Теорыя літератури



Скачати 151.94 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір151.94 Kb.
ТипУрок



Тема уроку

Теорыя літератури

Дата проведення




УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930 рр.







1.

ВСТУП. Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. “Розстріляне відродження”


“розстріляне відродження”.







ПОЕЗІЯ







2.

Провідна роль поезії у 20-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів. Павло Тичина - найбільший модерніст 20-х років. Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну у вірші «Пам’яті тридцяти». Потужне ліричне «Я» як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен «кларнетизму».





вітаїстичність, експресіонізм, кларнетизм.




3.

Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Сонячні кларнети»): «Арфами, арфами...», «О панно Інно...», «Ви знаєте, як липа шелестить...», «Одчиняйте двері…»








4.
  1. Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років.

  2. Михайль Семенко – поет-футурист, сміливий експериментатор. Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми у віршах «Бажання», «Місто» й «Запрошення».





авангард, футуризм, деструкція.




5.

Група київських «неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша («Київ − традиція» М. Зерова). Різногранний творчий шлях митців М.Зерова й М.Рильського.


: сонет.




6.

Філософічність, афористичність лірики М.Зерова й М.Рильського. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність у віршах М.Рильського «Молюсь і вірю...», «Солодкий світ!..»


філософічність.




7.

Євген Плужник – один із провідних поетів «розстріляного відродження». Урівноваженість душевного стану ліричного героя Є.Плужника. Мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні («Вчись у природи творчого спокою...», «Ніч... а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок...»).


поглиблення поняття про ліричного героя.




8.

«Громадянський інтим», сповідальність, ліричність, філософічність лірики Є. Плужника («Для вас, історики майбутні...»).







9.

Контрольна робота










ПРОЗА







10.

Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією.

Микола Хвильовий. Життєвий і творчий шлях письменника. Провідна роль у літературному житті 1920-х рр. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у проведенні дискусії 1925-1928 рр.







11.
  1. Тематичне й стильове розмаїття прози М. Хвильового. «Я (Романтика)» — новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком.








12.

Григорій Косинка. Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі. «В житах» - зупинена мить, пошуки порушеної гармонії.


поглиблине поняття про імпресіонізм.




13.

Юрій Яновський. Творча біографія митця. Романтичність світовідчуття й стилю в ранній творчості. Роман у новелах «Вершники» як «реабілітаційний двійник» «Чотирьох шабель».


роман у новелах.




14.
  1. Умовність зображення в новелі «Подвійне коло», ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу.





художній час і простір, умовність зображення.




15.
  1. Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті в новелі Ю.Яновського «Дитинство».








16.
  1. Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку в новелі Ю.Яновського «Шаланда в морі».








17.

Валер’ян Підмогильний. Життєвий шлях письменника. Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі в романі «Місто».







18.

Зображення «цілісної» людини в єдності біологічного, духовного, соціального.


екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія.




19.

Розвиток мовлення . Твір-роздум «Чи підкорив місто Степан Радченко?» (еволюція характеру героя)







20.

Остап Вишня. Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Засоби гумору в усмішці «Моя автобіографія».

усмішка.




21.

Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні в «Мисливських усмішках»: «Сом», «Як варити і їсти суп із дикої качки».







22.

Контрольна робота










ДРАМАТУРГІЯ







23.

Розвиток національного театру («Березіль» Леся Курбаса, Харківський театр ім. І. Франка), драматургії 1920−1930 рр. П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій «корифеїв», зарубіжної класики і модерної драматургії.







24.

Микола Куліш. Життєвий і творчий шлях митця. Зв'язок із театром Л. Курбаса. Національний матеріал і вселюдські «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах. Сатирична комедія «Мина Мазайло».







25.
  1. Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.








26.
  1. Розвиток мовлення. Диспут за комедією М.Куліша «Мина Мазало» (актуальність п’єси у наш час)











УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ

Література в Західній Україні (до 1939 р.).







27.

Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. Яскраве поетичне гроно: Б.-І.Антонич, С.Гординський, Ю.Липа. Проза В.Стефаника, О.Кобилянської, І.Вільде, О.Турянського. Історична проза Б.Лепкого, Ю.Опільського, Катрі Гриневичевої.







28.

Богдан-Ігор Антонич. Життя і творчість. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність («Автопортрет», «Дороги»). Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Міфологізм поезій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими; міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів у поезіях «Вишні», «Зелена євангелія», «Різдво».

міфологізм, асоцітивність.

2 на вибір






29.

Осип Турянський. Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення у творі «Поза межами болю». Поема у прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу.


поема у прозі.




30.

Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором) у поемі «Поза межами болю» О.Турянського. Загальнолюдські мотиви й гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти й духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність.







31.

Позакласне читання. Улас Самчук «Марія».







32.

Контрольний твір







33.

Література рідного краю










ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА







34.

«Празька поетична школа» та її представники.

Євген Маланюк. Коротко про митця. Вірші про призначення поета й поезії. Символічні образи в поезії «Стилет чи стилос?..» Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезії Є.Маланюка «Під чужим небом».







35.

Проза У.Самчука, Т.Осьмачки, Д.Гуменної, Наталени Королевої (короткий огляд).







36.

Іван Багряний. Основні віхи життя й творчості митця. «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи й боротьби за своє визволення в романі «Тигролови». Жанрові особливості твору







37.

Розвиток мовлення. Усний твір-відгук на один із творів емігрантської літератури.










УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940−1950 рр.







38.

Участь українських письменників у Другій світовій війні. Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду. Олександр Довженко. Відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно. Романтичне світобачення. Соцреалістичний канон і новаторський естетичний пошук.







39.

Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність оповіді. Поєднання минулого й сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті.

кіноповість, публіцистичність.




40.

Поєднання лірико-романтичного, виражального начала з публіцистикою, доля народу крізь призму авторського бачення й оцінки в кіноповісті О.Довженка «Україна в огні».







41.

Національні та загальнолюдські проблеми. Образи кіноповісті.







42.

Контрольна робота










УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА др. пол. ХХ – поч. ХХІ ст.

ВСТУП







43.

Українська література у другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. «Закулісний» розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій.

Явище «шістдесятництва», нью-йоркська група, постшістдесятники, українська «химерна проза». Пошукове розмаїття сучасної літератури. Тенденції постмодернізму.




соцреалізм, модернізм (повторення) і постмодернізм.




44.

Позакласне читання. Творчість Е.Андієвської («Джалапіта», «Казка про говорющу рибу»).










ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ







45.

«Шістдесятництво» як явище культурологічне й соціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична й формотворча новизна.

Василь Симоненко. Творча біографія митця. Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета («Задивляюсь у твої зіниці…»). Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність («Я...»).


віршові розміри (повторення).




46.

Дмитро Павличко. Основні відомості про поета, перекладача.

Громадянські мотиви лірики. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, проблеми нації, окремої людини. Пісня «Два кольори», яка стала народною.









47.

Іван Драч. Невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії. Переосмислення жанру балади. «Балада про соняшник» – поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образу соняшника, сонця.

балада (повторення)




48.

Микола Вінграновський. Коротко про поета, прозаїка, кіномитця.

Вселюдські, національні мотиви крізь призму «інтимного самозосередження». Вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії «Сеньйорито акаціє, добрий вечір...» Інтимна лірика митця.









49.

Ліна Костенко. Творчий шлях. “Страшні слова, коли вони мовчать…”, “Українське альфреско”, “Хай буде легко. Дотиком пера…”, «Я вранці голос горлиці люблю…»,, “Недумано, негадано…”. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). «Страшні слова, коли вони мовчать…» ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва.







50.

Інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. Пейзажна й філософська лірика.







51.

Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах «Маруся Чурай».

роман у віршах.




52.
  1. Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання в романі у віршах «Маруся Чурай» Л.Костенко. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.


образи-архетипи




53.

Василь Стус. Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі («Мені зоря сіяла нині вранці…», «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»)







54.

Основні тематично-проблемні лінії в поезіях В.Стуса: відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності й активної дії, формування себе; атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи; Україна-мрія і Україна знищена («Господи, гніву пречистого...», «О земле втрачена, явися…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…»).

метафора (поглиблено).




55.

Контрольна робота










ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.







56.

Інтенсивний розвиток української прози (твори В.Дрозда, Є.Гуцала, В.Шевчука, Гр.Тютюнника, А.Дімарова, О.Гончара, П.Загребельного та ін.), її новаторські особливості, національна специфіка. Тематичне й жанрове розмаїття прози.







57.

Олесь Гончар. Загальна характеристика доробку О.Гончара-романтика. Творчий злет у 60-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації. Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення в новелі «За мить щастя» О.Гончара. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини.







58.

Новела-засторога «Залізний острів» з роману «Тронка». Символіка танцю юних Віталика й Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера.

новела, роман та його види.




59.

Григір Тютюнник. Коротко про письменника.

«Вічна» тема «любовного трикутника» в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу («Три зозулі з поклоном»). Зміщення часових площин як художній засіб у новелі «Три зозулі з поклоном» Гр.Тютюнника. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.



художня деталь (поглиблено)




60.

Валерій Шевчук. Життя і творчість митця. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою.







61.

Композиція роману-балади «Дім на горі» В.Шевчука. Використання традиції європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Розгалуженість сюжету. Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного. Барокові притчеві мотиви і символи (самотність, роздвоєння людини, блудний син, дорога). Притчевість образів, епізодів.

роман-балада, бароко, притчевість, символічність (поглиблено).




62.

Розвиток мовлення . Висловлення власних суджень про притчовий підтекст епізодів твору. Розшифрування символів, алегоричних образів твору.










УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА ПРОЗА







63.

В лещатах радянської ідеології. Історичні твори З.Тулуб, П.Загребельного, Р.Іваничука, Ю.Мушкетика, І.Білика та ін.

Павло Загребельний. Коротко про письменника. Загальна характеристика історичної прози.







64.

Історична основа й художній вимисел у романі П.Загребельного «Диво». Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ. Образ Сивоока (проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності).

історична правда і художній вимисел (повторення).




65.

Князь Ярослав Мудрий (проблема влади й людини) в романі «Диво» П.Загребельного. Наскрізні проблеми: людина перед вибором, людина у процесі самопізнання та самоствердження, людина-творець.










СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА (огляд)







66.

Історико-культурна картина літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, «Нова дегенерація», «Пропала грамота», «ЛуГоСад» та ін.). Творчість Г.Пагутяк, Ю.Андруховича, О.Забужко, І.Римарука, В.Слапчука та ін. Література елітна і масова. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси. Сучасні часописи та альманахи.


постмодернізм (повторення).







УКРАЇНСЬКА РОСІЙСЬКОМОВНА ПОЕЗІЯ (огляд)







67.

Українська тематика у творах Миколи Ушакова («Стихи о Шевченко»), Леоніда Вишеславського («Мова»), Бориса Чичибабіна («С Украиной в крови…», «Тарас»), Леоніда Кисельова («Я позабуду все обиды…», «Цари», «Язык не может сразу умереть…»).







68.
  1. Література рідного краю. Новочасна поезія рідного краю.








69.

Контрольний твір







70.

Урок-підсумок








Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал