодення”, презентації книг місцевих авторів, виставки-репортажі, панорами, застереження, вікторини, діалоги на теми: “Екологічний барометр: події, факти, проблеми”, “Екологія: дзвони сьогодення”, “Землянам – чисту планету”, “Живої природи душа промовляє”.

Болем для України, і не лише для неї, залишається чорнобильське лихо. Радимо організувати зустрічі з лікарями, які взяли б активну участь в обговоренні питань: “Медичні наслідки Чорнобильської катастрофи в Україні, області (районі, селі)”, “Медичні радіологічні наслідки Чорнобиля: дані національного реєстра”, “… років катастрофи на ЧАЕС: медико-соціальні наслідки, статистика, сприйняття”. Цікаво було б послухати думку вчених – фізиків, екологів, правознавців, аграріїв при обговоренні питання “Віддалені наслідки Чорнобильської катастрофи: оцінка спеціаліста”.

Допоможуть бібліотекареві в популяризації та розповсюдженні знань з даної тематики книжкові виставки, перегляди літератури: “Гіркий подих чорного полину”, “Пам´ять Чорнобиля – пам´ять болю”, “Під чорним крилом біди”; виставки-диспути “Людина і природа: гармонія і конфлікт”, “Чорнобиль: міфи і реалії”; виставки-роздуми “Малі дози – велика біда”, “Чорнобиль: біль, пам´ять, пересторога”, ”Чорнобиль: гіркий спомин і вічний біль”, “ЧАЕС – рана і біль планети”, “Чорнобиль: стихія чи розплата”, огляди, бесіди “Чорнобиль. Історія продовжується”, “Чорнобиль: без грифа “таємно”, “Відлуння Чорнобиля”, “Демон мирного атому”, “Лезо Чорнобиля”, ”Біль наш довічний”.
БІБЛІОТЕКА ДЛЯ МОЛОДІ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

Бібліотеки повинні робити все можливе для того, щоб ресурси їх книгозбірень стали доступнішими для всіх категорій користувачів. Через соціальні служби, поліклініки, опитування читачів, бібліотека може виявити людей з вадами здоров’я. З метою систематичного обслуговування даної категорії людей можна створити "Адресну картотеку". Важливе також використання особливих форм обслуговування: залучення добровільних помічників, створення особливих служб (наприклад, «Бюро добрих послуг»), формування бібліографічних картотек («Корисна соціальна інформація»), інформ-досьє («Інваліди: правові проблеми»), дайджестів («Програми для інвалідів»), експрес-інформації («Реабілітація молодих інвалідів») та інші.

До надання послуг читачам удома варто залучати волонтерів, зокрема користувачів книгозбірні.

При індивідуальній роботі з інвалідами необхідно використовувати традиційні форми бібліотечної роботи: книгоношення, бесіди, індивідуальне інформування, індивідуальні запрошення на масові заходи бібліотеки, складання тематичних добірок, рекомендаційних списків тощо.

Поширенню життєво необхідної інформації серед людей з обмеженими можливостями сприятимуть "зони ділової інформації", які можуть включати інформаційні стенди чи полиці, на яких представлені матеріали про нові законодавчі документи з питань життєдіяльності інвалідів; соціальні, психологічні і педагогічні заклади, які займаються проблемами людей з вадами здоров’я; перелік навчальних закладів, які пропонують здобуття освіти для людей з інвалідністю; медико-реабілітаційні центри в Україні і за кордоном; інформація про працевлаштування. Папки-досьє, які вміщують фактографічну інформацію: адреси, реквізити, телефони; графіки роботи приймальних комісій, правила прийому документів; форми та терміни навчання, факультети, спеціалізації; перелік екзаменів та терміни їх здачі; наявність підготовчих курсів; сума оплати за навчання, пільги інвалідам, медичні та реабілітаційні заклади, протезно-ортопедичні підприємства. Тематичні картотеки, які сприятимуть розширенню кола знайомств між людьми, які знаходяться в інформаційному вакуумі: "Люди для людей", "Служба  взаємодопомоги", відомості про ліки, лікарські рослини, рецепти народної медицини.

Орієнтовні теми «Дня спілкування»:

- театралізовані вистави, в яких можуть взяти участь інваліди;

- читацький діалог, де можна обмінятися думками про книги, навчання тощо;

- спілкування батьків між собою;

- консультації спеціалістів;

- презентація нової книги;

- презентація творчих доробків "Розкрию свій секрет";

- відбір літератури для прочитання на дому.

Під час проведення таких днів створюються умови для спілкування, що сприяє розвитку впевненості в собі, покращується настрій, відчувати себе повноцінним громадянином суспільства.



«Дні іменинника» доцільно організовувати щоквартально: "Зимонька, Зима, ти моя пора", "Весняні діточки - як ті ластівочки", "Літні квіти", "Я і осінь золота".

На базі бібліотеки рекомендуємо створити Інтернет-клас, відвідувати який будуть групи попередньо сформовані за різними ознаками (віковою, рівнем освіти, видами хвороби, характером трудової діяльності).

Другим етапом з такими людьми буде навчання елементарними навиками роботи на комп’ютері.

В Інтернеті існує вже досить велика кількість сайтів, присвячених різним сферам життя інвалідів.

Рівненська обласна бібліотека разом з Рівненським обласним відділенням Фонду соціального захисту населення видає інформаційний бюлетень «Інва.net», що сприяє підвищенню поінформованості та освіченості людей з особливими потребами, допомагає їм подолати інформаційну замкнутість, вирішити особисті проблеми та самореалізуватися.
РОЛЬ БІБЛІОТЕКИ В СИСТЕМІ ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ МОЛОДІ

Підтримуючи актуальний стан бібліографічних баз даних, бібліотекарі приводять у відповідність до реалій життя структуру, назви розділів систематичної картотеки статей, що дозволяє накопичити інформацію про весь спектр соціальних, економічних, культурних процесів, які відбуваються в державі та поза її межами. Останнім часом вони поповнились новими рубриками: «Молодь і бізнес», «Земельна реформа», «Голодомор 32-33», «Відшукай свою професію», «Україна – ЄС», «Україна – НАТО», «Права людини в Україні», «Природні та техногенні катастрофи», «СНІД – проблема світу», «Насильство в сім’ї».

У зв’язку із збільшенням кількості краєзнавчих запитів користувачів та включенням краєзнавства у шкільну програму, бібліотеки надають цьому напрямку великого значення, забезпечуючи довідково-бібліографічну та інформаційну підтримку. Збереження та повноцінне розкриття потенціалу краєзнавчої тематики нині неможливі без використання краєзнавчого каталогу. На основі вивчення та аналізу інформаційних потреб користувачів з краєзнавчої тематики створюються актуальні рубрики: «Законодавчі акти про регіон», «Інвестиційна діяльність в регіоні», «Край туристичний», «Видатні постаті краю» та ін.

Специфічна особливість фондів з відкритим доступом до них заключається в тому, що в них зосередженні як первинні, так і вторинні джерела інформації, у вигляді пристатейних і прикнижкових  бібліографічних списків. При відкритому доступі до фондів збільшується їх обертаність, значно зростає книговидача.

За умов обмеженого фінансування, дорожнечі періодичних видань та книг комплектувати книжковий фонд важко, тому бібліотекарям треба шукати можливості розширення фонду нетрадиційними методами, наприклад: проводити доброчинні акції  "Подаруй бібліотеці книгу!",  "Подаруй бібліотеці українську книгу!",  "Родина – бібліотеці" тощо.

Найбільш ефективним методом масової інформації читачів є універсальні виставки нових надходжень з відкритим доступом. Ознайомлення з  літературою відбувається в бібліотеці шляхом оформлення книжкових виставок, тематичних переглядів літератури, бібліографічних оглядів: "Нові технології в будівництві", "Новини сільськогосподарської техніки" "Книга і комп'ютер: сучасне і майбутнє", "Нестандартні уроки", "За здоровий спосіб життя",  підготовки рекомендаційних списків літератури:  "Для вас, кухарі", "У світі математики", "Джерела знань про рідний край", проведення тематичної інформації "Моя професія – юрист", інформаційної години "Молоді про право", години спілкування  "Подвигу жити у віках", інформаційних повідомлень "Нові оздоблювальні матеріали фірми КНАУФ",  "Символіка незалежної України", рекомендовані заходи допоможуть задовольнити запити читачів і вивчити їх інформаційні потреби.



Групове інформування користувачів – вид інформаційного обслуговування, спрямований на задоволення постійно зростаючих інформаційних потреб спеціалістів, підприємців, працівників органів місцевого самоврядування.

Практикуйте в бібліотеках Дні інформації, Дні спеціаліста, бібліографічні консультації, огляди літератури біля книжкових виставок, тематичних полиць. Навчити читачів орієнтуватись в джерелах інформації, умінню користуватись довідковими виданнями, каталогами, картотеками допоможуть бібліографічні огляди "Про книгу і бібліотеку", "Самостійна робота з книгою", "Довідкові видання: як користуватися ними", "Довідковий апарат бібліотеки", "Книги про книги", "Енциклопедії та довідники".

 Проведення бібліотечно-бібліографічних уроків сформують в читачів свідоме і зацікавлене ставлення до книги, потребу в систематичному читанні, вироблення навичок самостійного вибору книг для читання та їхнього пошуку в бібліотеці, вміння правильно читати книгу, користуватися довідковими виданнями і періодикою, застосовувати здобуті знання для самоосвіти і самовиховання. Теми уроків можуть бути різноманітними, наприклад: "Знайомство з бібліотекою, її фондами та відділами",  "Довідкова література – твій вірний помічник",  "Періодичні видання – провідник у світі інформації",   "Що таке бібліографія?".
МОНІТОРИНГ ВИВЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ

ЮНАЦТВА ТА МОЛОДІ

Постійний діалог з молодим читачем в бібліотеці починається з вивчення його запитів. Для цього необхідно проводити соціологічні дослідження, анкетування, опитування, міні-інтерв’ю, експрес-опитування, встановлювати скриньки для пропозицій тощо.

Подаємо примірні теми досліджень: Книга і бібліотека у Вашому житті”, “Вивчення інформаційних потреб в умовах впровадження прогресивних технологій”, “Освітні проблеми молоді та ступінь їх задоволення”.

Своєрідне опосередковане спілкування бібліотекаря і читача та читачів між собою залишить свої пропозиції і зауваження в анкетуванні: “Що ми читаємо?”, “Що читає молодь?”.

Введіть в практику міні-інтерв’ю “Що найбільше подобається в бібліотеці?”, “Зошит відгуків про бібліотеку” та «Відгуки про прочитане», “Наші користувачі про нашу бібліотеку”.

Осередковане спілкування здійснюється також через бліц-анкетування “Читач про читача”; виставки-діалоги: “Жити за законами держави”, “Доля природи – наша доля”, “Нам з Землею разом жити”.

Скринька для пропозицій застосовується вже давно, але останнім часом в оціночному кліматі сьогодення інтерес до неї спалахнув з новою силою.

Традиційна “скринька для пропозицій” фактично має кілька фізичних форм. Це може бути книга, в якій користувачі можуть записувати пропозиції, або скринька з отвором, через який можна просунути аркуш з написаними на ньому пропозиціями. Це також можуть бути заздалегідь надруковані картки, які заповнюються користувачем, а потім аналізуються. Книгу або скриньку слід поставити на видному місці і розрекламувати належним чином. Слід перевіряти її вміст регулярно, краще раз на тиждень, і визначати проблемні питання.

Автоматизовані бібліотечні системи сьогодні дали нове життя скринькам для пропозицій. Вони мають екран, на якому користувачі можуть ставити запитання, на які потім відповідає бібліотечний персонал, або у вигляді віртуальної довідки. Досвід бібліотек показує, що краще, якщо якась конкретна людина з бібліотечного персоналу відповідає за все це і забезпечує швидку відповідь на всі запитання. На практиці запитання часто повторюються і відповідальний член персоналу швидко набирається досвіду відповідей на них. Регулярний перегляд питань дає можливість визначити проблемні питання і порівняти їх з іншими джерелами робочих даних.




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал