Тема Вступ



Сторінка8/11
Дата конвертації25.12.2016
Розмір3.11 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
Тема 13. Літературні стилі та напрями
Літературний процес та стиль. Типи художньої творчості

( романтичний та реалістичний ). Літературні напрями та течії.

Стиль доби
Термін «літературний процес» виник на рубежі 20—30-х років XX ст. і почав широко використовуватися, починаючи з 60-х років. Саме ж поняття формувалося протягом XIX—XX ст. У XIX ст. використовувалися терміни «літературна еволюція», «літературне життя».
Літературний процес — важливий предмет історії літератури. Класицисти, романтики, прихильники біографічного методу вивчали кращі твори геніїв. Літературознавство другої половини XIX ст. здолало вибірковість у вивченні літератури, предметом його дослідження стали всі твори письменників незалежно від рівня художності та ідеологічного спрямування.
Науковці XX ст. Г. Поспєлов, М. Храпченко виступали як проти перетворення літературознавства в «історію генералів», так і проти історії літератури «без імен».
Терміном «літературний процес», відзначає В. Халізєв, «позначається літературне життя певної країни й епохи (у всій сукупності її явищ і фактів) і, по-друге, багатовіковий розвиток літератури в глобальному, всесвітньому масштабі. Літературний процес у другому значенні слова складає предмет порівняльно-історичного літературознавства».
Літературний процес складають не лише шедеври, але й твори низькопробні, епігонські. Він включає літературно-художні видання, літературну критику, розвиток течій, напрямів, стилів, родів, видів, жанрів, епістолярну літературу, мемуари. В історії літератури були випадки, коли значні твори недооцінювалися, а посередні переоцінювалися. Радянське літературознавство, наприклад, недооцінювало ранню лірику П. Тичини і переоцінювало твори типу «Партія веде», «Пісня трактористки». Недооцінювалися твори модерністів, авангардистів, письменників діаспори. Часто виникає диспропорція між популярністю і культурно-естетичним значенням творів. Твори письменників іноді приходять до читача через тривалий проміжок часу. Протягом багатьох десятиліть замовчувалися твори Олени Теліги, Олега Ольжича, Уласа Самчука, Юрія Клена, Оксани Лятуринської, Івана Ірлявського.
На розвиток літератури впливають соціально-економічні особливості суспільства. Економічні відносини можуть сприяти або завдавати шкоди мистецтву. Однак не можна прямо пов'язувати розвиток літератури з матеріальним виробництвом. Історія літератури знає приклади, коли в періоди занепаду соціально-економічних відносин з'являлися визначні художні твори. У період суспільно-політичної кризи в Росії (кінець XVIII — поч. XIX ст.) творили О. Пушкін, М. Лермонтов; епоха глибокої політичної кризи часів Олександра III (XIX ст.) була періодом розвитку творчості П.Чайковського, І. Левітана, В. Сурікова; у феодально-роздрібненій Німеччині другої половини XVIII ст. розвивалася творчість Ґете й Шиллера; поразка української національної революції 1917—1920 рр. збіглася з творчістю П. Тичини, М. Рильського, Миколи Хвильового, М. Куліша, О. Довженка, Леся Курбаса. Як бачимо, зв'язок літератури з дійсністю не прямий, а складний, суперечливий. Вульгарні соціологи, зокрема В. Шулятиков, В. Фріче, В. Переверзєв та пролеткультівці перебільшували значення матеріальних факторів життя у розвитку літератури. Вони вважали, що мистецтво повністю залежить від матеріальної, суспільно-економічної дійсності й безпосередньо віддзеркалює її. Соціалістичні реалісти зосереджували основну увагу на суспільно-політичному змісті, недооцінюючи значення художньої форми твору.
Естетико-стильовий підхід до періодизації художньої літератури запропонував Д.Чижевський. Він виділив такі періоди в історії української літератури:

1. Стара народна словесність (фольклор).

2. Доба монументального стилю.

3. Доба орнаментального стилю.

4. Переходова доба.

5. Ренесанс та реформація.

6. Бароко.

7. Класицизм.

8. Романтизм.

9. Реалізм.

10. Символізм.
З найдавніших часів у літературі існують реалістичний і романтичний типи творчості. Вияви реалістичного типу творчості є в міфах, казках, легендах, в окремих творах античної літератури (Гесіод «Роботи і дні»), середньовічних фабліо, шванках, у літературі епохи Відродження (Петрарка, Боккаччо, Чосер, Сервантес, Рабле, Шекспір), Просвітництва (Лессінґ, Дідро, Філдінг, Діккенс), у творчості письменників XIX ст. (т. зв. критичних реалістів), натуралістів і соціалістичних реалістів. Має рацію A. Ткаченко, що «реалістичний тип творчості не вичерпав всі свої можливості, оскільки в його підґрунті — один із полюсів психологічної типології людини мистецької».

Особливості романтичного типу творчості почали формуватися в сентименталізмі, що утвердився наприкінці XVIII ст.. Стильові константи романтизму: розкута композиція, вільна форма, наявність ідеальних характерів, алегоричних сцен, контрастів, філософсько-узагальнених образів, підвищена емоційність, змінний ритм.


Літературний напрям — це конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу. Літературний напрям є своєрідним синтезом (поєднанням) художнього методу та індивідуального стилю письменника. Категорія напряму передбачає об'єднання митців на основі єдиного методу, а також певну схожість індивідуальних стилів. Кожному літературному напрямові відповідає сукупність творів, які мають спільні, характерні риси. У межах одного літературного періоду може виступати кілька літературних напрямів, наприклад, у Просвітництві — класицизм, рококо, сентименталізм. Назва домінантного (провідного) напряму нерідко стає назвою цілого періоду, а його часові межі — межами періоду (бароко, романтизм, модернізм).

Основні літературні напрями:

- бароко (XVII — XVIII ст.);

- класицизм (XVIII — початок XIX ст.);

- сентименталізм (друга половина XVIII — початок XIX ст.);

- романтизм (кінець XVIII — початок XIX ст.);

- реалізм (друга половина XIX ст.);

- модернізм (кінець XIX — XX ст.);

- імпресіонізм, символізм, неоромантизм, футуризм, акмеїзм, експресіонізм, дадаїзм, сюрреалізм, екзистенціалізм тощо;

- постмодернізм (з 1980-х pp.).

Літературні напрями можуть мати складові частини. Ці розгалуження напрямів називають течіями чи школами.



Стиль — сукупність ознак, які характеризують твори певного часу, напряму, індивідуальну манеру письменника. Поняття стилю сьогодні є багатогранним. У літературознавстві також спостерігається багатозначність цього поняття. Дослідники розглядають:

- стиль доби; стиль напряму й течії;

- стиль письменника та стиль певного періоду його творчості; стиль твору та стиль його окремого елемента.
Найпоширенішим у науці про літературу є розуміння стилю як індивідуальної творчої манери, «творчого обличчя» окремого письменника. Отже, індивідуальний стиль — це прояв сукупності особливих істотних ознак таланту письменника в конкретному художньому творі чи у всій його творчості, індивідуальне втілення художнього методу.
Вправи
1. Складіть план та тези до теми.

2. Складіть запитання до теми.

3. Робота в групах над запитаннями.
Періодизація історії української літератури. Літературні стилі
Періодизація української літератури

(за історико-хронологічним принципом)

І. Прадавня українська література

У прадавній українській літературі слід розрізняти дві основні форми: усну народну творчість (пісні, легенди, казки, прислів'я тощо) і книжне письменство (літописи, сказання, повчання, зводи літописів).



«Велесова книга» - найдавніша пам'ятка V - IX ст., скрижалі буття українського народу в прадавні часи.

Остромирове Євангеліє (1056 — 1057) - найстаріша книга, що дійшла до нас; написана уставом (техніка вимальовування літер окремо одна від одної).

Біблія (з грец. βιβλία - книга) - одна з найвизначніших пам'яток світової культури. В українській культурі Біблія посідає особливе місце - з Остромирового Євангелія починається давньоруська рукописна книжність, з Апостола (1574) та Острозької Біблії (1581) -українське книгодрукування.

Українська література періоду Київської Русі (фольклор і писемна література)



  • Перекладна світська література (житійна та природничо-наукова література):

- збірник афоризмів «Пчола»;

- природничо-наукові твори («Шестиднєв» Іоанна Екзарха, «Фізіолог», підручник з географії «Християнська топографія» тощо);

- хронографи, історичні повісті.


  • Оригінальна світська література (твори, написані давньоруською літературною мо-вою):

- житія святих;

- повчання, проповіді, послання («Повчання дітям» Володимира Мономаха, проповіді Кирила Туровського, «Слово про закон і благодать» Іларіона тощо);

- ораторська проза;

- літописи, історичні хроніки («Повість временних літ», Київський літопис, Галицько-Волинський літопис);

- поеми («Слово о полку Ігоревім» тощо).

ІІ. Давня українська література (XIV - XVIII ст.)


  • Література XIV — XV ст..







  • Оригінальна література (нові редакції «Києво-Печерського патерика», нові списки «Хождєнія» Данила Паломника, проповіді, послання, повчання Фотія, Григорія Цяблака); літописи: Литовський літопис, Короткий київський літопис тощо).




  • Література XVI — XVIII ст..




  • Полемічна література - твори українських письменників кінця XVI - XVII ст., спрямовані проти католицизму на захист православ'я та проти верхівки православного духовенства, яке прийняло унію:

♦ Петро Скарга «Про єдність церкви Божої»;

♦ Мелетій Смотрицький «Тренос»;

♦ Іван Вишенський «Послання до всіх, в Лядській землі живущих», «Послання до князя Острозького», «Послання до єпископів», «Викриття диявола-світодержця»,

♦ Герасим Смотрицький «Ключ царства небесного» (1587);

♦ Василь Острозький (Суразький) «Книжиця» (1588);

♦ Стефан Зизаній «Казання св. Кирила...» (1596);

♦ Христофор Філалет «Апокрисис» (1598);

♦ Захарія Копистенський «Палінодія, або Книга оборони» (1622) та інші.


- Історична проза - прозові твори, у яких зображені важливі для долі народу події минулого на документальній основі (козацькі літописи: «Літопис Самовидця», «Історія Русів», «Сказання про війну козацьку з поляками» Самійла Величка, «Літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки»).
- Поезія

♦ україномовна (Климентій Зіновіїв «Про багатства і про злидні...», «Про ратаїв», «Про школярів, що дрова крадуть, і про школу», Григорій Сковорода «Сад Божественних пісень» (збірка ліричних поезій), Памво Беринда «На Різдво Христове»);

♦ польськомовна (Лазар Баранович «Про мир», «Про сонце»);

♦ латиномовна (Павло Русин «Похвала поезії», Симон Пекалід «Про Острозьку війну»);




  • Драматургія

♦ шкільні драми на різдвяні, великодні, історичні теми («Володимир» Феофана Про-коповича, «Милість Божа» невідомого автора, «Олексій, чоловік Божий» Аноніма, «Воскресіння мертвих» Григорія Кониського);

♦ інтермедії (інтерлюдії) - побутові гумористичні сценки, які йшли як окремі невеличкі вистави в антрактах між діями драми або трагедії (інтермедія друга по третьому акті до «Трагедії, або Образу смерті» Якуба Гаватовича, «Власнотворний образ. Третя інтерлюдія» Митрофана Довгалевського);

♦ вертепні драми («Цар Ірод»).
ІІІ. Нова українська література XIX - початку XX ст.


  • Українська література дошевченківського періоду (від виходу «Енеїди» І.Котляревського).

  • Література 40 — 60-х років XIX ст. (шевченківський період).

  • Українська література 70 - 90-х років XIX ст.

  • Українська література кінця XIX - початку XX ст.


IV. Новітня українська література - Література часів Центральної Ради, УНР.

  • Літературний процес 20-х років XX ст. (поступова ліквідація національного відродження України).

  • «Розстріляне Відродження»; ідеологічна література соціалістичного реалізму.

  • Література періоду війни 1941 - 1945 рр.. Друга хвиля еміграції.

  • Українська література в післявоєнний період.

  • Література в період відродження 60-х років XX ст.. Нью-йоркська група в діаспорі.

  • Літературний процес 70 - 80 роках XX ст. в умовах ідеологічного засилля, репресій, форсованої русифікації.

  • Українська література періоду розпаду СРСР й утвердження національної та державної незалежності України.

  • Література на сучасному етапі (XXI ст.).


Таблиця творів, жанрів, стилів та їх авторів


Стилі

Письменники

Твори

Жанри

Орнаменталізм

-

«Слово про похід Ігорів»

поема, героїчна пісня

Монументалізм

Нестор

«Повість минулих літ»

літопис

Бароко

Г.Сковорода

«De libertate»
«Всякому місту – звичай і права»
«Бджола та Шершень»

лірика гром.
лірика гром.

байка епічна



Класицизм

І. Котляревський

«Наталка Полтавка»
«Енеїда»

драма
поема

Сентименталізм

Г. Квітка-Основ’яненко

«Маруся»

повість соц.-побут.

Романтизм

Т.Шевченко

«До Основ’яненка»
«Катерина»
«Гайдамаки»

лірика
поема
поема

П. Куліш

«Чорна рада»

роман істор.

М. Вовчок (Вілінська)

«Максим Гримач»

оповідання

О. Гончар

«За мить щастя»

новела

В. Сосюра

«Любіть Україну»

лірика гром.

Реалізм

Т.Шевченко

«Мені однаково»
«Кавказ»
«Сон» (комедія)
«І мертвим, і живим…»
«Заповіт»

лірика невільнича
поема сатир.
поема сатир.
поема-послання
лірика

І. Нечуй-Левицький

«Кайдашева сім’я»

повість сусп.-побут.

П. Мирний (Рудченко)

«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

роман соц.-псих.

І. Карпенко-Карий (Тобілевич)

«Мартин Боруля»

трагікомедія

Модернізм

М. Куліш

«Мина Мазайло»

трагікомедія

І. Драч

«Балада про соняшник»

лірика

Неоромантизм

Л. Українка (Косач)

«Contra spem spero!»
«Лісова пісня»

лірика гром.
драма-феєрія

І.Франко

«Гімн»
«Чого являєшся мені у сні?»
«Мойсей»

лірика гром.
лірика інтимна

поема-притча



М. Коцюбинський

«Тіні забутих предків»

повість

О.Кобилянська

«Земля»

повість соц.-псих.

О. Довженко

«Україна в огні»
«Зачарована Десна»

кіноповість
кіноповість

Г. Тютюнник

«Три зозулі з поклоном»

новела

Л. Костенко

«Маруся Чурай»

«Страшні слова, коли вони мовчать»


«Українське альфреско»

роман у віршах  істор.
лірика

лірика


І. Багряний (Лозов’ягін)

«Тигролови»

роман  пригодн.

М. Вороний

«Блакитна Панна»

лірика

П. Тичина

«О панно Інно»
«Арфами, арфами..»
«Ви знаєте, як липа шелестить»

лірика
лірика
лірика

Богдан-Ігор Антонич

«Різдво»

лірика

Ю. Яновський

«Вершники»

роман у новелах

Неокласицизм

М. Рильський

«Молюсь і вірю»

лірика

Є. Маланюк

«Стилет чи стилос»

лірика

Імпресіонізм

М. Коцюбинський

«Intermezzo»

новела

В. Винниченко

«Момент»

новела

Експресіонізм

В. Стефаник

«Камінний хрест»

новела

М. Хвильовий (Фітільов)

«Я (романтика)»

новела

Екзистенціалізм

В. Підмогильний

«Місто»

роман  урбаніст.

Символізм

О. Олесь (Кандиба)

«Чари ночі»
«О слово рідне! Орле скутий!»

лірика
лірика

Сюрреалізм

В. Стус

«Як добре те, що смерті не боюсь я»
«О земле втрачена, явися!»

лірика

лірика невільн.



Неонародники

А. Малишко

«Пісня про рушник»

пісня

В. Симоненко

«Лебеді материнства»

лірика

 

О. Вишня (Губенко)

«Моя автобіографія»
«Сом»

усмішка


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал