Теоретичне обґрунтування проекту



Скачати 230.57 Kb.
Дата конвертації10.04.2017
Розмір230.57 Kb.
Теоретичне обґрунтування проекту

Проблема життєвої компетентності особистості є основною проблемою освіти XXI століття. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті визначила, що головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості. Реформування освіти передбачає відновлення змісту навчання з орієнтацією на ключові компетентності, оволодіння якими дозволить учням вирішити різні проблеми в професійному, соціальному, повсякденному житті.



Україна має унікальний шанс увійти в європейський освітній простір. Урядом підписано Болонську угоду, згідно з якою якість української освіти має бути наближена до європейських стандартів. Радою Європи виділено 6 компетентностей, якими має володіти випускник як член європейської спільноти: комунікативні, соціальні, полікультурні, інноваційні, компетентності саморозвитку та прагнення до продуктивної творчої діяльності.

Отже, в сучасній освіті актуальним є перехід до компетентнісно орієнтованого навчання та виховання, упровадження нових ефективних педагогічних технологій, інтерактивних методів навчання. Першорядним завданням учителя є створення умов для формування творчої, компетентної особистості, здатної реалізувати свій потенціал в суспільстві.

Метою проекту є науково-теоретичне осмислення й узагальнення практичних підходів учителя до реалізації компетентністно орієнтованого навчання української мови і літератури в загальноосвітній школі.

Система викладання української мови і літератури в умовах впровадження компетентнісно орієнтованого навчання являє собою сукупність компонентів, спрямованих на досягнення освітніх цілей та завдань щодо  задоволення потреб і запитів кожної особистості в розвитку, саморозвитку, в підготовці до життєвого й професійного самоврядування.

Завдання проекту:

Навчити учнів:

1. Гнучко працювати з інформацією (вміти здобувати, критично осмислювати й використовувати різноманітні джерела інформації).

2. Бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах.

3. Попереджувати конфліктні ситуації або вміло виходити з них.

4. Адаптуватись до життєвих ситуацій, які постійно змінюються.

5. Виявляти готовність активно приймати рішення.

6. Виявляти здатність брати на себе відповідальність.

7. Оволодівати інформаційними технологіями.

8. Вміти вбачати труднощі і шукати шляхи раціонального їх розв'язання.

9. Самостійно розвивати власну моральність, інтелект, культурний рівень.
10. Виявляти потребу й уміння самореалізовуватися й самоорганізовуватися.

11. Бути здатним генерувати нові ідеї; творчо мислити, знаходити нестандартні рішення.
12. Виявляти здатність до раціональної, продуктивної, творчої діяльності.



Очікувані результати :

Запропоновані у проекті шляхи формування мовних і літературних компетенцій учнів допоможуть сформувати вміння, необхідні для сучасного життя. А саме:

1. Навчально-організаційні вміння та навички:

  • розуміти мету діяльності, визначену вчителем;

  • самостійно визначати мету діяльності й завдання для її досягнення;

  • розуміти цінність часу та вміти його розподіляти; здатність працювати різними темпами;

  • планувати послідовність виконання завдання;

  • уміння зосереджувати увагу на одному об'єкті навчальної діяльності;

  • розподіляти увагу між різними об'єктами пізнавальної діяльності;

  • змінювати план діяльності в зв'язку зі зміною умов її виконання;

  • складати алгоритм виконання діяльності;

  • організовувати робоче місце;

  • організовувати навчальну діяльність у взаємодії (у парі, малій групі);

  • прогнозувати результат діяльності, докладати зусилля для його досягнення.

  • 2. Навчально-інформаційні вміння та навички:

  • швидко актуалізувати й відтворювати потрібну інформацію;

  • самостійно шукати нову інформацію з різних джерел;

  • використовувати інформаційно-комунікативні технології;

  • використовувати каталоги, складати бібліографію;

  • використовувати різноманітну довідкову літературу;

  • працювати з графіками, схемами, таблицями, картинами;

  • складати план, тези виступів, доповідей, статей;

  • знати й застосовувати прийоми швидкого читання;

  • використовувати прийоми розуміння тексту (структурування, ставлення пізнавальних запитань, «діалог» з автором тощо);

  • працювати самостійно з підручником (розуміти будову книги і призначення всіх елементів апарату орієнтування в текстах розділів, тем, параграфів; будувати процес самонавчання за певними завданнями);

  • знати і вдаватися до прийомів смислового групування матеріалу;

  • знати як і вміти упорядковувати та відтворювати інформацію (план, алгоритм, таблиця, схема, класифікація, стислий переказ тощо);

  • вміти перетворювати інформацію на спосіб діяльності;

  • досконало застосовувати загальномовленнєві вміння й навички:

- зосереджено слухати та водночас логічно опрацьовувати матеріал;

- виділяти смислові елементи висловлювань;

- формулювати запитання проблемно-пошукового характеру;

- запитувати і вибірково відтворювати матеріал з елементами логічного опрацювання;

- зв'язно, послідовно, доказово відповідати;

- здійснювати опис, пояснення, відтворення інформації, сприйнятої з паперових і електронних носіїв;

- ущільнювати й розгортати інформацію залежно від мети діяльності;

- вести діалог, брати участь у дискусії.

3. Навчально-інтелектуальні та творчі вміння:

  • аналізувати різні навчальні об'єкти, розрізняти їх суттєві та несуттєві ознаки: типові й одиничні;

  • різнобічне аналізувати один об'єкт;

  • порівнювати (зіставляти й протиставляти, здійснювати повне порівняння); встановлювати тотожність;

  • виділяти головні ознаки, об'єкти, якості;

  • виділяти головне в явищах, процесах діяльності;

  • визначати й пояснювати сутність поняття;

  • формулювати висновок-узагальнення;

  • здійснювати тематичне, міжтематичне, міжпредметне узагальнення;

  • абстрагувати й конкретизувати означення, загальні висновки тощо;

  • визначати межі дії засвоєних понять, способів тощо;

  • встановлювати та пояснювати причино-наслідкові зв'язки;

  • доводити та спростовувати судження;

  • висловлювати аргументовані критичні судження й думки;

  • вилучати зайве;

  • групувати і класифікувати за певними ознаками;

  • брати участь у проектній діяльності;

  • самостійно вести спостереження за різними предметними об'єктами, за різними навчальними діями та процесами;

  • володіти культурою спостереження (планування спостережень, визначення способів кодування інформації, узагальнення результатів);

  • володіти методикою експерименту (послідовне формування низки прийомів, що відповідають особливостям предметного змісту);

  • виділяти характерні ознаки (дії, етапи) експерименту як методу дослідження, як методу наукового пізнання;

  • мати на достатньому рівні практичні загальнонавчальні вміння (вимірювальні, обчислювальні, графічні, конструктивні тощо);

  • застосовувати прийоми довільної уваги;

  • знати прийоми запам'ятовування.

Творчі вміння:

        виявляти пізнавальну трудність і формулювати її як задачу, проблему;

        формулювати пізнавально-проблемні запитання;

        встановлювати зв'язки між новими та засвоєними знаннями;

        переносити знання й способи діяльності, життєвий досвід у нову ситуацію;

        застосовувати аналогію як засіб засвоєння нового;

        уявляти та прогнозувати (вміти висловлювати припущення, здогадки, гіпотези);

        моделювати, комбінувати, доповнювати, продовжувати, перетворювати;

        знати сутність та вміти використовувати експериментальні вміння;

        генерувати варіанти розв'язування задачі, проблеми.


4. Контрольно-оцінні вміння та навички:

  • знати різні способи перевірки та контролю своєї діяльності за планом, за зразком, за аналогією, за відповіддю, за схемою, вміти прогнозувати результат;

  • оцінювати відповідність обраних засобів завданням роботи;

  • вдаватися до прийомів повсякденного та поопераційного контролю за ходом виконання навчального завдання;

  • знати способи виправлення помилок;

  • уміти оцінювати навчальні дії виконавців;

  • уміти оцінювати свої досягнення в різних видах діяльності (проміжне і за кінцевим результатом);

  • проявляти готовність до взаємоконтролю в парі, групі.

Цільові групи проекту: учні школи, вчителі, батьки
ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОЕКТУ

Підготовчий етап:

1. Складання плану проекту.

2. Планування завдань.

3. Підготовка учнів до реалізації мотивації проекту.

4. Підбір методичної літератури.

І етап. З'ясування і обґрунтування проблеми дослідження

Форми реалізації компентентністно орієнтованого навчання в умовах діяльності вчителя-філолога

Навчальна діяльність:

  уроки української мови та літератури;

курси за вибором;

факультативи.



Позакласна діяльність:

  гуртки;

тижні української мови та літератури;

конкурси, олімпіади.



Науково-методичний супровід впровадження компентентністно орієнтованого навчання:

науково-теоретичний аспект: розроблення моделі компетентного випускника;

науково-практичний аспект: пошукові технології, впровадження   моделі продуктивного навчання;

  діагностичний аспект: розроблення диференційованих тестових завдань з мови і літератури;

   аспект роботи методичного об'єднання: поширення та популяризація перспективного педагогічного досвіду;

   аспект роботи з обдарованими дітьми: конкурси, олімпіади, творчі звіти.





ІІ етап. Дослідження проблеми. Збір та аналіз інформації

Мотиви уміння у кожної дитини особистісні, індивідуальні. Працюючи з різними групами і окремими учнями, учителю необхідно бачити перспективи розвитку їхньої мотивації. Значущою для ефективної навчальної діяльності є мотивація, зумовлена інтелектуальною ініціативою та пізнавальними інтересами. Тому практична діяльність педагогів у процесі формування мотиваційної компетентності має будуватися на міжпредметній основі, орієнтації на роботу в команді, індивідуалізації, проектно-орієнтованій діяльності.

Зазначені умови можна відбити у відповідних цілях організації навчального процесу на різних уроках.

Виявом сформованості в учнів мотиваційного компонента вміння вчитися можуть бути такі характеристики їх ставлення до навчання:

- уміння визначити мету діяльності (здатність ставити цілі, спрямованість на досягнення мети);

- розвинена допитливість, пізнавальний інтерес;

- потреба до самостійного пошуку й засвоєння нових знань;

- позитивні інтелектуальні почуття.

Відповідні мотиваційні складові мають бути закладені та розвиватись передусім у початковій і середній школах. У розвитку вміння вчитися необхідно узгоджувати зростання обсягу й складності предметного змісту з розвитком загальнонавчальних умінь, враховувати можливості міжпредметного впливу.

Щоб у процесі навчання відбувалося постійне нарощування самоосвітньої компетентності, необхідно забезпечити активну позицію учня у навчанні. Наявність цього вміння програмує індивідуальний досвід успішної праці учня, запобігає перевантаженню, сприяє пізнавальній активності, ініціативі, раціональному використанню часу та засобів учіння.

ІІІ етап. Вироблення власного шляху розв'язання проблеми

Найефективнішими технологіями навчання для формування основних груп компетентностей на уроках української мови і літератури є:

  • проектні технології, що забезпечують інтеграцію різнопредметних знань і вмінь з різними видами діяльності;

  • ігрові технології, що формують уміння розв'язувати творчі завдання на основі вибору альтернативних варіантів;

  • тренінгові технології, спрямовані на розвиток творчого мислення, комунікативної, психологічної компетентності учнівської молоді.

Зазначені технології ставлять дитину в позицію творця, а не виконавця чужої волі. Психологія компетентнісно орієнтованого навчання спрямована на те, як допомогти дитині пізнати себе (самопізнання), як оцінювати себе (самооцінка), як навчити самоаналізу (рефлексія), скласти життєву програму, проект (самопроектування), і, звичайно, як планувати, організовувати діяльність задля досягнення мети життя, як здійснювати відповідальний життєвий вибір.

Отже, основою розвитку життєвих компетентностей повинні бути такі технології навчання, які б забезпечували пізнавальну активність та самостійність учнів, сприяли б формуванню навичок застосовувати набуті знання. Такими є інтерактивні технології. Суть інтерактивних технологій у тому, що навчання відбувається шляхом взаємодії учасників навчально-виховного процесу. Це співнавчання (колективне, коопероване, навчання у співпраці), в якому вчитель та учні є суб'єктами навчання. Учитель виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів.

Передбачається такий алгоритм досягнення результату:

- забезпечити оволодіння учнями певними діями на рівні умінь (навчальна задача);

- забезпечити оволодіння учнями певними способами діяльності на основі привласнення учнями мети (складна - проблемна, ситуативна - навчальна задача, навчальний проект);

- забезпечити інтеграцію компетентностей і формування компетенції (організація і супровід вибору освітньої траєкторії, наприклад, в умовах профільної школи, досвід соціальної діяльності тощо).

Відповідно до цього алгоритму пропонується адекватне змістове та організаційне наповнення системи формування компетентностей учнів за рахунок реалізації певних методів і технологій навчання. Найрезультативнішими визначають метод проектів, дебати, створення портфоліо учня та технологію "Розвиток критичного мислення через читання та письмо".

Метод проектів є основною технологією формування ключових компетентностей учнів, яка дозволяє, використовуючи найменші затрати ресурсів, створити в навчальному процесі умови діяльності, максимально наближені до реальних. Проект визначається як комплекс дій, спеціально організованих учителем, який самостійно виконується дітьми і завершується створенням продукту, що складається з об'єкта діяльності та його усної чи писемної презентації. Метод проектів передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, у яких учень ставить і розв'язує власні задачі, з технологією супроводу самостійної діяльності учня. Метод проектів є ефективним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів і дозволяє формувати весь набір компетентностей. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову.

"Дебати" як освітня технологія спрямовані на досягнення таких результатів:

- уміння використовувати різні способи інтегрування інформації;

- уміння ставити запитання, самостійно формулювати гіпотезу;

- уміння критично осмислювати одержану інформацію;

- уміння аргументувати власну точку зору та презентувати її;

- уміння враховувати точку зору інших людей, толерантно ставитися до їх думок;

- уміння працювати в команді, здатність до участі у суспільному прийнятті рішень;

- здатність брати на себе відповідальність і приймати рішення в екстремальних ситуаціях.

Навчальне портфоліо сьогодні в загальному розумінні є одночасно формою, процесом організації та технологією роботи з продуктами навчально-пізнавальної діяльності учнів, які призначені для демонстрації, аналізу та оцінки, розвитку рефлексії, усвідомлення та оцінки школярами результатів своєї діяльності та власної суб'єктивної позиції.

ІV етап. Практичне розв'язання проблеми

Формування соціальної компетентності

1.  Стимулювання діалогічного спілкування.



2.  Удосконалення реалізації програм «Рівний — рівному», «Діалог».

3.  Проведення факультативів зі світової культури.

4.  Проведення тренінгів соціальної активності.

5.  Проведення циклу позакласних заходів у формі ситуативних занять.

6. Написання творів з теми «Якби я був президентом...», «Якби я був директором школи...».

7.  Формування засобами предмета патріотичних почуттів, поваги до історії, традицій українського народу, рідної мови та державних символів.

Формування полікультурної компетентності

1.  Проведення інтегрованих уроків, уроків-екскурсій, зустрічей з цікавими людьми.

2.  Проведення рольових ігор, «круглих столів» з питань культури та мистецтва.

3.  Відвідування театру з подальшим обговоренням змісту та характеристикою образів даного твору.

4.  Застосування нетрадиційних форм організації уроків, приміром інтелект-шоу, ерудит-коктейль, літературний салон, літературна вітальня.

5.  Сприяння розвитку духовності учнів.

Формування комунікативної компетентності

1.  Підготовка дидактичних матеріалів до уроків розвитку мовлення, репродукцій, карток, уривків з фільмів.

2.  Розробка варіантів карток з порівняльним перекладом.

3.  Підготовка тез для усного і писемного мовлення з метою дотримання норм українського мовного етикету.

4.  Розробка системи нестандартних уроків, які передбачають максимальне спілкування учнів.

5.  Залучення дітей до створення власного словника труднощів української мови.

6.  Створення на уроці нестандартних ситуацій, близьких до життєвих.

7.  Продовження формування вмінь та навичок учнів у позакласній роботі (робота відповідного гуртка, факультативу тощо).

8.  Залучення дітей до випуску альманаху, газети.

9.  Стимулювання критичного ставлення до власної роботи, висловлення власної думки та адекватного сприйняття відгуків.

10. Удосконалення вміння слухати і чути з метою запобігання помилок у чужому і власному мовленні.

Формування інформаційної компетентності

1.  Розвиток умінь учнів обирати потрібні джерела інформації.

2.  Удосконалення вмінь використовувати додаткову літературу.

3.  Проведення інформаційних хвилинок.

4.  Проведення інформаційних диктантів.

5.  Вироблення вмінь складати схеми та читати їх.

6.  Організація зустрічей із живими носіями інформації.

7.  Залучення учнів до використання комп'ютера, мережі Інтернет як потужного інструмента здобуття та обробки інформації.

8.  Стимулювання критичного ставлення до повідомлень засобів масової інформації.

9.  Виховання загальної інформаційної культури.

Формування компетентності самоосвіти і саморозвитку

1. Створення програми самоосвітньої діяльності учнів.

2. Визначення проблеми, над якою передбачається працювати. 

3.  Підбір та опрацювання літератури.

4.  Створення учнями понятійно-термінологічного словника. 

5.  Складання учнями тез, виписок, опорних конспектів, виконання творчих завдань.

6.   Проведення ігор «Компетентність», «Науково-дослідна лабораторія».

7.  Розробка учнями вікторин, тестів, сценаріїв, написання рефератів.

Формування компетентності продуктивної творчої діяльності

1.  Творчий підхід до вибору теми творів.

2.   Раціональний підбір творчих завдань.

3.   Реалізація нестандартних форм проведення уроків, що передбачає активізацію творчого потенціалу учнів, інтегрованих уроків, дебатів тощо.

4.    Проведення інтенсивної позакласної роботи з предмета.

5.     Проведення тижнів української мови та літератури, української культури, української пісні тощо.

Термін реалізації проекту: 7 років (5-11 класи)

Оцінювання та моніторинг власної діяльності

При оцінці ефективності проекту має враховуватися:

   рівень активізації мовних і мовленнєвих умінь і навичок;

   ступінь залучення учнів до нової інформаційної діяльності;

   володіння прийомами самостійної філологічної роботи з науково-навчальними текстами, художньою літературою, різними джерелами наукової, довідникової інформації з лінгвістики, розвиток умінь інформаційної переробки тексту;

   уміння працювати в умовах пошуку, дослідження;

  розвиток критичного мислення та творчих здібностей школярів;

  розвиток компетенцій комунікативно виправдано користуватися засобами мови і літератури в різних життєвих ситуаціях;

рівень сформованості в учнів мовних умінь і навичок – орфоепічних, граматичних, лексичних, правописних, стилістичних;

  здатність до розв'язання будь-якої навчальної задачі творчо, бажання і вміння діяти не за зразком, а оригінально, передбачати новизну.

Ресурси:

1.  Доступ до різноманітних джерел інформації (художньої літератури, публіцистичних видань, Інтернету, телебачення).

2.  Канцелярське приладдя.

Методичні рекомендації щодо виконання проекту

Компетентна особистість - особистість творча, яка вміє критично мислити.

Особливостями навчального процесу, побудованого на засадах критичного мислення, є такі:

у навчання включаються завдання, розв'язання яких потребує мислення вищого рівня;

навчальний процес обов'язково організований як дослідження учнями певної теми;

результатом навчання є не засвоєння фактів чи чужих думок, а вироблення власних суджень;

  критичне мислення потребує від учнів достатніх навичок оперування доводами та формулювання умовиводів.

Для розвитку такого мислення в учнів доцільно використовувати такі методи:

«Читання з маркуванням тексту»

Допомагає учням поставити цілі читання, читати для досягнення цих цілей і потім бути здатним використати інформацію з тексту. Наприклад, учителем пояснюється, якого роду інформацію треба знайти в тексті під час читання, показуються символи-позначки, за допомогою яких треба маркувати кожен вид інформації («+» - дуже важлива інформація; «-» - додаткова, не дуже важлива інформація), учні читають та олівцем маркують текст, після чого перевіряється вміння знайти в тексті потрібну важливу інформацію.

«Спеціальні ролі під час обговорення»

Застосовується, коли літературний текст слід розглянути з різних точок зору. Учні розподіляються на робочі групи по 4-5 осіб, кожен член групи отримує свою роль (літературознавця, історика, лінгвіста, географа-краєзнавця тощо), залежно від отриманої ролі учень виконує поставлене завдання, потім повідомляє про результати роботи.

«Захист проекту»

Ця форма групової роботи пов'язана з попередньою розробкою та наступним захистом на уроці чи позакласному заході якогось проблемного питання.

«Аукціон ідей»

Форма творчого «продажу-купівлі» певних ідей, думок. Учень формує якусь думку, обґрунтовує її, інші учні ставлять бали за ідею, оцінюючи та обговорюючи її.

Важливим для формування комунікативної компетентності учнів загальноосвітньої школи є підбір текстового матеріалу на уроки української мови. Передусім учитель має опиратися на зразки так званих «хрестоматійних» творів художньої літератури, шедеври усної народної творчості. Знання і вміння відтворювати такі тексти та будувати власні на їх основі, беручи їх за зразок, є однією з умов прилучення особистості до української етнічної культури.

Цікавою формою роботи є презентація. Проводиться з метою створення цілісного, обґрунтованого погляду на певне явище, надає нову інформацію, поглиблює знання з певної теми. Успішна презентація вимагає від того, хто її проводить:

         заздалегідь потренуватися у проведенні презентації, аби почувати себе впевнено;

         заздалегідь організувати всі необхідні умови для її проведення (підготувати робоче місце, засоби наочності, демонстраційну апаратуру);

         у ході роботи періодично запитувати аудиторію щодо зрозумілості нової інформації,

         підтримувати постійний зворотний зв'язок;

         виявляти гнучкість, бути готовим до непередбачуваних обставин, адже презентована нова інформація для когось може виявитись такою, що викликає багато запитань.



Цікавим є проектний метод. Його активне застосування зумовлене особистісно орієнтованим, діяльнісним, розвивальним і креативним підходами. Основними його рисами, на думку вчених, є інтегративність, диференційність, проблемність, особистісна зорієнтованість.

Метод проектування завжди передбачає вирішення якоїсь важливої проблеми (питання) і її самостійне розв'язання учнями (індивідуально, попарно, у групі). Він на різних етапах формує в учнів такі вміння: орієнтуватися в інформаційному просторі; практично і творчо мислити; відчувати, формулювати і вербально представляти проблему; самостійно активізувати свої знання у процесі публічного виступу, тобто мислити публічно; прогнозувати результати, знаходити вихід з тих чи інших ситуацій; дає змогу розвивати мислення, пам'ять, мовлення.

Послідовність і структура діяльності вчителя й учня в основному однотипна: підготовка проекту (формулювання цілей, вибір теми, консультування); планування (уточнення джерел інформації, способів її збору, розробка плану дій, визначення форми звітності й критеріїв оцінювання результатів); розподіл ролей для конкретного проекту (це можуть бути дослідник, експерт, редактор, доповідач тощо); узагальнення результатів дослідження; звіт (форма звіту визначається заздалегідь: усна доповідь, співдоповідь, реферат, курсова робота, альбом, тематична папка, письмовий звіт, стенд, брошура, газета, презентація тощо); аналіз і оцінювання результатів (застосовується оцінювання вчителем, самооцінювання, спільно визначається рейтинг).

Даний метод добре застосовувати у роботі зі старшокласниками, особливо у позаурочний час (факультативи, курси за вибором), а також у роботі з обдарованими дітьми.

Розподіл на групи здійснюється таким чином, щоб у групі було 3-5 осіб. Темою проектів можуть бути укрупнені розділи програми або добровільно обрані учнями теми. На роботу над проектом відводимо від кількох тижнів до кількох місяців.

Завдання учасників проекту:

1.  Сформулювати мету та план проекту.

2.  Підібрати, проаналізувати і систематизувати матеріали художніх творів, періодичних видань, наукової літератури з даного питання.

3.  Оформити результати. Обрати форму звіту.

4.   Оцінити результати проекту.

Поширеною формою роботи є урок-дослідження.
Список використаної літератури
1.     Варзацька Л. Особистісно зорієнтована модель мовленнєвого розвитку особистості / Л. Варзацька, О. Янчук // УМЛШ. – 2007. - №2. - С. 13-19

2.     Волковська Т.І. Технологія розвитку критичного мислення /Т.І. Волковська //Управління школою. – 2008. - № 19-21. – С. 23-26

3.     Жовновата Н.Я. Модель підготовки компетентного випускника/ Н.Я. Жовновата. // Управління школою. – 2010. - №4. – С. 16-26

4.     Лещенко Г. Компендіум основних методичних понять: стислий виклад засад формування комунікативної україномовної компетенції/ Г. Лещенко //УМЛШ. – 2009. - №5. – С. 6-13

5.     Мамчур Л. Лінгвістичні основи формування комунікативних умінь текстотворення / Л. Мамчур // УМЛШ. – 2008. - №2. – С. 2-5

6.     Онищенко В.О. Компетентнісно-орієнтований підхід до викладання української мови та літератури в умовах профілізації /В.О. Онищенко// УМЛШ. – 2010. - №29. – С. 22-27

7.     Пентилюк М.І. Методика навчання української мови в середніх навчальних закладах /   М.І. Пентилюк. – К. : Ленвіт, 2009. – 400 с.

8.     Пільчук Т.В. Формування самоосвітньої компетентності. Методи та проблеми / Т.В. Пільчук //Управління школою. – 2008. - №6. – С. 11-14



9.     Фоміна Н.В. Компетентнісний підхід у діяльності ліцею/ Н.В. Фоміна//Управління школою. – 2008. - №25. – С. 16-21

10.  Фоміна Н.В. Формуємо творчу особистість/Н.В. Фоміна //Управління школою. – 2008. - №12. – С. 25-29

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал