Тема. Зустріч в Домі Книги: ознайомлення першокласників з бібліотекою



Сторінка11/13
Дата конвертації05.12.2016
Розмір3 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
Тема. Методи самостійної роботи з книгою.
Мета: навчити учнів користуватися навчальною, довідковою та додатковою літературою;

розповісти, як писати та оформляти реферати, доповіді, конспекти.

Обладнання: довідники, словники, картотека, пам'ятки
Хід уроку
Як користуватися навчальною, додатковою і довідковою літературою?

  1. Використовуючи навчальну, довідкову і додаткову літературу, уточніть, що саме вас цікавить.

  2. Подумайте, де найбільша можливість одержати відповідь на запитання, що вас цікавить: у підручнику, довіднику чи додатковій літературі.

  3. Насамперед використані є підручник., потім — довідник, а тоді — додаткову літературу.

  4. Відкриваючи книгу, спочатку прочитайте зміст і покажчик термінів, назв.

  5. Залежно від мети використайте такі види читання:

  • читання-перегляд, коли книжку переглядають швидко, зупиняючись на окремих: сторінках (мета такого перегляду — перше ознайомлення з книгою, одержання певного уявлення про зміст);

  • вибіркове читання, або неповне, коли читають не весь тексі, а тільки потрібні місця;

  • читання з різних видів запису прочитаного.

  1. Відшукавши у книзі потрібний розділ, параграф чи сторінку, не обмежуйтесь побіжним поглядом, а випишіть потрібну для себе інформацію, виділіть основне, складні, план прочитаного.


Форма ведення записів.

План — це короткий перепік проблем, що розглядаються в книзі. Він може бути простим, якщо в ньому зазначені .лише основні запитання або складним, якщо поруч з основним є додаткові запитання.

Виписки — це цитати (дослівне відтворення думок автора книги/, або короткий. близький до дослівного. виклад змісту погрібного уривку тексту. Виписувати з книги теоретичні положення, статичні, хронологічні дані можна як у процесі читання, так і по його завершенні. Цитату обов'язково брані у лапки, а на кожну виписку давати посилання на джерело. Для полегшення наступної систематизації виписок їх краще робити на окремих аркушах, каталожних картках або перфокартах.

Конспект — це короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо. Він має бути набагато менший, ніж сама книжка чи стаття. Під час конспектування не слід зловживати скороченням слів, а якщо скорочувати їх. то за загальними правилами; думки слід викладати стисло, своїми словами, виписуючи лише найголовніше і найсуттєвіше, не допускати повторень. Коли використовуються цитати, обов'язково зазначається сторінка, з якої вона виписана. Особливо важливі думки в конспекті варто підкреслювати. Бажано залишати поле для додаткових записів.

Тези — стислий виклад основних ідей прочитаної книги.

Анотація — коротка характерне прочитаного, яка дає загальну уяву про його виклад, зміст та призначення. Скласти її краще після прочитання всієї книги.

Резюме — короткий заключний виклад наукового повідомлення.

Реферат — короткий виклад змісту книги, наукової роботи або результатів вивчення Наукової проблеми в письмовому викладі або у формі публічного виступу.
Як писати реферат.

  1. Вивчити тему.

  2. Підібрані літературу:

а) документи, першоджерела;

б) монографії, довідники, збірники;

в) газетні та журнальні матеріали.


  1. Ґрунтовно вивчити літературу. Читаючи книги, необхідно робити виписки цитат, основних думок.

  2. Скласти список розділів, який може і бути планом реферату.

  3. Продумати план реферату, можливе його розширення.

  4. Систематизувати опрацьований матеріал.

  5. Остаточно продумати та уточнити план реферату. Обов'язково включити в план актуальність темп і її значення.

  6. Написати реферат.

  7. У кінці реферату слід подавати список використаної літератури.

  8. Бібліографічний опис джерела списку літератури подається за такими правилами:

  • для книг слід вказати прізвища та ініціали авторів, назву книги, підзаголовкові дані, місце і назву видавництва, рік видання, кількість сторінок;

  • для журнальних статей зазначають прізвища та ініціали авторів, повні назви статей, назву журналів, роки, номери, томи, випуски, сторінки;

  • для статей із книг та неперіодичних збірників повинні бути зазначені прізвища та ініціали авторів, назви статей, видань, у яких вміщені статті, місця видань, видавництва, роки видань, сторінки.

Тобто потрібно згадати попередні уроки, а саме бібліографічний опис книги, книжної статті, журнальної статті.



Домашня завдання. Написати реферат.

Чмир І.О.
9 клас
Тема. Книга  і  комп'ютер в інформаційному суспільстві: сучасне і майбутнє.
Мета: розкрити роль книги, бібліотеки і комп’ютера в інформаційному суспільстві.
Обладнання: виставка книг, комп’ютер.
Хід уроку

  Друзі ! Вам пощастило жити в час небувалого злету науково-технічного прогресу, жити у Столітті інформації.

    Що ми розуміємо під словом "інформація" ? (повідомлення про щось).

    Ми оточені інформацією завжди: коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуймось між собою. Запитання, відповіді , прохання, посмішки, рухи, - все це є передавання інформації. Взагалі, необхідність висловлювати і передавати інформацію привела до появи мови, писемності, мистецтва; викликала до життя книгодрукування телебачення, обчислювальну техніку. Технічний прогрес приніс нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування. А разом з ними - нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше - періодичні друковані видання, потім - телеграф, радіо, телебачення і, нарешті Інтернет.

    На початку ХХІ століття книга і комп’ютер є найавторитетнішими джерелами інформації. Саме про них ми сьогодні поговоримо.

    Згадаємо, коли з'явилася перша книга ? (4-3 тис. до н.е.)

   Чим книга прислужилася людству ? (В книгах відображені історія людства, його досвід, думки, почуття тощо).

    Згадаймо, як любили і поважали книгу наші предки. Народна мудрість каже : "Книга вчить, як на світі жити", "Книга - джерело життя", "З книгою жити - з добром дружити".

    Висловлювання видатних людей : "Люди перестають мислити, коли перестають читати" (Д.Дідро), "Книги - діти розуму" (Джонатан Свіфт), "Книжки - кораблі думки, що мандрують хвилями часу" (Френсіс  Бекон), "Завдання книг - полегшити, прискорити пізнання життя,  а не замінити його" (Я.Корчак), "Без пристрасті до книжки людині недоступні культура сучасного світу, інтелектуальне і емоційне вдосконалення" (В.Сухомлинський).

    Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп’ютери.

     Чи знаєте ви, що означає слово "абак"? (Від грец. авах - дошка, поділена на смуги, де пересувалися камінці з метою арифметичних розрахунків. Щось на зразок рахівниці).

    Саме від цього примітивного приладу для рахунків бере початок історія обчислювальної техніки, історія комп’ютера. Комп’ютери почали активно заповнювати наше життя після другої світової війни. До 1960 р. в усьому світі використовувалися не більше 7 тис. комп’ютерів. В 1993 р. настав історичний перелом, коли вперше обсяг виробництва персональних комп’ютерів перевищив обсяг виробництва легкових автомобілів і досяг 35,4 млн. одиниць.

    Де застосовуються комп’ютери? (Варіанти відповідей: в установах, банках, школах, лікарнях, у побуті).

    Сучасний комп’ютер пише музику і вірші, малює, грає у шахи, розмовляє. Він практично вміє робити все, що і людина. Сьогодні світ переживає процес бурхливої інформатизації і стрімко зростає кількість інформації. Фантастично розвивається електронно-обчислювальна техніка, що робить інформацію доступною практично кожному. Вчені говорять про "інформаційний вибух", "інформаційну революцію", "інформаційну цивілізацію".

    Як змінилася книга в наш час?

Ви, мабуть, знаєте про існування електронних книг. У Франції створено книгу, зовні схожу на традиційну. Під обгорткою розміщений екран розміром 21x16 см. Електронну книгу можна покласти до сумки чи рюкзака. Вона працює на батарейках протягом 5 год. Це одночасно і книга, і бібліотека, і віртуальний книжковий магазин. Її пам’ять зберігає одночасно біля 30 книг по 500 сторінок кожна. Маючи мобільний телефон чи телефонну розетку, ви підключаєтеся до Інтернету, можете гуляти по віртуальному магазину, вибирати і замовляти книги. Досить провести по екрану пальцем, щоб підібрати книгу чи газету, збільшити розмір букв, знайти значення незрозумілого слова у словнику.

    Останнє досягнення комп’ютерних технологій - "жива" книга  (Living Book). За допомогою комп’ютера можна не лише читати текст і переглядати картинки, а й чути голоси персонажів, "оживляти" ілюстрації, грати у цікаві ігри. Навіть є такі електронні книжки-ігри, які дають можливість не тільки познайомитися з авторським варіантом твору, а й самому впливати на хід сюжету.

    Як ви гадаєте : у майбутньому друкована книга залишиться чи її замінить комп’ютер? (Варіанти відповідей: Звичайно, залишиться. Адже для більшості наших читачів персональний комп’ютер не по кишені"; Гадаю, настане час, коли друкована книга стане раритетом і буде значно дорожчою за комп’ютер).

    Книга чи комп’ютер? Ви надаєте перевагу ...

    Чи можна бути освіченою людиною, якщо не знаєш комп’ютера ?

    Чи можна бути сучасною людиною, якщо не читаєш книг?

    З якого джерела (книги чи комп’ютера) ви одержуєте основну інформацію і знання?

    Згадаймо давньогрецький міф про Лабіринт. Виявляється, що книжковий світ, а особливо світ комп’ютерний, віртуальний і є тим самим Лабіринтом, де на молодого і недосвідченого користувача чатує небезпека, справжній жахливий "Мінотавр". Головна проблема сьогодні - це проблема вибору. Як відрізнити потрібну інформацію від непотрібної, глибоку від поверхневої, корисну від беззмістовної та шкідливої ?

    Досить часто знання художньої літератури обмежені гортанням детективів; з телевізійних програм вибираємо для перегляду лише бойовики, а комп’ютер використовуємо для сумнівних ігор. "Кібернетика подібна тому, що в часи середньовіччя вважали "чорною магією", - вона може дати все, що забажаєте, але вона не може підказати, що необхідно просити" (Норберт Вінер).

    Вміння вибирати книгу чи знаходити інформацію за допомогою комп’ютера, - це справжнє велике мистецтво. Як оволодіти ним ? Гадаю, саме бібліотеки навчать вас цьому мистецтву, покажуть вам шлях до Знань, до духовності.

    Що означає слово "бібліотека"? (Книгозбірня).

    Сучасна бібліотека збирає не тільки твори друку, а також аудіо - і відеокасети, компакт-диски, комп’ютерні програми, бази даних. До послуг читачів - різноманітна аудіо - і відеотехніка, комп’ютери, розмножувальна техніка.

Комп’ютерні технології використовуються при комплектуванні бібліотек, створенні довідкового апарату, обслуговуванні читачів. Бібліотека стає складовою сучасних інформаційних систем. "Якщо стара бібліотека була джерелом, до якого йшли всі, хто бажав знань, то новітня - це водопровід, який розносить життєдайну вологу по будинках" (Мельвіль Дьюі). Тому сучасну бібліотеку почали називати:  "віртуальна бібліотека”, "інформотека”, "медіатека", замість слова "читач” з’явився термін "користувач" бібліотеки.

    Чи потрібна бібліотека в майбутньому? (Варіанти відповідей:  Бібліотека завжди була і надалі збережеться як інтелектуальний і інформаційний центр; Бібліотека стане популярним місцем спілкування людей; Одна маса знань ще не робить людину щасливою і мудрою, не рятує від самоти; людині потрібна людина).

    Бібліотека - це той храм, де завади народжується і зберігається духовність. Пам’ятаймо, що у давнину бібліотеку називали "дім життя", "притулок мудрості", "аптека для душі".

    Сьогодні ми з вами обговорили лише деякі питання теми "Книга і комп’ютер", теми невичерпної і складної. Поки що ці два джерела інформації мирно співіснують, доповнюють один одного. А що буде далі - покаже час.

   


Додаток № 1.

ЦІКАВЕ ПРО КНИГУ

    Вчені підрахували, що в 1600 р. вийшло у світ всього 6078 видань. Протягом наступного століття їх кількість подвоїлась, ще через століття зросла на 40% (1800р. – 18646). Вже у 19 ст. число надрукованих книг і брошур збільшилося майже в десятеро /1900р. -158888/. В 20 ст. об’єми друкованої продукції стрімко зростають: за першу половину століття виробництво книг збільшилось на 70%.

    Кількість книг, яку може прочитати людина за все своє життя, не перевищує 6-8 тис, якщо читати щоденно по 50 сторінок.

    Найбільшою у світі книгою вважається "Суперкнига", видана в Денвері,  штат Колорадо, США в 1976 р. Її розміри 2,74 на 3,07 метра, вага 252,6 кг. В книзі 300 сторінок.

    У політехнічному музеї в Москві зберігається унікальна книга поезій Т.Г.Шевченка. Її створив український умілець Микола Сядристий. В книзі 12 сторінок, кожна площею 0,6 кв. мм. Вона зшита павутинкою, обкладинка – з пелюстки безсмертника, під мікроскопом можна прочитати і самі тексти.

    Один компакт-диск (різновид оптичного диску) вміщує 250 тис. сторінок тексту. На компакт-дисках площею близько 4м можна помістити тексти всіх книжок світу.

    Нині пристрій розміром з ніготь людської руки може зберігати інформацію, рівну за обсягом 100 книгам по 500 сторінок кожна.

   
   Додаток № 2



ЦІКАВЕ ПРО КОМП’ЮТЕР

    Здатність людини засвоювати інформацію складає в середньому 25 Біт/с, або біля одного слова в секунду. Швидкість роботи сучасних SM сягає сотень мільйонів біт в секунду.

    Одна з перших електронних обчислювальних машин - ЕНІАК - була створена в 194бр. Вона займала в довжину більше 30м, важила 30 тонн. її обслуговувала ціла інженерно-технічна команда. В кінці 20 ст. створюються комп’ютери, які можна розмістити на долоні і які дуже прості в експлуатації.

    Нині найрозумніший комп’ютер в світі називається "Симулятор Землі", його створили японські спеціалісти з м. Йокогама. Він складається з 640 суперкомп'ютерів і займає площу 4-х тенісних кортів. Лідер у списку 500 найшвидших комп’ютерів нашої планети виконує 35 млрд. операцій в секунду. З його допомогою моделюють процеси, які відбуваються на Землі, зокрема передбачають природні катастрофи.

    В загальному об’ємі продажу програмного забезпечення в Японії ігрові програми займають найбільше частку: 30%. На другому місці - учбові програми /20%/. Далі - обслуговуючі програми /17%/, ділові /13%/, наукові /10%/.

    Число користувачів Інтернету в Україні щомісяця збільшується на 200 тис.  і становить близько 1,5 млн. чоловік.

     Інтернет - це оперативність : можливість оновлення інформації в режимі online, технології puch-каналів, біжучих рядків. Інформація тут оновлюється кожні 5-15 хвилин, що неможливо ні в яких інших засобах масової інформації.

    Сьогодні у високорозвинених країнах можлива купівля-продаж за допомогою електронних засобів не виходячи за поріг домівки. Стали реальністю освіта з навчанням в електронних класах; охорона здоров’я з комп’ютерною діагностикою та хірургією з дистанційним управлінням; транспорт та зв’язок з миттєвим замовленням квитків тощо.

    В Японії увійшли в моду домашні кішки - комп’ютери. Вони можуть муркотіти будь-які мелодії відповідно настрою господаря, робити масаж ланками і лікувати. Кішка - комп’ютер сама поставить діагноз, замовить необхідні ліки, складе лікувальну дієту.

    Наймолодший мільярдер у світі - Біллі Гейтс - засновник Фірми по виробництву програмного забезпечення Microsoft навчився програмувати у 1З років.

   

Додаток № 3

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК

    Абак /гр./ - лічильна дошка у давніх греків і римлян.

    Бібліо..,/гр./ - у складних словах відповідає поняттю "книга".

    Бібліотека /гр./ - книгозбірня.

    Біт /2 пол. ХХ ст./ - одиниця кількості інформації у двійковій системі зчислення.

    Віртуальна реальність - відтворення зорових, слухових і тактильних відчуттів за допомогою комп'ютеризованого аудіовізуального обладнання.

    ЕОМ /абревіатура/ - електронна обчислювальна машина.

    Інтелект - розум, здатність людини думати, мислити.

    Інтернет - Всесвітня інформаційна комп'ютерна мережа.

    Інформаційна технологія - використання обчислювальної техніки і систем зв'язку для створення, збирання, передавання, зберігання, обробки інформації.

    Інформаційна цивілізація - якісно нова суспільно-політична формація, що йде на зміну матеріальній (техногенній) цивілізації і забезпечує прогресивне освоєння процесів інформатизації.

    Інформація /лат./ - відомості про якісь події, чиюсь діяльність; повідомлення про щось.

    Комп'ютер /2 пол. ХХ ст./ - електронна обчислювальна машина.

    Медіатека  - /media - засоби масової інформації; theka - зібрання/ - зібрання засобів масової інформації на традиційних і нетрадиційних носіях.

    Раритет /лат./ - цінна рідкісна річ.

Чмир І.О.
10 клас
Тема. Бібліографія. Анотація.
Мета: навчити учнів працювати з бібліографічним апаратом бібліотеки, різними джерелами інформації;

формувати в школярів глибокі знання про книгу, про видову різноманітність друкованих джерел;

навчити школярів працювати з науковою, технічною та іншою літературою, складати список літератури та анотацію до книги;

розвивати увагу, пам’ять, мислення, зв’язне мовлення; виховувати любов до книги.


Обладнання: каталоги й картки, бібліографічні покажчики, довідники, художні книги.
Хід уроку
Бібліотекар.

Відомий український письменник І.Франко писав:

Книги – морська глибина;

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.


Справді, кожна людина з дитячих років вчиться, засвоює нагромаджені людством протягом багатьох століть знання. Всі ці знання зберігаються на сторінках книг – колись рукописних, а тепер – друкованих та написаних на магнітних носіях.

З кожним роком у всьому світі зростає кількість друкованої літератури. Книг дуже багато, тому треба навчитися орієнтуватися в цьому морі книг, зуміти вибрати те, що найбільше цікавить. У цьому нам допомагають каталоги й картотеки, а також допоможе бібліографія.


Бібліотекар.

Слово „бібліографія” походить від двох грецьких слів „бібліон” – книга і „графо” – пишу. Ще в І ст. н.е. воно означало працю переписувача книг, в наш час терміном „бібліографія” називають область діяльності по підготовці і передачі інформації про твори друку. Люди, які впорядковують ці списки літератури, називаються бібліографами.

В Україні „описування книг” (бібліографія) почалася пізно. Її основоположником треба вважати М.Комарова – літературного критика, етнографа, лексикографа. В 1883 р. в альманасі „Рада”, що його видав М.Старицький, було надруковано „Бібліографічний покажчик нової української літератури (1783-1883)” – перший звід українських книжок. Пізніше Комаров продовжив свою роботу; склав бібліографічний покажчик матеріалів до вивчення творів Т.Шевченко, С.Руданського, І.Котляревського, М.Лисенка, покажчик „Українська драматургія” тощо, заклавши цими працями міцну підвалину під науку української бібліографії. На Західній Україні подібну роботу виконував Іван Левицький, який почав збирати бібліографію українською мовою з 1877 року, автор „Української бібліографії Австро-Угорщини” в трьох томах та інших бібліографічних видань.

Робота з книгою розпочинається з попереднього знайомства з нею – з її довідковим апаратом (вихідними даними та анотацією).

Коли ми вибираємо в бібліотеці книгу, то спершу звертаємо увагу на звороті титульної сторінки або в кінці книги, після її змісту є коротка характеристика цієї книги, з якої можна узнати її зміст. Ось це і є анотація. Тобто – це стисла бібліографічна довідка, характеристика змісту книги, статті і ін. Основним завданням анотації є попередньо ознайомити читача із змістом книги.

В анотації дуже коротко розкривається зміст твору - буквально тільки говориться, про що йдеться. Також вказується призначення і аудиторія, наприклад «підручник призначений для студентів, що навчаються за спеціальністю ...». Анотація може описувати, може рекомендувати, бути загальною або містити будь-яку спеціальну спрямованість.

Структура анотації:


      • інформація про автора

      • тема книги

      • стислий переказ

      • оцінка твору

Складові частини анотації:

      • опис бібліографічних ознак книги (автор, назва і т. д.);

      • короткий переказ змісту;

      • вказівка, кому ця книга адресована.

Анотація має на меті спонукати читача обрати саме цю книгу. Прочитавши будь-яку книгу ви самостійно можете скласти анотацію за таким планом:

1. письменник … розповідає про…

2. події відбуваються…

3. якщо ви прочитаєте... ви обов’язково полюбите головного героя.

4. Ти хочеш дізнатися про..? Тоді прочитай….

(Знайомство з прикладами анотацій на книги з аналізом її структури. )

Тест – контроль:

1. Анотація - це….

а) стислий переказ змісту;

б) докладний переказ тексту.

2. Яку інформацію може містити анотація?

а) інформація про автора;

б) ілюстрації до твору;

в) стислий зміст;

г) перелік всіх героїв твору;

д) тема книги.


Бібліографія – це перелік книг, журналів, статей із вказівкою вихідних даних; покажчик літератури. Вихідні дані вміщуються на титульній сторінці та на її звороті, а також на останній сторінці книги. У вихідних даних зазначаються прізвище та ім’я автора (авторів), прізвища редакторів, художників, коректорів, обсяг книги, тираж. Вказується також адреса видавництва та друкарні, де виходить книга, а також рік видання.
Робота зі словниками.

Знайти і виписати визначення бібліографії.(Бібліографія – науковий, систематизований опис книг та інших видань із зазначенням вихідних даних (місце і рік виходу, видавництво тощо). Список літератури (книжок і статей) на певну тему або з певної галузі знань. Кожна назва книги у бібліографії має вигляд бібліографічного опису.)


Закріплення набутих знань, формування вмінь і навичок.

Зараз ми спробуємо зробити бібліографічний опис книжки. (У кожного учня на столі своя книга) за правилом-орієнтиром.


Правило-орієнтир

  1. Відкрийте книжку на першій сторінці і знайдіть прізвище та ініціали автора. Запишіть їх на каталожну картку від першої вертикальної лінії друкованими літерами.

  2. Знайдіть назву твору і запишіть її на другій лінійці від другої вертикальної лінії.

  3. Знайдіть підзаголовки (якщо є), чи жанр твору та запишіть через дві крапки після назви з великої літери.

  4. Знайдіть вихідні дані книжки, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Запишіть це, користуючись зразком. Знайдіть авторський знак і номер відділу. Запишіть за зразком. (бібліотекар показує зразок).

  5. Скласти з усіх карток учнів каталог.


Тест - контроль

1.Список літератури на певну тему або з певної галузі знань – це:

А біографія;

Б анотація;



В бібліографія;

Г рекомендація.

2.Знайдіть зайве. До вихідних даних бібліографії належать:

А рік виходу книги;

Б місце виходу книги;

В анотація;

Г видавництво.

3.Стисла характеристика змісту книжки, статті, рукопису – це:

А рецензія;



Б анотація;

В бібліографія;

Г біографія.

4. Знайдіть зайве. В анотації наводяться відомості:

А про тему;

Б про ідею твору;

В про автора;

Г про героїв твору.

До нових зустрічей.



Левченко І.А., Мазуренко Л.Г.
10 клас


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал