Теоретичні основи інформатизації менеджменту наукових досліджень у галузі педагогічних наук



Скачати 111.21 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір111.21 Kb.
УДК 374.73; 004.418 Христина Середа,

аспірант,

Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України (Київ)

Теоретичні основи інформатизації менеджменту наукових досліджень у галузі педагогічних наук

У статті представлено результати вивчення теоретичних засад інформатизації менеджменту наукової діяльності установ Національної академії педагогічних наук України. Здійснено огляд нормативно-правової бази з проблеми дослідження. Проведено аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження.

Всі країни світу тією чи іншою мірою здійснюють процес інформатизації. Неправильно обрана стратегія інформатизації або її недостатні динамізм і мобільність можуть, на думку вчених, привести до істотних, а часом драматичних змін у всіх сферах життя країни. Першою у свій час розпочали процес інформатизації США. Інші промислово розвинені країни світу, зрозумівши перспективність і неминучість цього напряму, достатньо швидко зорієнтувалися і стали нарощувати темпи упровадження комп'ютерів і засобів телекомунікації. У більшості розвинених країн розуміють, що без надзвичайних зусиль відставання у області інформаційних і комунікаційних технологій може стати незворотним для їх розвитку в цілому. Багато країн мають національні програми інформатизації з урахуванням місцевих особливостей і умов. Проте, при створенні і упровадженні таких програм слід спиратися на досвід передових країн, врахувати їхні успіхи і невдачі, відобразити в них існуючі і перспективні тенденції інформатизації.

Інформатизація — сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки» (Закон України «Про національну програму інформатизації», 1998 рік) [1].

Інформатизація це об’єктивний і закономірний етап, через який в тій чи іншій формі повинно пройти кожне суспільство, яке вступило на шлях інтенсивного розвитку. Сучасна інформатизація – це глобальний процес, який пов’язаний з кардинальними змінами структури і характеру світового і соціального розвитку, з переходом до нових поколінь наукомістких технологій, технічних систем, матеріалів, а також нових видів інформаційного обміну, які дозволяють вирішальним чином змінювати характер праці і умови життя людини.

Змістом інформаційної функції держави є діяльність у сфері забезпечення основних прав, свобод та відповідальності суб’єктів права, які беруть участь в інформаційних процесах та інформатизації.

Інформаційні процеси — це збір, обробка, накопичення, зберігання, пошук і поширення інформації.

Передусім держава створює правові засади і забезпечує правовий режим реалізації відносин у сфері інформаційних процесів. Зокрема, держава забезпечує: загальнодоступність інформаційних ресурсів, які не містять інформації з обмеженим доступом; захист об’єктів сфери інформатизації; достовірність, повноту та своєчасність інформації, що надається користувачеві; захист користувача від порушення його прав тощо.

Державна політика інформатизації формується як складова частина соціально-економічної політики держави загалом.

Діяльність держави у сфері інформатизації пов’язана зі створенням, розповсюдженням, використанням, зберіганням, збиранням та обробкою об’єктів сфери інформатизації, а також наданням послуг з їх використанням. До об’єктів сфери інформатизації відносяться інформаційні технології, продукти та ресурси.



Інформаційна технологія — організована сукупність інформаційних процесів, призначена для створення та використання інформаційних продуктів або надання інформаційних послуг з використанням засобів інформатизації.

Інформаційний продукт — цифрові дані, призначені для задоволення інформаційних потреб користувача, у тому числі програмний продукт.

Інформаційний ресурс — організована за єдиною технологією сукупність інформаційних продуктів, у тому числі бази даних.

Основні засади регулювання відносин щодо створення інформаційних електронних ресурсів, захисту прав інтелектуальної власності на інформаційні електронні ресурси, гарантій та механізмів доступу до публічної та суспільно необхідної інформації, впровадження систем електронного урядування, впровадження електронного документообігу, захисту інформації тощо регламентуються чинними нормативно-правовими актами у сфері розвитку інформаційного суспільства в Україні.

Згідно з Національною програмою інформатизації, головною метою функціонального впливу держави у сфері інформатизації є створення необхідних умов для забезпечення громадян та суспільства своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом широкого використання інформаційних технологій, забезпечення інформаційної безпеки держави.

Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки» (2007 рік) визнає інформатизацію освіти одним із пріоритетних державних завдань [2].

З метою вдосконалення правових та організаційних засад розвитку освіти в Україні, Президентом України було підписано Указ Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013 рік). Національна стратегія на основі аналізу сучасного стану розвитку освіти визначає мету, стратегічні напрями та основні завдання, на виконання яких має бути спрямована реалізація державної політики у сфері освіти. Її підписання зумовлено необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, прискорення інтеграції України у міжнародний освітній простір [3].

Національна стратегія конкретизує основні шляхи реалізації концептуальних ідей та поглядів розвитку освіти, визначених Національною доктриною розвитку освіти.

Основне завдання інформатизації освіти – впливати на виконувані види діяльності таким чином, щоб досягати поставлених цілей з меншими затратами ресурсів (часовими, матеріальними, фінансовими тощо) [4].

Сучасні завдання інформатизації галузі освіти і науки в Україні стали підґрунтям для розширення напрямів використання інформаційних технологій у сфері управління науковими дослідженнями.

Діяльність державних наукових установ в Україні регламентується Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (1991 рік). Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку [6].

Інформатизація наукової діяльності — це заходи, спрямовані на підвищення ефективності наукових досліджень, створення потужної системи науково-технічної інформації та її використання на різних етапах наукової діяльності за умови активізації всіх її форм; створення умов для широкої комп'ютеризації та математизації природничих і гуманітарних наук, входження до світової інформаційної мережі баз даних та знань, формування в майбутньому «об'єднаного», чи «колективного», інтелекту. Інформатизація вітчизняної науки дасть змогу підвищити практичну віддачу, прискорити інтеграцію у світову науку [1].

Однією з найскладніших сфер для впровадження інформаційних систем в Україні є передусім документообіг державних структур. І це є значною проблемою, бо документообіг у нашій державі є системою, що забезпечує роботу з документами, які надходять ззовні та готуються всередині установи, насамперед реєструються, передаються співробітникам організації, допомагають здійснювати контроль за виконанням певних робіт, вести довідкову роботу, зберігати документи тощо. Документообіг є дуже важливою складовою частиною процесів управління і прийняття управлінських рішень. Без добре і надійно організованого документообігу сьогодні жодна установа не може якісно та ефективно працювати, адже він впливає на оперативність, економічність і надійність функціонування апарату управління організацією, культуру праці управлінського персоналу і власне на якість управління.

Наукові дослідження є основною формою діяльності наукових установ. Проблема інформатизації наукових досліджень тісно пов'язана з процесами менеджменту діяльності наукових установ. Структурованість документообігу та бізнес-процесів, що супроводжують виконання наукових досліджень, є передумовою розгляду менеджменту наукової діяльності як головної проблеми їхньої інформатизації [5].

Вирішення проблеми інформатизації діяльності державних наукових установ в Україні можливе за рахунок впровадження систем електронного документообігу (СЕД), головне завдання яких полягає в автоматизації процесів управління документами.

СЕД є однією з форм створення, накопичення і обміну інформацією. На рівні установи спеціальні підрозділи допомагають адміністрації вирішувати управлінські завдання, забезпечуючи підготовку та рух документів. До таких служб в науковій установі належать канцелярія, відділ кадрів, бухгалтерія, плановий відділ, архів тощо. Стрімке зростання обсягів інформації, яка використовується в управлінській діяльності установи, її структурна складність та швидка оновлюваність робить необхідним використання інтегрованих СЕД.

Дослідження процесу інформатизації менеджменту наукової діяльності охоплює різні аспекти. На основі викладених вище теоретичних засад було здійснено аналіз понятійно-категоріального апарату дослідження.



Документ – це матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію, спеціально призначеному для її передачі в часі й просторі.

Електронний документце документ, інформація в якому представлена у формі даних, що включають відповідні реквізити та електронний підпис, яка може бути сформована, передана, прийнята, збережена, оброблена та перетворена у візуальну форму представлення.

Електронний документообіг (обіг електронних документів) – сукупність процесів складання, передавання, одержання, оброблення, зберігання та використання електронних документів, які виконуються з перевіркою їх цілісності, справжності та, у разі необхідності, з підтвердженням його одержання.

Менеджмент – (від англ management – управління) – створення (організація), максимально ефективне використання (управління) і контроль соціально-економічних систем.

Інформаційний менеджмент – це інноваційна діяльність, орієнтована на постійний пошук нових способів організації інформаційної діяльності, на створення матеріальних і соціальних передумов для ефективного доступу до інформації й забезпечення інформаційно-комунікаційних процесів, на активізацію й розвиток наявних інформаційних ресурсів і форм їх раціонального використання.

Адміністрування – функція менеджменту щодо підтримки порядку в організаційних процесах.

Наукова діяльність в НАПН України – виконання фундаментальних та прикладних наукові досліджень з педагогічних і психологічних наук.

Менеджмент наукової діяльності в НАПН України – адміністрування, підтримка порядку в організаційних процесах виконання фундаментальних і прикладних досліджень з педагогічних і психологічних наук.

Інформатизація менеджменту наукової діяльності в НАПН України – створення, розвиток і використання інформаційної системи планування, контролю та моніторингу наукових фундаментальних та прикладних досліджень з педагогічних і психологічних наук.

Інформаційна система (ІС) – це взаємозалежна сукупність засобів, методів і персоналу, використовуваних для зберігання, опрацювання й видачі інформації для осягнення поставленої мети. ІС у вузькому сенсі розглядають як програмно-апаратну систему, призначену для автоматизації цілеспрямованої діяльності кінцевих користувачів, що забезпечує, відповідно до закладеної в неї логіки обробки, можливість отримання, модифікації і зберігання інформації.

Система електронного документообігу (СЕД) – інформаційна система, що забезпечує процес створення, управління доступом і поширення електронних документів в комп'ютерних мережах, а також забезпечує групову роботу з документами та контроль над потоками документів в організації. Водночас передбачається, що реалізація СЕД здійснюється на базі веб-технологій у вигляді веб-порталу, а користувач працює з СEД за допомогою стандартних веб-браузерів.

Життєвий цикл ІС – визначення схеми послідовності виконання робіт по впровадженню СЕД, починаючи з моменту прийняття рішення про необхідність її впровадження, побудови і закінчуючи моментом її повного вилучення з експлуатації.

Сьогодні стрімко розвиваються веб-орієнтовані інформаційні системи, зокрема інформаційні портали, системи електронної комерції тощо. Крім того, стає все більш зрозуміло, що сучасні інформаційні системи, зокрема web-орієнтовані системи, повинні все більше спиратися на семантику предметної області, на знання про неї. Сучасна ІС, яка ґрунтується на знаннях, повинна бути онтологічно орієнтованою.

Одним з підходів до інформатизації діяльності наукових установ є використання інформаційних систем електронного документообігу. Прикладом такої системи є інформаційна система «Національна академія педагогічних наук України. Наукові дослідження: планування, контроль, моніторинг» (ІС «Наукові дослідження») http://planning.edu-ua.net, розроблена в Інституті інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України [7].

ІС «Наукові дослідження» забезпечує організаційну, інформаційну та технологічну підтримку документообігу, пов’язаного з процесами планування, контролю наукових досліджень, що регламентуються Положенням про порядок планування і контролю за виконанням наукових досліджень в Національній академії педагогічних наук України.

Систему реалізовано у вигляді корпоративного Інтранет порталу, розробленого на платформі Microsoft SharePoint з комплектом застосунків. Вирішальним для вибору саме цієї платформи стала наявність засобів, що дозволяють максимально зберегти звичне робоче середовище користувача, основними робочими інструментами якого при формуванні документів менеджменту наукових досліджень є пакет MS Office і програма-браузер.

ІС «Наукові дослідження» належить до класу (СЕД), для яких визначальним є забезпечення керування документами й груповою роботою з документами. Керування документами вимагає забезпечення в системі відповідного типу документів процедур обробки й організації сховища документів, а групова робота з документами повинна визначатися політикою прав доступу й ролями користувачів.

Це перший етап створення системи електронного документообігу Національної академії педагогічних наук України. Надалі передбачається поступовий перехід документообігу, що супроводжує наукову діяльність в НАПН України, з паперової на електронну форму.

ІС «Наукові дослідження» введено в дію у 2012 році на виконання Постанови Загальних зборів НАПН України від 5 квітня 2012 року, в якій зазначено: «Протягом 2012 року забезпечити впровадження розробленої в Академії інформаційної системи документообігу, що стосується планування, здійснення наукових досліджень та контролю за їх виконанням».

Поточний стан ІС «Наукові дослідження»: станом на 03.12.2013 в системі зареєстровано 175 користувачів; інформаційна база системи складає 227 документів. Упровадження охоплює 5 відділень, 3 структурних підрозділи апарату Президії, 16 підвідлмчих наукових установ НАПН України.

Протягом 2012-2013 років було сформовано інформаційну базу ІС «Наукові дослідження». Вона містить бібліотеку загальних документів стосовно складу і довідкових даних про наукові установи НАПН України, бібліотеку документів з науково-дослідних робіт, розпочатих у 2013 році та запланованих до виконання у 2014 році.

Приклад сторінки наукової установи з переліком науково-дослідних робіт (НДР) подано на рис. 1.



Рис. 1. Перелік НДР наукової установи

Список використаних джерел

1. Закон України «Про національну програму інформатизації». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/75/98-%D0%B2%D1%80

2. Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 – 2015 роки». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/537-16.

3. Указ Президента України № 344/2013 Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/15828.html.

4. Засоби інформаційно-комунікаційних технологій єдиного інформаційного простору системи освіти України: монографія / [В.В. Лапінський, А.Ю. Пилипчук, М.П. Шишкіна та ін.]; за наук. ред. проф. В.Ю. Бикова – К.: Педагогічна думка, 2010. – 160 с., іл.

5. Задорожна, Н.Т., Петрушко В.А., Тукало С.М. Інформаційна система менеджменту наукових досліджень в НАПН України. Збірник наукових праць "Інформаційні технології в освіті", Херсон, 15. стор. 129-137.



6. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1977-12.

7. Портал Інформаційна система «Наукові дослідження: планування, контроль, моніторинг». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://planning.edu-ua.net.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал