Теоретичні основи проектування капітального ремонту І реконструкції автомобільних доріг




Сторінка1/8
Дата конвертації16.01.2017
Розмір5.13 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Розділ ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОЕКТУВАННЯ КАПІТАЛЬНОГО РЕМОНТУ І РЕКОНСТРУКЦІЇ АВТОМОБІЛЬНИХ ДОРІГ

Характеристика мережі автомобільних доріг України

Організаційно-технічні заходи щодо поліпшення дорожнього руху Вимоги автомобільного транспорту до геометричних параметрів доріг Вимоги до транспортно-експлуатаціиного стану доріг Системний підхід до проектування реконструкції автомобільних доріг

Критеріальні показники для оцінки стану системи дорожні умови- транспортний потік — середовище Вплив базових параметрів системи дорожні умови-транспортний потік-середовище на швидкість руху одиничного автомобіля і транспортного потоку Урахування витрат пального автомобілями в проектних рішеннях щодо реконструкції доріг Математичне моделювання поширення у просторі легких і важких складових відпрацьованих газів Вплив кривизни траси дороги на безпеку руху
1.1. Характеристика мережі автомобільних доріг України З розпадом СРСР Україна успадкувала досить розвинену інфраструктуру транспорту, втім числі й автомобільного. Автомобільний транспорт упевнено утримує лідерство щодо обсягів вантажних і пасажирських перевезень порівняно з морським, залізничним, повітряним та іншими видами. В умовах ринкових відносин одним із важливих напрямів загальноекономічної діяльності галузі є розвиток внутрішньодержавних та міжнародних автомобільних перевезень, що сприяє розвитку в державі виробничої сфери, культурних зв'язків, туризму і є істотним джерелом валютних надходжень. Розвиток автомобільного транспорту неможливий без подальшого розширення мережі доріг, відповідного поліпшення транспортно- експлуатаційних характеристик дорожніх споруд та забезпечення їх високої надійності. Переважна більшість автомобільних доріг України - це дороги загального користування і є державною власністю. Вони закріплені на правах повного господарського відання за Державною службою автомобільних доріг країни (Укравтодор), яка проводить технічну й соціальну політику щодо їх розвитку. З метою вдосконалення планування розвитку мережі автомобільних доріг та поліпшення їх технічної якості до вимог європейського рівня Кабінет
Міністрів України прийняв постанову від 6 квітня 1998 р. № 455 Про класифікацію автомобільних доріг загального користування та перелік автомобільних доріг України загального користування державного значення. Цією постановою затверджено і нову класифікацію автомобільних доріг рис. 1.1). Автомобільні дороги загального користування Рис. 1.1. Класифікація автомобільних доріг загального користування Згідно з постановою, до магістральних належать автомобільні дороги, суміщені з міжнародними транспортними коридорами та міжнародними автомагістралями категорії Є. До регіональних — автомобільні дороги, що з'єднують столицю України - місто Київ - з адміністративним центром Автономної Республіки Крим, адміністративними центрами областей та містами державного підпорядкування автомобільні дороги, що з'єднують основні міжнародні прикордонні пункти пропуску автомобільного транспорту, морські порти та аеропорти міжнародного значення, найважливіші об'єкти національного культурного надбання, курортні зони та великі промислові і культурні центри країни з дорогами, адміністративними центрами областей та містами державного підпорядкування. До територіальних — автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні центри Автономної Республіки Кримі областей між собою таз адміністративними центрами районів, містами обласного підпорядкування, а також міста обласного підпорядкування і адміністративні центри районів між собою автомобільні дороги, що з'єднують з магістральними та регіональними дорогами основні аеропорти, морські та річкові порти, залізничні вузли, курорти, об'єкти національного культурного надбання та природно-заповідного фонду, прикордонні автомобільні пункти пропуску міжнародного та міждержавного значення. До районних — автомобільні дороги, що з'єднують адміністративні центри районів з населеними пунктами в межах району та населені пункти району між собою автомобільні дороги, що з'єднують населені пункти в межах району із залізничними станціями, аеропортами, річковими портами, об'єктами національного культурного надбання та природно-заповідного фонду з мережею інших доріг загального користування
під'їзди до прикордонних пунктів пропуску автомобільного транспорту. У табл. 1.1 наведено перелік автомобільних доріг України загального користування державного значення.
Таблиця 1.1. Автомобільні дороги України
№ запор. Найменування автомобільної дороги Індекс та номер дороги Протяжність, км Магістральні

1 Київ — Чернігів — Нові Яриловичі (на Гомель) М 191,7
Під'їзди до м. Чернігів

13,8 2 Кіпті — Глухів — Бачівськ (на Брянськ) М 243,2 3 Київ — Харків — Довжанський (на Ростов-на-Дону) М 853,9
Під'їзди
до аеропорту м. Бориспіль

2,8 до аеропорту м. Харків

0,9 до м. Харків
_
1,0 4 Київ — Луганськ — Ізварине (на Волгоград через

Знам'янку, Дніпропетровськ, Донецьк) М 847,7 5 Київ — Одеса М 454,8 Обхід м. Одеса

24,6 6 Київ — Чоп (на Будапешт через Львів, Мукачеве,
Ужгород) М 845,7
Під'їзди
до м. Житомир

10,0 до м. Львів

7,2 7 Київ — Ковель — Ягодин (на Люблін) М 487,6 8 Устилуг — Луцьк — Рівне М 158,0 9 Львів — Рава Руська (на Люблін) М 62,5 10 Львів — Краковець (на Краків) М 65,2 Західний обхід м. Львів

16,0 11 Львів — ІПегіні (на Краків) М 75,5 12 Львів — Кіровоград — Знам'янка (через Вінницю) М 703,1
Під'їзд до м. Вінниця

2,4 13 Кіровоград — Платонове (на Кишинів через Люба-
шівку) М 257,2 14 Одеса — Мелітополь — Новоазовськ (на Таганрог) М 615,4
Під'їзди до м. Херсон

6,5 15 Одеса — Рені (на Бухарест) М 293,0
Під'їзд до м. Ізмаїл

38,0 16 Одеса — Кучурган (на Кишинів) М 58,4 17 Сімферополь — Феодосія — Керч М 212,8 18 Сімферополь — Ялта — Севастополь М 149,4 19 Доманове (на Брест) — Ковель — Чернівці — Мамалига (на Кишинів) М 487,5 запор Найменування автомобільної дороги
Індекс та номер дороги Протяжність, км
20 Житомир — Чернівці — Тереблене (на Бухарест
через Хмельницький) М 361,0 21 Городище — Рівне — Старокостянтинів (через
Сарни) М 302,3
Під'їзди до м. Рівне
— .
4,6

22 Одеса — Іллічівськ М 14,0 23 Ульянівка — Миколаїв (через Вознесенськ) М 208,9 24 Херсон — Красноперекопськ — Сімферополь М 246,0 25 Красноперекопськ — Джанкой — Феодосія М 193,9 26 Харків — Сімферополь — Севастополь М 683,9 Обхід м. Сімферополь
------
12,1 27 Харків — Щербаківка (на Бєлгород) М 28,5 Разом
9251,0 Регіональні
1 Київ — Суми — Юнаківка (на Курськ) Р 341,4 2 Бориспіль — Дніпропетровськ — Запоріжжя (через Кременчук) Р 426,8
Під'їзд до аеропорту м. Дніпропетровськ
------
5,3 3 Мукачеве — Рахів — Івано-Франківськ — Рогатин Р 355,3 4 Стрий — Івано-Франківськ — Чернівці Р 186,2
Під'їзд до м. Івано-Франківськ
____
4,3 5 Стрий — Тернопіль Р 138,0 6 Дніпропетровськ — Миколаїв (через Кривий Ріг) Р 239,3 7 Сімферополь — Євпаторія Р 62,1
Під'їзд до аеропорту м. Сімферополь
____
1,0 8 Алушта — Судак — Феодосія Р 120,5 9 Чугуїв — Мілове (через Старобільськ) Р 294,0 10 Виступовичі (на Мозир) — Овруч — Могилів-
Подільський (через Житомир, Вінницю) Р 375,4 11 Немирів — Ямпіль Р 118,3 12 Київ — Обухів Р 20,3 13 Миронівка — Канів — Софіївка Р 53,3 14 Золотоноша — Черкаси — Сміла Р 48,0 15 Канів — Чигирин — Кременчук Р 171,5 16 Олександрівна — Кіровоград — Миколаїв Р 210,6 Південний обхід м. Кіровоград
_
25,6 17 Суми — Полтава — Олександрія Р 321,0 18 Полтава — Красноград Р 52,8 19 Слов'янськ — Донецьк — Маріуполь Р 187,8 Разом
3758,8 Всього автомобільних доріг державного значення
13 009,8
Перелік автомобільних доріг загального користування державного значення наведений у табл. 1.1, складений нар. Нар. протяжність автомобільних доріг державного значення в Україні становила 169 630 км, з яких державні — 13 584 км (магістральні — 9285 км регіональні —
4299 км місцеві — 156 046 км (територіальні — 30 795 км районні — 85 997; сільські — 39 254 км. Усереднена щільність мережі автомобільних доріг в Україні — 0,279 км/км
2
або 3,3 км на 1000 чоловік. Найменша щільність доріг у Херсонській обл. (0,179 км/км
2
), найбільша — у Львівській (0,378 км/км
2
). За категоріями автомобільні дороги з твердим покриттям поділено так, %: І категорія — 1,32 %; II — 7,70; III — 17,72; IV — 64,83; V категорія — 8,44 %. Як видно з цього розподілу, найбільшу протяжність мають дороги IV категорії з шириною проїзної частини 6,0 м таз іншими параметрами елементів
доріг, що обмежують рух автомобілів із високими швидкостями. Особливо це стосується легкових автомобілів, кількість яких з року в рік зростає. Через невідповідність дорожніх умов потребам руху на дорогах трапляється багато дорожньо-транспортних пригод (ДТП, знижується швидкість руху, погіршується екологічна обстановка вздовж доріг, прискорюється руйнування покриття доріг, обмежується рух важких автомобілів тощо. Для підвищення транспортно-експлуатаційного стану доріг потрібна система заходів, спрямованих на поліпшення дорожніх умов, організації руху та правової дисципліни водіїв. Найпоширенішими практичними заходами щодо поліпшення дорожніх умов є проведення ремонтів і реконструкції автомобільних доріг. Наведемо динаміку ремонтних робітна дорогах України за останнє десятиліття (табл. 1.2).
Таблиця 1.2. Ремонтні роботи на дорогах України за період 1991 - 2000 рр. Рік Ремонт, км Всього відремонтовано, км капітальний середній
1991 5663,6 15 268,3 20 931,9 1992 4467,5 13937,7 18 405,2 1993 3410,0 10 757,2 14 167,2 1994 2843,9 11 206,4 14 050,3 1995 2636,6 14 643,5 17 280,1 1996 2099,7 15 916,0 18015,7 1997 889,0 14 265,0 15 154,0 2000 730,0 10 800,0 11 530,0 Для найефективнішого поліпшення організації дорожнього руху потрібно не тільки ремонтувати дороги, ай цілеспрямовано вдосконалювати дорожньо- транспортні умови на основі комплексного підходу залежно відстану автомобільної дороги або її окремих елементів. Як показує практика, ремонти автомобільних доріг слід проводити через чотири — п'ять років, тобто щорічно мають бути виконані ремонтні роботи на
20 - 25 % доріг. Отже, за рік в Україні потрібно ремонтувати не менше 34 тис. км доріг. Однак в останні роки спостерігається значний недоремонт доріг через нестачу коштів.
1.2. Організаційно- технічні заходи щодо поліпшення дорожнього руху Збільшення кількісного складу автомобільного парку та зростання вантажопідйомності і швидкості руху автомобілів спричинюють потребу поліпшення дорожніх умов значної частини автомобільних доріг нашої держави. Слід зазначити, що нині в експлуатації знаходиться ще багато автомобільних доріг, збудованих застарими нормативними документами, тому необхідно встановити придатність тих чи інших ділянок доріг для безпечного руху. Крім того, є похибки й відхилення розмірів геометричних елементів, допущені під час будівництва автомобільних доріг, які впродовж їх
експлуатації значно збільшуються. Одним із таких елементів є ширина проїзної частини. Фактична ширина збудованих і особливо відремонтованих доріг істотно різняться від проектних розмірів і ці відхилення перевищують допустимі значення. Є також відхилення фактичних поперечних похилів проїзної частини від проектних. Мають місце несиметричні похили. Зменшення похилів або їх відсутність призводить до застою води біля дороги, що спричинює руйнування земляного полотна і дорожнього покриття. Трапляються нерівності покриття, що утворилися під час влаштування дорожнього одягу, які в процесі експлуатації збільшуються як під впливом поштовхів коліс автомобілів, такі внаслідок нерівномірного зволоження земляного полотна й основи. Фактичний стан покриття з погляду забезпечення їх рівності у багатьох випадках є незадовільним, оскільки нерівності перевищують допустимі норми. Неприпустимою є наявність на дорогах вибоїн та інших пошкоджень. Як відомо, від ширини проїзної частини, її рівності, поздовжніх і поперечних похилів залежить швидкість руху, й отже, пропускна здатність автомобільних доріг. Стан покриття, а також геометричні елементи істотно впливають на безпеку руху. Нерівності на покритті можуть стати причиною дорожньо- транспортних пригод. Наявність нерівностей і пов'язане з ними зниження швидкості збільшують витрату пального на перевезення на 30 - 35 %. Як показують дослідження, дуже часто фактична вісь дороги на кривих не збігається з проектною. Замість колових та плавних перехідних кривих мають місце ламані лінії. У разі руйнування крайки проїзної частини на дорогах з удосконаленим покриттям її ефективна ширина через це зменшується, що також є причиною зменшення швидкості руху. Порушення в дотриманні проектних розмірів геометричних елементів погіршує естетичний вигляд дороги. Отже, транспортно-експлуатаційний стан дороги є основним чинником ефективної роботи як автомобільної дороги, такі транспортних засобів. Крім дорожніх умовна продуктивність роботи автомобільного транспорту впливають і організаційні заходи щодо поліпшення дорожнього руху. Форми поліпшення транспортно-експлуатаційного стану доріг і організаційні заходи з поліпшення дорожнього руху ілюструє структурна схема рис. 1.2).
Організаційно-технічні заходи щодо поліпшення дорожнього руху
Рис. 1.2. Форми та заходи поліпшення дорожнього руху Розглянемо поелементно усі види робіт, спрямованих на поліпшення умов дорожнього руху, які потребують розроблення проектів і складання кошторису на їх виконання. Середній ремонт. Завданням середнього ремонтує відновлення належних транспортно-експлуатаційних показників проїзної частини (рівності та шорсткості удосконалених капітальних та полегшених покриттів, доведення коефіцієнта зчеплення до встановлених нормативів. Середній ремонт виконують на підставі проекту або кошторису робіт, складеного на основі дефектного акта. Земляного полотна та водовідведення усунення пошкоджень водовідвідних споруд, захисних укріплень, регулювальних споруд, прочищання водовідвідних канав виправлення руйнувань земляного полотна підсипання, зрізування і планування узбіч усунення окремих пошкоджень на невеликих за протяжністю спучених та перезволожених ділянках засівання травою укосів ґрунтового насипу та резерву з проведенням потрібних агротехнічних заходів (щодо створення стійкого дернового покриву. Дорожнього одягу влаштування шорстких поверхневих обробок та інших шарів зношення на всіх типах покриття відбудова, перекладання окремих ділянок бруківок заміна та вирівнювання окремих плит цементобетонних покриттів влаштування віражів на кривих, небезпечних для руху автотранспорту Інженерного обладнання дороги архітектурне та художнє оформлення елементів облаштування доріг, розв'язок, майданчиків відпочинку, автобусних зупинок, оглядових майданчиків, зупинок, історичних місць та інших об'єктів; облаштування чи перебудова тротуарів завдовжки не більше 500 м на ділянках у населених пунктах влаштування огороджень на окремих ділянках, відновлення та встановлення нових дорожніх знаків ремонт з'їздів, переїздів і літніх доріг вирубування або відновлення декоративних і снігозахисних лісових смуг, виготовлення переносних засобів снігозахисту, ремонті будівництво притрасових баз протиожеледних матеріалів. Капітальний ремонт. Завданням капітального ремонтує відновлення, а також підвищення транспортно-експлуатаційних якостей доріг і споруд, доведення їхніх геометричних параметрів, міцності та інших технічних характеристик до вимог нормативних документів для даної категорії дороги. Капітальний ремонт проводять комплексно на всіх елементах і спорудах дороги на ділянці, що ремонтується, згідно з проектно-кошторисною документацією. Земляного полотна та водовідведення виправлення (розширення) земляного полотна відповідно до категорії дороги, що ремонтується ліквідація ділянок руйнувань та інші роботи, що забезпечують стійкість земляного полотна влаштування земляного полотна та водовідведення на майданчиках для зупинки і стоянки автотранспорту, тротуарах, велосипедних доріжках, з'їздах, під'їздах, розв'язках, перехрестях доріг рекультивація ґрунту дорожніх резервів після закінчення робіт. Дорожнього одягу підсилення і розширення дорожнього одягу у межах норм відповідно до категорії дороги, що ремонтується відновлення зношених верхніх шарів покриттів чи влаштування нового покриття поверх старого дорожнього одягу заміна всіх шарів покриття (із збереженням чи підсиленням основи повна заміна всього дорожнього одягу. Інженерного обладнання дороги архітектурне оформлення і благоустрій доріг чи окремих ділянок влаштування постів ДАІ влаштування чи обладнання пунктів механізованого обліку руху та інших пристроїв, потрібних для вивчення стану доріг чи окремих їх елементів. Капітальний ремонт слід проводити комплексно на всіх спорудах чи елементах дороги на всій довжині ділянок, що ремонтуються. Проектування капітального ремонту автомобільних доріг має низку
особливостей порівняно з проектуванням нових або реконструкцією доріг. Під час розробляння проекту на капітальний ремонт проектувальники мають відновити або зберегти параметри існуючої дороги відповідно до її категорії. Реконструкція автомобільних доріг. Під реконструкцією слід розуміти перебудову дороги або окремих її ділянок з розрахунком на перспективні умови руху з обов'язковим проведенням комплексу робіт щодо підвищення транспортно-експлуатаційних якостей дороги, зручності і безпеки руху. Реконструкцію здійснюють з метою переведення дороги з нижчої категорії у вищу, наслідком якої буде підвищення швидкості й поліпшення умов руху. Слід мати на увазі, що підвищення швидкості руху, якщо воно пов'язане з виправленням плану і поздовжнього профілю дороги, завжди досягається ціною великих обсягів робіт. Відносна ефективність поліпшення умов руху на таких ділянках доріг зі зростанням розрахункової швидкості знижується, оскільки обсяги робіт зростають непропорційно досягнутому ефекту. Тому найвигідніша розрахункова швидкість під час реконструкції доріг відповідає мінімуму сумарних дорожньо-транспортних витрат відносно одного автомобіля за нормативний термін окупності. Розширення об'єкта — одна із форм поліпшення стану об'єкта в процесі його експлуатації. Це поняття передбачено постановою колишнього Держбуду СРСР стосовно всіх будівельних об'єктів. Слід зазначити, що таку форму вдосконалення об'єктів в дорожньому будівництві використовують досить рідко, але це не означає, що вона відсутня. Розширення передбачається в проектах на будівництво великих титульних об'єктів як подальша їх розбудова, передбачена збільшенням обсягів виробництва у майбутньому. Насамперед для об'єктів, передбачених для розширення, потрібно резервувати землі, що має обумовлюватись на стадії розробки проекту відповідно до перспектив розвитку тієї чи іншої галузі. В дорожньому будівництві як розширення об'єкта можна розглядати збільшення кількості смуг руху автомобільної дороги, будівництво дорожніх розв'язок у різних рівнях, будівництво споруд дорожньої та автотранспортної служб тощо. Технічне переоснащення передбачає вдосконалення на основі нових науково-технічних розробок, винаходів та раціоналізаторських пропозицій окремих вузлів споруди або окремих елементів уздовж дороги чи її ділянок. Це можуть бути влаштування додаткових смуг проїзної частини на підйомах доріг, освітлення і телефонізація вздовж доріг, пристрої для автоматичного керування автомобілем без участі водія, шумозахисні споруди. Нове будівництво проводиться в разі потреби подальшого розширення мережі автомобільних доріг країни чи регіону за рахунок будівництва нових ланок у мережі доріг, обхідних доріг і доріг-дублерів, автомобільних стоянок та майданчиків відпочинку. Об'єкти нового будівництва виникають у результаті змін в організації дорожнього руху, зумовлених перевантаженням існуючих доріг, будівництвом нових підприємств або закриттям існуючих об'єктів, що обслуговувалися автомобільним транспортом. Крім дорожніх умов, які безпосередньо впливають на ефективність
роботи автомобільного транспорту, поліпшення умов руху може досягатися також удосконаленням систем його регулювання, що дає змогу упорядкувати транспортні потоки і підвищити його безпеку. До цього напряму поліпшення умов руху належать перелічені нижче. Облаштування доріг і вулиць дорожні огородження, знаки, розмітка, напрямні пристрої, мережі освітлення, системи регулювання руху, озеленення, малі архітектурні форми. Найпоширенішими засобами поліпшення руху на дорогах є дорожні знаки, розмітка та системи регулювання руху. Кожен із цих засобів постійно удосконалюється, що, безсумнівно, підвищує ефективність їх використання. Наприклад, статичні дорожні знаки можна замінити на багатопозиційні, а для поліпшення видимості і розпізнавання символів в нічний час дорожні знаки можна зробити об'ємними з внутрішнім підсвічуванням електричними лампами або наклеюванням на них символів зі світловідбивної плівки. Видимість дорожньої розмітки поліпшують наклеюванням світло- відбивної плівки, встановленням скляних лінзових катафотів тощо. На перехрестях упорядкування руху зі збільшенням його інтенсивності можливе за допомогою світлофорного регулювання. Удосконалення форм регулювання руху зміни умов руху, викликані коливаннями щільності автомобільного потоку, дією погодно-кліматичних чинників, виникненням ДТП, ремонтними роботами, які істотно впливають на режим руху. В таких умовах стаціонарні дорожні знаки і покажчики не можуть задовольнити підвищеним вимогам оперативного керування транспортними потоками, що потребує застосування досконаліших технічних засобів передачі водіям керівної інформації. Тому на дорогах встановлюють різні керовані дорожні знаки і табло зі змінною інформацією. Перелік таких дорожніх знаків наведено нарис. Керовані дорожні знаки
Рис. 1.3. Класифікація керованих дорожніх знаків зі змінною інформацією
Використання керованих знаків зі змінною інформацією дає змогу встановлювати максимальний швидкісний режим руху на дорозі залежно від щільності транспортного потоку, метеорологічних умові стану покриття перерозподіляти транспортні потоки по мережі доріг, інформувати водіїв про
умови руху вказувати напрямок руху до населених пунктів, мотелів, СТО, АЗС, майданчиків відпочинку організовувати реверсивний рух по смугах та закривати їх, забороняти в'їзд на автомагістралі обмежувати обгони та перешикування автомобілів у потоці. Значна роль відводиться світлофорному регулюванню руху. Є кілька способів керування світлофорною сигналізацією безпрограмне керування ручним способом автоматичне автономне керування на окремому об'єкті; автоматичне координоване керування на окремій магістралі або мережі вулиць міста керування за допомогою викликального обладнання від автомобілів чи пішоходів керування від струмоприймача електричного транспорту (трамваїв і тролейбусів. Автономне керування доцільно використовувати на перехрестях, значно віддалених один від одного. Така система керування може бути жорсткою і гнучкою. Для гнучкої системи керування використовують три програми триколірної сигналізації для годин пік, середнього завантаження і годин з малим завантаженням доріг. Гнучка система працює в автоматичному режимів реальному масштабі часу. Прогресивнішою системою регулювання руху є координована. Суть її — взаємозв'язок між суміжними світлофорними об'єктами, за якого забезпечується вмикання зелених сигналів у момент підходу упорядкованої групи автомобілів. Системи з координованим рухом поділяють на синхронні і прогресивні. За син-
хронних систем зміна сигналів світлофорів на усіх перехрестях доріг і вулиць відбувається одночасно. Прогресивну систему, або так звану зелену хвилю рис. 1.4), використовують у разі неоднакових відстаней між перехрестями, її
Рис. 1.4. Графік зеленої хвилі із синхронною подачею різнойменних сигналів світлофорів на суміжних перехрестях магістралі


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал