Теми лекцій на дистанційне навчання з дисципліни «Рецензування та реферування» До уваги студентів!



Скачати 157.69 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір157.69 Kb.

Теми лекцій на дистанційне навчання

з дисципліни «Рецензування та реферування»
До уваги студентів!


  1. Уважно перечитати матеріали лекцій.

  2. Зробити повний конспект лекцій у зошиті. Доповнити конспект власноруч складеними рецензіями з окремих тем (завдання вказані наприкінці лекцій).

  3. Вивчити матеріали лекцій для їх захисту на колоквіумі у березні.


Тема 4. Структурно-функціональні параметри рецензії.
План:

1.Стандартизація рецензії.

2. Загальна схема рецензії.
1. Стандартизація рецензії.

Рецензія на сучасному етапі. Оціночно-стандартизовані принципи об’єкту рецензування. Рецензія як форма методологічної допомоги, навчання, узагальнення досвіду, реклами. Дієвість рецензії.

Етика рецензування. Недоліки і помилки при рецензуванні. Принцип цілісності в рецензуванні. Модифікація параметрів рецензування.

Інфраструктура рецензії (філософський, соціологічний, соціальний, історичний, психологічний аспекти).

Науково-теоретичний рівень рецензування.

Рівні рецензування: лектор - текст – аудиторія - рецензент - рецензія; виконавці - захід - аудиторія - рецензент - рецензія. Раціональне та емоційне в рецензуванні.


2.Загальна схема рецензії.

Вступна частина.

  1. Тип рецензії - рецензія на текст лекції, рецензія на лекцію, що прослухана в аудиторії, рецензія на рецензію тощо.

  2. Тема матеріалу, що рецензується.

  3. Прізвище, ініціали, фах, вчена ступінь автора об'єкту рецензії.

  4. Прізвище, ініціали, фах, вчена ступінь рецензента.

  5. Склад аудиторії - віковий, професійний, соціальний, кількісний.

  6. Організація акції.

  7. Взаємовідносини автора і рецензента.

Констатуюча частина.

1.Оцінка стратегії об'єкту рецензування.

Основні параметри: актуальність теми, цільова установка (тема, мета, соціальне замовлення), конструктивні питання, теза проблеми.

2.Оцінка тактики об'єкту рецензування.



а) Композиція об'єкту.

Основні параметри: робоча і рекламна назви. Структура.

Дотримання принципів послідовності, не протиріччя,

визначеності, доказовості.

Спосіб викладу: індуктивний, дедуктивний, історичний,

ступеневий, концентричний, раціональний, емоційний.

Композиційно-стильові прийоми: діалогізація, імпровізація,

ретардація, інверсія, ілюстрація, інформація, коментарій, опис,

уособлення, метафора, характеристика, гіпербола, оксюметрон.

б) Культура мислення лектора, виконавці.

Основні параметри: уміння діалектично мислити. Володіння

матеріалом. Творчий підхід.

в) Культура мови і поведінка лектора, виконавців.

Основні параметри: уміння знайти адекватні засоби для передачі

змісту з урахуванням цільових, часових і просторових умов

спілкування. Дотримання вимови, словотворчих і граматичних

норм. Пластика.

3. Контакт лектора, виконавця з аудиторією.

Основні параметри: підтримка усвідомленості і безперервності

сприйняття, активізація розумової діяльності, розвиток

пізнавальних здібностей і навичок засвоєння. Здатність до

контактності. Відповіді на запитання. Психологія відносин

лектора, виконавців і аудиторії.

4. Ефективність акції, що рецензується.

Основні параметри: реакція слухачів, глядачів та організаторів

акції. Адекватність матеріалу запитам аудиторії.



Резолютивна частина.

Загальна оцінка об’єкту, що рецензується:



  • заслуговує схвалення;

  • заслуговує схвалення при умові доопрацювання;

  • викликає принципові заперечення з таких-то причин.


Зверни увагу!

Завдання: Скласти стандартний текст рецензії на лекцію (семінар) з художньої культури за такими параметрами (матеріал лекцій взяти із підручників «Художня культура»):

  1. Відомості про заняття і автора (вступна частина рецензії).

  2. Оригінальність форми заняття.

  3. Науково-теоретичний рівень викладу матеріалу, зв'язок з практикою.

  4. Єдність змісту і форми.

  5. Емоційно-інтелектуальний фон заняття.

  6. Стимулювання активності сприйняття і засвоєння матеріалу аудиторією.

  7. Доступність викладу матеріалу.

  8. Ступінь залучення учнів до співпраці у процесі викладу матеріалу.

  9. Зворотній зв'язок.

  10. Відповідність змісту і форми заняття робочій програмі, визначеній

меті та завданням.

  1. Логічний зв'язок з попереднім навчальним матеріалом.


Тема 5. Методика написання рецензії на наукову роботу.
План:

  1. Функції та особливості наукової рецензії.

  2. Алгоритмічний припис до рецензування наукової роботи.

  3. Лексико-граматичні засоби рецензії.

  4. Орієнтовний план рецензії студентської роботи.


1.Функції та особливості наукової рецензії.

Функції наукової рецензії: інформування, оцінювання, осмислення у науковому соціумі певного знання.

Особливості наукової рецензії: вміння спілкуватися, вести діалог (уявний) між рецензентом та автором твору, рецензентом і читачами, вміння подати зауваження, поради, рекомендації, спонукання імпульсу до наукового діалогу.


  1. Алгоритмічний припис до рецензування наукової роботи.

Алгоритмічний припис до рецензування наукової роботи:

1. Визначте предмет наукового аналізу (доповідь, реферат, журнальна стаття, твір-есе, автореферат, дисертація тощо).

2. З’ясуйте ступінь актуальності теми дослідження (для науки в цілому, певної галузі знань, розв’язання практичних завдань тощо).

3. Проаналізуйте зміст наукової роботи й з’ясуйте ступінь її новизни й оригінальності в розв’язанні певних питань, проблем тощо.

4. Встановіть достоїнства рецензованої роботи в контексті її теоретичного й практичного значення та зазначте конкретні сфери доцільного використання її матеріалів і результатів.

5. Схарактеризуйте виявлені недоліки та прорахунки в рецензованій роботі за обов’язкової умови – аргументувати свої зауваження.

6. Подайте об’єктивно, лаконічно, ясно й чітко загальну оцінку роботи.

7. Сформулюйте висновки з урахуванням виду та жанру рецензованого наукового джерела, його мети й поставлених автором завдань.

8. Перевірте записаний текст рецензії на узгодженість між змістом і формою та відповідність чинним мовним / мовленнєвим нормам.

9. Здійсніть самоконтроль виконаної роботи.

10. Відредагуйте (у разі потреби ) текст рецензії.


  1. Лексико-граматичні засоби наукової рецензії.

Лексико-граматичні засоби впевненості: у(в)певнений (упевнена) у (в) тому, що…; є впевненість у тому, що…; є певність у тому, що…; є переконання в тому, що…; переконливим є погляд знаних авторитетів у цій галузі знань (кого? на що?)…; безумовно, що…; не можна не зважати на те, що…; доведено, що…; загальновідомо, що…; є очевидним, що…; немає сумнівів щодо (чого?)…; у цьому зв’язку зрозуміло, що…; ці факти переконують у (чому?)…; автор переконливо доводить, що…; результати дослідження підтверджують справедливість (чого?)…; можна з упевненістю (певність) сказати, що…; враховуючи вищезазначене, можна стверджувати, що…; доцільно взяти до уваги…

Лексико-граматичні засоби критики (непогодження, спростування): доцільно (доречно) викрити (зазначити) недоліки…; не можна заперечити…; не можна погодитися…; навряд чи можна погодитись…; автор, на наш погляд, помиляється стосовно…; є підстави дорікати в неточності, неуважності…; є серйозні розбіжності в поглядах на …; є серйозні заперечення з приводу…; можна спростувати наведену думку… автором; як свідчить його доповідь (виступ, робота…), ігноруються факти…; автор припускається явних неточностей…; автор дотримується нетрадиційного погляду на…; автор припускається, на наш погляд, помилкових тверджень…; автором не висвітлено питання (чого?)…; авторська позиція суперечить (чому?)…; автором не обґрунтовано стверджується, що…; автором поставлено не розв’язуване завдання…; висновки не підтверджуються фактами…; не зрозуміло, що автором має на увазі, стверджуючи (що?)…; є дискусійним питання (про що?)…; сумнів викликають наведені статистичні дані…; низка сумнівів та зауважень виникає при…

Лексико-граматичні засоби припущення: можна висловити припущення…; є підстави висунути гіпотезу…; домовимось, що…; маємо припустити, що…; доречно проаналізувати ситуацію, припустивши, що…


  1. Орієнтовний план рецензії студентської роботи.

  1. Відомості про твір (ПІП студента, тема роботи, кількість сторінок, коли написаний).

  2. Наявність плану, відповідність його темі.

  3. Логічна послідовність плану. Чи немає пунктів, що повторюють тему або змістовно ширші за неї?

  4. Відповідність між викладом і планом.

  5. Як розкривається тема роботи?

  6. Логічність викладу.

  7. Пропорційність частин наукової роботи.

  8. Доцільність використання ілюстративного матеріалу та вжитих у роботі цитат.

  9. Чи немає у роботі фактичних помилок і хибних думок?

  10. Грамотність наукової роботи. Чи виправити невдало побудовані речення, якщо вони є?

  11. Оформлення роботи.

  12. 3агальна оцінка наукової роботи.

Зверни увагу!

Завдання: Скласти стандартний текст рецензії на наукову статтю з культурологічної тематики (за вибором студента).

Тема 6. Методика написання рецензії на твір образотворчого, музичного чи театрального мистецтва.
План:

  1. Інструкція для написання рецензії на твір мистецтва.

  2. Орієнтовний план аналізу художніх творів.

  3. Критерії оцінки твору.




  1. Інструкція для написання рецензії на твір мистецтва.

Інструкція для написання рецензії на твір образотворчого, музичного чи театрального мистецтва. Визначення стилістики та особливостей культурно-історичної епохи, в яку був створений твір.

Поняття про аналіз твору мистецтва як метод мисленого розчленування твору на складові частини специфічної мови образотворчих мистецтв (живопису, графіки, скульптури) та синтез - визначення взаємозв'язку окремих його компонентів для відображення теми та ідейного задуму твору.

Мета аналізу - усвідомлення художніх цінностей твору та визначення його місця в мистецькому процесі. Дослідництво художньої вартості твору проводиться через засоби виразності певного виду мистецтва.


  1. Орієнтовний план аналізу художніх творів.

В рецензії варто використати наступний орієнтовний план аналізу художніх творів:

Автор твору та дати його життя; назва твору та час виконання; матеріал і техніка твору. Вид мистецтва, форма, жанр, місце знаходження.

Особливості мистецьких процесів, що мають відношення до часу виникнення твору та відомості про художника.

Тема, сюжет, ідейно-художній задум твору.

Структурна основа твору — композиція. Засоби виразності в рамках мови даного виду мистецтва. Художня трактова образів.

Висновки. Які засоби виразності мають провідне значення у виявленні теми твору? Наскільки твір відповідає певному напрямку в образотворчому мистецтві? Яке місце він займає у творчості художника-виконавця. Висновки по конкретній меті аналізу.

В залежності від виду мистецтва характеристика мови твору буде диференціальною.

Живопис має два типи зображення: лінійно-площинний та об'ємний.

Композиція може бути - стійка, коли основні композиційні осі перехрещуються під прямим кутом у зоровому центрі площини, або динамічна (осі перехрещуються під гострим кутом). Зоровий центр формує діагональ, коло, овал, трикутник. Відкрита або закрита - на передньому плані зображено важливі елементи композиційної побудови, що "зупиняють" погляд глядача. Стійкі та закриті композиції характерні для доби Відродження, динамічні і відкриті - для бароко (ХУІІ-ХУШ ст.). у живописі ХІХ-ХХ ст. провідне місце займають вільні композиції. Композиційне рішення визначається точкою зору художника (низький, високий горизонт); освітленням (умовне, природне чи штучне); пропорційним відношеннями зображення до форміату; ритмом (лінійний, плямовий, тональний).

Сюжет в живописному творі визначається жанром.

В історичному, міфологічному, батальному, побутовому живописі - відповідним сюжетом;

У портреті - об'єктом зображення, моделлю;

У пейзажі - мотивом природи або архітектури;

У натюрморті - предметами.

Важливий засіб виразності живопису - кольорове рішення твору (колорит, кольорова гама, кольорова гармонія).

Художня трактовка образів виявляється ситуаційним, оповідальними або епічним рішенням сюжету, через костюм, жести, міміку та інші характеристики образів, за допомогою декоративного, стилізованого, живописного рішення.

Суттєвим компонентом твору є техніка виконання (лесування, корпусне, пастозне письмо).



Для графічного твору значення має особливе відношення до білого (тонованого) аркушу паперу, так званому "повітрю" аркуша, він доповнює образну характеристику зображення. Художній виразності графічного твору притаманне умовне, метафоричне рішення. Незавершеність і лаконізм, орнамент і текст можуть бути важливим засобом виразності графічного твору. При аналізі графічного твору необхідно враховувати виразні можливості матеріалу (малюнок олівцем, фломастером, пастеллю) та техніки гравірування.

Орієнтовний план учбового аналізу скульптурного (архітектурного) твору:

Скульптор, архітектор (в монументальних формах), назва твору, дата створення, місце знаходження. Вид, підвид (об'ємна, рельєф), зміст та функції твору. Мета аналізу.

Стильова характеристика доби створення та відомості про авторів.

Тема та її об'ємно-просторове рішення.

Композиція. Постановка фігури людини - стійка або нестійка (з опором на одну ногу). Точки огляду, ракурс (фронтальний, профільний, складний), що вимагає кругового огляду.

Динаміка, статика; пропорційні відношення (в порівнянні з натуральними розмірами); контур та силует (силует — простір, що обмежений лінією контуру).

При аналізі скульптурної групи звернути увагу на загальний силует та фактичний або образний зв'язок між фігурами.

В рельєфі композиція може бути фризовою, центричною (одноплановою); у горельєфі - двох-трьох плановою. Композиційний ритм - передування об'ємів та їх пропорційне співвідношення. Характеристика матеріалу та техніки: лиття, висічення, різьблення тощо.

Засоби моделювання визначають текстура та фактура поверхні. Колір матеріалу або тонування поверхні.

Висновки. Наскільки повно відтворена тема. Значення твору. Висновки згідно мети аналізу.




  1. Критерії оцінки твору.

Критерії оцінки твору:

  • актуальність теми,

  • новизна матеріалу;

  • поєднання змісту і форми твору;

  • оригінальність, образність вирішення проблеми;

  • емоційність засобів виразності;

  • композиційна завершеність;

  • наявність творчих знахідок – «родзинок», то свідчать про самобутність твору;

  • естетико-художня довершеність твору.


Зверни увагу!

Завдання: Скласти текст рецензії на твір мистецтва із застосуванням вказаного плану аналізу (твір - за вибором студента).

Тема 7. Методика написання рецензії на культурно-мистецьку подію.

План:


  1. Схема рецензії на культурно-мистецьку акцію .

  2. Критерії оцінки сценарію.




  1. Схема рецензії на культурно-мистецьку акцію (концерт, презентація, свято тощо).

  1. Вступна частина рецензії (Відомості про акцію і авторів)

  2. Режисер-постановник

  3. Назва, дата, місце проведення.

  4. Тема (актуальність, новизна).

  5. Різновид акції.

  6. Художні засоби виразності.

  7. Колективи, виконавці, зайняті у культурологічній акції.

  8. Особливості композиції.

  9. Режисерський задум (образне бачення та втілення)

  10. Ведучі.

  11. Темпо-ритм.

  12. Мізансценування.

  13. Сценічна атмосфера.

  14. Сценічно-художній образ (оформлення, дизайн).

  15. Світлові ефекти.

  16. 3вуко-шумове оформлення.

  17. Музика.

  18. Костюми, реквізит.

  19. Технічне забезпечення.

  20. Реклама.

  21. Аудиторія.

  1. Критерії оцінки сценарію.

  1. Актуальність теми, новизна матеріалу.

  2. Адекватність змісту і форми культурологічної акції.

  3. Оригінальність, образність вирішення матеріалу.

  4. Емоційність засобів виразності.

  5. Композиційна завершеність.

  6. Наявність творчих знахідок - "родзинок", що свідчать про самобутність твору.

  7. Художня довершеність сценарію.


Зверни увагу!

Завдання: Скласти текст рецензії на культурно-мистецьку акцію за вказаною схемою (подія - за вибором студента).

Література


  1. Закон України «Про інформацію» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №48. – С.1447-1462.

  2. Закон України «Про науково-технічну інформацію» // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №33. – С.843-851.

  3. Бенинов Д. Методика рецензирования лекций / Д. Бенинов. – К. : Знание, 1991. – 87 с.

  4. Галузинська Л. І. Українська мова за професійним спрямуванням : Підручник / Л. І. Галузинська, Н. В. Науменко, В. О. Колосюк. – Харків : Ранок, 2013. – 342 с.

  5. Жолдак М. І. Інформатика : Навч.посіб. / М. І. Жалдак, Ю. С. Рамський;

Заг.ред. М. І. Шкіля. – К. : МСВ, 1991. – 237 с.

  1. Захарова І. В. Основи інформаційно-аналітичної діяльності // І. В. Захарова, Л. Я. Філіпова. – К. : Альпрес, 2014. – 341 с.

  2. Кушнаренко Н. М. Наукова обробка документів : Навч. посібник / Н. М. Кушнаренко, В. К. Удалова. –К. : Знання, 2006. - 334 с.

  3. Палеха Ю.І. Загальне документознавство / Ю. І. Палеха, Н. О. Леміш. – К. : МАУП, 2011. – 247 с.

  4. Сілкова Г. В. Основи інформаційно-аналітичних досліджень : навч. посібн. / Г. В. Сілкова. – Рівне : Волинські обереги, 1998. – 321 с.

  5. Тимошик М. Книга для автора, редактора, видавця : практ. посіб. / М. Тимошик. – К. : Знання, 2006. – 187 с.

  6. Шевчук С. В. Українська мова за професійним спрямуванням : Підручник. – С. В. Шевчук, І. В. Клименко. – Тернопіль : Мандрівець, 2013. – 398 с.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал