Тема. Юнеско організація освіти, науки І культури мета



Скачати 272.75 Kb.
Дата конвертації25.12.2016
Розмір272.75 Kb.
ТЕМА. ЮНЕСКО - організація освіти, науки і культури

МЕТА. Розширити знання студентів про історію створення, завдання, керівні органи, склад та діяльність ЮНЕСКО. Допомогти зрозуміти важливість такого об'єднання; сприяти усвідомленню        місця України серед країн членів ЮНЕСКО, формувати новий світогляд молоді, патріотичні почуття; удосконалити навички формулювання й висловлювання власної думки, аргументації та переконання; виховання студентів у дусі миру, демократії, прав людини, толерантності і взаєморозуміння між народами на шляху реального співробітництва і взаємозбагачення культур, причетності до розв'язання світових проблем через партнерство в системі Організації Об'єднаних Націй.
ОБЛАДНАННЯ. Політична карта світу, емблема і гасло клубу, плакати «Прапор ЮНЕСКО», «Штаб-квартира ЮНЕСКО в Парижі», «Генеральний директор ЮНЕСКО», «Візитка», виставка рефератів студентів, книжкова виставка, тематичні газети, малюнки, презентації, відеоролики.

ФОРМА ПРОВЕДЕННЯ: відкрите заняття факультативу.

План заняття



І. Вступ

ІІ. Ознайомлення із загальними відомостями про ЮНЕСКО.

2.1. Візитка.

2.2. З історії створення ЮНЕСКО.

2.3. Структура ЮНЕСКО.

2.4. Генеральний директор Організації об`єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).

2.5. Членство в ЮНЕСКО.

ІІІ. Практична діяльність ЮНЕСКО.

3.1. Напрямки діяльності.

3.2. Діяльність у галузі освіти.

3.3. Діяльність у галузі науки.

3.4. Діяльність у галузі гуманітарних наук.

3.5. Діяльність у галузі культури.

3.6. Діяльність у галузі комунікації та інформації.

ІV. Україна і ЮНЕСКО.

V. Заключна частина.

Хід заняття

І. Вступ


Викладач.

- Добрий день шановні гості! Сьогодні ви присутні на відкритому занятті факультативу «Міжнародні організації», який працює на базі кабінету географії нашого коледжу.

Програма роботи факультативу «Міжнародні організації» розрахована на заняття зі студентами І курсу. Загальною метою роботи факультативу є поширення інформації про діяльність міжнародних організацій серед місцевої громади, до участі в окремих проектах можуть бути залучені як студенти так і викладачі та батьки.

Заняття факультативу проводяться два рази на місяць, що становить 17 годин на рік. Під час канікул здійснюється самостійна робота студентів по підготовці проектів членами творчих груп, пошук інформації, необхідної для проведення наступних занять.

Метою роботи гуртка є поширення інформації про діяльність, міжнародних організацій, залучення студентів до вивчення їх структури та основних сфер практичної діяльності, популяризація цієї інформації серед студентів, їх батьків та викладачів коледжу шляхом випуску інформаційних матеріалів, підготовки творчих проектів та проведення масових заходів. Виховною метою визначається формування чіткої громадянської позиції, розвиток почуття патріотизму та особистої відповідальності за імідж України як європейської держави.


  • Зверніть увагу на стенд, на якому розміщена емблема нашого факультативу. Наш лозунг «Світ відкритий для нас, а ми – для світу».

  • Сьогодні ми проводимо відкрите заняття факультативу «Міжнародні організації» з нагоди відзначення 70–ї річниці від дня створення ЮНЕСКО.

  • Ця організація сьогодні на слуху: ми досить часто стикаємося з соціальною рекламою під егідою ЮНЕСКО та іншими згадками про неї. Що стоїть за цією абревіатурою? Що має на увазі розшифровка ЮНЕСКО? Зрозуміло, всі ми в загальних рисах чули про структури ООН, але далеко не кожен наш співвітчизник дійсно глибоко обізнаний у цих питаннях. Спробуємо зараз з цим розібратися.

Ведучий 1.

Єднає нас, людей, планета,


Яка у Всесвіті одна,

І той, хто близько чи далеко,


Тобі мов брат або сестра.

Ведучий 2.

Нам разом на землі цій жити,


Любить і мріять, будувать, творить,
Щоб зберегти її, ми мусим щось робити,
Ми мусим діяти – не тільки говорити

Ведучий 1.

Що можу я? Один – мізерно мало,


Так разом – сила чимала.
Від кожного залежить, щоб не стала
Вже завтра іншою земля.

Ведучий 2.
Планет у Всесвіті багато
Земля серед них – найкраща над усім,
Бо саме тут нас народила мати!

Ведучі (разом)
Земля –це наш великий спільний дім!

ІІ. Ознайомлення із загальними відомостями про ЮНЕСКО.

2.1. Візитка.

Ведучий 1.

В умовах глобальних змін у сфері розвитку світових культур, культурна політика стає активним провідником національних і транснаціональних політичних інтересів, а іноді і джерелом суперництва. Це висуває проблеми діалогу культур, врегулювання й попередження етнокультурних конфліктів, збереження культурної розмаїтості на перший план глобального порядку денного.



Ведучий 2.

В одній зі своїх праць сучасний американський філософ та соціолог

А. Етціоні влучно висловився: "Глобальну владу неможливо зміцнити без хоча б часткового втілення в життя ідеї загальнолюдського суспільства. Таке суспільство вкрай необхідне, оскільки у людства повно проблем … від деградації оточуючого середовища до торгівлі людьми, які національні держави не можуть ефективно вирішити самостійно".

Ведучий 1.

Вирішення цих проблем людства передбачає створення нової, глобальної структури суспільства, якою є Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки та культури (ЮНЕСКО). Діяльність ЮНЕСКО, має на меті об'єднання політичних зусиль держав у межах ідеології формування глобального культурного суспільства.



Студент 1.

Організа́ція Об'є́днаних На́цій з пита́нь осві́ти, нау́ки і культу́ри, скорочено ЮНЕСКО (англ. United Nations Educational, Scientific and Cultural OrganizationUNESCO) — міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об'єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє ліквідації неписьменності, підготовці національних кадрів, розвиткові національної культури, охороні пам'яток культури тощо.

ЮНЕСКО як будь-яка міжнародна організація має свої символи.



http://m.intertat.ru/media/k2/items/cache/b4ace8d1682c960f61bbc18fa618d256_xl.jpg

(На дошці розміщені плакати «Прапор ЮНЕСКО», «Візитка», «Штаб-квартира ЮНЕСКО», портрет Генерального директора ЮНЕСКО. За ними студенти дають загальну характеристику організації).

Перегляд відеоролика
В і з и т к а

United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

flag of unesco.svg

Абревіатура

UNESCO/ONUÉSC

Заснування

16 листопада 1945 р.

Тип

Міжнародні організація

Штаб-квартира

Париж, Франція

Членство

195 країн

Генеральний директор

Офіційні мови


Ірина Бокова

англійська, арабська, іспанська, китайська, російська і французька мови.

Веб-сайт

www.unesco.org


2.2 З історії створення ЮНЕСКО

Студент 2.

Світ постійно перебуває у стані локальних воєн, боротьби з агресією, нетерпимістю, втручання одних країн у внутрішні справи інших. Тому місією ЮНЕСКО є сприяння мирному співіснуванню, поширенню ідеї ненасилля та миру. У Статуті організації можна побачити ідею її створення та діяльності: "Думки про війну виникають у розумах людей, тому у свідомості людей потрібно укорінювати ідею захисту миру".

ЮНЕСКО працює над створенням умов для відкритого діалогу між країнами, який базується на загальних цінностях кожної країни, її культури. Боротьба з бідністю, взаємна повага, стійкий розвиток є важливими складовими діяльності цієї організації. Цілі її полягають у сприянні зміцненню миру та безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки і культури.

Ця організація є правонаступником міжнародного комітету Ліги Націй з питань інтелектуальної співпраці та її виконавчої установи — Міжнародного інституту інтелектуальної співпраці. Міжнародний комітет (або комісія) з інтелектуальної співпраці у складі 12 чоловік був створений в 1922 році за пропозицією Леона Буржуа, лауреата Нобелівської премії миру. Ліга Націй вважала питання культури та освіти внутрішніми справами держав та фінансово обмежувала діяльність комітету. Фінансова допомога була отримана від Франції в 1926 році разом зі створенням в Парижі Міжнародного інституту інтелектуальної співпраці. Інститут займався контактами між університетами, бібліотеками, науковими спілками, перекладом літературних творів, юридичними питаннями інтелектуальної власності, співробітництвом в області музеїв і мистецтва, зв'язками зі ЗМІ.

Друга світова війна вплинула на формування ідеї створення нової організації. Адже в результаті воєнних дій багато пам'яток культури було пошкоджено, архіви, бібліотеки, наукові установи знищено. Друга світова війна знищила багато пам’яток культури Європи. Зазнали втрат Франція, Великобританія, Чехія, Німеччина і багато європейських країн. Культурне життя багатьох країн практично припинилася – все крутилося навколо проблеми виживання. Саме в цей час в Англії проходить конференція глав міносвіти європейських країн. І хоча йшов лише 1942-й рік, вони вже міркували, як відновлювати систему освіти після перемоги над фашизмом.

Ініціатива скликання конференції належить голові Британської Ради

М. Робертсону та його колезі з Комісії у справах освіти Р.А. Батлеру. Основними питаннями цієї конференції було підрахування збитків освітніх установ і вироблення дій щодо їхнього відродження. У заході взяли участь Велика Британія, Бельгія, Греція, Нідерланди, Норвегія, Чехословаччина, представники інших країн. Були й спостерігачі - Франція, Австралія, Китай, Південна Африка, США та ін.

Наступним кроком у створенні організації стала конференція в

Сан Франциско, що відбулася в 1945 році. Однак на ній не було визначено конкретні дії. Цього ж року в Лондоні пройшла підготовча конференція. Підписання та ратифікація Статуту поклали початок офіційній діяльності ЮНЕСКО. Організація була створена 16 листопада 1945 р. Однією з цілей нової організації стало запобігання нової війни за допомогою культурних зв’язків. Це було занесено до Статуту, який прийняли 37 з 40 членів Конференції, що вступив в силу в 1946 р. після ратифікації 20-ма країнами. А право на голос отримали 30 держав, чиї представники і з’їхалися на першу Генеральну конференцію в цьому ж році. У 1958 р. відбулося офіційне відкриття штаб-квартири ЮНЕСКО в Парижі.

Сьогодні організація ЮНЕСКО є однією із найбільш впливових установ у структурі ООН, та разом з цим автономно є дуже впливовою у світі.



2.3. Структура ЮНЕСКО.

Студент 3.

Взагалі ЮНЕСКО включає в себе три основні структури: Генеральну конференцію, Виконавчу раду і Секретаріат.

Найвищий орган ЮНЕСКО - Генеральна конференція, яка складається з представників держав-членiв i скликається на чергові сесії раз на два роки. Генконференцiя визначає напрями i загальну лінію діяльності Організації, затверджує середньострокову стратегію та її програму i бюджет на кожні два роки, схвалює проекти міжнародних конвенцій i рекомендацій, призначає Генерального директора (за рекомендацією Виконавчої ради), обирає членів Виконавчої ради, розглядає iншi важливі питання діяльності ЮНЕСКО. ЮНЕСКО дійсно сприяє поширенню ідеї рівності, незалежно від раси, мови, релігії. А те, що з 2009 р. на цій посаді перебуває Ірина Бокова, свідчить про рівність чоловіків і жінок у сучасному світі, чим також опікується організація.

 Керівний орган, генконференції, збирається раз на два роки для прийняття програми і бюджету.

Виконавча рада, до складу якої входить 58 представників держав-членiв ЮНЕСКО, координує її діяльність у період між сесіями Генконференцiї. Засідання Виконавчої ради відбуваються двічі на рік. Вона розглядає i подає Генеральній конференції проекти дворічних програм та середньострокових стратегічних напрямів діяльності Організації, визначає заходи для ефективної реалізації затверджених програм i бюджетів, готує порядок денний Генконференцiї, подає рекомендації щодо прийому в Організацію нових членів та встановлення асоційованих зв'язків з новими партнерами.

Секретаріат ЮНЕСКО - постійно діючий виконавчий орган. Його очолює Генеральний директор, який призначається Генеральною конференцією на чотирирічний термін. Секретаріат складається із фахівців різних країн, набраних на основі принципу рівномірної географічної представленості, але з урахуванням їх професійної компетенції. Структурно він поділяється на сектори за основними напрямами діяльності ЮНЕСКО. У Секретаріаті працює понад дві тисячі фахівців із 130 країн.



2.4. Генеральний директор Організації об`єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО).

Студент 4.

Генеральним директором Організації об`єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) обрано Ірину Бокову, посла Болгарії у Франції і постійного представника Болгарії при ЮНЕСКО.irina bokova unesco.jpgirina bokova unesco.jpg

Ірина Георгієва Бокова (болг. Ирина Георгиева Бокова; нар. 12 липня 1952Софія, Болгарія) державний діяч Болгарії, член Болгарської соціалістичної партії, дипломат, Генеральний директор ЮНЕСКО з 2009 р.

Випускниця Московського державного інституту міжнародних відносин І.Бокова поступила на роботу до МЗС Болгарії в 1976 р. Працювала у відділі з ядерного роззброєння. З 1996-го по 1997-й була міністром.
У 2005 призначена надзвичайним та повноважним послом Болгарії у Франції та Постійним представником Болгарії в ЮНЕСКО.

22 вересня 2009 була рекомендована Виконавчою радою ЮНЕСКО на посаду Генерального директора. Її кандидатуру затвердила Генеральна конференція ЮНЕСКО 15 жовтня 2009 року.



Голосування відбулося в Парижі ввечері 22 вересня. Ірина Бокова стала першою жінкою, що очолила ЮНЕСКО з моменту створення організації. Головним лейтмотивом своєї діяльності проголосила пропагування та втілення ідеї «нового гуманізму», щo базується на визнанні і повазі права на співіснування та рівність при прийнятті рішень і пошуку консенсусу.

2.5. Членство в ЮНЕСКО

Студент 5.

Штаб-квартира організації знаходиться в столиці Франції. Вона має 67 посольств, які знаходяться в різних країнах світу, але кількість країн-учасників значно більше – 191. Крім штаб-квартири організації в Парижі, існує цілий ряд регіональних, кластерних і національних офісів ЮНЕСКО, створених в рамках стратегії децентралізації і забезпечують її ефективну присутність у всіх регіонах та областях, а також зв'язок з агентствами ООН та іншими організаціями-партнерами. Адміністративну підтримку мережі забезпечує координаційне бюро ЮНЕСКО (англ. Bureau of Field Coordination). Зв'язок з ООН підтримується в офісах організації в Женеві і Нью-Йорку.

Всі діючі та асоційовані члени ЮНЕСКО організовані в п'ять регіональних груп: Африка, Ліга арабських держав, Азія і Тихий океан, Європа і Північна Америка, Латинська Америка і країни Карибського басейну. Основу розподілу складають географічні чинники, але не тільки вони. Багато програм і тематичні напрямки роботи організації формують регіональні мережі, спрямовані на вирішення проблем, специфічних для регіону. Діяльність регіональних мереж узгоджується з національними представництвами ЮНЕСКО, регіональними бюро та штаб-квартирою організації.

Будь-яка держава, що є членом ООН може стати членом ЮНЕСКО, при припиненні членства в ООН автоматично відбувається вихід з ЮНЕСКО. Держави і території, що не входять в ООН, можуть стати членами організації за умови отримання двох третин голосів генеральної конференції. Для територій, не керуючих своєю зовнішньою політикою, додатковою умовою є клопотання відповідального за зовнішні зносини держави. Вихід зі складу організації, здійснюється після повідомлення Генерального директора, який набирає чинності 31 грудня року, наступного за тим, в якому було зроблено це повідомлення. Взаємовідношенням з національними комітетами ЮНЕСКО займається відповідний підрозділ організації, до складу якого входять чотири регіональні секції (крім Африки).

Кожна держава-член має право призначити постійного представника при ЮНЕСКО. Правом скористалося 182 держави, крім того при ЮНЕСКО діє 4 постійних спостерігача і 9 спостережних місій міжурядових організацій.

ІІІ. Практична діяльність ЮНЕСКО

3.1. Напрямки діяльності.

Студент 6.

Згідно зі Статутом, головне завдання ЮНЕСКО полягає в тому, щоб сприяти зміцненню миру i безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки i культури, а також укоріненню у свідомості людей необхідності захисту миру. Організація є своєрідним інтелектуальним форумом, спеціальний мандат якого базується на постулаті, що мир i стабільність суспільства повинні грунтуватися на моральній та інтелектуальній солідарності людства. Отже, місія ЮНЕСКО полягає у зміцненні інтелектуальної та моральної солідарності людства, а відтак - створенні гуманітарних підвалин всеохоплюючої системи міжнародної безпеки та стабільності. 

Основними сферами компетенції ЮНЕСКО є:


  • освіта - від дошкільної до вищої та безперервної, включаючи освіту для дорослих, превентивну (профілактичну), спеціальну, професійно-технічну та екологічну;

  • природничі, точні та гуманітарні науки;

  • культура i міжнародне культурне співробітництво;

  • засоби масової інформації, інформатика та комунікація.

Практична діяльність ЮНЕСКО будується на засадах середньострокового плану, розрахованого на 6 років. У свою чергу, на підставі такого плану складаються три дворічні програми. Конкретна робота Організації, що проводиться в рамках затверджених програми i бюджету, здійснюється за такими головними напрямами:

1. Велика програма I - Освіта.

2. Велика програма II - Природничі науки.

3. Велика програма III - Соціальні та гуманітарні науки

4. Велика програма IV - Культура.

5. Велика програма V - Комунікація та інформація.

Організацією реалізується цілий ряд довгострокових широкомасштабних міжнародних програм і проектів у таких галузях, як океанографія, екологія, гідрологія, відновлювані джерела енергії, геологічна кореляція, науково-технічна інформація, інформатика, комунікація, біоетика, управління соціальними перетвореннями, повернення культурних цінностей, збереження всесвітньої культурної і природної спадщини, професійно-технічна освіта, освіта для ХХІ століття тощо.

Для координації міжнародної співпраці з реалізації цих програм створені та функціонують відповідні міжурядові комітети та ради, до складу яких входить встановлена кількість представників тих країн-членів, які обираються Генеральною конференцією на певний період. В країнах-членах діють національні органи із зазначених програм.



3.2. Діяльність у галузі освіти

Студент 7.

У галузі освіти основні зусилля ЮНЕСКО спрямовані на:

 сприяння розширенню доступу до базової освіти та ліквідації

неписьменності;

 розвиток екологічної та превентивної, безперервної, професійно-

технічної та вищої освіти;

 сприяння проведенню аналізу та оцінки національних освітніх систем,

розробці політики по здійсненню реформ у галузі освіти з метою

покращання її якості та адаптації до потреб суспільства;

 підготовку освітянських кадрів;

 сприяння визнанню еквівалентності навчальних курсів, свідоцтв і

дипломів у сфері освіти.

Тематичні напрями діяльності Національної комісії України у справах ЮНЕСКО:

освіта, молодіжна політика: ефективне функціонування та розширення мережі Кафедр ЮНЕСКО в Україні, координація роботи мережі Асоційованих шкіл ЮНЕСКО в Україні, проведення науково-методичних та освітніх конференцій під егідою Нацкомісії.

Наразі в Україні успішно діють 74 асоційованих школи ЮНЕСКО, а також 


14 кафедр ЮНЕСКО.

Продовжується робота з реалізації рішень і рекомендацій ЮНЕСКО у сфері освіти. Зокрема, під егідою Національної комісії України у справах ЮНЕСКО проходять Всеукраїнські конференції учнів Асоційованих шкіл ЮНЕСКО, теми яких визначаються відповідно до актуальних аспектів діяльності ЮНЕСКО та ООН.

Почесне звання “Чемпіони спорту ЮНЕСКО” присвоєно всесвітньовідомим легкоатлету Сергію Бубці (у листопаді 2003 р.) та боксерам Віталію і Володимиру Кличкам (у грудні 2006 р.).

Іншим важливим напрямом діяльності України в рамках ЮНЕСКО є робота з використання можливостей Міжнародного дитячого центру "Артек" (центр під егідою ЮНЕСКО категорії 2), зокрема, проведення щорічного Міжнародного дитячого фестивалю "Змінимо світ на краще!" та засідань Всесвітньої дитячої Ліги Націй.



3.3. Діяльність у галузі науки.

Студент 8.

У галузі науки, окрім згаданих вище довгострокових міжнародних наукових

програм, ЮНЕСКО сприяє міжнародній співпраці з розвитку

фундамен тальних та інженерних наук, вузівської науки та її адаптації до

потреб суспільства, розвитку та застосуванню в різних галузях нових інформаційних і телекомунікаційних технологій.

Тематичні напрями діяльності Національної комісії України у справах ЮНЕСКО:

наука, комунікація та інформація: розвиток та координація співробітництва в рамках таких міжурядових програм, як Міжнародна програма “Людина та біосфера”, Міжнародна гідрологічна програма, програма Міжурядової океанографічної комісії, Міжурядової ради Програми “Iнформація для всіх”.



3.4. Діяльність у галузі гуманітарних наук.

У галузі гуманітарних наук реалізуються проекти, що стосуються людських аспектів глобальних соціальних змін і розвитку, зміцнення демократичних процесів, забезпечення прав людини, усунення різного роду дискримінації, участі молоді у розвитку суспільства, питань багатоетнічного співіснування, запобігання національним та етнічним конфліктам, створення клімату соціальної гармонії.

3.5. Діяльність у галузі культури.

Студент 9.

Діяльність ЮНЕСКО в галузі культури охоплює такі сфери:

 збереження та відродження матеріальної і нематеріальної культурної

спадщини;

 розвиток мистецтв;

 сприяння розвитку сучасних культур;

 сприяння поверненню втрачених культурних цінностей країнам їхнього

походження;

 поширення книг і читання шляхом сприяння розвитку книговидавничої

справи;

 розвиток індустрії культури та розробка політики в галузі культури;



 захист авторських і суміжних прав;

 аналіз взаємозв'язку між культурою та розвитком, врахування

культурного фактора у розвитку суспільства;

 розвиток культурного плюралізму та міжкультурного діалогу.

Тематичні напрями діяльності Національної комісії України у справах ЮНЕСКО:

культура: забезпечення ефективного виконання Конвенції ЮНЕСКО про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини 1972 р., вжиття заходів щодо покращення стану збереження та використання українських об’єктів, що вже знаходяться у Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а також включення нових українських об’єктів матеріальної та нематеріальної спадщини; сприяння міжкультурному діалогу.

Враховуючи багатогранність культурного та природного багатства України, здійснюється активна робота щодо збільшення представленості визначних українських пам’яток у Списку всесвітньої спадщини. Наразі до Списку входять сім українських культурно-архітектурних та природних перлин, а саме:

-  «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра» (1990 р.);

-  «Ансамбль історичного центру м. Львів» (1998 р.);

-   «Геодезична дуга Струве» (2005 р., транскордонний геодезичний об’єкт ”Дуга Струве” було номіновано від 10 європейських країн: Норвегії, Швеції, Фінляндії, Росії, Естонії, Латвії, Литви, Білорусі, Молдови та України. 4 геодезичні пункти ”Дуги Струве” знаходяться на території України – ”Баранівка”, ”Катеринівка”, ”Фельштин” (Хмельницька область) та ”Старонекрасівка” (Одеська область);

-  «Букові праліси Карпат та древні букові ліси Німеччини» (2007 р., транскордонний українсько-словацько-німецький об’єкт);

-   «Резиденція Буковинських та Далматинських митрополитів» (нині - Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) (2011 р.);

-  «Давнє місто Херсонес Таврійський та його хора (5 ст. до н.е. – 14 ст. н.е.)» (2013р.);

-  «Дерев’яні церкви Карпатського регіону Польщі та України» (2013 р., транскордонний серійний українсько-польський об’єкт).

Україна підтримує тісні робочі контакти з Центром всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зокрема, у контексті використання і збереження включених до Списку всесвітньої спадщини українських об’єктів, що мають видатну універсальну цінність.

З метою включення у 2013 р. до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства забезпечено підготовку та передачу у березні

 2012 р. на розгляд Секретаріату ЮНЕСКО двох перших досьє українських елементів – «Петриківський розпис – українське Декоративно -орнаментальне малярство ХІХ-ХХІ ст.» та «Косівська кераміка – традиційне ремесло Карпатського регіону XVI-XXI ст.».

У контексті формування Календаря пам’ятних дат (на 2014–2015 рр.), до відзначення яких щорічно долучається ЮНЕСКО, рішенням 191-ї сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО (10-26 квітня 2013 р., м. Париж) чотири заявки від України (максимальна кількість від однієї країни) було рекомендовано до розгляду у рамках 37-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (5-20 листопада 2013 р., м. Париж), яка прийняла остаточне рішення щодо їх затвердження, а саме:



  • Тараса Шевченка (200-річчя від дня народження, 9 березня 2014 р.), 

  • Павла Грабовського (150-річчя від дня народжен., 11 вересня 2014 р.),

  • Михайла Коцюбинського (150-річчя від дня нар., 17 вересня 2014р.)

  • Михайла Вербицького (200-річчя від дня народж., 4 березня 2015 р.).

3.6. Діяльність у галузі комунікації та інформації

Студент 10.

У галузі комунікації та інформації ЮНЕСКО покликана сприяти вільному поширенню інформації, розвитку плюралізму та незалежності засобів інформації, зміцненню та модернізації інформаційних інфраструктур і служб документації (бібліотек, архівів) у країнах-членах, застосуванню нових інформаційних і телекомунікаційних технологій, підготовці кадрів у цій галузі.

ЮНЕСКО - це провідний центр міжнародного діалогу між експертами таінтелектуальними колами. Щороку під її егідою проводиться близько 200 міжнародних форумів з широкого кола питань. Важливою функцією ЮНЕСКО є її нормотворча діяльність. Організацією розроблено 22 міжнародні конвенції та багатосторонні договори, а також 34 рекомендації і декларації, що регулюють міжнародну діяльність у сферах освіти, науки, комунікації, обміну та збереженню культурних цінностей.

Основними міжнародно-правовими документами ЮНЕСКО є: конвенції про охорону культурних цінностей у випадку збройного конфлікту (1954 р.); про заходи, спрямовані на заборону та запобігання незаконному ввезенню, вивезенню та передачі права власності на культурні цінності (1970 р.); про охорону всесвітньої культурної та природної спадщини (1972 р.); регіональні конвенції (у т.ч. Європейська) про визнання навчальних курсів і дипломів з вищої освіти та ін.; рекомендації про міжнародний обмін культурними цінностями (1976 р.); про участь і вклад громадських кіл у культурне життя (1976 р.) та ін.; декларації про принципи міжнародного культурного співробітництва (1966 р.); про основні принципи, що стосуються вкладу засобів масової інформації у зміцнення миру та міжнародного взаєморозуміння, розвиток прав людини і боротьбу проти расизму й апартеїду і підбурювання до війни (1978 р.); про раси і расові забобони (1978 р.), про охорону підводної культурної спадщини (2001 р.), про охорону нематеріальної культурної спадщини (2003 р.), про охорону та заохочення різноманіття форм культурного самовираження (2005 р.), про боротьбу з допінгом у спорті (2005р.) та ін.

ЮНЕСКО підтримує постійні офіційні консультативні та партнерські зв'язкимайже з 600 міжнародними неурядовими організаціями та практично з усімаспеціалізованими установами системи ООН. Близько 1200 міжнародних неурядових організацій підтримують з ЮНЕСКО епізодичні ділові контакти.

Біля 4500 асоційованих шкіл і 5000 клубів та асоціацій ЮНЕСКО у 137

країнах-членах сприяють на місцях реалізації цілей Організації, таких зокрема, як виховання молоді в дусі толерантності, взаєморозуміння, сприйняття загальнолюдських гуманістичних цінностей, формування психології культури миру шляхом залучення її до міжнародного співробітництва. Міжнародна мережа зазначених установ є важливою складовою народної дипломатії, яка відіграє зростаючу роль у розвиткувзаєморозуміння між народами.

ЮНЕСКО видає близько 50 бюлетенів і 20 періодичних видань: "Природа і ресурси", "Перспективи" (освіта), "Міжнародний журнал суспільних наук", "Музеї", "Витоки". Щороку Організація видає також до 200 книжок, досліджень, брошур, доповідей з питань, що входять до її компетенції.

ЮНЕСКО опублікувала цілий ряд багатотомних комплексних видань, серед яких такі, як "Загальна історія Африки", "Історія цивілізації Центральної Азії", "Історія наукового і культурного розвитку людства". Широкої популярності набула колекція репрезентативних видань ЮНЕСКО, яка нараховує 1 тис. томів. Це переклади на різні мови літературних шедеврів народів світу.


ІV. Україна та ЮНЕСКО


Студент 11.

україна юнеско

Членство України в ЮНЕСКО стратегічно орієнтоване на сприяння розширенню міжнародного співробітництва вітчизняних наукових, освітніх і культурних інституцій шляхом забезпечення їх участі у програмній діяльності Організації.

Як міжнародна організація системи ООН ЮНЕСКО ставить перед собою завдання «сприяти зміцненню миру й безпеки шляхом розширення співробітництва народів у галузі освіти, науки й культури в інтересах забезпечення загальної поваги до справедливості, законності і прав людини, а також основних свобод, проголошених у Статуті ООН для всіх народів без розрізнення раси, статі, мови чи релігії». Цей політичний імператив – «сприяння миру і взаєморозумінню між народами» – став визначальним для подальшої концептуальної ролі ЮНЕСКО.

Україна є членом Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури з 12 травня 1954 року. У 2004 році відзначено 50-річчя членства України в ЮНЕСКО (Національною комісією України у справах ЮНЕСКО виготовлені пам'ятні монета та поштова марка).




https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/6/65/%d0%ae%d0%bd%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%be.jpg/200px-%d0%ae%d0%bd%d0%b5%d1%81%d0%ba%d0%be.jpg

Марка України присвячена 50-річчю членства в ЮНЕСКО



https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/a/a2/coin_of_ukraine_unesco50_r.jpg

Ювілейна монета присвячена 50-річчю членства в ЮНЕСКО



Одним з важливих аспектів, який визначає активність України та її роль у діяльності ЮНЕСКО, є участь у керівних та програмних органах ЮНЕСКО. Починаючи з грудня 1962 року, у Парижі функціонує Постійне представництво України при ЮНЕСКО. Членство України в ЮНЕСКО стратегічно орієнтоване на сприяння розширенню міжнародного співробітництва наукових, освітніх і культурних інституцій шляхом забезпечення їх участі у програмній діяльності Організації. Метою такого співробітництва є зміцнення інтелектуального потенціалу країни та залучення його до загальносвітових процесів у гуманітарній сфері, а також використання в національних інтересах можливостей ЮНЕСКО та міжнародного досвіду в галузях її компетенції.

Протягом останніх років українські установи та фахівці залучені в межах ЮНЕСКО до глобальних проектів у таких сферах, як розвиток інформаційного суспільства, збереження світової інформаційно-цифрової спадщини, демократизація кіберпростору, забезпечення сталого розвитку, етика науки, біоетика, формування нової глобальної екологічної етики, збереження матеріальної та нематеріальної культурної спадщини в умовах глобалізації. Під час 29-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (1997) Україна подала пропозицію щодо зміцнення міжнародних механізмів захисту й збереження культурного надбання та ініціювала звернення до ООН з метою проголошення Міжнародного року захисту, збереження та відродження культурної спадщини. На 56-й сесії Генеральної асамблеї ООН ця ініціатива отримала втілення - 2002 рік проголошено Міжнародним роком захисту світової культурної спадщини.

За період членства в ЮНЕСКО Україну тричі обирали до керівного органу Організації - Виконавчої ради: 1981-1985 роки, 1995-1999 роки та 2001-2005 роки. Україну обирали також до таких програмних органів, як Міжнародна координаційна рада програми "Людина і біосфера", Міжурядова рада Загальної програми з інформації, Міжурядовий комітет Всесвітнього десятиріччя розвитку культури, Міжурядовий комітет сприяння поверненню культурних цінностей країнам походження, Міжурядовий комітет Міжурядової програми з інформатики, Міжурядова рада Міжнародної гідрологічної програми.

На сьогодні Україна є членом Виконавчої ради Міжурядової океанографічної комісії (у 2003 році обрана восьмий раз підряд, починаючи з 1989 року) та Міжурядового комітету з авторського права. Під час 32-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО (жовтень 2003) Україну обрано до Ради Міжнародного бюро з питань освіти, Міжурядової ради Міжнародної програми розвитку комунікації, Комітету зі штаб-квартири, а також до робочих органів - Спецкомітету та Групи експертів з фінансових і адміністративних питань Виконавчої ради.

У межах співробітництва України та ЮНЕСКО в Києві діє Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем, який проводить координацію регіонального співробітництва у сфері освіти й науки. На базі Національної академії наук України діє Міжнародна асоціація академій наук, яку у квітні 2003 було включено до категорії міжнародних неурядових організацій, зі статусом офіційних партнерських стосунків з ЮНЕСКО. Важливим етапом взаємодії з ЮНЕСКО стало підписання 9 листопада 2006 року в Парижі Угоди між Урядом України та ЮНЕСКО щодо надання Міжнародному дитячому центру "Артек" статусу "Під егідою ЮНЕСКО". Відповідне рішення було ухвалене в рамках проголошеного ООН Міжнародного десятиріччя культури миру та ненасильства в інтересах дітей планети (2001-2010).

Участь України в програмній діяльності ЮНЕСКО, крім використання інтелектуального потенціалу Організації та запозичення корисного міжнародного досвіду, створює можливості для отримання певних фінансових ресурсів для проведення в Україні міжнародних заходів по лінії ЮНЕСКО та виконання українськими фахівцями різноманітних проектів у сфері її компетенції, а також отримання стипендій, грантів, обладнання, науково-технічної інформації, консультативної допомоги та забезпечення участі в міжнародних заходах.

Відносини співробітництва між Україною та ЮНЕСКО розвиваються у конструктивному руслі, спрямованому, зокрема, на розширення міжнародного співробітництва українських установ і закладів у гуманітарній сфері, а також на підвищення економізації участі в програмній діяльності Організації.



V. Заключна частина.

Відповідно до своїх основних цілей, прописаних у статутних документах, організація працює над створенням умов для діалогу між цивілізаціями, культурами і народами, який будується на повазі до загальних цінностей. ЮНЕСКО виходить з того, що саме шляхом діалогу між країнами і цивілізаціями світ може прийти до глобального розуміння необхідності зміцнювати мир, викорінювати злидні та забезпечити сталий розвиток усіх регіонів світу. Механізмами забезпечення такого діалогу і мають слугувати освіта і наука, культура та культурне співробітництво, комунікація та інформація

ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) є однією з важливих установ ООН. Вона покликана зберігати мир у світі шляхом поширення освітніх, культурних і наукових зв'язків між країнами.

Мир на землі — це затишок і тиша,

Це сміх дитячий і душі політ!

Коли поет чарівні вірші пише

Про незвичайний, дивовижний світ.

 

Мир на землі — це росяні світанки,



Краса і творчість, пісня у гаях.

Мир на землі — це вечори і ранки

Із радістю і щастям у серцях.
Це дні роботи, сповнені натхнення,

Щасливі сім’ї, здійснення надій.

Й нас не лякають вибухи страшенні,

Й солдати не кидаються у бій.


Мир на землі — це дім і мама, й тато,

Й любові стільки — просто через край!

Це та земля, де щастя є багато

І в кожнім домі — хліба коровай!


Це та земля, де сміх і пісня лине,

А діти йдуть до школи знов і знов.

Й ніколи у боях ніхто не гине,

Бо там господар — щастя і любов!


Про мир і щастя мріють люди з давніх-давен, скільки існує людство, стільки й живе у серцях чарівна мрія про мир. Бо ж лише коли мир є, то можуть здійснитись усі найзаповітніші прекрасні мрії людини, її надії і помисли, тоді кожен може реалізувати себе повністю, розкрити свої здібності і таланти.
Мир на землі, хліб на столі,

Спокій в усьому світі.

Вчаться у школах діти малі,

Радісно сонце світить.

 

Люди будують нове житло,



Будуть у щасті жити.

Кожній людині потрібне тепло,



Щоб майбуття творити.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал